Рішення

від 29.04.2024 по справі 314/563/24

ВІЛЬНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 314/563/24

Провадження № 2/314/573/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2024 року м.Вільнянськ

Вільнянський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Капітонова Є.М.,

секретар судового засідання Дерко В.Р.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Вільнянськ цивільну справу за позовом Заступника керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах Нововасилівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним, повернення земельної ділянки,

за участю представника позивача прокурора Дем`янчук О.Г.,

ВСТАНОВИВ:

Заступник керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області звернувся до суду в інтересах Нововасилівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області з позовом до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним, повернення земельної ділянки, де просить:

«Визнати недійсним договір оренди землі б/н від 22.06.2021, укладений між Нововасилівською селищною радою та ОСОБА_1 на підставі рішення Нововасилівської селищної ради №11 від 16.06.2021 щодо надання у строкове платне користування для городництва земельної ділянки з кадастровим номером 2324582200:02:001:0062 загальною площею 5,41 га, яка розташована на території Нововасилівської селищної ради (Запорізька область, Мелітопольський район, (колишня Воскресенська сільська рада), за межами населеного пункту, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 990971523245, номер запису про інше речове право 42655569.

Зобов`язати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 05.12.1997 Приазовським РВ УМВС України в Запорізькій області РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) повернути Нововасилівській об`єднаній селищній територіальній громаді в особі Нововасилівської селищної ради (72420, Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Нововасилівка, вул. Кооперативна 78, ЄДРПОУ 24911634) земельну ділянку загальною площею 5,41 га з кадастровим номером 2324582200:02:001:0062, розташовану за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, Нововасилівська селищна рада (колишня Воскресенська сільська рада), за межами населеного пункту.".

В обґрунтування позову посилається на те, що пунктом 1 рішення сесії Нововасилівської селищної ради № 11 від 16.06.2021 «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її в оренду» затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки ОСОБА_1 для городництва та передано останньому в оренду для городництва земельну ділянку комунальної власності із земель КСП «Україна» (колишня Воскресенська сільська рада) за рахунок земель сільськогосподарського призначення, площею 5,41 га рілля, кадастровий номер 2324582200:02:001:0062, строком на 10 років.

22.06.2021 на підставі рішення сесії Нововасилівської селищної ради від 16.06.2021 №11 між Нововасилівською селищною радою Приазовського району Запорізької області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено договір оренди земельної ділянки площею 5,41 га кадастровий номер 2324582200:02:001:0062 строком на 10 років для городництва.

Інформацію про укладення означеного договору оренди земельної ділянки кадастровий номер 2324582200:02:001:0062 внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, запис про інше речове право №42655569, проведено державну реєстрацію договору оренди у якості іншого речового права щодо об`єкту нерухомого майна реєстраційний номер 990971523245 (земельної ділянки кадастровий номер 2324582200:02:001:0062).

В судовому засіданні прокурор підтримав позовні вимоги, просив їх задовольнити.

Представник відповідача, на стадії підготовчого провадження, подав до суду заяву про визнання позову та розподіл судових витрат в порядку визначеному ч.3 ст.7 Закону України «Про судових збір».

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, надані докази в їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні правовідносини.

Згідно з ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

За визначенням ч.4 ст.206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідно до статей 13,19 Конституції України від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави (частина перша статті 14 Конституції України, стаття 1 ЗК України).

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише, на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч. 2 ст. 19 Конституції України).

Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада села, селища, міста.

Місцеві ради здійснюють права суб`єкта комунальної власності від імені та в інтересах територіальних громад (ч. 5 ст. 16 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні»).

Правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ч. 1 ст. 316 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статей 317, 319 Цивільного кодексу України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власного волею.

Статтею 3 Земельного кодексу України встановлено, що земельні відносини регулюються Конституцією України, вказаним Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

До повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин, згідно із пунктами «а», «в» частини першої статті 12. Земельного кодексу України, належить розпорядження землями комунальної власності, територіальних громад; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.

Згідно з частинами 1, 2 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Частиною 1 статті 122 Земельного кодексу України передбачено, що сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.

Згідно з частиною 1 статті 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» від 28.04.2021 №1423-ІХ (набрав чинності 27.05.2021) частину 1 статті 36 Земельного кодексу України доповнено абзацом 2 такого змісту: «Площа земельної ділянки, що надається громадянину в оренду для городництва, не може перевищувати 0,6 гектара».

Судом встановлено, що відповідно до рішення Нововасилівської селищної ради №11 від 16.06.2021 та договору оренди землі від 22.06.2021 Відповідачеві надано у користування земельну ділянку, площа якої значно перевищує допустиму норму (5,41 га), що не відповідає ч.1 ст.36 ЗК України, в редакції станом на момент прийняття рішення органом місцевого самоврядування.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України). Власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою (частина друга статті 152 ЗК України). Залежно від обставин справи вимогу зобов`язати повернути земельну ділянку суд може кваліфікувати як негаторний позов.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду звертає увагу, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування за умови його невідповідності закону не тягне тих юридичних наслідків, на які воно спрямоване (постанови Великої Палати Верховного Суду від 21 серпня 2019 року у справі № 911/3681/17 (провадження № 12-97гс19, пункт 39), від 15 жовтня 2019 року у справі № 911/3749/17 (провадження № 12-95гс19, пункт 6.27), від 22 січня 2020 року у справі № 910/1809/18 (провадження № 12-148гс19, пункт 35), від 01 лютого 2020 року у справі № 922/614/19 (провадження № 12-157гс19, пункт 52)). Тому під час розгляду справи, в якій на вирішення спору може вплинути оцінка рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування як законного або протиправного (наприклад, у спорі за віндикаційним позовом), не допускається відмова у позові з тих мотивів, що рішення органу державної влади чи місцевого самоврядування не визнане судом недійсним, або що таке рішення не оскаржене, відповідна позовна вимога не пред`явлена. Під час розгляду такого спору слід виходити з принципу jura novit curia - «суд знає закони» (див. постанови Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 587/430/16-ц (провадження № 14-104цс19, пункт 50), від 04 грудня 2019 року у справі № 917/1739/17 (провадження № 12-161гс19, пункт 84), від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц (провадження № 14-364цс19, пункт 101) та інші).

Відповідно до ст.178 ЦК України об`єкти цивільних прав можуть вільно відчужуватися або переходити від однієї особи до іншої в порядку правонаступництва чи спадкування або іншим чином, якщо вони не вилучені з цивільного обороту, або не обмежені в обороті, або не є невід`ємними від фізичної чи юридичної особи. Види об`єктів цивільних прав, перебування яких у цивільному обороті не допускається (об`єкти, вилучені з цивільного обороту), мають бути прямо встановлені у законі.

Види об`єктів цивільних прав, які можуть належати лише певним учасникам обороту або перебування яких у цивільному обороті допускається за спеціальним дозволом (об`єкти, обмежено оборотоздатні), а також їх обсяг (площа земельної ділянки) встановлюються законом.

Відповідно до ч.2 ст.215 ЦК України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

За визначенням ч.1,2 ст.228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно з ч.1 ст.216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Вирішуючи правовепитання відносновизнання недійснимдоговору орендиземлі б/нвід 22.06.2021,укладеним міжНововасилівською селищноюрадою та ОСОБА_1 напідставі рішенняНововасилівської селищноїради №11від 16.06.2021щодо наданняу строковеплатне користуваннядля городництваземельної ділянкиз кадастровимномером 2324582200:02:001:0062загальною площею5,41га,яка розташованана територіїНововасилівської селищноїради,суд, з урахуванням предмету договору земельної ділянки та її площі (5,41 га.), яка виходить за межі визначені ч.1 ст.36 ЗК України, що відповідно до Закону не може перебувати у користуванні в такому обсязі (площею), приходить до висновку,що зазначенийправочин єнікчемним тане створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, а отже не підлягає визнанню недійсним.

Суд зазначає, що правочин є нікчемним відносно об`єкта цивільних прав, які не можуть набуватись суб`єктами, поза межами обсягу об`єкта визначеного Законом.

Сторонами вищезазначеного правочину, з достатньою передбачуваністю та обізнаністю, забезпечувалось визначення обставин того, що земельна ділянка, яка передається у користування є площею більшою ніж передбачено Законом.

Відносно якості Закону, суд зауважує, що як вищезазначені нормативно-правові акти, так і чисельна, усталена судова практика вирішення спорів відносно даної категорії справ, є доступними, зрозумілими та очевидно передбачуваними, а отже, не можуть ставитись в обґрунтованість того, що сторони не знали чи не могли знати про наслідки вчинення такого правочину, а саме відсутності юридичних наслідків набуття права користування на земельну ділянку.

