Рішення

від 29.04.2024 по справі 911/52/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" квітня 2024 р. м. Київ Справа № 911/52/23

м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108

Господарський суд Київської області

Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., розглянув заяву Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх.№17150/23 від 11.09.2023) у справі № 911/52/23

за позовом Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус"

04073, місто Київ, Куренівський провулок, будинок 19/5, код ЄДРПОУ 35591059

до:

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Тартех"

09740, Київська область, Богуславський район, село Хохітва, вулиця Шевченка, будинок 31-Г, код ЄДРПОУ 42095414

2. ОСОБА_1

АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1

про стягнення заборгованості за кредитним договором

за участі представників сторін:

позивача - не з`явився;

відповідача - 1 - не з`явився;

відповідача - 2 - не з`явився;

Обставини справи:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №51/23 від 03.01.2023) Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тартех" і ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем 1 зобов`язань за кредитним договором "Авто в кредит" №504/ЮК-21МСБ від 21.10.2021, виконання зобов`язань за яким відповідачем-1 забезпечено порукою відповідача-2 за договором поруки №504/ЮПОР-21МСБ від 21.10.2021.

Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.

Зважаючи на вказане, суд дійшов висновку про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі за правилами загального позовного провадження.

Одночасно, судом враховано, що на розгляді у цього ж складу суду перебуває справа №911/79/23 за позовом Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тартех" і ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №505/ЮК-21МСБ від 21.10.2021.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.01.2023 у справі №911/79/23 позовну заяву (вх. №51/23 від 03.01.2023) прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначене підготовче засідання на 07.02.2023 о 14:00.

Частинами 1, 2, 3 статті 173 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги). Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об`єднати в одне провадження декілька справ за позовами:

1) одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача;

2) одного й того самого позивача до різних відповідачів;

3) різних позивачів до одного й того самого відповідача.

Об`єднання справ в одне провадження допускається до початку підготовчого засідання, а у спрощеному позовному провадженні - до початку розгляду справи по суті у кожній із справ.

Враховуючи те, що у справах №911/79/23 та №911/52/23 одні й ті самі сторони, схожі позовні вимоги у подібних правовідносинах, у справах не розпочалось підготовче засідання, суд дійшов висновку про наявність підстав для об`єднання справ №911/79/23 та №911/52/23 в одне провадження №911/52/23, з метою дотримання принципу процесуальної економії господарського судочинства як загального керівного положення, відповідно до якого господарський суд, учасники судового процесу економно і ефективно використовують усі встановлені законом процесуальні засоби для правильного та оперативного розгляду справ з дотриманням строків.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 13.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, об`єднано справу №911/52/23 за позовом (вх. №51/23 від 03.01.2023) Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тартех" і ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №504/ЮК-21МСБ від 21.10.2021 та справу №911/79/23 за позовом (вх. №78/23 від 03.01.2023) Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тартех" і ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №505/ЮК-21МСБ від 21.10.2021 в одне провадження №911/52/23 та призначено підготовче засідання на 07.02.2022.

У судове засідання 07.02.2022 з`явився представник позивача, представники відповідачів не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені засобами поштового зв`язку.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.02.2023 підготовче засідання відкладено на 07.03.2023.

У судове засідання 07.03.2023 з`явився представник позивача, представники відповідачів не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені на електронну пошту.

Перед судовим засіданням на території міста Києва та Київської області оголошено повітряну тривогу.

Відповідно до розпорядження Голови Господарського суду Київської області №6-А від 19.07.2022 про порядок дій при оголошенні повітряної тривоги, у разі оголошення сигналу повітряна тривога суддям, працівникам апарату та відвідувачам суду негайно необхідно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

Після закінчення повітряної тривоги представником позивача подана заява (вх. №4411/23 від 07.03.2023) про проведення судового засідання без участі представника позивача, в якому він не заперечував проти закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 07.03.2023 закрито підготовче провадження у справі №911/52/23 та призначено справу до розгляду по суті на 04.04.2023.

Перед судовим засіданням на території міста Києва та Київської області оголошено повітряну тривогу.

