Рішення

від 17.04.2024 по справі 927/1325/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

17 квітня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1325/23 Господарський суд Чернігівської області

у складі судді Ноувен М.П.,

за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження справу

№ 927/1325/23

за позовом: Заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури,

вул. 1-го Травня,50А, м. Прилуки,17500;

в інтересах держави

в особі: Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області,

вул. Шевченка, 1, смт. Линовиця, Прилуцький район, Чернігівська обл. 17584;

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів,

проспект Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14013;

про визнання додаткових угод недійсними та стягнення 53343,63 грн;

за участю представників сторін:

позивача: не з`явився,

відповідача: ОСОБА_1

прокурора: Ходико О.Є.

Заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Чернігівської області в інтересах держави в особі Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів про визнання недійсними додаткових угод, а саме:

- визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 24.02.2021 року щодо внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 24010049ВЦ від 16.02.2021, укладену між Линовицькою селищною радою Прилуцького району Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів"

- визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 30.08.2021 року щодо внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 24010049ВЦ від 16.02.2021, укладену між Линовицькою селищною радою Прилуцького району Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів"

- визнати недійсною додаткову угоду № 4 від 31.08.2021 року щодо внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 24010049ВЦ від 16.02.2021, укладену між Линовицькою селищною радою Прилуцького району Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів"

- визнати недійсною додаткову угоду № 5 від 06.10.2021 року щодо внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 24010049ВЦ від 16.02.2021, укладену між Линовицькою селищною радою Прилуцького району Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів"

- визнати недійсною додаткову угоду № 6 від 07.10.2021 року щодо внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 24010049ВЦ від 16.02.2021, укладену між Линовицькою селищною радою Прилуцького району Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів"

- визнати недійсною додаткову угоду № 8 від 01.11.2021 року щодо внесення змін та доповнень до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 24010049ВЦ від 16.02.2021, укладену між Линовицькою селищною радою Прилуцького району Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів"

- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енера Чернігів" на користь Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області кошти в сумі 53 343,63 грн.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 25.09.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 31.10. 2023, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив.

У подальшому підготовче засідання відкладалось на 05.12.2023 та на 12.12.2023.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 12.12.2023 провадження у справі було зупинене до перегляду судового рішення у подібних правовідносинах Великою Палатою Верховного Суду у справі №922/2321/22 та опублікування повного тексту постанови, зобов`язано учасників справи повідомити суд про результати перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №922/2321/22 та надати копію відповідного судового рішення.

12.02.2024 ТОВ Енера Чернігів подано клопотання про поновлення провадження у справі, у зв`язку з тим, що 24.01.2024 Великою Палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі № 922/2321/22.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 22.02.2024 року провадження у справі поновлено та призначено підготовче засідання на 05.03.2024 на 14:15 год.

05.03.2024 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 17.04.2024 на 13:30 год.

17.04.2024 судом у нарадчій кімнаті підписано вступну та резолютивну частини рішення на підставі ст. 240 ГПК України.

Позиції учасників справи. Заяви та клопотання сторін.

Позовні вимоги прокурор обґрунтовує тим, що внесення додатковими угодами змін до договору вчинено з порушенням вимог Закону України Про публічні закупівлі, а саме змінено ціну за одиницю товару у бік збільшення більш ніж 10%, внаслідок чого безпідставно зменшено обсяги закупівлі, отже такі угоди підлягають визнанню недійсними, а надмірно сплачені кошти підлягають поверненню до бюджету.

Враховуючи те, що вищезазначені додаткові угоди укладені з порушенням вимог Закону України Про публічні закупівлі, прокурор, посилаючись на приписи ст. 203, 215 Цивільного кодексу України, просить визнати їх недійсними. Оскільки позивач сплатив кошти за поставлену електричну енергію відповідно до ціни, вказаній у спірних додаткових угодах, тобто за збільшеною ціною, прокурор просить стягнути з відповідача в дохід державного бюджету України в особі Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області безпідставно отримані бюджетні кошти в сумі 53 343,63 грн.

16.10.2023 відповідачем подано відзив на позов № 1325/1 від 12.10.2023.

Відповідач проти позову заперечує та просить відмовити у задоволенні позовних вимог, з огляду на наступне:

- підстави для здійснення самостійного представництва інтересів держави в суді у цій справі відсутні, оскільки прокурор звернувся в інтересах осіб, які не мають статусу позивача у справах щодо оскарження процедури закупівлі;

- сторонами були правомірно укладені оспорювані додаткові угоди про збільшення ціни за одиницю товару, оскільки такі зміни відповідають нормам чинного законодавства, а саме Закону України Про публічні закупівлі; жодна з наведених угод не містить в собі вимог щодо збільшення ціни товару понад десять відсотків, отже відповідна вимога ч.2 ст.41 Закону сторонами дотримана.

Відзив на позов прийнято судом до розгляду.

25.10.2023 прокурором подано до суду відповідь на відзив на позов № 54-75-7037вих-23 від 24.10.2023 відповідно до яких прокурор просить врахувати аргументи зазначені у відповіді на відзив та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Судом долучено документи до матеріалів справи.

31.10.2023 відповідачем подано до суду заяву про зупинення провадження у справі до прийняття рішення Великою палатою Верховного Суду по справі № 922/2321/22.

