Ухвала

від 21.01.2025 по справі 160/27398/21

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

21 січня 2025 року

м. Київ

справа №160/27398/21

адміністративне провадження №К/990/51229/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Шарапи В.М., суддів: Чиркіна С.М., Берназюка Я.О., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 у справі №160/27398/21 за позовом Жовківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Керівник Жовківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив зобов`язати ОСОБА_1 , укласти з Департаментом архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації охоронний договір на щойно виявлений об`єкт культурної спадщини - Костел Пресвятої Трійці, другої половини XVII століття, пам`ятку архітектури та містобудування місцевого значення, що знаходиться в смт Магерів, по вул. Л.Мартовича, 2 Львівського району Львівської області, на умовах і в порядку, визначених постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 №1768.

Розгляд справи здійснювався за правилами загального позовного провадження.

Дніпропетровський окружний адміністративний суд своїм рішенням від 19.12.2023 (залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024) задовольнив позов.

На адресу Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду 18.11.2024 надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 (направлена поштовим зв`язком 15.11.2024), в якій скаржник просить скасувати рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2023, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Згідно з частиною 1 статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України), за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.

Однак Верховний Суд встановив, що касаційну скаргу подано без додержання вимог процесуального закону, що діяв на час її подання, з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 329 КАС України встановлено, що учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Повний текст оскаржуваної постанови Третій апеляційний адміністративний суд склав 25.04.2024, а отже, передбачений процесуальним законом тридцятиденний строк закінчився 27.05.2024. Втім скаржник до Верховного Суду із касаційною скаргою звернувся 30.12.2024, тобто зі значним пропуском строку на касаційне оскарження.

Разом із касаційною скаргою скаржник заявив клопотання про поновлення пропущеного строку, яке обґрунтовує поданням касаційної скарги повторно.

Оцінюючи поважність наведених скаржником причин пропуску строку на касаційне оскарження, Верховний Суд наголошує, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджені належними доказами.

Отже, тільки наявність об`єктивних перешкод для своєчасної реалізації прав щодо оскарження судових рішень у касаційному порядку у строк, встановлений процесуальним законом, може бути підставою для висновку про пропуск строку касаційного оскарження з поважних причин.

Як вбачається із відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень, відповідач неодноразово оскаржував у касаційному порядку судові рішення судів попередніх інстанцій, однак Верховний Суд своїми ухвалами від 29.05.2024, від 22.07.2024, від 30.09.2024 та від 27.11.2024 повернув скаржнику його касаційні скарги у зв`язку з невикладенням у них підстав для оскарження судових рішень у касаційному порядку.

З огляду на наведене, Верховний Суд наголошує, що попереднє звернення з касаційною скаргою, яка не відповідала вимогам процесуального законодавства, та її повернення, не є об`єктивно непереборними обставинами, такими, що не залежать від волевиявлення особи та не пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного звернення до суду з касаційною скаргою і в жодному разі не дають право у будь-який необмежений час після спливу строку на касаційне оскарження реалізовувати право на касаційне оскарження судового рішення, оскільки в такому разі порушуватиметься принцип юридичної визначеності.

Ба більше, в контексті наведеного слід наголосити на висновку, який Верховний Суд сформував у постанові від 29.02.2024 у справі №420/13307/21, де зокрема зазначив:

«…та обставина, що повернення апеляційної скарги не позбавляє повторного звернення до апеляційного суду, не означає наявність у особи безумовного права оскаржувати судові рішення у будь-який момент після повернення вперше поданої апеляційної скарги без урахування процесуальних строків встановлених для цього…».

«…. право на повторне звернення з апеляційною скаргою після її повернення не є абсолютним й окрім його реалізації без зайвих зволікань, скаржник повинен довести, що повернення вперше поданої апеляційної скарги відбулося з причин, які об`єктивно не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення…».

Крім того посилання скаржника на факт повторного звернення до суду із касаційною скаргою, не позбавляє його обов`язку надати докази подання первинної касаційної скарги у тридцятиденний строк, визначений процесуальним законодавством, або ж докази на підтвердження поважності його пропуску.

Додатково Верховний Суд зазначає, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направлені на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права й інтереси інших учасників правовідносин.

Частиною 2 статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

У пункті 48 рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" (№3236/03) зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.

Водночас навіть наявність об`єктивних та непереборних обставин, що обумовлюють поважність причин пропуску строку звернення до суду, не може розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення пропущеного строку (справа "Олександр Шевченко проти України", пункт 27), оскільки у випадку, якщо минув значний проміжок часу з моменту закінчення пропущеного строку, відновлення попереднього становища учасників справи, що може бути зумовлено скасуванням рішення або визнанням незаконної дії (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень, буде значно ускладнено та може призвести до порушення прав та інтересів інших осіб.

Слід зауважити, що у розглядуваній справі відповідач звернувся із касаційною скаргою із значним пропуском строку, що становить 7 місяців та є суттєвою обставиною, яка впливає на розгляд судом питання про поновлення такого строку.

Верховний Суд наголошує, що особа, яка має намір подати касаційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання процесуального обов`язку дотримання вимог процесуального закону стосовно форми і змісту касаційної скарги, в тому числі щодо дотримання строків касаційного оскарження.

Зважаючи на викладене вище, Верховний Суд дійшов висновку про неповажність причин пропуску скаржником строку на касаційне оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій, позаяк такі є абстрактними, узагальненими та такими, що не містять ознак наявності перепони у вчиненні процесуальної дії протягом визначеного законодавством строку.

Позивач не навів обґрунтованих аргументів та переконливих доказів, які могли б свідчити про об`єктивну неможливість вчинення ним всіх необхідних і можливих дій щодо реалізації процесуальних прав у передбачені процесуальним законом строки.

Частиною 3 статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 329 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними.

При цьому, протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строків або вказати інші підстави для поновлення строку.

Враховуючи наведене вище, касаційну скаргу слід залишити без руху для надання можливості скаржнику вказати інші причини пропуску строку на касаційне оскарження з наданням відповідних доказів їх поважності.

Керуючись статтями 44, 169, 330, 332 КАС України, Верховний Суд

У Х В А Л И В:

Визнати неповажними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 у справі №160/27398/21.

Відмовити у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 та постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 у справі №160/27398/21.

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.12.2023 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23.04.2024 у справі №160/27398/21 за позовом Жовківської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту архітектури та розвитку містобудування Львівської обласної державної адміністрації до ОСОБА_1 про зобов`язання вчинити певні дії - залишити без руху.

Встановити скаржнику десятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали для усунення зазначених вище недоліків касаційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.

...........................

...........................

...........................

В.М. Шарапа

С.М. Чиркін

Я.О. Берназюк ,

Судді Верховного Суду