Відповідно до розпорядження Голови Господарського суду Київської області №6-А від 19.07.2022 про порядок дій при оголошенні повітряної тривоги, у разі оголошення сигналу повітряна тривога суддям, працівникам апарату та відвідувачам суду негайно необхідно залишити приміщення суду та прослідувати до найближчого укриття.

Після закінчення повітряної тревоги у судове засідання 04.04.2023 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені; позивач повідомлений через систему Електронний суд, а відповідачі - поштовим зв`язком.

Враховуючи вказані обставини повітряної тревоги у час, на який було призначене судове засідання та відсутності у суду відомостей про те, чи з`явились для участі у ньому представники сторін у призначений час, суд дійшов висновку про оголошення перерви в даному судовому засіданні до 25.04.2023 о 15:40, відповідно до частини 2 статті 216 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 06.04.2023 повідомлено учасників справи №911/52/23, що судове засідання з розгляду справи №911/52/23 по суті відбудеться 25.04.2023.

Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі (вх. №1302/23 від 25.04.2023).

У судове засідання 25.04.2023 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені.

У зв`язку із неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписав рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

11.09.2023 до суду надійшла заява позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх.№17150/23 від 11.09.2023) у справі № 911/52/23.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 11.09.2023 призначено судове засідання з розгляду заяви Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх.№17150/23 від 11.09.2023) у справі № 911/52/23 на 19.09.2023.

У судове засідання 19.09.2023 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання позивач повідомлений через систему Електронний суд, а відповідачі - не повідомлені.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 19.09.2023 судове засідання з розгляду заяви Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу (вх.№17150/23 від 11.09.2023) у справі № 911/52/23 відкладено на 10.10.2023.

У судове засідання 10.10.2023 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлені.

У зв`язку із неявкою всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписав додаткове рішення без його проголошення, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення, відповідно до частин 4, 5 статті 240 Господарського процесуального кодексу України.

За результатами розгляду заяви позивача, дослідження доказів та оцінки їх у сукупності, суд

встановив:

1. Правовідносини сторін

Рішенням Господарського суду Київської області від 25.04.2023 позов (вх. №51/23 від 03.01.2023) Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тартех" і ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №504/ЮК-21МСБ від 21.10.2021 та позов (вх. №78/23 від 03.01.2023) Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Тартех" і ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №505/ЮК-21МСБ від 21.10.2021 задоволені повністю.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тартех" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" заборгованість за кредитним договором №505/ЮК-21МСБ Авто в кредит від 21.10.2021, яка включає в себе: строкову заборгованість основного боргу (кредиту) у розмірі 308420,00 грн., прострочену заборгованість основного боргу (кредиту) у розмірі 120321,00 грн., строкову заборгованість за процентами у розмірі 9513,36 грн., нараховані проценти з наростаючим підсумком у розмірі 1986,30 грн., пеня по простроченому кредиту у розмірі 78,86 грн., пеня по простроченим процентам у розмірі 18,57 грн.

Стягнуто солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тартех" та ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" заборгованість за кредитним договором №504/ЮК-21МСБ Авто в кредит від 21.10.2021, яка включає в себе: строкову заборгованість основного боргу (Кредиту) у розмірі 286782,00 грн., прострочену заборгованість основного боргу (Кредиту) у розмірі 110482,52 грн., строкову заборгованість за процентами у розмірі 8814,95 грн., нараховані проценти з наростаючим підсумком у розмірі 1840,48 грн., пеню по простроченому кредиту у розмірі 73,81 грн., пеня по простроченим процентам у розмірі 17,27 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тартех" на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" судовий збір за подання позову (вх. №51/23 від 03.01.2023) 3060,08 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" судовий збір за подання позову (вх. №51/23 від 03.01.2023) 3060,09 грн.

Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тартех" на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" судовий збір за подання позову (вх. №78/23 від 03.01.2023) 3302,54 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" судовий збір за подання позову (вх. №78/23 від 03.01.2023) 3302,53 грн.

Позивач 11.09.2023 подав до суду заяву (вх.17150/23 від 11.09.2023) про стягнення з відповідачів витрат позивача на правничу допомогу.

2. Аргументи заявника (позивача)

Позивачем заявлене покладення на відповідачів витрат позивача на правову допомогу у розмірі 70888,68 грн. На підтвердження понесення цих судових витрат позивачем надані на розгляд суду такі документи:

- копія договору №251021 про надання правничої допомоги від 25.10.2021 між позивачем та адвокатом Гаврищук Наталією Євгеніївною;

- копія додаткової угоди №49 від 20.12.2022 до договору №251021 про надання правничої допомоги від 25.10.2021;

- копія акту №49 приймання-передачі наданих послуг від 10.02.2023 до договору №251021 про надання правової допомоги від 25.10.2021;

- копія платіжного доручення №6565 від 10.02.2023, що підтверджує оплату позивачем адвокатських послуг;

- копія додаткової угоди №50 від 21.12.2022 до договору №251021 про надання правничої допомоги від 25.10.2021;

- копія акту №50 від 10.02.2023 прийому-передачі послуг за додаткової угодою №50 від 21.12.2022 до договору №251021 про надання правничої допомоги від 25.10.2021;

- копія платіжного доручення №6592 від 10.02.2023, що підтверджує оплату позивачем адвокатських послуг;

- копія довіреності адвоката Верхогляда М.Л. на представництво від імені Акціонерного товариства "Комерційний банк "Глобус" від 12.10.2021;

- копія свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю Серії КВ №001015 від 14.09.2020, видане ОСОБА_2 .

3. Аргументи відповідачів

Відповідачі своїх аргументів щодо заяви про стягнення витрат на правову допомогу не надали. У судове засідання, що призначене на 10.10.2023, із розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, представники відповідачів не з`явились, були повідомлені належним чином.

4. Норми права, що підлягають застосуванню

Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

5. Фактичні обставини, встановлені судом, докази, що прийняті та відхилені судом, мотиви прийняття або відхилення кожного доказу та аргументу, викладеного учасниками справи та висновки суду за результатами розгляду заяви

5.1. Щодо відсутності клопотань та заяв від відповідачів.

Суд відзначає, що ним усі ухвали у справі направлялись рекомендованими листами з повідомленнями на наявні у матеріалах справи адреси відповідачів. Безпосередньо ухвалу суду від 19.09.2023 про призначення до судового розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, надсилалась сторонам 25.09.2023, про вказане судове засідання відповідачі були повідомлені.

Суд наголошує, що у разі направлення ухвали про вчинення відповідної процесуальної дії судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернення її підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 10.09.2018 у справі №910/23064/17.

Окрім того, Верховний Суд у постановах від 25.04.2018 у справі №800/547/17, від 27.11.2019 у справі №913/879/17, від 21.05.2020 у справі №10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 18.03.2021 у справі №911/3142/19 зазначає, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду.

Також суд зауважує, що в постанові Верховного Суду від 22.11.2022 у справі №29/5005/6325/2011 (904/7806/21), зокрема, зазначається таке: 46.16 Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні ЄСПЛ у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. 46.17 Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення ЄСПЛ у справі "Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії" від 07.07.89). 46.18 Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів. 46.19 Витративши значні ресурси, Україна створила інформаційне поле, де зацікавлена особа може знайти інформацію про судову справу. Функціонує . На сайті судової влади доступні персоналізовані відомості про автоматичний розподіл справ та розклад засідань. Працює підсистема "Електронний кабінет" ЄСІТС. 46.20 Використання цих інструментів та технологій забезпечує добросовісній особі можливість звертатися до суду, брати участь у розгляді справи у зручній формі. 46.21 Тобто держава Україна забезпечила можливість доступу до правосуддя і право знати про суд. 46.22 Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 17.11.2022 у справі № 560/5541/20..

Враховуючи вищенаведене, суд здійснив усі заходи для належного повідомлення сторін про розгляд справи в цілому, та безпосередньо розгляду заяви позивача про стягнення витрат на правову допомогу. Таким чином, відповідачі не можуть вважатись позбавленими права на змагальність сторін, що є одним із основних принципів господарського судочинства, що закріплені у частині 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України.

5.2. Щодо розміру витрат позивача на професійну правничу допомогу та його обґрунтованості.

У постанові Верховного Суду від 27.07.2022 у справі №686/28627/18 зазначено таке: Відповідно до частин першої, другої статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. Аналогічні положення викладені в частинах першій, другій статті 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з`їздом адвокатів України від 09 червня 2017 року (зі змінами, затвердженими З`їздом адвокатів України 15 лютого 2019 року) (далі - Правила адвокатської етики). Відповідно до частини третьої статті 28 Правил адвокатської етики розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. З огляду на викладене, Верховний Суд зауважує, що правовідносини щодо домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах яких розглядаються питання щодо зобов`язання про сплату та строки сплати..

Також у даній постанові зазначається: Також Верховний Суд враховує практику та рекомендації Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ). У своїй практиці ЄСПЛ керується трьома ключовими принципами під час вирішення питань про відшкодування судових витрат. Звернення про відшкодування таких витрат задовольняються тоді, коли судові витрати, що підтверджено доказами: фактично понесені; необхідні, щоб запобігти порушенню або отримати відшкодування за нього; визначені у розумному розмірі. У Практичних рекомендаціях: вимоги щодо справедливої компенсації (стаття 41 Конвенції), виданих Головою Європейського суду з прав людини відповідно до Правил 32 Регламенту Суду від 28 березня 2007 року, з поправками від 09 червня 2022 року, ЄСПЛ зазначає, що витрати, понесені (як на національному рівні, так і під час розгляду справи в самому Суді) у спробі запобігти порушенню чи з метою отримання компенсації після того, як воно сталося, мають бути фактично понесені. Фактично понесені означає, що заявник мав сплатити їх або бути зобов`язаним сплатити їх відповідно до юридичного або договірного зобов`язання. Документи, що підтверджують те, що заявник сплатив або зобов`язаний сплатити такі витрати, мають бути надані суду (пункт 18) (офіційний сайт ЄСПЛ, за посиланням: https://www.echr.coe.int/Documents/PD_satisfaction_claims_eng.pdf). Що стосується гонорарів адвокатів, ЄСПЛ вказує, що заявник повинен показати, що гонорари сплачені або тільки будуть сплачені адвокату..

Отже, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20).

Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West" проти України" від 23 січня 2014 року (East/West., заява № 19336/04, § 268). Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, відображеною в пункті 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, пунктах 34 - 36 рішення у справі "Гімайдуліна і інші проти України" від 10.12.2009, пункті 80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, пункті 88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004, заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Суд відзначає, що позивачем надані докази на підтвердження понесених ним у даній справі витрат на професійну правничу допомогу, але звертає увагу на таке.

Відповідно до пункту 3.2. договору №251021 про надання правничої допомоги від 25.10.2021 розмір гонорару адвоката за послуги, пов`язані із розглядом справи в суді, складає від 7 (семи) до 10 (десяти) відсотків від ціни позову. Ставка гонорару адвокату за 1 (одну) годину роботи складає еквівалент суми від 100,00 (ста) до 150 (ста п`ятдесяти) євро. Що за офіційним курсом Національного банку України на дату укладення даного договору становить 30,57 грн. за 1 (один) євро. Фіксований розмір, ставка гонорару адвоката за послуги, пов`язані із розглядом справ в суді, а також порядок оплати гонорару визначається сторонами в окремих додаткових угодах, що є невід`ємною складовою цього договору.

Також відповідно до пункту 4.1. договору за фактом надання послуг адвокатом складаються акти приймання-передачі послуг. Додатковою угодою №49 від 20.12.2022 до вищевказаного договору, відповідно до пункту 2. якої, сторони домовились, що ставка адвоката за надання послуг, зокрема надання правової допомоги з питань, стягнення заборгованості в судовому порядку за кредитним договором №504/ЮК-21МСБ Авто в кредит від 21.10.2021, укладеного між клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тартех", становить еквівалент 150 євро за годину, що сплачується в гривні за офіційним курсом Національного банку України на день здійснення розрахунків; акт прийому-передачі послуг від 10.02.2023 до вищевказаної додаткової угоди №49 від 20.12.2022 та договору №251021 від 25.10.2021 відповідно, позивачу були надані такі послуги: проведення зустрічі з клієнтом, ознайомлення з наданими ним документами, надання консультації в рамках зустрічі щодо вирішення даної справи - 2 години вартістю 300 євро; складення позовної заяви - 3 години вартістю 450 євро; виготовлення копії позовної заяви та документів, що додаються до неї (3 примірника), направлення рекомендованим листом з оголошеною цінністю та описом вкладення через Акціонерне товариство Укрпошта позовної заяви на ім`я відповідачів та до суду - 1 години вартістю 150 євро, а всього: 6 годин - 900 євро, а також платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №6565 від 10.02.2023 відповідно до якої Акціонерне товариство Комерційний банк Глобус сплатило фізичній особі-підприємцю Гаврищук Наталії Євгеніївни суму коштів у розмірі 35444,34 грн. за надання професійної правової допомоги.

Аналогічною Додатковою угодою №50 від 21.12.2022 до договору №251021 про надання правничої допомоги від 25.10.2021, відповідно до пункту 2. якої, сторони домовились, що ставка адвоката за надання послуг, зокрема надання правової допомоги з питань, стягнення заборгованості в судовому порядку за кредитним договором №504/ЮК-21МСБ Авто в кредит від 21.10.2021, укладеного між клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тартех", становить еквівалент 150 євро за годину, що сплачується в гривні за офіційним курсом Національного банку України на день здійснення розрахунків; акт прийому-передачі послуг від 10.02.2023 до вищевказаної додаткової угоди №50 від 21.12.2022 та договору №251021 від 25.10.2021 відповідно, позивачу були надані такі послуги: проведення зустрічі з клієнтом, ознайомлення з наданими ним документами, надання консультації в рамках зустрічі щодо вирішення даної справи - 2 години вартістю 300 євро; складення позовної заяви - 3 години вартістю 450 євро; виготовлення копії позовної заяви та документів, що додаються до неї (3 примірника), направлення рекомендованим листом з оголошеною цінністю та описом вкладення через Акціонерне товариство Укрпошта позовної заяви на ім`я відповідачів та до суду - 1 години вартістю 150 євро, а всього: 6 годин - 900 євро, а також платіжну інструкцію кредитового переказу коштів №6592 від 10.02.2023 відповідно до якої Акціонерне товариство Комерційний банк Глобус сплатило фізичній особі-підприємцю Гаврищук Наталії Євгеніївни суму коштів у розмірі 35444,34 грн. за надання професійної правової допомоги.

Так, у статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Додатковими угодами №49 від 20.12.2022, №50 від 21.12.2022 до договору №251021 про надання правничої допомоги від 25.10.2021, позивач узгодив з адвокатом Гаврищук Наталією Євгеніївною розмір гонорару за надання правової допомоги у даній справі.

За змістом частини 3 статті 237 Цивільного кодексу України однією з підстав виникнення представництва є договір.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статті 26 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги

Згідно із статтею 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Законом України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту визначає гонорар.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Частинами 1 та 2 статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність встановлено, що порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

З аналізу зазначеної норми слідує, що гонорар може встановлюватися у формі:

- фіксованого розміру,

- погодинної оплати.

Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.

Оскільки до договору про надання правової допомоги застосовують загальні вимоги договірного права, то гонорар адвоката, хоч і визначається частиною першою статті 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність як "форма винагороди адвоката", але в розумінні Цивільного кодексу України становить ціну такого договору.

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

За положенням частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Пункт 1 частини 3 цієї статті визначає верховенство права однією із основних засад (принципів) господарського судочинства.

Зміст вказаного принципу неодноразово і досить детально аналізував Конституційний Суд України. Так, зокрема, в абзаці другому підпункту 4.1 пункту 4 Рішення від 02.11.2004 № 15-рп/2004 ним акцентувалася увага на тому, що верховенство права - це панування права в суспільстві. Верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, зокрема у закони, які за своїм змістом мають бути проникнуті передусім ідеями соціальної справедливості, свободи, рівності тощо.