21.11.2023 прокурором подано заперечення на заяву відповідача про зупинення провадження у справі № 54-75-7516вих-23 від 17.11.2023.

Крім того, 05.12.2023 відповідачем подано через канцелярію суду заяву про продовження строку для подання заперечень по справі 927/1325/23 та заперечення на відповідь на відзив на позов.

Судом протокольно задоволено заяву відповідача про продовження строку для подання заперечень та долучено до матеріалів справи заяву та заперечення на відповідь на відзив на позов.

У запереченнях на відповідь на відзив відповідач наголошує на тому, що прокурор не може представляти інтереси Линовицької сільської ради у даній справі, а також на те, що додаткові угоди були укладені правомірно.

01.03.2024 прокурором до суду подано заяву про зміну підстав позову у якій, посилаючись на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, просить вважати підставою позову (в частині стягнення спірних коштів) п. 1 ч. 3 ст. 1212 ЦК України.

У судовому засіданні 05.03.2024 суд прийняв заяву прокурора до розгляду з урахуванням положень ст. 46 ГПК України.

08.03.2024 відповідачем подано заперечення на заяву про зміну підстав позову.

Так, відповідач зазначає наступне:

- договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень ст. 1212 ЦК України. У справі, що розглядається, позовні вимоги полягають в недійсності додаткових угод до договору, але їх недійсність не означає відсутність між сторонами договірних відносин, адже відносини між ними врегульовані договором, тобто зобов`язання є договірними;

- на момент укладення між сторонами договору та оспорюваних додаткових угод (лютий 2021 року - листопад 2021 року), а також виконання сторонами умов Договору, постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22 не діяла, а тому не може застосовуватися до спірних правовідносин між сторонами. Великою Палатою Верховного Суду у складі суддів: Шевцової Н.В., Булейко О.Л., Кривенди О.В., Мазура М.В., Пількова К.М. було постановлено окрему думку щодо зазначеної постанови Великої Палати Верховного Суду від 24 січня 2024 року у справі № 922/2321/22, у якій колегія суддів вважає, що не було підстав для відступу від висновку Касаційного адміністративного суду щодо застосування пункту 2 частини п`ятої статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, викладеного у постанові від 5 квітня 2023 року у справі № 420/17618/21, згідно з яким сторони договору про закупівлю можуть вносити необмежену кількість разів змін до договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії в частині збільшення ціни за одиницю товару за умови дотримання обмеження щодо збільшення такої ціни до 10 % за один раз пропорційно збільшенню ціни відповідного товару на ринку, і за умови, що наведена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.

Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

Щодо представництва прокурора суд зазначає наступне:

Відповідно до ст. 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом. Так, частиною 3 ст. 53 ГПК України закріплено право прокурора у визначених законом випадках звертатися до суду з позовною заявою. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах (ч. 4, 5 ст. 53 ГПК України).

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Згідно з висновком Конституційного Суду України, наведеним у рішенні від 08.04.1999 №3-рп/99, поняття "інтереси держави" є оціночним; в кожному конкретному випадку прокурор, який звертається до суду із заявою, повинен обґрунтувати в суді наявність підстав для представництва інтересів держави (в тому числі публічних інтересів територіальної громади), але виключного переліку обставин, які можуть використовуватися, закон не передбачає.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності і господарювання, соціальну спрямованість економіки. Усі суб`єкти права власності рівні перед законом. Отже, державні органи та інші суб`єкти владних повноважень зобов`язані вживати (реалізовувати) комплекс організаційно-правових та інших заходів, спрямованих на створення умов для такого захисту прав, в межах визначених законодавством повноважень.

Щодо підстав представництва інтересів держави в особі Линовицької селищної ради.

Відповідно до статті 2 Закону України Про місцеве самоврядування місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі бюджету, фінансів і цін, зокрема, віднесено фінансування видатків з місцевого бюджету в установленому законом порядку (п. 4 частини 1 статті 28 Закону України Про місцеве самоврядування).

Матеріальною основою місцевого самоврядування є рухоме та нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є в комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах.

Зазначені прокурором у позові порушення вимог Закону України Про публічні закупівлі завдають шкоди територіальній громаді в вигляді незаконних витрат бюджетних коштів, унеможливлюють їх раціональне та ефективне використання і здатне спричинити істотну шкоду інтересам територіальної громади.

Линовицька селищна рада як орган місцевого самоврядування, є розпорядником бюджетних коштів у розумінні статті 22 Бюджетного кодексу України, що уповноважена на отримання бюджетних асигнувань, взяття бюджетних зобов`язань та здійснення видатків бюджету, водночас, зобов`язана ефективно та раціонально використовувати бюджетні кошти, чим сприяти недопущенню порушень інтересів держави в бюджетній сфері.

