Рішення

від 29.04.2024 по справі 910/1258/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.04.2024Справа № 910/1258/24Суддя Господарського суду міста Києва Трофименко Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Житлово-будівельного кооперативу «КОНСТРУКТОР»

до Київської міської ради

про стягнення 23 432,19 грн,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва надійшов позов Житлово-будівельного кооперативу «КОНСТРУКТОР» до Київської міської ради про стягнення 23 432,19 грн заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку і прибудинкової території, у ремонтний фонд будинку та за спожиті комунальні послуги, з урахуванням інфляційного нарахування на суму основного боргу та 3% річних.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.02.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.

16.02.2024 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2024 прийнято вказаний позов до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/1258/24, вирішено справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонами строки для подання до суду заяв по суті спору, додаткових письмових доказів, клопотань, заяв та пояснень. Відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.

Частиною 5 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) передбачено, що ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Матеріалами справи підтверджується отримання сторонами ухвали від 20.02.2024 про відкриття провадження у справі № 910/1258/24 у їх електронних кабінетах у підсистемі «Електронний Суд» ЄСІТС.

Оскільки відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, враховуючи, що матеріали справи містять достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними у ній матеріалами відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України.

Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

Житлово-будівельний кооператив «КОНСТРУКТОР» (надалі також - ЖБК «КОНСТРУКТОР», кооператив, позивач) є юридичною особою, яка відповідно до пунктів 1.1., 1.5., 1.6. Статуту ЖБК «КОНСТРУКТОР», затвердженого рішенням Загальних Зборів членів ЖБК «КОНСТРУКТОР», оформленого протоколом від 05.11.2016 № 66 (надалі - Статут), зареєстрована Управлінням житлово-будівельних кооперативів виконкому Київської міської ради народних депутатів 28.07.1965 за № 24, є обслуговуючим кооперативом та діє виключно для обслуговування, ремонту і реконструкції житлового будинку та утримання прибудинкової території за внески членів кооперативу і фінансової допомоги від добровільних внесків або дотацій держави, отриманих і використаних кооперативом відповідно до мети його діяльності.

Місцем знаходження кооперативу є: 02154, м. Київ, вул. Ентузіастів, буд. 47/1 (п. 1.12. Статуту та відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Згідно з п. 1.4. Статуту доходи (прибутки) кооперативу використовуються виключно для фінансування видатків на утримання кооперативу, реалізації мети (цілей, завдань) та напрямів його діяльності, визначених Статутом.

Для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів; майно, добровільно передане кооперативу його членами; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних; інші надходження, не заборонені законодавством (пункти 4.1., 4.3. Статуту).

Пунктом 5.1. Статуту визначено, що членами кооперативу можуть бути фізичні особи, які є власниками квартир або нежитлових приміщень та досягли 16-річного віку, та юридичні особи, які виявили бажання приймати участь у життєдіяльності кооперативу. Наймачі та орендарі приміщень не можуть бути членами кооперативу.

Відповідно до п. 5.9. Статуту членство в кооперативі припиняється, зокрема, у разі смерті фізичної особи - члена кооперативу.

У випадку смерті члена кооперативу його майно успадковується згідно з чинним законодавством. Право вступу у члени кооперативу надається або одному із спадкоємців померлого за їх власним визначенням, що має бути підтверджено їх спільною заявою, засвідченою в установленому порядку, або кожному спадкоємцю окремо з обов`язковим розділенням особового рахунку (п. 5.10. Статуту).

Згідно з умовами п. 5.12. Статуту, у випадку, коли власник квартири або нежитлового приміщення у жилому будинку не бажає бути членом ЖБК після набуття ним права власності на квартиру чи нежитлове приміщення за будь-яких підстав, то він вважається асоційованим членом кооперативу та обов`язково повинен виконувати вимоги даного Статуту, в тому числі п. 6.2.

