Ухвала

від 24.04.2024 по справі 922/2777/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

УХВАЛА

"24" квітня 2024 р.м. ХарківСправа № 922/2777/23

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Кононової О.В.

при секретарі судового засідання Зубко Ю.В.

розглянувши справу

за заявою ОСОБА_1

до ОСОБА_1

про неплатоспроможність

За участю:

представника АТ "Райффайзен Банк" - Хуторянець О.В.

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 07.08.2023 відкрито провадження у справі фізичної особи ОСОБА_1 ; введено процедуру реструктуризації боргів боржника; керуючим реструктуризацією боржника призначено арбітражного керуючого Паркулаба Володимира Григоровича; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів; попереднє судове засідання призначено на 25.09.2023

08.08.2023 на офіційному сайті оприлюднено оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , зазначено строк подання заяв кредиторів з вимогами до боржника протягом тридцять днів з дня офіційного оприлюднення повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника.

В попередньому засіданні 02.10.2024 суд визначити розмір та перелік визнаних судом вимог кредиторів, що підлягають внесенню керуючим реструктуризацією до реєстру вимог кредиторів фізичної особи ОСОБА_1 , а саме:

- АТ "Райффайзен Банк" до боржника на загальну суму 1767452,76грн., а також судовий збір за подачу заяви з грошовими вимогами у розмірі 5368,00 грн.;

- КП "Харківводоканал" до боржника на загальну суму 5126,43 грн., а також судовий збір за подачу заяви з грошовими вимогами у розмірі 5368,00 грн.;

- ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до боржника на загальну суму 1375000,00грн., а також судовий збір за подачу заяви з грошовими вимогами у розмірі 5368,00 грн.

- ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) до боржника на загальну суму 1125000,00грн., а також судовий збір за подачу заяви з грошовими вимогами у розмірі 5368,00 грн.

Зобов`язав керуючого реструктуризацією включити визнані вимоги кредиторів до реєстру вимог кредиторів у відповідності до вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

Зобов`язав керуючого реструктуризацією включити витрати кредиторів по сплаті судового збору за подання заяви з грошовими вимогами до боржника відповідно до ч. 2 ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства.

Зобов`язав керуючого реструктуризацією повідомити кредиторів про місце і час проведення зборів кредиторів та організувати їх проведення відповідно до вимог ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, збори кредиторів мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення даної ухвали.

Зобов`язав керуючого реструктуризацією надати рішення зборів кредиторів, оформлене протоколом та прийняте відповідно до вимог ч. 8 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства.

Призначив судове засідання для розгляду погодженого кредитором плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на "16" листопада 2023 р. о 11:30

06.11.2023 до суду від керуючого реструктуризацією надійшло клопотання (вх. № 30241) про відкриття процедури погашення боргів ОСОБА_1 . В наданому клопотанні керуючий реструктуризацією повідомив суд, що 06.11.2023 відбулись збори кредиторів боржника, на яких було прийнято рішення про відсутність планів та проектів реструктуризації боргів боржника та дійшли згоди доручити арбітражному керуючому Паркулабу В.Г. подати до господарського суду клопотання про визнання боржника банкрутом та перехід до процедури погашення боргів. До клопотання доданий відповідні протоколи комітету кредиторів та зборів кредиторів від 03.11.2023.

В подальшому розгляд справи в підсумковому засіданні неодноразово відкладався, востаннє його розгляд був призначений на 26.03.2024 об 10:30 год.

Крім того 16.11.2023 через кабінет системи "Електронний суд" від кредитора АТ "Райффайзен Банк" надійшло клопотання про відсторонення керуючого реструктуризацією, в якому він просить суд відсторонити арбітражного керуючого Паркулаба Володимира Григоровича від виконання обов`язків керуючого реструктуризацією у справі №922/2777/23 про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 через невиконання покладених на нього обов`язків на підставі пункту другого частини четвертої статті 28 Кодексу України з процедур банкрутства.

14.11.2023 до суду від кредитора АТ "Райффайзен Банк" надійшло клопотання про закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.7 ст.123 та ч.11 ст.126 Кодексу України з процедур банкрутства.

Розгляд зазначених клопотань був призначений судом також на 26.03.2024 об 10:30 год.

22.03.2024 за розпорядженням керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу справи у зв`язку відсутністю повноважень на здійснення правосуддя у судді Яризька В.О., відповідно до пункту 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, було призначено повторний автоматизований розподіл справи № 922/2777/23. Згідно Витягу з Протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.03.2024 для розгляду справи визначено суддю Кононову О.В.

В судовому засіданні 26.03.2024 суд (суддя Кононова О.В.) прийняв справу № 922/2777/23 до провадження та відклав судове засідання щодо розгляду погодженого кредитором плану реструктуризації боргів або прийняття рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі, клопотання кредитора АТ "Райффайзен Банк" про відсторонення керуючого реструктуризацією та клопотання кредитора АТ "Райффайзен Банк" про закриття провадження у справі на "24" квітня 2024 р. о(об) 11:50 год.

В судовому засіданні представник АТ "Райффайзен Банк" наполягав на задоволенні клопотання про закриття провадження у справі зазначивши про недобросовісність боржника при зверненні із заявою до суду щодо неповноти зазначених в деклараціях відомостей про свій майновий стан. Також представник кредитора зазначив про неналежне виконання арбітражним керуючим своїх обов`язків як керуючого реструктуризацію.

Керуючий реструктуризацією в призначене судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце розгляду справи в підсумковому засіданні був повідомлений належним чином.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною шостою статті 12 ГПК України визначено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку, передбаченому цим Кодексом для позовного провадження, з урахуванням особливостей, встановлених Законом про банкрутство.

За частиною першої статті 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи - підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених Книгою четвертою КУЗБ "Відновлення платоспроможності фізичної особи" (стаття 113 КУзПБ).

Предметом судового розгляду є питання обґрунтованості рішення про визнання боржника банкрутом та перехід до наступної судової процедури у справі про неплатоспроможність фізичної особи - погашення боргів боржника.

Із введенням в дію 21.10.2019 Кодексу України з процедур банкрутства запроваджено новий інститут, який застосовується щодо врегулювання питання неплатоспроможності фізичної особи, фізичної особи-підприємця та не тотожний за метою і механізмом реалізації до інституту банкрутства юридичних осіб.

Як убачається з пояснювальної записки до проекту Кодексу України з процедур банкрутства метою запровадження інституту неплатоспроможності фізичних осіб було визначено врегулювання відносин щодо відновлення платоспроможності боржників, які опинилися в скрутній фінансовій ситуації не з їх вини та потребують допомоги з боку держави.

Тому, призначенням цих норм законодавець визначив забезпечення допомоги чесним боржникам шляхом передусім реструктуризації їх боргів, а у разі неможливості у майбутньому погасити борги - заслужити їх списання.

У преамбулі КУзПБ закріплено, що цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

За цим підходом, на відміну від банкрутства юридичних осіб, у назві та за змістом положень Книги четвертої КУзПБ - "Відновлення платоспроможності фізичних осіб" законодавець закцентував на пріоритеті реабілітаційної процедури щодо боржника, який залежно від власної волі та обставин справи може отримати звільнення від боргів за результатами обох судових процедур у справі про неплатоспроможність фізичних осіб.

Отже, застосовуючи ці норми, слід враховувати, що на відміну від банкрутства юридичних осіб, задоволення вимог кредиторів як основна мета провадження про неплатоспроможність фізичних осіб КУзПБ не встановлена.

За змістом статті 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.

Таким чином КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов`язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.

За змістом приписів Книги четвертої КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов`язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.

Частиною другою статті 6 КУзПБ визначено, що до боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури, як реструктуризація боргів боржника та погашення боргів боржника.

Згідно з частиною п`ятою статті 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.

Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (стаття 1 КУзПБ).

Отже, ця судова процедура є першим, обов`язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об`єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.

Саме на цьому акцентував Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі № 910/6639/20, вказавши, що з огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника.

За такого підходу у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах статей 3 та 13 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (частини друга, третя статті 13 ЦК України).

Тому до боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов`язків.

Зокрема, задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов`язки:

- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (пункт 3 частини другої статті 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов`язань перед кредиторами тощо;

- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім`ї, щодо розміру та джерел доходів (пункти 4 -11 частини третьої статті 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;

- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (частина четверта статті 116, частина сьома статті 126 КУзПБ);

- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (стаття 125 КУЗПБ);

- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (частина перша статі 128 КУзПБ).

