Ухвала

від 18.07.2024 по справі 743/242/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 743/242/24

УХВАЛА

про відмову у відкритті апеляційного провадження

18 липня 2024 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі судді-доповідача Маринчак Н.Є., суддів Черпака Ю.К. та Штульман І.В., перевіривши матеріали апеляційної скарги Департаменту патрульної поліції на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 29 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанов, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 29 квітня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено повністю.

Визнано протиправними та скасовано постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, серії 1АВ № 00007326 від 02 червня 2020 року, серії 1АВ № 00018763 від 04 червня 2020 року, серії 1АВ № 00211645 від 14 червня 2020 року. Справи про адміністративне правопорушення закрито. Стягнуто з Департаменту патрульної поліції на користь ОСОБА_1 судові витрати із сплати судового збору в розмірі 1816, 80 гривень за рахунок бюджетних асигнувань.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, 30 травня 2024 року (відповідно до штампу поштового конверту) представник Департаменту патрульної поліції (далі - апелянт, відповідач) звернувся до Шостого апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.

Перевіривши апеляційну скаргу, Шостий апеляційний адміністративний суд ухвалою від 04 червня 2024 року залишив її без руху, оскільки вона не відповідала вимогам статті 286, пункту 1 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). При цьому невідповідність наведеним положенням КАС України виявилася в тому, що апелянтом було пропущено десятиденний строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, а клопотання про його поновлення визнано необґрунтованим; до апеляційної скарги не додано документ про сплату судового збору. Судом було надано десятиденний строк для усунення недоліків апеляційної скарги, який обраховується з моменту отримання копії цієї ухвали, яку отримано відповідачем 05 червня 2024 року, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

14 червня 2024 року на виконання вимог ухвали Шостого апеляційного адміністративного суду від 04 червня 2024 року апелянтом подано заяву про усунення недоліків, надано докази сплати судового збору та клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 29 квітня 2024 року у справі № 743/242/24.

Клопотання апелянта про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 29 квітня 2024 року у справі №743/242/24 мотивовано тим, що суттєва перешкода у вчасному поданні апеляційного звернення виникла внаслідок не направлення рішення суду на адресу відповідача та відсутності Довідки про доставку в електронний кабінет Департаменту патрульної поліції, який наявний в Електронному суді; рішення суду не було доставлене до електронного кабінету відповідача, що ускладнило можливість ознайомитися з ним та розробити стратегію подальших дій; підтвердженням цього є відсутність Довідки про доставку рішення суду в електронний кабінет, а також відсутність будь-якого іншого достовірного документального підтвердження факту доставки рішення; ці обставини суттєво обмежили можливість відповідача використовувати законні заходи захисту його прав та інтересів у судовому порядку.

Апелянт наполягає на тому, що матеріали справи не містять доказів доставлення рішення до електронного кабінету відповідача, відповідач був позбавлений можливості вчасно ознайомитися з ним і подати апеляційну скаргу в передбачений законом строк.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 червня 2024 року витребувано з Ріпкинського районного суду Чернігівської області адміністративну справу № 743/242/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанов.

Матеріали справи № 743/242/24 отримано суддею-доповідачем 15 липня 2024 року.

Перевіривши клопотання апелянта про поновлення пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 29 квітня 2024 року та дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що воно підлягає залишенню без задоволення з наступних підстав.

Верховний Суд, зокрема, у постанові від 08 лютого 2023 року у справі № 717/314/22, зазначив, що, оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Як встановлено матеріалами справи, оскаржуване рішення винесене 29 квітня 2024 року, за відомостями підсистеми «Електронний суд» рішення отримано апелянтом 30 квітня 2024 року о 08:35:19, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 115).

Наведене в свою чергу спростовує доводи апелянта про відсутність у матеріалах справи доказів доставлення рішення до електронного кабінету відповідача у зв`язку із чим відповідач був позбавлений можливості вчасно ознайомитися з ним і подати апеляційну скаргу в передбачений законом строк.

Інших поважних причин пропуску строку на апеляційне оскарження рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 29 квітня 2024 року апелянтом не наведено.

Європейський суд з прав людини у пунктах 46, 47 рішення від 29 січня 2016 року у справі «Устименко проти України» зазначив, що одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатись перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами. Якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

При цьому, судом також враховуються висновки Європейського Суду з прав людини, викладені в рішенні по справі «Лелас проти Хорватії», відповідно до яких держава, чиї органи влади не дотримувалися своїх власних внутрішніх правил та процедур, не повинна отримувати вигоду від своїх правопорушень та уникати виконання своїх обов`язків. Ризик будь-якої помилки, зробленої органами державної влади, повинна нести держава, а помилки не повинні виправлятися за рахунок зацікавленої особи, особливо якщо при цьому немає жодного іншого приватного інтересу.

У справі «Рисовський проти України» Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Таким чином, виходячи з принципу «належного урядування», державні органи загалом зобов`язані діяти в належний спосіб, а держава не повинна отримувати вигоду у вигляді поновлення судами строку на оскарження судових рішень та виправляти допущені органами державної влади помилки за рахунок приватної особи, яка діяла добросовісно.

З урахуванням викладеного суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для можливості визнання поважними причин пропуску Департаментом патрульної поліції строку на апеляційне оскарження рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 29 квітня 2024 року.

У контексті наведеного суд вважає за необхідне зауважити, що законодавче обмеження строку оскарження судового рішення, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа «Стаббігс на інші проти Великобританії», справа «Девеєр проти Бельгії»).

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Таким чином, зважаючи на викладене та з огляду на відхилення доводів апелянта щодо поважності причин пропуску процесуального строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції, суд приходить до висновку про необхідність відмови у відкритті апеляційного провадження.

Указана позиція узгоджується й з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 02 грудня 2021 року у справі № 620/4510/20.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Приписи частини 3 статті 299 КАС України визначають, що питання про відмову у відкритті апеляційного провадження суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів після надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Підсумовуючи наведене та керуючись приписами Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне у відкритті апеляційного провадження відмовити та повернути апеляційну скаргу апелянту.

Керуючись ст. ст. 133, 248, 299, 321, 325 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Департаменту патрульної поліції про поновлення строку на апеляційне оскарження - відмовити.

У відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Департаменту патрульної поліції на рішення Ріпкинського районного суду Чернігівської області від 29 квітня 2024 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції про скасування постанов - відмовити.

Повернути Департаменту патрульної поліції апеляційну скаргу та додані до неї матеріали.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст. ст. 328-331 КАС України.

Суддя - доповідач Маринчак Н.Є.

Судді: Черпак Ю.К.

Штульман І.В.