Відповідно до підпункту 6.2.3 п. 6.2. Статуту визначено обов`язок члена кооперативу своєчасно здійснювати оплату спожитих житлово-комунальних послуг, роблячи внески на розрахунковий рахунок кооперативу. Обов`язки по здійсненню всіх внесків виникають у члена кооперативу з моменту набуття права власності на квартиру або її частину.

Умовами пунктів 8.1., 8.2. Статуту визначено, що для забезпечення належного утримання будинку і прибудинкової території, Правління кооперативу складає та затверджує на Загальних зборах (Зборах уповноважених) членів кооперативу кошторис, у якому передбачаються планові витрати на обслуговування, ремонт та утримання будинку і прибудинкової території, розмір внеску членів кооперативу та планований загальний розмір грошових коштів, які формуються за рахунок таких внесків, а також розмір грошових коштів необхідний для покриття витрат згідно кошторису. Частка співвласника у загальному обсязі внесків на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна у багатоквартирному будинку встановлюється пропорційно до загальної площі квартири (квартир) та/або нежитлових приміщень, що перебувають у його власності.

Відповідно до п. 8.3. Статуту внески на витрати кооперативу вносяться членами кооперативу у порядку та в строки, що визначаються чинним законодавством про сплату за житлово-комунальні послуги.

Органами управління кооперативу є Загальні збори членів кооперативу, Збори уповноважених членів кооперативу і Правління кооперативу (п. 9.1. Статуту).

Пунктом 9.3. Статуту визначено, що Збори уповноважених (Загальні збори членів кооперативу) приймають рішення, зокрема, про затвердження щомісячних внесків на утримання будинку та прибудинкової території, кошторису надходжень та витрат, розмір сплати за спожиті житлово-комунальні послуги.

Рішення Загальних зборів (Зборів уповноважених) членів кооперативу є обов`язковими для всіх співвласників, включаючи тих, які набули право власності на квартиру чи нежитлове приміщення після прийняття рішення (п. 9.4. Статуту).

Отже, ЖБК «КОНСТРУКТОР» здійснює експлуатацію багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 та утримує його прибудинкову територію за рахунок коштів співвласників цього будинку, напряму розраховуючись цими коштами із безпосередніми виконавцями робіт по утриманню і експлуатації будинку та утримання його прибудинкової території за відповідними договорами, перелік яких наведено у наданій позивачем довідці про наявність господарських договорів із виконавцями робіт та надавачами послуг по утриманню будинку і прибудинкової території від 15.08.2023 № 682. Згідно з вказаною довідкою позивач має укладені договори з ПАТ «АК Київводоканал», ТОВ «Київські енергетичні послуги», КП «Київтеплоенерго», ПП «Електропромтех», ПрАТ «ОТІС», ДП «Фірма Альфатер Київ», ТОВ «ГЕРЦ», АТ «СЕНС-БАНК», ФОП ОСОБА_1 , ФОП ОСОБА_2 .

Рішенням Зборів уповноважених членів ЖБК «КОНСТРУКТОР», оформленим протоколом № 70 від 26.12.2020, в зв`язку з подорожчанням комунальних послуг встановлено з 01.01.2021 величину внесків на утримання будинку в розмірі 8,00 грн та для перших поверхів 7,00 грн з метра квадратного загальної площі мешкання. Починаючи з 01.06.2021 вирішено збільшити величину внесків відповідно до 10,00 грн та 9,00 грн з метра квадратного загальної площі мешкання.

Рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку за місцезнаходженням АДРЕСА_1 , оформленим протоколом від 19.03.2023 № 1, відповідно до підпункту 9.2.3. п. 9 Статуту, з метою ремонту об`єктів, які не входять в поточний ремонт, вирішено створити ремонтний фонд та затвердити внесок до нього в розмірі 3 грн за кв.м. квартири/нежитлового приміщення співвласника багатоквартирного будинку.

Відповідно до довідки про реєстрацію місця проживання особи № 11291875 від 23.12.2019, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 28.08.1975 і станом на момент видачі цієї довідки проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

11.05.2023 державним реєстратором Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Волошиною Ж.Д. зареєстровано право власності на квартиру АДРЕСА_1 , за Київською міською радою на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 17.05.2023 № 67638864. Вказану реєстрацію проведено на виконання рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20.03.2023 у справі № 755/2115/23.

Так, судом в порядку повного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень відповідно до ч. 5 ст. 4 Закону України «Про доступ до судових рішень» встановлено, що 20.03.2023 Дніпровським районним судом м. Києва прийнято рішення у справі № 755/2115/23 за заявою керівника Дніпровської окружної прокуратури міста Києва в інтересах держави в особі Київської міської ради, заінтересована особа - Дніпровська районна в м. Києві державна адміністрація, про визнання спадщини відумерлою, яким визнано двокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 43,50 кв.м., житлова площа - 28,80 кв.м., відумерлою спадщиною, що відкрилась 02.01.2022 після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , вирішено передати її територіальній громаді міста Києва в особі Київської міської ради (код ЄДРПОУ 22883141).

У вказаному рішенні встановлені такі обставини, а саме, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 (актовий запис про смерть № 2590 від 04.02.2022). Водночас, двокімнатна квартира АДРЕСА_1 , загальною площею 43,50 кв.м., житлова площа - 28,80 кв.м. була зареєстрована на праві власності за ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого 04.09.2001. Інших осіб у вказаній квартирі не зареєстровано та не проживало. У свою чергу, встановлено відсутність у померлої ОСОБА_3 спадкоємців, у зв`язку з чим нерухоме майно (квартира АДРЕСА_1 , згідно зі ст. 1277 ЦК України та ст. 388 ЦПК України визнано відумерлою спадщиною і передане територіальній громаді міста Києва.

Звертаючись із даним позовом до суду, позивач зазначає, що починаючи з вересня 2021 року померла власниця квартири АДРЕСА_1 мала заборгованість перед ЖБК «КОНСТРУКТОР» зі сплати внесків на утримання будинку і прибудинкової території, у ремонтний фонд будинку, а також за спожиті комунальні послуги (опалення, гаряче і холодне водопостачання та водовідведення), а після смерті ОСОБА_3 така заборгованість продовжила накопичуватись та станом на день пред`явлення цього позову становить 19 893,38 грн.

Як вказує позивач, отримавши у власність квартиру АДРЕСА_1 , відповідач відповідно вимог законодавства має обов`язок не лише своєчасно та у повному обсязі сплачувати затверджені загальними зборами співвласників багатоквартирного будинку внески і платежі у рахунок покриття витрат на експлуатацію та ремонт будинку, утримання його прибудинкової території, за спожиті комунальні послуги, але й задовольнити вимоги кооперативу про сплату заборгованості, яка накопичилася ще за життя спадкодавця ( ОСОБА_3 ).

28.08.2023 позивач звернувся до відповідача із претензією-вимогою від 27.08.2023 № 1/28/08, у якій вимагав сплатити заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку і прибудинкової території, у ремонтний фонд будинку, а також за спожиті комунальні послуги за період з 01.09.2021 по 01.08.2023 з урахуванням інфляційного нарахування на основну суму боргу та 3% річних у загальному розмірі 20 430,58 грн.

У зв`язку з тим, що вказана претензія-вимога була залишена відповідачем без відповіді та задоволення, ЖБК «КОНСТРУКТОР» звернувся із даним позовом до суду, у якому заявив до стягнення з Київської міської ради заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку і прибудинкової території, у ремонтний фонд будинку, а також за спожиті комунальні послуги за період з 01.09.2021 по 01.01.2024 з урахуванням інфляційного нарахування на основну суму боргу та 3% річних у загальному розмірі 23 432,19 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Частиною 4 ст. 319 ЦК України визначено, що власність зобов`язує.

Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 322 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку.

