Рішення

від 18.04.2024 по справі 918/799/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" квітня 2024 р. м. РівнеСправа № 918/799/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді Горплюка А.М., розглянувши матеріали справи

за позовом Керівника Дубенської окружної прокуратури

в інтересах держави в особі Крупецької сільської ради Дубенського району Рівненської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Селянсько-Фермерське господарство "Джерела"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Інститут рибного господарства НААН України

про розірвання договорів оренди землі та водного об`єкта, повернення земельних ділянок та водного об`єкта

Секретар судового засідання Сідлецька Ю.Р.

представники сторін в судове засідання не з`явились.

ВСТАНОВИВ:

Керівник Дубенської окружної прокуратури звернувся до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою в інтересах держави в особі Крупецької сільської ради Дубенського району Рівненської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Селянсько-Фермерське господарство "Джерела" про розірвання договорів оренди землі та водного об`єкта, повернення земельних ділянок та водного об`єкта.

Ухвалою суду від 08.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначено розгляд справи на 05.09.2023.

04.09.2023 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про продовження строку на подання відзиву.

Ухвалою суду від 05.09.2023 відмовлено представнику відповідача у продовженні строку на подання відзиву, підготовче засідання відкладено на 05.10.2023.

05.10.2023 на офіційну пошту суду від Інституту рибного господарства надійшло клопотання про залучення їх до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Крім того, 05.10.2023, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, від представника відповідача надійшло клопотання про залучення Інституту рибного господарства в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.

Також, 05.10.2023, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву та клопотання про поновлення строку на подачу відзиву.

Ухвалою суду від 05.10.2023 продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів до 06.11.2023, підготовче засідання відкладено на 26.10.2023. Також, відкладено розгляд заяви представника відповідача та клопотання Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України про залучення до участі у справі Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача та встановлено прокурору та позивачу строк до 16.10.2023 на подачу відповіді на відзив та пояснень (щодо поданих клопотань про залучення третьої особи, у випадку наявності).

19.10.2023 до суду від Дубенської окружної прокуратури надійшла відповідь на відзив та заперечення на клопотання про залучення третьої особи.

26.10.2023, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, від представника відповідача надійшли пояснення по суті заперечень позивача про залучення третьої особи.

Ухвалою суду від 26.10.2023 залучено до участі у справі Інститут рибного господарства НААН України в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, зобов`язано Керівника Дубенської окружної прокуратури направити Інституту рибного господарства НААН України копію позовної заяви з додатками, запропоновано третій особі надати пояснення щодо позовних вимог (у випадку наявності), підготовче засідання відкладено на 28.11.2023.

07.11.2023 до суду від Керівника Дубенської окружної прокуратури на виконання вимог ухвали Господарського суду Рівненської області від 26.10.2023 надійшли докази направлення Інституту рибного господарства НААН України копії позовної заяви з додатками.

24.11.2023 через підсистему "Електронний суд" від Інституту рибного господарства НААН України надійшло пояснення третьої особи.

28.11.2023 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив.

Судове засідання 28.11.2023 не відбулось у зв`язку з навчанням судді Горплюка А.М., про що сторони були повідомлені.

Ухвалою суду від 30.11.2023 підготовче засідання призначено на 19.12.2023.

Ухвалою суду від 19.12.2023 підготовче засідання відкладено на 18.01.2024.

17.01.2024 через підсистему "Електронний суд" від Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України надійшли пояснення третьої особи.

18.01.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення підготовчого засідання у зв`язку з різким погіршенням самопочуття. Також, зазначено, що Звіт за результатами виконання Договору № 4-825 від 08.12.2023 ще не виготовлений, досі ведуться роботи по обстеженню гідротехнічних споруд.

Ухвалою суду від 18.01.2024 закрито підготовче провадження, призначено розгляд справи по суті на 15.02.2024.

14.02.2024, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, від представника відповідача надійшло клопотання про долучення доказів до матеріалів справи, а саме: копії Науково - технічного звіту № 124/23 про дослідження функціонування повносистемного рибного господарства ТОВ "СФГ "Джерела" біля с. Коритне Дубенського району Рівненської області.

Крім того, 15.02.2024, через відділ канцелярії та документального забезпечення суду, від представника відповідача надійшло клопотання про визнання поважними причини неподання ТОВ "СФГ "Джерела" у встановлений строк доказу, а саме: копії Науково - технічного звіту № 124/23 про дослідження функціонування повносистемного рибного господарства ТОВ "СФГ "Джерела" біля с. Коритне Дубенського району Рівненської області.

Ухвалою суду від 15.02.2024 розгляд справи по суті відкладено на 19.03.2024.

Судове засідання 19.03.2024 не відбулось у зв`язку з перебуванням судді Горплюка А.М. у відпустці, про що сторони були повідомлені.

Ухвалою суду від 25.03.2024 призначено розгляд справи по суті на 18.04.2024.

18.04.2024 через підсистему "Електронний суд" від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи без його участі.

В судове засідання 18.04.2024 представники сторін не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином у встановлений законом строк.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про дату, час і місце проведення судового засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Таким чином суд вважає, що учасники справи про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином і їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Судом зазначається, що у даній справі не визнавалася необхідність обов`язкової участі учасників справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість учасникам справи щодо обґрунтування їх правової позиції по суті справи та подання доказів, відтак суд вважає за можливе проводити розгляд справи по суті без участі представників сторін.

В судовому засіданні 18.04.2024 судом прийнято рішення без його проголошення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення відповідача, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

20.05.2010 між Радивилівською районною державною адміністрацією Рівненської області (надалі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Селянсько - Фермерське господарство "Джерела" (надалі - орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки.

Згідно п. 1. вказаного Договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для рибогосподарських потреб, яка знаходиться на території Теслугівської сільської ради. Підставою передачі земельної ділянки в оренду є розпорядження голови районної державної адміністрації від 23 березня 2010 року № 73, протокол земельних торгів (аукціону) від 26 квітня 2010 року, договір купівлі - продажу права оренди земельної ділянки від 30 квітня 2010 року, посвідчений Гордійчуком В.І., приватним нотаріусом Радивилівського районного нотаріального округу Рівненської області, та зареєстрований в реєстрі за № 886.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 19,8509 га, в тому числі для рибогосподарських потреб загальною площею - 12,3919 га в т.ч.: забудовані землі - 0,2385 га, в тому числі: землі, що використовуються для відпочинку та інші відкритті землі - 0,2385 га, з них під гідротехнічними спорудами - 0,2385 га; відкриті заболочені землі в тому числі болота низинні - 12,1534 га; для сінокосіння: загальна площа - 7,4590 га з них сільськогосподарські землі всього 7,4590 га, в тому числі пасовища 7,4590 га. На земельній ділянці немає об`єктів нерухомого майна, а також немає інших об`єктів інфраструктури (п. 2, 3 вказаного Договору оренди).

Пунктом 4, 5 Договору оренди сторони погодили, що земельна ділянка, що передається в оренду не обтяжена жодними сервітутами чи обмеженнями або правами третіх осіб на дану земельну ділянку та, повністю придатна до її використання за призначенням. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації за 2009 рік (1,059) становить 96 825,43 гривень.

Договір укладено на 20 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмового орендаря про намір продовжити його дію (п. 8 Договору оренди).

Відповідно до п. 42 даного Договору оренди, невід`ємними частинами договору є: план або схема земельної ділянки; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів.

На виконання укладеного Договору, 20.05.2010 між орендодавцем та орендарем підписано Акт приймання - передачі земельної ділянки (відповідно до Договору оренди земельної ділянки), яким Радивилівська районна державна адміністрація Рівненської області передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємством "Селянсько - фермерське господарство "Джерела" прийняло земельну ділянку, що знаходиться на території Теслугівської сільської ради Радивилівського району Рівненської області площею 19,8509 га для рибогосподарських потреб та сінокосіння в оренду на 20 (двадцять) років згідно Договору оренди земельної ділянки, який зареєстрований в Радивилівському районному відділі Рівненської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", 19.04.2010 за № 041059400154.

Відтак, відповідачу передано в оренду земельну ділянку загальною площею 19,8509 га з кадастровим номером 56:258:885 00 05 015 0079.

Також, 20.05.2010 між Радивилівською районною державною адміністрацією Рівненської області (надалі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Селянсько - Фермерське господарство "Джерела" (надалі - орендар) укладено Договір оренди земельної ділянки.

Згідно п. 1. вказаного Договору, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для рибогосподарських потреб, яка знаходиться на території Теслугівської сільської ради. Підставою передачі земельної ділянки в оренду є розпорядження голови районної державної адміністрації від 23 березня 2010 року № 73, протокол земельних торгів (аукціону) від 26 квітня 2010 року, договір купівлі - продажу права оренди земельної ділянки від 30 квітня 2010 року, посвідчений Гордійчуком В.І., приватним нотаріусом Радивилівського районного нотаріального округу Рівненської області, та зареєстрований в реєстрі за № 887.

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 19,4444 га, в тому числі: забудовані землі - 0,8648 га, в тому числі: землі, що використовуються для відпочинку та інші відкритті землі - 0,8648 га, з них під гідротехнічними спорудами - 0,8648 га; внутрішні води - 15,7192 га, в тому числі: штучними водостоками (каналами) - 0,1890 га, ставками - 18,3905 га. На земельній ділянці немає об`єктів нерухомого майна, а також немає інших об`єктів інфраструктури (п. 2, 3 вказаного Договору оренди).

Пунктом 4, 5 Договору оренди сторони погодили, що земельна ділянка, що передається в оренду не обтяжена жодними сервітутами чи обмеженнями або правами третіх осіб на дану земельну ділянку та, повністю придатна до її використання за призначенням. Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації за 2009 рік (1,059) становить 91 980,50 гривень.

Договір укладено на 20 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмового орендаря про намір продовжити його дію (п. 8 Договору оренди).

20.05.2010 між орендодавцем та орендарем підписано Акт приймання - передачі земельної ділянки (відповідно до Договору оренди земельної ділянки), яким Радивилівська районна державна адміністрація Рівненської області передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємством "Селянсько - фермерське господарство "Джерела" прийняло земельну ділянку, що знаходиться на території Теслугівської сільської ради Радивилівського району Рівненської області площею 19,4444 га для рибогосподарських потреб та сінокосіння в оренду на 20 (двадцять) років згідно Договору оренди земельної ділянки, який зареєстрований в Радивилівському районному відділі Рівненської регіональної філії ДП "Центр ДЗК", 19.04.2010 за № 041089400152.

Відтак, відповідачу передано в оренду земельну ділянку загальною площею 19,4444 га з кадастровим номером 56:258:885 00 05 015 0082.

В подальшому, 16.05.2011 між Радивилівською районною державною адміністрацією (надалі - орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Селянсько - Фермерське господарство "Джерела" (надалі - орендар) укладено Договір оренди водного об`єкта.

Згідно п. 1. вказаного Договору, орендодавець надає, а орендар приймає в користування на умовах оренди водний об`єкт (ставкове господарство) для риборозведення, на території Теслугівської сільської ради Радивилівського району Рівненської області.

Земельна ділянка площею 94,5151 га: в тому числі площа водного дзеркала: 86,015 га, середня глибина 0,9 м. об`єм води, що надається в оренду: 888,40 тис.м.куб.; тип живлення: прируслові ставки; наявність гідротехнічних споруд, їх стан: земляні дамби в задовільному стані; наявність винесених в натуру меж водоохоронної зони та прибережної смуги: необхідно винести в натуру межі водоохоронної смуги та встановити вказівні знаки; наявність джерел забруднення в межах водоохоронної зони та прибережної смуги: джерела забруднення відсутні; приналежність водного об`єкта який надається в оренду до об`єктів природного заповідного фонду: не належить; наявність режиму рибогосподарської експлуатації водного об`єкта: відсутній; наявність робочого проекту на будівництво водойм, паспорта водного об`єкту.

Цей Договір діє з моменту його реєстрації, підписання акту приймання - передачі, на період дії договорів оренди земельних ділянок: № 041059400150 від 19 липня 2010 року; № 041059400154 від 19 липня 2010 року; № 041059400152 від 19 липня 2010 року; № 041059400151 від 19 липня 2010 року; № 041059400153 від 19 липня 2010 року, які зареєстровані в Радивилівському районному відділі Рівненської регіональної філії ДП "Центр ДЗК". В разі розірвання достроково дії одного з договорів оренди земельних ділянок дія цього договору припиняється. Орендар зобов`язаний в цьому випадку повернути водний об`єкт орендодавцю.

17.05.2011 між орендодавцем та орендарем підписано Акт приймання - передачі водного об`єкта (відповідно до Договору оренди водного об`єкта), яким Радивилівська районна державна адміністрація Рівненської області передає, а Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємством "Селянсько - фермерське господарство "Джерела" прийняло водний об`єкт, що знаходиться на території Теслугівської сільської ради Радивилівського району Рівненської області площею 86,015 га водного дзеркала для рибогосподарських потреб згідно Договору оренди водного об`єкта від 2011 року.

Таким чином, між Радивилівською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Селянсько - Фермерське господарство "Джерела" підписано два Договору оренди землі та Договір оренди водного об`єкту.

Вказані вище Договори та Акти підписані представниками сторін та скріплені відтисками печаток.

Отже, судом встановлено, між сторонами склалися орендні правовідносини, на підставі договорів, які укладені в законом передбачений спосіб та порядок, скріплені відтисками печаток сторін, підписані уповноваженими представниками та зареєстровані належним чином.

Звертаючись до суду з даним позовом прокурор зазначає, що земельні ділянки водного фонду з кадастровими номерами 5625888500:05:015:0082, 5625888500:05:015:0079 та водний об`єкт, розташований на них, використовуються ТОВ "СФГ "Джерела" з порушенням умов договорів оренди та вимог чинного законодавства.

Так, прокурор зазначає, що 11.04.2023 начальником СД відділення № 2 Дубенського РВП ГУНП в Рівненській області капітаном поліції Чорним Д.В. за участю спеціаліста земельних відносин екології благоустрою Крупецької ОТГ Кошельник І.М. проведено огляд місця події - земельної ділянки з кадастровим номером 5625888500:05:015:0082, розташованої за межами с. Теслугів Дубенського району, за результатами якого складено Протокол огляду місця події.

У вказаному протоколі зазначено, що ставок, розташований на вказаній земельній ділянці розділено на 2 частини ґрунтовою греблею, через яку проходить металева труба для наповнення води. Одна частина ставка значно менша за іншу, та частина що менша розміром близько 350 м х 300 м та у ній відсутня вода, ставок висушений. На дні ростуть рослини та інші насадження, дно ставка замулене. З південного боку ставок відгороджений від водонабирального рову ґрунтовою греблею, через яку також проходить металева труба для набору води. Більша частина ставка наповнена водою, однак близько 45-50% площі дзеркала, особливо зі східного боку, заросли очеретом та іншими болотяними рослинами. Західна частина ставка більш чиста та не зарощена. На обох частинах ставу відсутні будь-які водоохоронні та інші знаки. Вся прибережна зона східної частини ставу зарощена очеретом.

З інформації Регіонального офісу водних ресурсів у Рівненській області від 12.04.2023 № 238/07-07 слідує, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Селянсько-Фермерське господарство "Джерела" систематично зверталися за погодженням та режимом роботи щодо скиду (приспускання) води в орендованих водних об`єктах. При цьому, з останнього режиму роботи, наявного у розпорядженні органу державної влади, орендар зобов`язувався закінчити скид води зі ставків 30.11.2021 та наповнити їх не пізніше 20.05.2022.

Також, 13.04.2023 тимчасовою комісією у складі голови комісії Німчук В.В., секретаря комісії Кошельник І.М., членів комісії старости Теслугівського старостинського округу Шаблій М.М., державного інспектора з охорони навколишнього середовища Поліського округу Двигая В.А. проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за межами села Теслугів Дубенського району Рівненської області у зв`язку з вивченням стану використання та дотримання вимог екологічного та природоохоронного законодавства, в тому числі дотримання умов договору оренди земельної ділянки від 19.07.2010 № 041059400154 та договору оренди водного об`єкта від 16.05.2011 № 16.

За результатами обстеження складено Акт № 2 обстеження земельної ділянки від 13.04.2023, в якому вказано, що під час проведення огляду земельної ділянки кадастровий номер 5625888500:05:015:0079, площею 19,8509 га, в тому числі: для рибогосподарських потреб загальною площею - 12,3919 га в т.ч.: забудовані землі - 0,2385 га, в тому числі: землі, що використовуються для відпочинку та інші відкритті землі - 0,2385 га, з них під гідротехнічними спорудами - 0,2385 га; відкриті заболочені землі в тому числі болота низинні - 12,1534 га; для сінокосіння: загальна площа - 7,4590 га з них сільськогосподарські землі всього 7,4590 га, в тому числі пасовища 7,4590 га, встановлено, що земельна ділянка утримується в неналежному стані, не встановлено відповідних водоохоронних знаків, заростає чагарниковою рослинністю. Порушено п. 3.2.11 Договору оренди водного об`єкта, а саме: не здійснюються заходи щодо утримання в належному стані прибережної захисної смуги та забезпечення режиму її охорони у відповідності з вимогами Водного кодексу України та іншими нормативними актами. Крім цього, комісією встановлено, що межі прибережної захисної смуги в натурі не винесено, чим порушено п. 3.2.16 договору оренди водного об`єкта, а саме: межі прибережної смуги не винесені в натурі.

Окрім цього, 13.04.2023 тимчасовою комісією у складі голови комісії Німчук В.В., секретаря комісії Кошельник І.М., членів комісії старости Теслугівського старостинського округу Шаблій М.М., державного інспектора з охорони навколишнього середовища Поліського округу Двигая В.А. проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за межами села Коритне Дубенського району Рівненської області у зв`язку з вивченням стану використання та дотримання вимог екологічного та природоохоронного законодавства, в тому числі дотримання умов договору оренди земельної ділянки від 19.07.2010 № 041059400152 та договору оренди водного об`єкта від 16.05.2011 № 16.

За результатами обстеження складено Акт № 3 обстеження земельної ділянки від 13.04.2023, в якому вказано, що під час проведення огляду земельної ділянки кадастровий номер 5625888500:05:015:0082, площею 19,4444 га, в тому числі: забудовані землі - 0,8648 га, в тому числі: землі, що використовуються для відпочинку та інші відкритті землі - 0,8648 га, з них під гідротехнічними спорудами - 0,8648 га; внутрішні води - 15,7192 га, в тому числі: штучними водостоками (каналами) - 0,1890 га, ставками - 18,3905 га, встановлено, що у даному водному об`єкті частково відсутня вода (спущено), наявне дно, яке заростає очеретом, чагарниковою рослинністю. Порушено п. 3.2.5 договору оренди водного об`єкта від 16.05.2011 № 16, а саме: регулярно не проводяться рибоводно-меліоративні заходи на водному об`єкті (не наповнюється вчасно водою до необхідного рівня). Порушено п. 3.2.7., а саме: не доводяться до відома населення умови користування водним об`єктом. Порушено п. 3.2.9., а саме: роботи по спорожненню та наповненню водойми не проводяться згідно із затвердженими правилами технічної експлуатації (опорожнення ставка для вилову риби здійснено без дозволу на спеціальне водокористування з передбаченим скидом води з водного об`єкта). Порушено п. 3.2.11., а саме: не здійснюються заходи щодо утримання у належному стані прибережної захисної смуги та забезпечення режиму її охорони у відповідності з вимогами Водного кодексу України та іншими нормативними актами. Порушено п. 3.2.16., а саме: не винесено в натуру прибережних захисних смуг.

Листом Дубенського районного відділу поліції № 2 Головного управління поліції в Рівненській області від 25.04.2023 повідомлено, що в с. Теслугів в ході вивчення стану використання та дотримання вимог екологічного та природоохоронного законодавства на окремих ділянках водного фонду на території Крупецької територіальної громади в межах с. Теглугів Дубенського району розташовані земельні ділянки водного фонду на яких виявлені факти порушень використання вказаних земельних ділянок, що полягають у занедбані водних об`єктів зареєстровано в ЄО за № 917 від 11.04.2023 та розглянуто.

Зазначено, що під час проведення перевірки було встановлено, що на земельних ділянках водного фонду з кадастровими номерами: 5625888500:05:015:0079 площею 19,8507 га, 5625888500:05:015:0082 площею 19,4444 га, які передані в користування ТОВ СФГ "Джерела" в особі генерального директора ОСОБА_1 , та на земельній ділянці водного фонду з кадастровим номером 5625888500:05:015:0076, площею 9,28 га, що передана в користування ОСОБА_2 , жителю с. Теслугів Дубенського р-ну Рівненської області, згідно актів обстеження земельних ділянок виявлено певні порушення використання вказаних ділянок, що полягають у занедбані водних об`єктів.

Листом від 08.05.2023 № 1613/4/1-06 Державна екологічна інспекція Поліського округу повідомила Дубенську окружну прокуратуру про вищевказані порушення, зазначивши, що водні об`єкти використовуються з порушенням умов укладених договорів оренди та положень Водного кодексу України, водоохоронного режиму, що в результаті призводить до погіршення екологічного стану території.

Крім того, Крупецькою сільською радою, як власником земельних ділянок та водних об`єктів, листом № 11-09/230 від 16.05.2023 повідомлено орендаря про виявлені порушення та вказано на необхідність здійснення заходів для усунення порушень.

У відповідь, генеральний директор ТОВ "СФГ "Джерела" надав лист, в якому повідомив Крупецького сільського голову, що товариство здійснює усі заходи по утриманню земельних ділянок в належному стані згідно цільового призначення земельних ділянок риборозведення. Регулярно знищується рослинність у ложі ставів, проводиться зариблення з жовтня по липень кожного року. Прибережна захисна смуга згідно акту приймання передачі земельної ділянки не була виділена в натурі, тому межові знаки не були встановлені.

Також зазначено, що на даний момент готується документи для приведення у відповідність площу угідь, а після цього буде проведена розробка технічної документації для поновлення нормативно грошової оцінки землі.

В подальшому, 06.07.2023 тимчасовою комісією у складі голови комісії Німчук В.В., секретаря комісії Хороновської І.М., членів комісії старости Теслугівського старостинського округу Шаблій М.М., депутата Крупецької сільської ради Фаєвського Ю.Ф., державного інспектора з охорони навколишнього середовища Поліського округу Двигая В.А. проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за межами села Теслугів Дубенського району Рівненської області у зв`язку з вивченням стану використання та дотримання вимог екологічного та природоохоронного законодавства, в тому числі дотримання умов договору оренди земельної ділянки від 19.07.2010 № 041059400154 та договору оренди водного об`єкта від 16.05.2011 № 16.

