Постанова

від 29.04.2024 по справі 440/1435/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2024 р. Справа № 440/1435/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Любчич Л.В.,

Суддів: Присяжнюк О.В. , Спаскіна О.А. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03.05.2023, головуючий суддя І інстанції: Г.В. Костенко, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, по справі №440/1435/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СП ГРАНО ТРЕЙД"

до Головного управління ДПС у Полтавській області , Державної податкової служби України

про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СП ГРАНО ТРЕЙД" (надалі - позивач, ТОВ "СП ГРАНО ТРЕЙД") звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС у Полтавській області надалі відповідач1, ГУ ДПС у Полтавській області, податковий орган), Державної податкової служби України (надалі відповідач 2, ДПС України), у якій просило:

- визнати протиправними та скасувати Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Полтавській області від 15.08.2022 №7203076/39562084, від 15.08.2022 №7203077/39562084, від 19.08.2022 №7230755/39562084, від 07.09.2022 №7305954/39562084, від 26.09.2022 №7386855/39562084, від 03.10.2022 №7416280/39562084, від 04.10.2022 №7423738/39562084;

- зобов`язати ДПС України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну №1 від 12.08.2021, №2 від 12.08.2021, №3 від 17.08.2021, №1 від 03.09.2021, №2 від 22.09.2021, №3 від 29.09.2021, №4 від 30.09.2021.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 03 травня 2023 року адміністративний позов ТОВ "СП ГРАНО ТРЕЙД" задоволено.

Визнано протиправним та скасовано Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Полтавській області від 15.08.2022 №7203076/39562084 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 12.08.2021, від 15.08.2022 №7203077/39562084 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 12.08.2021, від 19.08.2022 №7230755/39562084 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 17.08.2021, від 07.09.2022 №7305954/39562084 про відмову в реєстрації податкової накладної №1 від 03.09.2021, від 26.09.2022 №7386855/39562084 про відмову в реєстрації податкової накладної №2 від 22.09.2021, від 03.10.2022 №7416280/39562084 про відмову в реєстрації податкової накладної №3 від 29.09.2021, від 04.10.2022 №7423738/39562084 про відмову в реєстрації податкової накладної №4 від 30.09.21.

Зобов`язано ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 12.08.2021, №2 від 12.08.2021, №3 від 17.08.2021, №1 від 03.09.2021, №2 від 22.09.2021, №3 від 29.09.2021, №4 від 30.09.2021 подані на реєстрацію ТОВ "СП ГРАНО ТРЕЙД" датою їх подання.

Стягнуто на користь ТОВ "СП ГРАНО ТРЕЙД" за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС в Полтавській області витрати зі сплати судового збору у розмірі 18788,00 гривень.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції рішення ГУ ДПС у Полтавській області, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування фактичних обставин справи, просило скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Апеляційна скарга вмотивована твердженнями про невірне застосування судом першої інстанції ст. 201 ПК України та Порядку № 1165. Підставою для відмови у реєстрації спірних податкових накладних податковий орган визначив як неподання повного пакету документів та як надання документів, складених з порушенням законодавства. Вказує на наявність дискреційних повноважень ДПС України при реєстрації податкових накладних.

Позивач не погодився з доводами апеляційної скарги та подав відзив на неї у якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, а скаргу без задоволення. вказав, що ним надано достатній пакет документів для проведення реєстрації спірних податкових накладних.

Відповідно до положень ч. 3 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши докази, що стосуються фактів, на які сторони посилаються в апеляційній скарзі та відзиві на неї, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що ТОВ "СП ГРАНО ТРЕЙД" (код ЄДРПОУ 39562084) зареєстроване як юридична особа та взяте на облік як платник податків з 24.12.2014, номер запису: 15881020000014329.

Відповідно до приписів п.201.10. ст. 201 ПК України ТОВ "СП ГРАНО ТРЕЙД" складено наступні податкові накладні: №1 від 12.08.2021, №2 від 12.08.2021, №3 від 17.08.2021, №1 від 03.09.2021, №2 від 22.09.2021, №3 від 29.09.2021, №4 від 30.09.2021 та направлено через автоматизовану систему до ДПС України податкові накладні для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних /а.с.34, 57, 66, 127, 234-235 т.1, 81, 102 т.2/.

За результатами розгляду зазначених податкових накладних контролюючий орган через Автоматизовану систему "Єдине вікно подання електронних документів" ДПС України направив ТОВ "СП ГРАНО ТРЕЙД" квитанції, згідно яких, документи прийнято, реєстрація зупинена:

- квитанція №9269492179 від 15.09.2021 /а.с.35 т.1/ до ПН №1 від 12.08.2021, згідно з якою: Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 12.08.2021 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D»=6.4584%, «P»=0;

- квитанція №9269503685 від 15.09.2021 /а.с.58 т.1/ до ПН №2 від 12.08.2021, згідно з якою: Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 12.08.2021 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D»=6.4584%, «P»=0;

- квитанція №9269539991 від 15.09.2021 /а.с.66 зворотній бік, т.1/ до ПН №3 від 17.08.2021, згідно з якою: Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 17.08.2021 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D»=6.4584%, «P»=0;

- квитанція №9271152555 від 20.09.2021 /а.с.128 т.1/ до ПН №1 від 03.09.2021, згідно з якою: Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 03.09.2021 №1 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D»=.0000%, «P»=0;

- квитанція №9311206379 від 29.11.2021 /а.с.236 т.1/ до ПН №2 від 22.09.2021 , згідно з якою: Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 22.09.2021 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D»=.0000%, «P»=0;

- квитанція №9311197858 від 29.11.2021 /а.с.82 т.1/ до ПН №3 від 29.09.2021, згідно з якою: Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 29.09.2021 №3 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D»=.0000%, «P»=0;

- квитанція №9434356294 від 30.09.2021 /а.с.103 т.1/ до ПН №4 від 30.09.2021, згідно з якою: Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 30.09.2021 №4 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Платник податку, яким подано для реєстрації ПН/РК в Єдиному реєстрі податкових накладних, відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Пропонуємо надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D»=.0000%, «P»=0.

ТОВ "СП ГРАНО ТРЕЙД" направило контролюючому органу повідомлення про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких зупинено. До вказаних повідомлень позивачем додано письмові пояснення та інші документи, копії яких містяться у матеріалах справи.

Комісією ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийнято наступні Рішення:

- рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 15.08.2022 №7203076/39562084 щодо ПН№1 від 12.08.2021, у реєстрації відмовлено. Підставою зазначено: ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити) /а.с.33 т.1/;

- рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 15.08.2022 №7203077/39562084 щодо ПН №2 від 12.08.2021, у реєстрації відмовлено. Підставою зазначено: ненадання первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити) /а.с.56 т.1/;

- рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 19.08.2022 № 7230755/39562084 щодо ПН№3 від 17.08.2021, у реєстрації відмовлено. Підставою зазначено: наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): проведеним аналізом наданих документів не встановлено походження реалізованого зерна, оскільки постачальник ТОВ «Торгова група «Агро-Альянс» (37439816) не є сільськогосподарським товаровиробником, відповідно до умов додаткової угоди №В1Н22-05575-ДУ від 17.08.2021 до Договору поставки №В1Н22-05575 від 17.08.2021 з покупцем ТОВ «Кернел-Трейд» не надано форму 4-сг «Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай» або форма 29-сг «Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур» /а.с.64-65 т.1/.

- рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 07.09.2022 №7305954/39562084 щодо ПН№1 від 03.09.2021, у реєстрації відмовлено. Підставою зазначено: До повідомлення платником не надано заявку та/або специфікацію з постачальником товару ТОВ «Торгова група «Агро-Альянс», передбачених п.4.1 договору поставки №43 від 25.07.2021, документів щодо транспортування/переміщення ячменю від постачальника до ТОВ «СП Грано Трейд», акт наданих послуг ТОВ «ЗП Агроконтинент» щодо транспортування товару до ТОВ «Кернел-Трейд», довіреність на менеджера із закупівель ОСОБА_1 на отримання продукції з боку ТОВ «Кернел-Трейд» /а.с.125-126 т.1/.

- рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 26.09.2022 №7386855/39562084 щодо ПН№2 від 22.09.2021, у реєстрації відмовлено. Підставою зазначено: надання платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація: до повідомлення платником податку надано видаткову накладну на придбання пшениці у ТОВ «ТГ Агро-альянс», що є неплатником ПДВ, але ТОВ «СП Грано Трейд» рядок 10.4 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з нульовою ставкою» не декларує, що не дає можливість ідентифікувати походження реалізованого товару. Платником надано документи на зберігання пшениці з ТОВ «Зерноагротрейд», але оплата за надані послуги відсутня» /а.с.232-233 т.1/.

- рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 03.10.2022 №7416280/39562084 щодо ПН№3 від 29.09.2021, у реєстрації відмовлено. Підставою зазначено: Ненадання платником податків копій документів: Договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі, рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів, додаткова інформація: не надано товарно-транспортну накладну та довіреність на отримання ТМЦ зі сторони ТОВ «Кернел-Трейд» /а.с.79-80 т.2/.

- рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН від 04.10.2022 №7423738/39562084 щодо ПН№4 від 30.09.2021, у реєстрації відмовлено. Підставою зазначено: Підставою зазначено: Ненадання платником податків копій документів: Договорів, довіреностей, актів керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції, первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі, рахунки-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів, додаткова інформація: не надано товарно-транспортну накладну та довіреність на отримання ТМЦ зі сторони ТОВ «Кернел-Трейд» /а.с.100-101 т.2/.

Позивач, вважаючи рішення від 15.08.2022 №7203076/39562084, від 15.08.2022 №7203077/39562084, від 19.08.2022 №7230755/39562084, від 07.09.2022 №7305954/39562084, від 26.09.2022 №7386855/39562084, від 03.10.2022 №7416280/39562084, від 04.10.2022 №7423738/39562084 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, звернувся до суду з цим позовом.

Позивач, не погодившись із рішенням Комісії ГУ ДПС у Полтавській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, звернувся до суду з цим позовом.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості, вказавши недоведеність відповідачем належними та допустимими доказами наявність ознак здійснення ризикових операцій платником.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом підпункту а пункту 185.1 статті 185 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) (далі за текстом ПК України) об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу.

Пунктом 187.1 статті 187 ПК України визначено, що датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до абзацу 1 пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

Абзацами першим, другим пункту 201.10 статті 201 ПК України встановлено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Функціонування Єдиного реєстру податкових накладних відбувається в автоматизованому режимі за правилами, визначеними Порядком ведення єдиного реєстру податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 № 1246 (далі за текстом Порядок № 1246).

Зокрема, пункт 12 Порядку № 1246 передбачає, що саме в автоматизованому режимі здійснюється перевірка одержаної від платника податків податкової накладної на предмет наявності підстав для зупинення реєстрації.

Згідно з пунктом 201.16 статті 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Колегія суддів зазначає, що обставини зупинення реєстрації податкової накладної обов`язково підлягають дослідженню, оскільки є юридично значимими та такими, що тягнуть за собою прийняття в подальшому рішення про реєстрацію податкової накладної або відмову в реєстрації на підставі витребуваних документів у платника податку за результатами зупинення реєстрації.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування (далі за текстом ПН/РК) в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом ЄРПН, Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі, права та обов`язки їх членів визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, яка набула чинності 01.02.2020 (далі за текстом Порядок № 1165).

За визначенням, наведеним у пункті 2 Порядку № 1165, автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Згідно з приписами пункту 7 Порядку № 1165 у разі встановлення за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування відповідності відображених в них операцій хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Якщо комісією регіонального рівня протягом семи робочих днів, що настають за датою надходження зазначеної інформації та документів, не прийнято відповідного рішення, платник податку виключається з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

У разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Комісія регіонального рівня постійно проводить моніторинг щодо відповідності/невідповідності платників податку критеріям ризиковості платника податку.

Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет (пункт 8 Порядку № 1165).

Відповідно до пункту 10 Порядку № 1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з пунктом 11 Порядку № 1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як вбачається зі змісту отриманих позивачем квитанцій, підставою для зупинення реєстрації ПН №1 від 12.08.2021, №2 від 12.08.2021, №3 від 17.08.2021, №1 від 03.09.2021, №2 від 22.09.2021, №3 від 29.09.2021, №4 від 30.09.2021 в ЄРПН слугувала відповідність платника податків п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Додатково повідомлено показники «D»=, «P».

Критерії ризиковості платника податку визначені у Додатку № 1 до Порядку № 1165.

Відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Аналіз пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку свідчить про те, що для того аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, а для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку (підпункт 2 пункту 11 Порядку № 1165).

Так, з досліджених колегією суддів копії квитанції про зупинення реєстрації ПН №1 від 12.08.2021, №2 від 12.08.2021, №3 від 17.08.2021, №1 від 03.09.2021, №2 від 22.09.2021, №3 від 29.09.2021, №4 від 30.09.2021 встановлено, що відповідач, наводячи показники «D», «P», не надає при цьому розрахунку за критерієм підпункту 2 пункту 11 Порядку № 1165, а також не вказує чіткого переліку документів, які слід подати до контролюючого органу в цьому випадку, що дозволяє дійти висновку про безпідставність зупинення реєстрації спірних податкових накладних.

Відповідно до пункту 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12 грудня 2019 року № 520 (далі за текстом Порядок № 520), перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.

Згідно з вимогами пунктів 9-11 Порядку № 520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.

Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.

Підставами для прийняття комісією регіонального рівня рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п. 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що рішення комісії державної податкової служби повинно містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної.

За результатами аналізу наведених норм Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2021 року у справі № 380/3498/20 зазначив, що чинними нормативно-правовими актами наведено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних.

При цьому, як підтверджується змістом пункту 5 Порядку № 520 передбачений цим пунктом перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, не є вичерпним. В залежності від виду господарської операції, за наслідками якої подається податкова декларація для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, а також відповідних договірних зобов`язань між суб`єктами господарювання, обсяг документів може бути відмінним.

Крім того, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної до реєстрації в ЄРПН прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за вичерпним переліком відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 3 листопада 2021 року у справі № 360/2460/20.

Колегія суддів зауважує, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.

Така правова позиція вже неодноразово викладалась Верховним Судом у своїх рішеннях, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 21 травня 2019 року у справі № 0940/1240/18, від 20 серпня 2019 року у справі № 2540/3009/18.

Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість і вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав їх прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів їх прийняття.

Невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії призводить до його протиправності.

Аналогічний висновок наведено у постановах Верховного Суду від 23 жовтня 2018 року у справі № 822/1817/18, від 02 квітня 2019 року у справі № 822/1878/18.

Проте у квитанціях про зупинення реєстрації ПН №1 від 12.08.2021, №2 від 12.08.2021, №3 від 17.08.2021, №1 від 03.09.2021, №2 від 22.09.2021, №3 від 29.09.2021, №4 від 30.09.2021 не наведено чіткого визначення мотивів зупинення комісією ГУ ДПС у Полтавській області реєстрації вказаної ПН, вичерпного переліку документів, який необхідно надати, що свідчить про необґрунтованість та невмотивованість такого рішення, оскільки позивач не міг передбачити відсутність яких саме документів може слугувати підставою для відмови в реєстрації вказаної ПН.

Колегією суддів встановлено, що на виконання вимог відповідача1 позивачем до ГУ ДПС у Полтавській області було надіслано повідомлення про надання пояснень та копій документів щодо податкових накладних №1 від 12.08.2021, №2 від 12.08.2021, №3 від 17.08.2021, №1 від 03.09.2021, №2 від 22.09.2021, №3 від 29.09.2021, №4 від 30.09.2021, які підтверджують правомірність складання цих податкових накладних, та які були ретельно досліджені судом першої інстанції та не викликають обґрунтованих сумнівів у суду апеляційної інстанції.

Слід зауважити, що перелік документів, який було надіслано позивачем разом з повідомленнями, був достатнім для того, щоб усунути сумніви у контролюючого органу щодо ознак ризиковості господарської операції, за наслідками якої була виписана спірна податкова накладна.

Проте, незважаючи на подані документи, відповідачем1 прийнято рішення про відмову позивачу в реєстрації ПН № 1 від 12.08.2021, № 2 від 12.08.2021, № 1 від 03.09.2021, № 3 від 29.09.2021, № 4 від 30.09.2021 у зв`язку з ненаданням платником податку копій первинних документів: договорів, зокрема зовнішньоекономічних контрактів, з додатками до них; документів щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. В додатковій інформації також зазначено про відсутність окремих документів, таких як товарно-транспортних накладних та довіреностей на отримання ТМЦ зі сторони ТОВ «Кернел-Трейд», заявок та/або специфікацій з постачальником товару ТОВ «Торгова група «Агро-Альянс», передбачених п.4.1 договору поставки №43 від 25.07.2021, документів щодо транспортування/переміщення ячменю від постачальника до ТОВ «СП Грано Трейд», актів наданих послуг ТОВ «ЗП Агроконтинент» щодо транспортування товару до ТОВ «Кернел-Трейд», складських документів тощо.

Також незважаючи на подані документи, відповідачем1 прийнято рішення про відмову позивачу в реєстрації ПН №3 від 17.08.2021, №2 від 22.09.2021 наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства. Додаткова інформація (зазначити конкретні документи): проведеним аналізом наданих документів не встановлено походження реалізованого зерна, оскільки постачальник ТОВ «Торгова група «Агро-Альянс» (37439816) не є сільськогосподарським товаровиробником, відповідно до умов додаткової угоди №В1Н22-05575-ДУ від 17.08.2021 до Договору поставки №В1Н22-05575 від 17.08.2021 з покупцем ТОВ «Кернел-Трейд» не надано форму 4-сг «Посівні площі сільськогосподарських культур під урожай» або форма 29-сг «Підсумки збору врожаю сільськогосподарських культур»; до повідомлення платником податку надано видаткову накладну на придбання пшениці у ТОВ «ТГ Агро-альянс», що є неплатником ПДВ, але ТОВ «СП Грано Трейд» рядок 10.4 «Придбання (виготовлення, будівництво, спорудження, створення) товарів/послуг та необоротних активів на митній території України з нульовою ставкою» не декларує, що не дає можливість ідентифікувати походження реалізованого товару. Платником надано документи на зберігання пшениці з ТОВ «Зерноагротрейд», але оплата за надані послуги відсутня».

Тобто, податковий орган, обираючи притичиною відмови у реєстрації ПН №3 від 17.08.2021, №2 від 22.09.2021 обрав наданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства, проте не вказав жодного документу, який нібито складений з порушенням законодавства, а навів власні умовиводи щодо неможливості підтвердження операцій. Колегія суддів вказує, що такі припущення податкового органу такі обставини можуть бути перевірені податковим органом лише та виключно у межах документальної перевірки, а не в межах процедури зупинення реєстрації податкової накладної.

Слід зауважити, що контролюючим органом не підкреслено які саме з наведеного переліку документи слід надати позивачу, хоча сам бланк (форма) передбачає необхідність здійснення таких дій, про що свідчить відповідне позначення (документи, які не надано, підкреслити), що в свою чергу є свідченням неналежної вмотивованості оскаржуваного рішення та призводить до правової невизначеності в частині окреслення, що саме розумілося під наданням платником вказаних документів. Крім того також не зазначено які саме первинні документи щодо придбання, зберігання товару відсутні, та по якій господарській операції.

У випадку неконкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації ПН платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН.

Зупинення реєстрації податкової накладної не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також прийняття негативного для платника податків рішення без зазначення конкретних мотивів, дає підстави для висновку про необхідність відновлення порушеного права позивача шляхом скасування рішення про відмову в реєстрації податкової накладної

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 10 квітня 2020 року у справі № 819/330/18.

Водночас, позивачем своєчасно, за встановленою формою та в повному обсязі, відповідно до приписів пункту 6 Порядку №1165, пункту 5 Порядку №520 і пункту 201.16. статті 201 ПК України подано до ГУ ДПС у Полтавській області інформацію та документи, які підтверджують здійснення господарської операції та є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію спірної ПН.

Колегія суддів зауважує, що в силу частини 2 статті 2 КАС України будь-які рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, містити конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку.

ГУ ДПС у Полтавській області в ході судового розгляду справи не доведено наявності достатніх підстав для зупинення та відмови в реєстрації спірних ПН в ЄРПН.

З огляду на встановлені у справі фактичні обставини та досліджені докази колегія суддів вважає, що ГУ ДПС у Полтавській області при прийнятті рішень від 15.08.2022 №7203076/39562084, від 15.08.2022 №7203077/39562084, від 19.08.2022 №7230755/39562084, від 07.09.2022 №7305954/39562084, від 26.09.2022 №7386855/39562084, від 03.10.2022 №7416280/39562084, від 04.10.2022 №7423738/39562084 про відмову позивачу в реєстрації ПН №1 від 12.08.2021, №2 від 12.08.2021, №3 від 17.08.2021, №1 від 03.09.2021, №2 від 22.09.2021, №3 від 29.09.2021, №4 від 30.09.2021 діяло необґрунтовано, без урахування всіх обставин, що мали значення для прийняття такого рішення, не на підставі та не у спосіб, що передбачені ПК України, без дотримання вимог частини 2 статті 2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання його протиправним та скасування.

Стосовно посилання апелянта на висновки, викладені у постанові Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 440/8110/20 від 29.07.2021, у межах якої спір виник між ТОВ "СП ГРАНО ТРЕЙД") та ГУ ДПС у Полтавській області, ДПС України з приводу реєстрації іншої податкової накладної, колегія суддів наголошує про таке.

Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду (частина сьома цієї статті).

Преюдиційність це обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ.

Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі №917/1345/17, від 10.12.2019 у справі №925/698/16 відзначено, що преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення. Преюдиціальні факти відрізняються від оцінки іншим судом обставин справи.

Окрім того, колегія суддів зазначає, що преюдиційні факти можуть бути встановлені лише у рішеннях по суті спору, а не у процесуальних рішеннях суду, що стосуються, зокрема, виконання рішення, ухваленого по суті спору.

Отже, апелянт помилково посилається на правову оцінку, надану судом апеляційної інстанції за наслідками перегляду процесуального рішення суду у формі ухвали з питань виконання рішення, ухваленого по суті спору, як на преюдиційний факт.

Разом з цим, згідно з ч. 7 ст. 78 КАС правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов`язковою для суду.

За тиках обставин, висновки, викладені у постанові Другого апеляційного адміністративного суду по справі № 440/8110/20 від 29.07.2021 не мають жодного значення для розгляду цієї справи.

Стосовно посилання на «правові позиції», викладені у постановах судів апеляційної інстанції, колегія суддів звертає увагу апелянта на приписах ч. 5 ст. 242 КАС України, відповідно до яких при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Тобто, суд враховують лише висновки щодо застосування норм права, які викладені виключно у постановах лише Верховного Суду.

Також безпідставним є посилання апелянта на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 10.06.2021 по справі № 814/1003/18, оскільки предметом розгляду у зазначеній справі було податкове повідомлення-рішення, ухвалене податковим органом за наслідками проведеної перевірки, а не відмови податкового органу у реєстрації податкової накладної.

Отже, постанова Верховного Суду від 10.06.2021 по справі № 814/1003/18 про скасування податкових повідомлень-рішень № 00016871402, № 00016861402 від 7 березня 2018 року не може містити жодних висновків стосовно застосування приписів Порядку № 520 (ухвалений від 12 грудня 2019 року) та Порядок № 1165 (ухвалений від 11 грудня 2019 року), а тому не має жодного значення.

Як установлено пунктами 19, 20 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому, вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Колегія суддів наголошує, що спосіб відновлення порушеного права позивача має бути ефективним та таким, що виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Зазначена позиція повністю кореспондується з висновками Європейського суду з прав людини, відповідно до яких обираючи спосіб захисту порушеного права слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менш, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява №38722/02)).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

Згідно з положеннями рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи №(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів Ради Європи 11 березня 1980 року, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.

Таким чином, дискреція це елемент управлінської діяльності. Вона пов`язана з владними повноваженнями і їх носіями органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб`єкта.

На законодавчому рівні поняття «дискреційні повноваження» суб`єкта владних повноважень відсутнє. У судовій практиці сформовано позицію щодо поняття дискреційних повноважень, під якими слід розуміти такі повноваження, коли у межах, які визначені законом, адміністративний орган має можливість самостійно (на власний розсуд) вибирати один з кількох варіантів конкретного правомірного рішення. Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень. Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов`язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов`язати до цього в судовому порядку.

Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору будь-ким.

У справі, що переглядається, умови, за наявності яких контролюючий орган зобов`язаний був зареєструвати спірні податкові накладні, були виконані позивачем, а тому у першого відповідача був лише один вид правомірної поведінки зареєструвати такі накладні. За законом у контролюючого органу не було вибору між декількома можливими правомірними рішеннями.

Зважаючи на те, що підставами для відмови в реєстрації спірних податкових накладних були обставини, які не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду в суді першої та під час апеляційного розгляду колегія суддів вважає, що належним способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні №1 від 12.08.2021, №2 від 12.08.2021, №3 від 17.08.2021, №1 від 03.09.2021, №2 від 22.09.2021, №3 від 29.09.2021, №4 від 30.09.2021 датою їх подання на реєстрацію.

Ухвалюючи це судове рішення колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України (п. 58) суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, колегія суддів дійшла висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи апелянта, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.

Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 241, ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області - залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 03 травня 2023 року по справі №440/1435/23 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Любчич Судді О.В. Присяжнюк О.А. Спаскін