Постанова

від 22.04.2024 по справі 910/13536/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2024 р. Справа№ 910/13536/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Пономаренка Є.Ю.

суддів: Руденко М.А.

Барсук М.А.

при секретарі судового засідання Гуменюк І.О.,

за участю представників:

від позивача - Мальцева Г.Ю.,

від відповідача - Ковальчук Т.В.,

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІЛАЙТ ФОРМ" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №910/13536/23 (суддя Гулевець О.В., повний текст складено - 07.12.2023) за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АГАТІС ГРІН" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітілайт форм" про стягнення 3 307 499,55 грн.

ВСТАНОВИВ наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю "АГАТІС ГРІН" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сітілайт форм" про стягнення 3 307 499,55 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань за договором в частині здійснення повної та своєчасної оплати, виконаних позивачем робіт.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №910/13536/23 позовні вимоги задоволено повністю; вирішено стягнути з відповідача на користь позивача 3 307 499,55 грн. заборгованості.

Суд першої інстанції при ухваленні рішення по даній справі виходив з доведеності позивачем обставин невиконання відповідачем своїх зобов`язань в частині оплати, виконаних робіт.

Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказане рішення суду, та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги зводяться до не підтвердження обставин виконання робіт позивачем на заявлену до стягнення суму.

В день судового засідання, а саме 22.04.2024 від апелянта до суду надійшло клопотання про витребування доказів.

Колегія суддів, дійшла висновку про залишення його без розгляду, з огляду на наступне.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІЛАЙТ ФОРМ" на рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №910/13536/23.

При цьому, вказаною ухвалою учасникам справи встановлено строк для подання відзивів, заперечень на апеляційну скаргу та інших заяв/клопотань протягом 15 днів з моменту отримання даної ухвали.

Зазначена ухвала була доставлена до електронного кабінету відповідача 27.03.2024 о 19:20, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу.

У пункті 2 частини шостої статті 242 ГПК України зазначено, що днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Таким чином, датою вручення ухвали є 28.03.2024.

Отже, з 29.03.2024 розпочався перебіг, встановленого судом, 15-тиденного строку для подання, зокрема, клопотань.

Відповідно 12.04.2024 вказаний строк сплив.

Клопотання про витребування доказів було подано апелянтом 22.04.2024, тобто із пропуском 15-тиденного строку.

При цьому, про поважність причин неподання вказаного клопотання у встановлений судом строк, заявник не вказав.

Відповідно до статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Таким чином, оскільки клопотання про витребування доказів було подано апелянтом після закінчення, встановленого, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.03.2024 у справі №910/13536/23, 15-тиденного строку, воно не може бути розглянуто та залишається судом без розгляду.

Представник апелянта - відповідача у справі в судовому засіданні надав пояснення, якими підтримав апеляційну скаргу.

Представник позивача в судовому засіданні проти апеляційної скарги заперечив та просив залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Згідно з ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України у суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у Главі 1 Розділу ІV.

Частинами 1 та 2 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "АГАТІС ГРІН" (субпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сітілайт форм" (підрядник, відповідач) 28.04.2021 укладений договір субпідряду №28/04-2021 (надалі - договір), відповідно до умов якого субпідрядник зобов`язується своїми силами та засобами виконати, а підрядник - прийняти і оплатити виконані роботи з реконструкції (далі - роботи) по об`єкту "Реалізація державного інвестиційного проекту "Реконструкція легкоатлетичного ядра державного підприємства "Спортивний комплекс "Атлет", за адресою: м. Київ, пров. Лабораторний, 7-А" ДСТУ БД.1.-1.2013 (ДК 021:2015:, 45000000-7 будівельні роботи та поточний ремонті) (далі - об`єкт) у порядку та у строки, визначені цим договором (п. 1.1. договору).

Основні параметри об`єкту (площа, потужність та ін.), склад та обсяги робіт визначаються в проектно-кошторисній документації. Обсяги виконання робіт можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків на виконання цього договору. Фінансування робіт за цим договором здійснюється за рахунок бюджетних коштів (п. 1.2., п. 1.3. договору).

Відповідно до п. 3.1. договору вартість робіт, по договору визначається згідно актів здачі-приймання виконаних робіт за типовою формою КБ-2в та довідки за формою КБ-3.

Пунктом 4.1. договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом оплати підрядником виконаних будівельних робіт, після підписання підрядником без зауважень пред`явлених субпідрядником актів приймання виконаних робіт (ферми № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форми КБ-3) підписаних уповноваженими представниками сторін.

Поточні та остаточний розрахунки за виконані роботи підрядник здійснює на підставі актів форми КБ-2в та довідки КБ-3, що підписані уповноваженими, представниками сторін. Акти виконаних робіт готує підрядник і передає їх для підписання генпідряднику у строк не пізніше 19-го числа звітного місяця (п. 4.2. договору).

За змістом п. 5.1. договору сторони домовились, що строки виконання робіт на об`єкті до 31.12.2021 року.

Пунктом 5.2. договору сторони погодили, що субпідрядник приступає до виконання робіт за цим договором протягом 5 (п`яти) робочих днів з дня передачі підрядником будівельного майданчика та за наявності всіх необхідних дозвільних документів.

Відповідно до п. 11.1. договору приймання підрядником закінчених робіт від субпідрядника здійснюється шляхом підписання актів приймання виконаних робіт (форми № КБ-2в).

На виконання умов договору позивачем виконано будівельні роботи на загальну суму 5 907 499,55 грн, що підтверджується довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року від 30.12.2021, актами приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в): №1/10-21 від 30.12.2021 на суму 2 283 402, 61 грн; акт №2/10-21 від 30.12.2021 на суму 1 552 684, 34 грн; акт №3/10-21 від 30.12.2021 на суму 1 874 138, 32 грн; акт №4/10-21 від 30.12.2021 на суму 374 597,76 грн.

Відповідачем здійснено часткову оплату виконаних робіт у розмірі у сумі 2 600 000,00 грн, що підтверджується платіжними дорученнями №1944 від 18.06.2021, № 1955 від 23.06.2021, № 2077 від 05.07.2021, №2232 від 28.07.2021, №2263 від 02.08.2021, № 2441 від 31.08.2021, у зв`язку із чим за розрахунком позивача заборгованість відповідача становить 3 307 499,55 грн.

13.03.2023 позивач направив відповідачу претензію за вих.№ 13/03/32-1 від 13.03.2023 про оплату виконаних будівельних робіт за договором субпідряду №28/04-2021 від 28.04.2021.

Предметом даного позову є вимога про стягнення з відповідача 3 307 499,55 грн. заборгованості за виконані позивачем у грудні 2021 року підрядні роботи.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції в частині обґрунтованості позовних вимог, з огляду на наступне.

Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення прав та обов`язків, є, зокрема, договори та інші правочини.

Укладений між сторонами правочин за своєю правовою природою є договором підряду.

За договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу (ст. 837 Цивільного кодексу України).

З аналізу вищенаведеної норми вбачається, що договір підряду є оплатним, і обов`язку підрядника виконати певну роботу відповідає обов`язок замовника цю роботу прийняти та оплатити.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 4.1. договору визначено, що розрахунки проводяться шляхом оплати підрядником виконаних будівельних робіт, після підписання підрядником без зауважень пред`явлених субпідрядником актів приймання виконаних робіт (ферми № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форми КБ-3) підписаних уповноваженими представниками сторін.

Поточні та остаточний розрахунки за виконані роботи підрядник здійснює на підставі актів форми КБ-2в та довідки КБ-3, що підписані уповноваженими, представниками сторін. Акти виконаних робіт готує підрядник і передає їх для підписання генпідряднику у строк не пізніше 19-го числа звітного місяця (п. 4.2. договору).

Отже, строк оплати пов`язано з обставиною підписання уповноваженими представниками сторін актів приймання виконаних робіт (ферми № КБ-2в) та довідки про вартість виконаних робіт (форми КБ-3).

Як вже вказувалося, між сторонами підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року від 30.12.2021, акти приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в): №1/10-21 від 30.12.2021 на суму 2 283 402, 61 грн; акт №2/10-21 від 30.12.2021 на суму 1 552 684, 34 грн; акт №3/10-21 від 30.12.2021 на суму 1 874 138, 32 грн; акт №4/10-21 від 30.12.2021 на суму 374 597,76 грн.

Таким чином, враховуючи вказані умови договору строк виконання відповідачем грошового зобов`язання в частині здійснення розрахунку за виконані позивачем у грудні 2021 року роботи на момент звернення позивача з даним позовом до суду настав.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідачем доводи позивача не спростовано, належних доказів виконання зобов`язань, на підставі яких заявлено позовні вимоги не надано.

В апеляційній скарзі апелянт зазначив наступні обставини, які на його думку, впливають на результат розгляду даної справи, а саме:

існування Додаткової угоди №1 до договору субпідряду №28/04-2021 від 28.04.2021 про припинення договору та визнання робіт на суму 2 283 402,61 грн. (копія вказаної угоди додана до скарги);

фактичне невиконання робіт, вартість яких позивач намагається стягнути у даній справі;

відсутність первинної бухгалтерської та технічної документації на виконання робіт;

відсутність реєстрації податкових накладних на роботи, виконання яких заперечує відповідач.

Стосовно поданої апелянтом Додаткової угоди №1 до договору субпідряду №28/04-2021 від 28.04.2021, слід зазначити наступне.

В силу принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, сутність яких викладено в статтях 13, 14 Господарського процесуального кодексу України, а також приписах статті 74 цього Кодексу, збирання доказів у справі не є обов`язком суду.

Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов`язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 80 цього Кодексу, чітко врегульовано порядок та строки подання доказів учасниками справи. Так, за частиною 3 вказаної статті відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Згідно частини 4 цієї статті, якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. Частина 5 цієї статті визначає, що у випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів.

Отже, за змістом вказаних норм всі докази, які підтверджують заперечення, мають бути подані відповідачем одночасно з поданням відзиву, а неможливість подання доказів у цей строк повинна бути письмово доведена відповідачем до суду та належним чином обґрунтована.

Апелянт вказує, що ухвалу про відкриття провадження у справі він не отримував, а розгляд справи відбувся без участі відповідача.

Щодо вказаного колегія суддів зазначає, що в матеріалах даної справи (а.с.80 та 90) містяться клопотання відповідача про перенесення розгляду справи з 14.11.2023 та 28.11.2023 відповідно.

Наведене свідчить про обізнаність відповідача щодо розгляду даної справи судом першої інстанції.

Тож, відповідач, знаючи про розгляд справи, мав можливість подати відзив на позовну заяву з наданням доказів, які б підтверджували його заперечення проти позову, до місцевого господарського суду.

Так само відповідач не довів неможливості подання доказів до суду першої інстанції.

Згідно з приписами статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Апелянтом не доведено суду апеляційної інстанції неможливості подання додаткових доказів, зокрема, Додаткової угоди №1 до договору субпідряду №28/04-2021 від 28.04.2021 до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

З огляду на вищевикладене, наданий відповідачем вказаний доказ не може бути прийнятий судом апеляційної інстанції.

Стосовно доводів скаржника про фактичне невиконання робіт, вартість яких позивач намагається стягнути у даній справі, з посиланням на відсутність первинної бухгалтерської та технічної документації на виконання робіт, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 4 статті 882 ЦК України встановлено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною. Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.

Відповідно до п. 11.1. договору приймання підрядником закінчених робіт від субпідрядника здійснюється шляхом підписання актів приймання виконаних робіт (форми № КБ-2в).

Між сторонами підписано довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за грудень 2021 року від 30.12.2021, акти приймання виконаних будівельних робіт (за формою КБ-2в): №1/10-21 від 30.12.2021 на суму 2 283 402, 61 грн; акт №2/10-21 від 30.12.2021 на суму 1 552 684, 34 грн; акт №3/10-21 від 30.12.2021 на суму 1 874 138, 32 грн; акт №4/10-21 від 30.12.2021 на суму 374 597,76 грн.

Відповідачем не наведено заперечень в частині підписання ним актів та довідки.

Отже, підрядник, підписавши акти, підтвердив тим самим обставини виконання субпідрядником робіт в обсязі та за ціною, визначеними в них.

За наведених обставин, доводи апелянта про фактичне невиконання робіт позивачем не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

Крім цього, щодо посилання апелянта, в контексті доводів про невиконання робіт, на відсутність реєстрації податкових накладних, слід зазначити наступне.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту.

Так, за своєю правовою природою це зобов`язання є податковим, яке регулюється нормами податкового законодавства та за порушення якого нормами Податкового кодексу України передбачена окрема відповідальність, а тому, невиконання або неналежне виконання такої умови (нездійснення реєстрації податкової накладної) жодним чином не свідчить про обставину невиконання робіт.

Отже, вказані доводи скаржника не можуть бути підставою для завдовлення вимог апеляційної скарги.

Таким чином, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 3 307 499,55 грн.

За наведених обставин, з урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду прийнято з повним, всебічним та об`єктивним з`ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим, правові підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання покладаються на відповідача (апелянта).

Керуючись ст.ст. 240, 269, 275, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІЛАЙТ ФОРМ" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №910/13536/23 - без змін.

2. Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на її заявника - відповідача у справі.

3. Поновити дію рішення Господарського суду міста Києва від 28.11.2023 у справі №910/13536/23.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складання її повного тексту.

Повний текст постанови складено: 29.04.2024 року.

Головуючий суддя Є.Ю. Пономаренко

Судді М.А. Руденко

М.А. Барсук