Також, КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, зокрема передбачає:

- відмову у відкритті провадження у справі про неплатоспроможність у разі, якщо боржника притягнуто до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю чи визнано банкрутом протягом попередніх п`яти років (пункти 3, 4 частини четвертої статті 119 КУзПБ), а також заборону відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи-боржника протягом року з дня закриття такого провадження стосовно того ж боржника з підстав, передбачених частиною сьомою статті 123 КУзПБ;

- закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім`ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім`ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю (пункти 1-3 частини сьомої статті 123 КУзПБ);

- відмову у затвердженні плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність, якщо порушено порядок розроблення та погодження цього плану; умови реструктуризації боргів суперечать законодавству; боржник не погасив борги, що підлягають обов`язковій сплаті згідно з частиною третьою статті 125 КУзПБ або боржник вчиняє дії, спрямовані на перешкоджання проведенню стосовно нього процедур, передбачених цим Кодексом (пункти 1, 2, 5, 6 частини восьмої статті 126 КУзПБ);

- дискрецію господарського суду у вирішенні питання щодо можливості подальшого руху справи про неплатоспроможність, якщо протягом трьох місяців з дня введення процедури реструктуризації боргів боржника мета цієї процедури не досягнута (частина одинадцята статті 126 КУзПБ).

Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.

Задля ефективної реалізації боржником цього права КУзПБ передбачає участь арбітражного керуючого у справі про неплатоспроможність фізичної особи, залежно від судової процедури - як керуючого реструктуризацією боргів або керуючого реалізацією майна боржника.

Поряд із загальним правовим статусом арбітражного керуючого закріпленим у статті 12 КУзПБ, деякі його аспекти у справах про неплатоспроможність фізичних осіб конкретизовано статтею 114 КУзПБ, а особливості механізму реалізації - у інших нормах Книги четвертої цього Кодексу.

За статтею 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи користується всіма правами арбітражного керуючого відповідно до законодавства, у тому числі має право отримувати інформацію і документи, що містять конфіденційну інформацію та/або банківську таємницю; здійснювати огляд майна боржника.

Частиною сьомою статті 123 КУзПБ визначено, що суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо:

1) боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи і витрати боржника та членів його сім`ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів і витрат боржника та членів його сім`ї;

2) майно членів сім`ї боржника було придбано за кошти боржника та/або зареєстровано на іншого члена сім`ї з метою ухилення боржника від погашення боргу перед кредиторами;

3) судовим рішенням, що набрало законної сили та не було скасоване, боржник був притягнутий до адміністративної або кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов`язані з неплатоспроможністю.

Конструкція цієї норми побудована як безумовний захід відповідальності боржника за дії на шкоду кредиторам, тому не передбачає альтернативного вирішення та необхідності з`ясування мотивів боржника - фізичної особи, за встановлення відповідних фактів господарським судом.

Так, з матеріалів справи вбачається, що керуючим реструктуризацією було вжито заходів щодо перевірки декларацій боржника за 2020 - 2023 роки.

Зокрема, направлено ряд запитів до органів, що здійснюють реєстрацію та облік майна, зокрема до банківських установ щодо встановлення інформації про рахунки боржника та відповідні залишки на рахунках, до Державної прикордонної служби України, Державного космічного агентства, АТ "Укрзалізниця", Державної агенції меліорації та рибного господарства України, Департаменту економіки та комунального майна ХМР, Державної митної служби України, ГУ Держгеокадастру у Харківській області, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку та Міністерства юстиції щодо відкритих виконавчих проваджень.

Керуючий реструктуризацією повідомив суд, що за результатами отриманих відповідей не встановлено наявність належного на праві власності майна боржнику, а лише виявлений залишок коштів на рахунках в банках.

Суд звертає увагу учасників провадження, що чинним законодавством передбачена необхідність перевірки керуючим реструктуризацією повноти та достовірної інформації, занесеної боржником до декларацій для подальшого звітування на зборах кредиторів. Зазначений звіт про перевірку декларації має вирішальне значення для прийняття кредиторами відповідних рішень щодо подальших процедур стосовно боржника або прийняття рішення судом про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

Водночас, керуючий реструктуризацією такого звіту про перевірку декларації до суду не надав. З доданих до матеріалів справи документів, судом зроблений висновок, що керуючий реалізацією надіслав звіт про перевірку декларацій лише кредиторам, зазначивши, що жодної інформації, яка б суперечила даним, зазначеним боржником в деклараціях не було отримано.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ОСОБА_1 зазначив, що він є працевлаштований та займає посаду директора ТОВ "Аверс-Імпекс" та директора фінансового відділу ТОВ "Арес-М". Крім того, боржник зареєстрований як фізична особа - підприємець.