За результатами обстеження складено Акт № 2 обстеження земельної ділянки від 06.07.2023, в якому вказано, що під час проведення огляду земельної ділянки кадастровий номер 5625888500:05:015:0079, площею 19,8509 га, в тому числі: для рибогосподарських потреб загальною площею - 12,3919 га в т.ч.: забудовані землі - 0,2385 га, в тому числі: землі, що використовуються для відпочинку та інші відкритті землі - 0,2385 га, з них під гідротехнічними спорудами - 0,2385 га; відкриті заболочені землі в тому числі болота низинні - 12,1534 га; для сінокосіння: загальна площа - 7,4590 га з них сільськогосподарські землі всього 7,4590 га, в тому числі пасовища 7,4590 га, встановлено, що земельна ділянка утримується в неналежному стані, не встановлено відповідних водоохоронних знаків, заростає чагарниковою рослинністю, частина угідь земельної ділянки затоплені. Порушено п. 3.2.11 Договору оренди водного об`єкта, а саме: не здійснюються заходи щодо утримання в належному стані прибережної захисної смуги та забезпечення режиму її охорони у відповідності з вимогами Водного кодексу України та іншими нормативними актами. Порушено п. 3.2.16, а саме: межі прибережної смуги не винесені в натурі.

Окрім цього, 06.07.2023 тимчасовою комісією у складі голови комісії Німчук В.В., секретаря комісії Хороновської І.М., членів комісії старости Теслугівського старостинського округу Шаблій М.М., депутата Крупецької сільської ради Фаєвського Ю.Ф., державного інспектора з охорони навколишнього середовища Поліського округу Двигая В.А. проведено обстеження земельної ділянки, яка знаходиться за межами села Коритне Дубенського району Рівненської області у зв`язку з вивченням стану використання та дотримання вимог екологічного та природоохоронного законодавства, в тому числі дотримання умов договору оренди земельної ділянки від 19.07.2010 № 041059400152 та договору оренди водного об`єкта від 16.05.2011 № 16.

За результатами обстеження складено Акт № 3 обстеження земельної ділянки від 06.07.2023, в якому вказано, що під час проведення огляду земельної ділянки кадастровий номер 5625888500:05:015:0082, площею 19,4444 га, в тому числі: забудовані землі - 0,8648 га, в тому числі: землі, що використовуються для відпочинку та інші відкритті землі - 0,8648 га, з них під гідротехнічними спорудами - 0,8648 га; внутрішні води - 15,7192 га, в тому числі: штучними водостоками (каналами) - 0,1890 га, ставками - 18,3905 га, встановлено, що даний водний об`єкт частково заповнюється водою після скиду, однак рівень води залишається критичним, переважна площа водойми заросла очеретом, чагарниковою рослинністю. Порушено п. 3.2.5 договору оренди водного об`єкта від 16.05.2011 № 16, а саме: регулярно не проводяться рибоводно-меліоративні заходи на водному об`єкті (не наповнюється вчасно водою до необхідного рівня). Порушено п. 3.2.7., а саме: не доводяться до відома населення умови користування водним об`єктом. Порушено п. 3.2.9., а саме: роботи по спорожненню та наповненню водойми не проводяться згідно із затвердженими правилами технічної експлуатації (опорожнення ставка для вилову риби здійснено без дозволу на спеціальне водокористування з передбаченим скидом води з водного об`єкта). Порушено п. 3.2.11., а саме: не здійснюються заходи щодо утримання у належному стані прибережної захисної смуги та забезпечення режиму її охорони у відповідності з вимогами Водного кодексу України та іншими нормативними актами. Порушено п. 3.2.16., а саме: не винесено в натуру прибережних захисних смуг.

Відповідно до листа Державної екологічної інспекції Поліського округу від 19.07.2023 № 2434/4/1-06, серед іншого, під час обстеження земельної ділянки кадастровий номер 5625888500:05:015:0079 встановлено, що дана земельна ділянка утримується в неналежному стані, не встановлено відповідних водоохоронних знаків, заростає чагарниковою рослинністю. Крім цього, виявлено порушення умов договору оренди водного об`єкту, а саме: п. 3.2.11 - не здійснюються заходи щодо утримування в належному стані прибережної захисної смуги та забезпечення режиму її охорони у відповідності з вимогами Водного кодексу України та іншими нормативними актами; п. 3.2.16 - межі прибережної смуги не винесені в натурі.

У вказаному листі також зазначено, що під час обстеження земельної ділянки з кадастровим номером 5625888500:05:015:0082 встановлено, що водний об`єкт, розташований на вказаній земельній ділянці частково заповнюється водою після скиду, однак рівень води залишається критичним, переважна площа водойми заростає очеретом, чагарниковою рослинністю. Крім цього, виявлено наступні порушення укладеного договору оренди водного об`єкту: п. 3.2.5 - регулярно не проводяться рибоводно-меліоративні заходи на водному об`єкті (не наповнюються вчасно водою до необхідного рівня), п. 3.2.7 - не доведено до відома населення умови користування водним об`єктом; п. 3.2.9 - роботи по спорожненню та наповненню водойми не проводяться згідно із затвердженими правилами технічної експлуатації; п. 3.2.11 - не здійснюються заходи щодо утримування в належному стані прибережної захисної смуги та забезпечення режиму її охорони у відповідності з вимогами Водного кодексу України та іншими нормативними актами; п. 3.2.16 - не винесено в натуру прибережних захисних смуг.

З огляду на викладене, прокурор вважає, що договори оренди земельних ділянок, укладені між Радивилівською районною державною адміністрацією та Товариством з обмеженою відповідальністю "Селянсько - Фермерське господарство "Джерела"", зареєстрований 19.07.2010 у Радивилівському районному відділі Рівненської регіональної філії ДП "Центр ДЗК" за №№ 041059400152, 041059400154, підлягають розірванню у зв`язку з порушенням вимог п. 30 зазначених договорів оренди та обов`язків орендаря, передбачених ст. 25 Закону України "Про оренду землі", а договір оренди водного об`єкта від 16.05.2011 № 16, укладений між Радивилівською районною державною адміністрацією та Товариство з обмеженою відповідальністю "Селянсько - Фермерське господарство "Джерела"", зареєстрований Радивилівською районною державною адміністрацією 16.05.2011 за № 16 - розірванню у зв`язку з порушенням його вимог (пунктів 3.2.2, 3.2.5, 3.2.7, 3.2.9, 3.2.11, 3.2.15, 3.2.16, 3.2.19 договору). Відповідно земельні ділянки та водний об`єкт підлягають поверненню Крупецькій сільській раді.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Щодо повноважень прокурора для представництва інтересів держави в особі Крупецької сільської ради Дубенського району Рівненської області суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Статтею 4 ГПК України передбачено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно із ст. 131-1 Конституції України, на органи прокуратури покладено представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Разом з тим, поняття інтереси держави, відповідно до Рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999, є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

При цьому, в основі інтересів держави, згідно даного рішення, завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання.

В п. 3 зазначеного рішення суд в загальному, не пов`язуючи вказане поняття з конкретними нормами, які підлягали тлумаченню, вказує, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі "Трегубенко проти України" від 02.11.2004 категорично ствердив, що "правильне застосування законодавства незаперечно становить "суспільний інтерес" (п. 54 рішення).

Предметом даного судового спору є дострокове розірвання договору оренди земельної ділянки, дострокове розірвання договору оренди водного об`єкта, повернення земельної ділянки, повернення водного об`єкта.

