Постанова

від 02.04.2024 по справі 906/127/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 квітня 2024 року Справа № 906/127/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Маціщук А.В.

суддя Бучинська Г.Б.

суддя Василишин А.Р.

секретар судового засідання Захарова М.О.

за участю представників сторін:

позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська асоціація народної медицини" - адв. Кудряшов О.Ю.

відповідача Житомирської міської ради - не з`явилися

відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирм`ясопродукт" - адв. Рудик В.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирм`ясопродукт"

на рішення Господарського суду Житомирської області від 27.11.2023 р.

постановлене у м. Житомир, повний текст складено 07.12.2023 р.

у справі № 906/127/23 (суддя Кудряшова Ю.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська асоціація народної медицини"

до відповідачів:

1. Житомирської міської ради

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирм`ясопродукт"

про визнання незаконним та скасування рішення від 15.12.2022 р. № 658 в частині припинення права постійного користування ТОВ "Українська асоціація народної медицини" земельною ділянкою та затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання в користування даної земельної ділянки іншій юридичній особі, визнання недійсним договору оренди земельної ділянки

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до рішення від 27.11.2023 р. Господарський суд Житомирської області задоволив позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська асоціація народної медицини" у справі № 906/127/23. Суд першої інстанції визнав незаконним та скасував рішення 24 сесії 8 скликання Житомирської міської ради від 15.12.2022 р. № 658 в частині припинення права постійного користування ТОВ "Українська асоціація народної медицини" земельною ділянкою площею 0,8322 га та затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання в користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирм`ясопродукт" земельної ділянки площею 0,8322 га, кадастровий номер 1810136300:11:007:0059. Також визнано недійсним договір оренди землі серія та номер 106 від 28.12.2022 р., укладений Житомирською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирм`ясопродукт", за яким в оренду передано земельну ділянку площею 0,8322 га, кадастровий номер 1810136300:11:007:0059.

Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, відповідач Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирм`ясопродукт" звернувся до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, у якій просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю.

Вважає, що рішення суду першої інстанції постановлене із порушенням норм матеріального і процесуального права, зокрема ст.ст. 6, 11 ЦК України, ст.ст. 7, 23 Земельного Кодексу України в редакції 1992 року, ст.ст. 92, 120, 123, 126, 141 чинного Земельного кодексу України, п.3.9 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право приватної власності на землю, право колективної власності на землю, право власності на землю і право постійного користування землею, договорів на право тимчасового користування землею (в тому числі на умовах оренди) та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах № 43 від 04.05.1999 р., п.4.12, 4.15. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 р. № 53/5, ст. ст. 46, 73, 74, 76-78, 86, 237, 238 ГПК України.

Доводить, що права позивача не порушені, оскільки позивач в силу закону не міг набути право постійного користування землею, адже ТОВ «Українська асоціація народної медицини» створено лише 05.06.2006 р. шляхом реорганізації та не належить до суб`єктів, на яких поширюються норми ст. 92 Земельного кодексу України. Вважає, що Житомирська міська рада незаконно внесла зміни у рішення міськвиконкому від 22.11.2001 р., в якому фактично підмінила іншу юридичну особу, яка не має ніякого відношення до Акціонерного товариства закритого типу «Медичний інститут Української асоціації народної медицини. Більше того, замінена міською радою юридична особа станом на 22.11.2001 р. не існувала.

Як вбачається з позовної заяви та долучених до неї документів, позивач не є правонаступником АТЗТ «Медичний інститут Української асоціації народної медицини». Пояснює, що право постійного користування земельною ділянкою не переходять до інших юридичних осіб на підставі правочинів, і сам по собі лише запис у державному акті у розділі «зміни в землекористуванні» про зміну землекористувача не свідчить про будь-яке право позивача на користування земельною ділянкою.

Доводить таким чином, що позивач користувався земельною ділянкою на праві постійного користування протиправно, без підтвердження права, а відтак не може звертатися до суду для захисту своїх незаконних та непорушених прав.

Також звертає увагу, що позивач не набував у власність альтанку, про яку зазначає як про об`єкт, розміщений на переданій товариству/скаржнику земельній ділянці. Натомість альтанка не є нерухомим майном, право на яку потребує реєстрації.

Пояснює, що ТОВ «Житомирм`ясопродукт» 13.12.2002 р. придбало у АТЗТ «Медичний інститут Української асоціації народної медицини» нерухоме майно а саме об`єкт громадської будівлі спальний корпус та каналізаційно-насосну станцію, що знаходяться в м. Житомир, провулок Оздоровчий, 7 на земельній ділянці, яка знаходиться в постійному користуванні АТЗТ «Медичний інститут Української асоціації народної медицини». Отже, на земельній ділянці, яка знаходилась у постійному користуванні АТЗТ «Медичний інститут Української асоціації народної медицини» розташоване нерухоме майно ТОВ «Житомирм`ясопродукт», а саме: спальний корпус загальною площею 1044,1 кв.м та каналізаційно-насосна станція площею 27,9 кв.м.

Заперечує, що висновки експертів є належними і допустимими доказами у справі.

Просить врахувати наведені обставини і скасувати рішення Господарського суду Житомирської області від 27.11.2023 р. у справі № 906/127/23 та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська асоціація народної медицини" подав відзив на позовну заяву. Вважає рішення Господарського суду Житомирської області від 27.11.2023 р. законним та обґрунтованим, а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню.

Заперечує проти доводів скаржника про те, що набуття права власності відбулось на підставі договору купівлі-продажу громадської будівлі та каналізаційно-насосної станції від 13.12.2002 р., укладеного скаржником та АТЗТ «Медичний інститут УАНМ», оскільки заперечує сам факт укладання та підписання договору керівником.

Позивач доводить, що за даними бухгалтерського обліку зазначений об`єкт досі обліковується на балансі ПВНЗ «Київський медичний університет», який є правонаступником АТЗТ «Медичний інститут УАНМ» як об`єкт незавершеного будівництва спальний корпус.

На підтвердження таких обставини позивач надає довідку ПВНЗ «Київський медичний університет» № 19-13/365 від 04.04.2023 р. та висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 09.05.2023 р. № 04-2023/2.

Посилається на висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 11.05.2023 р. у справі № 480/1712/19 та зауважує, що проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ "Житомирм`ясопродукт" площею 0,8322 га було розроблено на іншу земельну ділянку, ніж на ту, яку Житомирська міська рада рішенням № 447 від 24.12.2021 р. надала дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 1,7 га.

Просить апеляційну скаргу ТОВ "Житомирм`ясопродукт" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Житомирської області від 27.11.2023 р. у справі № 906/127/23 залишити без змін.

Скаржник Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирм`ясопродукт" подав додаткові пояснення щодо експертних висновків, наданих позивачем.

Зазначає, що поданий позивачем висновок будівельно-технічної експертизи виготовлений на замовлення ПВНЗ «Київський медичний університет», тобто - на замовлення особи, яка взагалі не приймає участі у судовому процесі, а тому цей висновок не є ні допустимим, ні належним доказом.

Зауважує також, що позивачем проведено земельно-технічну експертизу на підставі матеріалів технічної інвентаризації, яку проведено не власником майна, а тому незрозуміло, яким чином невстановлені особи проникли до об`єкту приватної форми власності та чому експерт не залучив до проведення експертизи власника майна та орендаря землі.

Тому вважає, що висновки експертиз не можуть бути належними і допустимими доказами у цій справі.

Відповідач Житомирська міська рада відзиву на апеляційну скаргу не подав та не забезпечив явку представників у судове засідання 02.04.2024 р., тоді як був повідомлений судом про дату, час і місце розгляду справи в установленому порядку /а.с. 236 у т. 3/.

Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Визначальним з урахуванням наведених норм є можливість розгляду справи в даному судовому засіданні, а не явка в судове засідання представників сторін/учасників.

В судовому засіданні представник скаржника підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задоволити.

Представник позивача підтримав доводи, викладені у відзиві, просив апеляційну скаргу скаржника залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників скаржника/відповідача та позивача, вивчивши матеріали справи, наявні в ній докази, перевіривши оцінку обставин справи та повноту їх встановлення місцевим госпо дарським судом, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом встановлено і матеріалами справи підтверджено наступне.

03.07.2000 р. Колективне підприємство - пансіонат "Полісся"/продавець та Акціонерне товариство закритого типу "Медичний інститут Української асоціації народної медицини"/покупець уклали договір купівлі-продажу, відповідно до якого продавець продав, а покупець купив об`єкт незавершеного будівництва - спальний корпус, дитячий павільйон, каналізаційно-насосну станцію, дві альтанки, десять "грибків" пляжних, металеву літню роздягальню, що знаходиться в м. Житомирі по пров. Оздоровчому, 7 на земельній ділянці Колективного підприємства - пансіонату "Полісся" /а.с. 25-26 у т.2/.

13.12.2002 р. Акціонерне товариство закритого типу "Медичний інститут Української асоціації народної медицини"/продавець та Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирм`ясопродукт"/покупець уклали договір купівлі-продажу об`єкта громадської будівлі та каналізаційно-насосної станції, відповідно до якого продавець продав, а покупець купив об`єкт громадської будівлі - спальний корпус та каналізаційно-насосну станцію, що знаходяться в м. Житомир, провулок Оздоровчий, 7, на земельній ділянці, яка належить на праві постійного користування Акціонерному товариству закритого тину "Медичний інститут Української асоціації народної медицини" /а.с. 104-105 у т.1/.

Згідно п. 1.2. договору об`єкти були куплені у Колективного підприємства - пансіонату "Полісся", яке знаходиться в м. Житомир, провулок Оздоровчий, 7, за договором купівлі-продажу об`єкта від 03.07.2000 р.

Відповідно до п. 14.4 договору земельна ділянка, на якій знаходиться об`єкт, перебуває у постійному користуванні АТЗТ "Медичний інститут Української асоціації народної медицини", на підставі договору постійного користування землею між Житомирською міською радою та АТЗТ "Медичний інститут Української асоціації народної медицини" від 22.10.2002 р. № 688, укладеного на підставі рішення виконкому Житомирської міської ради від 22.11.2001 р. № 74.

Право власності на спальний корпус та каналізаційно-насосну станцію, що розміщені в м. Житомир, провулок Оздоровчий, 7, зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.11.2016 р., номер запису про право власності 17703623.

09.06.2021 р. ТОВ "Житомирм`ясопродукт" звернулось до Житомирської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,7 га за адресою м. Житомир, пров. Оздоровчий, 7, оскільки на земельній ділянці розміщене нерухоме майно, належне заявнику /а.с. 228 у т.1/.

Рішенням 15 сесії 8 скликання Житомирської міської ради № 447 від 24.12.2021 р. надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирм`ясопродукт" дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовно визначеною площею 1,7 га по пров. Оздоровчому, 7 в м. Житомирі /а.с. 228 у т.1/.

ТОВ "Юрземпроект" розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ "Житомирм`ясопродукт" для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, яка розташована в м. Житомирі по пров. Оздоровчому, 7, площею 08322 га / а.с. 110-155 у т.1/.

В подальшому рішенням 24 сесії 8 скликання Житомирської міської ради від 15.12.2022 р. № 658 припинено Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська асоціація народної медицини" право постійного користування земельною ділянкою площею 0,8322 га за адресою провулок Оздоровчий, 7, місто Житомир згідно Державного акта на право постійного користування землею зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 688 від 22.10.2002 р., затверджено проект землеустрою щодо відведення та надання у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирм`ясопродукт" земельної ділянки площею 0,8322 га, кадастровий номер 1810136300:11:007:0059, місце розташування земельної ділянки - місто Житомир, провулок Оздоровчий, 7 /а.с. 20-29 у т.1/.

28.12.2022 р. Житомирська міська рада як орендодавець та Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирм`ясопродукт" як орендар, керуючись рішенням 24 сесії Житомирської міської ради восьмого скликання від 15.12.2022 р. № 658, уклали договір оренди землі № 106, відповідно до якого орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення за адресою: м. Житомир, пров. Оздоровчий, 7 /а.с. 161-163 у т.2/.

У п.2 договору визначено, що в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,8322 га, в т.ч. відпочинку та оздоровлення - 0,8322 га.

Згідно п. 3 договору на земельній ділянці розміщений об`єкт нерухомого майна: спальний корпус (витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме про реєстрацію права власності, номер запису про право власності 17703623, дата реєстрації 24.11.2016 р.), а також наявні інші об`єкти інфраструктури: водопостачання, газопостачання, та електромережа.

Кадастровий номер земельної ділянки: 1810136300:11:007:0059 (п. 4 договору).

Умовами п. 6 договору визначено, що останній укладено на 5 років.

28.12.2022 р. Житомирська міська рада та Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирм`ясопродукт" підписали акт визначення меж земельної ділянки в натурі та акт прийому-передачі об`єкта оренди /а.с. 163 зв. у т.2/.

Звертаючись з позовом до суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська асоціація народної медицини" доводить про порушення своїх прав на земельну ділянку та просить визнати незаконним та скасувати рішення 24 сесії 8 скликання Житомирської міської ради від 15.12.2022 № 658 в частині припинення Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська асоціація народної медицини" права постійного користування земельною ділянкою площею 0,8322 га за адресою: м. Житомир, пров. Оздоровчий, 7 (стара назва вул. Черняховського, 147-в) згідно Державного акта на право постійного користування землею, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 688 від 22.10.2002, та затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирм`ясопродукт" земельної ділянки площею 0,8322 га за адресою: м. Житомир, пров. Оздоровчий, 7, кадастровий номер 1810136300:11:007:0059.

06.04.2023 р. позивач подав заяву про визнання недійним договору оренди землі, серія та номер 106 від 28.12.2022 р., укладеного Житомирською місткою радою та ТОВ "Житомирм`ясопродукт", за яким в оренду передано земельну ділянку площею 0,8322 га, кадастровий номер 1810136300:11:007:0059.

Ухвалою від 06.04.2023 р. суд першої інстанції прийняв таку заяву до розгляду як зміну предмета позову.

На підтвердження своїх доводів позивач посилається на інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, де за позивачем ТОВ "Українська асоціація народної медицини" зареєстровано право власності на майновий комплекс, загальною площею 4212,9 кв. м за адресою: м. Житомир, вул. Чуднівська (Черняхівського), 147-В, номер запису про право власності 15979424 від 17.08.2016 р. /а.с. 16-19 у т.1/.

На підтвердження права користування позивачем ТОВ "Українська народна медицина" земельною ділянкою площею 1,8312 га за адресою: м. Житомир, вул. Черняховського (на даний час - Чуднівська), 147-В до матеріалів справи наданий Державний акт на право постійного користування землею 1-ЖТ № 002533, зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 22.10.2002 р. за № 688 /а.с. 10-15 у т.1/.

Колегією суддів на підставі матеріалів справи встановлено, що Державний акт на право постійного користування землею 1-ЖТ № 002533 виданий АТЗТ "Медичний інститут Української асоціації народної медицини".

У Державному акті вчинена примітка щодо змін в землекористуванні: Згідно рішення 18 сесії 5 скликання від 21.11.2007 р. за № 462 внесені зміни в назву підприємства, яке слід читати: Товариство з обмеженою відповідальністю "Українська асоціація народної медицини" (юр. адреса: м. Київ, вул. Горького, 11).

Крім того, позивачем подано суду:

- висновок експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи від 04.05.2023 № 1561/05-2023, відповідно до якого бесідка №11 площею забудови 14,1 кв. м, що розташована за адресою: м. Житомир, вул. Чуднівська, 147-В повністю розміщена в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:11:007:0059, а КНС (каналізаційно-насосна станція) (літ. "Ж") площею приміщень 27,8 кв. м, що розташована в м. Житомирі по вул. Чуднівській 147-В розміщена за межами ділянки з кадастровим номером 1810136300:11:007:0059 /а.с. 4-15 у т.2/;

- висновок експерта за результатами проведення будівельно-технічної експертизи від 09.05.2023 № 04-2023/2, згідно якого корпусу, що знаходиться за адресою: м. Житомир, пров. Оздоровчий, 7, та зареєстрована як об`єкт нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1097808718101, на момент проведення експертизи перебуває у стані, характерному для незавершеного будівництва (незавершеність спорудження несучих конструкцій, відсутність огороджувальних конструкцій та інженерних комунікацій тощо) не є об`єктом нерухомого майна /а.с. 16-109 у т. 2/.

Задоволивши позов, суд першої інстанції виснував, що ТОВ "Житомирм`ясопродукт" згідно з договором купівлі-продажу від 13.12.2002 р. не набув права власності на нерухоме майно, оскільки згідно з висновком будівельно-технічної експертизи від 09.05.2023 р., наданого позивачем, будівля спального корпусу, що знаходиться в м. Житомирі, провулок Оздоровчий, 7, та зареєстрована як об`єкт нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за реєстраційним номером 1097808718101, на момент проведення експертизи перебуває в стані характерному для незавершеного будівництва. Тому відповідач не міг набути права користування земельною ділянкою на підставі договору оренди, як того вимагало діюче на той момент законодавство, а саме ст. 120 Земельного кодексу України.

Також суд першої інстанції зазначив, що оскільки ТОВ "Житомирм`ясопродукт" було подано до Житомирської міської ради на затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розроблений на іншу земельну ділянку, ніж на ту, на яку ним подавалася заява, відповідно, були відсутні підстави для затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання у користування ТОВ "Житомирм`ясопродукт" земельної ділянки площею 0,8322 га за адресою: м. Житомир, пров. Оздоровчий 7, кадастровий номер 1810136300:11:007:0059.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції не погоджується, враховуючи встановлені на підставі матеріалів справи обставини.

Частиною 1 статті 377 Цивільного кодексу України передбачено, що до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).

Згідно з частинами 1 статті 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об`єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.

Отже, чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачають перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди.

Враховуючи, що перехід права на будівлю і споруду є однією із законних підстав виникнення прав на землю в набувача об`єкта нерухомості, то можливість реалізації ним таких прав не може залежати від того, чи додержав попередній землекористувач процедур й порядку припинення землекористування, подавши заяву про відмову від права власності, позаяк юридичними підставами для такого переходу виступають закон, договір, рішення суду, інші обставини, що мають юридичне значення.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 р. у справі № 910/18560/16, постанові Верховного Суду від 10.12.2021 р. у справі № 910/11673/20.

Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України) особа, яка законно набула у власність будинок, споруду, має цивільний інтерес в оформленні права на земельну ділянку під такими будинком і спорудою після їх набуття. Отже, відповідно до зазначених правових норм власники споруди мають право на користування земельною ділянкою, на якій вона розташована. Ніхто інший, окрім власника цього об`єкта, не може претендувати на вказану земельну ділянку, оскільки вона зайнята об`єктом нерухомого майна.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 р. у справі № 912/158/18.

За змістом наведених норм, перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об`єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування. Особа, яка набула право власності на об`єкт нерухомості, розташований у межах земельної ділянки, якою користувався попередній власник нерухомого майна, набуває право вимагати оформлення на своє ім`я документів на користування всією земельною ділянкою на умовах і в обсязі, які були встановлені для попереднього землекористувача-власника об`єкта нерухомості, або частиною земельної ділянки, яка необхідна для обслуговування об`єкта нерухомості, розташованого на ній

Аналогічні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2018 р. у справі № 910/18560/16 та від 18.12.2019 р. у справі № 263/6022/16-ц.

Такі правові висновки враховуються колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.

Колегією суддів встановлено, що 13.12.2002 р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Житомирм`ясопродукт" набуло у власність за договором купівлі-продажу від Акціонерного товариства закритого типу "Медичний інститут Української асоціації народної медицини" об`єкти нерухомого майна - спальний корпус та каналізаційно-насосну станцію, що знаходяться в м. Житомир, провулок Оздоровчий, 7, та розміщені на земельній ділянці, яка на час укладання договору купівлі-продажу знаходилась в постійному користуванні Акціонерного товариства закритого тину "Медичний інститут Української асоціації народної медицини" на підставі Державного акту на право постійного користування землею 1-ЖТ № 002533 /а.с. 104-105 у т.1/.

Відповідно до норм статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.

Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації, що встановлено п. 3 ч. 2 статті 331 ЦК України.

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Із офіційним визнанням державою права власності пов`язується можливість матеріального об`єкта (майна) перебувати в цивільному обороті та судового захисту права власності на нього.

Отже, законодавством визначено, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно відповідно до норм Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є офіційним визнанням і підтвердженням державою відповідних юридичних фактів, встановлюючи презумпцію правильності зареєстрованих відомостей з реєстру для третіх осіб.

Аналогічні висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.04.2020 р. у справі № 916/2791/13. Такі висновки враховуються колегією суддів відповідно до ч.6 ст.13 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», ч.4 ст. 236 ГПК України.

Як встановлено судом, договір купівлі-продажу реалізований сторонами, не був оспорений в судовому порядку, і право власності ТОВ "Житомирм`ясопродукт" на спальний корпус та каналізаційно-насосну станцію, що знаходяться в м. Житомир, провулок Оздоровчий, 7, зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.11.2016 р., номер запису про право власності 17703623.

Враховуючи вищенаведені обставини і предмет спору у даній спраі, колегія суддів вважає безпідставними твердження позивача та висновки суду першої інстанції про те, що ТОВ "Житомирм`ясопродукт" за договором купівлі-продажу від 13.12.2002 р. не набув права власності на нерухоме майно, зокрема, будівлю спального корпусу, оскільки договір не підписаний зі сторони продавця АТЗТ "Медичний інститут Української асоціації народної медицини" уповноваженою особою. Такі доводи позивача щодо не підписання договору купівлі-продажу потребують доведення належними та допустимими доказами та дослідження судом в самостійному судовому провадженні з іншим предметом спору.

Натомість стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину, тобто - вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

Аналогічна позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.11.2018 р. у справі № 2-383/2010.

Також відхиляються колегією суддів доводи позивача про те, що згідно з довідкою ПВНЗ «Київський медичний університет» № 19-13/365 від 04.04.2023 р. та висновком будівельно-технічної експертизи від 09.05.2023 р., наданим позивачем, нерухоме майно - будівля спального корпусу, що знаходиться в м. Житомирі, провулок Оздоровчий, 7, на момент проведення експертизи перебуває в стані характерному для незавершеного будівництва.

Довідка ПВНЗ «Київський медичний університет» № 19-13/365 від 04.04.2023 р. є одностороннім документом, виданий позивачем про стан бухгалтерського обліку, та не може бути належним і допустимим доказом права власності.

Висновок експерта відповідно до норм ст. 104 ГПК України для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу. Відхилення судом висновку експерта повинно бути мотивоване в судовому рішенні.

Колегія суддів, оцінюючи зміст висновку, звертає увагу, що експертиза виконувалась експертом з 11.04.2023 р. по 09.05.2023 р., тобто - майже через 21 рік після укладання 13.12.2002 р. договору купівлі-продажу об`єкта громадської будівлі та каналізаційно-насосної станції, тому висновок експерта про стан належного відповідачеві об`єкта нерухомості у 2023 році (характерний для незавершеного будівництва, як зазначається у висновку експерта) не має значення. Натомість залишається підтвердженим належними і допустимими доказами факт купівлі-продажу та факт державної реєстрації права приватної власності ТОВ "Житомирм`ясопродукт" на спальний корпус та каналізаційно-насосну станцію, що знаходяться в м. Житомир, провулок Оздоровчий, 7, про що зазначено вище. Висновок експерта натомість не є таким допустимим доказом, яким спростовується вказаний правочин.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу, що згідно з ч.3 ст. 98 ГПК України однією з вимог допустимості доказу, яку процесуальний закон визначає для висновку експерта, є умова, що висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Натомість колегія суддів встановила, що висновок будівельно-технічної експертизи від 09.05.2023 р. № 04-2023/2, наданий суду позивачем /а.с. 16-109 у т. 2/, виконаний на замовлення ПВНЗ «Київський медичний університет», який не є учасником справи, що не відповідає нормам ч. 3 ст. 98 ГПК України. Отже, такий висновок не є допустимим доказом у справі.

Колегія суддів звертає увагу, що представники відповідача ТОВ "Житомирм`ясопродукт" не були залучені до дослідження в межах будівельно-технічної експертизи, про що пояснив суду відповідач ТОВ "Житомирм`ясопродукт" і така обставина підтверджується змістом висновку експерта. Крім того, у висновку № 04-2023/2 від 09.05.2023 р. зазначено, що експерту для проведення експертизи надана, серед інших документів, копія технічного паспорту на спальний корпус, розташований за адресою м. Житомир, провулок Оздоровчий, 7, складеного ФОП Делегатською Л.В. станом на 28.12.2016 р. (на 4 арк.). Походження такої копіі, її належне засвідчення (враховуючи, що відповідач заперечує надання оригіналу чи копіі ПВНЗ «Київський медичний університет») залишилось поза оцінкою суду першої інстанції.

Оцінюючи вищенаведені обставини в їх сукупності, колегія суддів вважає, що висновок будівельно-технічної експертизи від 09.05.2023 р. № 04-2023/2 не відповідає вимогам ст..ст.76-79 ГПК України щодо належності доказів з урахуванням предмету спору, а також допустимості, достовірності та вірогідності доказів, враховуючи, що експертиза виконана на підставі матеріалу, достовірність якого не доведена, та надана особою, яка не є учасником у справі.

Суд першої інстанції залишив наведені вище обставини та заперечення відповідача поза увагою і сформував висновок про те, що ТОВ "Житомирм`ясопродукт" не набув права власності на нерухоме майно згідно з договором купівлі-продажу від 13.12.2002 р., безпідставно надавши перевагу доказам позивача, без повної та об`єктивної оцінки доказів у справі в їх сукупності.

Також колегія суддів вважає безпідставними посилання суду першої інстанції на постанову Верховного суду від 11.05.2023 р. по справі № 480/1712/19.

Так, у справі № 480/1712/19 фізична особа звернулася до Сумської міської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність, для використання під індивідуальне житлове будівництво, орієнтовною площею 0,1 га. Орган місцевого самоврядування відмовив фізичній особі у затверджені проекту землеустрою, оскільки проект землеустрою, розроблений на іншу земельну ділянку, ніж на ту, на яку ним подавалася заява про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

У даній справі № 906/127/23 ТОВ «Житомирм`ясопродукт» звернулося до Житомирської міської ради із заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, орієнтовною площею 1,7 га за адресою м. Житомир, пров. Оздоровчий, 7, оскільки на наведеній земельній ділянці наявне нерухоме майно, належне заявнику /а.с. 228 у т.1/.

Рішенням 24 сесії 8 скликання Житомирської міської ради від 15.12.2022 р. № 658, зокрема, затверджено проект землеустрою щодо відведення та надання у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирм`ясопродукт" земельної ділянки площею 0,8322 га, кадастровий номер 1810136300:11:007:0059, місце розташування земельної ділянки - місто Житомир, провулок Оздоровчий, 7 /а.с. 20-29 у т.1/.

Судом у справі № 480/1712/19 зазначено, що проект землеустрою був розроблений на іншу земельну ділянку ніж на ту, на яку ним подавалася заява про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, але тією ж площею 0,1 га про яку зазначалося у заяві.

Матеріалами даної справи № 906/127/23, а саме - заявою ТОВ «Житомирм`ясопродукт» від 09.06.2021 р. про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. Житомир, пров. Оздоровчий, 7, площею (орієнтовною площею) 1,7 га. з метою оформлення права оренди на земельну ділянку із додатками /а.с. 228 у т.2/, рішенням Житомирської міської ради від 23.12.2021 р. № 447 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. Житомир, пров. Оздоровчий, 7, площею 1,7 га. /а.с. 131-133 у т. 1/, проектом землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ «Житомирм`ясопродукт» для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення, яка розташована за адресою: м. Житомир, пров. Оздоровчий, 7, площею 0,8322 га /а.с. 110-155 у т. 1/ та рішенням Житомирської міської ради від 15.12.2022 р., яким затверджено зазначений проект землеустрою, - підтверджено, що проект землеустрою був розроблений та затверджений на ту саму земельну ділянку, зазначену у заяві про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою.

Натомість при розроблені проекту було зменшено розмір її площі, проти чого заявник ТОВ «Житомирм`ясопродукт» не заперечувало.

Таким чином, висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 11.05.2023 р. у справі № 480/1712/19 не є релевантними до правовідносин у даній справі № 906/127/23.

Доводи позивача про те, що проект землеустрою, розроблений на іншу земельну ділянку, ніж на ту, на яку ТОВ «Житомирм`ясопродукт» подавалася заява про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, обгрунтовані висновком земельно-технічної експертизи № від 04.05.2023 р.

Так, відповідно до висновку експерта за результатами проведення земельно-технічної експертизи № 1561/05-2023 від 04.05.2023, виготовленого на замовлення позивача ТОВ «Українська асоціація народної медицини» для подання до суду, експертом встановлено, що 1) бесідка № 11 площею забудови 14,1 кв. м, що розташована за адресою: м. Житомир, вул. Чуднівська, 147-В повністю розміщена в межах земельної ділянки з кадастровим номером 1810136300:11:007:0059, натомість 2) КНС (каналізаційно-насосна станція) (літ. "Ж") площею приміщень 27,8 кв. м, що розташована в м. Житомирі по вул. Чуднівській 147-В розміщена за межами ділянки з кадастровим номером 1810136300:11:007:0059 /а.с. 4-15 у т.2/.

Доводи відповідача ТОВ «Житомирм`ясопродукт» про те, що позивач не довід підстав, з яких набував у власність альтанку, про яку зазначає як про об`єкт, розміщений на переданій товариству/скаржнику земельній ділянці, а також про те, що альтанка не є нерухомим майном, право на яке потребує реєстрації, - суд першої інстанції залишив поза увагою.

Оцінюючи такі вищенаведені доводи сторін позивача і відповідача колегія суддів відзначає наступне.

Згідно до п. 1 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" мала архітектурна форма - це елемент декоративного чи іншого оснащення об`єкта благоустрою.

До малих архітектурних форм належать: альтанки, павільйони, навіси; паркові арки (аркади) і колони (колонади); вуличні вази, вазони і амфори; декоративна та ігрова скульптура; вуличні меблі (лавки, лави, столи); сходи, балюстради; паркові мі стіш; огорожі, ворота, ґрати; інформаційні стенди, дошки, вивіски; інші елементи благоустрою, визначені законодавством (п. 2 ч. 2 ст. 21 Закону України "Про благоустрій населених пунктів").

Відповідно до ч. 4 ст. 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не підлягають державній реєстрації речові права та їх обтяження на корисні копалини, рослини, а також на малі архітектурні форми, тимчасові, некапітальні споруди, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення, а також окремо на споруди, що є приналежністю головної речі, або складовою частиною речі, зокрема на магістральні та промислові трубопроводи (у тому числі газорозподільні мережі), автомобільні дороги, електричні мережі, магістральні теплові мережі, мережі зв`язку, залізничні колії, крім меліоративних мереж, складових частин меліоративної мережі.

Згідно з принципом єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованих на ній будинку, споруди (зміст якого розкривається, зокрема, у статті 120 ЗК України та статті 377 ЦК України) претендувати на земельну ділянку може тільки власник нерухомого майна, про що вже зазначено вище.

Отже, доводи позивача про розміщення на спірній земельній ділянці бесідки/альтанки, колегія суддів вважає безпідставними, такими, що не мають значення, оскільки бесідка/альтанка - це тимчасова споруда, переміщення якої можливе без їх знецінення та зміни призначення, яка не є об`єктом нерухомого майна, відповідно, розміщення такої споруди на земельній ділянці не свідчить про наявність законних підстав для виникнення прав на землю.

Разом з тим, на думку колегіі суддів, розміщення КНС (каналізаційно-насосна станція) (літ. "Ж") площею приміщень 27,8 кв. м за межами наданої ділянки з кадастровим номером 1810136300:11:007:0059, також не може бути підставою для визнання незаконним та скасування за позовом ТОВ «Українська асоціація народної медицини» рішення 24 сесії 8 скликання Житомирської міської ради від 15.12.2022 р. № 658, яким зокрема, затверджено проект землеустрою щодо відведення та надання у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирм`ясопродукт" земельної ділянки площею 0,8322 га.