До матеріалів справи доданий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Аверс-Імпекс" код 23916397, з якого вбачається, що ОСОБА_1 дійсно є керівником вказаної юридичної особи.

Також до матеріалів справи доданий витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Артес-М" код 31152071, з якого вбачається, що ОСОБА_1 є засновником вказаної юридичної особи з розміром частки засновника (учасника) 2 432 560,00 грн. В розділі щодо інформації про кінцевого бенефіціарного власника юридичної особи, також зазначений ОСОБА_1 з відсотком частки статутного капіталу або відсотком права голосу: 100.

Проте, в Деклараціях про свій майновий стан за 2020-2023 роки така інформація відсутня, жодних пояснень та доказів відчуження вказаних корпоративних прав ані боржником ані керуючим реструктуризацією до матеріалів справи не додано.

Крім того, в Деклараціях за 2020 та 2021 роки боржником зазначено, що йому на праві власності належить ? частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 . В Деклараціях за 2022 та 2023 роки зазначене майно вже не відображено, водночас у Розділі ІІ п. 13 не зазначено про отримані доходи від відчуження 1/2 частки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 .

Керуючий реструктуризацією пояснив, що вказане майно вибуло безоплатно з володіння боржника внаслідок укладеного договору дарування від 13.08.2022 на користь ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Пунктом 7 частини 3 ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додаються копії документів про вчинені боржником (протягом року до дня подання заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність) правочини щодо належного йому нерухомого майна, цінних паперів, часток у статутному капіталі, транспортних засобів та угоди на суму не менше 30 розмірів мінімальної заробітної плати.

Такого договору до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 не було додано.

Керуючим реструктуризацією в подальшому була долучена до матеріалів справи копія першої сторінки зазначеного договору, що унеможливлює встановити яким нотаріусом та за яким номером цей правочин був зареєстрований.

Крім того, судом встановлено, що ОСОБА_4 , на користь якої було безоплатно відчужено зазначене майно боржника є засновником ТОВ "Аверс-Імпекс", керівником якого наразі працює ОСОБА_1 . Зазначена інформація міститься у витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо ТОВ "Аверс-Імпекс" код 23916397.

До матеріалів справи доданий витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта станом на 16.09.2022, з якого вбачається, що ОСОБА_1 є суб`єктом права власності на земельну ділянку: кадастровий номер 6321655800:05:001:1666, площею 0.1189 га, у Харківській обл., Вовчанський р., та земельну ділянку кадастровий номер 6325185000:03:008:0606, площею 0.5 га, у Харківській обл., Харківський район.

У Розділі ІІІ п. 17 декларацій за 2020-2023р.р. не зазначено про володіння боржником вказаними земельними ділянками та жодних пояснень стосовно цього майнового активу боржника до матеріалів справи не додано.

Крім того, до суду від банківських установ, в яких зареєстровані рахунки боржника надійшли повідомлення про залишок котів на таких рахунках.

Так, згідно відповідні АК КБ "Приватбанк" від 24.08.2023 зазначено про залишок коштів на рахунках у загальному розмірі 11,58 грн.

Згідно відповіді АТ "Універсал Банк" від 21.08.2023 зазначено про залишок коштів на рахунках у загальному розмірі 1 463,24 грн.

У Розділі VІ п. 41 та 42 декларацій за 2020-2023р.р. боржником не зазначено про наявність грошових коштів та про грошові кошти, які знаходяться на рахунках у банках. При зверненні до суду із заявою про відкриття провадження про свою неплатоспроможність боржник не надав жодної інформації про залишки коштів на його рахунках в підтвердження зазначення відповідних даних в деклараціях.

Суд, вважає за потрібне наголосити на тому, що відповідно до вимог чинного законодавства арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний організувати виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації), визначити його вартість (пункт 1 частини другої статті 114 КУзПБ).

Відповідно до п.п. 2, 12 ч. 1 ст. 114 КУзПБ, арбітражний керуючий має право отримувати інформацію з державних реєстрів, у тому числі з бюро кредитних історій, у порядку, передбаченому законодавством. Здійснювати інші повноваження відповідно до законодавства.

