Ухвала

від 29.04.2024 по справі 344/66/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 344/66/23

провадження № 61-5844 ск24

Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Білоконь О. В. розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 03 квітня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Івано-Франківської міської ради, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання майна спільною сумісною власністю подружжя, визнання незаконними та скасування державних актів, рішення, свідоцтва, визнання недійсним договорів, поділ майна,

ВСТАНОВИВ :

Рішенням Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 листопада 2023 року позов ОСОБА_1 задоволено частково.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки з площею 0,0516 га, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_6 24 травня 2007 року, реєстровий номер 1747.

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки з площею 0,0511га, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 08 червня 2007 року, реєстровий номер 1954.

Визнано незаконним та скасовано державний акт на право власності на земельну ділянку № 897165 від 31 липня 2007 року та державний акт на право власності на земельну ділянку № 897166 від 31 липня 2007 року, видані Чукалівською сільською радою на ім`я ОСОБА_2 .

Визнано земельну ділянку площею 0,0511 га в АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд та земельну ділянку площею 0,0516 га в с. Чукалівка, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства об`єктами спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Визнано за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0,0511 га в АДРЕСА_1 , цільове призначення - для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд та 1/2 земельної ділянки площею 0,0516 га в с. Чукалівка, цільове призначення - для ведення особистого селянського господарства.

Визнано незаконним та скасовано рішення виконавчого комітету Чукалівської сільської ради від 26 серпня 2008 року про визнання права власності на будинковолодіння в АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 .

Визнано незаконним та скасовано свідоцтво на право власності на нерухоме майно від 01 жовтня 2008 року, виданого ОСОБА_2 Чукалівською сільською радою на домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Визнано домоволодіння по АДРЕСА_1 об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Визнано за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 домоволодіння по АДРЕСА_1 .

Визнано недійсним договір купівлі-продажу домоволодіння від 10 лютого 2010 року, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кочан М. В.

Визнано домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Визнано за ОСОБА_1 в порядку спільного майна подружжя право власності на 1/2 домоволодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .

Визнано недійсним договір купівлі-продажу земельної ділянки з площею 0,0805 га по АДРЕСА_2 від 10 лютого 2010 року, реєстровий № 432, укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , посвідчений приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Кочан М. В.

Визнано земельну ділянку з площею 0,0805 га по АДРЕСА_2 об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_1 та ОСОБА_4 .

Визнано за ОСОБА_1 в порядку поділу спільного майна подружжя право власності на 1/2 земельної ділянки з площею 0,0805 га по АДРЕСА_2 .

У задоволенні решти позову відмовлено.

Постановою Івано-Франківського апеляційного суду від 03 квітня2024 року рішення Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області від 08 листопада 2023 року скасовано в частині задоволення позову та ухвалено нове в цій частині, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено. В решті рішення суду залишено без змін.

20 квітня 2024 року до Верховного Суду ОСОБА_1 подала касаційну скаргу на постанову суду апеляційної інстанції, у якій просила її скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Касаційна скарга підлягає залишенню без руху з огляду на таке.

Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.

Щодо підстав касаційного оскарження

Відповідно до положень частини першої статті 400 ЦПК України суд касаційної інстанції переглядає у касаційному порядку судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття.

Згідно з пунктом 5 частини другої статті 392 ЦПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав).

Заявник у касаційній скарзі як на підстави касаційного оскарження судового рішення посилається на випадки, які передбачені пунктами 1, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.

Однакпосилаючись на ці підстави касаційного оскарження заявник, серед іншого, не деталізує щодо якої саме конкретної норми права відсутній висновок Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Формальне посилання на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, без зазначення конкретної норми права, щодо питання застосування якої відсутній висновок Верховного Суду, та без наведення переконливих аргументів на підтвердження цих обставин не може бути підставою для відкриття касаційного провадження на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України. Враховуючи призначення Верховного Суду, який є судом права, та з огляду на зміст пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, метою відкриття касаційного провадження на підставі наведеної процесуальної норми є формування судової практики щодо застосування норм права, а не надання оцінки правильності застосування норм права у спірних правовідносинах, коли мотивом заявника є - домогтися повторної оцінки касаційним судом обставин справи.

Таке узагальнене посилання у касаційній скарзі на пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України без обґрунтування (мотивування) наявності цієї підстави, не є виконанням вимог пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України щодо обов`язкового зазначення у касаційній скарзі підстав оскарження.

За таких обставин, відповідно до вимог частини другої, четвертої статті 392 ЦПК України, заявнику необхідно надати суду уточнену редакцію касаційної скарги з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження з визначенням конкретного пункту (пунктів) частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтуванням (мотивуванням) наявності цієї підстави (підстав). Також надіслати на адресу суду копії уточненої редакції касаційної скарги і доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи.

Щодо ціни позову та сплати судового збору

Згідно з пунктом 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додається оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документ, що підтверджує підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

До касаційної скарги додано документ, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 24 810,00 грн, однак не наведено обґрунтування такого розміру відповідно до ціни позову (вартості спірного майна).

Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви в розмірі оспорюваної суми.

Зі змісту положень пункту 2 частини першої статті 176 ЦПК України вбачається, що у позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю майна.

При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач у справі. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна тощо.

На час вирішення питання про відкриття касаційного провадження матеріали цивільної справи № 344/66/23 в розпорядженні Верховного Суду відсутні.

Предметом касаційного оскарження є постанова Івано-Франківського апеляційного суду від 03 квітня2024 року, якою скасовано рішення суду першої інстанції про задоволення вимог майнового та немайнового характеру, яке заявник просить залишити в силі.

Із касаційної скарги та копії судових рішень не вбачається ціни позову станом на день його подання щодо вимог майнового характеру (вартості 1/2 спірного нерухомого майна (земельних ділянок, домоволодінь), на яке позивач просила визнати право власності), тому суд позбавлений можливості встановити розмір судового збору, який підлягає сплаті при поданні касаційної скарги.

Оскільки з поданої касаційної скарги та судових рішень попередніх інстанцій неможливо встановити ціну позову станом на день звернення до суду із вимогою майнового характеру, заявник зобов`язаний самостійно встановити й обґрунтувати розмір судового збору щодо вимог майнового характеру та сплатити суму судового збору.

Також заявник оскаржує судове рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог, які об`єднують вісім вимог немайнового характеру, тому при визначенні розміру судового збору за подання касаційної скарги у цій справі треба врахувати, що за одну вимогу немайнового характеру сплачується судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684,00 грн * 0,4 *200%).

Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документи, що підтверджують його сплату.

Оскільки подана касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 ЦПК України, її слід залишити без руху та запропонувати заявнику усунути недоліки.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 03 квітня2024 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 20 травня 2024 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявникові.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя О. В. Білоконь