Рішення

від 23.04.2024 по справі 904/197/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.04.2024м. ДніпроСправа № 904/197/24

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., за участю секретаря судового засідання Кшенської Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали справи

за позовом Керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області, м. Кам`янське в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України, м.Київ

до відповідача-1:Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІНТІС ПРОМ 12", м. Дніпро

відповідача-2: Державної установи "Кам`янська виправна колонія № 34", м. Кам`янське, Дніпропетровська область

про визнання недійсними додаткових угод до договору на постачання природного газу та стягнення грошових коштів

Представники:

Прокурор: Ємельянов В.А., службове посвідчення № 069932, самопредставництво

Від позивача: Бобровська К.О., наказ № 292-п від 15.01.2024 р., самопредставництво

Від відповідача-1: не з`явився

Від відповідача-2 не з`явився

РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Керівник Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до відповідача-1:Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІНТІС ПРОМ 12", відповідача-2: Державної установи "Кам`янська виправна колонія № 34" в якому просить:

1. Визнати недійсною Додаткову угоду № 1 від 27.01.2021 до договору на постачання природного газу № 08562967, укладеного 30 грудня 2020 року між Державною установою Кам`янська виправна колонія (№ 34) та ТОВ ЕКОТЕХНОІНВЕСТ код ЄДРПОУ 34933742 (на теперішній час ТОВ "КВІНТІС ПРОМ 12").

2. Визнати недійсною Додаткову угоду № 2 від 28.01.2021 до договору на постачання природного газу №08562967, укладеного 30 грудня 2020 року між Державною установою Кам`янська виправна колонія (№ 34) та ТОВ ЕКОТЕХНОІНВЕСТ код ЄДРПОУ 34933742 (на теперішній час ТОВ "КВІНТІС ПРОМ 12").

3. Визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 29.01.2021 до договору на постачання природного газу №08562967, укладеного 30 грудня 2020 року між Державною установою Кам`янська виправна колонія (№ 34) та ТОВ ЕКОТЕХНОІНВЕСТ код ЄДРПОУ 34933742 (на теперішній час ТОВ "КВІНТІС ПРОМ 12").

4. Визнати недійсною Додаткову угоду № 4 від 30.01.2021 до договору на постачання природного газу №08562967, укладеного 30 грудня 2020 року між Державною установою Кам`янська виправна колонія (№ 34) та ТОВ ЕКОТЕХНОІНВЕСТ код ЄДРПОУ 34933742 (на теперішній час ТОВ "КВІНТІС ПРОМ 12").

5. Визнати недійсною Додаткову угоду № 5 від 31.01.2021 до договору на постачання природного газу №08562967, укладеного 30 грудня 2020 року між Документ сформований в системі Електронний суд 15.01.2024 Державною установою Кам`янська виправна колонія

(№ 34) та ТОВ ЕКОТЕХНОІНВЕСТ код ЄДРПОУ 34933742 (на теперішній час ТОВ "КВІНТІС ПРОМ 12").

6. Визнати недійсною Додаткову угоду № 6 від 07.04.2021 до договору на постачання природного газу №08562967, укладеного 30 грудня 2020 року між Державною установою Кам`янська виправна колонія (№ 34) та ТОВ ЕКОТЕХНОІНВЕСТ код ЄДРПОУ 34933742 (на теперішній час ТОВ "КВІНТІС ПРОМ 12").

7. Визнати недійсною Додаткову угоду № 7 від 22.04.2021 до договору на постачання природного газу №08562967, укладеного 30 грудня 2020 року між Державною установою Кам`янська виправна колонія (№ 34) та ТОВ ЕКОТЕХНОІНВЕСТ код ЄДРПОУ 34933742 (на теперішній час ТОВ "КВІНТІС ПРОМ 12").

8. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ЕКОТЕХНОІНВЕСТ (на теперішній час ТОВ КВІНТІС ПРОМ 12) (код ЄДРПОУ 34933742) до державного бюджету України надмірно сплачені грошові кошти за договором № 08562967 у розмірі 512 144, 75 грн.

9. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю ЕКОТЕХНОІНВЕСТ (на теперішній час ТОВ КВІНТІС ПРОМ 12) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури судовий збір у сумі 21 176,14 грн.

Ухвалою від 16.01.2024 судом прийнято позовну заяву за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 06.02.2024.

Ухвалою від 05.02.2024 судом було виправлено описку, допущену в ухвалі від 16.01.2024 та викладено перший абзац описової частини ухвали в виправленій редакції.

06.02.2024 позивач в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, представників в судове засідання не направили, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надали, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою від 06.02.2024 судом відкладено підготовче засідання на 20.02.2024.

19.02.2024 від позивача до суду надійшли пояснення по справі, в яких проти позову заперечив та просив відмовити в його задоволенні.

20.02.2024 в судовому засіданні прокурор заявив клопотання про відкладення розгляду справи для ознайомлення з позицією Міністерства юстиції України.

Ухвалою від 20.02.2024 судом відкладено підготовче засідання на 04.03.2024.

04.03.2024 через систему "Електронний суд" від прокуратури надійшли пояснення по справі, в яких Дніпропетровська обласна прокуратура зазначає наступне.

У відповідності до п.1 Положення про ДУ Кам`янська виправна колонія (№ 34), затвердженого наказом Міністерства України №1124 від 20.03.2020, ст.22 Бюджетного кодексу України, п. 1, п. 12 п.п. 13, п.15 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 02.07.2014 №228, органом який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Міністерство юстиції України, а отже Міністерство юстиції України, на думку Дніпропетровської обласної прокуратури є належним позивачем у справі.

04.03.2024 в судовому засіданні представник Міністерства юстиції Україні проти пояснень прокурора заперечив.

Відповідачі в судове засідання не з`явились, представників в судове засідання не направили, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надали, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою від 04.03.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті в судовому засіданні на 26.03.2024.

26.03.2024 в судовому засіданні розпочато розгляд справи по суті.

Суд заслухав вступне слово прокурора, дослідив наявні докази в справі.

Позивач позовні вимоги прокурора підтримав у повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, представників в судове засідання не направили, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надали, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою від 26.03.2024 відкладено судове засідання з розгляду справи по суті на 23.04.2024.

23.04.2024 в судовому засіданні продовжено розгляд справи по суті позовних вимог.

Прокурор підтримав позовні вимоги.

Позивач позовні вимоги прокурора підтримав у повному обсязі.

Відповідачі в судове засідання не з`явилися, представників в судове засідання не направили, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надали, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином.

Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки до судового засідання та подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених Господарським процесуальним кодексом України, висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів.

Під час розгляду справи судом досліджені письмові докази, що містяться в матеріалах справи.

23.04.2024 в судовому засіданні, в порядку ст. 240 ГК України, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, встановив наступне.

ПОЗИЦІЯ ПРОКУРОРА.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що додаткові угоди № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7 до Договору № 08562967 від 30.12.2020 укладено з порушенням вимог статті 5, частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», статті 180 Господарського Кодексу України, статті 653 Цивільного Кодексу України, у зв`язку з чим мають бути визнати недійсними, оскільки вказані додаткові угоди є укладеними без належного документального підтвердження коливання цін на ринку природного газу в період виконання умов договору.

Таким чином, оскільки правові підстави для зміни ціни одиниці товарів за договорами у відповідності до укладених додаткових угод відсутні, додаткові угоди № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, є такими, що суперечать наведеним вище приписам законодавства, отже, з огляду на положення статей 203, 215 ЦК України, мають бути визнані недійсними, а надміру сплачені кошти в розмірі 512 144,75 грн., відповідно до статті 670 ЦК України, підлягають поверненню.

Враховуючи те, що головним розпорядником коштів державного бюджету є Міністерство юстиції України, яким здійснювалось фінансування ДУ «Кам`янська виправна колонія (№34)» із закупівлі газового палива, що є предметом укладеного договору № 08562967від 30.12.2020 відповідно до бюджетних програм на 2021 рік та враховуючи положення вищезазначеного порядку надмірно сплачені кошти підлягають стягненню до загального фонду державного бюджету України.

ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.

Позивач в письмових поясненнях № 11789/11.4-14 від 19.02.2024 просив суд відмовити в задоволенні позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно до пункту 1 Положення про державну установу «Кам`янська виправна колонія (№34)», затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 20 березня 2020 року №1124/5, Відповідач-2 є державною установою, яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України, діяльність якої контролюється та координується Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та Департаментом з питань виконання покарань. Відповідач-2 є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах казначейської служби, є бюджетною, неприбутковою установою та веде господарську діяльність.

Позивач зазначив, що Міністерство юстиції України не є стороною Договору № 08562967 від 30.12.2020 на постачання природного газу між Відповідачем-1 та Відповідачем-2.

Отже, питання визнання недійсності додаткових угод до договору №08562967 від 30.12.2020 р. на постачання природного газу між Відповідачем-1 та Відповідачем-2 не належить до компетенції Міністерства юстиції України, а також є втручанням у господарську діяльність суб`єкта господарювання та є перешкоджанням їй, що є порушенням норм Господарського кодексу України та заборонено. Зазначене вище твердження відповідає позиції, встановленої у листі Міністерства юстиції України від 04.11.2022 № 102573/15.1/-22, яке міститься у матеріалах справи.

Позивач зазначив, що Відповідач-2 має право на відшкодування завданих збитків та є належним позивачем у спірних правовідносинах щодо визнання недійсним додаткових угод до договору № 08562967 від 30.12.2020 р. на постачання природного газу.

В судовому засіданні 23.04.2024 позивач підтримав позовні вимоги прокурора.

ПОЯСНЕННЯ ПРОКУРОРА.

Дніпропетровська обласна прокуратура надала пояснення, в яких зазначила, що відповідно до п.1 Положення про державну установу «Кам`янська виправна колонія (№34)», затвердженого наказом міністерства юстиції 1124/5 від 20.03.2020, Кам`янська виправна колонія органом управління виправної колонії є Міністерство юстиції України, діяльність установи виконання покарань контролюється та координується Південно-Східним Міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та Міністерства юстиції.

Установа виконання покарань відповідно до покладених на неї завдань забезпечує організацію і ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової, бюджетної, статистичної та іншої звітності у порядку, встановленому нормативно правовими актами, забезпечує законність фінансових і господарських операцій, ефективне, результативне та цільове використання виділених на її утримання бюджетних коштів.

В силу положень ст.22 Бюджетного кодексу України, Міністерство юстиції щодо ДУ «Кам`янська виправна колонія (№ 34)» є розпорядником державних коштів вищого рівня, який здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів, виконує інші повноваження.

Міністерство юстиції України з метою організації своєї діяльності організовує планово - фінансову роботу в апараті Міністерства, його територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку.

Згідно з п. 1 Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №228 з наступними змінами та доповненнями, Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Серед інших основними завданнями Мін`юсту є визначення основних напрямів діяльності міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації Мін`юсту, уповноважених органів з питань пробації, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ та організацій, утворених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально - виконавчої служби (далі - органи і установи); аналіз результатів діяльності та вжиття заходів для підвищення ефективності функціонування територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства.

Міністр організовує внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечує їх здійснення в Мін`юсті та бюджетних установах, що належать до сфери управління Мін`юсту. (п.12 пп.13 Положення).

Міністерство юстиції України є юридичною особою (п.15 Положення).

Фінансування державної установи «Кам`янська виправна колонія «№ 34» у 2021 році здійснювалась за рахунок коштів загального фонду державного бюджету відповідно до кошторису бюджетної програми установи на 2021 рік за кодами програмної класифікації видатків, а саме:

- 3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України (паспорт бюджетної програми на 2021 рік, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 08.02.2021 за № 471/5),

- 3601060 «Підготовка робітничих кадрів у професійно-технічних закладах соціальної адаптації при установах виконання покарань» (паспорт бюджетної програми на 2021 рік, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 05.02.2021 за № 451/5).

Розпорядником коштів із вищевказаних бюджетним програм є Міністерство юстиції України

Таким чином, у відповідності до п.1 Положення про ДУ «Кам`янська виправна колонія (№ 34)», затвердженого наказом Міністерства України №1124 від 20.03.2020, ст.22 Бюджетного кодексу України, п. 1, п. 12 п.п. 13, п.15 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 02.07.2014 №228, органом який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Міністерство юстиції України.

Кам`янською окружною прокуратурою направлено лист 04/56-3211ВИХ-22 від 19.07.2022 на адресу Міністерства юстиції України в якому повідомлялось про встановлені факти та необхідність вжиття заходів цивільно-правового характеру.

Міністерство юстиції України листом від 12.08.2022 повідомило про те, що у 2021 році фінансування державної установи «Кам`янська виправна колонія (№ 34)» (далі - установа) здійснювалося Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції за бюджетними програмами 3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України» та 3601060 «Підготовка робітничих кадрів у професійно-технічних закладах соціальної адаптації при установах виконання покарань» за КЕКВ 2111 «Заробітна плата», КЕКВ 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців», КЕКВ 2120 «Нарахування на оплату праці», КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар», КЕКВ 2230 «Продукти харчування», КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)», КЕКВ 2250 «Видатки на відрядження», КЕКВ 2272 «Оплата водопостачання та водовідведення», КЕКВ 2273 «Оплата електроенергії», КЕКВ 2274 «Оплата природного газу», КЕКВ 2275 «Оплата інших енергоносіїв та інших комунальних послуг», КЕКВ 2282 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку» та КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».

Управлінням внутрішнього аудиту Міністерства юстиції України не планувалися та не здійснювалися внутрішні аудити в установі.

Інформація щодо фактів необґрунтованого збільшення ціни на природний газ за закупівлею UA-2020-10-19-005912-C та зайво перерахованих коштів на виконання договору про постачання природного газу укладеного з державною установою «Кам`янська виправна колонія (№ 34)» за результатами відкритих торгів (UA-2020-I0-19-005912-e) до Міністерства юстиції України не надходила.

За інформацією Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції між установою та ТОВ «Екотехноінвест» проводились звірки розрахунків, відповідно до актів звірки не зафіксовано фактів зайвого перерахування коштів за постачання природного газу.

Також, Кам`янською окружною прокуратурою направлено лист № 04/56-4537ВИХ-22 від 26.09.2022 до Міністерства юстиції України, в якому повідомлено про виявлені порушення вимог законодавства про публічні закупівлі та викладено запит про надання інформації щодо вжиття заходів щодо стягнення надміру сплачених коштів.

Міністерством юстиції України повідомлено Кам`янську окружну прокуратуру листом від 04.11.2022 про те, що Державна установа «Кам`янська виправна колонія № 34» є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах казначейської служби, є бюджетною неприбутковою установою та веде господарську діяльність.

Питання про визнання недійними додаткових угод до договору кладеного Державною установою «Кам`янська виправна колонія № 34», не належить до компетенції Міністерства юстиції України, а також є втручанням у господарську діяльність суб`єкта господарювання та перешкоджання їй, що є порушенням норм Господарського кодексу України.

Кам`янською окружною прокуратурою листом за № 04/56-6356ВИХ-23 від 02.11.2023 повідомлено Міністерство юстиції України про виявлені порушення вимог законодавства про публічні закупівлі та необхідності вжиття заходів.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 14.12.2023 за № 165882/173183- 7-23/9.2.3 від 14.12.2023 зазначено про те, що зазначені питання були порушені у листі Кам`янської окружної прокуратури у листі від 26.09.2022 № 04/56-4537 вих-22 на який листом Міністерство юстиції України від 04.11.2022 № 102573/15.1/-22 надано відповідь.

Враховуючи те, що окружна прокуратура повідомляла про виявлені порушення, Міністерством юстиції України як органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, дій, спрямованих на здійснення відповідного захисту інтересів держави, на протязі тривалого часу не вжито, з часу укладення оспорюваних угод не вжито належних заходів до усунення зазначених порушень та звернення з позовом до суду, інші заходи для повернення надміру сплачених коштів до державного бюджету також не вживалися.

Таким чином, Міністерством юстиції України як органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, заходи щодо припинення та визнання недійсними додаткових угод до договору закупівлі газового палива, стягнення надміру сплачених коштів у розумний строк не вживались.

Необхідність звернення з цим позовом зумовлена потребою захистити інтереси держави у зв`язку із нездійсненням відповідних повноважень Міністерством юстиції України допущено неналежне здійснення повноважень, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах та підстави для внесення позову прокурором в інтересах держави.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА-1.

З приводу дотримання прав відповідача-1 під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.

Частиною 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" визначено, що в Єдиному державному реєстрі містяться відомості щодо юридичної особи, зокрема, про місцезнаходження останньої.

Місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вноситься до відомостей про цю юридичну особу. За змістом частини 4 статті 17 вказаного Закону, державній реєстрації підлягають зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачати або свідомо допускати можливість настання певних негативних ризиків (зокрема щодо неотримання поштової кореспонденції).

З матеріалів справи вбачається, ухвала суду від 16.01.2024 була надіслана відповідачу-1 на адресу його офіційного місцезнаходження: проспект Поля Олександра, будинок 59, м.Дніпро, 49031, яка вказана у Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; однак, вказане поштове відправлення, не було вручено відповідачу під час доставки (а.с. 213-214).

З матеріалів справи також вбачається, що вказані обставини (повернення ухвал суду за зворотною адресою з довідками АТ "Укрпошта" форми 20 "За закінченням терміну зберігання") носять систематичний характер, всі надіслані відповідачу ухвали суду були повернуті за зворотною адресою з аналогічних підстав.

При цьому, відповідно до частин 6, 7 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:

1) день вручення судового рішення під розписку;

2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи;

3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;

4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;

5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Отже, в розумінні частини 3 статті 120 та частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України відповідач є належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом; ухвала суду від 16.01.2024 вважається врученою відповідачу.

При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають електронного кабінету та яких неможливо сповістити за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає чи не перебуває.

Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу, фізичну особу - підприємця.

Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв`язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 10.10.2023 № 1071) (далі Правила), які визначають порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку та регулюють відносини між ними.

Відповідно до пункту 76 Правил для отримання поштових відправлень користувачі послуг поштового зв`язку повинні забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв`язок", цих Правил.

Згідно з пунктом 78 Правил поштові відправлення, адресовані юридичним особам, можуть видаватися їх представникам, уповноваженим в установленому законодавством порядку на одержання поштових відправлень.

Відповідно до пунктів 82, 83 Правил рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого (реєстрованого) листа з позначкою "Судова повістка", працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду. Рекомендовані поштові відправлення з позначкою "Судова повістка", адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання поштових відправлень, під розпис. У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до суду.

Враховуючи все вищевикладене, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу, фізичну особу - підприємця.

У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.

Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.

Враховуючи викладене, неперебування відповідача-1 за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.

За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем-1 вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.

Інших засобів зв`язку з відповідачем Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а також матеріали справи не містять.

В даному випадку господарським судом здійснені всі можливі заходи задля повідомлення відповідача-1 про розгляд даної справи судом, що підтверджується направленням ухвал суду на всі відомі суду засоби зв`язку з відповідачем.

Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.

Згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 16.01.2024 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/116318399) надіслано судом 16.01.2024, зареєстровано в реєстрі 17.01.2024 та оприлюднено 18.01.2024, тобто завчасно; отже у відповідача-1 були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).

З урахуванням наведеного, відповідач-1 не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі від 16.01.2024 у Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Крім того, для відповідача-1 судом зроблено оголошення на офіційному сайті Господарського суду Дніпропетровської області про наявність справи в суді (а.с. 212).

Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.

Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).

Суд вважає, що відповідач-1 не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА-2.

Згідно положень ч. 7 ст. 6 Господарського процесуального кодексу України, особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Так, згідно даних підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», Державна установа "Кам`янська виправна колонія № 34" має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС. Дата реєстрації: 27.01.2023 15:03.

Згідно довідок про доставку електронного листа, ухвалу від 16.01.2024 було доставлено до електронного кабінету відповідача-2 17.01.2024, ухвалу від 05.02.2024 доставлено 07.02.2024, ухвалу від 06.02.2024 доставлено 08.02.2024, ухвалу від 20.02.2024 доставлено 21.02.2024, ухвалу від 04.03.2024 доставлено 07.03.2024 ,ухвалу від 27.03.2024 доставлено 27.03.2024.

Таким чином, Відповідач-2 про наявність справи у суді повідомлений належним чином, відзив на позов не надав.

ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.

Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з наявністю правових підстав для визнання недійсними додаткових угод та стягнення надмірно сплачених коштів за договором.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.

Щодо наявності підстав для представництва інтересів держави в суді прокурором суд зазначає таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Такі випадки встановлено частиною 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Вказаною нормою передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

З зазначеної норми вбачається, що підстави для представництва прокурором інтересів держави в суді складаються з чотирьох елементів:

1) наявність інтересів держави у спірних відносинах;

2) порушення/загроза порушення зазначених інтересів;

3) наявність/відсутність компетентного суб`єкта владних повноважень, який має захищати зазначені інтереси держави;

4) нездійснення або неналежне здійснення захисту інтересів держави компетентним суб`єктом владних повноважень (у разі його наявності).

Статтею 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача.

Крім того, Європейський Суд з прав людини неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф.В. проти Франції" (F.W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

Водночас, Європейський Суд з прав людини уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (пункт 54 рішення).

Крім того, Консультативна Рада Європейських прокурорів (далі - КРЄП), створена Комітетом міністрів 13.07.2005 для підготовки висновків з питань, які стосуються прокурорської служби, та сприяння ефективному впровадженню Рекомендації REC (2000) 19 Комітету міністрів Ради Європи Державам-членам "Про роль прокуратури в системі кримінального судочинства", наголосила, що з перших засідань Генеральні прокурори Європи зрозуміли, що втручання прокуратури за межами кримінальної сфери може виправдовуватися лише її загальними завданнями діяти від імені суспільства та у державних інтересах, забезпечувати застосування закону, як це завдання визначається у Рекомендації № R (2000) 19, і що такі функції не можуть ставити під сумнів принцип розподілу повноважень законодавчої, виконавчої та судової гілок влади або той факт, що лише компетентні суди можуть вирішувати спори, заслухавши обидві сторони.

Відповідно до висновку № 3 (2008) КРЄП "Про роль прокуратури за межами сфери кримінального права" необхідно зважати на те, щоб держави, у яких прокурорські служби виконують функції за межами сфери кримінального права, забезпечували реалізацію цих функцій, у відповідності, з поміж інших, з такими принципами, як ці функції реалізуються від імені суспільства та у державних інтересах з метою забезпечення застосування права із дотриманням основних прав та свобод у межах компетенції, наданої прокурорам за законом, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентним правом ЄСПЛ.

З огляду на викладене, з урахуванням ролі прокуратури у демократичному суспільстві та необхідності дотримання справедливого балансу у питанні рівноправності сторін судового провадження, зміст пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України щодо підстав представництва прокурора інтересів держави в судах не може тлумачитися розширено.

Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 3 частини 2 статті 129 Конституції України).

Пунктами 4, 5 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 3-рп/99 визначено, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, а отже прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах і може здійснювати представництво в порядку, передбаченому процесуальним законом.

"Інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному конкретному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

Поняття "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах" означає орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави. Таким органом може виступати орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади, і який має передбачені законодавчим актом, тобто законом, повноваження на подання відповідного позову до суду.

Таким чином, з огляду на зазначені законодавчі положення, прокурор може заявити в інтересах держави позов, який виражається в інтересах частини українського народу - членів територіальної громади, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює саме орган місцевого самоврядування, хоча він, цей орган, навпаки, покликаний ці інтереси захищати.

Такий підхід узгоджується з Європейською хартією місцевого самоврядування 1985 року (ратифікована Законом України від 15.07.1997 № 452/97-ВР), яка передбачає, що органи місцевого самоврядування при вирішенні відповідної частини публічних (суспільних) справ (public affairs) діють під власну відповідальність в інтересах місцевого населення й у правовій системі держав-учасниць, зокрема у сфері адміністративного контролю за органами самоврядування, має забезпечуватись співмірність (баланс) між заходами контролю та важливістю інтересів, які контролюючий орган має намір захищати (статті 3, 8).

Крім того, з урахуванням статей1, 2, 6, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", орган місцевого самоврядування представляє відповідну територіальну громаду і здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Однак первинним суб`єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень є територіальна громада - жителі, об`єднані постійним проживанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адміністративно-територіальними одиницями, або добровільне об`єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Конституція України визначає, що місцеве самоврядування в Україні здійснюється територіальною громадою в порядку, встановленому законом, як безпосередньо, так і через органи місцевого самоврядування: сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; особливості здійснення місцевого самоврядування в містах Києві та Севастополі визначаються окремими законами України (статті 140 Конституції України).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування територіальної громади є однією з гарантій держави.

Правовідносини, пов`язані із використанням бюджетних коштів, становлять суспільний інтерес, а незаконність (якщо така буде встановлена) укладенням угод до договору закупівлю товарів, на підставі яких витрачаються ці кошти, не відповідає суспільним інтересам.

Виконання зобов`язань за договором, укладеним за результатами процедури закупівлі, проведеної з порушенням законодавства у сфері публічних закупівель, може призвести до нераціонального та неефективного використання бюджетних коштів, що не відповідатиме меті Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам, за якими мають здійснюватися публічні закупівлі, закріпленими у статті 5 даного Закону.

Вказана позовна заява прокурором була подана в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України, з огляду на наступне.

Як зазначено в преамбулі Закону України "Про публічні закупівлі", цей Закон встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальної громади та об`єднаних територіальних громад.

Відповідно до статті 1 Конституції України Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава.

Статтею 8 Конституції передбачено, що в Україні визнається і діє верховенство права.

Держава виступає гарантом реалізації та впровадження на території країни прийнятих законів та інших нормативно-правових актів, тобто будь-які суспільно-правові відносини, які виникають, мають реалізовуватися виключно в правовому полі, в межах визначених чинним законодавством.

Споживачем укладено з постачальником додаткові угоди всупереч нормам Закону України "Про публічні закупівлі", що є прямим порушенням вимог законодавства і наносить матеріальний збиток, що не може не відобразитись на державних інтересах та авторитеті держави.

Проводячи відкриті торги на закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, спеціально уповноважені органи, які здійснюють закупівлі, а також контролюють їх законність мають забезпечити реалізацію вимог законодавства про публічні закупівлі в частині законності, прозорості, добросовісності конкуренції тощо. При цьому вказані вимоги мають реалізовуватися не лише на стадії укладення основного договору про закупівлю товару, а й під час внесення відповідних змін до договору, аж до повного його виконання сторонами.

Держава як гарант верховенства права в Україні гарантує, що укладення договору про закупівлю товарів за бюджетні кошти відповідно до вимог законодавства про публічні закупівлі сприятиме ефективному, прозорому та цільовому використанню бюджетних коштів. Реалізація вказаних гарантій впроваджується через діяльність спеціально уповноважених органів.

Тому, підставою для звернення прокурора до суду в інтересах держави з даним позовом є порушення економічних інтересів держави, що виразилась у вчиненні незаконного правочину і, як наслідок, проведення бюджетного фінансування з порушенням законодавчо встановленого порядку.

Закупівля товарів за державні кошти здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про публічні закупівлі". Одними з принципів закупівлі за державні кошти є максимальна економія та ефективність, добросовісна конкуренція учасників.

У зв`язку з чим, внесення відповідних змін до договору про закупівлю, що суперечать вимогам законодавства, є прямим порушенням інтересів держави як основного гаранта забезпечення реалізації суспільних відносин виключно в правовому полі.

Відповідно до п.1 Положення про державну установу «Кам`янська виправна колонія (№34)», затвердженого наказом міністерства юстиції 1124/5 від 20.03.2020, Кам`янська виправна колонія органом управління виправної колонії є Міністерство юстиції України, діяльність установи виконання покарань контролюється та координується Південно-Східним Міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та Міністерства юстиції.

Установа виконання покарань відповідно до покладених на неї завдань забезпечує організацію і ведення бухгалтерського обліку, складання фінансової, бюджетної, статистичної та іншої звітності у порядку, встановленому нормативно правовими актами, забезпечує законність фінансових і господарських операцій, ефективне, результативне та цільове використання виділених на її утримання бюджетних коштів.

В силу положень ст.22 Бюджетного кодексу України, Міністерство юстиції щодо ДУ «Кам`янська виправна колонія (№ 34)» є розпорядником державних коштів вищого рівня, який здійснює внутрішній контроль за повнотою надходжень, взяттям бюджетних зобов`язань розпорядниками бюджетних коштів нижчого рівня та одержувачами бюджетних коштів і витрачанням ними бюджетних коштів, виконує інші повноваження.

Міністерство юстиції України з метою організації своєї діяльності організовує планово - фінансову роботу в апараті Міністерства, його територіальних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку.

Згідно з п. 1 Положенням про Міністерство юстиції України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №228 з наступними змінами та доповненнями, Мін`юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).

Серед інших основними завданнями Мін`юсту є визначення основних напрямів діяльності міжрегіональних управлінь з питань виконання кримінальних покарань та пробації Мін`юсту, уповноважених органів з питань пробації, установ виконання покарань, слідчих ізоляторів, воєнізованих формувань, навчальних закладів, закладів охорони здоров`я, підприємств установ виконання покарань, інших підприємств, установ та організацій, утворених для забезпечення виконання завдань Державної кримінально - виконавчої служби (далі - органи і установи); аналіз результатів діяльності та вжиття заходів для підвищення ефективності функціонування територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Міністерства.

Міністр організовує внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечує їх здійснення в Мін`юсті та бюджетних установах, що належать до сфери управління Мін`юсту. (п.12 пп.13 Положення).

Міністерство юстиції України є юридичною особою (п.15 Положення).

Фінансування державної установи «Кам`янська виправна колонія «№ 34» у 2021 році здійснювалась за рахунок коштів загального фонду державного бюджету відповідно до кошторису бюджетної програми установи на 2021 рік за кодами програмної класифікації видатків, а саме:

- 3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України (паспорт бюджетної програми на 2021 рік, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 08.02.2021 за № 471/5),

- 3601060 «Підготовка робітничих кадрів у професійно-технічних закладах соціальної адаптації при установах виконання покарань» (паспорт бюджетної програми на 2021 рік, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 05.02.2021 за № 451/5).

Розпорядником коштів із вищевказаних бюджетним програм є Міністерство юстиції України

Таким чином, у відповідності до п.1 Положення про ДУ «Кам`янська виправна колонія (№ 34)», затвердженого наказом Міністерства України №1124 від 20.03.2020, ст.22 Бюджетного кодексу України, п. 1, п. 12 п.п. 13, п.15 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінетом Міністрів України від 02.07.2014 №228, органом який уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Міністерство юстиції України, отже воно є належними позивачем у справі.

Кам`янською окружною прокуратурою направлено лист 04/56-3211ВИХ-22 від 19.07.2022 на адресу Міністерства юстиції України в якому повідомлялось про встановлені факти та необхідність вжиття заходів цивільно-правового характеру.

Міністерство юстиції України листом від 12.08.2022 повідомило про те, що у 2021 році фінансування державної установи «Кам`янська виправна колонія (№ 34)» (далі - установа) здійснювалося Південно-Східним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції за бюджетними програмами 3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України» та 3601060 «Підготовка робітничих кадрів у професійно-технічних закладах соціальної адаптації при установах виконання покарань» за КЕКВ 2111 «Заробітна плата», КЕКВ 2112 «Грошове забезпечення військовослужбовців», КЕКВ 2120 «Нарахування на оплату праці», КЕКВ 2210 «Предмети, матеріали, обладнання та інвентар», КЕКВ 2230 «Продукти харчування», КЕКВ 2240 «Оплата послуг (крім комунальних)», КЕКВ 2250 «Видатки на відрядження», КЕКВ 2272 «Оплата водопостачання та водовідведення», КЕКВ 2273 «Оплата електроенергії», КЕКВ 2274 «Оплата природного газу», КЕКВ 2275 «Оплата інших енергоносіїв та інших комунальних послуг», КЕКВ 2282 «Окремі заходи по реалізації державних (регіональних) програм, не віднесені до заходів розвитку» та КЕКВ 2800 «Інші поточні видатки».

Управлінням внутрішнього аудиту Міністерства юстиції України не планувалися та не здійснювалися внутрішні аудити в установі.

Інформація щодо фактів необґрунтованого збільшення ціни на природний газ за закупівлею UA-2020-10-19-005912-C та зайво перерахованих коштів на виконання договору про постачання природного газу укладеного з державною установою «Кам`янська виправна колонія (№ 34)» за результатами відкритих торгів (UA-2020-I0-19-005912-e) до Міністерства юстиції України не надходила.

За інформацією Південно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції між установою та ТОВ «Екотехноінвест» проводились звірки розрахунків, відповідно до актів звірки не зафіксовано фактів зайвого перерахування коштів за постачання природного газу.

Також, Кам`янською окружною прокуратурою направлено лист № 04/56-4537ВИХ-22 від 26.09.2022 до Міністерства юстиції України, в якому повідомлено про виявлені порушення вимог законодавства про публічні закупівлі та викладено запит про надання інформації щодо вжиття заходів щодо стягнення надміру сплачених коштів.

Міністерством юстиції України повідомлено Кам`янську окружну прокуратуру листом від 04.11.2022 про те, що Державна установа «Кам`янська виправна колонія № 34» є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах казначейської служби, є бюджетною неприбутковою установою та веде господарську діяльність.

Питання про визнання недійними додаткових угод до договору кладеного Державною установою «Кам`янська виправна колонія № 34», не належить до компетенції Міністерства юстиції України, а також є втручанням у господарську діяльність суб`єкта господарювання та перешкоджання їй, що є порушенням норм Господарського кодексу України.

Кам`янською окружною прокуратурою листом за № 04/56-6356ВИХ-23 від 02.11.2023 повідомлено Міністерство юстиції України про виявлені порушення вимог законодавства про публічні закупівлі та необхідності вжиття заходів.

Відповідно до листа Міністерства юстиції України від 14.12.2023 за № 165882/173183- 7-23/9.2.3 від 14.12.2023 зазначено про те, що зазначені питання були порушені у листі Кам`янської окружної прокуратури у листі від 26.09.2022 № 04/56-4537 вих-22 на який листом Міністерство юстиції України від 04.11.2022 № 102573/15.1/-22 надано відповідь.

Враховуючи те, що окружна прокуратура повідомляла про виявлені порушення, Міністерством юстиції України як органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, дій, спрямованих на здійснення відповідного захисту інтересів держави, на протязі тривалого часу не вжито, з часу укладення оспорюваних угод не вжито належних заходів до усунення зазначених порушень та звернення з позовом до суду, інші заходи для повернення надміру сплачених коштів до державного бюджету також не вживалися.

Таким чином, Міністерством юстиції України як органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, заходи щодо припинення та визнання недійсними додаткових угод до договору закупівлі газового палива, стягнення надміру сплачених коштів у розумний строк не вживались.

Необхідність звернення з цим позовом зумовлена потребою захистити інтереси держави у зв`язку із нездійсненням відповідних повноважень Міністерством юстиції України допущено неналежне здійснення повноважень, вбачаються виключні підстави для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах та підстави для внесення позову прокурором в інтересах держави.

Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання в право власності буде розглядатися як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, що передбачається для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа несе індивідуальний і надмірний тягар".

При цьому ЄСПЛ у питаннях оцінки "пропорційності", як і в питаннях наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою достатньо широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах.

Звернення прокурора до суду спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання раціонального витрачання коштів місцевого бюджету, а отже порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції з прав людини та основоположних свобод у даному спорі відсутнє.

Таким чином, господарський суд приходить до висновку, що прокурор при зверненні з даним позовом з дотриманням норм статті 53 Господарського процесуального кодексу України та статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначив уповноважений орган державної влади та належним чином обґрунтував необхідність захисту інтересів держави у спірних правовідносинах внаслідок у тому числі бездіяльності позивача.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню з огляду на таке.

Як зазначив прокурор у позовній заяві, Кам`янською окружною прокуратурою встановлено факт порушення законодавства у сфері публічних закупівель щодо безпідставного укладання додаткових угод до договору про закупівлю природного газу в наслідок яких безпідставно сплачено бюджетні кошти.

Так, відповідно до інформації, яка розміщена на веб-порталі «Prozorro» (ID закупівлі UA-2020-10-19-005912-c) встановлено, що Державною установою «Кам`янська виправна колонія (№34)» проведено відкриті торги щодо закупівлі газового палива (Природний газ) товару за кодом ДК 021:2015:09120000-6: в обсягах 300 000 м3, з очікуваною вартістю 3 000 000 грн. 00 коп.

Оголошення про проведення відкритих торгів 19.10.2020 оприлюднено в мережі Інтернет на веб-сайті «Prozorro публічні закупівлі» за посиланням https://prozorro.gov.ua/tender/UA-2020-10-19-005912-c.

У відкритих торгах брали участь:

- Товариство з обмеженою відповідальністю «КАСТУМ» з первинною пропозицією 1 560 000 грн. 00 коп. з ПДВ, та остаточною 1 434 000 грн. 00 коп. з ПДВ;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕКОТЕХНОІНВЕСТ"» з первинною пропозицією 1 580 400 грн. 00 коп. з ПДВ, та остаточною 1 439 400 грн. 00 коп. з ПДВ;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «ГАЗЕНЕРГО-ТРЕЙД» з пропозицією 1 755 000 грн. 00 коп. з ПДВ, та остаточною 1 439 700 грн. 00 коп. з ПДВ;

- Товариство з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровськгаз збут» з пропозицією 1 999 167 грн. 30 коп. з ПДВ, та остаточною 1 440 000 грн. 00 коп. з ПДВ;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "СЕРВІС ГРУПП ЛТД"» з первинною пропозицією 1 753 200 грн. 00 коп. з ПДВ, та остаточною 1 574 982 грн. 00 коп. з ПДВ;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "АС"» з первинною пропозицією 1 890 000 грн. 00 коп. з ПДВ, та остаточною 1 723 197 грн. 00 коп. з ПДВ;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "УКР ГАЗ РЕСУРС"» з первинною пропозицією 1 900 800 грн. 00 коп. з ПДВ, та остаточною 1 753 000 грн. 00 коп. з ПДВ;

- Приватне підприємство "ОККО КОНТРАКТ" з первинною пропозицією 1 890 000 грн. 00 коп. з ПДВ, та остаточною 1 890 000 грн. 00 коп. з ПДВ;

- Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРДЖІ ТРЕЙД ГРУП"» з первинною пропозицією 2 430 000 грн. 00 коп. з ПДВ, та остаточною 2 430 000 грн. 00 коп. з ПДВ;

Під час оцінки тендерних пропозицій, яка проводилася автоматично електронною системою закупівель на основі методики оцінки, зазначеної в тендерній документації шляхом застосування процедури електронного аукціону найбільш економічно вигідною пропозицією визнано пропозицію ТОВ «КАСТУМ», але учасник процедури не відповідав вимогам встановленим абз. 1 ч. 3 ст. 22 Закону "Про публічні закупівлі", тому переможцем торгів визнано ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (на теперішній час ТОВ «КВІНТІС ПРОМ 12») та 30 грудня 2020 року між ДУ «Кам`янська виправна колонія № 34» та ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (код ЄДРПОУ 34933742) (на теперішній час ТОВ «КВІНТІС ПРОМ 12») укладено договір на постачання природного газу № 08562967 обсягом 300 000 куб.м. вартістю 1 439 400 грн. тобто 4,79 грн. за 1 куб.м.

Відповідно до п.1.1 Договору № 08562967 постачальник (ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (на теперішній час ТОВ «КВІНТІС ПРОМ 12») зобов`язується передати у власність споживачу (ДУ «Кам`янська виправна колонія № 34») у 2021 році газове паливо за кодом ДК 021:2015-09120000-6 (природний газ), а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість газу у розмірах, строки та порядку, що визначені Договором.

Відповідно до п. 1.2 договору № 08562967, річний плановий обсяг постачання газу 300,000 тис. куб.м.

Відповідно до п. 3.2. договору ціна за 1 кубічний метр природного газу з урахуванням вартості послуг доступу до потужності, з урахуванням ПДВ, складає 4,798 грн. Ціна може змінюватися протягом дії Договору. Зміна ціни узгоджується шляхом підписання додаткової угоди до цього Договору. Сторони домовилися, що ціна на газ, розрахована відповідно до пунктів 3.2 та 3.3 цього Договору, застосовується сторонами при складанні актів приймання-передачі газу та розрахунках за цим Договором.

Пунктом 3.6 Договору передбачено, що загальна сума Договору становить 1 439 400,00 грн. (Один мільйон чотириста тридцять дев`ять тисяч чотириста грн. 00 коп.), у т. ч. ПДВ - 20% становить 239 900,00 грн. (двісті тридцять дев`ять тисяч дев`ятсот грн. 00 коп.).

У відповідності до п.п. 2 п.9.6 Договору сторонами Договору визначено, що істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватись після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків: 1) зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; 2) Збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю,- не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю.

Станом на момент підписання цього договору сторонами погоджені всі істотні умови предмет, ціну та строк виконання зобов`язань за договором відповідно до вимог ч.3 ст.180 Господарського кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі».

В подальшому між ДУ «Кам`янська виправна колонія № 34 та ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (на теперішній час ТОВ «КВІНТІС ПРОМ 12») укладено 7 додаткових угод до Договору на постачання природнього газу № 08562967 від 30.12.2020, якими безпідставно збільшено суму газового палива (природного газу).

Додатковою угодою №1 від 27.01.2021 на постачання природного газу сторонами, відповідно до п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» внесено зміни до п. 3.2. договору, відповідно до яких збільшено ціну за одиницю товару без збільшення суми договору, а саме: ціна газу становить 4,39775 грн. за 1 куб. м., крім того ПДВ - 0,87955 грн., всього з ПДВ 5.2773 грн. (ціна газу у порівняні з укладеним договором збільшилась на 10%).

Також погоджено, що в силу положень ч.3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин, які склалися між сторонами до дати її укладення, а саме з 01.01.2021.

Додатковою угодою №2 від 28.01.2021 на постачання природного газу Сторонами, відповідно до п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» внесено зміни до п. 3.2. договору, відповідно до яких збільшено ціну за одиницю товару без збільшення суми договору, а саме: ціна газу становить 4,837 грн. за 1 куб.м., крім того ПДВ - 0,96741 грн., всього з ПДВ 5.80446 грн. (ціна газу у порівняні з укладеним договором збільшилась на 21% ).

Також погоджено, що в силу положень ч.3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин, які склалися між сторонами до дати її укладення, а саме з 03.01.2020.

Додатковою угодою №3 від 29.01.2021 на постачання природного газу Сторонами, відповідно до п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» внесено зміни до п. 3.2. договору, відповідно до яких збільшено ціну за одиницю товару без збільшення суми договору, а саме: ціна газу становить 5,32025 грн. за 1 куб.м., крім того ПДВ - 1,06405 грн., всього з ПДВ 6,3843 грн. (ціна газу у порівняні з укладеним договором збільшилась на 33%).

Також погоджено, що в силу положень ч.3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин, які склалися між сторонами до дати її укладення, а саме з 06.01.2020.

Додатковою угодою №4 від 30.01.2021 на постачання природного газу Сторонами, відповідно до п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» внесено зміни до п. 3.2. договору, відповідно до яких збільшено ціну за одиницю товару без збільшення суми договору, а саме: ціна газу становить 5,8517 грн. за 1 куб.м., крім того ПДВ - 1,17034 грн., всього з ПДВ 7,02204 грн. (ціна газу у порівняні з укладеним договором збільшилась на 46,6%).

Також погоджено, що в силу положень ч.3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин, які склалися між сторонами до дати її укладення, а саме з 10.01.2020.

Додатковою угодою №5 від 31.01.2021 на постачання природного газу Сторонами, відповідно до п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» внесено зміни до п. 3.2. договору, відповідно до яких збільшено ціну за одиницю товару без збільшення суми договору, а саме: ціна газу становить 6,43625 грн. за 1 куб.м., крім того ПДВ - 1,28725 грн., всього з ПДВ 7,72350 грн. (ціна газу у порівняні з укладеним договором збільшилась на 61%).

Також погоджено, що в силу положень ч.3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин, які склалися між сторонами до дати її укладення, а саме з 15.01.2020.

Додатковою угодою №6 від 07.04.2021 на постачання природного газу Сторонами, відповідно до п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» внесено зміни до п. 3.2. договору, відповідно до яких збільшено ціну за одиницю товару без збільшення суми договору, а саме: ціна газу становить 7,0792 грн. за 1 куб.м., крім того ПДВ 1,41584 грн., всього з ПДВ 8,49504 грн. (ціна газу у порівняні з укладеним договором збільшилась на 70,7%)

Також погоджено, що в силу положень ч.3 ст. 631 ЦК України, умови даної додаткової угоди застосовуються до відносин, які склалися між сторонами до дати її укладення, а саме з 15.03.2020.

Додатковою угодою № 7 від 22.04.2021 на постачання природного газу Сторонами, відповідно до п.2 ч.5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» внесено зміни до п.3.2 до договору, відповідно до яких збільшено суму за одиницю товару без збільшення суми договору, а саме ціна газу становить 7,6455 грн. за 1 куб.м., крім того ПДВ 1,5291 грн., всього з ПДВ 9,17460 грн. (ціна газу у порівняні з укладеним договором збільшилась на 91%)

Додатковою угодою № 8 від 24.05.2021 внесені зміни до договору, а саме зменшено суму Договору на 120340 грн. 89 коп., в тому числі ПДВ 20056 грн. 81 коп. та внесено зміни до Договору, а саме викладено пункт 3.6 розділу 3 Договору в наступній редакції:

« 3.6 Сума Договору становить 1 319 059 грн. 11 коп. (один мільйон триста дев`ятнадцять тисяч п`ятдесят дев`ять грн. 11 коп.) в тому числі ПДВ 219843 грн. 18 коп. (двісті дев`ятнадцять тисяч вісімсот сорок три грн. 18 коп.)»

Внаслідок укладення зазначених додаткових угод № 1,2,3,4,5,6,7 ціну за одиницю товару збільшено на 91%, що свідчить про порушення сторонами вимог ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі» та призвело до надмірних витрат бюджетних коштів.

Таким чином, укладаючи додаткові угоди до Договору сторони збільшили ціну за одиницю товару з 4,798 грн/м3 до 9,1746 грн/м3, що є збільшенням ціни на 91%, та зменшено обсяг закупівлі газового палива з 300 000 м3 до 168 177, 24 м3.

Слід зауважити, що передбачені Законом України "Про публічні закупівлі" процедури закупівель визначені з метою забезпечення добросовісної конкуренції серед учасників, досягнення економії та ефективності, а тому і базуються на таких принципах (стаття 5 Закону України "Про публічні закупівлі"). Максимальна економія публічних коштів та ефективність їх використання забезпечується шляхом конкурентного визначення постачальника товарів і послуг, виконання робіт.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним та Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 Цивільного кодексу України "Купівля-продаж".

Вказаний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 18.06.2021 у справі №927/491/19.

Змістом діяльності з проведення публічних закупівель законодавцем визначено проведення відбору переможця процедури закупівель за основним критерієм "ціна". Ціна послуги, товару має визначальне значення, а її необґрунтоване збільшення є прямим порушенням вимог законодавства та спробою уникнути наслідків публічного аукціону. Приведення ціни договору у відповідність до існуючих ринкових цін на газ повністю нівелює зміст інституту публічних закупівель та його мету, оскільки сама закупівля здійснюється для отримання пропозицій, що є кращими (нижчими) за ринкові.

Дії сторін договору по підвищенню ціни за товар шляхом укладення додаткових угод суперечить меті Закону. Зокрема, такі дії нівелюють інститут публічних закупівель, як засіб забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері розвиток добросовісної конкуренції, оскільки, якщо пристати на тлумачення сторонами пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі" при укладенні додаткових угод то ціну за товар можна збільшувати необмежену кількість разів без належного обґрунтування та документального підтвердження.

Подання учасником при проведенні торгів цінової пропозиції, та після укладення договору надсилання листів з проханням погодити більшу ціну за товар не відповідає принципу добросовісної конкуренції. Укладення споживачем додаткових угод з постійним збільшенням ціни за товар жодним чином не відповідає принципу максимальної економії та ефективності.

Як було зазначено вище, відповідно до частини 5 статті 13 Цивільного кодексу України не допускаються використання цивільних прав з метою неправомірного обмеження конкуренції, зловживання монопольним становищем на ринку, а також недобросовісна конкуренція. Статтею 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Невиконання встановлених законодавством норм при організації та проведенні тендерних процедур порушує інтереси держави в частині гарантування організації діяльності органів державної влади відповідно до вимог Конституції та законів України, забезпечення безумовного виконання нормативно-правових актів держави.

Верховний суд вважає (постанова від 18.06.2021 у справі № 927/491/19), що метою регулювання, передбаченого статті 41 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме закріплення можливості сторін змінити умови укладеного договору шляхом збільшення ціни за одиницю товару до 10% є запобіганням ситуаціям, коли внаслідок істотної зміни обставин укладений договір стає вочевидь невигідним для постачальника.

Так, стаття 652 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов`язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах. Через зміну істотних обставин договір може бути змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Тобто, передбачена законодавством про публічні закупівлі норма застосовується, якщо відбувається значне коливання (зростання) ціни на ринку, яке робить для однієї сторони договору його виконання вочевидь невигідним, збитковим. Для того, щоб за таких обставин не був розірваний вже укладений договір і щоб не проводити новий тендер, закон дає можливість збільшити ціну, але не більше як на 10%. Інше тлумачення відповідної норми Закону України "Про державні закупівлі" нівелює, знецінює, робить непрозорою процедуру відкритих торгів. Верховний Суд вважає, що обмеження 10% застосовується як максимальний ліміт щодо зміни ціни, визначену в договорі, незалежно від того, як часто відбуваються такі зміни (кількість підписаних додаткових угод).

Вказана правова позиція знайшла своє відображення та підтвердження у низці Постанов, які суди приймали з аналогічних підстав. Зокрема у Постановах Верховного Суду України у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.09.2022 у справі № 927/1058/21, від 23.01.2020 у справі № 907/788/18, від 13.07.2021 у справі № 927/550/20, від 24.01.2024 у справі №922/2321/2 .

Тендер проводиться не лише для того, щоб закупівля була проведена на максимально вигідних для держави умовах, але й для того, щоб забезпечити однакову можливість всім суб`єктам господарювання продавати свої товари, роботи чи послуги державі.

Відповідно до статті 5 Закону України "Про публічні закупівлі", закупівлі здійснюються за принципом відкритості та прозорості на всіх їх стадіях. Метою цього Закону є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції.

Відтак, проаналізувавши підстави внесення змін до Договору № 08562967 від 30.12.2020, шляхом підписання додаткових угод № 1, № 2, № 3, № 4, №5, № 6, № 7 Кам`янська окружна прокуратура Дніпропетровської області дійшла висновку, що зазначені угоди укладено з порушенням вимог статті 5, частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», статті 180 Господарського Кодексу України, статті 653 Цивільного Кодексу України, а відповідно мають бути визнані недійсними.

Під час підписання основного Договору ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (на теперішній час ТОВ «КВІНТІС ПРОМ 12») засвідчило можливість та погодження виконати домовленість, вказану у Договорі та додатках до нього, тобто добровільно взяло на себе зобов`язання поставити Замовнику газове паливо за ціною 4,798 грн/м3, обсягом 300 000 м3 та загальною вартістю 1 439 400 грн.

Кам`янська окружна прокуратура Дніпропетровської області вважає, що, підписавши Договір, ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (на теперішній час ТОВ «КВІНТІС ПРОМ 12») погодилось з технічними вимогами та вимогами щодо кількості та термінів поставки товару, має можливість та погоджується забезпечити ДУ «Кам`янська виправна колонія № 34» товаром відповідної якості, в необхідній кількості, в установлені Замовником строки та за узгодженою ціною.

Разом з тим, вже фактично після підписання договору вже 27.01.2021 додатковою угодою № 1 збільшено ціну на газ з 4,798 грн. до 4,39775 грн. за 1 куб.м., крім того ПДВ - 0,87955 грн., всього з ПДВ 5.2773 грн. (ціна газу у порівняні з укладеним договором збільшилась на 10%), що ,на думку прокурора, свідчить про свідоме заниження Постачальником цінової пропозиції у тендері з метою перемоги.

Окрім того Додаткові угоди № 2 від 28.01.2021, № 3 від 29.01.2021, №4 від 30.01.2021 №5 від 31.01.2021 укладені послідовно день за днем при цьому кожного разу відбувалась підвищення ціни більше ніж 10% від попередньої додаткової угоди.

Кам`янська окружна прокуратура Дніпропетровської області звертає увагу на той факт, що Додаткову угоду № 5 від 31.01.2021 укладено у вихідний день.

Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження. Документи, що підтверджують підстави для зміни істотних умов договору загалом та у зв`язку з коливанням цін на ринку зокрема повинні бути наявні саме на момент внесення таких змін.

Під коливанням ціни необхідно розуміти зміну за певний період часу ціни товару на ринку чи то в сторону зменшення, чи в сторону збільшення. І таке коливання має відбуватись саме в період після укладання договорів і до внесення відповідних змін до нього.

Таким чином, якщо постачальник документально підтвердить замовнику, що ціна на товар про коливання на ринку такого товару від ціни в договорі і до ціни на момент підписання додаткової угоди, то можна говорити про наявність підстав для внесення змін до договору.

Разом з тим, Верховний Суд у постанові № 927/491/19 від 18.06.2021 зазначив, що постачальнику треба не лише довести підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

У документі, який видає компетентна організація, має бути зазначена чинна ринкова ціна на товар і її порівняння з ринковою ціною станом на дату, з якої почалися змінюватися ціни на ринку, як у бік збільшення, так і у бік зменшення (тобто наявності коливання). Документ про зміну ціни повинен містити належне підтвердження, викладених в ньому даних, проведених досліджень коливання ринку, джерел інформації тощо.

ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (на теперішній час ТОВ «КВІНТІС ПРОМ 12»), в обґрунтування необхідності підвищення ціни за одиницю товару, надані наступні документи:

- відповідно до експертного висновку Київської Торгово-промислової палати №Ц-1/1 від 04.01.2021 за результатами електронних біржових торгів на ТБ «Українська енергетична біржа», що відбулись 20.11.2020 встановила, що 20.11.2020 ціна природного газу за ресурсом січня становила 5 760 грн. за тис. куб.м.;

- відповідно до експертного висновку Київської Торгово-промислової палати №Ц-1/2 від 04.01.2021 за результатами електронних біржових торгів на ТБ «Українська енергетична біржа», що відбулись 10.12.2020 встановила, що 10.12.2020 ціна природного газу за ресурсом грудня становила 6 480,00 грн. за тис. куб.м.;

- відповідно до експертного висновку Київської торгово-промислової палати №Ц-1/3 від 04.01.2021 за результатами електронних біржових торгів на ТБ «Українська енергетична біржа», що відбулись 22.12.2020 встановила, що 22.12.2020 ціна природного газу за ресурсом листопада становила 7 165,00 грн. за тис. куб.м.;

- відповідно до експертного висновку Київської торгово-промислової палати №Ц-1/4 від 04.01.2021 за результатами електронних біржових торгів на ТБ «Українська енергетична біржа», що відбулись 29.12.2020 встановила, що 29.12.2020 ціна природного газу за ресурсом листопада становила 7 721,99 грн. за тис. куб.м.;

- відповідно до експертного висновку Київської торгово-промислової палати №Ц-1/5 від 04.01.2021 за результатами електронних біржових торгів на ТБ «Українська енергетична біржа», що відбулись 30.12.2020 встановила, що 30.12.2020 ціна природного газу за ресурсом листопада становила 8105,88 грн. за тис. куб.м.;

- відповідно до експертного висновку Харківської торгово-промислової палати № 906/21 від 14.04.2021 в якому наведено інформацію вартості природного газу на Європейських хабах до кордону України, а саме: Станом на 15.03.2021 Німецький хаб NCG 9473.44 грн. за 1 тис куб.м., Німецький хаб GASPOOL -9401.76 грн. за 1 тис. куб.м, Нідерландський хаб TTF 9309 грн. за 1 тис. куб.м. Станом на 07.04.2021 Німецький хаб NCG 10,206,25 грн. за 1 тис куб.м., Німецький хаб GASPOOL 10155,94 грн. за 1 тис. куб.м, Нідерландський хаб TTF 10009,20 грн. за 1 тис. куб.м.

Також приведено коливання між вказаними датами, що складає Німецький хаб NCG +7,74%., Німецький хаб GASPOOL +8,02% , Нідерландський хаб TTF +7,52%.

Підставами для укладання додаткових угод та збільшення ціни на газ є експертні висновки Київської торгово промислової палати та Харківської торгово-промислової палати більшість яких датована 04.01.2021 та мають різні ціни на газ від 5 760 грн. за тис.куб.м. до 8 105,88 грн. за тис. грн. куб.м.

Водночас, указані документи не можуть бути належними, допустимими та достатніми доказами на підтвердження коливання цін на ринку, а отже не можуть слугувати достатньою підставою для зміни істотної умови за Договором в частині підвищення ціни за одиницю товару.

По-перше, у вказаних документах надані середні ринкові ціни по Україні, при цьому відсутня жодна інформація, за якою вибіркою проводилось визначення середньої ринкової ціни, у т.ч. по яких регіонах (областях). Указані висновки не містять жодних посилань на коливання ціни на предмет закупівлі за Договором № 08562967 від 30.12.2020 в, або обґрунтування коливання ціни на такі товари упродовж періодів між укладеним договором та додатковою угодою та не може бути використаний для підтвердження коливання цін на ринку товарів.

У всіх експертних висновках зазначено, що вони носять інформативний характер.

По-друге, ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (на теперішній час ТОВ «КВІНТІС ПРОМ 12») не надано будь-яких інших документів, з яких можливо було б визначити динаміку ціни у період з часу укладення договору про закупівлю товарів по дату звернення з листами про зміну істотних умов договору та/або по дату укладення додаткових угод до договору про закупівлю товарів.

Вищевказані експертні висновки ТБ «Українська енергетична біржа» не містять інформацію про коливання ціни газового палива на ринку, зокрема не наведено розрахунок вартості газового палива станом на дату укладання договору, на дату подання цінової пропозиції, не наведено динаміку зміни ціни в бік збільшення або зменшення (тобто наявності коливання), не зазначено відсотку на яке відбулось коливання.

Також більшість наданих експертних висновків мають дати 04.01.2021, проте додаткові угоди укладені вже 27, 28, 29, 30, 31 січня 2021 року. Таким чином, ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (на теперішній час ТОВ «КВІНТІС ПРОМ 12») не підтверджено коливання ціни товару на ринку у сторону збільшення при укладенні додаткових угод, а тому при їх укладенні порушено визначену Законом граничну межу зміни ціни товару.

Постачальнику треба не лише довести стале підвищення ціни на певний товар на певному ринку за допомогою доказів, але й обґрунтувати для замовника самі пропозиції про підвищення ціни, визначеної у договорі. Постачальник повинен обґрунтувати, чому таке підвищення цін на ринку зумовлює неможливість виконання договору по запропонованій замовнику на тендері ціні, навести причини, через які виконання укладеного договору стало для нього вочевидь невигідним. Постачальник також має довести, що підвищення ціни є непрогнозованим (його неможливо було передбачити і закласти в ціну товару на момент подання постачальником тендерної пропозиції).

За інформацією, яка знаходиться у відкритому доступі на офіційному сайті ТОВ «Українська енергетична біржа» (за посиланням www.ueex.com.ua/exchange- quotations/natural-gas/medium-and-long-term-market/?y_w=2020m_w=01d_w=21#weighted), середньозважена ціна природного газу (по всіх умовах оплати) на дату укладання договору 30.12.2020 складає 7 578,55 за 1000 куб.м. природного газу;

- середньозважена ціна природного газу (по всіх умовах оплати) на дату укладання додаткової угоди № 1 станом на 27.01.2021 становила 8222,54 грн.

Таким чином ціна природного газу зросла на 8,58% від ціни природного газу на дату укладеного договору.

- середньозважена ціна природного газу (по всіх умовах оплати) на дату укладання додаткової угоди № 2 станом на 28.01.2021 становила 8222,54 грн.;

Таким чином ціна природного газу зросла на 8,58% від ціни природного газу на дату укладеного договору, а від ціни додаткової угоди № 1 0%.

- середньозважена ціна природного газу (по всіх умовах оплати) на дату укладання додаткової угоди № 3 станом на 29.01.2021 - становила 8211,58 грн.;

Таким чином ціна природного газу зросла на 8,44% від ціни на дату укладеного договору, а від ціни додаткової угоди № 2 зменшилась на 0,13%.

- середньозважена ціна природного газу (по всіх умовах оплати) на дату укладання додаткової угоди № 4 станом на 30.01.2021 (30.01.2021 вихідний день - субота, дані взято на перший робочий день за вказаною датою тобто 01.02.2021) становила 8 209,79 грн.;

Таким чином ціна природного газу зросла на 8,41% від ціни на дату укладеного договору, а від ціни додаткової угоди № 3 зменшилась на 0,02%.

-середньозважена ціна природного газу (по всіх умовах оплати) на дату укладання додаткової угоди № 5 станом на 31.01.2021 (31.01.2021 вихідний день неділя, данні взято на перший робочий день за вказаною датою тобто 01.02.2021) - становила 8 209,79 грн.;

Таким чином ціна природного газу зросла на 8,41% від ціни на дату укладеного договору, а від ціни додаткової угоди № 4 0%.

- середньозважена ціна природного газу (по всіх умовах оплати) на дату укладання додаткової угоди № 6 станом на 07.04.2021 становила - 7 726,81 грн.;

Таким чином ціна природного газу зросла на 1,98% від ціни на дату укладеного договору, а від ціни додаткової угоди № 5 зменшилась на 5,8%.