Згідно п.п 1, 4, 5, 9 та 11 ч. 2 ст. 12 КУзПБ, арбітражний керуючий зобов`язаний неухильно дотримуватися вимог законодавства; подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого у порядку, встановленому законодавством; подавати відомості (інформацію) про фінансовий стан боржників; вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення реального чи потенційного конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту інтересів; виконувати інші повноваження, передбачені законодавством.

Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо та з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено) (ч. 3 ст. 12 КУзПБ).

Судом встановлено, що керуючим реструктуризацією не було вжито жодних заходів щодо отримання інформації про наявність майна в боржника та членів його сім`ї, а також щодо перевірки зазначених у деклараціях суми отриманих доходів.

Відтак, у матеріалах справи та у звіті керуючого реструктуризації відсутні будь-які відомості про наявність довідок Пенсійного фонду України форми ОК-5 та ОК-7, які є прямими доказами підтвердження чи спростування зазначених у деклараціях боржником нарахованих сум доходів.

Крім того, задля перевірки правильності зазначених у деклараціях боржником відомостей керуючий реструктуризацією мав направити обов`язкові запити і отримати відповіді щодо наявності майна чи майнових прав за період 2020-2023р.р. по боржнику та членах сім`ї до уповноважених органів, проте не здійснив цього, зокрема до:

- Головний сервісний центр МВС України та Регіональний сервісний центр МВС у Харківській області щодо зареєстрованих авто.

- Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів та Головне управління Держпродспоживслужби в Харківській області щодо наявності тракторів, самохідних шасі, самохідних сільськогосподарських, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, сільськогосподарської техніки, інших механізмів.

- Державної служба України з питань праці (Держпраці) та Головне управління Держпраці у Харківській області щодо зареєстрованих на праві власності або праві повного господарського відання за обліками Держпраці: ділянок надр, наданих для будівництва та експлуатації підземних споруджень та інших цілей, не пов`язаних із видобуванням корисних копалин, зокрема наявність спеціальних дозволів на користування надрами; великотоннажних та інших технологічних транспортних засобів, що не підлягають експлуатації на вулично-дорожній мережі загального користування; підіймальних споруд (вантажопідіймальні крани та машини, ліфти, ескалатори, канатні дороги, підйомники, фунікулери тощо), парових та водогрійних котлів, посудин, що працюють під тиском, трубопроводів пари та гарячої води, об`єктів нафтогазового комплексу та інших об`єктів;

- КП «Харківське міське бюро технічної інвентаризації» Харківської міської ради - щодо зареєстрованих об`єктів нерухомого майна (будівлі, споруди, приміщення та ін.), які належать на праві власності боржнику та членам його сім`ї;

- Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру та Головне управління Держгеокадастру у Харківській області щодо наявності земельних ділянок;

- Фонду державного майна України та Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській областях щодо майна та майнових прав на нерухоме майно;

- Головне управління ДПС у Харківській області щодо інформації про доходи в тому числі й щодо податкової звітності як ФОП;

- Державної служби морського і внутрішнього водного транспорту та судноплавства України щодо наявності водних засобів;

- Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку щодо наявності цінних паперів та корпоративних прав;

- Державна інспекція архітектури та містобудування України щодо видачі відповідних дозволів та погоджень;

- Державна митна служба щодо інформації про те чи переміщувалися товари і транспортні засоби боржника та членах сім`ї.

Проте до матеріалів справи не додано доказів вжиття відповідних заходів щодо виявлення майна боржника та членів його сім`ї.

Відповідно до ч. 8 ст. 12 КУзПБ, під час виконання повноважень арбітражний керуючий має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, що міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється центральними органами виконавчої влади, які забезпечують їх ведення.

Керуючий реструктуризацією не пізніше ніж за 10 днів до дня попереднього засідання зобов`язаний направити суду, кредиторам та боржнику звіт про результати перевірки декларації боржника (частина третя статті 122 КУзПБ).

На результатах таких заходів, за приписами частини сьомої статті 123 та частини першої статті 124 КУзПБ, ґрунтуватиметься план реструктуризації боргів боржника, а у разі виявлення керуючим реструктуризацією та не усунення боржником неповноти/ недостовірності інформації у декларації про його майновий стан - рішення про закриття провадження у справі.

Тому, керуючий реструктуризацією зобов`язаний у найкоротший строк перевірити майновий стан боржника, серед іншого виконати вказівки суду чи зборів кредиторів щодо додаткової перевірки конкретних фактів приховування боржником майна чи відомостей його декларації, а також забезпечити збирання та аналіз інформації, витребуваної судом відповідно до пунктів 9 - 11 частини п`ятої статті 119 КУзПБ при відкритті провадження у справі.

Своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг, відтак сприятиме досягненню компромісу при узгодженні сторонами плану реструктуризації боргів.

Відповідно до пункту 2 частини другої статті 114 КУзПБ арбітражний керуючий у справі про неплатоспроможність фізичної особи зобов`язаний брати участь у розробленні плану реструктуризації боргів боржника, забезпечити його розгляд зборами кредиторів та подання на затвердження господарському суду.

За приписами частин першої, другої статті 126 КУзПБ керуючий реструктуризацією протягом трьох днів з дня схвалення зборами кредиторів погодженого з боржником плану реструктуризації боргів подає до господарського суду заяву про його затвердження та сам план.

Тож, задля досягнення мети судової процедури реструктуризації боргів боржника керуючий реструктуризацією має забезпечити конструктивну взаємодію сторін щодо опрацювання плану реструктуризації боргів, сприяти у реалізації ними своїх прав та спонукати до виконання обов`язків у строки, встановлені законом чи судом.

Суд дійшов висновку, що всупереч прокоментованих норм, керуючим реструктуризацією здійснювалась перевірка декларацій боржника формально без дотримання встановлених правил.

Незважаючи на те, що матеріали справи містять суперечливу інформацію ніж та, яка зазначалась боржником в деклараціях та той факт, що кредитором АТ "Райффайзен Банк" звернуто увагу на недостовірність зазначеної в деклараціях інформації, боржник не вчинив жодних заходів щодо надання виправлених декларацій з урахуванням встановлених невідповідностей, що ставить під сумнів прозорість та добросовісність його намірів щодо прагнення досягти мети процедури банкрутства, ініційованої ним задля єдиного наміру - погашення наявних вимог кредиторів.

Дослідження питання про здійснення особою належного їй суб`єктивного матеріального права відповідно до його мети тісно пов`язане з аналізом фактичних дій суб`єкта на предмет дотримання вимоги добросовісності. Таким чином, звертаючись до суду з заявою про відкриття провадження про неплатоспроможність, боржник повинен був надати вичерпні докази в підтвердження зазначеної в деклараціях інформації.

Крім того, статтею 124 Кодексу України з процедур банкрутства, визначені вимоги щодо план реструктуризації боргів боржника та зазначено, що він розробляється з метою відновлення платоспроможності боржника.

У плані реструктуризації боргів боржника зазначаються:

1) обставини, які спричинили неплатоспроможність боржника;

2) інформація про визнані судом вимоги кредиторів із зазначенням їх розміру та черговості задоволення;

3) інформація про майновий стан боржника за результатами проведених заходів з виявлення та складання опису майна боржника (проведення інвентаризації);

4) інформація про всі доходи боржника, у тому числі доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів;

5) розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів;

6) вимоги кредиторів до боржника, які будуть прощені (списані) у разі виконання плану реструктуризації боргів;

7) розмір суми, яка щомісяця залишатиметься боржнику на задоволення побутових потреб, у розмірі не менше одного прожиткового мінімуму на боржника та на кожну особу, яка перебуває на його утриманні.

План реструктуризації боргів боржника може містити положення про:

1) реалізацію в процедурі реструктуризації боргів частини майна боржника, у тому числі того, що є предметом забезпечення, черговість, строки реалізації такого майна та кошти, які планується отримати від його реалізації;

2) зміну способу та порядку виконання зобов`язань, у тому числі розміру та строків погашення боргів;

3) відстрочення чи розстрочення або прощення (списання) боргів чи їх частини;

4) виконання зобов`язань боржника третіми особами, зокрема шляхом укладення договору поруки, гарантії та інших правочинів згідно з цивільним законодавством;

5) інші заходи, спрямовані на покращення майнового стану боржника та задоволення вимог кредиторів (перекваліфікація, працевлаштування тощо).

Строк виконання плану реструктуризації боргів боржника у справі про неплатоспроможність не може перевищувати п`ять років.

