Ухвала

від 19.04.2024 по справі 755/5454/24

ДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №:755/5454/24

Провадження №: 2/755/4066/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" квітня 2024 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Гаврилова О.В. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Політехнік-4», державного реєстратора комунального підприємства «Результат» Синявського Володимира Володимировича, Київської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Футуйма Вікторія Богданівна, про визнання дій державного реєстратора незаконними, скасування реєстрації права власності на квартиру, -

в с т а н о в и в :

До Дніпровського районного суду міста Києва звернулась позивач ОСОБА_1 з позовом до Житлово-будівельного кооперативу «Політехнік-4», державного реєстратора комунального підприємства «Результат» Синявського Володимира Володимировича, Київської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Футуйма Вікторія Богданівна, про визнання дій державного реєстратора незаконними, скасування реєстрації права власності на квартиру.

Вказану позовну заяву передано в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 02 квітня 2024 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків не більше ніж десять днів з дня отримання копії ухвали (але не пізніше 15 квітня 2024 року).

13 квітня 2024 року позивач ОСОБА_1 направила до суду позовну заяву про визнання дій державного реєстратора незаконними, скасування реєстрації права власності на квартиру в новій редакції, зі складом учасників справи: позивач ОСОБА_1 ; відповідач Центр надання адміністративних послуг Дніпровської районної державної адміністрації в місті Києві, треті особи: Житлово-будівельний кооператив «Політехнік-4», Київська міська рада, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Футуйма Вікторія Богданівна.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 2 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданнями цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" визначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Так, відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право на суд, одним з аспектів якого є право доступу до суду, не є абсолютним; воно може бути обмежене, особливо щодо умов прийнятності скарги. Проте право доступу до суду не може бути обмежене таким чином або у такій мірі, що буде порушена сама його сутність. Ці обмеження повинні мати легітимну мету та гарантувати пропорційність між їх використанням і такою метою (mutatis mutandis, рішення Європейського суду з прав людини у справі «Мельник проти України» («Melnyk v. Ukraine» заява № 23436/03, § 22, від 28 березня 2006 року).

Виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.

Тобто, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм ЦПК України.

Статтею 175 ЦПК України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.

Згідно з вимогами ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити, зокрема, повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи.

Позивачем і відповідачем можуть бути, зокрема, фізичні і юридичні особи (ч.2 ст. 48 ЦПК України).

Зі змісту поданої до суду позовної заяви в новій редакції фактично вбачається заміна відповідача та зміна процесуального статусу відповідачів на третіх осіб.

Згідно положень ч.1 ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Отже заміна відповідача здійснюється судом за клопотанням позивача на певній стадії судового провадження, а не самим позивачем.

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов`язки щодо однієї зі сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. (ч.1 ст.53 ЦПК України)

Проте діючим цивільним процесуальним законодавством України заміна первісного відповідача належним відповідачем, як і залучення третьої особи, в порядку усунення недоліків позовної заяви до відкриття провадження у справі, не передбачено.

Крім того, в позовній заяві в новій редакції некоректно зазначено найменування відповідача «Центр надання адміністративних послуг Дніпровської районної державної адміністрації в місті Києві», оскільки в Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано юридичну Управління (Центр) надання адміністративних послуг Дніпровської районної в місті Києві державної адміністрації.

Судом при постановленні даної ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить із того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції в праві встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. (Рішення Суду у справі Жоффрделя Прадель проти Франції від 16.12.1992 р., (Judgement of ECHR of 16 December 1992 De Geouffre de la Pradelle v. France // Series A N 253- В).

З цього приводу прецедентними є також рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Відповідно до змісту ч. 3 ст. 185 ЦПК України, якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Враховуючи, що позивач не усунула недоліки позовної заяви відповідно до ухвали Дніпровського районного суду міста Києва від 02 квітня 2024 року, а до суду подано позовну заяву, в якій замінено відповідача, назва якого вказана не коректно, та змінено процесуальний статус інших учасників справи, суд убачає передбачені законом підстави для повернення позовної заяви позивачеві.

Згідно ч. 7 ст. 185 ЦПК України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 4, 13, 50, 175, 185, 258-261, 352-354 ЦПК України, суддя -

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Житлово-будівельного кооперативу «Політехнік-4», державного реєстратора комунального підприємства «Результат» Синявського Володимира Володимировича, Київської міської ради, третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Футуйма Вікторія Богданівна, про визнання дій державного реєстратора незаконними, скасування реєстрації права власності на квартиру.

Роз`яснити, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Суддя: