Ухвала

від 24.04.2024 по справі 909/146/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

24.04.2024 м. Івано-ФранківськСправа № 909/146/24

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Малєєвої О. В., секретар судового засідання Поп`юк Я.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом виконувача обов`язків керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська

в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради,

Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області

до відповідача 1 - Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради,

до відповідача 2 - Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРМ"

про визнання недійсним договору від 10.07.2019 №97 та стягнення 3 920 400 грн,

за участю:

прокурора Журавльової Н. Є.,

представниці Івано-Франківської міської ради Бахур Н.В.,

представника відповідача 1 - Устінського А. В.,

представника відповідача 2 - Рудник Ю. М.,

представники Західного офісу Держаудитслужби та Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області в судове засідання не з`явились,

постановив таку ухвалу.

1. Предмет та підстави позову.

Розглядається справа за позовом виконувача обов`язків керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради, Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області до Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради та ТОВ "Інтерм" про:

- визнання недійсним договору від 10.07.2019 №97, укладеного між відповідачами;

- стягнення 3 920 400 грн з відповідача 2 на користь відповідача 1 з наступним стягненням одержаних відповідачем 1 коштів в дохід держави.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради 07.06.2019 оприлюднило оголошення про проведення відкритих торгів щодо предмета закупівлі - рейковий рухомий склад (тролейбуси, що були у користуванні, - тролейбуси VOLVO, або еквівалент - 2 одиниці (низькопідлогові) з очікуваною вартістю закупівлі 3 960 000 грн. З метою участі у вказаних торгах подали тендерні пропозиції два учасники - ТОВ "Інтерм" та ФОП Риндич Б.Л. За результатами торгів переможцем було визнано ТОВ "Інтерм", з яким укладено договір від 10.07.2019 №97. За поставлені тролейбуси відповідач 1 оплатив 3 920 400 грн відповідачу 2. Надалі, Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України встановило, що під час проведення вказаних торгів мали місце антиконкурентні узгоджені дії ТОВ "Інтерм" та ФОП Риндич Б. Л., і, як наслідок , згідно з рішенням від 28.09.2023 №63/78-р/к застосувало до вказаних суб`єктів господарювання штрафні санкції. Зазначене рішення у встановлений строк до суду не оскаржено, застосовані штрафні санкції ТОВ "Інтерм" сплатило добровільно. Наведені обставини вказує як підставу для визнання недійсним договору від 10.07.2019 №97 відповідно до ч. 3 ст. 228 ЦК України як такого, що не відповідає інтересам держави і суспільства. Просить застосувати наслідки недійсності правочину, враховуючи те, що умисел був тільки у однієї сторони - ТОВ "Інтерм".

2. Вирішення процесуальних питань.

2.1. Суд згідно з ухвалою від 26.02.2024 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, ухвалив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

2.2. В підготовчому провадженні позивач Івано-Франківська міська рада подала клопотання від 19.04.2024 (вх. № 6678/24) про залишення позову без розгляду.

3. Розгляд клопотання про залишення позову без розгляду.

3.1. Зміст клопотання.

Івано-Франківська міська рада вказує на те, що у спірних правовідносинах Івано-Франківська міська рада, Західний офіс Держаудитслужби та Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області не є належними позивачами.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Проте, звертаючись із позовом прокурор не надав доказів, що фінансові або матеріальні ресурси Івано-Франківської міської ради було використано неналежно, що спричинило порушення прав місцевого самоврядування. Вважає, що можливі порушення норм законодавства при проведенні процедури закупівлі не свідчать про порушення у сфері використання фінансових і матеріальних ресурсів Івано-Франківської міської ради чи Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради як розпорядників коштів міського бюджету. Також зазначає, що Івано-Франківська міська рада не має повноважень виявляти порушення в сфері захисту економічної конкуренції і вживати відповідні заходи.

Вважає необґрунтованим стягнення коштів в дохід держави як застосування наслідків визнання правочину недійсним, який укладався установою, що належать до сфери органів місцевого самоврядування і яка фінансуються з міського бюджету.

Крім того, не погоджується з визначенням в якості позивача територіальних органів Державної аудиторської службу України (далі - Держаудитслужба). Враховуючи головні завдання державного фінансового контролю в Україні та форми контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель, які закріплені в ст. 2, 5 ЗУ "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" (далі - Закон), враховуючи повноваження Держаудитслужби, визначені в Положенні про Державну аудиторську службу України, затвердженому постановою КМУ від 03.02.2016 №43 (далі - Положення №43), Держаудитслужба реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю через здійснення державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель, зокрема здійснює контроль за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, дотриманням законодавства про закупівлі. Вказує, що зі змісту листа Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області від 19.01.2024 вбачається, що заходи, на які уповноважена Держаудитслужба відповідно до норм п. 8, 10 ст. 10 Закону, здійснюються виключно за результатами відповідних заходів державного фінансового контролю, передбачених ч. 2 ст. 2 Закону. Водночас Управлінням не здійснювало заходи державного фінансового контролю щодо спірної закупівлі, порушення законодавства не встановлені, а тому були відсутні підстави для звернення до суду. Також в цьому листі було вказано, що перевірка закупівель на дотримання законодавства про захист економічної конкуренції не належить до повноважень органу державного фінансового контролю. Зазначає, що у наведених прокурором справах практика Верховного Суду щодо наявності у Держаудитслужби права на звернення до суду з позовами про визнання недійсними договорів про закупівлю є відмінна від спірних правовідносин, а тому такі правові висновки не підлягають до застосування в даній справі.

Вважає, що у спірних правовідносинах Івано-Франківська міська рада, Західний офіс Держаудитслужби та Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області не є належними позивачами. Просить на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України позов залишити без розгляду.

В судовому засіданні представниця Івано-Франківської міської ради дала аналогічні пояснення.

3.2. Позиція інших учасників процесу.

3.2.1. Заступник керівника Івано-Франківської обласної прокуратури подав заперечення щодо клопотання від 23.04.2024 №09.50-69-2358 ВИХ -24 (вх.№6887/24).

Щодо представництва прокурором інтересів держави в особі Івано-Франківської міської ради зазначає, що згідно з Положенням про Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради, Управління утворюється Івано-Франківською міською радою, підзвітне і підконтрольне міській раді (п. 1.2 Положення). Управління утримується за рахунок коштів міського бюджету, користується майном, переданим йому міською радою, на праві оперативного управління. Отже Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради у спірних правовідносинах діє як розпорядник бюджетних коштів нижчого рівня (отримувач бюджетних коштів) та є замовником зазначеного товару в обсязі та в межах видатків, що визначені розпорядниками бюджетних коштів вищого рівня - Івано-Франківської міською радою. Вказує, що використання коштів місцевого бюджету з порушенням вимог законодавства підриває матеріальну та фінансову основу місцевого самоврядування (ст. 7, 142 Конституції України). Відповідно до ст. 114 БК України до повноважень відповідних місцевих рад з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить, зокрема, контроль за виконанням рішення про місцевий бюджет; інші повноваження, передбачені цим Кодексом, законом про Державний бюджет України та рішенням про місцевий бюджет. Наводить правові позиції Верховного Суду про наявність у органів місцевого самоврядування повноважень на звернення до суду з позовами про визнання недійсними договорів про закупівлю. Просить врахувати те, що спірний договір фінансувався за рахунок коштів місцевого бюджету, а Івано-Франківська міська рада здійснює затвердження та виконання місцевого бюджету, контролює його виконання, в тому числі підзвітними та підконтрольними їй установами. Проте при виявленні порушень вимог законодавства про державні закупівлі Івано-Франківська міська рада як орган, уповноважений на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не вжила жодних заходів, спрямованих на їх усунення.

Щодо визначення позивачем територіальних органів Держаудитслужби вказує, що відповідно до п. 1 Положення № 43 Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Основними завданнями Держаудитслужби є реалізація державної політики у сфері державного фінансового контролю; здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, досягнення економії бюджетних коштів (пп. 1, 3 п. 3 Положення). Згідно з пп. 20 п. 6 Положення Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених з порушеннями законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства. Крім того, за приписами ст. 113 БК України до повноважень органів державного фінансового контролю з контролю за дотриманням бюджетного законодавства належить здійснення контролю, зокрема, за цільовим, ефективним та результативним використанням коштів державного бюджету та місцевих бюджетів (включаючи проведення державного фінансового аудита). Наводить правові позиції Верховного Суду про наявність у Держаудитслужби права на звернення до суду з позовами про визнання недійсними договорів про закупівлю. Вказує, що Західний офіс Держаудитслужби, маючи відповідні повноваження для здійснення заходів державного фінансового контролю, не вжив жодних заходів із захисту порушених інтересів держави, не провів перевірку і не звернувся до суду з необхідним позовом.

В судовому засіданні прокурор дала аналогічні пояснення, а також вказала на обмеженість повноважень Антимонопольного Комітету України щодо подання позовів про визнання договорів про публічні закупівлі недійсними. Висловила позицію про те, що неналежне визначення позивача є підставою для відмови в позові, а не для залишення його без розгляду.

3.2.2. В судовому засіданні представники відповідачів підтримали позицію Івано-Франківської міської ради. Представник Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради заперечив твердження прокурора щодо відсутності повноважень АМКУ щодо звернення до суду з вказаними позовами, а також зауважив, що неправильне визначення прокурором органу, уповноваженому державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, свідчить про відсутність підстав для здійснення прокурором представництва інтересів держави в суді, що має наслідком залишення позову без розгляду.

3.2.3. Інші учасники справи свою позицію з приводу цього клопотання не висловили.

4. Обставини справи.

4.1. Окружна прокуратура міста Івано-Франківська під час виконання повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру", з рішення Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.09.2023 №63/78-р/к виявила, що під час проведення відповідачем 1 відкритих торгів щодо предмета закупівлі "Рейковий рухомий склад" (тролейбуси бувши в користуванні Тролейбуси VOLVO, еквівалент 2 одиниці (низькопідлогові) мали місце антиконкурентні узгоджені дії ТОВ "Інтерм" та ФОП Риндич Б. Л., і виявила наявність підстав для представництва інтересів держави у бюджетній сфері щодо визнання недійсним договору № 97 від 10.07.2019, укладеного між відповідачами, як такого, що суперечить інтересам держави та суспільства з умислу відповідача 2.

4.2. На виконання вимог ч. 4 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" Окружна прокуратура міста Івано-Франківська направила листи про існування вказаного порушення інтересів держави з метою вирішення питання щодо представництва органами прокуратури інтересів держави в суді у разі відсутності належного реагування на виявлені порушення уповноваженими особами. Таки листи були скеровані Івано-Франківській міській раді (лист від 08.01.2024 №09.50-69-92ВИХ24 та від 22.01.2024 №09.50-69-384ВИХ-24), Західному офісу Держаудитслужби (лист від 09.01.2024 №09.50-69-113 ВИХ-24), Управлінню Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області (лист від 09.01.2024 № 09.50-69-114 ВИХ-24), а також Західному міжобласному територіальному відділенню Антимонопольного комітету України (лист від 09.01.2024 № 09.50-69-115 ВИХ-24).

На вказані звернення Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради направило листи від 12.01.2024 № 07/26.1-10/8 та від 31.01.2024 №09/01-09/351, в яких повідомило, що на момент визначення переможців по закупівлі тендерним комітетом Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради антиконкурентних узгоджених дій, що стосувалися спотворення результатів торгів, виявлено не було. На час прийняття рішення адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України укладені з ТОВ "Інтерм" договори були виконанні і закриті, товарно-матеріальні цінності придбані.

Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області листом від 19.01.2024 №130913-17/198-2024 повідомило, що на час звернення проведення моніторингу закупівель з ідентифікатором UA 2019-06-07-001997-b є неможливим, оскільки відповідно до звіту про виконання договорів про закупівлю, опублікованого замовником 20.02.2020 (UA 2019-06-07-001997-b), зобов`язання за цими договором є виконаними. Крім того, згідно з ч. 2 ст. 8 ЗУ "Про публічні закупівлі" моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Управлінням не встановлено порушень законодавства, про які вказано у листі, тому у органу фінансового контролю відсутні підстави для звернення до суду. Також повідомлено, що перевірка закупівель на дотримання законодавства про захист економічної конкуренції не належить до повноважень органу державного фінансового контролю.

Західне міжобласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України в листі від 31.01.2024 №63-02/282 вказало, що ТОВ "Інтерм" сплатило штраф відповідно до вказаного рішення т і що рішення товариством не оскаржувалось. Також на вимогу прокуратури направило витребувані документи.

5. Норми права та мотиви, якими суд керувався при постановленні ухвали.

5.1. Приписами ст. 131-1 Конституції України на прокуратуру покладено функції представництва інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

В ч. 3 ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" передбачено, що прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження.

З викладеним корелюються положення ч. 3, 4 ст. 53 ГПК України, відповідно до яких у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами; прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, передбачені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також указує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

5.2. Звертаючи з цим позовом, прокурор обґрунтував порушення інтересів держави порушенням законодавства про захист економічної конкуренції під час проведення публічних закупівель.

Належить відмітити, що, дійсно, ЗУ "Про публічні закупівлі" передбачає, що його метою є забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції. Водночас підставою позову вказані обставини, встановлені в рішенні Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 28.09.2023 №63/78-р/к, а саме вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого п. 4 ч. 2 ст. 6, п. 1 ст. 50 ЗУ "Про захист економічної конкуренції", у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.

Вказане порушення розцінюється як таке, що обумовлює недійсність договору на підставі ч. 3 ст. 228 ЦК України як такого, що суперечить інтересам держави і суспільства, незалежно від наслідків. Тобто відсутня необхідність встановлювати і доводити факт заподіяння шкоди. Вказані дії самі по собі суперечить інтересам держави і суспільства навіть тоді, коли вони не призвели до неефективного чи надмірного використання бюджетних коштів. Так, за обставинами справи очікувана вартість закупівлі була 3 960 000 грн, участь у торгах взяли тільки дві особи, оспорюваний договір підряду укладений на суму 3 920 400 грн. Тобто факт неефективного чи надмірного використання бюджетних коштів для вирішення цього спору не є визначальним. Наведене належить врахувати у визначені органу, уповноваженому державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

5.3. Суд погоджується з доводами Івано-Франківської міської ради що Івано-Франківська міська рада не наділена повноваженнями для здійснення контролю у сфері захисту економічної конкуренції під час публічних закупівель.

Позивач у клопотанні про залишення позовної заяви без розгляду підтверджує, що він відповідно до Положення про Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради, підзвітний і підконтрольний міській раді, утримується за рахунок коштів міського бюджету, які зараховуються до складу кошторису на утримання установи і використовуються виключно на фінансування такого кошторису. Проте підстави позову не передбачають встановлення та доведення обставин неналежного використання бюджетних коштів Івано-Франківської міської ради і заподіяння збитків місцевому бюджету. Той факт що фінансування вказаної закупівлі проведено саме за рахунок коштів Івано-Франківської міської ради, які перераховані з міського бюджету, не свідчить про те, що Івано-Франківська міська рада мала повноваження виявити зазначене порушення в сфері захисту економічної конкуренції і вжити відповідні заходи.

Стягнення коштів в дохід Державного бюджету України як застосування наслідків визнання правочину недійсним не стосується місцевого бюджету чи фінансування підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління органів місцевого самоврядування.

5.4. Щодо Держаудитслужби України належить врахувати, що правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні визначені ЗУ "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні". Головні завдання органу державного фінансового контролю наведені в ст. 2 цього Закону, а також передбачено, що державний фінансовий контроль забезпечується органом державного фінансового контролю через проведення державного фінансового аудиту, інспектування, перевірки закупівель та моніторингу закупівлі. Контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому ЗУ "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування (ст. 5 цього Закону).

Згідно з Положенням №43 Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю. Як передбачено в пп. 3, 4, 9 п. 4 Положення № 43, Держаудитслужба реалізує державний фінансовий контроль через здійснення державного фінансового аудиту, перевірки закупівель, інспектування (ревізії), моніторингу закупівель; здійснює контроль, зокрема, за цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягненням економії бюджетних коштів і результативності в діяльності розпорядників бюджетних коштів, дотриманням законодавства про закупівлі; вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, а саме: вимагає від керівників та інших осіб підприємств, установ та організацій, що контролюються, усунення виявлених порушень законодавства; здійснює контроль за виконанням таких вимог; звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; застосовує заходи впливу за порушення бюджетного законодавства, накладає адміністративні стягнення на осіб, винних у порушенні законодавства; передає в установленому порядку правоохоронним органам матеріали за результатами державного фінансового контролю у разі встановлення порушень законодавства, за які передбачено кримінальну відповідальність або які містять ознаки корупційних діянь.