До суду при зверненні з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 подано до суду План реструктуризації боржника ОСОБА_1 , який не містить жодних відомостей, передбачених прокоментованими нормами закону. В наданому суду Плані реструктуризації лише зазначено, що доходи ОСОБА_1 не значні та враховуючи суму заборгованості перед кредиторами, їх погашення в сумі 20 % від його доходів є неефективним та декларується як об`єктивна можливість.

Отже, по суті запропонований боржником план реструктуризації є таким, що не відповідає вимогам, які до нього ставляться, економічно необґрунтованим, не містить жодної достовірної інформації про майно і доходи боржника, був поданий боржником формально і не мав бути фактично та об`єктивно розглянутим кредиторами з можливістю його затвердження.

Згідно ч. 1 ст. 130 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд ухвалює постанову про визнання боржника банкрутом і введення процедури погашення боргів боржника у разі, якщо протягом 120 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність зборами кредиторів не прийнято рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів боржника.

Відповідно до частини одинадцятої статті 126 КУзПБ якщо протягом трьох місяців з дня постановлення ухвали про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність і введення процедури реструктуризації боргів до господарського суду не поданий погоджений боржником і схвалений кредиторами план реструктуризації боргів боржника, господарський суд має право прийняти рішення про визнання боржника банкрутом і відкриття процедури погашення боргів боржника відповідно до цього Кодексу або про закриття провадження у справі про неплатоспроможність.

В матеріалах справи відсутній погоджений боржником та затверджений зборами кредиторів план реструктуризації боргів. Керуючим реструктуризацією на затвердження кредиторам такий план взагалі не надавався, а тому рішення про схвалення плану реструктуризації боргів боржника у визначені Кодексом України з процедур банкрутства строки не могло бути прийнято.

Відповідно до Кодексу України з процедур банкрутства під реструктуризація боргів боржника розуміється судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов`язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника.

План реструктуризації оформлюється у вигляді систематизованого переліку взаємопов`язаних і послідовних заходів, що підлягають здійсненню під час провадження у справі про неплатоспроможність з метою розрахунків з кредиторами та відновлення платоспроможності боржника на умовах та у порядку, що визначені планом реструктуризації.

Так, суд підсумовує, що наведені вище обставини свідчать про те, що боржник та арбітражний керуючий не виконали належним чином низку процедурних вимог, передбачених чинним законодавством щодо можливості відновлення платоспроможності/соціальної реабілітації добросовісного боржника, а саме не надали до матеріалів справи вичерпного переліку доказів в підтвердження зазначеної в заяві інформації, не розробили та не надали на затвердження кредиторам належного плану реструктуризації, який би відповідав вимогам закону про банкрутство, арбітражний керуючий не перевірив ретельно інформацію, викладену боржником в деклараціях про його майновий стан, тощо. Зазначені обставини свідчать про недобросовісну поведінку боржника та у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом як підстави для ухвалення рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Визнаючи боржника - фізичну особу банкрутом, господарський суд має встановити його неоплатність, тобто недостатність майна для задоволення вимог кредиторів, шляхом з`ясування та зіставлення активів і пасивів боржника.

Тому неплатоспроможність боржника є обов`язковою підставою для визнання боржника банкрутом та переходу до судової процедури погашення боргів, зокрема в порядку частини першої статті 130 КУзПБ, а відсутність ознак неплатоспроможності боржника матиме наслідком закриття провадження у справі на підставі пункту 8 частини першої статті 90 КУзПБ.

Отже, приписи частини першої статті 130 КУзПБ не повинні застосовуватися суто формально та зводитися до підрахунку строків чи встановлення відсутності/наявності рішення зборів кредиторів про схвалення плану реструктуризації боргів боржника без встановлення господарським судом обставин справи, перевірки дотримання процесуальних гарантій реалізації прав і захисту інтересів сторін, а також з`ясування підстав для закриття провадження у справі, зокрема за частиною сьомою статті 123, частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ.