середньозважена ціна природного газу (по всіх умовах оплати) на дату укладання додаткової угоди № 7 станом на 22.04.2021 становила - 7 988,33 грн.;

Таким чином ціна природного газу зросла на 5,5% від ціни на дату укладеного договору, а від ціни додаткової угоди № 6 зросла на 3,3%.

З вищевказаного вбачається, що реального коливання ціни природного газу в бік зростання упродовж січня - квітня 2021 року не відбувалося.

Отже, під час проведення процедури закупівлі, ТОВ «ЕКОТЕХНОІНВЕСТ» (на теперішній час ТОВ «КВІНТІС ПРОМ 12») при поданні остаточної пропозиції, свідомо занизив ціни на продукцію з метою отримання перемоги та створення несприятливих умов для учасників торгів, їх дискримінації, непрозорості, спотворення добросовісної конкуренції тощо.

Вищевказане підтверджує відсутність коливання ціни на предмет закупівлі у обсязі визначеному у додаткових угодах, а оспорювані додаткові угоди до Договору, укладені між відповідачами без належного обґрунтування, достатнього документального підтвердження, а також за відсутності коливання ціни на товар, тобто в порушення вимог п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі».

З урахуванням викладеного, Верховний Суд у постановах, від 26.02.2019 №925/683/18, від 26.03.2019 №912/898/18, від 16.04.2019 №915/346/19, неодноразово звертав увагу, що без належного обґрунтування, а також достатнього документального підтвердження, відсутні правові підстави для збільшення ціни товару за договором у відповідності до укладених додаткових угод, а укладення таких додаткових угод є порушенням вимог Закону України «Про публічні закупівлі».

Тож, відповідачами без належних на те підстав та обґрунтованого документального підтвердження щодо підвищення ціни упродовж січня-квітня 2021 року, в порушення норм Закону України «Про публічні закупівлі» та положень укладеного договору, укладено додаткові угоди згідно яких суттєво зменшено обсяги поставок газу та збільшено ціну за одиницю товару на 91%, що не відповідає вимогам Замовника у тендерній документації.

Таким чином, укладені Додаткові угоди № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, підлягають визнанню недійсними, оскільки суперечать пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі». Зокрема, вказані додаткові угоди є укладеними без належного документального підтвердження коливання цін на ринку природного газу в період виконання умов договору.

Згідно частини 1 статті 207 ГК України, господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до п. 2.5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними» від 29.05.2013 № 11 визнання правочину недійсним господарським судом є наслідком його вчинення з порушенням закону, а не заходом відповідальності сторін. Тому для такого визнання, як правило, не має значення, чи усвідомлювали (або повинні були усвідомлювати) сторони протиправність своєї поведінки під час вчинення правочину.

Пунктом 2.9 вищезазначеної постанови передбачено, що на підставі статті 215 ЦК України недійсними можуть визнаватися не лише правочини, які не відповідають цьому Кодексу, а й такі, що порушують вимоги інших законодавчих актів України, указів Президента України, постанов Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, виданих державними органами, у тому числі відомчих, зареєстрованих у встановленому порядку.

Відповідно до частин першої та другої статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданійпослузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Додаткові угоди № 1, №2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, до Договору на постачання газу завідомо суперечать вимогам Закону України «Про публічні закупівлі». Сторонами правочину, укладанням оспорюваних додаткових угод, необґрунтовано правових підстав збільшення ціни на природний газ, що фактично призвело до незабезпечення потреб замовника Державної установи «Кам`янська виправна колонія № 34» в обсязі, визначеному Договором та заявленому у тендерній документації.

Частиною 2 статті 712 ЦК України передбачено, що до договору постачання застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У статті 669 ЦК України визначено, що кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні.

Згідно частини 1 статті 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 ЦК України.

Така позиція окружної прокуратури повністю узгоджується з позицією Верховного суду, викладеною у Постанові № 927/491/19 від 18.06.2021.

Таким чином, оскільки правові підстави для зміни ціни одиниці товарів за договорами у відповідності до укладених додаткових угод відсутні, додаткові угоди № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, № 7, є такими, що суперечать наведеним вище приписам законодавства, отже, з огляду на положення статей 203, 215 ЦК України, мають бути визнані недійсними, а надміру сплачені кошти, відповідно до статті 670 ЦК України, підлягають поверненню.

Визнання недійсною будь-якої додаткової угоди тягне за собою визнання недійсними всіх послідуючих додаткових угод, оскільки кожна наступна додаткова угода має фіксовану ціну за одиницю товару, а тому є похідною від попередніх додаткових угод та автоматично незаконною, оскільки без попередньої додаткової угоди ціна за послідуючими угодами фактично перевищуватиме ціну за одиницю товару більше, ніж на 10%, визначених в ст. 41 Закону, у порівнянні із основним договором.

У даному випадку в результаті укладення оспорюваних додаткових угод державі в особі ДУ «Кам`янська виправна колонія № 34» надмірно сплачено грошових коштів, а саме:

- Відповідно до акту приймання передачі № 102 від 15.02.2021 складеного до договору постачання природного газу від 30.12.2020 № 08562967 обсяг спожитого газу склав 60 910,51 м3 газу, первісна ціна за Договором складала 4798,00 грн., тобто ДУ «Кам`янська виправна колонія № 34» повинна була за відповідний обсяг спожитого газу сплатити 292 248,63 грн., натомість сплатила фактично 470 442,32 грн.

Ціна газу на підставі якого складено акт та сплачено грошові кошти відповідає ціні, що зазначена в укладеній додатковій угоді № 5 від 31.01.2021 у сумі 7,7235 грн.

Таким чином, сума надмірно сплачених коштів за цей період складає 470 442,32 грн. - 292 248,63 грн. = 178 193,69 грн.

- Відповідно до акту приймання передачі № 1265 від 09.03.2021 складеного до договору постачання природного газу від 30.12.2020 № 08562967 обсяг спожитого газу року склав 55 186,11 м3 газу, первісна ціна за Договором складала 4798,00 грн., тобто ДУ «Кам`янська виправна колонія № 34» повинна була за відповідний обсяг спожитого газу сплатити 264 782,95 грн., натомість сплатила фактично 426 229,92 грн.

Ціна газу, на підставі якого складено акт та сплачено грошові кошти відповідає ціні, що зазначена в укладеній додатковій угоді № 5 від 31.01.2021 у сумі 7,7235 грн.

Таким чином, сума надмірно сплачених коштів за цей період складає 426 229,92 грн. - 264 782,95 грн. = 161 446,97 грн.

- Відповідно до акту приймання передачі № 2076 від 31.03.2021 складеного до договору постачання природного газу від 30.12.2020 № 08562967 обсяг спожитого газу склав 26 016,51 м3 газу, первісна ціна за Договором складала 4798,00 грн., тобто ДУ «Кам`янська виправна колонія № 34» повинна була за відповідний обсяг спожитого газу сплатити 200 938,51 грн., натомість сплатила фактично 124 827,77 грн.

Ціна газу на підставі якого складено акт та сплачено грошові кошти відповідає ціні, що зазначена в укладеній додатковій угоді № 5 від 31.01.2021 у сумі 7,7235 грн.

Таким чином, сума надмірно сплачених коштів за цей період складає 200 938,51 грн. - 124 827,77 грн. = 76 111,29 грн.

- Відповідно до акту приймання передачі № 2077 від 31.03.2021 складеного до договору постачання природного газу від 30.12.2020 № 08562967 обсяг спожитого газу склав 26 016 м3 газу, первісна ціна за Договором складала 4798,00 грн., тобто ДУ «Кам`янська виправна колонія № 34» повинна була за відповідний обсяг спожитого газу сплатити 124 824,77 грн., натомість сплатила фактично 221 006,96 грн.

Ціна газу, на підставі якого складено акт та сплачено грошові кошти, відповідає ціні, що зазначена в укладеній додатковій угоді № 6 від 07.04.2021 у сумі 8,49504 грн., яка на той час ще не була укладена та ціна не відповідає укладеній на той момент додатковій угоді № 5 від 31.01.2021 у сумі 7,7235 грн.

Таким чином, сума надмірно сплачених коштів за цей період складає 221 006,96 грн. - 124 824,77 грн. = 96 182,23 грн.

- Відповідно до акту приймання передачі № 3034 від 30.04.2021 складеного до договору постачання природного газу від 30.12.2020 № 08562967 обсяг спожитого газу склав 48,11 м3 газу, первісна ціна за Договором складала 4798,00 грн., тобто ДУ «Кам`янська виправна колонія № 34» повинна була за відповідний обсяг спожитого газу сплатити 230,83 грн., натомість сплатила фактично 441,40 грн.

Ціна газу, на підставі якого складено акт та сплачено грошові кошти, відповідає ціні, що зазначена в укладеній додатковій угоді № 7 від 22.04.2021 у сумі 9,17460 грн.

Таким чином, сума надмірно сплачених коштів за цей період складає 441,40 грн. - 230,83 грн. = 210,57 грн.

З урахуванням викладеного, Державна установа «Кам`янська виправна колонія № 34» за спожитий газ у період з січня 2021 року по квітень 2021 року за вказаним договором, у результаті збільшення ціни за одиницю товару на підставі додаткових угод, сплатила кошти на загальну суму 1 319 059, 11 грн.

Водночас, враховуючи недійсність додаткових угод №№1,2,3,4,5,6,7 виходячи із ціни за одиницю товару визначеної у первинній редакції договору №08562967 від 30.12.2020, Державна установа «Кам`янська виправна колонія № 34» мала сплатити у період з січня 2021 року по квітень 2021 року кошти у сумі 806 914, 40 грн. за поставлений газ загальним обсягом 168 177, 24 м3.

З урахуванням викладеного, сума надмірно сплачених грошовий коштів складає 512 144, 71 грн. ( 1 319 059, 11 грн. 806 914, 40 грн.)

Враховуючи все зазначене, можна зробити висновок, що Додаткові угоди № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6, №7, до Договору № 08562967 від 30.12.2020 на постачання газу суперечать вимогам Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки сторони правочину, укладанням оспорюваних додаткових угод, необґрунтовано, без відповідної правової підстави збільшили ціну, що фактично призвело до незабезпечення потреб держави в обсязі, визначеному Договором та заявленому у тендерній документації, а також спричинило значну переплату, що жодним чином не відповідає принципу максимальної економії та ефективності. Відтак, надміру сплачені кошти, відповідно до статті 670 ЦК України, підлягають поверненню.

Відповідно до п.1 Положення про державну установу «Кам`янська виправна колонія (№34)» затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1124/5 від 20.03.2020, виправна колонія є державною установою яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України.

Фінансування державної установи «Кам`янська виправна колонія «№ 34» у 2021 році здійснювалась за рахунок коштів загального фонду державного бюджету відповідно до кошторису бюджетної програми установи на 2021 рік за кодами програмної класифікації видатків, а саме:

- 3601020 «Виконання покарань установами і органами Державної кримінально-виконавчої служби України (паспорт бюджетної програми на 2021 рік, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 08.02.2021 за № 471/5),

- 3601060 «Підготовка робітничих кадрів у професійно-технічних закладах соціальної адаптації при установах виконання покарань» (паспорт бюджетної програми на 2021 рік, що затверджений наказом Міністерства юстиції України від 05.02.2021 за № 451/5).

Розпорядником коштів із вищевказаних бюджетним програм є Міністерство юстиції України

Окрім того, пунктами 6, 8 ч. 1 ст. 7 Бюджетного кодексу України (далі БК України) серед принципів, на яких ґрунтується бюджетна система, визначено принципи цільового та ефективного використання бюджетних коштів, дотримання яких забезпечується використанням бюджетних коштів тільки на цілі, визначені бюджетними призначеннями та бюджетними асигнуваннями, задля досягнення якісного запланованого результату при залученні мінімального обсягу бюджетних коштів. Пунктом 24 ч. 1 ст. 116 БК України порушенням бюджетного законодавства визнається нецільове використання бюджетних коштів учасником бюджетного процесу.

Встановлення законності, достовірності, економічної ефективності діяльності учасників бюджетного процесу є завданням бюджетного контролю, що здійснюється як спеціальними органами державного фінансового контролю відповідно до Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», так і учасниками бюджетного процесу в межах компетенції. Учасниками бюджетного процесу є органи, установи та посадові особи, наділені бюджетними повноваженнями (правами та обов`язками з управління бюджетними коштами) (ч. 3 ст. 19 БК України).

Розпорядники бюджетних коштів різних рівнів є учасниками бюджетного процесу, в силу ст. 22 БК України наділені контрольними повноваженнями стосовно одержувачів таких коштів.

Відповідно до ч.1 ст. 22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів.

Відповідно до п.2.4 Порядку бухгалтерського обліку окремих активів та зобов`язань бюджетних установ, який затверджений наказом Міністерства фінансів України №372 від 02.04.2014 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 16.04.2014 за № 426/25203, суми коштів, які надходять у поточному бюджетному періоді на реєстраційні, спеціальні реєстраційні рахунки, відкриті в органах Казначейства, або поточні рахунки, відкриті в установах банків ( крім власних надходжень), як повернення дебіторської заборгованості, яка виникла у попередніх бюджетних періодах, перераховуються до доходів загального фонду відповідного бюджету.

Враховуючи те, що головним розпорядником коштів державного бюджету є Міністерство юстиції України, яким здійснювалось фінансування ДУ «Кам`янська виправна колонія (№34)» із закупівлі газового палива, що є предметом укладеного договору № 08562967від 30.12.2020 відповідно до бюджетних програм на 2021 рік та враховуючи положення вищезазначеного порядку надмірно сплачені кошти підлягають стягненню до загального фонду державного бюджету України.

Крім того, у постанові від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 Верховний Суд у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду відступив від висновку, який міститься в постанові Верховного Суду від 12.02.2020 у справі № 913/166/19, щодо можливості задоволення вимоги прокурора про стягнення безпідставно отриманих коштів на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України внаслідок недійсності додаткових угод як таких, що укладені всупереч вимогам Закону України "Про публічні закупівлі".

У вказаній постанові від 18.06.2021 Верховний Суд виклав правову позицію про те, що, оскільки між сторонами існують договірні відносини, то правовою підставою для задоволення вимог про стягнення надмірно сплачених коштів (коштів, сплачених за товар, який так і не було поставлено) є частина 1 статті 670 Цивільного кодексу України, а стаття 1212 Цивільного кодексу України застосуванню до цих правовідносин не підлягає.

Так, загальні підстави для виникнення зобов`язань у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Стаття 1212 Цивільного кодексу України регулює випадки набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав.

Системний аналіз положень статей 11, 177, 202, ст. 1212 Цивільного кодексу України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним.

Тобто в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Таким чином, договірний характер правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень статті 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 03.06.2015 № 6-100цс15, постановах Верховного Суду України від 25.02.2015 № 3-11гс15 та від 24.09.2014 № 6-122цс14.

Виключенням є випадки, коли майно безпідставно набуте у зв`язку з зобов`язанням (правочином), але не відповідно до його умов.

Предметом регулювання інституту безпідставного набуття чи збереження майна є відносини, які виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і які не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Таким чином, обов`язок з повернення грошової суми, сплаченої за кількість товару, який не був поставлений покупцеві, врегульований нормами Глави 54 Цивільного кодексу України "Купівля-продаж" і тому як правова підстава такого повернення не може бути застосована стаття 1212 Цивільного кодексу України.

Відповідно, отримана постачальником зайва оплата у сумі 512 144,75грн., за товар, який не був ним поставлений, підлягає стягненню з постачальника на підставі частини 1 статті 670 Цивільного кодексу України. І поставка газу, і його оплата повинна була здійснюватися сторонами відповідно до умов укладеного договору.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.

Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.

Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.

Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).

Обов`язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.

На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб`єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з`ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача-1.

Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Керівника Кам`янської окружної прокуратури Дніпропетровської області, в інтересах держави в особі Міністерства юстиції України до відповідача-1:Товариства з обмеженою відповідальністю "КВІНТІС ПРОМ 12", відповідача-2: Державної установи "Кам`янська виправна колонія № 34" про визнання недійсними додаткових угод до договору на постачання природного газу та стягнення грошових коштів - задовольнити.

Визнати недійсною Додаткову угоду № 1 від 27.01.2021 до договору на постачання природного газу № 08562967, укладеного 30 грудня 2020 року між Державною установою Кам`янська виправна колонія (№ 34) (код ЄДРПОУ 08562967, 51912, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул.. Михайла Грушевського, буд. 214) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКОТЕХНОІНВЕСТ на теперішній час Товариство з обмеженою відповідальністю "КВІНТІС ПРОМ 12" (код ЄДРПОУ 34933742, 49031, м. Дніпро, пр. О.Поля, буд. 59).

Визнати недійсною Додаткову угоду № 2 від 28.01.2021 до договору на постачання природного газу №08562967, укладеного 30 грудня 2020 року між Державною установою Кам`янська виправна колонія (№ 34) (код ЄДРПОУ 08562967, 51912, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул.. Михайла Грушевського, буд. 214) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКОТЕХНОІНВЕСТ на теперішній час Товариство з обмеженою відповідальністю "КВІНТІС ПРОМ 12" (код ЄДРПОУ 34933742, 49031, м. Дніпро, пр. О.Поля, буд. 59).

Визнати недійсною Додаткову угоду № 3 від 29.01.2021 до договору на постачання природного газу №08562967, укладеного 30 грудня 2020 року між Державною установою Кам`янська виправна колонія (№ 34) (код ЄДРПОУ 08562967, 51912, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул.. Михайла Грушевського, буд. 214) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКОТЕХНОІНВЕСТ на теперішній час Товариство з обмеженою відповідальністю "КВІНТІС ПРОМ 12" (код ЄДРПОУ 34933742, 49031, м. Дніпро, пр. О.Поля, буд. 59).

Визнати недійсною Додаткову угоду № 4 від 30.01.2021 до договору на постачання природного газу №08562967, укладеного 30 грудня 2020 року між Державною установою Кам`янська виправна колонія (№ 34) (код ЄДРПОУ 08562967, 51912, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул.. Михайла Грушевського, буд. 214) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКОТЕХНОІНВЕСТ на теперішній час Товариство з обмеженою відповідальністю "КВІНТІС ПРОМ 12" (код ЄДРПОУ 34933742, 49031, м. Дніпро, пр. О.Поля, буд. 59).

Визнати недійсною Додаткову угоду № 5 від 31.01.2021 до договору на постачання природного газу №08562967, укладеного 30 грудня 2020 року між Державною установою Кам`янська виправна колонія (№ 34) (код ЄДРПОУ 08562967, 51912, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Михайла Грушевського, буд. 214) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКОТЕХНОІНВЕСТ на теперішній час Товариство з обмеженою відповідальністю "КВІНТІС ПРОМ 12" (код ЄДРПОУ 34933742, 49031, м. Дніпро, пр. О.Поля, буд. 59).

Визнати недійсною Додаткову угоду № 6 від 07.04.2021 до договору на постачання природного газу №08562967, укладеного 30 грудня 2020 року між Державною установою Кам`янська виправна колонія (№ 34) (код ЄДРПОУ 08562967, 51912, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул.. Михайла Грушевського, буд. 214) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКОТЕХНОІНВЕСТ на теперішній час Товариство з обмеженою відповідальністю "КВІНТІС ПРОМ 12" (код ЄДРПОУ 34933742, 49031, м. Дніпро, пр. О.Поля, буд. 59).

Визнати недійсною Додаткову угоду № 7 від 22.04.2021 до договору на постачання природного газу №08562967, укладеного 30 грудня 2020 року між Державною установою Кам`янська виправна колонія (№ 34) (код ЄДРПОУ 08562967, 51912, Дніпропетровська область, м. Кам`янське, вул. Михайла Грушевського, буд. 214) та Товариством з обмеженою відповідальністю ЕКОТЕХНОІНВЕСТ на теперішній час Товариство з обмеженою відповідальністю "КВІНТІС ПРОМ 12" (код ЄДРПОУ 34933742, 49031, м. Дніпро, пр. О.Поля, буд. 59).

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КВІНТІС ПРОМ 12 (код ЄДРПОУ 34933742, 49031, м. Дніпро, пр. О.Поля, буд. 59) до державного бюджету України надмірно сплачені грошові кошти за договором № 08562967 від 30.12.2020 у розмірі 512 144, 75 грн., про що видати наказ.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю КВІНТІС ПРОМ 12 (код ЄДРПОУ 34933742, 49031, м. Дніпро, пр. О.Поля, буд. 59) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UА228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, код ЄДРПОУ 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір у сумі 21 176,14 грн., про що видати наказ.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складений та підписаний 29.04.2024.

Суддя Н.Г. Назаренко