Ухвала

від 25.04.2024 по справі 308/8546/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/8546/23

1-кс/308/2404/24

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 квітня 2024 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , про скасування арешту майна в рамках кримінального провадження, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42023072030000003 від 11.01.2023,

встановив:

22.04.2024 адвокат ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_4 , звернувся до слідчого судді із клопотанням про скасування арешту майна, згідно з яким просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.12.2023 у справі №308/8546/23, на: мобільний телефон «Apple IPhone X» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з карткою мобільного оператора зв`язку НОМЕР_3 ; мобільний телефон «Nokia» IMEI1: НОМЕР_4 ; IMEI2: НОМЕР_5 , з карткою мобільного оператора зв`язку НОМЕР_6 .

В обґрунтування клопотання адвокат посилається на те, що у провадженні СВ Ужгородського РУП ГУНП в Закарпатській області перебуває кримінальне провадження №42023072030000003 від 11.01.2023 за ч. 4 ст. 191, ч. 1 ст. 358 та ч. 1 ст. 366 КК України. Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду від 28.12.2023 накладено арешт на майно, що належить ОСОБА_4 , яке було вилучено в ході проведення обшуку в АДРЕСА_1 , а саме: мобільний телефон «Apple IPhone X» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з карткою мобільного оператора зв`язку НОМЕР_3 ; мобільний телефон «Nokia» IMEI1: НОМЕР_4 ; IMEI2: НОМЕР_5 , з карткою мобільного оператора зв`язку НОМЕР_6 .

Адвокат зазначає, що на даний час завершена експертиза даним мобільних телефонів, всі слідчі дії з речовими доказами здійснені, речові докази досліджені, а тому відпала потреба у їх зберіганні. Жодної підозри ОСОБА_4 в межах даного кримінального провадження не вручено. Крім того, вважає, що існування вказаного арешту надалі не буде відповідати розумності та співрозмірності обмеження права власності ОСОБА_4 та може спричинити неправомірне втручання держави в мирне володіння майном, що буде порушенням Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що є неприпустимим.

Адвокат та прокурор у судове засідання не з`явилися.

Дослідивши матеріали клопотання та додані до нього докази, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.12.2023 у справі №308/8546/23 (провадження №1-кс/308/6175/23) задоволено клопотання прокурора Ужгородської окружної прокуратури Закарпатській області ОСОБА_5 про арешт майна, подане у кримінальному провадженні №42023072030000003 від 11.01.2023. Накладено арешт на речі, які були виявлені та вилучені під час проведення обшуку 20.12.2023 за адресою: АДРЕСА_1 ,а саме на: 1) мобільний телефон «Apple IPhone X» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з карткою мобільного оператора зв`язку НОМЕР_3 ; 2) мобільний телефон «Nokia» IMEI1: НОМЕР_4 ; IMEI2: НОМЕР_5 , з карткою мобільного оператора зв`язку НОМЕР_6 .

Задовольняючи клопотання про арешт майна слідчий суддя виходив з того, що стороною обвинувачення доведено необхідність арешту вищевказаного майна з метою збереження такого як речового доказу, зокрема для встановлення обставин розслідуваного кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Вказана норма пов`язує право слідчого судді на скасування арешту майна, із можливістю надання учасникам процесу, доказів та відомостей, які вказуватимуть, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба та доведеності перед слідчим суддею їх законності та переконливості.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 22 КПК України кримінальне провадження здійснюється на основі змагальності, що передбачає самостійне обстоювання стороною обвинувачення і стороною захисту їхніх правових позицій, прав, свобод і законних інтересів засобами, передбаченими цим Кодексом. Сторони кримінального провадження мають рівні права на збирання та подання до суду речей, документів, інших доказів, клопотань, скарг, а також на реалізацію інших процесуальних прав, передбачених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, створює необхідні умови для реалізації сторонами їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов`язків.

Слідчий суддя зауважує, що прокурор в судове засідання не з`явився, обґрунтування подальшої необхідності арешту майна суду не надав.

При цьому слідчий суддя враховує, що з часу накладення слідчим суддею арешту на майно пройшло більше трьох місяців та за цей період ОСОБА_6 у даному кримінальному провадженні про підозру не повідомлено, протилежного матеріали клопотання не містять та прокурором не наведено.

Відтак, стороною обвинувачення на даній стадії досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023072030000003 не доведено подальшу необхідність у забезпеченні кримінального провадження шляхом арешту мобільних телефонів, які виявлено та вилучено під час проведення обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , а тому слідчий суддя приходить до висновку про можливість скасування арешту.

Згідно зі ст. 2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

Положеннями ст. ст. 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватись і розпоряджатися своєю власністю.

Згідно з протоколом Першим Конвенції кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Проте попередні положення жодним чином не обмежують право держави вводити в дію такі закони, які вона вважає за необхідне, щоб здійснювати контроль за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя вважає, що потреба у подальшому застосуванні обмеження права власності на майно у вигляді арешту майна, що належить ОСОБА_4 , відпала, завдання та мета застосування арешту майна досягнуті, тому таке втручання у здійснення права власності особи вже не відповідає потребам досудового розслідування.

За таких обставин, слідчий суддя приходить до висновку про обґрунтованість заявленого клопотання та наявність підстав для його задоволення.

Статтею 169 КПК України передбачено, що тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено, зокрема, у разі скасування арешту.

Керуючись ст. ст. 174, 309, 376, 394, 395 КПК України, слідчий суддя

постановив:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 28.12.2023 у справі №308/8546/23 (провадження №1-кс/308/6175/23), а саме на:

1) мобільний телефон «Apple IPhone X» ІМЕІ 1: НОМЕР_1 ; ІМЕІ2: НОМЕР_2 , з карткою мобільного оператора зв`язку НОМЕР_3 ;

2) мобільний телефон «Nokia» IMEI1: НОМЕР_4 ; IMEI2: НОМЕР_5 , з карткою мобільного оператора зв`язку НОМЕР_6 .

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_1