Ухвала

від 15.04.2024 по справі 2-2957/11

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2-2957/11

Провадження № 4-с/761/122/2024

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Волошин В.О., розглянувши матеріали скарги ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Шпака Олександра Івановича про зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

У квітні 2024 року заявник звернувся до Шевченківського районного суду м. Києва із вказаною скаргою .

Під час вивчення матеріалів вказаної заяви було встановлено, що остання подана з порушенням вимог ст. 175 ЦПК України, а також Розділу VII ЦПК України (Судовий контроль за виконанням судових рішень), а відтак наявні правові підстави для залишення скарги без руху, з наданням заявнику строку для усунення недоліків.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Частиною 4 Постанови Пленуму Верховного суду України від 26 грудня 2003 року № 14 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" визначено, що учасник виконавчого провадження (особа, залучена до проведення виконавчих дій), який звернувся до суду зі скаргою бере участь у їх розгляді як заявник, а інші учасники цього провадження, прав і обов`язків яких безпосередньо стосується зазначене звернення, - як заінтересовані особи.

Відповідно до п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» № 6 від 07 лютого 2014 року (в частині, що не суперечить нормам ЦПК України, що діє з 15 грудня 2017 року, в редакції Закону України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу Адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» № 2147-VIII від 03 жовтня 2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції), скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК України. У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК України, якими врегульовано аналогічні питання.

Крім того, справи за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи посадової особи державної виконавчої служби розглядаються судом за загальними правилами ЦПК України з особливостями, встановленими статтею 450 ЦПК України, за участю стягувача, боржника і державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби чи приватного виконавця, рішення, дія чи бездіяльність яких оскаржуються.

Так, судом встановлено, що скарга подана в порядку ст. ст. 447-450 ЦПК України, тому до форми та змісту якої застосовуються вимоги ст. 175, 177 ЦПК України, які скаржником не дотримано. Зокрема, у скарзі не повністю зазначену заінтересовану особу - державного виконавця, а саме: орган державної виконавчої служби, у якій останній працює, а також не зазначену заінтересовану особу: боржника ОСОБА_2 та її місце проживання/реєстрації, поштовий індекс, ідентифікаційний код, відомі номери засобів зв`язку та адреси електронної пошти.

З врахуванням викладеного, заявнику слід уточнити суб`єктний склад сторін спору про оскарження бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи ДВС, зазначити повне найменування усіх заінтересованих осіб та їх місцезнаходження, індекс, засоби зв`язку, а також надати суду докази направлення скарги боржнику у відповідності до ст. 177 ЦПК України (у разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї, в електронній формі через електронний кабінет позивач зобов`язаний додати до позовної заяви доказ надсилання іншим учасникам справи копій поданих до суду документів з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу).

Суд не повинен самостійно визначати склад учасників скарги та з власної ініціативи повідомляти їх. Склад учасників скарги впливає на право бути обізнаним про судове рішення та можливість його оскарження.

Також, у скарзі відсутнє підтвердження про те, що скаржником не подано іншої скарги з тим самим предметом та з тих самих підстав, як це передбачено п. 10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України.

Крім цього судом встановлено, що скарга подана з порушенням вимог ст. ст. 175, 177, 447 ЦПК України та ч. 4 ст. 74 ЗУ «Про виконавче провадження», а саме: заявником не зазначено, які норми закону порушені державним виконавцем; яким чином бездіяльність та які саме дії державного виконавця відповідно до норм закону порушили його права чи свободи; викладення обставин, якими скаржник обґрунтовує свої вимоги, тощо.

Суд також звертає увагу на те, що у скарзі не конкретизовано, яка саме бездіяльність виконавця та у межах якого виконавчого провадження він просить її визнати.

Скаржнику слід конкретизувати окремо щодо оскаржуваної постанови/чи то оскаржуваних дій/бездіяльності виконавця.

Крім того, згідно із ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Зі змісту скарги не убачається, яким чином будуть відновлені права скаржника.

Положеннями ч. 9 ст. 10 ЦПК України передбачено, що якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).

Як слідує з п. 13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» від 07 лютого 2014 року № 6, скарга має відповідати загальним вимогам щодо форми та змісту позовної заяви, передбаченим положеннями ЦПК, та містити відомості, зазначені в ч. 4 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема зміст оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця або іншої посадової особи державної виконавчої служби та норму закону, яку порушено, а також обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги. Якщо скарга за формою і змістом не відповідає таким вимогам, то суд залишає її без руху. У разі відсутності спеціальної норми щодо вирішення певних питань, що виникають при розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби, при розгляді таких скарг мають застосовуватися положення ЦПК, якими врегульовано аналогічні питання.

Враховуючи викладене, з огляду на те, що Розділом VIІ «Судовий контроль за виконанням судових рішень» ЦПК України не врегульовано питань щодо залишення скарги без руху у зв`язку з недодержанням зазначених вище вимог, враховуючи положення ч. 9 ст. 10 ЦПК України, суд вважає за можливе застосувати у даному випадку загальні норми цивільного процесуального закону, залишивши скаргу без руху з наданням строку для усунення зазначених недоліків.

Відтак, заявнику необхідно подати до суду нову редакцію скарги для суду, оформлену у відповідності до ст. 175 ЦПК України, а також Розділу VII ЦПК України, з урахуванням вищезазначених недоліків, та надати суду докази направлення іншим учасникам процесу виправленої редакції скарги.

Керуючись ст. ст. 175, 185, 260, 261, 353, 447-453 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Скаргу ОСОБА_1 на бездіяльність державного виконавця Шпака Олександра Івановича про зобов`язання вчинити дії, - залишити без руху, надавши заявнику строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала суду оскарженню не підлягає.

Суддя: