Справа № 727/1844/24
Провадження № 2/727/683/24
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
(повне)
24 квітня 2024 року м.Чернівці
Шевченківський районний суд м.Чернівці в складі:
головуючої судді М.Є.Бойко,
за участю секретаря судового засідання В.В.Васківчук,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в м.Чернівці, за правилами спрощеного позовного провадження, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до міського комунального підприємства «Аптека № 10», Управління охорони здоров`я Чернівецької міської ради, про стягнення невиплачених при звільненні грошових коштів та компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати,
ВСТАНОВИВ:
21.02.2024 року ОСОБА_2 звернулася до Шевченківського районного суду м.Чернівці з позовом про солідарне стягнення з міського комунального підприємства «Аптека 10», Управління охорони здоров`я Чернівецької міської ради на її користь заборгованості по заробітній платі з врахуванням утриманих податків та зборів у загальній сумі 47220,03 грн. та компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати з врахуванням утриманих податків та зборів в сумі 9978,20 грн., а всього - 5719823 грн., оскільки 22.04.2022 року її було звільнено з роботи у зв`язку із ліквідацією МКП «Аптека № 10» на підставі п.1 ст.40 КЗпП України, однак до теперішнього часу не виплачено заборгованість по заробітній платі, компенсацію за невикористану відпустку та вихідну допомогу при звільненні.
Ухвалою судді від 26.02.2024 року у справі відкрито спрощене позовне провадження з викликом сторін.
15.03.2024 року до суду надійшов відзив на позов, в якому Управління охорони здоров`я Чернівецької міської ради просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 , оскільки комерційні комунальні підприємства, яким є МКП «Аптека 10», за своїми зобов`язаннями повинні відповідати самостійно, а також в зв`язку із тим, що наданий позивачкою розрахунок належних їй до виплати при звільненні сум є недостовірним, враховуючи встановлені за результатами перевірки відділом контрольно-перевірочної роботи Чернівецької міської ради з окремих питань фінансово-господарської діяльності порушення законодавства про працю в табелях обліку робочого часу за січень-липень 2021 року (виправлення, дописування без їх правильного засвідчення особою, яка їх внесла, своїм підписом та печаткою МКП «Аптека 10», технічні помилки, а також відсутність такого табелю за вересень 2021 року).
Суд звертає увагу на те, що у вищевказаному відзиві на позов зазначено ліквідаційну комісію з припинення юридичної особи - МПК «Аптека № 10» одним з відповідачів по даній справі, тоді як позовні вимоги ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії не заявлялись, позов нею пред`явлений тільки до міського комунального підприємства «Аптека 10», Управління охорони здоров`я Чернівецької міської ради, в зв`язку із чим суд розглядає вимоги позивачки лише до осіб, визначених нею як відповідачів.
20.03.2024 року ОСОБА_1 подано до суду відповідь на відзив на позов Управління охорони здоров`я від 15.03.2024 року. Заперечуючи проти викладених в останньому доводів, позивачка зазначила що відомості щодо виплати заробітної плати не обмежуються лише первинною документацію, а її втрата підприємством не позбавляє його обов`язку здійснити нарахування та виплату заробітної плати. Вважає, що саме бездіяльність засновника підприємства, тобто Чернівецької міської ради і призвела до погіршення фінансового стану МКП «Аптека-10», а тому відповідальність відповідачів перед нею у вигляді стягнення невиплачених коштів та компенсації втрати частини доходів повинна бути солідарною.
09.04.2024 року до суду надійшов відзив міського комунального підприємства «Аптека № 10» на позов ОСОБА_2 , в якому зазначено про неможливість його подачі у встановлений судом строк в зв`язку із неотриманням копії позовної заяви з додатками та ухвали про відкриття провадження у справі та заявлено клопотання про поновлення такого процесуального строку.
Враховуючи відсутність у матеріалах справи підтверджень про отримання МКП «Аптека № 10» ухвали про відкриття провадження у справі, суд вважає строк для подачі цим відповідачем відзиву на позов не пропущеним.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, МКП «Аптека № 10» посилається на те, що позивачка не скористалась своїм правом для заявлення вимог щодо юридичної особи, що припиняється, у двомісячний строк з дня оприлюднення повідомлення про таке рішення Чернівецької міської ради. Крім того, вважає, що ОСОБА_2 пропустила трьохмісячний строк, визначений ст. 233 КЗпП України для звернення до суду з вимогами про стягнення всіх сум, що належать працівникові при звільненні з роботи, оскільки про порушення свого права вона дізналася з моменту отримання листа від 13.02.2023 року, яким Управління охорони здоров`я повідомило її про те, що виявлені в оформленні відповідних документів порушення не дозволяють достовірно та повноцінно здійснити розрахунок належних їй при звільненні сум, а також здійснити їх нарахування та виплату.
