Постанова

від 24.04.2024 по справі 461/6350/23

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 461/6350/23 Головуючий у 1 інстанції: Мироненко Л.Д.

Провадження № 22-ц/811/3665/23 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року м. Львів

Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді: Ванівського О.М.,

суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О.,

розглянувши у спрощеномуписьмовому провадженнібез викликусторін в м. Львові цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвокатаЗеленіна СергіяСергійовича на рішенняГалицького районногосуду м.Львова від15листопада 2023року у справі за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червона 29» до ОСОБА_1 про стягнення боргу,-

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2023 року Голова правління ОСББ «Червона 29» Чікалкіна М.В. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення боргу.

В обґрунтування заявленого позову зазначає, що власник квартири АДРЕСА_1 та член ОСББ «Червона 29» - ОСОБА_1 не сплачує щомісячні платежі на утримання будинку та внески, нараховані відповідно до рішень, прийнятих загальними зборами ОСББ. Відповідно до Акту взаємних розрахунків між ОСББ «Червона 29» та відповідачем, заборгованість в останньої за період з 01.05.2022 року по 31.07.2023 року становить 22723,20 грн. Загальними зборами ОСББ було прийнято рішення про затвердження кошторису та розміру внесків на 2022 рік, та в подальшому на 2023 рік, для власника квартири АДРЕСА_2 , місячний внесок на утримання будинку становив 1514,88 грн. Відповідно до форми розрахунку, що виставляється власникам квартир, оплата (внесок) за утримання будинку повинна бути оплаченою до 20 числа поточного місяця, однак боржник ухиляється від сплати таких платежів. Крім того, вважає, що за несвоєчасну плату, з відповідача слід стягнути інфляційні витрати та 3 % річних від простроченої суми. Відтак, просить позов задоволити.

Рішенням Галицького районногосуду м.Львова від15листопада 2023року позовОб`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червона 29» до ОСОБА_1 про стягнення боргу задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червона 29» заборгованість за утримання будинку за період з 01.05.2022 року по 31.07.2023 рокуу розмірі 24742 (двадцять чотири тисячі сімсот сорок дві) грн. 50 коп., що включає в себе22723,20 грн. основного боргу, інфляційні втрати 1600,32 грн, та три проценти річних від простроченої суми 418,98грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червона 29» судовий збір в розмірі 2684 гривень.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червона 29»витратина професійну (правову) допомогу в розмірі5000 гривень 00 копійок.

Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_1 адвокатЗеленін СергійСергійович.

Вважає,що рішеннясуду прийнятоз порушеннямнорм матеріальногота процесуальногоправа.Покликається нате,що під час розгляду справи в суді першої інстанції Відповідач (через представник просила суд відмовити у стягненні з неї фінансових санкцій, а також зменшити розмір витре на правову допомогу, яку Позивач просить стягнути у зв?язку з розглядом даної справи. Така позиція мотивована тим, що Відповідач по справі є пенсіонером та протягом останніх кількох місяців проходить інтенсивні курси лікування від остеоміелофіброзу (36 роботи кісткового мозку) тривалістю по сім-дванадцять днів два рази в місяць (виписки медичної карти долучались до матеріалів справи). Саме тому Відповідач стверджує та долучила на підтвердження своїх слів докази, що вона не мала змоги в силу існуючих обставин, які для неї є форс-мажорними, вчасно сплачувати послуги утримання будинку, сума заборгованості по яких є предметом даного спору. Проте суд першої інстанції не надав оцінки даним доказам, не описав їх у своєму рішенні, зокрема і мотиви не взяття їх до уваги, зазначивши лише, що Відповідач посилається на наявність хвороби без доведення доказами існування форс-мажорних обставин.

Також як на окрему підставу для відмови в стягнення фінансових санкцій за невчасну оплату житлово-комунальних послуг, Відповідач покликається на існування форс-мажору зв?язку із військовою агресію російської федерації проти України. Факт існування таких обставин встановлений Торгово-промисловою палатою України.

Крім того, покликається на завищену суму стягнутих витрат на правову допомогу.

Просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних, та зменшити витрати на правову допомогу до 2500 грн.

