Постанова

від 21.02.2024 по справі 752/9058/23

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

03680 м. Київ , вул. Солом`янська, 2-а

Номер апеляційного провадження № 22-ц/824/4863/2024

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року м. Київ

Справа № 752/9058/23

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді-доповідача Ящук Т.І.,

суддів Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,

за участю секретаря судового засідання Кравченко Н.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 31 липня 2023 року, ухвалене у складі судді Кордюкової Ж.І.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київпроект-Т» про визнання припиненими трудових відносин,

встановив:

У травні 2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ТОВ «Київпроект-Т» про визнання припиненими трудових відносин.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішенням загальних зборів учасників ТОВ «Київпроект-Т» від 21.12.2018 року її було призначено на посаду генерального директора товариства. Засновниками (учасниками) ТОВ «Київпроект-Т» є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватне підприємство «Укрбуд енерджі». Позивачем було прийняте рішення звільнитись за власним бажанням з посади директора, про що вона неодноразово усно повідомляла учасників товариства. Для вирішення питання припинення трудових відносин вона ініціювала проведення загальних зборів, що підтверджується направленням повідомлення про проведення загальних зборів від 30.01.2023 року, згідно з яким загальні збори призначено на 14.03.2023 року на 10-00 год. за адресою: АДРЕСА_1 .

Вказує, що учасник ПП «Укрбуд енерджі» отримав повідомлення про проведення загальних зборів, ОСОБА_2 особисто отримав повідомлення про проведення загальних зборів, а ОСОБА_3 був повідомлений про проведення загальних зборів шляхом розміщення оголошення на сайті Укрпошти, оскільки поштові відправлення до АРК не здійснюються.

Зазначає, що два засновники товариства, які були належно повідомлені про загальні збори, сукупно володіють 88,16% голосів, що є достатнім для прийняття рішення про звільнення директора. 14.03.2023 загальні збори учасників не відбулись. Позивачем було винесено наказ про звільнення директора з посади від 14.03.2023 року. Така бездіяльність відповідача порушує її права бути звільненою з займаної посади та вільно обирати собі місце роботи. Посилаючись на викладене, позивач просила визнати припиненими її трудові відносини з ТОВ «Київпроект-Т» у зв`язку зі звільненням із займаної посади директора ТОВ «Київпроект-Т» за власним бажанням на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України з 14.03.2023 року.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 31 липня 2023 року позовні вимоги залишено без задоволення.

Не погоджуючись з рішенням, ОСОБА_1 звернулась з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги, посилаючись на порушення та неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що у позивача безпосереднього зв`язку з усіма учасниками товариства не було, крім ОСОБА_2 . У позивача з ОСОБА_3 зв`язку немає. З установчих документів позивачу відомо місце його реєстрації, яке знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Враховуючи те, що листи до АРК Крим Укрпоштою не відправляються, позивачем було подано оголошення та посилання на нього з офіційного сайту Укрпошти.

Зазначає, що суд при винесенні рішення не звернув увагу на той факт, що крім ОСОБА_3 та ОСОБА_2 позивачем ще було вчинено всі необхідні дії щодо належного повідомлення учасника ПП «Укрбуд енерджі». Встановлено, учасник ПП «Укрбуд енерджі» був повідомлений належним чином про проведення загальних зборів, однак ухилився від отримання відповідного листа, тим самим проявивши бездіяльність в управлінні товариством та не бажаючи виконувати обов`язки по звільненню існуючого та призначенню нового директора.

Крім того, у своєму рішенні суд першої інстанції зазначає, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 сукупно володіють 88,16% голосів, що не відповідає дійсності адже ОСОБА_2 володіє часткою статутного капіталу 29 760, 00 грн., що складає 21.05% статутного капіталу товариства, ОСОБА_3 володіє часткою статутного капіталу 16 740, що складає 11.84% статутного капіталу товариства. Разом частка ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складає 32,89 %. Отже, суд невірно склав частки вказаних фізичних осіб. Натомість, частка ОСОБА_2 разом з часткою ПП «Укрбуд енерджі» сукупно складає 88,16%, що достатньо для прийняття рішення про звільнення директора.

Звертає увагу на правові позиції викладені Верховним Судом у постановах від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18, від 17.02.2021 у справі № 390/1449/19.

Зазначає, що судом першої інстанції не вірно застосовано норму статуту про необхідність направлення ОСОБА_2 повідомлення з описом вкладення Укрпоштою, адже вказане положення статуту не обмежує будь який інший спосіб направлення повідомлення у відповідності до законів України, і тим більше коли є реальне підтвердження факту отримання повідомлення. Таким чином суд проявив надмірний формалізм.

Разом з тим, суд першої інстанції сам собі суперечить, оскільки вважає, що позивач не надала суду доказів того, що нею вчинялись будь-які дії, спрямовані на повідомлення цього учасника про проведення загальних зборів у будь-який інший спосіб, як то повідомлення телефоном, засобами електронного зв`язку тощо, але у випадку з ОСОБА_2 зазначає, що положення статуту не виконані.

Стверджує, що подібний надмірний формалізм позбавляє позивача права на захист порушеного права, можливості належно оформити припинення трудових відносин, оскільки фактично вони припинені з 14.03.2023 року.

В судове засідання сторони та їх представники не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, про що, зокрема, свідчить звіт про доставку судової повістки-повідомлення на електронну адресу позивача ОСОБА_1 , зазначену нею в позовній заяві та апеляційній скарзі, тому колегія суддів вважала можливим розглянути справу за їх відсутності відповідно до вимог ч.2 ст. 372 ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, з`ясувавши обставини справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не було виконано в повній мірі усіх дій, вчинення яких залежить від неї та відповідало вимогам Статуту товариства, які б в повній мірі свідчили, що був дотриманий порядок щодо повідомлення учасників товариства про скликання загальних зборів для вирішення питання про звільнення позивача.

Так, Статутом ТОВ «Київпроект-Т» передбачено, що учасники товариства повідомляються не пізніше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників шляхом надсилання поштового відправлення з описом вкладення.

Лише Приватне підприємство «Укрбуд енерджі» позивач повідомила про проведення загальних зборів в порядку визначеному Статутом. Відомості про направлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повідомлення не пізніше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників шляхом надсилання поштового відправлення з описом вкладення відсутні. ОСОБА_2 особисто отримав 01.02.2023 повідомлення про проведення загальних зборів учасників.

Щодо повідомлення ОСОБА_3 суд враховував, що він має зареєстроване місце проживання на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим, з якою поштове сполучення не здійснюється. Проте позивач не надала суду доказів того, що нею вчинялись будь-які дії, спрямовані на повідомлення цього учасника про проведення загальних зборів у будь-який інший спосіб, як то повідомлення телефоном, засобами електронного зв`язку тощо.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд виходив з того що передбачений ч. 1 ст.38 КЗпП України порядок розірвання трудового договору з ініціативи генерального директора передбачає попередження ним про це власника або уповноваженого органу письмово не пізніше ніж за 30 днів та ініціювання скликання загальних зборів учасників. Лише у випадку вчинення генеральним директором відповідних дій, у учасників товариства виникає обов`язок розглянути заяву директора про звільнення та прийняти відповідне рішення. При цьому на особу, яка ініціює питання проведення загальних зборів, покладено обов`язок належного повідомлення учасників товариства про скликання зборів у порядку, встановленому чинним законодавством та статутом товариства. Суд першої інстанції вважав, що позивач не дотрималася зазначеної процедури, що, в свою чергу, дає підстави зробити висновок, що у цьому спорі, позивачем не доведено порушення її прав саме внаслідок недотримання нею законодавчо визначеної процедури для звільнення з посади директора товариства, що має наслідком відмову в задоволенні вимоги про визнання припиненими трудових відносин.

З висновком суду першої інстанції погодитись неможливо, судом було порушено норми процесуального права, оскільки, ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції залишив поза увагою, що вказана справа належить до юрисдикції господарського суду, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Київпроект-Т» є юридичною особою з 19.11.2009, код ЄДРПОУ 36790704, керівник - ОСОБА_1 .

21 грудня 2018 учасники ТОВ «Київпроект-Т», якими на вказаний період часу були ОСОБА_1 ( 60% частки статутного капіталу товариства) та ОСОБА_2 ( 40% частки статутного капіталу товариства) прийняли рішення про призначення на посаду генерального директора ТОВ «Київпроект-Т» ОСОБА_1 з 22.12.2018 (протокол від 21.12.2018 №21-1/12/2018).

22.12.2018 ТОВ «Київпроект-Т» видало наказ №51-К про призначення генерального директора ТОВ «Київпроект-Т» ОСОБА_1 з 22.12.2018.

27 квітня 2021 року загальними зборами учасників товариства було затверджено статут ТОВ «Київпроект-Т» в новій редакції. Відповідно до змісту вказаного статуту, учасниками товариства були : ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ПП «Укрбуд Енерджи»

Згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на час пред`явлення позову учасниками ТОВ «Київпроект-Т» є ОСОБА_2 ( розмір частки 29 760 грн., що становить 21,05 %), ОСОБА_3 ( розмір частки 16 740 грн., що становить 11,84%) та ПП «Укрбуд Енерджи» ( розмір частки 94 860 грн., що становить 67,11%). При цьому також зазначено, що ОСОБА_3 має відсоток права голосу 51.( а.с. 22).

30.01.2023 ОСОБА_1 склала заяву, адресовану учасникам ТОВ «Київпроект-Т», про звільнення її з займаної посади за власним бажанням на підставі ч.1 ст.38 КЗпП України.

30.01.2023 генеральний директор ТОВ «Київпроект-Т» ОСОБА_1 склала повідомлення про скликання зборів учасників ТОВ «Київпроект-Т» 14.03.2023 о 10-00 год. за адресою: м. Київ, вул. Володимирська, буд. 79, для розгляду питання про звільнення її за власним бажанням з посади генерального директора ТОВ «Київпроект-Т».

14.03.2023 збори учасників ТОВ «Київпроект-Т» не відбулись, що підтверджується копією протоколу від 14.03.2023.

Звертаючись до суду з даним позовом, позивач ОСОБА_1 зазначала, що вона, як директор товариства, зверталася до учасників товариства із заявою про своє звільнення та ініціювала проведення загальних зборів для розгляду цього питання, про що учасникам товариства були направлені повідомлення, однак загальні збори товариства не відбулись та заява про її звільнення розглянута не була. Такі дії, на думку позивача, свідчать про порушення її трудових прав, зокрема, право бути звільненим із займаної посади за власним бажанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства .

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів в будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, такий суб`єктний склад цього спору, у якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа. Отже, у порядку цивільного судочинства за загальним правилом можна розглядати будь-які справи, у яких, зазвичай, хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення процесуальні закони не віднесли до юрисдикції інших судів.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

До трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами (ч. 1 ст.3 КЗпП України).

Трудовим договором є угода між працівником і роботодавцем (роботодавцем-фізичною особою), за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, а роботодавець (роботодавець-фізична особа) зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін (речення перше частини першої статті 21 КЗпП України).

Однією з підстав припинення трудового договору є його розірвання з ініціативи працівника (пункт 4 частини першої статті 36 КЗпП України), зокрема розірвання з цієї ініціативи трудового договору, укладеного на невизначений строк (стаття 38 КЗпП України).

Однак, правове регулювання припинення повноважень виконавчого органу товариства (директора), чи члена цього органу, якщо останній є колегіальним (дирекцією), з його власної ініціативи відрізняється від розірвання трудового договору з ініціативи працівника, який не є виконавчим органом товариства або членом цього органу.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Хоча такі рішення уповноваженого на їхнє прийняття органу можуть мати наслідки і для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні, тобто пов`язані з управлінням товариством ( висновок у постановах Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 510/456/17, від 8 листопада 2019 року у справі № 667/1/16, від 4 лютого 2020 року у справі № 915/540/16 (пункт 34), від 19 лютого 2020 року у справі № 145/166/18 (пункт 53), від 12 січня 2021 року у справі № 127/21764/17).

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 448/362/22, з огляду припис п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України перелік спорів, що виникають із корпоративних відносин і належать до юрисдикції господарських судів, не є вичерпним, й охоплює зокрема спори, пов`язані з управлінням юридичною особою. Стороною цих спорів не обов`язково є учасник такої особи. Спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки пов`язаний із реалізацію загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір стосується управління юридичною особою і належить до юрисдикції господарського суду. Відсутність у позовній заяві обґрунтування позивачем, який є директором товариства, участі у відносинах управління останнім і їхнього припинення у разі задоволення позову не впливає на існування спору, пов`язаного з управлінням товариством.

До господарських товариств належить, зокрема, товариство з обмеженою відповідальністю (частина перша статті 84, частина друга статті 113 ЦК України). Товариством з обмеженою відповідальністю є засноване однією або кількома особами товариство, статутний капітал якого поділено на частки ( ч. 1 ст. 140 ЦК України).

Управління товариством здійснюють його органи. Органами управління товариством є загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (частини перша, друга статті 97 ЦК України). Органами товариства є загальні збори учасників, наглядова рада (у разі утворення) та виконавчий орган (частина перша статті 28 Закону № 2275-VIII).

Виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства (частина перша статті 39 Закону № 2275-VIII).

Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб (речення перше частини другої статті 99 ЦК України). Виконавчий орган товариства є одноосібним (речення перше частини четвертої статті 39 Закону № 2275-VIII). Статутом може бути встановлено, що виконавчий орган товариства є колегіальним, та визначено його кількісний склад (речення перше частини п`ятої статті 39 Закону № 2275-VIII).

Відповідно до пункту 16.1, 17.2.7 Статуту ТОВ «Київпроект-Т» вищим органом товариства є збори учасників, до компетенції яких належить обрання одноосібного виконавчого органу.

Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є директор. (пункт 25.4 Статуту).

Відповідно до п.25.6 Статуту повноваження директора товариства можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу або тимчасового виконувача його обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим.

Пунктом 18.1. Статуту передбачено право виконавчого органу товариства скликати загальні збори учасників.

Пунктом 19.2, 19.3 Статуту передбачено, що виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не пізніше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників. Повідомлення надсилається поштовим відправленням з описом вкладення. Статутом товариства може бути встановлений інший спосіб повідомлення.

Згідно з ч.1 ст. 38 КЗпП України працівник має право розірвати трудовий договір, укладений на невизначений строк, попередивши про це власника або уповноважений ним орган письмово за два тижні.

Частиною 1 ст. 29 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» загальні збори учасників є вищим органом товариства.

Загальні збори учасників можуть вирішувати будь-які питання діяльності товариства (ч. 1 ст. 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»).

Відповідно до ч. 1, 2, 4 ст. 98 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, у тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Рішення загальних зборів приймаються простою більшістю від числа присутніх учасників, якщо інше не встановлено установчими документами або законом. Порядок скликання загальних зборів визначається в установчих документах товариства.

Відповідно до частин 1-3 ст. 99 ЦК України загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад. Виконавчий орган товариства може складатися з однієї або кількох осіб. Виконавчий орган, що складається з кількох осіб, приймає рішення у порядку, встановленому абзацом першим частини другої статті 98 цього Кодексу. Повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Відповідно пункту 1 частини першої ст. 31 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» ( Закон № 2275-VIII), звільнення з посади директора товариства (відкликання директора) є припиненням повноважень одноосібного виконавчого органу, що відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства. У разі виявлення директором бажання розірвати трудовий договір із товариством їхнє скликання для розгляду відповідної заяви може залежати від самого директора.

За змістом частини тринадцятої статті 39 Закону № 2275-VIII повноваження одноосібного виконавчого органу можуть бути припинені лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу або тимчасового виконувача його обов`язків; наслідком такого припинення повноважень одноосібного виконавчого органу є припинення відповідного договору, зокрема розірвання трудового договору.

Загальні збори учасників скликаються у випадках, передбачених цим Законом або статутом товариства, зокрема, з ініціативи виконавчого органу товариства (пункт 1 частини першої статті 31 Закону № 2275-VIII).

Виконавчий орган товариства скликає загальні збори учасників шляхом надсилання повідомлення про це кожному учаснику товариства. Виконавчий орган товариства зобов`язаний повідомити учасників товариства не менше ніж за 30 днів до запланованої дати проведення загальних зборів учасників, якщо інший строк не встановлений статутом товариства (частини друга та третя статті 32 Закону № 2275-VIII).

Для належної реалізації права на розірвання трудового договору, укладеного на невизначений строк, за власною ініціативою директор товариства має не тільки написати відповідну заяву на підставі статті 38 КЗпП України, подати/надіслати її всім учасникам товариства, а й за власною ініціативою як виконавчий орган товариства скликати загальні збори учасників, на вирішення яких поставити питання щодо свого звільнення (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 19 січня 2022 року у справі № 911/719/21 (пункт 5.15)).

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь в управлінні ним шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а саме корпоративних правовідносин, що виникають між товариством та особами, яким довірено повноваження з управління ним (абзац четвертий пункту 3.2 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України у від 12 січня 2010 року № 1-рп/2010 у справі № 1-2/2010).

На відміну від випадку, коли роботодавець в особі загальних зборів товариства ініціює припинення повноважень одноосібного виконавчого органу згідно з пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України (припинення повноважень посадових осіб), директор у випадку вияву ним ініціативи згідно зі статтею 38 КЗпП України щодо звільнення з посади може сам ініціювати скликання загальних зборів учасників товариства для вирішення питання про своє звільнення.

У випадку відсутності рішення скликаних загальних зборів учасників товариства про звільнення директора товариства, зокрема, через неможливість зібрати кворум для проведення цих зборів, директор має право звернутися до суду з вимогою про припинення його повноважень.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 11 серпня 2021 року у справі № 404/1255/21 за позовом директора приватного підприємства до цього підприємства та його трьох засновників про визнання припиненими трудових відносин було залишено без змін рішення судів попередніх інстанцій, які відмовили у відкритті провадження у справі, вважаючи, що спір слід розглядати за правилами господарського судочинства. Верховний Суд постанову мотивував тим, що припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відрізняється від звільнення працівника з роботи (від розірвання з ним трудового договору на підставі КЗпП України), тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу визначена не у КЗпП України, а у ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 14 червня 2023 року у справі № 448/362/22, корпоративні права на участь в управлінні товариством його учасники реалізовують, зокрема, шляхом прийняття компетентним органом товариства рішення щодо припинення повноважень одноосібного виконавчого органу (директора). Таке рішення може мати наслідки для трудових відносин, але визначальними у таких ситуаціях є відносини корпоративні. Звернення до суду особи, яка є одноосібним виконавчим органом товариства, для припинення її повноважень, зокрема у випадку, якщо загальні збори учасників не розглядають заяву про звільнення з посади директора, пов`язане з корпоративними відносинами у цьому товаристві. Тому доцільно зберігати єдину юрисдикційну належність спорів про припинення повноважень одноосібного виконавчого органу товариства чи члена колегіального такого органу для формування стабільної та послідовної судової практики щодо віднесення таких спорів до господарської юрисдикції.

Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів (пункт 3 частини першої статті 20 ГПК України).

За змістом цього припису перелік спорів, що виникають із корпоративних відносин і належать до юрисдикції господарських судів, не є вичерпним, і охоплює зокрема спори, пов`язані з управлінням юридичною особою. Спір щодо припинення трудового договору одноосібного виконавчого органу (директора) товариства з обмеженою відповідальністю є спором, який виник із корпоративних відносин, оскільки стосується реалізації загальними зборами цього товариства їхньої компетенції щодо формування виконавчого органу та припинення його повноважень. Тому такий спір пов`язаний із управлінням юридичною особою та належить до юрисдикції господарського суду.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 377 ЦПК України, судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції загальних судів, визначених статтями 19-22 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів апеляційної скарги.

Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

За таких обставин оскаржуване рішення не відповідає вимогам ст. 263 ЦПК України та ухвалене з порушенням норм процесуального права, що в силу п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, ч.2 ст. 377 ЦПК України є підставою для його скасування із закриттям провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної п. 1 ч. 1 ст. 255 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи.

Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 4 ст. 377 ЦПК України у разі закриття судом апеляційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1частини першої статті 255 цього Кодексу суд за заявою позивача в порядку письмового провадження постановляє ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.

Відповідно до положень частини 1 ст. 256 ЦПК України, колегія суддів роз`яснює позивачу, що розгляд даної справи віднесено до юрисдикції господарського суду.

Отже, оскаржуване рішення суду у зв`язку з порушенням правил юрисдикції підлягає скасуванню з закриттям провадження у справі.

Керуючись ст. ст. 268, 367, 368, 374 - 377, 381 - 383 ЦПК України, суд

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 31 липня 2023 року - скасувати.

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київпроект-Т» про визнання припиненими трудових відносин - закрити.

Роз`яснити позивачу ОСОБА_1 , що розгляд вказаної справи віднесено до юрисдикції господарського суду та про наявність у неї права протягом 10 днів з дня отримання вказаної постанови звернутися до Київського апеляційного суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 29 квітня 2024 року.

Суддя - доповідач: Ящук Т.І.

Судді: Кирилюк Г.М.

Рейнарт І.М.