Постанова

від 23.04.2024 по справі 160/27398/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

23 квітня 2024 року м. Дніпросправа № 160/27398/21Суддя І інстанції Сидоренко Д.В.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Іванова С.М.,

за участю секретаря судового засідання Дивнич Д.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року у справі за адміністративним позовом керівника Жовківської окружної прокуратури в інтересах держави, в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Керівник Жовківської окружної прокуратури в інтересах держави, уповноваженим органом якої є Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації звернувся з вищевказаним позовом до суду в якому просив зобов`язати ОСОБА_1 , укласти з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації охоронний договір на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - Костел Пресвятої Трійці, другої половини XVII ст., пам`ятку архітектури та містобудування місцевого значення, що знаходиться в смт. Магерів, по вул. Л.Мартовича, 2 Львівського району Львівської області, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768..

В обґрунтування позову зазначає, що у власності відповідачів знаходиться об`єкт культурної спадщини, але в супереч вимогам діючого законодавства останніми не укладено охоронний договір відповідного зразка.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року позовні вимоги було задоволено.

Не погодившись з даним рішенням суду ОСОБА_1 подав на нього апеляційну скаргу в якій просять рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове про відмову у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги вказує на те, що матеріали справи не містять доказів отримання ним повідомлення про необхідність укладення охоронного договору. Зазначає, що не є суб`єктом владних повноважень, є фізичною особо, а тому вважає, що позов мав бути направлений та розглянутий місцевим судом за його місцем реєстрації , а не окружним адміністративним судом.

У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Керівник Жовківської окружної прокуратури просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

У судовому засіданні апеляційної інстанції представник ОСОБА_1 підтримав вимоги апеляційної скарги з викладених у ній підстав, прокурор просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити без змін рішення суду першої інстанції.

Колегія суддів апеляційного адміністративного суду, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що Відповідно до договору купівлі-продажу об`єкта малої приватизації №31/19 від 04.11.2019 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Львівській, Закарпатській та Волинській областях зобов`язалось передати у власність ОСОБА_1 групу інвентарних об`єктів у складі: будівлі колишнього костелу з прибудовою венткамерою площею 564,8 кв.м., огорожі, за адресою: АДРЕСА_1 , що перебуває на зберіганні ПП «Газдиня», а ОСОБА_1 зобов`язався прийняти вказаний об`єкт приватизації та сплатити ціну його продажу. Ціна продажу об`єкта приватизації становить 36642,12 грн. з урахуванням ПДВ, яку покупець зобов`язується оплатити протягом тридцяти календарних днів з дня підписання Договору. Право власності на об`єкт приватизації переходить до покупця після сплати в повному обсязі ціни продажу.

Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №291090518 від 17.12.2021, об`єкт нерухомого майна Бувший костел з прибудовою-венткамерою (реєстраційний номер 1311766346227), загальною площею 564,8 кв.м., адреса АДРЕСА_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_1 .

Розпорядженням №403/0/5-20 від 15.06.2020р. «Про занесення щойно виявлених об`єктів до Переліку об`єктів культурної спадщини», відповідно до статей 6, 20 Закону України «Про місцеві державні адміністрації», пункту 6 частини першої статті 6 Закону України «Про охорону культурної спадщини» та пункту 4 розділу ІІ Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України від 11.03.2013 №158(зі змінами, внесеними згідно з наказом від 27.06.2019 №501), з метою забезпечення охорони і збереження пам`яток архітектури, історії та археології Львівської області, зобов`язано занести щойно виявлені об`єкти Львівської області до Переліку об`єктів культурної спадщини згідно з додатком (п.1). Департаменту архітектури та розвитку містобудування обласної державної адміністрації забезпечити подання до Міністерства культури та інформаційної політики України документації для занесення об`єктів культурної спадщини до Державного реєстру нерухомих пам`яток України (п.2).

Згідно з Додатком до розпорядження облдержадміністрації від 15.06.2020 №403/0/5-20, під порядковим номером 4, Жовківський район, значиться Костел Пресвятої Трійці, другої половини XVII ст., пам`ятку архітектури та містобудування місцевого значення, що знаходиться в АДРЕСА_1 . Збережено частково.

Листом від 01.07.2020 вих.№ 16-2445/0/2-20 Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації звернувся до ОСОБА_1 з вимогою у місячний термін з дня отримання повідомлення про набуття правового статусу пам`ятки укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір.

Листом від 26.07.2021 вих.№16-3411/0/2-21 Департамент архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації звернувся до ОСОБА_1 з вимогою у місячний термін з дня отримання цього повідомлення укласти з департаментом охоронний договір.

Вказаний лист направлений відповідачу засобами поштового зв`язку з повідомленням про вручення та описом вкладення (відправлення з трек-номером 7900826917985) на адресу АДРЕСА_2 , та повернутий без вручення з причини «невдала спроба вручення (передача на зберігання). Відмова від одержання в т.ч. за заявою», згідно з роздруківки відомостей з сайту Укрпошти (відправлення № 7900826917985, час перевірки статусу відстеження 23.12.2021 09-27).

Листом від 02.08.2021р. вих.№5/35-8589/0/2-21/7-16.3.2 Львівська обласна державна адміністрація повідомила Жовківську окружну прокуратури про те, що листом від 01.07.2020 вих.№16-2445/0/2-20 та листом з оголошеною цінністю від 26.07.2021 вих.№16-3411/0/2-21 власника щойно виявленої пам`ятки ОСОБА_1 було повідомлено та зобов`язано до виконання вимог Закону України Про охорону культурної спадщини укласти охоронний договір. Також в листі зазначено, що на сьогодні охоронний договір на вище зазначену пам`ятку не укладено.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що з набуттям об`єктом - Костел Пресвятої Трійці, другої половини XVII ст., що знаходиться в смт. Магерів, по вул.Л.Мартовича, 2 Львівського району Львівської області, статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, відповідач зобов`язаний був протягом місяця з дня отримання повідомлення уповноваженого органу, укласти охоронний договір з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до положень з ч.ч.4, 5 ст. 54 Конституції України культурна спадщина охороняється законом. Держава забезпечує збереження історичних пам`яток та інших об`єктів, що становлять культурну цінність, вживає заходів для повернення в Україну культурних цінностей народу, які перебувають за її межами.

Законом України «Про охорону культурної спадщини» від 08.06.2000 року № 1805-III врегульовано правові, організаційні, соціальні та економічні відносини у сфері охорони культурної спадщини з метою її збереження, використання об`єктів культурної спадщини у суспільному житті, захисту традиційного характеру середовища в інтересах нинішнього і майбутніх поколінь (далі Закон № 1805-III)

Згідно з ч.2 ст.14 Закону №1805-III об`єкт культурної спадщини до вирішення питання про його реєстрацію як пам`ятки вноситься до Переліку об`єктів культурної спадщини і набуває правового статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, про що відповідний орган охорони культурної спадщини в письмовій формі повідомляє власника цього об`єкта або уповноважений ним орган (особу). Перелік щойно виявлених об`єктів культурної спадщини ведеться органами охорони культурної спадщини та публікується такими органами на своїх офіційних веб-сайтах. Включення об`єкта до такого переліку здійснюється одночасно з набуттям ним статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини.

Пунктами 4, 7-9 розд.ІІ «Взяття на облік об`єкта культурної спадщини» Порядку обліку об`єктів культурної спадщини, затвердженого наказом Міністерства культури України 11.03.2013 №158 (у редакції наказу Міністерства культури України від 27 червня 2019 року № 501, далі Порядок обліку №158), передбачено, що рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку приймається у формі розпорядження голови місцевої державної адміністрації або акта Ради міністрів Автономної Республіки Крим, яке в день прийняття оприлюднюється на веб-сайті уповноваженого органу.

Об`єкт набуває статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини з дня його внесення до Переліку.

Про набуття правового статусу щойно виявленого об`єкта уповноважений орган у десятиденний строк з дня прийняття рішення про занесення об`єкта культурної спадщини до Переліку надсилає власнику цього об`єкта або уповноваженому(ній) ним органу (особі) відповідне повідомлення рекомендованим листом з описом вкладення та повідомленням про вручення.

Власник об`єкта культурної спадщини або уповноважений(а) ним орган (особа) зобов`язаний вжити заходів щодо укладення охоронного договору у місячний строк з дня отримання повідомлення уповноваженого органу.

Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 24 Закону № 1805-III власник або уповноважений ним орган, користувач зобов`язані утримувати пам`ятку в належному стані, своєчасно провадити ремонт, захищати від пошкодження, руйнування або знищення відповідно до цього Закону та охоронного договору.

Використання пам`ятки повинно здійснюватися відповідно до режимів використання, встановлених органами охорони культурної спадщини, у спосіб, що потребує якнайменших змін і доповнень пам`ятки та забезпечує збереження її матеріальної автентичності, просторової композиції, а також елементів обладнання, упорядження, оздоби тощо.

Статтею 23 Закону № 1805-III передбачено те, що усі власники пам`яток, щойно виявлених об`єктів культурної спадщини чи їх частин або уповноважені ними органи (особи) незалежно від форм власності на ці об`єкти зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір. При передачі пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини у володіння, користування чи управління іншій особі істотною умовою договору про таку передачу є забезпечення особою, якій передається пам`ятка, щойно виявлений об`єкт культурної спадщини чи її (його) частина, збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини відповідно до вимог цього Закону та умов охоронного договору, укладеного власником або уповноваженим ним органом (особою) з відповідним органом охорони культурної спадщини. Порядок укладання охоронних договорів та їхні типові форми затверджуються Кабінетом Міністрів України. Відсутність охоронного договору не звільняє особу від обов`язків, що випливають із цього Закону.

За таких обставин суд першої інстанції вірно зазначив, що охоронний договір є актом за участю суб`єкта владних повноважень та співвласника пам`ятки культурної спадщини, має форму договору, визначає взаємні права та обов`язки його учасників у публічно-правовій сфері (реалізація державного управління охороною культурної спадщини) і укладається на підставі ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини». Укладання договору відбувається замість видання індивідуального акта органу охорони культурної спадщини, яким покладається на власника зобов`язання щодо забезпечення збереження пам`ятки, щойно виявленого об`єкта культурної спадщини чи її (його) частини. Укладання охоронних договорів спрямоване на реалізацію державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Такими договорами не вирішується питання власності на об`єкт культурної спадщини, а встановлюється режим використання пам`яток та відповідальність за порушення такого режиму. Законом передбачається обов`язкове укладення власником пам`ятки чи її частини охоронного договору з відповідним органом культурної спадщини вже після переходу права власності.

Отже, охоронний договір, укладений на підставі ст. 23 Закону України «Про охорону культурної спадщини», є адміністративним договором, що відповідає висновку викладеному у постанові Верховного Суд від 23.12.2019 у справі № 806/1536/18.

При цьому колегією суддів зазначається, що відповідно до вимог п.4 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори, що виникають з приводу укладення, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів. При цьому вказана категорія справ відповідно до вимог ст. 20 КАС України виноситься до предметної юрисдикція окружних адміністративних судів, а тому доводи апеляційної скарги про те, що вказана справа повинна була розглянута місцевим судом за місцем реєстрації відповідача є безпідставними.

Відповідно до пункту 2 Порядку укладення охоронних договорів на пам`ятки культурної спадщини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1768 (далі - Порядок) власник пам`ятки чи її частини або уповноважений ним орган (особа) зобов`язаний не пізніше ніж через один місяць з моменту отримання пам`ятки чи її частини у власність або у користування укласти охоронний договір з відповідним органом охорони культурної спадщини.

Пунктом 5 Порядку зафіксовано, що в охоронному договорі, складеному за зразком згідно з додатком, зазначаються особливості режиму використання пам`ятки, види і терміни виконання реставраційних, консерваційних, ремонтних робіт, робіт з упорядження її території, інших пам`яткоохоронних заходів, необхідність яких визначається відповідним органом охорони культурної спадщини.

Відповідно до пункту 6 Порядку №1768 до охоронного договору додаються: 1) акт технічного стану пам`ятки (форма якого затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері охорони культурної спадщини) на момент укладення охоронного договору. Для ансамблів (комплексів) складається окремий акт на кожний їх об`єкт. Акт технічного стану поновлюється не рідше ніж раз на 5 років. Якщо стан пам`ятки значно змінився (після проведення ремонтних, реставраційних та інших робіт чи внаслідок дії чинників, що призвели до руйнування або пошкодження), - у п`ятиденний термін після його зміни; 2) опис культурних цінностей і предметів, які належать до пам`ятки, знаходяться на її території чи пов`язані з нею і становлять історичну, наукову, художню цінність, з визначенням місця і умов зберігання та використання; 3) план поверхів пам`яток-будівель і споруд (у масштабі 1:100); 4) план інженерних комунікацій та зовнішніх мереж (за наявності); 5) генеральний план земельної ділянки, на якій розташована пам`ятка (у масштабі 1: 50, 1:100, 1:500, 1:1000 або 1:2000); 6) паспорт пам`ятки.

Таким чином, юридичні або фізичні особи, у власності або користуванні яких перебувають об`єкти культурної спадщини чи їх частини, зобов`язані укласти з відповідним органом охорони культурної спадщини охоронний договір встановленого зразка до якого мають бути додані додаткові документи.

Виходячи з викладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на відповідача покладено законодавчий обов`язок протягом місяця з моменту набуття об`єктом - Костел Пресвятої Трійці, другої половини XVII ст., що знаходиться в смт. Магерів, по вул.Л.Мартовича, 2 Львівського району Львівської області, статусу щойно виявленого об`єкта культурної спадщини, укласти охоронний договір з Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації, який укладено не було.

При цьому спростовуючи доводи позивача про неотримання повідомлення про необхідність укласти охоронний договір суд першої інстанції вірно заначив, що направлення листа Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації від 26.07.2021 вих.№16-3411/0/2-21 рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу ОСОБА_1 є достатнім для того, щоб вважати повідомлення «належним», як це передбачено п. 9 Порядку обліку №158

Виходячи з викладеного суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, передбачені ст. 317 КАС України підстави для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення відсутні.

Керуючись п.1 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19 грудня 2023 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення в повному обсязі.

В повному обсязі постанова складена 25 квітня 2024 року.

Головуючий - суддяД.В. Чепурнов

суддяС.В. Сафронова

суддяС.М. Іванов