Рішення

від 24.04.2024 по справі 903/494/22

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"24" квітня 2024 р. м. Київ Справа № 903/494/22

Розглянувши матеріали справи за позовом Головного управління Національної поліції України у Волинській області

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Індустріальні мастильні матеріали»

про стягнення 6 738,00 грн

Суддя Т.П. Карпечкін

Без виклику представників сторін.

обставини справи:

До Господарського суду Київської області за встановленою територіальною юрисдикцією (підсудністю) з Господарського суду Волинської області на підставі ухвали суду від 18.07.2022 № 903/494/22 та ст. 31 Господарського процесуального кодексу України надійшла позовна заява Головного управління Національної поліції України у Волинській області (далі позивач, ГУНП у Волинській області) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Індустріальні мастильні матеріали» (далі відповідач, ТОВ «ТД «ІММ») про стягнення 6 738,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору поставки, 22.03.2022 платіжним дорученням № 940 позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача оплату за товар - охолоджувачі рідини (антифриз, рідина AdBlue) у сумі 40 428, 00 грн, з яких податок на додану вартість у сумі 6 738, 00 грн.

Однак, постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2022 № 178 «Деякі питання обкладення податком на додану вартість за нульовою ставкою у період воєнного стану» (далі - Постанова № 178) установлено, що до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших утворених відповідно до законів військових формувань, їх з`єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою.

У зв`язку з вищевикладеним позивач просить повернути зайво витрачені бюджетні кошти на оплату податку на додану вартість у розмірі 6 738,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 12.08.2022 відкрито провадження у справі № 903/494/22, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

Розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 Господарського процесуального кодексу України.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться (ч.ч. 1-2 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (ст. 248 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 4 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України за клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться (ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше (ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України).

Оскільки відповідач, належним чином повідомлений про розгляд даної справи, у встановлений судом строк, відзиву на позов та клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін не надіслав, доказів повної або часткової сплати ним заборгованості, яка є предметом даного спору, не надав, клопотань про відкладення розгляду справи з метою надання додаткового часу для подання відзиву від відповідача не надходило, суд вважає, що, у відповідності до ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута по суті за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для винесення рішення.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

У ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши надані докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

16.03.2022 між Головним управлінням Національної поліції у Волинській області (далі - замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Індустріальні мастильні матеріали» (далі - постачальник) укладено Договір про закупівлю № 85 (далі - Договір), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити покупцю в порядку та умовах, визначених Договором товар - охолоджувачі рідини (антифриз, рідина АdBlue), а замовник зобов`язується отримати товар та сплатити його (пункт 1.1. Договору).

Відповідно до п.2.1. Договору ціна договору складає: 40 428,00 грн, з ПДВ в сумі 6 738, 00 грн.

Моментом оплати поставленого Постачальником товару є дата списання коштів з відповідних рахунків Замовника (п. 2.8. Договору).

Пунктом 10.1.погоджено, що даний Договір набирає чинності з дати його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до 31.12.2022, а в частині взаєморозрахунків - до повного їх виконання Сторонами.

На виконання умов Договору, 22.03.2022 платіжним дорученням № 940 позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача оплату за придбаний товар - охолоджувачі рідини (антифриз, рідина АdBlue) у сумі 40 428, 00 грн, з яких податок на додану вартість у сумі 6 738, 00 грн, які використовуютьсь для забезпечення автотранспорту ГУНП у Волинській області.

Оскільки вказаний товар повинен поставлятись за нульовою ставкою ПДВ, натомість був неправомірно поставлений за ставкою у 20%, що суперечить нормам чинного законодавства України, позивач звернувся з даним позовом про стягнення безпідставно набутих коштів у вигляді податку на додану вартість у розмірі 6 738,00 грн.

Листом від 26.04.2022 № 519/05/29-2022 та від 23.05.2022 № 601/05/29-2022 (отримано 01.06.2022, відповідно до повідомлення про вручення поштового відправлення № 4300603401032) позивач звернувся до відповідача з вимогою про повернення зайво витрачених бюджетних коштів на оплату податку на додану вартість на рахунок позивача, однак, відповіді на зазначений лист не отримано.

Вході розгляду спору відповідач відзив на позов не надав, позовні вимоги не заперечив та не спростував.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд дійшов наступних висновків.

Згідно з підпунктами "а" і "б" п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 Податкового кодексу України.

Згідно із підпунктом "г" підпункту 195.1.2 статті 195 Розділу V Податкового кодексу України за нульовою ставкою оподатковуються операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення наземного військового транспорту чи іншого спеціального контингенту Збройних Сил України, що бере участь у миротворчих акціях за кордоном України, або в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до пунктів 1, 2 Постанови № 178 до припинення чи скасування воєнного стану операції з постачання товарів для заправки (дозаправки) або забезпечення транспорту Збройних Сил, Національної гвардії, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Державної прикордонної служби, Міністерства внутрішніх справ, Державної служби з надзвичайних ситуацій, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації, інших утворених відповідно до законів військових формувань, їх з`єднань, військових частин, підрозділів, установ або організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету, для потреб забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави обкладаються податком на додану вартість за нульовою ставкою. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування і застосовується з 24.02.2022.

Системний аналіз вказаних норм права дозволяє дійти висновку, що приписи підпункту "г" підпункту 195.1.2 пункту 195.1 статті 195 Розділу V Податкового кодексу України та приписи постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2022 № 178 поширюються зокрема на діяльність Служби безпеки України в Запорізькій області, тобто позивача.

На підставі викладеного операції з постачання позивачу охолоджуваної рідини (антифриз, рідина АdBlue) за Договорами про закупівлю № 85 від 16.03.2022 оподатковуються за нульовою ставкою, що свідчить про безпідставне включення в ціну вказаного Договору, зазначену в пункті 2.1, суми податку на додану вартість.

Позивач з огляду на вимоги вищезазначених нормативних актів звернувся до відповідача із листом-вимогою про повернення зайво витрачених бюджетних коштів на оплату податку на додану вартість на рахунок позивача у розмірі 6 738,00 грн.

Матеріали справи не містять доказів повернення зайво витрачених бюджетних коштів на оплату податку на додану вартість у розмірі 6 738,00 грн.

Згідно з правовим висновком Верховного Суду, що викладений у постанові від 01.06.2021 у справі № 916/2478/20, якщо сторона зобов`язання набула кошти (суму ПДВ) за рахунок іншої сторони не в порядку виконання договірного зобов`язання, що виключає застосування до правовідносин сторін норм зобов`язального права, а поза підставами, передбаченими договором, внаслідок їх перерахування на рахунок відповідача понад вартість товару, який було поставлено, то такі кошти набуто на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України.

Частиною 1 статті 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Як було зазначено вище, Постанова КМУ № 178 набрала чинності з дня її опублікування і застосовувалась з 24.02.2022.

Водночас відповідач не повернув та не вжив жодних дій щодо повернення безпідставно набутих коштів і після звернення позивачем із вимогою про повернення сплачених коштів у виді податку на додану вартість за Договором про закупівлю у розмірі 6 738,00 грн.

Відтак, відповідач отримав від позивача суму ПДВ, попри те, що відповідний товар оподатковувався за нульовою ставкою, та наявні правові підстави для стягнення з відповідача безпідставно набутих коштів в сумі 6 738,00 грн, оскільки неповернення відповідачем позивачу зазначеної суми, має наслідком збагачення відповідача за рахунок позивача поза підставою, передбаченою законом.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як визначено ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Враховуючи вказане, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача на користь позивача 6 738,00 грн безпідставно набутих грошових коштів є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відшкодування витрат по сплаті судового збору, відповідно до статей 123, 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються судом на відповідача в повному обсязі в сумі 2 481,00 грн.

Керуючись ст. ст 73, 74, 123, 129, 233, 236-241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Індустріальні мастильні матеріали» (07300, Київська обл., Вишгородський район, м. Вишгород, приміщення 1, буд. 5А, Промисловий майданчик «Карат», код ЄДРПОУ: 38424093) на користь Головного управління Національної поліції у Волинській області (43025, м. Луцьк, вул. Винниченка, 11, р/р UA 618201720343190001000092664 Банк ДКСУ м. Київ, код ЄДРПОУ 40108604) 6 738 (шість тисяч сімсот тридцять вісім) грн 00 коп та 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп витрат зі сплати судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено у порядку і строк, встановлені ст. ст. 254, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Т.П. Карпечкін