Одночасно, суд зазначає, що визначення правочину нікчемним, в мотивувальній частині судового рішення, є правовою підставою для скасування державної реєстрації іншого речового права №42655569, щодо об`єкту нерухомого майна реєстраційний номер 990971523245 (земельної ділянки кадастровий номер 2324582200:02:001:0062).

Відносно визнання недійсним договору купівлі-продажу, суд в задоволенні позовних вимог відмовляє, у зв`язку з визнанням правочину нікчемним, що в силу ч.2 ст.215 ЦК України не вимагає визнання судом такого правочину недійсним.

Відносно обраного способу захисту, суд виходить з наступного.

Застосування будь-якого способу захисту цивільного права та інтересу має бути об`єктивно виправданим та обґрунтованим. Це означає, що: застосування судом способу захисту, обраного позивачем, повинно реально відновлювати його наявне суб`єктивне право, яке порушене, оспорюється або не визнається; обраний спосіб захисту повинен відповідати характеру правопорушення; застосування обраного способу захисту має відповідати цілям судочинства; застосування обраного способу захисту не повинно суперечити принципам верховенства права та процесуальної економії, зокрема не повинно спонукати позивача знову звертатися за захистом до суду (пункт 5.6, Постанова ВП ВС, 21.09.22, справа №908/976/19 (№ у ЄДРСР 108930841).

Суд зауважує, що констатація наявності зобов`язання повернути земельну ділянку на користь позивача, не є ефективний засобом направленим на відновлення порушеного права позивача, оскільки перспектива примусового виконання судового рішення про зобов`язання повернути земельну ділянку, зводиться до доведення наявності такого зобов`язання Відповідачеві (Боржнику).

Суд приходить до висновку, що ефективний засобом направленим на відновлення порушеного права позивача, в обсязі складових права власності (володіння, користування та розпорядження) як «титульно», так і реально (фактично) є задоволення позову з визначеним формулюванням «повернути земельну ділянку».

Формулювання в судовому рішенні - «повернути земельну ділянку», на переконання суду, в повному обсязі може забезпечити відновленню порушеного права, забезпеченню застосування ефективних механізмів (засобів) примусового характеру при виконанні судового рішення, відновленню прав власника в повному обсязі (титульно та реально (фактично)).

З урахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про задоволення позову частково в частині повернення земельної ділянки.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до ст. 141 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 4, 10 - 13, 76 - 81, 141, 263 - 265, 268, 273, 280 - 283, 293, 294 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Заступника керівника Мелітопольської окружної прокуратури Запорізької області в інтересах Нововасилівської селищної ради Мелітопольського району Запорізької області до ОСОБА_1 про визнання договору оренди землі недійсним, повернення земельної ділянки задовольнити частково.

Повернути Нововасилівській об`єднаній селищній територіальній громаді в особі Нововасилівської селищної ради (72420, Запорізька область, Мелітопольський район, смт. Нововасилівка, вул. Кооперативна 78, ЄДРПОУ 24911634) земельну ділянку загальною площею 5,41 га з кадастровим номером 2324582200:02:001:0062, розташовану за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, Нововасилівська селищна рада (колишня Воскресенська сільська рада), за межами населеного пункту.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути з відповідача ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 05.12.1997 Приазовським РВ УМВС Українй в Запорізькій області) на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Мелітопольської окружної прокуратури (адреса: вул. Дмитра Апухтіна, 29а, м. Запоріжжя, розрахунковий рахунок НОМЕР_3 , відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973), судові витрати на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, в розмірі (3028,00 грн. / 2=) 1514,00 грн.

В порядку визначеному ч.1 ст.142 ЦПК України, ч.3 ст.7 Закону України «Про судовий збір» повернути на користь Запорізької обласної прокуратури в особі Мелітопольської окружної прокуратури (адреса: вул. Дмитра Апухтіна, 29а, м. Запоріжжя, розрахунковий рахунок НОМЕР_3 , відкритий у Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973) з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову відносно позовної вимоги про повернення земельної ділянки в розмірі (3028,00 грн. / 2 =) 1514,00 грн.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

День складення повного судового рішення 29.04.2024.

Суддя Євген Миколайович Капітонов

29.04.2024