Так, частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України визначає, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Таким чином, подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не є самоціллю, а є необхідним для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат.

Саме лише незазначення учасником справи в детальному описі робіт (наданих послуг) витрат часу на надання правничої допомоги не може перешкодити суду встановити розмір витрат на професійну правничу допомогу (у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару).

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду зауважувала, що частина 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення - визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права.

Статтею 126 Господарського процесуального кодексу України також не передбачено, що відповідна сторона зобов`язана доводити неспівмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката одразу за всіма пунктами з переліку, визначеного частиною четвертою вказаної статті.

Отже, у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на неспівмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.

Суд дійшов висновку про те, витрати у розмірі 150 євро на виготовлення копії позовної заяви та документів, що додаються до неї (3 примірника), направлення рекомендованим листом з оголошеною цінністю та описом вкладення через Акціонерне товариство Укрпошта позовної заяви на ім`я відповідачів та до суду не можуть бути включені до відшкодування у цій справі, з огляду на таке.

Суд враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 18.11.2021 у справі №580/2610/19 про те, що заповнення ордеру на надання правової допомоги, виготовлення копій позовної заяви, оформлення поштових відправлень на адресу відповідачів та суду (заповнення описів, оформлення конвертів) не є професійною правничою допомогою і не потребує спеціальних юридичних знань у галузі права.

Суд дійшов висновку про те, витрати у розмірі 300 євро на проведення зустрічі з клієнтом, ознайомлення з наданими ним документами, надання консультації в рамках зустрічі щодо вирішення даної справи не можуть бути включені до відшкодування у цій справі, з огляду на таке.

Суд звертає увагу, що такий вид правової допомоги як зустріч із клієнтом не передбачений Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

Верховний Суд у справі №922/3858/20 вказує на те, що зустрічі із замовником з метою з`ясування обставин справи не стосуються підготовки справи до розгляду у суді першої інстанції, бо спілкування людини з адвокатом у контексті правової допомоги підпадає під сферу приватного життя.

Касаційний цивільний суд у складі Верховного суду України у справі № 756/8241/20 зауважує на тому, що зустріч із клієнтом має організаційний характер, є складовою підготовки матеріалів та за своєю суттю не можуть бути віднесені до правової допомоги як окрема послуга.

Також в акті №49 приймання-передачі наданих послуг від 10.02.2023 до договору №251021 про надання правової допомоги від 25.10.2022 та акті №50 від 10.02.2023 прийому-передачі послуг за додаткової угодою №50 від 21.12.2022 до договору №251021 про надання правничої допомоги від 25.10.2021 немає підтвердження, що клієнту разом з тим здійснювалось надання консультацій правового характеру, а тому такі витрати не підлягають компенсації.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що визначений позивачем до відшкодування розмір витрат на правничу допомогу є завищеним і не являється співмірним і пропорційним об`єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, матеріали справи не потребували і не містять великої кількості документів для підготовки позовної заяви та інших документів з процесуальних питань, дана справа є нескладною, враховуючи усталену практику з даної категорії справ, а до вартості послуг включені послуги не правового характеру, вартість цих некваліфікованих посуг не відповідає критерію реальності, а також організаційні дії, що є складовою послуги, вартість якої розрахована окремо, а тому є необхідність зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають стягненню з відповідачів на користь Акціонерного товариства Комерційний Банк Глобус до 900 євро за обидва позови (по 450 євро за кожний позов - підтверджена правова послуга адвоката із складання позовних заяв).

При цьому, суд враховує те, що за домовленістю сторін Акціонерне товариство Комерційний банк Глобус зобов`язалось оплатити послуги адвоката, вартість яких хоч і була визначена в євро, але має сплачуватися у гривнях згідно із офіційним курсом на день здійснення розрахунків.

Згідно із статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Відповідно до вимог статті 192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов`язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

За змістом статті 524 Цивільного кодексу України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Загальні положення виконання грошового зобов`язання закріплені у статті 533 Цивільного кодексу України, зокрема: грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Як зазначено вище, згідно із пунктом 2 додаткової угоди №49 від 20.12.2022 та пунктом 2 додаткової угоди №50 від 21.12.2022 до договору №251021 про надання правничої допомоги від 25.10.2021, сторони домовились, що ставка адвоката за надання послуг, зокрема надання правової допомоги з питань, стягнення заборгованості в судовому порядку за кредитним договором №504/ЮК-21МСБ Авто в кредит від 21.10.2021 укладеного між клієнтом та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тартех", становить еквівалент 150 євро за годину, що сплачується в гривні за офіційним курсом НБУ на день здійснення розрахунків

Станом на день здійснення розрахунків, тобто 10.02.2023, офіційний курс Національного банку України Євро (EUR) становив 39,38 грн., що підтверджується публічно доступними відомостями на веб-сайті Національного банку України та відповідає сплаченим сумам за платіжними дорученнями №6565 та №6592 від 10.02.2023 кожний на 35442,00 грн. та актам прийому-передачі послуг №49, №50 від 10.02.2023 із загальною вартістю наданих послуг по 900 євро кожний.

Оскільки рішенням у справі позов задоволено повністю, судові витрати розподіляються відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України - покладаються на відповідачів, з урахуванням вищевикладених висновків суду про включення конкретних витрат до судових витрат позивача у справі, що підлягає розподілу між сторонами.

Таким чином, витрати позивача на правничу допомогу, які підлягають стягненню з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тартех" на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Глобус становлять еквівалент 450 євро, що станом на день розрахунків становило 17721,00 грн. і, відповідно, витрати позивача на правничу допомогу, які підлягають стягненню з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Глобус становлять еквівалент 450 євро, що станом на день розрахунків становило 17721,00 грн.

6. Результати розгляду заяви

6.1. Згідно з статтею 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно з статтею 78 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи, а відповідно до статті 79 Господарського процесуального кодексу України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування; питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд відзначає, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно, цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. У справі "Руїс Торіха проти Іспанії", Європейський суд з прав людини зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Водночас, необхідно враховувати, що хоча національний суд і має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland) від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland) від 27.09.2001).

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у судових рішеннях, суди мають також враховувати практику Європейського суду з прав людини, викладену, зокрема, у справах "Проніна проти України" (рішення від 18.07.2006), Трофимчук проти України (рішення від 28.10.2010), де Суд зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Водночас, Верховний Суд зазначає, що такий висновок Європейського суду з прав людини звільняє суди від обов`язку надавати детальну відповідь на кожен аргумент скаржника, проте не свідчить про можливість взагалі ігнорувати доводи чи докази, на які посилаються сторони у справі (близька за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.01.2019 у справі № 910/7054/18 та від 12.02.2019 у справі № 911/1694/18).

6.2. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності та, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача про включення його витрат на послуги адвоката до судових витрат у справі та покладення судових витрат позивача на професійну правничу допомогу на відповідачів відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статями 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

вирішив:

1. Заяву (вх.17150/23 від 11.09.2023) Акціонерного товариства Комерційний банк Глобус про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/52/23 задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Тартех" (09740, Київська область, Богуславський район, село Хохітва, вулиця Шевченка, будинок 31-Г, код ЄДРПОУ 42095414) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Глобус (04073, місто Київ, Куренівський провулок, будинок 19/5, код ЄДРПОУ 35591059) витрати на професійну (правничу) допомогу у розмірі 17721,00 грн. (сімнадцять тисяч сімсот двадцять одна гривня).

3. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк Глобус (04073, місто Київ, Куренівський провулок, будинок 19/5, код ЄДРПОУ 35591059) витрати на професійну (правничу) допомогу 17721,00 грн. (сімнадцять тисяч сімсот двадцять одна гривня).

4. У задоволенні іншої частини заяви відмовити.

5. Видати накази після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повне додаткове рішення суду складено 29.04.2024.

Суддя С.О. Саванчук