Рішення

від 29.04.2024 по справі 743/242/24

РІПКИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 743/242/24

Провадження № 2-а/743/2/24

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2024 року смт Ріпки

Ріпкинський районний суд Чернігівської області у складі:

головуючого судді: Кравчук М. В.

за участю секретаря: Воєдило О. В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі міського типу Ріпкисправу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

15.02.2024 р. ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Департаменту патрульної поліції про скасування постанов про накладення адміністративних стягнень по справам про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серій 1АВ №№ 00007326, 00018763, 00211645 (від 02.06.2020 р., 04.06.2020 р., 14.06.2020 р. відповідно) та закриття справ про адміністративні правопорушення.

Позовна заява мотивована тим, що 02.06.2020 р. т.в.о. інспектора ВУСАФППДР УБДР Департаменту патрульної поліції Клименком М. О. винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, серії 1АВ № 00007326, згідно якої до позивача застосовано адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн. Аналогічні постанови винесено 04.06.2020 р. т.в.о. інспектора ВУСАФППДР УБДР Департаменту патрульної поліції Клименком М. О. серії 1АВ № 00018763 та 14.06.2020 р. - поліцейським Департаменту патрульної поліції Кальченко В. Ю. серії 1АВ № 00211645. Відповідно до вказаних постанов в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу "Каскад" було зафіксовано, що особа, яка керувала транспортним засобом ВАЗ 111740, державний номер НОМЕР_1 , перевищила встановлені обмеження швидкості руху, чим допустила порушення п. 12.9 (б) ПДР, відповідальність за яке передбачена ч. 1 ст. 122 КУпАП. У всіх трьох випадках до адміністративної відповідальності притягнуто позивача ОСОБА_1 . Проте позивач, не являється особою, яка перевищила швидкість у вказаний в постановах час та при зазначених обставинах, оскільки транспортним засобом ВАЗ 111740, державний номер НОМЕР_1 , в цей час керувала інша особа, а саме ОСОБА_2 . Позивачу взагалі не було відомо про вчинення відповідних правопорушень та накладення адміністративних стягнень, оскільки ні в застосунку "Дія", ні в електронному кабінеті водія, в тому числі і в розділі "Сплачені штрафи", відомості про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не були відображені. Про те, що позивач тричі притягався до адміністративної відповідальності, йому стало відомо лише 18.12.2023 р. під час проходження співбесіди та дослідження суддівського досьє в межах кваліфікаційного оцінювання суддів на відповідність займаній посаді. Оскільки з доповіді зміст постанов встановити було неможливо позивач 21.12.2023 р. звернувся до відповідача з відповідним запитом. 10.01.2024 р. позивачем було отримано відповідь відповідача, з якої вбачалися реквізити постанов. 12.01.2024 р. позивач повторно звернувся до відповідача з проханням надати копії постанов, які були надіслані йому засобами поштового зв`язку 04.02.2024 р.

Вважаючи свої права порушеними з підстав відсутності факту керування ним транспортним засобом, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 20.02.2024 р. відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 29.02.2024 р.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 29.02.2024 р., постановленою без виходу до нарадчої кімнати, розгляд справи було відкладено на 15.03.2024 р.

13.03.2024 р. через систему "Електронний суд" до суду надійшов відзив, зареєстрований за вх. № 964/24, у якому відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив, зазначивши, що:

1) факт перевищення швидкісного режиму позивачем не заперечується;

2) в розумінні ст. 39 КУпАП, оскільки штрафи сплачені у 2020 році, позивач вважається таким, що не був підданий адміністративному стягненню;

3) на виконання Інструкції з формування та ведення інформаційної підсистеми "Адміністративна практика" інформаційно-комунікаційної системи "Інформаційний портал Національної поліції України", затвердженої наказом МВС України від 13.03.2023 р. № 180 відомості щодо особи, яка вчинила адміністративні правопорушення, зняті з автоматизованого обліку, а відомості щодо порушника в ІП "Адмінпрактика" знеособлені; самі постанови зберігаються в системі в електронній формі три роки;

4) позивач пропустив строк звернення до суду з даним позовом, оскільки не довів, що не міг своєчасно дізнатися про порушення свого права (постанови були направлені за його зареєстрованим місцем проживання, відслідкувати вручення не є можливим, позаяк відомості на сайті Укрпошти зберігаються шість місяців);

5) за положеннями Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затвердженого постановою КМ України від 08.10.2022 р. № 1145, позивач має змогу самостійно внести зміни до Реєстру;

6) поліцейський Накопюк І. В. має повноваження на розгляд справи зазначеної категорії;

7) до компетенції суду не входять повноваження із закриття проваджень у справах про адміністративні правопорушення, такі повноваження є виключною компетенцією відповідача.

З огляду на зазначене, відповідач просить залишити заявлений позов без розгляду.

15.03.2024 р. до суду засобами поштового зв`язку надійшов відзив, зареєстрований за вх. № 990/24, у якому відповідачем зазначені доводи, подані попередньо.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 15.03.2024 р. розгляд справи було відкладено до 02.04.2024 р. для надання позивачу часу для підготовки відповіді на відзив.

29.03.2024 р. від позивача надійшло клопотання про долучення доказів до справи, зареєстроване за вх. № 1168/24, до якого позивачем долучено докази, що, на його погляд, засвідчують віддаленість місця його фактичного проживання від зареєстрованого місця проживання у спірний період, а також факт обізнаності зі спірними постановами лише у 2024 році.

02.04.2024 р. справу було знято з розгляду у зв`язку з перебуванням судді у відпустці на підставі наказу №11-В від 02.04.2024 р.

У судовому засіданні 19.04.2024 р. позивач зазначив, що транспортним засобом у спірні періоди не керував. За адресою місця реєстрації у смт Ріпки проживали його дружина з дитиною та тесть, який займався веденням господарства. Автомобіль ВАЗ 111740, д. н. з. НОМЕР_1 , був залишений у розпорядженні тестя. Під час проходження процедури співбесіди та дослідження суддівського досьє у ВККС України позивач дізнався про існування оскаржуваних постанов та тільки після цього звернувся до свого тестя, який повідомив, що дійсно отримував оскаржувані постанови, надіслані на його ім`я та одразу сплатив штрафи, а також двічі звертався до відповідача про внесення відповідних змін щодо порушника. Про вказані події позивача не повідомляв, оскільки вважав, що вчинених ним дій достатньо (сплата штрафів та повідомлення уповноваженого органу про факт керування транспортним засобом саме ним) для вичерпуваності інцидентів.

Також у судовому засіданні щодо доводів відповідача, зазначених у відзиві, позивач надав наступні обґрунтування:

1) факт перевищення швидкісного режиму не заперечується, так само як і не заперечуються сертифікація приладу "Каскад", однак спір стосується саме суб`єкта правопорушення;

2) попри посилання відповідача на те, що він вважається таким, що не притягувався до відповідальності, позивач не бажає перебувати у статусі особи, до якої застосовуються положення ст. 39 КУпАП, оскільки жодних правопорушень не вчиняв;

3) незважаючи на запевнення відповідача про знеособленість даних і знищення постанов у електронній формі, така інформація, між тим, надана відповідачем до ВККС України, а в подальшому відповідачем направлено на його адресу та адресу суду копії самих постанов;

4) щодо пропуску строку звернення до суду, то ст. 286 КАС України регламентує спеціальну процедуру розгляду даної категорії справ, особливістю якої є можливість оскарження постанови суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності протягом десяти днів саме з дня вручення такої постанови; копії оскаржуваних постанов позивач спромігся отримати від відповідача лише перед поданням позову (лист він знайшов у поштовій скринці без штрихкодового ідентифікатора, що був направлений простою кореспонденцією); доказом того, що строк ним пропущений не був, є лише дата, проставлена на штемпелі відділення поштового зв`язку у м. Києві - 04.02.2024 р.;

5) посилання відповідача на можливість позивача самостійно внести зміни до Реєстру суперечать доводам його відзиву про те, що відомості у системі відсутні, тобто сам відповідач категорично заперечує таку можливість, так само як і заперечує наявність підстав для внесення таких змін;

6) факт наявності повноважень у поліцейських на складення постанов не заперечується;

7) доводи відповідача про його виключну дискрецію із закриття справи про адміністративне правопорушення спростовуються положеннями п. 3. ч. 3 ст. 286 КАС України, за якими місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Ухвалою Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 19.04.2024 р. у судовому засіданні було оголошено перерву до 29.04.2024 р. у зв`язку з закінченням часу, відведеного для розгляду даної справи.

29.04.2024 р. від позивача надійшла заява, зареєстрована за вх. № 1554/24, в якій він просив розглядати справу без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Позивач у судове засідання не з`явився, повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. Відповідач у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, від якого надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника, відображене у відзиві.

За положеннями ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши докази у справі, судом встановлено наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.06.2020 р. т.в.о. інспектора ВУСАФППДР УБДР Департаменту патрульної поліції Клименком М. О.було складено постанову серії 1АВ № 00007326 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, згідно із якою, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255,00 грн за порушення п. 12.9 (б) Правил дорожнього руху, а саме: перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів на 52 км/год, що зафіксовано в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу Каскад, 031-1219, 02.06.2020 р. о 14 год 38 хв (а. с. 72).

04.06.2020 р. т.в.о. інспектора ВУСАФППДР УБДР Департаменту патрульної поліції Клименком М. О.було складено постанову серії 1АВ № 00018763 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, згідно із якою, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255, 00 грн за порушення п. 12.9 (б) Правил дорожнього руху, а саме: перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів на 45 км/год, що зафіксовано в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу Каскад, 029-1219, 02.06.2020 р. о 14 год 42 хв (а. с. 74).

14.06.2020 р. поліцейським ДПП Кальченко В. Ю. було складено постанову серії 1АВ № 00211645 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, згідно із якою, ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255, 00 грн за порушення п. 12.9 (б) Правил дорожнього руху, а саме: перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів на 29 км/год, що зафіксовано в автоматичному режимі за допомогою технічного засобу Каскад, 037-1219, 05.06.2020 р. о 10 год 20 хв (а. с. 76).

Вказані обставини справи, крім суб`єкта правопорушення, не заперечуються учасниками справи, а отже не досліджуються судом в силу вимог ч. 1 ст. 78 КАС України.

Крім того, на підставі ч. 1 ст. 78 КАС України суд не досліджує обставини наявності у суб`єкта владних повноважень (його посадових осіб) повноважень зі складення оскаржуваних постанов, а також обставин сертифікації приладу "Каскад" та фактів сплати штрафів 15.06.2020 р. (крім встановлення особи, що його сплатила).

З письмової заяви ОСОБА_2 , долученої до позовної заяви через систему "Електронний суд" вбачається повідомлення ОСОБА_2 про керування ним транспортним засобом та сплату штрафів за зазначеними постановами особисто ним. Також у заяві ОСОБА_2 вказує, що двічі звертався до Департаменту патрульної поліції із заявами про зміну особи порушника (а. с. 19).

З платіжних інструкцій № 0.0.1736012205.1 від 15.06.2020 р., № 0.0.1735925421.1 від 15.06.2020 р. вбачається, що на рахунок, призначений для сплати штрафів, перераховано кошти платником ОСОБА_2 (а. с. 12, 12, зворот).

З платіжної інструкції терміналу № 10000082 від 15.06.2020 р. (чек № MDU4J1N1U0615) вбачається сплата коштів у розмірі 132, 50 грн без персоніфікації платника (а. с. 13).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі статтею 10 КУпАП адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Адміністративне правопорушення визнається вчиненим з необережності, коли особа, яка його вчинила, передбачала можливість настання шкідливих наслідків своєї дії чи бездіяльності, але легковажно розраховувала на їх відвернення або не передбачала можливості настання таких наслідків, хоч повинна була і могла їх передбачити (стаття 11 КУпАП).

Відповідно до пункту 12.4 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМ України від 10.10.2001 р. № 1306 (далі - ПДР), у населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється зі швидкістю не більше 50 км/год.

Згідно підпункту "ґ" пункту 12.6 поза населеними пунктами на всіх дорогах та на дорогах, що проходять через населені пункти, позначені знаком 5.51, дозволяється рух із швидкістю: іншим транспортним засобам: на автомобільній дорозі, що позначена дорожнім знаком 5.1 - не більше 130 км/год., на автомобільній дорозі з окремими проїзними частинами, що відокремлені одна від одної розділювальною смугою - не більше 110 км/год., на інших автомобільних дорогах - не більше 90 км/год.

Згідно пункту 12.9 (б) ПДР водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в підпунктах 12.4 - 12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту "и" пункту 30.3 цих Правил.

За положеннями ч. 1 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти п`яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 3 ст. 122 КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до ст. 141 КУпАП до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів.

За наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з`ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення.

Згідно ч. 1 ст. 142 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі (за допомогою технічних засобів - приладів контролю за дотриманням правил дорожнього руху з функціями фото-, відеофіксації, які функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів з функціями запису, зберігання, відтворення і передачі фото-, відеоінформації), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

За положеннями ст. 2793 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 142 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

З наведених положень законодавства вбачається, що не може бути притягнуто до відповідальності власника транспортного засобу у тому випадку, якщо транспортним засобом керувала інша особа та у 20-денний строк подала до Департаменту патрульної поліції заяву про визнання своєї вини, надавши згоду на притягнення її до відповідальності та квитанцію про сплату штрафу.

При цьому, у розумінні ст. 9 КУпАП вина будь-якої форми є обов`язковою ознакою складу правопорушення, в тому числі передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

За змістом ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Досліджуючи обґрунтування вимог позивача і заперечень відповідача, а також оцінюючи подані сторонами справи докази в їх сукупності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

В матеріалах справи міститься письмова заява ОСОБА_2 , у якій він визнає факт керування транспортним засобом щодо всіх подій правопорушення та зазначає, що двічі звертався до відповідача з заявами про внесення змін щодо суб`єкта правопорушення. Докази звернення вказаної особи до Департаменту патрульної поліції в матеріалах справи відсутні.

В той же час, відповідач у відзиві факту керування транспортним засобом іншою особою жодним чином не заперечує.

Відтак суд приймає до уваги викладені у заяві ОСОБА_2 пояснення щодо того, що докази направлення відповідних звернень були ним знищені через окупацію у лютому 2022 року країною-агресором смт Ріпки, оскільки цей факт підтверджується п. 2.9 Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 р. № 309, згідно рядка UA74000000000025378 якого вся територія Чернігівської області у період з 24.02.2022 р. до 03.04.2022 р. входила до території активних бойових дій (зміни вказаного рядка відбулися з прийняттям наказу № 199 від 13.07.2023 р.), та такі пояснення відповідають стандарту доказування.

З огляду на те, що факт керування транспортним засобом ОСОБА_2 є детермінантою виникнення спірних правовідносин, суд, зважаючи на відсутність в матеріалах справи протилежного, вважає такий факт встановленим.

Станом на дати подій правопорушень до спірних правовідносин застосовувалась Інструкція з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, затверджена наказом МВС України від 13.01.2020 р. № 13 (у редакціях станом на 02.06.2020 р. та 05.06.2020 р. відповідно до дат вчинення правопорушень) (далі - Інструкція № 13).

За положеннями п. 11 Р. ІІ Інструкції № 13 (у редакції, що була чинною станом на 02.06.2020 р.) винесена уповноваженим поліцейським адміністративна постанова друкується з використанням засобів Системи та протягом трьох днів із дня її винесення передається національному оператору поштового зв`язку для доставлення на адресу місця реєстрації (проживання) фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи) рекомендованим листом з повідомленням про вручення (аналогічний зміст містить п. 9 Інструкції № 13 у редакції, що була чинною станом на 05.06.2020 р.).

Всупереч зазначеним вимогам Інструкції № 13 відповідачем не надано належних та допустимих доказів про вручення оскаржуваних постанов у вигляді повідомлень про вручення № 0600101661439, № 0600101925444, № 0600107386200, реквізити яких зазначені у відзиві на позовну заяву.

Відтак відповідачем не надано доказів про особу, якій було вручено оскаржувані постанови, з огляду на що у суду відсутні підстави вважати доводи позивача про отримання їх саме ОСОБА_2 необґрунтованими.

Згідно п.п. 2 п. 1 Р. ІІІ Інструкції № 13 (у редакції, що була чинною станом на 02.06.2020 р.) відповідальна особа або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, зареєстрований за її межами, звільняється від відповідальності за адміністративне правопорушення, якщо протягом 20 календарних днів із дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання адміністративною постановою законної сили особа, яка керувала транспортним засобом на момент учинення зафіксованого адміністративного правопорушення, звернулася особисто до уповноваженого підрозділу поліції, уповноважений поліцейський якого виніс адміністративну постанову у вигляді штрафу, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу. Уповноважений поліцейський у порядку, визначеному пунктом 4 розділу IV цієї Інструкції, вносить зміни до відповідної адміністративної постанови.

Згідно п.п. 2 п. 1 Р. ІІІ Інструкції № 13 (у редакції, що була чинною станом на 05.06.2020 р.) відповідальна особа або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, зареєстрований за її межами, звільняється від відповідальності за адміністративне правопорушення, якщо протягом 20 календарних днів із дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання адміністративною постановою законної сили особа, яка керувала транспортним засобом на момент учинення зафіксованого адміністративного правопорушення, звернулася особисто до уповноваженого органу (підрозділу) Національної поліції України, уповноважений поліцейський якого виніс адміністративну постанову, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу. Уповноважений поліцейський у порядку, визначеному пунктом 4 розділу IV цієї Інструкції, вносить зміни до відповідної адміністративної постанови.

За правилами, встановленими Р. IV Інструкції № 13 до заяви в обов`язкового порядку заявник додає документ (квитанцію) про сплату ним штрафу в установлений законодавством строк та в розмірі, визначеному відповідною адміністративною постановою (у обох редакціях Інструкції № 13).

В матеріалах справи наявні роздруківки платіжних інструкцій про сплату двох штрафів із зазначенням платника: " ОСОБА_2 ", що є відмінним від позивача. Третя платіжна інструкція не персоніфікована, проте відповідачем не надано жодних доказів про те, що здійснення платежу відбулося позивачем.

Наголошуючи повторно на тій обставині, що відповідачем сплата штрафів ОСОБА_2 не заперечується, суд вважає факт сплати штрафів саме цією особою доведеним.

З фотофіксацій транспортного засобу, що наявні у оскаржуваних постановах, візуалізувати особу, що перебувала у момент події правопорушення за кермом, неможливо.

З огляду на визнання судом доведеними фактів керування транспортним засобом ОСОБА_2 та сплату ним штрафів 15.06.2020 р., суд не вбачає достатніх підстав заперечувати твердження цієї особи про звернення до Департаменту патрульної поліції з заявою про визнання факту адміністративного правопорушення.

Щодо доводів відповідача про наявну можливість у позивача самостійно внести відомості про належного користувача до відповідного реєстру суд зважає на таке.

Порядок внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів, затверджений постановою КМ України від 08.10.2022 р. № 1145, на який посилається відповідача, набрав чинності 13.01.2023 р., тобто після моменту виникнення спірних правовідносин, та стосується внесення відомостей про законного користувача транспортним засобом, що перебуває, в тому числі, у власності іншої особи.

Відтак вказаний порядок не регламентує спірні правовідносини, з огляду на що доводи відповідача в цій частині є необґрунтованими.

Окремо суд зауважує, що за положеннями пунктів 3, 8 ч. 1 ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі: якщо сторони досягли примирення; щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо оскаржувані порушення були виправлені суб`єктом владних повноважень і при цьому відсутні підстави вважати, що повне відновлення законних прав та інтересів позивача неможливе без визнання рішень, дій або бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправними після такого виправлення.

Попри експліцитну демонстрацію відповідачем відсутності заперечень проти доводів позивача щодо керування транспортним засобом іншою особою, суб`єкт владних повноважень, між тим, у ході розгляду справи позов не визнав, а також не здійснив жодних дій, спрямованих на самостійне відновлення прав позивача.

Щодо посилання відповідача в якості безпідставності заявлених позовних вимог на ст. 39 КУпАП, відповідно до якої якщо особа, піддана адміністративному стягненню, протягом року з дня закінчення виконання стягнення не вчинила нового адміністративного правопорушення, то ця особа вважається такою, що не була піддана адміністративному стягненню, суд зважає на таке.

Матеріалами справи не спростовується та відповідачем не заперечується факт керування транспортним засобом ОСОБА_2 .

Постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Зважаючи на те, що судом не встановлено в діях саме ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, суд позбавлений можливості стверджувати про його винуватість лише на тій підставі, що станом на дату подання позову він вважається невинуватим, оскільки це суперечитиме такому принципу адміністративної відповідальності як принцип індивідуалізації покарання.

З аналогічних підстав суд відхиляє доводи відповідача про те, що дані про особу порушника знеособлені, а відомості про нього зняті з автоматизованого обліку.

Крім того, такі твердження відповідача спростовуються наявними в матеріалах справи копіями оскаржуваних постанов.

Щодо доводів відповідача про некомпетентність суду вирішувати питання про закриття провадження у справах про адміністративні правопорушення суд зауважує, що такі повноваження прямо передбачені п. 3 ч. 3 ст. 286 КАС України, відповідно до якого за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Таким чином, недоведеність відповідачем наявності у діях позивача складів правопорушень виключає можливість притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Безумовність дотримання третьою особою ( ОСОБА_2 ) у спірних правовідносинах процедури подання заяви про згоду на притягнення її до відповідальності (відсутність бажання/наміру належним чином дотримуватись відповідної процедури, відсутність бажання/можливості зберігати протягом тривалого часу докази цих обставин) не може мати негативних наслідків для особи, винуватість якої виключена на підставі зібраних доказів.

Суд зауважує, що справедливість, як мірило права, є показником ефективності права.

За положеннями ст. 61 Конституції України юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відтак для правильного вирішення даної справи суду достатньо встановлення відсутності будь-яких доказів про винуватість позивача у допущених правопорушеннях, визнання своєї винуватості ОСОБА_2 та своєчасну ним сплату штрафів у повному розмірі.

Окремо суд звертає увагу також на зміст оскаржуваної постанови від 02.06.2020 р. серії 1АВ № 00007326, з якої вбачається, що особа перевищила встановлені обмеження швидкості на 52 км/год.

Вказаною постановою на особу накладено стягнення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП (перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину), в той час як встановлене порушення відповідає диспозиції ч. 3 ст. 122 КУпАП (перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину).

Між тим, самостійне встановлення судом складу правопорушення на шкоду особі є неприпустимим.

Підсумовуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що оскаржувані постанови підлягають скасуванню, а справи про адміністративне правопорушення - закриттю у зв`язку з недоведеністю суб`єктом владних повноважень існування складу адміністративного правопорушення в діях позивача.

Окремо суд вважає за доцільне надати оцінку доводам відповідача про пропуск позивачем строку на звернення до суду з позовною заявою.

Так за положеннями ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

При відкритті провадження судом на виконання вимог п. 5 ч. 1 ст. 171 КАС України було з`ясовано питання подання позову у строк, встановлений законом, та здійснено посилання на вказану статтю в ухвалі про відкриття провадження від 20.02.2024 р.

Зазначаючи, фактично, про помилковість висновків суду при відкритті провадження у справі в цій частині, відповідач, між тим, не спростував долучену позивачем до позовної заяви копію конверту, яка не містить жодних штрихкодових ідентифікаторів, однак має дату на штемпелі про направлення з міста Київ до смт Ріпки поштового відправлення 04.02.2024 р.

Згідно п. п. 2 п. 1 Р. ІІ Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень, затверджених наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 р. № 958 (далі - Нормативи), нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв`язку (без урахування вихідних днів об`єктів поштового зв`язку) у межах області та між обласними центрами України (у тому числі для міст Києва, Сімферополя, Севастополя) - Д+3, пріоритетної - Д+2.

З огляду на вказані нормативи щонайменший строк отримання позивачем копій оскаржуваних постанов складає шість днів та ймовірною датою їх отримання є 10.02.2024 р. навіть без урахування вихідних днів (три дні між обласними центрами (з м. Київ до м. Чернігів) + три дні у межах області (з м. Чернігів до смт Ріпки)), що жодним чином не спростовано відповідачем, а тому у суду відсутні підстави вважати, що строк на подання позову є пропущеним.

Щодо доводів відповідача про те, що позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав значно раніше дати отримання оскаржуваних постанов, суд зауважує, що суб`єктом владних повноважень не доведено обставини наявності можливості у позивача дізнатися про існування оскаржуваних постанов, про що зазначено ним у позовній заяві, до якої долучено скриншоти застосунків "Дія" та "Електронний кабінет водія", та оцінка цій обставині була надана судом при вирішенні питання про відкриття провадження у справі. Копій повідомлень про вручення № 0600101661439, № 0600101925444, № 0600107386200, з яких можна було б встановити отримувача поштової кореспонденції, на які відповідач здійснив посилання, до відзиву не надано.

Згідно ст. 271 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-289 цього Кодексу, суд проголошує повне судове рішення.

Копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.

На виконання ч. 4 ст. 250 КАС України у зв`язку з неявкою всіх учасників справи у судове засідання суд підписує рішення без його проголошення.

Згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Відтак з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у виді судового збору у розмірі 1816, 80 грн.

Керуючись ст. ст. 72, 77, 78, 139, 229, 246, 250, 271, 286, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії 1АВ № 00007326 від 02 червня 2020 року, серії 1АВ № 00018763 від 04 червня 2020 року, серії 1АВ № 00211645 від 14 червня 2020 року.

Справи про адміністративне правопорушення закрити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції (ЄДРПОУ 40108646, адреса місцезнаходження: 03048, місто Київ, вулиця Федора Ернста, 3) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) судові витрати із сплати судового збору в розмірі 1816, 80 гривень (одна тисяча вісімсот шістнадцять гривень вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення може бути подано протягом десяти днів з дати складання повного судового рішення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Суддя М. В. Кравчук