Як було зазначено в листі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області від 19.01.2024 №130913-17/198-2024, передбачені в Законі заходи державного фінансового контролю щодо вказаної закупівлі не проводились, Управлінням порушень законодавства не встановлено, а тому у органу фінансового контролю відсутні підстави для звернення до суду.

Належить врахувати, що перевірка публічних закупівель щодо дотримання законодавства про захист економічної конкуренції не входить до повноважень органу державного фінансового контролю. А тому Держаудитслужба не є органом, який уповноважений здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах.

Суд не може взяти до уваги посилання прокурора на практику Верховного Суду, оскільки підстави здійснення представництва інтересів держави у всіх наведених справах є відмінними.

5.5. Водночас за приписами абз. 1 ст. 1 ЗУ "Про Антимонопольний комітет України" Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель. Основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики, зокрема в частині здійснення контролю щодо створення конкурентного середовища та захисту конкуренції у сфері публічних закупівель (п. 5 ст. 3 ЗУ "Про Антимонопольний комітет України"). Відповідно до п. 15 ч. 1 ст. 7 ЗУ "Про Антимонопольний комітет України" у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має повноваження звертатися до суду з позовами у зв`язку із застосуванням законодавства про захист економічної конкуренції.

В ст. 25 цього Закону визначено, що з метою захисту інтересів держави Антимонопольний комітет України, територіальні відділення Антимонопольного комітету України у зв`язку з порушенням законодавства про захист економічної конкуренції органами влади, юридичними чи фізичними особами подають позови до суду. В цій нормі наведений перелік можливих позовних вимог, зокрема згадується і вимога про розірвання угод. Проте цей перелік не є вичерпним і ніяким чином не обмежує повноваження вказаного органу.

Звертаючись з цим позовом, прокуратура згадані положення ЗУ "Про Антимонопольний комітет України" не врахувала.

5.6. Оскільки прокурор неправильно визначив орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах, позов належить залишити без розгляду на підставі п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України.

З цього приводу Верховний Суд сформував правову позицію, яка полягає в тому, що у разі якщо після відкриття провадження у справі суд установить відсутність підстав для звернення до суду особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, то позовну заяву належить вважати такою, що підписана особою, яка не має права її підписувати, а це є підставою для залишення позову без розгляду відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 226 ГПК України (наприклад, постанови ВП ВС від 08.09.2020 у справі № 910/17599/19, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18).

Відповідно до ч. 2 ст. 226 ГПК України про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням)).

Оскільки прокурор таке клопотання не подав, то підстави для вирішення питання про повернення судового збору відсутні.

6. Висновок суду.

6.1. Клопотання Івано-Франківської міської ради від 19.04.2024 (вх. № 6678/24) про залишення позову без розгляду належить задовольнити - залишити позов без розгляду.

Керуючись ст. 226, 256, 232 - 235, 253 - 255 ГПК, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити клопотання Івано-Франківської міської ради від 19.04.2024 (вх. № 6678/24) про залишення позову без розгляду.

Залишити без розгляду позов виконувача обов`язків керівника Окружної прокуратури міста Івано-Франківська в інтересах держави в особі Івано-Франківської міської ради, Західного офісу Держаудитслужби в особі Управління Західного офісу Держаудитслужби в Івано-Франківській області до Управління транспорту та зв`язку Івано-Франківської міської ради, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерм" про визнання недійсним договору від 10.07.2019 №97, укладеного між відповідачами, та про стягнення 3 920 400 грн з відповідача 2 на користь відповідача 1 з наступним стягненням одержаних відповідачем 1 коштів в дохід держави.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення і може бути оскаржена до Західного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту оголошення.

Повний текст ухвали складено 29.04.2024.

Суддя О. В. Малєєва