Линовицька селищна рада, укладаючи оспорювані додаткові угоди до договору про закупівлю, які за доводами прокурора суперечать вимогам п. 2 частини 5 статті 41 Закону України Про публічні закупівлі, сприяла порушенню інтересів територіальної громади. Тобто міська рада є органом, до компетенції якого віднесені повноваження контролю за використанням виділених їй бюджетних коштів, при цьому, неналежно їх реалізує.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 (п. 38) зазначено, що за певних обставин прокурор може звертатися до суду в інтересах держави і в особі органу місцевого самоврядування, зокрема тоді, коли цей орган є стороною правочину, про недійсність якого стверджує прокурор. Оскільки таку позовну вимогу вправі заявити, зокрема будь-яка сторона правочину, відповідний орган як така сторона може бути позивачем. У такій ситуації прокурор для представництва інтересів держави в особі компетентного органу як сторони правочину має продемонструвати, що цей орган не здійснює або неналежним чином здійснює захист відповідних інтересів, не реагуючи на повідомлення прокурора про наявність підстав для звернення до суду (абз. 3 частини 4 статті 23 Закону Про прокуратуру).

Прокурор звертався до Линовицької селищної ради листом з повідомленням про те, що спірні додаткові угоди укладені з порушенням вимог п. 2 частини 5 стаття 41 Закону Про публічні закупівлі, та просив надати інформацію про вжиття Радою заходів щодо усунення вказаних порушень.

Линовицька селищна рада на звернення прокурора листом від 10-22/311 від 16.06.2023 повідомила, що заходи щодо визнання недійсними додаткових угод та стягнення надміру сплачених коштів не вживалися та вживатися не будуть.

Суд вважає, що такі дії позивача свідчать про його бездіяльність щодо захисту інтересів держави та територіальної громади.

З урахуванням наведених обставин, суд вважає, що прокурор правильно визначив позивача у цій справі, оскільки Линовицька селищна рада є замовником послуг при здійсненні процедури закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок бюджетних коштів за законодавством України, є стороною укладеного Договору та оскаржуваних додаткових угод до нього, та саме на її користь мають бути стягнуті надмірно перераховані кошти (в разі реституції).

Підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, який є стороною спірних правочинів, юридичною особою, що може від свого імені придбати майнові права та нести обов`язки, є розпорядником бюджетних коштів та здійснює процедуру закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок коштів місцевого бюджету за законодавством України і має право звернутись до суду щодо захисту порушених інтересів.

Таким чином, компетентний орган був достеменно обізнаний з фактом порушення законодавства в сфері публічних закупівель, та в позивача було достатньо часу для вжиття будь-яких заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте остання самостійно не захистила інтереси держави в суді.

У порядку частини 4 статті 23 Закону України Про прокуратуру прокурор, попередньо, до звернення до суду, повідомив позивача про намір подати позов в інтересах держави в особі Линовицької селищної ради до ТОВ Енера Чернігів про визнання недійсними додаткових угод та стягнення безпідставно отриманих коштів.

Враховуючи зазначене, суд зазначає, що прокурор навів достатні підстави для звернення з позовом до суду в інтересах держави та правильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

При цьому суд враховує, що можливість використання відповідачем безпідставно набутого майна, яким виступають у даному випадку грошові кошти, становить суспільний інтерес, а їх неповернення не може відповідати суспільному інтересу та порушує інтереси держави, як гаранта дотримання принципу верховенства права у країні. Разом з тим, потенційно факт перерахування на адресу відповідача зайвих бюджетних коштів порушує вимоги чинного законодавства, принципи максимальної економії та ефективності, а тому призводить до протиправного витрачання публічних коштів, унеможливлює раціональне та ефективне їх використання. Зазначене підриває фінансово-економічні основи держави та не сприяє забезпеченню виконання нею основних функцій та завдань. Таким чином, у зазначеному випадку наявний як державний, так і суспільний інтерес.

З огляду на вищевикладене, заперечення відповідача щодо представництва прокурором інтересів держави в особі Линовицької селищної ради не знайшли свого підтвердження та не приймаються судом.

Обставини справи встановлені судом.

10.02.2021 на веб-сайті «Prozorro»(ідентифікатор закупівлі № UA 2021-02-10-006792-а) Линовицькою селищною радою оприлюднено оголошення про проведення переговорної процедури (скороченої) на закупівлю 213028 кВт/год електричної енергії з терміном постачання до 31.12.2021, з очікуваною вартістю 464400,00 грн з ПДВ..

Переможцем у відкритих торгах визнано ТОВ «Енера Чернігів».

За результатами переговорної процедури 16.02.2021 між Линовицькою селищною радою Прилуцького району Чернігівської області (Споживач) та ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» (Постачальник) укладено Договір про постачання електричної енергії споживачу № 24010049ВЦ (надалі Договір).

Відповідно до п. п. 2.1, 2.2. Договору, Постачальник продає електричну енергію по ДК 021-2015 - 09310000-5 Електрична енергія) Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Обсяг: 213 028 кВт/год.

Відповідно до пункту 3.3 Договору, Постачальник не має права вимагати від Споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, що є додатком 2 до Договору.

Згідно з пунктом 10 додатку до Договору №2, цей договір діє до 31.12.2021 і може бути пролонгований на 20 % від його суми на початок 2022 року.

Початком постачання електричної енергії Споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні (п. 3.1. Договору), а саме 01.02.2021.

Відповідно до п. 13.8 істотні умови договору не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадків передбачених ч.5 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі».

У подальшому, за ініціативою ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» укладено ряд додаткових угод до Договору від 16.02.2021 №24010049ВЦ, що стосуються зміни ціни за одиницю товару та обсягів постачання електричної енергії, зокрема:

додатковою угодою № 1 від 24.02.2021 відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» Сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти п. 1 Додатку № 2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 24010049ВЦ від 16.02.2021 в наступній редакції: «Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диферинційовані ціни (тариф) 2,36254 за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ.