18.04.2024 року позивачка подала до суду відповідь на відзив МКП «Аптека № 10», в якому вказала, що була звільнена з роботи 22.04.2022 року, тобто під час дії ст.233 КЗпП в редакції, чинній до 19.07.2022 року, а тому її право на звернення до суду з даним позовом будь-яким строком не обмежено. При цьому ОСОБА_1 зазначила і про те, що письмове повідомлення про нараховані та невиплачені при звільненні суми вона отримала лише у січні 2024 року.
В судове засідання по справі позивачка та представники відповідачів не з`вились, надіславши письмові заяви про його проведення в їх відсутність
За таких обставин та на підставі ч.1 ст.223 ЦПК України суд вважає можливим ухвалити по справі рішення, виходячи з наявних у справі доказів.
Також, в зв`язку з неявкою сторін, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Позивачка ОСОБА_1 01.08.1986 року прийнята на роботу на посаді провізора-технолога, а з 03.02.2001 року призначена на посаду провізора-завідувача відділом запасів ДКП Центральної районної аптеки № 10 в м.Чернівці, яке згідно із рішенням виконавчого комітету Чернівецької міської ради перейменовано на МПК «Аптека № 10» (а.с.5).
Відповідно до розділу І Статуту міське комунальне підприємство «Аптека № 10» є закладом охорони здоров`я, що належить до комунальної власності територіальної громади Чернівці (Власник), є юридичною особою, діє на умовах повного господарського розрахунку та самоокупності, має самостійний баланс, не несе відповідальності за зобов`язаннями Власника, рівно як Власник не несе відповідальності за зобов`язаннями Аптеки. Аптека утримується за рахунок власних доходів від реалізації лікарських засобів, товарів медичного призначення, продукції (робіт,послуг), а також від інших видів діяльності, на умовах повного госпрозрахунку (п.3.4 розділу ІІІ Статуту). Власник здійснює свої права в частині управління майном Аптеки через департамент економіки Чернівецької міської Ради, в частині оперативного керівництва діяльністю Аптеки - через управління охорони здоров`я Чернівецької міської Ради (п.5.2 розділу V Статуту).
У п.п.8.1, 8.2 розділу VIII цього Статуту передбачено, що припинення діяльності Аптеки відбувається у випадку її ліквідації або реорганізації згідно з чинним законодавством та цим Статутом. Ліквідація, реорганізація (злиття, приєднання, поділ, виділення, перетворення) Аптеки здійснюється за рішенням Власника майна або уповноваженим ним органом, що прийняв рішення про ліквідацію (а.с.а.с.48-55).
17.12.2021 року рішенням 14 сесії VIII скликання Чернівецької міської ради припинено діяльність юридичної особи - міського комунального підприємства «Аптека № 10» шляхом його ліквідації, встановлено, що на період до її завершення керівництво діяльністю цього підприємства здійснює ліквідаційна комісія з покладенням визначених цим рішенням обов`язківта двохмісячний строк з дня оприлюднення повідомлення про рішення щодо припинення юридичної особи для заявлення кредиторами своїх вимог до неї (а.с.а.с.16-18).
Розпорядженням Чернівецького міського голови № 610-р від 23.12.2021 року створено комісію з припинення юридичної особи - міського комунального підприємства «Аптека № 10» шляхом його ліквідації (а.с.12).
Згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявний запис 10381200000001096 від 28.12.2021 про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи (МКП «Аптека № 10) в результаті її ліквідації та перебування цього підприємства в стані припинення (а.с. 21).
Згідно із наказом № 8 від 22.04.2022 голови ліквідаційної комісії МКП «Аптека № 10» позивачка звільнена із займаної посади у зв`язку з ліквідацією цього підприємства за п.1 ст.40 КЗпП України Цим же наказом зобов`язано заступника голови ліквідаційної комісії вжити заходів щодо виплати ОСОБА_1 вихідної допомоги у розмірі середньомісячного заробітку згідно ст.44 КЗпП України та виплатити їй компенсацію 118 невикористаних днів щорічної та додаткової відпусток (а.с.8).
Як вбачається з відповіді Управління охорони здоров`я Чернівецької міської ради від 28.12.2023 року на заяву ОСОБА_1 від 14.12.2023 року, попередньо розрахована комісією з припинення юридичної особи - міського комунального підприємства «Аптека» сума належних їй виплат при звільненні з роботи після відрахування необхідних податків та зборів складає 47 220 грн.