Приписи частини одинадцятої статті 126 та частини першої статті 130 КУзПБ у їх системному зв`язку є послідовністю процесуальних засобів, де дискреція господарського суду у вирішенні питання про перехід до наступної судової процедури чи закриття провадження у справі за частиною одинадцятою статті 126 КУзПБ є основним процесуальним інструментом, що застосовується крізь призму судового контролю та відповідно до мети провадження про неплатоспроможність фізичної особи, а частина перша статті 130 КУзПБ формалізує початок судової процедури погашення боргів боржника та є спеціальною процесуальною гарантією для добросовісного боржника у разі зволікання зборів кредиторів із прийняттям рішення щодо плану реструктуризації його боргів.

Концепція інституту неплатоспроможності фізичних осіб та аналіз положень КУзПБ, що регламентують судову процедуру реструктуризації боргів боржника, дають підстави для висновку, що запорукою досягнення мети цієї процедури є компроміс між кредиторами і боржником щодо зміни способу та порядку виконання його грошових зобов`язань з урахуванням майнового стану та об`єктивних можливостей боржника.

У судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, тому до боржника - фізичної особи за приписами Книги четвертої КУзПБ установлено спеціальні вимоги до його добросовісності, інше б суперечило засадам цивільного законодавства, зокрема таким, як добросовісність у здійсненні відповідного права та недопустимість зловживання правом (пункт 6 частини першої статті 3, частина третя статті 13 ЦК України).

За змістом приписів статей 116, 119, 123, 125, 126, 128 КУзПБ щодо вимог до боржника та процесуальних наслідків їх невиконання, законодавець означив принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов`язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об`єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.

Добросовісність боржника - фізичної особи є визначальним критерієм для оцінки обставин і підстав з якими КУзПБ пов`язує можливість альтернативного вирішення господарським судом питання щодо подальшого руху справи, зокрема закриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи. Тому, обставини, що свідчать про недобросовісну поведінку боржника у сукупності з іншими обставинами справи підлягають врахуванню господарським судом при ухваленні рішення про закриття провадження у справі, замість переходу до процедури погашення боргів боржника.

Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 26 травня 2022 року у справі № 903/806/20.

Відповідно до положень ч.5 статті 236 ГПК України, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи сукупні дії боржника, які не були направлені на досягнення мети банкрутства - погашення таких вимог, зважаючи на те, що боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна інформація, зокрема про його майно та майно членів його сім`ї, відсутність погодженого боржником плану реструктуризації боргів, наявність суперечливих доказів у справі, що свідчить про недобросовісність боржника, суд вважає що боржник своїми діями не підтвердив добросовісність намірів, неналежно користувався процесуальними правами та не відповідально виконував процесуальні обов`язки, в зв`язку з чим провадження у справі підлягає закриттю на підставі пункту 1 частини 7 статті 123 КУзПБ.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі ст. 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне задовольнити клопотання АТ "Райффайзен Банк" та закрити провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 7 ст. 123 Кодексу України з процедур банкрутства, скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою суду від 07.08.2023, та скасувати заборону фізичній особі ОСОБА_1 на відчуження майна, яка була застосована ухвалою суду від 07.08.2023.

Враховуючи, що суд дійшов висновку про закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , клопотання Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (вх. № 31427 від 16.11.2023) про відсторонення арбітражного керуючого Паркулаба В.Г. від виконання обов`язків керуючого реструктуризацією ОСОБА_1 залишається без розгляду.

Керуючись ст. ст. 122, п. 1 ч. 7 ст. 123, 130 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 73, 74, 91, 233-235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити клопотання Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (вх. № 31140 від 14.11.2023) про закриття провадження у справі.

2. Закрити провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , (адреса: АДРЕСА_2 ).

3. Скасувати мораторій на задоволення вимог кредиторів, введений ухвалою суду від 07.08.2023 по справі № 922/2777/23.

4. Скасувати заборону фізичній особі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , (адреса: АДРЕСА_2 ) на відчуження майна.

5. Залишити без розгляду клопотання Акціонерного товариства «Райффайзен Банк» (вх. № 31427 від 16.11.2023) про відсторонення арбітражного керуючого Паркулаба В.Г. від виконання обов`язків керуючого реструктуризацією Столярова В.І.

6. Ухвалу направити боржнику, керуючому реструктуризацією, кредиторам, Головному управлінню ДПС у Харківській області, Державній прикордонній службі України, державному органу з питань банкрутства, ГУ статистики у Харківській області, Шевченківському відділу державної виконавчої служби у м. Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків).

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення суддею.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня складання повного судового рішення.

Ухвала підписана 26.04.2024.

Суддя Кононова О.В.