Викласти п. 2.2. Договору у наступній редакції: обсяги: 196586,1 кВт/год.;

Викласти останній абзац п. 5.1. Договору в наступній редакції: сума договору складає: 464400,00 грн. Всі інші умови Договору незмінні.

додатковою угодою № 3 від 30.08.2021 відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» Сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти п. 1 Додатку № 2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 24010049ВЦ від 16.02.2021 в наступній редакції: «Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диферинційовані ціни (тариф) 2,56332 за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ.

Викласти п. 2.2. Договору у наступній редакції: обсяги: 41202,643 кВт/год.;

Всі інші умови Договору незмінні.

додатковою угодою № 4 від 31.08.2021 відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» Сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти п. 1 Додатку № 2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 24010049ВЦ від 16.02.2021 в наступній редакції: «Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диферинційовані ціни (тариф) 2,78416 за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ.

Викласти п. 2.2. Договору у наступній редакції: обсяги: 37934,443 кВт/год.;

Всі інші умови Договору незмінні.

додатковою угодою № 5 від 06.10.2021 відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» Сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти п. 1 Додатку № 2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 24010049ВЦ від 16.02.2021 в наступній редакції: «Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диферинційовані ціни (тариф) 3,02706 за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ.

Всі інші умови договору залишено без змін;

додатковою угодою № 6 від 07.10.2021 відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» Сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти п. 1 Додатку № 2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 24010049ВЦ від 16.02.2021 в наступній редакції: «Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диферинційовані ціни (тариф) 3,29423 за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ.

Всі інші умови договору залишено без змін;

додатковою угодою № 8 від 01.11.2021 відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» Сторони домовились збільшити ціну за 1 кВт/год на 9,99% і викласти п. 1 Додатку № 2 до Договору про постачання електричної енергії споживачу № 24010049ВЦ від 16.02.2021 в наступній редакції: «Ціна (тариф) електричної енергії, у тому числі диферинційовані ціни (тариф) 3,570142 за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ.

Всі інші умови договору залишено без змін.

Також, слід зазначити, що додаткові угоди починали діяли з різних періодів, а не з моменту їх укладення.

Зокрема, додаткова угода № 1 від 24.02.2021 діяла з 01.02.2021, додаткова угода № 3 від 30.08.2021 з 01.08.2021, додаткова угода № 4 від 31.08.2021 з 02.08.2021, додаткова угода № 5 від 06.10.2021 з 01.09.2021,додаткова угода № 6 від 07.10.2021 з 02.09.2021, додаткова угода № 8 від 01.11.2021 з 01.10.2021.

Як вбачається з матеріалів справи, документальним обґрунтуванням для укладання спірних додаткових угод до Договору стали надані відповідачем документи, а саме:

для укладання додаткової угоди № 1 від 24.02.2021 - експертний висновок № ЧК-57 від 15.02.2021 щодо надання інформації про зміни середньозваженої ціни електричної енергії на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України за 10 днів лютого (01.02.-10.02) 2021 відносно січня місяця 2021, відповідно до якого ціна у січні 2021 року становила 1462,52 грн за МВт/год, за 10 днів лютого (01.02.-10.02.)2021 року 1698,79 грн за МВт/год (без ПДВ);

для укладання додаткової угоди № 3 від 30.08.2021 - експертний висновок № 1842/21 від 10.08.2021 щодо надання інформації про рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», які склались за липень (01.07-31.07) 2021 року та 05.08.2021, відповідно до якого ціна за липень (01.07.-31.07.) 2021 року становила 1444,05 грн за МВт/год , за 05.08.2021 1988,79 грн за МВт/год (без ПДВ);

для укладання додаткової угоди № 4 від 31.08.2021 - експертний висновок № 1934/21 від 18.08.2021 щодо надання інформації про рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», які склались станом на 05.08.2021 та 09.08.2021, відповідно до якого ціна станом на 05.08.2021 становила 1988,79 грн за МВт/год, станом на 09.08.2021 2240,53 грн за МВт/год (без ПДВ);

для укладання додаткової угоди № 5 від 06.10.2021 цінову довідку № 2277-3/21 від 21.09.2021 в якій зазначено середньозважену ціну на «на добу наперед» РДН в ОЕС України станом на 12.09.2021 1889,08 грн. за МВт/год.(без ПДВ) та середньозважену ціну на РДН в ОЕС України станом на 17.09.2021 2374,09 грн. за МВт/год. (без ПДВ);

для укладання додаткової угоди № 6 від 07.10.2021 - цінову довідку № 2277-4/21 від 21.09.2021 щодо надання інформації про рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», які склались станом на 06.09.2021 та станом на 14.09.2021, відповідно до якої ціна станом на 06.09.2021 становила 2261,59 грн за МВт/год, станом на 14.09.2021 2596,47 грн за МВт/год (без ПДВ);

для укладання додаткової угоди № 8 від 01.11.2021 експертний висновок № 2631/21 від 21.10.2021Харківської торгово-промислової палати щодо надання інформації про рівень середньозважених цін на Електричну енергію на ринку «на добу наперед» (РДН) у торговій зоні ОЕС (об`єднаної енергетичної системи) України згідно з інформацією ДП «Оператор ринку», які склались за 14.09.2021 та 19.10.2021, відповідно до якого середньозважена ціна на РДН в ОЕС України за 14 вересня 2021 року становила 2596,47 грн/МВт.год, середньозважена ціна на РДН в ОЕС України за 19 жовтня 2021 року - 2840,05 грн/МВт.год.

Відповідно до актів прийняття-передавання товарної продукції - активної електричної енергії лютий 2021 року по жовтень 2021 року постачальником передано, а споживачем прийнято електроенергію в кількості 139536 кВт/год та здійснено оплати, відповідно до платіжних доручень на суму 357531,42 грн, а саме:

1.Акт №24010049ВЦ/32483/1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 11.03.2021 про передачу ТОВ «ЕНЕРА Чернігів» та прийняття Линовицькою селищною радою електричної енергії за лютий 2021 року в обсязі 36139 кВт/год, на загальну суму 85379,69 грн. з ПДВ, по ціні 2,362536 грн. за 1 кВт/год. без ПДВ.

Линовицькою селищною радою на рахунок ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» перераховано кошти згідно платіжних доручень: № 339 від 12.03.2021 28559,70 грн., № 347 від 12.03.2021 5000,00 грн., № 349 від 12.03.2021 8500,00 грн, № 345 від 12.03.2021 10 000,00 грн, № 342 від 12.03.2021 33319,99 грн.

2.Акт №24010049ВЦ/49136/1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 12.04.2021 про передачу ТОВ «ЕНЕРА Чернігів» та прийняття Линовицькою селищною радою електричної енергії за березень 2021 року в обсязі 25315 кВт/год, на загальну суму 59807,60 грн. з ПДВ, по ціні 2,362536 грн. за 1 кВт/год. без ПДВ.

Линовицькою селищною радою на рахунок ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» перераховано кошти згідно платіжних доручень: № 531 від 15.04.2021 6093,39 грн., № 528 від 15.04.2021 3500,00 грн., № 527 від 15.04.2021 7500,00 грн, № 529 від 15.04.2021 3250,00 грн, № 530 від 15.04.2021 39464,21 грн.

3.Акт №24010049ВЦ/65478/1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 12.05.2021 про передачу ТОВ «ЕНЕРА Чернігів» та прийняття Линовицькою селищною радою електричної енергії за квітень 2021 року в обсязі 17732 кВт/год, на загальну суму 41892,49 грн. з ПДВ, по ціні 2,362536 грн. за 1 кВт/год. без ПДВ.

Линовицькою селищною радою на рахунок ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» перераховано кошти згідно платіжних доручень: № 671 від 13.05.2021 7930,15 грн., № 673 від 13.05.2021 7300,00 грн., № 672 від 13.05.2021 4897,00 грн, № 674 від 13.05.2021 1100,00 грн, від 13.05.2021 20 665,34 грн.

4.Акт №24010049ВЦ/82771/1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 16.06.2021 про передачу ТОВ «ЕНЕРА Чернігів» та прийняття Линовицькою селищною радою електричної енергії за травень 2021 року в обсязі 133007 кВт/год, на загальну суму 31438,27 грн. з ПДВ, по ціні 2,362536 грн. за 1 кВт/год. без ПДВ.

Линовицькою селищною радою на рахунок ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» перераховано кошти згідно платіжних доручень: № 868 від 17.06.2021 4614,26 грн., № 860 від 17.06.2021 3300,00 грн., № 853 від 17.06.2021 4000,00 грн, № 862 від 17.06.2021 320,00 грн, № 865 від 17.05.2021 19204,01 грн.

5.Акт №24010049ВЦ/99039/1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 20.07.2021 про передачу ТОВ «ЕНЕРА Чернігів» та прийняття Линовицькою селищною радою електричної енергії за червень 2021 року в обсязі 8985 кВт/год, на загальну суму 21227,39 грн. з ПДВ, по ціні 2,362536 грн. за 1 кВт/год. без ПДВ.

Линовицькою селищною радою на рахунок ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» перераховано кошти згідно платіжних доручень: № 1075 від 22.07.2021 5559,85 грн., № 1069 від 22.07.2021 9055,09 грн., № 1067 від 22.07.2021 3150,00 грн, № 1071 від 22.07.2021 350,00 грн, № 1073 від 22.07.2021 3112,45 грн.

6.Акт №24010049ВЦ/114160/1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 17.08.2021 про передачу ТОВ «ЕНЕРА Чернігів» та прийняття Линовицькою селищною радою електричної енергії за липень 2021 року в обсязі 5157 кВт/год, на загальну суму 12183,60 грн. з ПДВ, по ціні 2,34896 грн. за 1 кВт/год. без ПДВ.

Линовицькою селищною радою на рахунок ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» перераховано кошти згідно платіжних доручень: № 1204 від 18.08.2021 4105,50 грн., № 1201 від 18.08.2021 5134,10 грн., № 1199 від 18.08.2021 2594,00 грн, № 1202 від 18.08.2021 350,00 грн.

7.Акт №24010049ВЦ/130684/1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 13.09.2021 про передачу ТОВ «ЕНЕРА Чернігів» та прийняття Линовицькою селищною радою електричної енергії за серпень 2021 року в обсязі 5431 кВт/год, на загальну суму 15120,76 грн. з ПДВ, по ціні 2,784158 грн. за 1 кВт/год. без ПДВ.

Линовицькою селищною радою на рахунок ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» перераховано кошти згідно платіжних доручень: № 1345 від 13.09.2021 5000,85 грн., № 1349 від 13.09.2021 5720,51 грн., № 1350 від 13.09.2021 3520,00 грн, № 1347 від 13.09.2021 897,40 грн.

8.Акт №24010049ВЦ/145327/1 прийняття-передавання товарної продукції-активної електричної енергії від 01.11.2021 про передачу ТОВ «ЕНЕРА Чернігів» та прийняття Линовицькою селищною радою електричної енергії за вересень 2021 року в обсязі 27470 кВт/год, на загальну суму 90481,62 грн. з ПДВ, по ціні 3,293834 грн. за 1 кВт/год. без ПДВ.

Линовицькою селищною радою на рахунок ТОВ «ЕНЕРА ЧЕРНІГІВ» перераховано кошти згідно платіжних доручень: № 1627 від 03.11.2021 25164,03 грн., № 1625 від 03.11.2021 3984,30 грн., № 1624 від 03.11.2021 35384,00 грн, № 1626 від 03.11.2021 25962,47 грн.

Як вбачається з актів прийняття-передавання за спожиту електричну енергію з лютого по листопад 2021 року Линовицькою селищною радою перераховано 357531,42 грн, загальна кількість поставленої електричної енергії складає 139536 кВт/год.

На думку прокурора, спірні Додаткові угоди підлягають визнанню недійсними, а грошові кошти в сумі 53343,63 грн є безпідставно отриманими ТОВ "Енера Чернігів", а тому підлягають поверненню.

Оцінка аргументів та нормативно-правове обґрунтування.

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 ст. 638 ЦК України встановлює, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Згідно із частиною першою статті 628, статтею 629 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 632 ЦК України ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни в договорі після його виконання не допускається.

За частиною другою статті 189 Господарського кодексу України (далі - ГК України) ціна є істотною умовою господарського договору.

Згідно з частиною першою статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 652 ЦК України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Згідно із частинами третьою, четвертою статті 653 ЦК України у разі зміни договору зобов`язання змінюється з моменту досягнення домовленості про зміну договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно із частинами першою, другою статті 334 ЦК України право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві або перевізникові, організації зв`язку тощо для відправлення, пересилання набувачеві майна, відчуженого без зобов`язання доставки.

Відповідно до частини четвертої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов`язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.

Згідно з пунктом 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами в повному обсязі, крім випадку збільшення ціни за одиницю товару до 10 % пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії.

Із системного тлумачення наведених норм ЦК України, ГК України та Закону України «Про публічні закупівлі» вбачається, що ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається.

Зміна ціни товару в бік збільшення до передачі його у власність покупця за договором про закупівлю можлива у випадку збільшення ціни такого товару на ринку, якщо сторони договору про таку умову домовились. Якщо сторони договору про таку умову не домовлялись, то зміна ціни товару в бік збільшення у випадку зростання ціни такого товару на ринку можлива, лише якщо це призвело до істотної зміни обставин, в порядку статті 652 ЦК України, якщо вони змінилися настільки, що якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

У будь-якому разі ціна за одиницю товару не може бути збільшена більше ніж на 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами в договорі за результатами процедури закупівлі, незалежно від кількості та строків зміни ціни протягом строку дії договору. Тобто під час дії договору про закупівлю сторони можуть неодноразово змінювати ціну товару в бік збільшення за наявності умов, встановлених у статті 652 ЦК України та пункті 2 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», проте загальне збільшення такої ціни не повинно перевищувати 10 % від тієї ціни товару, яка була визначена сторонами при укладенні договору за результатами процедури закупівлі.

В іншому випадку не досягається мета Закону України «Про публічні закупівлі», яка полягає в забезпеченні ефективного та прозорого здійснення закупівель, створенні конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобіганні проявам корупції в цій сфері та розвитку добросовісної конкуренції, оскільки продавці з метою перемоги можуть під час проведення процедури закупівлі пропонувати ціну товару, яка нижча за ринкову, а в подальшому, після укладення договору про закупівлю, вимагати збільшити цю ціну, мотивуючи коливаннями ціни такого товару на ринку.

Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.

Крім того, відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадку збільшення ціни за одиницю товару у разі коливання ціни такого товару на ринку.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни природного газу на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Як встановлено судом, Договір № 24010049ВЦ про закупівлю електричної енергії сторонами було укладено 16.02.2021, відповідно до якого ціна електроенергії становила 2,179951 грн за кВт/го, а вже 24.02.2021 сторонами підписано Додаткову угоду № 1, в якій визначено ціну електроенергії 2,36254 грн за 1 кВт/год з урахуванням ПДВ, з застереженням, що дана угода набуває чинності з 01.02.2021.

Як зазначено у листі ТОВ «Енера Чернігів», що був адресований Линовицькій селищній раді щодо пропозиції укласти додаткову угоду №1, підставою для укладення останньої слугувало збільшення ціни на електроенергію. Як доказ коливання ціни відповідач надав Експертний висновок Чернігівської регіональної торгово промислової палати № ЧК-57 від 15.02.2021, відповідно до якого ціна за 10 днів лютого 2021 року становить 1698,79 грн за МВт/год. порівняно з січнем 2021 року (1462,52 грн).

Суд враховує ту обставину, що Додаткова угода підписана сторонами 24.02.2021, тобто через 8 днів, після підписання Договору.

Середньозважена ціна на електроенергію, відповідно до даних, розміщених на офіційному сайті ДП «Оператор ринку» (https://www.oree.com.ua) за 1 декаду лютого (01.02.-10.02.) становила 1698,79 грн за МВт/год, за 2 декаду лютого (11.02.-20.02.) 1625,30 грн за МВт/год, за 3 декаду лютого (21.02.-28.02.) 1565,39 грн.

Згідно з аналізом середньозважених цін РДН та ВРД за лютий 2021 року середньозважена ціна на РДН в ОЕС України за період з 01.02.2021 по 16.02.2021 становила 1646,58 грн за МВт/год, з 16.02.2021 по 24.02.2021 становила 1663,24 грн за МВт/год.

Враховуючи аналіз вищевикладених даних вбачається, що в період укладення додаткової угоди № 1 ціна на електроенергію була нижчою, ніж передбачено умовами Договору.

Проте, в Додатковій угоді № 1 визначено ціну електроенергії 2,56332 грн за 1 кВт/год.

Виходячи з викладеного, Відповідачем не доведено належними та допустимими доказами значне коливання цін, що призвело до укладення Додаткової угоди №1 щодо підвищення ціни. Суд критично оцінює Експертний висновок Чернігівської регіональної торгово промислової палати № ЧК-57 від 15.02.2021, оскільки останній не відображає значних коливань цін на момент укладення Додаткової угоди №1.

Отже, укладення додаткової угоди №1 з викладенням умови щодо початку дії додаткової угоди - з 01.02.2021 та підняття ціни предмету закупівлі після підписання Договору не може бути розцінено судом як добросовісною поведінкою сторони та поважною причиною, яка забезпечує реалізацію принципів максимальної економії, ефективності та пропорційності, оскільки Відповідач не міг не розуміти особливості функціонування ринку (тобто постійне коливання цін).

З огляду на вищезазначене, суд доходить висновку, що лист та проект додаткової угоди № 1 не містять будь-якого детального обґрунтування підстав внесення змін, крім посилання на п. 5 ч. 2 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівля» та загального зазначення про коливання на ринку ціни Товару.

На підставі вищевикладеного, суд погоджується з доводами Прокурора, що підвищення ціни за Додатковою угодою № 1 від 24.02.2021 здійснено за відсутності законодавчо визначених підстав, внаслідок чого вказана Додаткова угода суперечить п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі", що є підставою для визнання такої Додаткової угоди № 1 від 24.02.2021 недійсною.

Крім того, відповідно до додаткової угоди № 1 від 24.02.2021 сторонами з 01.02.2021 збільшено ціну електричної енергії за 1кВт/год до 2,36254 грн.

Разом з тим, за Договором відповідач протягом періоду з 01 лютого по 24 лютого 2021 року щоденно постачав, а позивач приймав та споживав електричну енергію.

Тобто Додатковою угодою №1 сторони змінили ціну електричної енергії, яка вже була продана позивачу та спожита ним з 01 лютого 2021 року.

Отже, товар, поставлений відповідачем до 24 лютого 2021 року, був не тільки прийнятий відповідачем у власність, а й спожитий.

Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22, ціна товару є істотною умовою договору про закупівлю. Зміна ціни товару в договорі про закупівлю після виконання продавцем зобов`язання з передачі такого товару у власність покупця не допускається відповідно до частини третьої статті 632 ЦК України.

У подальшому Додатковими угодами № 3-6,8 збільшено ціну за одиницю товару до 3,570142 грн за 1 кВт/год., тобто на 1,3901469 грн в порівнянні з ціною у Договорі, а тому кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, і є похідною від попередніх додаткових угод та автоматично незаконною, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна по послідуючій буде фактично перевищувати підвищення ціни за одиницю товару більше, ніж на 10 %, визначених в статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" у порівнянні із основним договором, що суперечить положенням п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та висновкам Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24.01.2024 у справі №922/2321/22 щодо їх застосування.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК, ст. 20 ГК визнання правочину недійсним є способом захисту цивільних прав та інтересів. Частина 2 ст. 20 ГК серед способів захисту визначає визнання недійсними господарських угод з підстав, передбачених законом.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

У той же час, ч. 1 ст. 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою ст. 203 цього кодексу.

Господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинене з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності) згідно з ч. 1 ст. 207 ГК України може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або частково.

Враховуючи те, що додаткові угоди № 1,3-6, 8 до Договору укладено з порушенням вимог п. 2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», то відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України, вказані додаткові угоди підлягають визнанню недійсними.

Отже, позов прокурора в цій частині задовольняється судом.

Щодо стягнення безпідставно набутих коштів у розмірі 53343,63 грн.

Відповідно до вимог статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні в натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає в користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

За приписами частини 1 статті 236 ЦК України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Відповідно до частини 1 статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Згідно з п. 1 частини 3 статті 1212 ЦК України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, за подібних обставин, дійшла висновку, що кошти одержані відповідачем безпідставно, оскільки підстава внаслідок визнання додаткових угод недійсними відпала, тому останній зобов`язаний їх повернути в силу статей 216, 1212 ЦК України.

Недійсність спірних додаткових угод означає, що зобов`язання сторін регулюються виключно Договором, тобто і поставка електроенергії, і її оплата мають здійснюватися сторонами відповідно до умов саме первісної редакції Договору.

Наведена правова позиція узгоджується з сталою та послідовною практикою Великої Палати Верховного Суду в постанові від 24.01.2024 у справі № 922/2321/22, Верховного Суду в постановах від 13.04.2023 у справі № 908/653/22, від 16.02.2023 у справі № 903/366/22, від 16.02.2023 у справі № 903/383/22, від 07.02.2023 у справі № 927/188/22.

Відповідно до умов Договору та Комерційної пропозиції відповідач повинен був поставити позивачу-213028 кВт/год електричної енергії за ціною 2,179951 грн за 1 кВт/год.

Як встановив суд, відповідач у період з лютого по жовтень 2021 року поставив позивачу електричну енергію у кількості 139536 кВт/год, за яку останній сплатив кошти у розмірі 357531,42 грн.

Виходячи з первісної ціни у Договорі, без врахування спірних додаткових угод, позивач повинен був сплатити за фактично поставлену електроенергію 304187,79 грн.

Отже, різниця між сумою коштів, які фактично перераховано позивачем за електроенергію, визначеній з урахуванням додаткових угод, та сумою за електроенергію по ціні відповідно до Договору без урахування спірних додаткових угод, становить 53343,63 грн.

Таким чином, грошові кошти в сумі 53343,63 грн є такими, що були безпідставно одержані відповідачем, підстава їх набуття відпала, а тому відповідач зобов`язаний повернути їх позивачу, що відповідає приписам статей 216, 1212 ЦК України.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24.01.2024 у справі №922/2321/22.

При цьому доводи відповідача про те, що приписи ст. 1212 ЦК України не підлягають застосуванню у спірних правовідносинах, враховуючи їх договірний характер, спростовуються вищенаведеними висновками суду.

Стосовно посилання відповідача про необхідність врахування окремої думки щодо зазначеної постанови ВП ВС суд зазначає наступне.

Окрема думка судді це сформований суддею письмовий документ, який є формою визначення власної позиції судді в разі незгоди з прийнятим (наданим) рішенням (висновком) або викладенням обставин, що доповнюють мотивувальну частину рішення (висновку).

Суддя, не згодний з рішенням, може письмово викласти свою окрему думку. Про наявність окремої думки повідомляються учасники справи без оголошення її змісту в судовому засіданні. Окрема думка приєднується до справи і є відкритою для ознайомлення (ч. 3 ст. 34 ГПК України).

Таким чином, окрема думка судді містить незгоду з прийнятим рішенням або наданими висновками, однак не є обов`язковою для суду.

Згідно зі ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінка доказів має свій зміст: визнання допустимості, належності, достовірності, вірогідності, достатності і взаємозв`язку всієї сукупності доказів.

При аналізі доводів сторін суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, який у рішенні "Трофимчук проти України" зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не слід розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід (рішення від 28.10.2010, заява № 4241/03).

З огляду на вищевикладене, суд зазначає, що заперечення відповідача не знайшли свого підтвердження і позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Розподіл судових витрат.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує питання, зокрема, про розподіл між сторонами судових витрат.

Статтею 129 ГПК України передбачено, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з тим, що позовні вимоги задоволені повністю, витрати по сплати судового збору в сумі 18788 грн підлягають стягненню з відповідача на користь Чернігівської обласної прокуратури.

Керуючись ст.129, 236-239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1.Позов заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури, код 02910114 в інтересах держави в особі Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, код 04412455 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів», код 41823846 про визнання додаткових угод недійсними та про стягнення 53 343,63 грн надлишково сплачених коштів задовольнити повністю.

2. Визнати недійсними додаткові угоди № 1 від 24.02.2021, № 3 від 30.08.2021, № 4 від 31.08.2021, № 5 від 06.10.2021, № 6 від 07.10.2021, № 8 від 01.11.2021 про внесення змін та доповнень до договору про постачання електричної енергії споживачу № 24010049ВЦ від 16.02.2021, укладені між Линовицькою селищною радою Прилуцького району Чернігівської області та Товариством з обмеженою відповідальністю Енера Чернігів.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів», пр-т Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14013, код 41823846 на користь Линовицької селищної ради Прилуцького району Чернігівської області, вул. Шевченка, 1, смт. Линовиця, Прилуцький р-н, Чернігівська обл., 17584, код 04412455, кошти в сумі 53 343,63 грн.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Енера Чернігів», пр-т Перемоги, 126Б, м. Чернігів, 14013, код 41823846 на користь Чернігівської обласної прокуратури (рахунок UA248201720343140001000006008, банк: державна казначейська служба України, м. Київ, одержувач Чернігівська обласна прокуратура, код 02910114) судовий збір в сумі 18788 грн.

5. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.

Рішення набирає законної сили у строки, встановлені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено 29.04.2024.

Суддя М.П. Ноувен