Частиною 2 ст.233 КЗпП України в редакції, яка діє на час вирішення спору, визначено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116).
Розрахунок комісії з припинення юридичної особи - міського комунального підприємства «Аптека» щодо належних їй виплат при звільненні з роботи датований 28.12.2023 року (а. с. 10), в той час як до суду ОСОБА_1 звернулася 21.02.2024 року, тобто в межах встановленого законом тримісячного строку.
Враховуючи зазначене, позивачка не пропустила строк звернення до суду з даним позовом.
Проте, суд вважає,що позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, МКП « Аптека № 10» є комунальним комерційним підприємством та володіє майном на праві господарського відання.
Відповідно до правового висновку, висловленого Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 18 травня 2020 року у справі № 711/3288/17-ц (провадження № 61-25288 св18), субсидіарна відповідальність органу місцевого самоврядування за зобов`язаннями комунальних комерційних підприємств не настає, крім випадку, якщо буде доведено, що комунальне комерційне підприємство було доведено до банкрутства саме діями його засновника (учасника) - органу місцевого самоврядування. Така відповідальність не може бути покладена на орган місцевого самоврядування у трудових правовідносинах без встановлення того, що сама юридична особа не може виконати свої зобов`язання в межах трудових правовідносинах у процедурі виконання судових рішень або банкрутства.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. ст. 76, 78, 79 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Докази про визнання підприємства банкрутом у справі відсутні. Також судом не встановлено, що саме діями Чернівецької міської ради було спричинено неплатоспроможність або банкрутство МКП «Аптека № 10».
За таких обставин трудовим законодавством солідарна відповідальність у трудових спорах за вимогами, визначеними позивачкою до відповідачів, не передбачена, а обов`язок по сплаті їй належних при звільненні сум та компенсації за затримку їх виплати покладається саме на МКП « Аптека № 10» як роботодавця , а не на Чернівецьку міську раду.
Разом з тим, слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 104 Цивільного кодексу України юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов`язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
Тобто, ліквідація - це одна із форм припинення юридичної особи. Ліквідація юридичних осіб здійснюється без переходу прав i обов`язків підприємства, що ліквідується, до інших осіб, тобто без правонаступництва. При ліквідації підприємства його права й обов`язки припиняються.
Проте, ліквідація повинна забезпечувати захист інтересів як кредиторів, так і учасників юридичної особи.
У разі прийняття учасниками, судом або іншим органом, відповідно до своєї компетенції рішення про ліквідацію юридичної особи вони зобов`язані негайно письмово повідомити про своє рішення орган, що здійснює державну реєстрацію. Отримавши таке повідомлення, орган державної реєстрації вносить до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців запис про рішення щодо припинення юридичної особи. Така вимога направлена на захист прав кредиторів, які вже на початковій стадії зможуть знати про наміри юридичної особи, яка припиняє свою діяльність, оскільки дані Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців є відкритими для загального ознайомлення.
Згідно із вимогами частин 3 та 4 ст.105 ЦК України учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, відповідно до цього Кодексу призначають комісію з припинення юридичної особи (комісію з реорганізації, ліквідаційну комісію), голову комісії або ліквідатора та встановлюють порядок і строк заявлення кредиторами своїх вимог до юридичної особи, що припиняється.
Виконання функцій комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) може бути покладено на орган управління юридичної особи. До комісії з припинення юридичної особи (комісії з реорганізації, ліквідаційної комісії) або ліквідатора з моменту призначення переходять повноваження щодо управління справами юридичної особи. Голова комісії, її члени або ліквідатор юридичної особи представляють її у відносинах з третіми особами та виступають у суді від імені юридичної особи, яка припиняється.
Аналіз наведених положень свідчить про те, що з дня призначення ліквідаційної комісії до неї переходять усі повноваження щодо управління справами юридичної особи, крім тих, які залишаються згідно з законодавством України за учасниками, наприклад затвердження ліквідаційного балансу. Слід зауважити, що ліквідаційна комісія не має статусу юридичної особи, а підприємство, що ліквідується, в період її роботи статусу юридичної особи не втрачає. Отже, дієздатність юридичної особи здійснюється через ліквідаційну комісію. Дії комісії розглядаються як дії самої юридичної особи. Комісія здійснює дії, у тому числі виступає в суді від імені юридичної особи і набуває безпосередньо для неї права і обов`язки.
