Постанова

від 17.04.2024 по справі 754/1029/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 754/1029/20

провадження № 61-10833св21

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - судді Фаловської І. М.,

суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О. (судді-доповідача), Олійник А. С., Сердюка В. В.,

учасники справи:

позивач - Військова частина НОМЕР_1 ,

відповідачі: Товариство з обмеженою відповідальністю «Скай Таун», Товариство з обмеженою відповідальністю «Джаванда»,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України по м. Києву, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Виходцев Ігор Анатолійович, ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 на рішення Деснянського районного суду міста Києва

від 26 листопада 2020 року, ухвалене у складі судді Панченко О. М., та постанову Київського апеляційного суду від 9 червня 2021 року, прийняту колегію у складі суддів: Олійника В. І., Болотова Є. В., Музичко С. Г.,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

У січні 2020 року Військова частина НОМЕР_1 звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Скай Таун», ТОВ «Гончарук-Будсервіс» про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинного будівництва та визнання договору купівлі-продажу недійсним.

В обґрунтування позову вказувала, що згідно з державним актом на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 389725 195 Центральній базі Державної спеціальної служби транспорту (Військовій частині НОМЕР_1 ) надано право користування земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:62:067:0002, розташованою на АДРЕСА_1 . Вказаний державний акт видано на підставі рішень Київської міської ради № 867/1528 від 14 червня 2007 року та № 129/6345 від 22 вересня 2011 року

12 листопада 2009 року Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та ТОВ «Гончарук-Будсервіс», правонаступником якого

є ТОВ «Джаванда», укладено договір № 4562 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності, балансоутримувачем якого є Військова частина НОМЕР_1 .

Пунктом 1.1 договору оренди нерухомого майна передбачено, що ТОВ «Гончарук-Будсервіс», правонаступником якого є ТОВ «Джаванда», приймає в строкове платне користування державне нерухоме майно - технічний майданчик (інвентарний № 3) площею 381,30 кв. м, розміщений на АДРЕСА_1 , який перебуває на балансі 195 центральної бази Державної спеціальної служби транспорту (Військова частина НОМЕР_1 ), для розміщення торгівельного об`єкта з продажу непродовольчих товарів.

22 січня 2016 року вказаний договір оренди нерухомого майна припинив свою дію.

Вказував, що під час дії договору оренди нерухомого майна на технічному майданчику, який розташований на земельній ділянці позивача і був переданий в оренду згідно з вказаним договором, ТОВ «Гончарук-Будсервіс», правонаступником якого є ТОВ «Джаванда», споруджено торгівельний об`єкт, який не демонтований після спливу строку договору № 4562. ТОВ «Гончарук-Будсервіс» збудувало вказаний торгівельний об`єкт без належного дозволу та затвердженого проекту на земельній ділянці, яка не перебуває у користуванні позивача, тому цей об`єкт має бути знесений відповідачем за власний рахунок.

19 січня 2016 року ТОВ «Гончарук-Будсервіс» відчужило зазначений самочинно збудований об`єкт нерухомого майна ТОВ «Скай Таун» відповідно до договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І. А. за № 66. Враховуючи, що зазначений торгівельний об`єкт є самочинним будівництвом, ТОВ «Гончарук-Будсервіс» не був його власником на час укладення оспорюваного договору купівлі-продажу та не міг відчужувати цей об`єкт.

За таких обставин просив зобов`язати ТОВ «Скай Таун» та ТОВ «Гончарук-Будсервіс» усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 8000000000:62:067:0002, розташованою на АДРЕСА_1 шляхом знесення самочинно збудованого приміщення та визнати недійсним укладений 19 січня 2016 року ТОВ «Скай Таун» та ТОВ «Гончарук-Будсервіс» договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І. А. за № 66.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 12 березня 2020 року до участі у справі залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Регіональне відділення Фонду державного майна України

по місту Києву, а ухвалою цього суду від 8 вересня 2020 року до участі у справі третіми особами, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, залучено приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Виходцева І. А. та ОСОБА_1 ,

Короткий зміст судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій та мотиви їх прийняття

Рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 26 листопада 2020 року відмовлено у задоволенні позову.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що:

- після державної реєстрації права власності на спірний об`єкт нерухомого майна за ТОВ «Скай Таун» і перебудови (реконструкції) останнім цього об`єкта згідно з Декларацією про готовність до експлуатації об`єкта, який належить

до І-ІІІ категорії складності від 5 квітня 2017 року, зазначене нерухоме майно не є самочинним будівництвом;

- позивач не довів, що ТОВ «Скай Таун» відмовлялося або ухилялося від перебудови спірного об`єкта для приведення його у відповідність державним правилам та нормам;

- знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливе лише за умови вжиття всіх передбачених законодавством України заходів щодо реагування та притягнення винної особи до відповідальності. В свою чергу будь-яких доказів вжиття таких заходів щодо ТОВ «Скай Таун» і ТОВ «Гончарук-Будсервіс» позивач суду не надав;

- позивач не надав належних і допустимих доказів того, що саме ТОВ «Гончарук-Будсервіс» є особою, яка здійснила самочинне будівництво, а ТОВ «Скай Таун» не може вважатися такою особою, оскільки це товариство здійснювало реконструкцію спірного об`єкта на підставі зареєстрованої в Департаменті з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 5 квітня 2017 року.

Постановою Київського апеляційного суду від 9 червня 2021 року апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 залишено без задоволення, а рішення Деснянського районного суду міста Києва від 26 листопада 2020 року - без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши про відповідність таких висновків обставинам справи, нормам матеріального та процесуального права.

Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала

У липні 2021 року Військова частина НОМЕР_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення процесуального права, просить скасувати рішення Деснянського районного суду міста Києва

від 26 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 9 червня 2021 року і ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

Касаційна скарга мотивована неврахуванням судами попередніх інстанцій висновків щодо застосування у подібних правовідносинах статті 376 ЦПК України, викладених Верховним Судом у постановах від 16 січня 2019 року у справі № 458/1173/14-ц (провадження № 61-13282св18), від 11 серпня 2020 року у справі № 296/5460/17 (провадження № 61-801св20), від 10 жовтня 2018 року у справі № 520/17520/14-ц (провадження № 61-12893св18), від 4 квітня 2018 року у справі № 2-6977/11 (провадження № 61-9096св18), та Верховним Судом України у постанові

від 4 листопада 2015 року у справі № 6-1920цс15.

Позиція інших учасників справи

У листопаді 2021 року представник ТОВ «Скай Таун» - адвокат Левченко М. В. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому вказував про безпідставність її доводів та правильність висновків судів попередніх інстанцій про відмову у задоволенні позову. Просив касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.

Провадження у суді касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду від 8 жовтня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі і витребувано її матеріали із суду першої інстанції.

Підставою відкриття касаційного провадження у цій справі були доводи заявника про неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, а саме застосування норм права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених

у постановах Верховного Суду від 4 квітня 2018 року у справі № 2-6977/11 (провадження № 61-9096св18), від 10 жовтня 2018 року у справі № 520/17520/14-ц (провадження № 61-12893св18), від 11 серпня 2020 року у справі № 296/5460/17 (провадження № 61-801св20), від 16 січня 2019 року у справі № 458/1173/14-ц (провадження № 61-13282св18), у постанові Верховного Суду України від 4 листопада 2015 року у справі № 6-1920цс15 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України)

Ухвалою Верховного Суду від 1 квітня 2024 року справу призначено до судового розгляду.

Встановлені судами першої і апеляційної інстанцій обставини справи

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що 12 листопада 2009 року

третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та

ТОВ «Гончарук-Будсервіс» укладено договір № 4562 оренди нерухомого майна, що належить до державної власності. Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору

ТОВ «Гончарук-Будсервіс» прийняв у строкове платне користування державне нерухоме майно - технічний майданчик (інвентарний № 3) площею 381,30 кв.м, розташований на АДРЕСА_1 , для розміщення торгівельного об`єкта з продажу непродовольчих товарів. 23 січня 2016 року зазначений договір оренди припинив свою дію.

22 січня 2016 року відповідач ТОВ «Гончарук-Будсервіс» повернув Регіональному відділенню Фонду державного майна України по місту Києву орендований технічний майданчик за актом приймання-передачі (повернення) орендованого майна, який не містить будь-яких зауважень до товариства щодо використання орендованого майна та/або щодо спорудження торгівельного об`єкта без належного дозволу та затвердженого проекта.