Конституція України (статті 13, 14) визначає, що земля є об`єктом власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до Закону.

Земля як основне національне багатство, що перебуває під охороною держави, є об`єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування здійснюють права власника від імені народу, в тому числі й тоді, коли приймають рішення щодо розпорядження землями державної чи комунальної власності.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Водного кодексу України завданням водного законодавства є регулювання правових відносин з метою забезпечення збереження, науково обґрунтованого, раціонального використання вод для потреб населення і галузей економіки, відтворення водних ресурсів, охорони вод від забруднення, засмічення та вичерпання, запобігання шкідливим діям вод та ліквідації їх наслідків, поліпшення стану водних об`єктів, а також охорони прав підприємств, установ, організацій і громадян на водокористування.

Таким чином, спірні правовідносини, пов`язані з користуванням водним об`єктом та земельними ділянками державної власності без достатніх на те підстав, становлять суспільний, публічний інтерес, а невжиття Крупецькою сільською радою щодо повернення водного об`єкта та земельних ділянок, на думку прокурора, порушують права останньої, як власника.

Право власності на земельну ділянку поширюється в її межах на поверхневий (ґрунтовий) шар, а також на водні об`єкти, які на них знаходяться, відповідно до ч. 3 ст. 79 Земельного кодексу України.

Статтею 80 Земельного кодексу України передбачено, що одним із суб`єктів права власності на землю є держава, яка реалізує це право через відповідні органи державної влади.

Статтею 51 Водного кодексу України встановлено, що користування на умовах оренди для рибогосподарських потреб можуть надаватися водосховища (крім водосховищ комплексного призначення), ставки, озера та замкнені природні водойми. Водні об`єкти надаються у користування за договором оренди земель водного фонду на земельних торгах у комплексі із земельною ділянкою. Водні об`єкти надаються у користування на умовах оренди органами, що здійснюють розпорядження земельними ділянками під водою (водним простором) згідно з повноваженнями визначеними Земельним кодексом України, відповідно до договору оренди, погодженого з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері водного господарства.

З урахуванням викладеного, органом уповноваженим державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах є Крупецька сільська рада Дубенського району Рівненської області.

Відтак, Дубенською окружною прокуратурою 11.05.2023 скеровано лист до Крупецької сільської ради про наявність підстав для вжиття заходів до усунення порушень та захисту інтересів держави.

У зв`язку з чим, орган місцевого самоврядування скерував до Товариства з обмеженою відповідальністю "Селянсько-Фермерське господарство "Джерела" лист-претензію про усунення порушень.

Надалі, окружною прокуратурою у зв`язку з відсутністю інформації щодо вжитих заходів та не усунення порушень законодавства, листом від 22.06.2023 повідомлено сільську раду про наявність підстав для захисту інтересів держави шляхом звернення до суду з позов про розірвання договорів оренди та повернення земельних ділянок та водних об`єктів.

Однак, листом від 07.07.2023 № 11-09/1712 Крупецька сільська рада повідомила про невжиття заходів цивільно-правового характеру.

Зважаючи на викладене, суд, з урахуванням позиції, викладеної, зокрема в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, установив, що прокурором дотримано вимоги ст. 53 ГПК України та ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", а тому наявні підстави для представництва інтересів держави прокуратурою в суді.

Таким чином, суд встановив наявність у прокурора підстав для звернення до суду в інтересах держави з відповідним позовом.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених учасниками справи.

За приписами статті 14 Конституції України, статті 1 Земельного кодексу України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до ст. 11 Цивільного Кодексу України (надалі - ЦК України) цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626 ЦК України).

Частиною 1 ст. 181 Господарського кодексу (надалі - ГК України) визначено, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Як вбачається з матеріалів справи, між Радивилівською районною державною адміністрацією та ТОВ СФГ "Джерела" укладено два договори оренди земельних ділянок, на підставі яких відповідач взяв на себе зобов`язання, в тому числі утримувати орендовані земельні ділянки із розміщеними на них водоймах у належному стані та здійснювати догляд за ними.

Відповідно до ст. 792 ЦК України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов`язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Земельна ділянка може передаватись у найм разом з насадженнями, будівлями, спорудами, водоймами, які знаходяться на ній, або без них. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Статтею 1 Закону України "Про оренду землі", яка кореспондується з положеннями частини 1 статті 93 Земельного кодексу України, передбачено, що орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно із ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15, ст. 13 Закону України "Про оренду землі").

Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору.

У ч. 2 статті 651 ЦК України встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

В обґрунтування заявлених вимог прокурор посилається на порушення відповідачем взятих на себе зобов`язань, що передбачені Договорами оренди земельної ділянки та Договором оренди водного об`єкту.

Матеріали справи містять чотири Акти обстеження земельних ділянок (по два на кожну земельну ділянку) та Протокол огляду місця події, з яких вбачається, що тимчасова комісія виявила порушення використання спірних земельних ділянок та водного об`єкту, що розміщений на них, а саме: Акт № 2 від 13.04.2023 та Акт № 2 від 06.07.2023 (щодо земельної ділянки 5625888500:05:015:0079) та Акт № 3 від 13.04.2023 та Акт № 3 від 06.07.2023 (щодо земельної ділянки 5625888500:05:015:0082).

В той же час, у вказаних Актах міститься інформація про порушення з посиланням на пункти Договору оренди водного об`єкта, про порушення будь - яких пунктів Договорів оренди земельної ділянки не вказано.

Більше того, у всіх Актах зазначається про проведення обстеження земельних ділянок у зв`язку із дотриманням умов Договору оренди земельної ділянки від 19.07.2010 № 041059400154 та від 19.07.2010 № 04105940015, в той час як Договори укладались 20.05.2010, а 19.07.2010 відбувалась їх державна реєстрація.

Суд також враховує, що прокурором у позовній заяві не вказано про будь - які порушення відповідачем умов підписаних Договорів оренди земельних ділянок, зазначивши лише про наявність водойми, яка, на його думку, утримується в неналежності стані.

Крім того, в Аті № 2 від 13.04.2023 та Акті № 2 від 06.07.2023 містяться порушення п. 3.2.11 Договору оренди водного об`єкта, а саме: не здійснюються заходи щодо утримання в належному стані прибережної захисної смуги та забезпечення режиму її охорони у відповідності з вимогами Водного кодексу України та іншими нормативними актами та п. 3.2.16 Договору оренди водного об`єкта, а саме: межі прибережної смуги не винесені в натурі.

Тобто, порушення щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5625888500:05:015:0079 стосуються лише прибережної захисної смуги.

Аналогічні порушення вказані у Актах щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5625888500:05:015:0082, де зазначається про порушення порядку утримування в належному стані прибережної захисної смуги.

Так, згідно ст. 1 Водного Кодексу України, прибережна захисна смуга - частина водоохоронної зони відповідної ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено більш суворий режим господарської діяльності, ніж на решті території водоохоронної зони.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 9 Водного Кодексу України, до відання районних рад у галузі регулювання водних відносин на їх території належить, зокрема, організація роботи по винесенню в натуру та влаштуванню прибережних захисних смуг вздовж річок, морів та навколо водойм.

За положеннями статті 60 Земельного кодексу України та статті 88 Водного кодексу України вздовж річок, морів і навколо озер, водосховищ та інших водойм з метою охорони поверхневих водних об`єктів від забруднення і засмічення та збереження їх водності у межах водоохоронних зон виділяються земельні ділянки під прибережні захисні смуги. Правовий режим прибережних смуг визначається статтями 60 - 62 Земельного кодексу України та статтями 1, 88 - 90 Водного кодексу України.

Відповідно до ст. 61 Земельного кодексу України, ст. 89 Водного кодексу України прибережні захисні смуги є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності. Зокрема, у прибережних захисних смугах уздовж річок, навколо водойм та на островах забороняється: розорювання земель (крім підготовки ґрунту для залуження і залісення), а також садівництво та городництво; зберігання та застосування пестицидів і добрив; влаштування літніх таборів для худоби; будівництво будь-яких споруд (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних), у тому числі баз відпочинку, дач, гаражів та стоянок автомобілів тощо. Об`єкти, що знаходяться у прибережній захисній смузі, можуть експлуатуватись, якщо при цьому не порушується її режим. Непридатні для експлуатації споруди, а також ті, що не відповідають встановленим режимам господарювання, підлягають винесенню з прибережних захисних смуг.

Статтею 60 Земельного кодексу України, статтею 88 Водного кодексу України встановлено, що прибережні захисні смуги встановлюються по обидва береги річок та навколо водойм уздовж урізу води (у меженний період) шириною: для малих річок, струмків і потічків, а також ставків площею менш як 3 гектари - 25 метрів; для середніх річок, водосховищ на них, водойм, а також ставків площею понад 3 гектари -50 метрів; для великих річок, водосховищ на них та озер - 100 метрів.

Отже, прибережна захисна смуга - це частина водоохоронної зони земель водного фонду, визначеної законодавством ширини вздовж річки, моря, навколо водойм, на якій встановлено особливий режим.

Системний аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку про те, що при наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прибережної захисної смуги необхідно виходити із нормативних розмірів прибережних захисних смуг, встановлених статтею 88 Водного кодексу України, та орієнтовних розмірів і меж водоохоронних зон, що визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 8 травня 1996 року № 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них". Тобто сама по собі відсутність землевпорядної документації не змінює правовий режим захисної смуги.

Крім того, суд враховує, що вказані Акти не містять інформації про порушення орендарем чи третіми особами режиму користування прибережною захисною смугою, яка є природоохоронною територією з режимом обмеженої господарської діяльності.

Постановою Кабінету Міністрів України від 08.05.1996 № 486 "Про затвердження Порядку визначення розмірів і меж водоохоронних зон та режиму ведення господарської діяльності в них" передбачено, що проекти водоохоронних зон розробляються на замовлення фізичних та юридичних осіб, узгоджуються з власниками землі, землекористувачами, Мінприроди, Держводагентством та територіальними органами Держземагентства, і затверджуються відповідними місцевими органами виконавчої влади або виконавчими комітетами рад.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідач звертався до Крупецької сільської ради із запитом про погодження прибережної захисної смуги. Проте, сторонами не надано інформації про її відведення в натурі.

Аналізуючи викладене, враховуючи, що ст. 60 Земельного кодексу України та ст. 88 Водного кодексу України встановлено типову ширину прибережних захисних смуг по обидва береги річок, а згідно уставленої практики Верховного Суду сама по собі відсутність землевпорядної документації не змінює правовий режим захисної смуги, суд приходить до висновку, що відсутність встановленої (винесеної) прибережної захисної смуги в натурі не є тим порушенням, що тягне за собою розірвання Договору оренди земельної ділянки з розміщеній на ньому водного об`єкту.

Інших порушень Акт № 2 від 13.04.2023 та Акт № 2 від 06.07.2023 (щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5625888500:05:015:0079) не містить, відтак, суд не вбачає підстав для розірвання Договору оренди даної земельної ділянки.

Щодо порушень, що зафіксовані в Акті № 3 від 13.04.2023 та Акті № 3 від 06.07.2023 (щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5625888500:05:015:0082), суд зазначає наступне.

Для створення сприятливого режиму водних об`єктів, попередження їх забруднення, засмічення і вичерпання, знищення навколоводних рослин і тварин, а також зменшення коливань стоку вздовж річок, морів та навколо озер, водосховищ і інших водойм встановлюються водоохоронні зони (ст. 87 Водного кодексу України).

Водночас, відповідно до п. 2 ст. 44 Водного кодексу України, водокористувачі зобов`язані використовувати воду (водні об`єкти) відповідно до цілей та умов їх надання.

Водокористувачі, яким надано у користування рибогосподарські водні об`єкти (їх частини), зобов`язані здійснювати заходи, що забезпечують поліпшення екологічного стану водних об`єктів і умов відтворення рибних запасів, а також утримувати в належному санітарному стані прибережні захисні смуги в місцях вилову риби (ст. 68 Водного кодексу України).

Води (водні об`єкти) підлягають охороні від забруднення, засмічення, вичерпання та інших дій, які можуть погіршити умови водопостачання, завдавати шкоди здоров`ю людей, спричинити зменшення рибних запасів та інших об`єктів водного промислу, погіршення умов існування диких тварин, зниження родючості земель та інші несприятливі явища внаслідок зміни фізичних і хімічних властивостей вод, зниження їх здатності до природного очищення, порушення гідрологічного і гідрогеологічного режиму вод. Діяльність фізичних та юридичних осіб, що завдає шкоди водам (водним об`єктам), може бути припинена за рішенням суду (ст. 95 Водного кодексу України).

Законом України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" визначено, що суб`єкти рибного господарства, окрім іншого, зобов`язані здійснювати у встановленому порядку комплексні рибницько-меліоративні заходи щодо охорони та відтворення, у тому числі штучного, водних біоресурсів, збереження та поліпшення умов їх існування (ст. 35 вказаного Закону).

У свою чергу, Законом України "Про аквакультуру" визначено, що рибогосподарська меліорація - комплекс заходів, спрямованих на оптимізацію показників гідрологічного, гідрохімічного, гідробіологічного режимів та підвищення продуктивності водних об`єктів (їх частин), рибогосподарських технологічних водойм, поліпшення умов природного відтворення та якісного складу гідробіонтів з метою їх збереження та раціонального використання (ст. 1 даного Закону).

Згідно з ч. 2 ст. 18 Закону України "Про аквакультуру", рибогосподарська меліорація здійснюється за такими основними напрямами: проведення днопоглиблювальних робіт та/або робіт з видалення донних відкладень; видалення зайвої водної рослинності; вселення об`єктів аквакультури, створення штучних донних ландшафтів з метою поліпшення екологічного стану водного об`єкта та умов природного відтворення водних біоресурсів; вилучення хижих і малоцінних видів водних біоресурсів з метою запобігання їх негативного впливу на об`єкти аквакультури; запобігання масовій загибелі гідробіонтів та ліквідація її наслідків.

В той же час, суд враховує, що рибогосподарська меліорація це комплекс заходів, який виконується у відповідності до пори року, природніх процесів та згідно графіку.

До матеріалів справи прокуратурою долучено Режим роботи на 2021 рік для ставків № 14-46 на територіях Крупецької ОТГ Дубенського району Рівненської області (за межами населеного пункту) , що орендуються ТОВ "СФГ "Джерела", що затверджені завідувачем сектору у Рівненській області державного агенства водних ресурсів.

Так, встановлено режим роботи за періодами року, а саме: режим роботи у весняний період (березень 2022 - травень 2022) - провести набір води у ставки до відміток НПР згідно графіка, підтримувати рівень води при відмітці НПР.

Враховуючи викладене, у період березень - травень відбувається наповнення водойм водою, а відтак складання вказаних вище актів у квітні не підтверджує факту порушення умов укладеного договору оренди водного об`єкту, а фіксує факт, що така водойма ще не набрана водою.

За статтею 1 Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" визначено, що рибне господарство - галузь економіки, завданнями якої є вивчення, охорона, відтворення, вирощування, використання водних біоресурсів, їх вилучення (добування, вилов, збирання), реалізація та переробка з метою одержання харчової, технічної, кормової, медичної та іншої продукції.

Рибогосподарська діяльність - діяльність юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців, пов`язана з вивченням водних біоресурсів, їх охороною, відтворенням, спеціальним використанням, переробкою, реалізацією тощо. Рибогосподарський водний об`єкт (його частина) - водний об`єкт (його частина), що використовується або може використовуватися для цілей рибного господарства.

Більше того, у свої поясненнях третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Інститут рибного господарства Національної академії наук України вказуває, що на базі ТОВ СФГ "Джерела", яке являється повносистемним рибним господарстом, на підставі Договору від 25.03.2021, проведяться науково-дослідні роботи за програмою 32 "Система комплексного наукового забезпечення рибного господарства на внутрішніх водоймах України (рибництво та рибальство)", а також здійснює дослідження з вдосконалення і створення нових, продуктивних порід, породних груп і внутрішньопородних типів ставкових риб.

Також, Інститут рибного господарства Національної академії наук України вказував, що виключення зі структури ставкових площ будь-якого виду ставка автоматично позбавляє суб`єкта господарювання статусу племінного репродуктора, внаслідок чого таке господарство вимушене суттєво зменшити як відтворення, так і кількість запасів риби.

Виключення деяких ставів (в даному випадку нагульних) зі структури повносистемного рибницького господарства позбавить господарство змоги проводити літування та планове осушування (у відповідності до інструкції кожні 3 - 5 років) ставів, наслідком чого буде спалах хвороб епізоотологічного та вірусного типу, що призведе до загибелі великої кількості риби. Оскільки роль таких ставків вимушені будуть відігравати стави з іншим технологічним призначенням, що в свою чергу призведе до змішування різних вікових груп риби та переущільнення посадок риби. Що категорично заборонено робити, оскільки ріст та поведінка риби залежать від ряду фізіологічних, гідрохімічних і етіологічних чинників.

На підтвердження вказаного, на замовлення відповідача Науково - дослідною лабораторією експлуатаційної надійності будівель і споруд Національного університету водного господарства та природокористування було виготовлено Науково - технічний звіт № 124/23 про дослідження функціонування повносистемного рибного господарства ТОВ СФГ "Джерела" біля с. Коритне Дубенського району Рівненської області.

Так, у вказаному Звіті вказано, що досліджуваний об`єкт - гідротехнічні споруди, дамби, рибозбірно-осушувальні канали, ставки повносистемного рибного господарства ТОВ СФГ "Джерела" Радивилівського району Рівненської області - повністю закінчене будівництво, яке відповідає вимогам чинних нормативних документів у галузі гідротехнічних споруд і повністю придатний до подальшої нормальної експлуатації за цільовим призначенням.

У відповідності до п. 3.1.2. вказаного Звіту пошкоджень та факторів, що зменшують експлуатаційну надійність досліджуваного об`єкту гідротехнічних споруд, дамб, рибозбірно- осушувальних каналів, ставків повносистемного рибного господарства ТОВ СФГ "Джерела" Радивилівського району Рівненської області згідно вимог критеріїв І-ї (несуча здатність, міцність, геостійкість) груп граничних станів будівель і споруд, обстеженнями не виявлено.

За результатами проведення технічного обстеження об`єкту встановлено його відповідність вимогам надійності та безпечної експлуатації і можливість його подальшого безпечного утримання та використання. Гідротехнічні споруди, дамби, рибозбірно-осушувальні, водонапускні, перепускні та водовипускні канали досліджуваного об`єкту відповідають чинним архітектурним і будівельним нормам України.

Нормальне функціонування досліджуваного об`єкту забезпечується дотриманням чинних норм і правил технічної експлуатації, утримання і використання гідротехнічних споруд.

Досліджуваний об`єкт - коропові ставки, гідротехнічні споруди, дамби, рибозбірно-осушувальні канали, з точки зору водопостачання і водовідведення може існувати тільки, як єдиний гідротехнічний комплекс (п. 3.1.4. даного Звіту).

Відтак, суд враховує, що даним Звітом встановлено, що водний об`єкт, що перебуває в оренді відповідача за спірним договором існує як частина єдиного комплексу (рибного господарства), який може існувати лише як єдиний гідтотехнічний комплекс.

Відповідно до вимог статті 651 ЦК України умовою розірвання договору є істотне порушення умов договору та інші випадки, встановлені договором та законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

За змістом ч. 1 ст. 32 Закону України "Про оренду землі" на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених ст. 24 і ст. 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Розглядаючи справи зі спорів про розірвання договору, потрібно мати на увазі, що згідно зі ст. ст. 1, 13 Закону України "Про оренду землі" основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. Орендар, в свою чергу, зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Таким чином, закон пов`язує можливість дострокового розірвання договорів за рішенням суду у зв`язку з невиконанням сторонами обов`язків, передбачених договором.

Системний аналіз положень наведеного законодавства вказує на те, що у питаннях підстав для розірвання договорів оренди землі має в сукупності досліджуватися як систематичність, так і істотність допущеного порушення умов договору, так і бажання (волевиявлення) сторін договору.

Отже, оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Тому вирішуючи питання про оцінку істотності порушення стороною договору, слід встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена як у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди; її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору, а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати.

В той же час, відповідно до преамбули Концепції розвитку рибного господарства України, схваленої постановою Верховної Ради України від 13.07.2000 року 1885-ІІІ одним із стратегічних напрямів державної політики в галузі рибного господарства є створення сприятливих умов для стабілізації та нарощування виробництва конкурентоспроможної рибної продукції з метою гарантування продовольчої безпеки країни та задоволення потреб населення в рибопродукції.

Рибна галузь України відіграє значну роль для розвитку продовольчого комплексу країни.

На сучасному етапі головними завданнями рибогосподарської галузі є забезпечення зростання виробництва, стале забезпечення країни рибою для населення та сировиною для переробних підприємств.

Проте, однією з найбільш актуальних проблем стабілізації подальшого прискорення розвитку рибогосподарського виробництва на підприємствах будь-якої форми власності є підвищення його ефективності.

Отже, правовідносини, пов`язані з користуванням землями державної чи комунальної власності становлять "суспільний", "публічний" інтерес, а порушенням умов договору оренди земель водного фонду та вимог чинного законодавства, такому суспільному інтересу не відповідає.

У даному випадку порушення інтересів держави відбулося через часткове порушення норм законодавства під час використання земель водного фонду, та полягає у користуванні земельних ділянок водного фонду комунальної власності та водних об`єктів з ймовірним порушенням умов договорів оренди та законодавства, яке регулює такі відносини.

Проте, як зазначено судом вище, при укладенні оспорюваних договорів держава розраховувала не лише на отримання плати за користування земельними та водними об`єктами, але й на дотримання орендарем усіх умов договорів, в тому числі щодо використання земельних ділянок та водних об`єктів саме для рибогосподарських потреб, з метою створення сприятливих умов для стабілізації та нарощування виробництва конкурентоспроможної рибної продукції з метою гарантування продовольчої безпеки країни та задоволення потреб населення в рибопродукції.

В даному випадку, відповідачем доведено, що в процесі своєї діяльності, ТОВ СФГ "Джерела" не лише створює сприятливі умови для стабілізації та нарощування виробництва конкурентоспроможної рибної продукції, а й зберігає, відтворює та раціонально використовує племінні ресурси, поліпшує генетичну якість риби, зберігає генофонд існуючих локальних маточних стад, підвищує економічну ефективність та конкурентоспроможність галузі, формує власний експортний потенціал племінних ресурсів.

Крім того, суд враховує, що ТОВ СФГ "Джерела" відповідно до наказу Міністерства аграрної політики та Української академії аграрних наук України від 04 грудня 2009 року № 858/140 присвоєно статус племрепродуктора з відтворення любінського внутрішньопородного типу української рамчастої породи коропа та внесено до Державного реєстру суб`єктів племінної справи у тваринництві.

11.09.2014 Міністерством аграрної політики та продовольства України видано Атестат № 10315 "Про присвоєння суб`єкту племінної справи у тваринництві відповідного статусу", яким Товариству з обмеженою відповідальністю "Селянське (фермерське) господарство "Джерела" Радивилівського району Рівненської області присвоєно статус племінний репродуктор з розведення любінського внутрішньопородного типу української рамчастої породи коропа.

В подальшому, 22.10.2014 Товариству з обмеженою відповідальністю "Селянське (фермерське) господарство "Джерела" видано Свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі суб`єктів племінної справи у тваринництві.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України № 377 від 23.11.2021 "Про затвердження галицького внутрішньо породного типу української рам частої породи коропа" затверджено нове селекційне досягнення у тваринництві галицький внутрішньо породний тип української рам частої породи коропа за основними селекційними ознаками: зимостійкість на першому році життя 87%; продуктивність цьоголіток 100 г; плодючість у віці 6 8 років 1181 тис. ікринок; затрати корму на одиницю приросту маси цьоголіток 3,0 к.од.; позитивна реакція самок на гормональну стимуляцію 92 %.

Так, вказаним наказом визнано організатора створення галицького внутрішньопородного типу української рамчастої породи коропа Інститут рибного господарства Національної академії аграрних наук України (м. Київ), Товариство з обмеженою відповідальністю "Селянсько - фермерське господарство "Джерела" (Рівненська область, Дубнівський район, с. Пляшівка) та державне підприємство "Дослідне господарство Львівської дослідної станції Інституту рибного господарства Національної академії аграрних наук України" (Львівська область, Львівський район, смт. Великий Любінь).

Крім того, 25.03.2021 між Інститутом рибного господарства Національної академії наук України та ТОВ СФГ "Джерела" укладено Договір № 25/21 на створення науково - технічної продукції (НТП), яким на території, що орендується ТОВ СФГ "Джерела", Інститут рибного господарства Національної Академії в рамках проведення науково-дослідних робіт за програмою 32 "Система комплексного наукового забезпечення рибного господарства на внутрішніх водоймах України (рибництво та рибальство)" підтверджує чистоту утриманих ліній коропа, а також здійснює дослідження з вдосконалення і створення нових, продуктивних порід, породних груп і внутрішньопородних типів ставкових риб.

Аналізуючи викладене, суд приходить до висновку, що відповідач, маючи селекційний статус, інтенсивно, на загальнодержавному рівні, займається впровадженням наукових розробок Інстититу рибного господарства НААН, відповідно робить вагомий внесок в розвиток рибної галузі України, забезпечуючи ставові господарства регіону високопродуктивним посадковим матеріалом.

Також судом враховується, що задоволення позову прокурора буде мати і негативні наслідки для позивача - Крупецької сільської ради, оскільки даний позов спрямовано виключно на позбавлення територіальної громади надходжень до місцевого бюджету з оренди спірних земельних ділянок, що може призвести до більш негативних наслідків для місцевої громади. Сільська рада буде змушена займатися пошуком нового орендаря та оформленням правовідносин з ним, що призведе до суттєвих втрат (відсутність коштів за оренди земельних ділянок).

А тому задоволення такого позову і повернення земельних ділянок, за відсутності потреби у відновленні загальносуспільного інтересу та відсутності іншої легітимної мети, призведе до порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції. Таке порушення виражатиметься у покладенні на відповідача та позивача надмірного тягаря та необґрунтованому і непропорційному співвідношенні між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагне досягти прокурор.

Пунктами 32-35 рішення Європейського суду з прав людини від 24 червня 2003 року "Стретч проти Сполученого Королівства" визначено, що майном у зазначеній статті 1 Першого протоколу до Конвенції, вважається законне та обґрунтоване очікування набути майно або майнове право за договором, укладеним з органом публічної влади. За висновком Європейського суду в зазначеній справі "наявність порушень з боку органу публічної влади при укладенні договору щодо майна не може бути підставою для позбавлення цього майна іншої особи, яка жодних порушень не вчинила". Оскільки особу позбавляють права на його майно лише з тих підстав, що порушення були вчинені з боку публічного органу, а не громадянина, у такому випадку має місце "непропорційне втручання у право заявника на мирне володіння своїм майном та, відповідно, відбувається порушення статті 1 Першого протоколу Конвенції.

Одним із елементів дотримання критерію пропорційності при втручанні в право особи на мирне володіння / користування майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.

Відносно відповідача та критерію (чи є таке втручання в право на мирне володіння/користування майном пропорційним визначеним цілям) суд також зауважує, що у своєму позові прокурор не навів жодної аргументації стосовно компенсації втрат відповідача у випадку задоволення позовних вимог (як і не оцінив те, які наслідки такого позову матимуть і для територіальної громади).

Відтак, під час розгляду справи прокурором належним чином не обґрунтовано та не надано у підтвердження доказів порушення "інтересів держави" внаслідок дії договорів оренди.

З огляду на вищезазначене, судом встановлено, що Дубенська окружна прокуратура не довела суду на рахунок позовних вимог від заінтересованого органу, та й взагалі не довела в позовній заяві порушення інтересів держави, враховуючи, що позов подано про розірвання договорів оренди, а не стягнення заборгованості за цими договорами.

Отже, прокуратурою не доведено, яким чином, розірвання договору усуне негативні наслідки для держави в особі ради та які негативні наслідки взагалі є, позаяк, з наведеного вище вбачається, що розірвання договорів, призведе до більших негативних наслідків (недоотримання орендних платежів) та завдасть збиток державі в частині забезпечення наукової діяльності, гарантування продовольчої безпеки країни та задоволення потреб населення в рибопродукції.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Згідно зі ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, виходячи з предмету та підстав даного позову, необхідним є встановлення і доведення обставин, які передусім, свідчать про порушення відповідачем умов користування земельними ділянками та водним об`єктом. Більш того, доведення таких обставин належними і допустимими доказами покладається саме на прокурора.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. Проте, якщо подання сторони є вирішальним для результату проваджень, воно вимагає конкретної та прямої відповіді ("Руїс Торіха проти Іспанії").

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами ("Ван де Гурк проти Нідерландів)".

Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті ("Гірвісаарі проти Фінляндії").

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже, вказані рішення Європейського суду з прав людини суд застосовує у даній справі як джерело права.

Як вже зазначалось вище, поняття "інтереси держави", відповідно до Рішення Конституційного суду України №3-рп/99 від 08.04.1999, є оціночним і в кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, в чому полягає порушення інтересів держави чи в чому існує загроза інтересам держави.

При цьому, в основі інтересів держави, згідно даного рішення, завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання.

В даній справі відповідачем належними і допустимими доказами підтверджено, що він здійснює свою господарську діяльність з метою збереження, відтворення та раціонального використання племінних ресурсів, поліпшення генетичної якості риб, збереження генофонду існуючих, локальних маточних стад, підвищення економічної ефективності та конкурентоспроможності галузі, формування власного експортного потенціалу племінних ресурсів.

Враховуючи вищевикладене, оцінивши докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, враховуючи відсутність порушення інтересів держави, з метою сприяння розвитку рибної галузі України, суд дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог слід відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов прокурора не підлягає задоволенню, сплачений останнім при поданні позову судовий збір не підлягає відшкодуванню за рахунок інших учасників справи.

Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29.04.2024

Суддя А.М. Горплюк