При ліквідації підприємства обов`язковим є проведення інвентаризації. Провадити інвентаризацію потрібно перед складанням проміжного ліквідаційного балансу. Під інвентаризацією слід розуміти певну послідовність практичних дій із документального підтвердження наявності, стану та оцінки майна й зобов`язань підприємства.
Згідно ч.7-13 ст. 111 ЦК України для проведення перевірок та визначення наявності або відсутності заборгованості із сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, страхових коштів до Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, ліквідаційна комісія (ліквідатор) забезпечує своєчасне надання податковим органам та Пенсійному фонду України, фондів соціального страхування документів юридичної особи (її філій, представництв), у тому числі первинних документів, регістрів бухгалтерського та податкового обліку.
До моменту затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає податковим органам, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
Ліквідаційна комісія (ліквідатор) після закінчення строку для пред`явлення вимог кредиторами складає проміжний ліквідаційний баланс, що включає відомості про склад майна юридичної особи, що ліквідується, перелік пред`явлених кредиторами вимог та результат їх розгляду. Проміжний ліквідаційний баланс затверджується учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про ліквідацію юридичної особи.
Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу.
У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.
До затвердження ліквідаційного балансу ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає та подає податковим органам, Пенсійного фонду України та фондів соціального страхування звітність за останній звітний період.
Після завершення розрахунків з кредиторами ліквідаційна комісія (ліквідатор) складає ліквідаційний баланс, забезпечує його затвердження учасниками юридичної особи, судом або органом, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, та забезпечує подання податковим органам.
Майно юридичної особи, що залишилося після задоволення вимог кредиторів (у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування), передається учасникам юридичної особи, якщо інше не встановлено установчими документами юридичної особи або законом.
Документи, що підлягають обов`язковому зберіганню, передаються в установленому законодавством порядку відповідним архівним установам.
Виплата грошових сум кредиторам юридичної особи, що ліквідується, у тому числі за податками, зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та іншими коштами, що належить сплатити до державного або місцевого бюджету, Пенсійного фонду України, фондів соціального страхування, провадиться у порядку черговості, встановленому статтею 112 цього Кодексу. У разі недостатності в юридичної особи, що ліквідується, коштів для задоволення вимог кредиторів ліквідаційна комісія (ліквідатор) організовує реалізацію майна юридичної особи.
Відповідно до ст. 112 ЦК України у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом; 2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності; 3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов`язкових платежів); 4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.
Тобто, вимоги працівників, пов`язані з трудовими відносинами, у разі ліквідації платоспроможності юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у другу чергу.
Вимоги однієї черги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредитору цієї черги.
У разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду кредитор має право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії. За рішенням суду вимоги кредитора можуть бути задоволені за рахунок майна, що залишилося після ліквідації юридичної особи.
Вимоги кредитора, заявлені після спливу строку, встановленого ліквідаційною комісією для їх пред`явлення, задовольняються з майна юридичної особи, яку ліквідовують, що залишилося після задоволення вимог кредиторів, заявлених своєчасно.
Отже, з часу початку процедури ліквідації юридичної особи порядок задоволення кредиторами своїх вимог (погашення заборгованості) має певні особливості, встановлені вищенаведеними нормами законодавства, які є спеціальними для регулювання цих правовідносин.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
У пункті 41 постанови Верховного Суду від 20 січня 2020 року у справі № 922/416/19 викладено такий висновок «Отже, законодавством передбачений спеціальний порядок задоволення кредиторами своїх вимог до особи, яка припиняється шляхом звернення із відповідними вимогами до ліквідаційної комісії такої особи. Такого способу захисту порушеного особою, що припиняється, права стягувача (кредитора) як звернення із вимогами саме про стягнення заборгованості, норми статей 104-112 ЦК України не передбачають».
У постанові Верховного Суду від 03 травня 2018 року у справі №924/478/16 суд погодився з висновками місцевого та апеляційного господарського судів щодо того, що позивачем відповідно до вимог статті 112 ЦК України та з урахуванням приписів частини другої статті 16 ЦК України обраний не вірний спосіб захисту, оскільки жодна норма цивільного законодавства не вимагає додаткового звернення кредитора до суду з позовом про стягнення заборгованості до зверення з позовом про включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу боржника. Належним способом захисту прав кредитора у даному випадку є вимога про зобов`язання включення до проміжного ліквідаційного балансу боржника визнаних ним вимог, а не про стягнення з боржника грошових коштів. Звернення кредитора з позовом про стягнення заборгованості з боржника не вирішить спору щодо наявності чи відсутності підстав для включення цих вимог до ліквідаційного балансу особи, що припиняється.