З державного акта на право постійного користування земельною ділянкою

серії ЯЯ № 389725 від 21 березня 2012 року, виданого на підставі рішень Київської міської ради від 14 червня 2007 року № 897/1528 та від 22 вересня 2011 року №129/6345, суди встановили, що 195 Центральна база Державної спеціальної служби транспорту (військова частина НОМЕР_1 ) має право постійного користування земельною ділянкою площею 13.9837 га, цільовим призначенням якої є експлуатація та обслуговування будівель і споруд військової частини, розташованою

на АДРЕСА_1 .

ТОВ «Скай Таун» з 19 січня 2016 року є власником нежитлового приміщення № НОМЕР_2 загальною площею 366,1 кв.м, розташованого на

АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 830373380000), на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 19 січня 2016 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Виходцевим І. А. за № 66.

Суди встановили, що ТОВ «Скай Таун» здійснило реконструкцію нежитлового приміщення АДРЕСА_2 на підставі зареєстрованої в Департаменті з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Декларації про готовність до експлуатації об`єкта, який належить до І-ІІІ категорії складності від 5 квітня 2017 року.

Позиція Верховного Суду, мотиви, з яких виходить суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до частин першої, другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги (частина друга статті 414 ЦПК України).

Вивчивши матеріали цивільної справи та перевіривши правильність застосування норм матеріального права і додержання процесуального права в межах вимог та доводів касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, і відзиву на неї, а також додержання правил юрисдикції, суд дійшов таких висновків.

У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

За статтею 125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.

За вимогами частини першої статті 18 Закону України від 2 червня

2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів.

Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів.

Судова юрисдикція - це інститут права, який покликаний розмежувати між собою компетенцію як різних ланок судової системи, так і різні види судочинства, якими є цивільне, кримінальне, господарське та адміністративне.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне.

По-друге, таким критерієм є суб`єктний склад спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).

Відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України у редакції, чинній на час звернення до суду з позовом, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.

Разом з тим, згідно з частиною другою статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушень.

Статтею 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках.

Відповідно до частини першої статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу.

У справі, яка переглядається, Військова частина НОМЕР_1 пред`явила позов до

ТОВ «Скай Таун» і ТОВ «Джаванда».

Сторонами у даній справі є юридичні особи, між якими і виник спір. Відповідно до приписів наведених норм процесуального права за суб`єктним складом спір підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.

Подібних висновків Велика Палата Верховного Суду дійшла у постанові від 23 травня 2018 року у справі № 757/21143/15-ц (провадження № 14-112цс18) та від 9 жовтня 2019 року у справі № 201/9139/18 (провадження № 14-321цс19).

Суди попередніх інстанцій помилково розглянули справу в порядку цивільного судочинства, чим порушили норми процесуального права, що є обов`язковою підставою для скасування судових рішень незалежно від доводів касаційної скарги.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Частиною першою статті 414 ЦПК України передбачено, що судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в касаційному порядку повністю або частково із закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

За таких обставин, не обговорюючи питання правильності застосування судами норм матеріального права, колегія суддів дійшла висновку про невідповідність судових рішень вимогам статті 263 ЦПК України та їх ухвалення з порушенням норм процесуального права, що має наслідком скасування судових рішень із закриттям провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

На виконання вимог частини першої статті 256 ЦПК України Верховний Суд роз`яснює позивачу про віднесення розгляду справи до юрисдикції господарського суду та наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Керуючись статтями 400, 409, 414, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.

Рішення Деснянського районного суду міста Києва від 26 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 9 червня 2021 року скасувати.

Провадження у справі за позовом Військової частини НОМЕР_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Скай Таун», Товариства з обмеженою відповідальністю «Джаванда», треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України по місту Києву, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Виходцев Ігор Анатолійович, ОСОБА_1 , про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинного будівництва та визнання договору купівлі-продажу недійсним закрити.

Повідомити Військову частину НОМЕР_1 , що розгляд справи за її позовом віднесено до юрисдикції господарських судів.

Роз`яснити Військовій частині НОМЕР_1 право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутись до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді: І. М. Фаловська В. М. Ігнатенко С. О. Карпенко А. С. Олійник В. В. Сердюк