Колегія суддів відзначає, що надання відповідачу земельної ділянки меншої площі, ніж визначено у його заяві, та розміщення КНС поза межами наданої земельної ділянки може бути предметом оскарження рішення органу місцевого самоврядування про затвердження проекту землеустрою саме відповідачем ТОВ "Житомирм`ясопродукт". Натомість порушення прав позивача внаслідок такого не вбачається.

Підсумовуючи викладене, колегія суддів зазначає, що чинне земельне та цивільне законодавство імперативно передбачають перехід права на земельну ділянку в разі набуття права власності на об`єкт нерухомості, що відображає принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди - перехід права на будівлю і споруду є однією із законних підстав виникнення прав на землю в набувача об`єкта нерухомості. Відповідач довів належними і допустимими доказами належність йому на праві власності нерухомого майна (спальний корпус, як об`єкт нерухомого майна зареєстровано на праві приватної власності за Товариством з обмеженою відповідальністю "Житомирм`ясопродукт"), що дає законні підстави переходу права, в даному випадку користування, земельною ділянкою, на якій розміщене нерухоме майно, в установленому порядку на підставі рішення органу місцевого самоврядування після розроблення та затвердження проекту землеустрою.

Натомість державна реєстрація права на спальний корпус за позивачем ТОВ "Українська асоціація народної медицини" відсутня.

З приводу решти доводів відповідача/скаржника та позивача, то колегія суддів звертає увагу, що такі аргументи були почуті та враховані судом апеляційної інстанції, натомість судом апеляційної інстанції зазначено з достатньою ясністю підстави, на яких ґрунтуються його висновки, що відповідає практиці Європейського суду з прав людини.

Згідно з ч.4 ст.11 ГПК України, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України", "Хаджинастасиу проти Греції", "Кузнєцов та інші проти Російської Федерації" наголосив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент.

Отже, колегією суддів на підставі доказів у справі не встановлено підстав для задоволення позову про визнання незаконним та скасування рішення 24 сесії 8 скликання Житомирської міської ради від 15.12.2022 № 658 в частині: - припинення Товариству з обмеженою відповідальністю "Українська асоціація народної медицини" права постійного користування земельною ділянкою площею 0,8322 га за адресою: м. Житомир, пров. Оздоровчий, 7 (стара назва вул. Черняховського, 147-в) згідно Державного акта на право постійного користування землею, зареєстрованого в книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 688 від 22.10.2002, та

- затвердження проекту землеустрою щодо відведення та надання у користування Товариству з обмеженою відповідальністю "Житомирм`ясопродукт" земельної ділянки площею 0,8322 га за адресою: м. Житомир, пров. Оздоровчий, 7, кадастровий номер 1810136300:11:007:0059.

Враховуючи, що єдиною підставою позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди землі від 28.12.2022 р. № 106, укладеного Житомирською місткою радою та ТОВ "Житомирм`ясопродукт", за яким в оренду передано земельну ділянку площею 0,8322 га, кадастровий номер 1810136300:11:007:0059, - позивач у заяві про зміну предмету позову зазначив визнання незаконним та скасування в частині рішення Житомирської міської ради від 15.12.2022 р. № 658, тому колегія суддів, відмовивши у задоволенні такої позовної вимоги, також відмовляє в задоволенні вимоги позивача про визнання недійсним договору оренди землі.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам у справі, тому рішення Господарського суду Житомирської області від 27.11.2023 р. у справі № 906/127/23 підлягає скасуванню на підставі п. 3, 4 ч.1 ст.277 ГПК України із ухваленням нового рішення про відмову у позові.

У зв`язку із задоволенням апеляційної скарги судові витрати на оплату судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на позивача у відповідності до ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 275, 277, 281, 282 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирм`ясопродукт" задоволити, рішення Господарського суду Житомирської області від 27.11.2023 р. у справі № 906/127/23 скасувати.

Прийняти нове рішення. В задоволенні позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська асоціація народної медицини" (03083, м. Київ, просп. Науки, буд. 63, код ЄДРПОУ 20054417) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирм`ясопродукт" (12413, Житомирська обл., Житомирський р-н, с. Василівка, пров. Парковий, буд. 8, код ЄДРПОУ 31531731) 8052,00 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Господарському суду Житомирської області видати наказ на виконання даної постанови.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена у касаційному порядку визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

Справу № 906/127/23 повернути Господарському суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений 26.04.2024 р.

Головуючий суддя Маціщук А.В.

Суддя Василишин А.Р.

Суддя Бучинська Г.Б.