01 лютого 2024 року від ОСББ «Червона 29» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому міститься прохання апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення без змін.

Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 1 ст. 369 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожна людина при визначенні її громадянських прав і обов`язків має право на справедливий судовий розгляд.

В силу положень ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України.

Згідно п. п. 1-5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Рішення суду оскаржується в частині стягнення інфляційних втрат, трьох відсотків річних та стягнення витрат на правову допомогу. В іншій частині рішення суду не переглядається.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає зазначеним вимогам.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Задовольняючи позовні вимоги про стягнення боргу, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідача утворилась заборгованість з оплати послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, яка підлягає стягненню з нього на користь позивача.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне.

Матеріалами справи та судом встановлено, що згідно виписки, виданої 28.12.2016 року, 03.11.2015 року, проведено державну реєстрацію Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червона 29» в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червона 29» діє на підставі Статуту, затвердженого протоколом №3 від 19.12.2016 року загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червона 29».

Згідно Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №230854051 від 03.11.2020 року, квартира АДРЕСА_1 , належить ОСОБА_1 на праві власності.

Протоколом №18 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червона 29» від 21.12.2021 року було затверджено кошторис та розмір внесків ОСББ «Червона 29» на 2022 рік,

Згідно Кошторису ОСББ «Червона 29», для власника квартири АДРЕСА_1 , місячний внесок у 2022 році становив 1514,88 грн.

Протоколом №20 загальних зборів Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Червона 29» від 28.12.2022 року було затверджено кошторис та розмір внесків ОСББ «Червона 29» на 2023 рік,

Згідно Кошторису ОСББ «Червона 29», для власника квартири АДРЕСА_1 , місячний внесок у 2023 році становив 1514,88 грн.

03 лютого 2023 року позивачем на адресу ОСОБА_1 було скеровано повідомлення № 141 про сплату належних ОСББ коштів за надані послуги в розмірі 13633,92 грн.

Згідност. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно , виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно дост. 526 ЦК Українизобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цьогоКодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.2ст.612 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Відповідно до частини другоїстатті 625 ЦК Україниборжник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За змістом цієї норми закону нарахування трьох процентів річних та індексу інфляції входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Згідно частини першої статті901, частини першої статті903 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Беручи до уваги зазначене, правовідносини, які склалися на підставі договору про надання послуг, є грошовим зобов`язанням і, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін, на них поширюється дія частини другоїстатті 625 ЦКяк спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання (постанова Верховного Суду України від 14 листопада 2011 р. у справі № 6-40цс11).

Як зазначено в Аналізі практики застосуваннястатті 625 ЦК Українив цивільному судочинстві (лист Верховного Суду України від 01 липня 2014 року), вирішуючи спори цієї категорії, судам слід враховувати, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору про надання житлово-комунальних послуг, є грошовими зобов`язаннями, у яких, серед інших прав і обов`язків сторін, на боржника покладено виключно певний цивільно-правовий обов`язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора (ч. 1ст. 509 ЦК), - вимагати сплату грошей за надані послуги. Таким чином, з огляду на юридичну природу правовідносин, як грошових зобов`язань, на них поширюється дія частини другоїстатті 625 ЦКяк спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов`язання (постанови Верховного Суду України від 20 червня 2012 р. у справі № 6-68цс12, від 30 жовтня 2013 р. у справі № 6-59цс13).

Як встановлено судом ОСББ «Червона 29» з 01.05.2022 року по 31.07.2023 року надавались відповідачці послуги з утримання будинку та прибудинкової території, які вона повинна оплатити.

Згідно Акту взаємних розрахунків між ОСББ «Червона, 29» та квартирою АДРЕСА_2 , власником якої є ОСОБА_1 заборгованість останньої за період з 01.05.2022 року по 31.07.2023 року становить 22723,20 грн.

Будь-яких доказів на спростування розміру заборгованості відповідачкою до суду не надано.

Встановивши, що відповідачка фактично отримувала житлово-комунальні послуги, проте належним чином не виконувала своїх обов`язків щодо оплати наданих ОСББ «Червона 29» послуг, внаслідок чого за період з 01.05.2022 року у неї утворилась заборгованість, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що вимоги позивача про стягнення заборгованості за вказаний період та штрафних санкцій підлягають задоволенню.

Належних та допустимих доказів, які б свідчили про ненадання чи неналежне надання підприємством послуг відповідачці, матеріали справи не містять.

Крім того в матеріалах справи відсутні докази важкого матеріального становища відповідача.

Безпідставними є покликання апелянта на форс мажорні обставини у зв?язку із військовою агресію російської федерації проти України враховуючи наступне.

Відповідно дост.617 ЦК Україниособа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Стаття 617 ЦК Українизвільняє від відповідальності за порушення зобов`язань, якщо воно стало саме наслідком форс-мажору. Однак, сам по собі воєнний стан не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким в Україні будь-яких зобов`язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Війна як обставина непереборної сили звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов`язаних із нею обставин компанія/фізична особа не може виконати ті чи інші зобов`язання (див. правові висновки, викладені в постанові Верховного Суду від 10 березня 2023 року у справі № 922/1093/22).

У постанові Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі № 910/9258/20 суд послався на раніше сформульований у цілій низці своїх постанов висновок, відповідно до якого: засвідчення дії непереборної сили шляхом видачі сертифікату про форс-мажорні обставини покладено на ТПП України та уповноважені нею регіональні ТПП; форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов`язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для конкретного випадку виконання зобов`язання; доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов`язання - саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору, отже, навіть у разі наявності сертифікату ТПП України про форс-мажор суд оцінюватиме цей доказ у сукупності з іншими.

У відповідності до вимог ч.4ст. 263 ЦПК Українипри виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Що стосується витрат на правову допомогу, то слід вказати наступне.

До матеріалів справи було долучено документ, який описував обсяг та вартість послуг адвоката - рахунок №70 від 27.07.23р., згідно якого:виконавцем (Адвокатське бюро «Гомзяк та партнери» було надано наступні послуги:

-знайомство та аналіз матеріалів у справі 4 год. 1000 грн.;

-підготовка проекту позовної заяви та супутніх процесуальних документів 6 год. 3000 грн.;

-забезпечення судового представництва 1000 грн.

Загальнавартість вказаних послуг становить 5000 грн., які відповідно до платіжної інструкції № 916 від 28.07.2023 року були фактично оплачені ОСББ «Червона 29»

Згідно із ч. 1 ст.133ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст.133ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями статті 137ЦПК України встановлено, що до складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Статтею 137ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст.141ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Відповідно до ч. 4 ст.137ЦПК України розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Таким чином, колегія суддів враховує те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

З огляду на те, що до матеріалів справи було долучено копію договору про надання юридичних (адвокатських) послуг, який є договором про надання правничої допомоги, також долучено платіжне доручення з відміткою банку, що підтверджує оплату Позивачем адвокату гонорару в сумі 5000 грн., а також документ Рахунок в якому було зазначено перелік послуг, їх обсяг та вартість, а тому, колегія суддів вважає що витрати понесені Позивачем на оплату професійної правничої допомоги підтверджені належними та допустимими та є спів мірними зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт, часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.

Наведені в апеляційній скарзі доводи, не можуть бути підставою для скасування оскаржуваного рішення.

З огляду на наведене судом першої інстанції з дотриманням вимог ст. ст.89,263 ЦПК Українидана належна оцінка доказам по справі, вірно встановлений характер спірних правовідносин і обґрунтовано зроблено висновок про наявність правових підстав для задоволення позову.

Порушень норм матеріального або процесуального права, які могли б призвести до скасування рішення суду першої інстанції, судом апеляційної інстанції не встановлено.

Приймаючи рішення колегія суддів враховує усталену практику Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів, де мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, але його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

Національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії»(Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року).

Призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Керуючись ст.ст.367,368, п.1 ч.1 ст.374, ст.ст.375,381,382-384,389 ЦПК України, Львівський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвокатаЗеленіна СергіяСергійовича - залишити без задоволення.

Рішення Галицького районногосудум.Львовавід15листопада2023року - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.

Повний текст постанови складено 24.04.2024 року.

Головуючий: Ванівський О.М.

Судді: Цяцяк Р.П.

Шеремета Н.О.