У постанові Верховного Суду від 11 квітня 2019 року у справі №761/39536/16-ц (провадження № 61-27016св18) зазначено, що відомостей про звернення позивача до ліквідаційної комісії ТОВ «Кіані Україна» із вимогою про стягнення невиплаченої заробітної плати та компенсації за дні невикористаної відпустки при звільненні матеріали справи не містять. Таким чином, позивачем не дотримано порядок задоволення своїх вимог як кредитора ТОВ «Кіані Україна».
Як вже зазначалось вище, згідно із витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань наявний запис 10381200000001096 від 28.12.2021 про внесення рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи (МКП «Аптека № 10) в результаті її ліквідації та перебування цього підприємства в стані припинення.
У матеріалах справи відсутні докази, які свідчать про звернення позивачки ОСОБА_1 із заявою про включення її грошових вимог до реєстру вимог кредиторів, оскільки, як вбачається з матеріалів справи, долучені позивачкою на її звернення щодо існуючої заборгованості МКП «Аптека № 10) відповіді були надані на заяви, скеровані нею на ім »я міського голови (а.с.9), заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів (а.с.10,36,118), Чернівецької обласної прокуратури (а.с.19), Управління охорони здоров`я міської ради (а.с.20).
Також позивачкою не надано суду належних та допустимих доказів відмови комісії з припинення (ліквідації) юридичної особи - МКП «Аптека № 10» у задоволенні її вимог як кредитора або ухилення від їх розгляду.
Враховуючи, що відповідач - МПК «Аптека № 10» з 2021 року перебуває у процедурі ліквідації, кредиторські вимоги позивачкою, яка належить саме до категорії осіб, які з моменту прийняття рішення про припинення юридичної особи стають кредиторами підприємства, мали заявлятися до ліквідаційної комісії для включення їх до проміжного ліквідаційного балансу, а у разі відмови ліквідаційної комісії у задоволенні вимог кредитора або ухилення від їх розгляду, кредитор мав право протягом місяця з дати, коли він дізнався або мав дізнатися про таку відмову звернутися до суду із позовом до ліквідаційної комісії (юридичної особи в особі ліквідаційної комісії), як зазначено у ч.3 ст. 112 ЦК України, про включення кредиторських вимог до проміжного ліквідаційного балансу. Початок процедури ліквідації МКП «Аптека № 10» та створення комісії з припинення унеможливлює стягнення працівником гарантованих на випадок звільнення сум в інший спосіб.
Примусове стягнення спірної заборгованості призведе до порушення порядку черговості задоволення вимог кредиторів, встановленої ст. 112 ЦК України, та порушення законодавчо встановленої процедури заявлення та задоволення таких кредиторських вимог у процедурі ліквідації.
При цьому слід зазначити, що процедура ліквідації відповідача - МПК «Аптека № 10» триває і на даний час, а тому позивачка не позбавлена можливості звернутися з відповідними вимогами, заявленими у пред`явленому нею позові, саме до ліквідаційної комісії, без необхідності на даний час їх вирішення в судовому порядку.
Отже, враховуючи характер спірних правовідносин, ОСОБА_1 звернулася до суду, обравши неналежний спосіб захисту, що є підставою для відмови у позові.
Дана правова позиція узгоджується із висновками в постанові Великої Палати Верховного Суду 03.10.2018 у справі № 487/3335/13-ц та постановах Верховного Суду: від 2.09.2019 у справі № 922/416/19; від 11.04.2019 №761/39536/16-ц; від 03.05.2018 у справі №924/478/16 та від 26.07.2018 у справі №910/18289/16.
У зв`язку з вищевикладеним суд вважає, що у задоволенні позову в цілому (основної та похідної вимог) слід відмовити.
Керуючись ст. ст. 4-5, 12-13, 18, 79-81, 259, 263-265, 273 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ :
Відмовити повністю у позовіОСОБА_1 до міського комунального підприємства «Аптека 10», Управління охорони здоров`я Чернівецької міської ради про стягнення невиплачених при звільненні грошових коштів та компенсації втрати частини доходів у зв`язку із порушенням строків їх виплати.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повне рішення складено 26 квітня 2024 року .
Суддя М. Є. Бойко
Суд | Шевченківський районний суд м. Чернівців |
Дата ухвалення рішення | 26.04.2024 |
Оприлюднено | 01.05.2024 |
Номер документу | 118689219 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із трудових правовідносин, з них про виплату заробітної плати |
Цивільне
Шевченківський районний суд м. Чернівців
Бойко М. Є.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні