Рішення

від 26.04.2024 по справі 306/384/24

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

СВАЛЯВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 306/384/24

Провадження № 2/306/321/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2024 року м. Свалява

Свалявський районний суд Закарпатської області в складі:

головуючого-судді Уліганинця П.І.

за участю секретаря судового засідання Стеблей А.В.

позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши увідкритому судовомузасіданні вм.Свалява цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства "Агро Свалява" про припинення правовідносин за договором оренди земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з названим позовом, посилаючись на те, що між нею та відповідачем, 10.12.2022 року, укладено договір оренди належної їй на праві приватної власності земельної ділянки строком на 7 років, за умовами якого орендар, зокрема, повинен сплачувати орендну плату. Того ж дня, даний договір зареєстрований у державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Зазначає, що відповідно до положень ст. 782 ЦК України має право на одностороннє розірвання даного договору, з підстав несплати відповідачем орендної плати.

У поданому письмовому відзиві представник відповідача щодо задоволення позову заперечив. Зазначив, що визначений договором строк сплати орендної плати ними не порушено і, окрім того, умови договору не передбачають права на одностороннє його розірвання (а.с.25-31).

У відповіді на відзив позивач заперечує твердження представника відповідача, вважаючи, що право на таку відмову встановлено договором або законом. Окрім того звертає увагу на те, що відповідачем не наданого жодних доказів сплати ним орендної плати у розмірі та строк, визначених договором (а.с.41-45).

У запереченнях на відповідь на відзив представник відповідача стверджує, що посилання позивача на відмову від укладеного договору з причин невнесення орендної плати протягом 3 місяців підряд не підтверджено належними доказами, так як згадана плата вноситься один раз в рік до 30 вересня наступного року і така виплачена ОСОБА_1 своєчасно (а.с.47-49).

Ухвалою Свалявського районного суду від 28 березня 2024 року у задоволенні клопотання представника відповідача про розгляд даної справи у порядку загального позовного провадження - відмовлено (а.с.65-66).

У судовому засіданні представник позивача заявлені позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні. Зазначив, що з моменту державної реєстрації укладеного між сторонами, 10.12.2022 року, договору оренди у відповідача виник обов`язок перед позивачем по сплаті орендної плати, яка за 20 днів 2022 року складає 155,00 грн. Позаяк, на даний час, вищевказана сума позивачу не виплачена, вважає дану обставину істотним порушенням умов договору, що слугує підставою для його розірвання.

Представник відповідача у судовому засіданні щодо задоволення позову заперечив з підстав викладених у відзиві та у письмових запереченнях на відповідь на відзив. Наголосив, що, на його думку, правові підстави для задоволення позову відсутні.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

За даними державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЗК № 025805 від 23.12.2003 року позивач ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,6319 га, за кадастровим номером 21240:10100:01:064:0006 (а.с.11).

За положеннями п.4, 10.4 укладеного між сторонами договору оренди землі від 10.12.2022 року орендна плата вноситься орендарем один раз в рік до 30 вересня наступного року з розрахунку 4000,00 грн за 1 га площі або на вибір орендодавця в натуральній формі шляхом передачі йому сільськогосподарської продукції, що вирощена на земельній ділянці. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається за умови нерентабельності вирощування сільгосппродукції на ній (а.с.5-6).

Орендар, відповідно до акту приймання-передачі земельної ділянки, 10.12.2022 року прийняв у користування указану у вищезгаданому договорі ділянку, площею 0,6319 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за кадастровим номером 21240:10100:01:064:0006 (а.с.7).

Витягом з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію речового права підтверджено дату державної реєстрації договору: 10.12.2022 року, строк: 7 років; дата закінчення дії 10.12.2029 року з правом пролонгації (а.с.8).

Відповідно до видаткового касового ордеру від 24.11.2023 року відповідачем сплачено позивачу 2528,00 грн орендної плати за землю за 2023 рік (а.с.50).

Згідно ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

За приписами ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч. 1,2 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Таким чином, частина друга статті 651 ЦК України дозволяє розірвання договору лише тоді, коли порушення має істотний характер, оскільки має дотримуватися принцип пропорційності порушення і відповідальності.

За приписами ч. 1 ст. 782 ЦК України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за найм речі протягом трьох місяців підряд.

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них.

Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

За статтями 24, 25 ЗУ Про оренду землі орендодавець має право вимагати від орендаря,зокрема,своєчасного внесенняорендної платиза земельнуділянку,а вразі орендиземлі вкомплексі зрозташованим наній воднимоб`єктом -також орендноїплати заводний об`єкт.Орендар земельноїділянки зобов`язаний,зокрема, своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку.

Згідно ч. 1 ст. 32 ЗУ Про оренду землі на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 96 ЗК України землекористувачі зобов`язані, зокрема, своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

Як зазначено у постанові КЦС ВС від 09.12.2020 року справа № 199/3846/19 при оцінці істотності порушення умов договору як підстави для його розірвання необхідно враховувати такі чинники: 1) значущість шкоди від порушення; 2) фактор неможливості або ускладненості покладання відповідальності за збитки на боржника; 3) значущість порушення як такого; 4) втрату кредитором інтересу у виконанні договору; 5) втрату довіри до боржника; 6) фактор передбачуваних негативних наслідків порушення; 7) принциповість суворого дотримання умов договору; 8) інтерес боржника у збереженні договору; 9) ступінь виконання договору до моменту його розірвання; 10) відсутність інтересу боржника у збереженні договору; 11) не оспорювання боржником здійсненої кредитором односторонньої відмови протягом розумного строку; 12) звільнення боржника від відповідальності за допущене порушення; 13) недобросовісність боржника; 14) врахування вини кредитора і його добросовісності; 15) неодноразовість порушення (визначення істотності порушення за сукупністю); 16) публічний характер порушеного договору; 17) неусунення боржником порушення в додатковий термін; 18) ненадання боржникові можливості усунути порушення; 19) готовність боржника усунути порушення, виражена у вигляді відповідного запиту; 20) об`єктивну неможливість усунення порушення; 21) можливість легкого виправлення порушення силами кредитора або залучених ним осіб.

Одним із факторів, що може братися до уваги, є питання про те, наскільки боржник, який порушив договір, реально заінтересований у збереженні договору: чи не спричинить розірвання договору для нього значної шкоди. Розірвання порушеного договору як санкція має бути максимально збалансованим і відповідати тяжкості правопорушення. Оскільки кредитний договір укладався сторонами 01 грудня 2004 року з терміном повернення 30 років з дати його укладення, то неістотність порушення відповідачем умов договору, тривалий проміжок часу, що передував зверненню позивача до суду з указаним позовом, зацікавленість боржника у збереженні договору та інші критерії свідчать про те, що немає правових підстав для розірвання договору у судовому порядку.

Іншим критерієм істотного порушення договорузаконвизнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положеннязаконумає співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

Згідно ч. 1 ст. 141 ЗУ України підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, систематична несплата земельного податку або орендної плати.

За правовим змістом згаданої норми Закону розірвання договору з підстав несплати орендної плати визнають саме систематичну, тобто неодноразову (два та більше разів), несплату орендної плати у строки, встановлені договором. Одноразова несплата орендної плати, передбаченої договором, не є підставою для розірвання договору оренди. Якщо ж має місце лише затримка виплати орендної плати це не є підставою для розірвання договору оренди земельної ділянки в судовому порядку.

Частиною 1 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Усупереч вищезазначеним нормам Закону, позивачем та її представником як у позовній заяві так і протягом судового розгляду не надано належних та допустимих доказів на обгрунтування того на що вона розраховувала при укладенні договору і яким чином несплачена заборгованість порушує її права та інтереси як сторони зобов`язання.

За встановлених у справі обставин, суд дійшов висновку, що у даному випадку має місце одноразове прострочення сплати орендної плати за 2022 рік у розмірі 155,00 грн, позаяк договором строк сплати такої визначений 1 раз на рік до 30 вересня наступного року. Згадане порушення, на переконання суду, у силу вищевикладеного не може бути визнане істотним, відтак правові підстави для задоволення позову відсутні і у задоволенні такого необхідно відмовити.

Керуючись ст. 12, 18, 76, 81, 128, 133, 134, 137, 141, 158, 223, 259, 263, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, ст. 11, 12, 15, 16, 626, 651, 782, 792 ЦК України, ст. 96, 141 Земельного кодексу України, ЗУ «Про оренду землі», суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенніпозову ОСОБА_1 доФермерського господарства"АгроСвалява"про припиненняправовідносин задоговором орендиземельної ділянки відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне рішення суду складено 30 квітня 2024 року.

ГОЛОВУЮЧИЙ П.І.Уліганинець