За положеннями ст. 2 Закону України «Про кооперацію» кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, які добровільно об`єдналися на основі членства для ведення спільної господарської та іншої діяльності з метою задоволення своїх економічних, соціальних та інших потреб на засадах самоврядування.

Кооператив є первинною ланкою системи кооперації і створюється внаслідок об`єднання фізичних та/або юридичних осіб на основі членства для спільної господарської та іншої діяльності з метою поліпшення свого економічного стану (ст. 6 Закону України «Про кооперацію»).

Основними обов`язками члена кооперативу, є: додержання статуту кооперативу; виконання рішень органів управління кооперативу та органів контролю за діяльністю кооперативу; виконання своїх зобов`язань перед кооперативом; сплата визначених статутом кооперативу внесків (ст. 12 Закону України «Про кооперацію»).

Статтею 15 Закону України «Про кооперацію» визначено, що вищим органом управління кооперативу є загальні збори членів кооперативу, до компетенції яких належить, зокрема, затвердження статуту кооперативу та внесення до нього змін, прийняття інших рішень, що стосуються діяльності кооперативу; визначення розмірів вступного і членського внесків та паїв; визначення розмірів, порядку формування та використання фондів кооперативу.

Згідно зі ст. 19 Закону України «Про кооперацію» для досягнення мети своєї діяльності кооператив набуває та використовує майно, фінансові та інші ресурси. Джерелами формування майна кооперативу є: вступні, членські та цільові внески його членів, паї та додаткові паї; майно, добровільно передане кооперативу його членами; кошти, що надходять від провадження господарської діяльності; кошти, що надходять від створених кооперативом підприємств, установ, організацій; грошові та майнові пожертвування, благодійні внески, гранти, безоплатна технічна допомога юридичних і фізичних осіб, у тому числі іноземних; інші надходження, не заборонені законодавством. Кооператив є власником будівель, споруд, грошових та майнових внесків його членів, виготовленої продукції, доходів, одержаних від її реалізації та провадження іншої передбаченої статутом діяльності, а також іншого майна, придбаного на підставах, не заборонених законом. Володіння, користування та розпорядження майном кооперативу здійснюють органи управління кооперативу відповідно до їх компетенції, визначеної статутом кооперативу.

Основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов`язки, регулюються Законом України «Про житлово-комунальні послуги».

Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що: житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг; послуга з управління багатоквартирним будинком - результат господарської діяльності суб`єктів господарювання, спрямованої на забезпечення належних умов проживання і задоволення господарсько-побутових потреб мешканців будинку шляхом утримання і ремонту спільного майна багатоквартирного будинку та його прибудинкової території відповідно до умов договору; споживач житлово-комунальних послуг (далі - споживач) - індивідуальний або колективний споживач; колективний договір про надання комунальних послуг (далі - колективний договір) - договір про надання комунальних послуг, який укладається з виконавцем комунальних послуг за рішенням співвласників (на умовах, визначених у рішенні співвласників (об`єднання співвласників багатоквартирного будинку) та є обов`язковим для виконання всіма співвласниками; управитель багатоквартирного будинку (далі - управитель) - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.

За приписами ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать:

1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком.

Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: забезпечення утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, якщо прибудинкова територія, за даними Державного земельного кадастру, знаходиться у власності або користуванні співвласників багатоквартирного будинку відповідно до вимог законодавства, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо;

купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку;

поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку;

інші додаткові послуги, які можуть бути замовлені співвласниками багатоквартирного будинку;

2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.

У ч. 1 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором.

Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», надання житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

Згідно з ч. 1 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» за рішенням співвласників багатоквартирного будинку, прийнятим відповідно до закону, з виконавцем відповідної комунальної послуги (крім послуг з постачання та розподілу природного газу і послуг з постачання та розподілу електричної енергії) укладається договір про надання комунальних послуг, а саме: 1) індивідуальний договір з обслуговуванням внутрішньобудинкових систем, що укладається кожним співвласником багатоквартирного будинку самостійно, за умови що співвласники прийняли рішення про вибір відповідної моделі організації договірних відносин та дійшли згоди з виконавцем комунальної послуги щодо розміру плати за обслуговування внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку; 2) колективний договір, що укладається від імені та за рахунок усіх співвласників багатоквартирного будинку управителем або іншою уповноваженою співвласниками особою; 3) договір про надання комунальних послуг з колективним споживачем, що укладається з об`єднанням співвласників багатоквартирного будинку або іншою юридичною особою, яка об`єднує всіх співвласників такого будинку та в їхніх інтересах укладає відповідний договір.

У межах одного багатоквартирного будинку дозволяється обрання різних моделей організації договірних відносин за різними видами комунальних послуг.

Як вказує позивач, до середини 2023 ЖБК «КОНСТРУКТОР» був колективним споживачем комунальних послуг (постачання теплової енергії (опалення), холодне водопостачання і водовідведення, а також гаряче водопостачання і водовідведення) на підставі відповідних договорів із постачальниками комунальних послуг, а саме:

1) договору № 16170/4-04 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 13.09.2016, укладеним із ПАТ «Акціонерна компанія «Київводоканал»;

2) договору № 510256 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 05.07.2018, укладеним із Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго».

Таким чином, позивач відповідно до умов вказаних договорів напряму розраховувався із виробниками і постачальниками комунальних послуг за спожиті комунальні послуги усіма співвласниками будинку.

Відповідно до умов п. 2.2.1. договору № 16170/4-04 на надання послуг з водопостачання та приймання стічних вод через приєднані мережі від 13.09.2016, тарифи на послуги з водопостачання та водовідведення встановлюються уповноваженими органами відповідно із чинним законодавством та не підлягають узгодженню сторонами. У разі зміни тарифів у період дії цього договору постачальник доводить абоненту нові тарифи у розрахункових документах без внесення додаткових змін до цього договору стосовно строків їх введення та розмірів. За умовами п. 2.2.3. вказаного договору у разі неотримання від постачальника поточного щомісячного розрахункового документа, абонент здійснює оплату вартості наданих йому послуг не пізніше 5-го числа наступного місяця платіжним дорученням, виходячи із діючого тарифу та фактичної кількості наданих йому послуг.

Згідно з п. 1 Додатку № 2 до договору № 510256 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 05.07.2018 розрахунки з споживачем за відпущену теплову енергію проводяться згідно з тарифами, затвердженими виконавчим органом Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) від 26.04.2018 № 700. У разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії - кількість спожитої теплової енергії у розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (п. 2 Додатку № 2 до договору № 510256 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 05.07.2018).

Додатком № 6 до договору № 510256 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 05.07.2018 передбачено, що опалення і гаряче водопостачання здійснюється до житлового будинку по АДРЕСА_1 .

Позивач вказує, що спадкодавець відповідача мала заборгованість за спожиті комунальні послуги (холодне і гаряче водопостачання та водовідведення) згідно з останніми показниками її індивідуальних лічильників обліку спожитих комунальних послуг за тарифами, затвердженими в установленому законодавством порядку.

Разом з тим, суд зазначає, що згідно зі ст. 607 ЦК України зобов`язання припиняється неможливістю його виконання у зв`язку з обставиною, за яку жодна із сторін не відповідає.

Згідно з ч.1 ст. 608 ЦК України зобов`язання припиняється смертю боржника, якщо воно є нерозривно пов`язаним з його особою і у зв`язку з цим не може бути виконане іншою особою.

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ч. 1 ст. 1217 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч. 3 ст. 1277 ЦК України (у редакції, чинній станом на час відкриття спадщини щодо майна померлої ОСОБА_3 ) спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини, а нерухоме майно - за його місцезнаходженням.

Територіальна громада, яка стала власником відумерлого майна, зобов`язана задовольнити вимоги кредиторів спадкодавця, що заявлені відповідно до статті 1231 цього Кодексу (ч. 4 ст. 1277 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1231 ЦК України до спадкоємця переходить обов`язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Із наведеного слідує, що невиконані грошові зобов`язання спадкодавця зі сплати внесків на утримання будинку і прибудинкової території, у ремонтний фонд, а також за спожиті комунальні послуги не є збитками, відтак суд доходить висновку, що до особи, яка набула права власності на майно у порядку визнання спадщини відумерлою, не переходять обов`язки спадкодавця (боржника у зобов`язаннях) зі сплати відповідних внесків та платежів, а також витрат за надані житлово-комунальні послуги.

Тобто, до відповідача внаслідок набуття права власності на майно у зв`язку з визнанням спадщини відумерлою не перейшов обов`язок сплатити позивачу вартість внесків та платежів на утримання багатоквартирного будинку та прибудинкової території, а також житлово-комунальних послуг, які були надані попередньому власнику майна, до моменту набуття відповідачем права власності на майно.

З урахуванням наведеного вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості зі сплати внесків на утримання будинку і прибудинкової території, у ремонтний фонд, а також за спожиті комунальні послуги до моменту набуття відповідачем права власності на нерухоме майно суд визнає необґрунтованими.

Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 на підставі рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 20.03.2023 у справі № 755/2115/23, яке набрало законної сили 20.04.2023.

Пунктом 9 ч. 2 ст. 129 Конституції України визначено, що однією із основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду, а згідно зі ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

При цьому, за відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 16.01.2024 № 362063314, право власності за відповідачем на квартиру АДРЕСА_1 зареєстровано 11.05.2023.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності і такої підстави закон не передбачає.

Подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі № 925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15).

У постанові від 23.05.2019 у справі № 922/3707/17 Верховний Суд зазначив, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно не є підставою набуття таких прав, а є похідним від таких підстав юридичним фактом, який є елементом в юридичному складі (сукупності юридичних фактів), який призводить до виникнення речових прав.

Тобто, державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.

Набуття права власності - це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти (правова позиція, наведена у постанові Верховного Суду від 30.05.2019 у справі № 585/2843/17).

Отже, державна реєстрація не є способом набуття права власності, а лише становить засіб підтвердження фактів набуття речових прав на нерухоме майно (правова позиція, викладена у постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що з моменту набрання рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 20.03.2023 у справі № 755/2115/23 законної сили у відповідача виник обов`язок сплачувати за житлово-комунальні послуги, а також внески на утримання будинку та прибудинкової території, внески у ремонтний фонд.

За приписами ст. 360 ЦК України співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов`язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов`язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов`язаннями, пов`язаними із спільним майном.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З аналізу наведених положень ЦК України та законів України в їх системному взаємозв`язку суд вбачає, що кожний власник квартири (нежитлового приміщення) у багатоквартирному будинку є одночасно співвласником спільного майна такого будинку, зокрема, приміщень загального користування та прибудинкової території, а обов`язок утримання зазначеного майна виникає у співвласників багатоквартирного будинку безпосередньо з актів цивільного законодавства, зокрема, ст. 322 ЦК України.

Проаналізувавши наведені норми законодавства, положення Статуту кооперативу, а також надавши оцінку рішенням, оформлених протоколами зборів уповноважених членів ЖБК «КОНСТРУКТОР» від 26.12.2020 № 70 та зборів співвласників багатоквартирного будинку № 1 від 19.03.2023, суд дійшов висновку про обов`язковість сплати платежів (внесків), встановлених рішеннями загальних зборів.

При цьому, судом не встановлено оскарження та визнання недійсними рішень позивача, оформлених зазначеними протоколами.

Слід також зазначити, що витрати на утримання спільного майна у багатоквартирному будинку, витрати на оплату комунальних послуг (опалення) щодо нього входять до складу витрат на управління багатоквартирним будинком та, за загальним правилом, розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, незалежно від факту використання ними належної їм квартири (нежитлового приміщення) та спільного майна. Вказаного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 22.02.2018 у справі 910/11312/17.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що факт споживання відповідачем комунальних послуг (опалення) у спірний період доведений, як і доведена правомірність нарахувань по внескам на утримання будинку та прибудинкової території, а також у ремонтний фонд, з огляду на що такі нарахування підлягають сплаті позивачу.

Відповідач в свою чергу не довів належними засобами доказування та не надав доказів щодо наявності підстав для звільнення його від обов`язку оплати заявлених позивачем сум внесків на утримання будинку та прибудинкової території та у ремонтний фонд, в якому він є співвласником, а також послуг з опалення.

Розглянувши наданий позивачем розрахунок заборгованості по квартирі АДРЕСА_1 , суд встановив, що з квітня 2023 року по грудень 2023 року відповідачу нараховано: 3 132,00 грн внеску на утримання будинку і прибудинкової території, 1 174,50 грн внеску до ремонтного фонду, 213,65 грн за опалення.

Доказів сплати відповідачем вказаних нарахувань матеріали справи не містять. Відповідач проти заявлених позовних вимог та здійсненого позивачем розрахунку не заперечив.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Однією із загальних засад цивільного законодавства є судовий захист цивільного права та інтересу. Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів.

Передумовою для захисту прав та охоронюваних законом інтересів особи є наявність такого права або інтересу та порушення або оспорювання їх іншою особою (іншими особами).

Отже, суд дійшов висновку, що невиконання відповідачем, як власником квартири у багатоквартирному будинку, свого обов`язку зі сплати внесків на утримання цього будинку та прибудинкової території та послуг із теплової енергії (опалення) після набуття ним права власності на квартиру порушує права позивача на належне виконання зобов`язаною стороною свого обов`язку у зобов`язанні зі сплати внесків та відшкодування витрат за надані житлово-комунальні послуги.

Відтак, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість позовних вимог на загальну суму 4 520,15 грн.

У зв`язку з нездійснення відповідачем оплати внесків на утримання будинку та прибудинкової території, у ремонтний фонд будинку та житлово-комунальних послуг, позивачем, крім суми основного боргу, нараховано відповідачу також 3% річних у розмірі 708,99 грн та інфляційних втрат у розмірі 2829,82 грн за загальний період прострочення з 01.09.2021 по 01.01.2024.

Відповідно до ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Втім враховуючи, що протоколи зборів уповноважених членів ЖБК «КОНСТРУКТОР» від 26.12.2020 № 70 та зборів співвласників багатоквартирного будинку № 1 від 19.03.2023 не визначають терміни, у які співвласниками підлягають сплаті внески на утримання будинку та прибудинкової території та у ремонтний фонд, а договором № 510256 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 05.07.2018 встановлено строки оплати для позивача, як колективного споживача, а не для відповідача, в той час як між сторонами відсутній договір, який би визначав строки оплати відповідачем необхідних для утримання будинку та прибудинкової території внесків, а також відшкодування житлово-комунальних послуг, з огляду на встановлене судом обґрунтоване нарахування вказаних платежів лише з квітня 2023 року, суд дійшов висновку, що в даному випадку неможливо визначити період прострочення відповідача та перевірити правомірність здійсненого позивачем розрахунку в межах обґрунтованих нарахувань.

У зв`язку із зазначеним, суд відмовляє в частині вимог позивача про стягнення 3% річних та інфляційних через недоведеність.

Відповідно до ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ураховуючи встановлені обставини, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Київської міської ради (вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044; ідентифікаційний код 22883141) на користь Житлово-будівельного кооперативу «КОНСТРУКТОР» (вул. Ентузіастів, 47/1, м. Київ, 02154; ідентифікаційний код 22868822) заборгованість зі сплати внесків на утримання будинку і прибудинкової території, у ремонтний фонд будинку та за спожиті комунальні послуги у розмірі 4 520,15 грн та судовий збір у розмірі 584,10 грн.

3. В іншій частині позову відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 29.04.2024.

Суддя Т. Ю. Трофименко