Рішення

від 17.04.2024 по справі 927/1727/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

Іменем України

17 квітня 2024 року м. Чернігівсправа № 927/1727/23 Господарський суд Чернігівської області у складі судді Ноувен М.П.,

за участю секретаря судового засідання Одинець І.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом: в.о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури,

вул. Замкова, 9А, м. Новгород-Сіверський, Чернігівська область, 16000, код 02910114,

в інтересах держави в особі

позивача: Чернігівської обласної військової (державної) адміністрації,

вул. Шевченка,7, м. Чернігів, 14000, код 00022674,

до відповідача 1: Семенівської міської ради Новгород-Сівервського району Чернігівської області,

вул. Червона Площа, 6, м. Семенівка, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 15400, код 04062009,

до відповідача 2:Фермерського господарства Альянс Агро Плюс,

вул. Вишнева, 11, м. Семенівка, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 15400, код 38734751

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:

105 прикордонний загін імені Володимира Великого,

вул. Квітнева, 3в, м. Чернігів, 14026, код 14321765

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:

Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області,

вул. П?ятницька, 11а, м. Чернігів, 14000, код 39764881

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою.

За участі представників сторін:

від позивача: Швидкова В.О.

від відповідача 1: не з`явився;

відповідача 2: не з`явився;

від третьої особи позивача: Шиманський О.Л.;

від третьої особи відповідача: не з`явився,

прокурор: Кошова І.М..

До Господарського суду Чернігівської області надійшла позовна заява в.о. керівника Новгород-Сіверської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Чернігівської обласної військової (державної) адміністрації до Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області та Фермерського господарства Альянс Агро Плюс, у якій прокурор просить суд усунути перешкоди власнику державі в особі Чернігівської обласної військової (державної) адміністрації у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою з кадастровим номером 7424786500:09:001:2590, площею 49,2157 га, шляхом:

- визнання недійсним договору оренди землі від 21.12.2012 (зі змінами від 02.12.2021, внесеними додатковою угодою), укладеного між Семенівською міською радою та Фермерським господарством АЛЬЯНС АГРО ПЛЮС на земельну ділянку, загальною площею 49,2157 га, розташовану на території Тимоновицької сільської ради;

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди Фермерського господарства АЛЬЯНС АГРО ПЛЮС на земельну ділянку площею 49,2157 га, кадастровий номер 7424786500:09:001:2590, розташовану на території колишньої Тимоновицької сільської ради Семенівського (на даний час Новгород-Сіверського) району Чернігівської області (номер запису про інше речове право 39731817);

- скасування в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 49,2157 га з кадастровим номером 7424786500:09:001:2590 за територіальною громадою в особі Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2250120074000);

- скасування в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 49,2157 га з кадастровим номером 7424786500:09:001:2590, розташованої на території колишньої Тимоновицької сільської ради Семенівського (на даний час Новгород-Сіверського) району Чернігівської області;

- зобов`язання Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області повернути земельну ділянку площею 49,2157 га з кадастровим номером 7424786500:09:001:2590, розташовану на території колишньої Тимоновицької сільської ради Семенівського (на даний час Новгород-Сіверського) району Чернігівської області державі в особі Чернігівської обласної військової (державної) адміністрації.

Дії суду щодо розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 10.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду суддею Демидовою М.О., відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучено до участі у справі третіх осіб, підготовче засідання призначено на 13.02.2024, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив, письмових пояснень.

Відповідно до розпорядження керівника апарату Господарського суду Чернігівської області №02-01/32/24 від 09.02.2024, у зв`язку тимчасовою непрацездатністю судді Демидової М.О., було призначено повторний автоматизований розподіл справи №927/1727/23.

Автоматизованою системою документообігу Господарського суду Чернігівської області для розгляду справи визначено суддю Ноувен М.П.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 12.02.2024, справу прийнято до провадження суддею Ноувен М.П. та призначено підготовче засідання на 05.03.2024.

05.03.2024 суд постановив протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті на 10.04.2024 о 14:00 год.

У судовому засіданні 10.04.2024 оголошено перерву до 17.04.2024.

17.04.2024 у нарадчій кімнаті судом підписано вступну та резолютивну частини рішення на підстав ст. 240 ГПК України.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи в суді, що підтверджується повідомленнями про вручення рекомендованої кореспонденції та довідками про доставку електронного листа.

Позиції учасників справи.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від №25-7570/14-18-сг від 27.09.2018 на підставі акта приймання-передачі від 27.09.2018 Головне управління Держгеокадастру у Чернігівській області передало відповідачу-1 із державної власності у комунальну земельні ділянки, у тому числі спірну земельну ділянку площею 49,2157 га з кадастровим номером 7424786500:09:001:2590. Земельна ділянка передана відповідачу-2 в оренду за договором оренди. Проте вказана земельна ділянка знаходиться в межах прикордонної смуги, а відтак відноситься до земель оборони. Оскільки відповідно до положень ст. 77 Земельного кодексу України землі оборони можуть перебувати лише у державній власності, передача такої земельної ділянки до комунальної власності та в оренду є незаконним, незаконно зареєстрована у державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Прокурор зазначив, що земельна ділянка площею 49,2157 га з кадастровим номером 7424786500:09:001:2590 перебувала у оренді гр. ОСОБА_1 на підставі договору оренди №232 від 21.12.2012, яку у подальшому, на підставі рішення Семенівської міської ради Чернігівської області №539 від 02.12.2021 передано Фермерському господарству АЛЬЯНС АГРО ПЛЮС за договором оренди землі від 21.12.2012 (зі змінами від 02.12.2021, внесеними додатковою угодою), укладеного між Семенівською міською радою та Фермерським господарством АЛЬЯНС АГРО ПЛЮС.

Прокурор також просить усунути перешкоди у користуванні та розпорядженні спірною земельною ділянкою шляхом визнання недійсним договору оренди землі від 21.12.2012 (зі змінами від 02.12.2021, внесеними додатковою угодою) та скасування державної реєстрації права оренди.

22.01.2024 від Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області до суду надійшли письмові пояснення по справі та клопотання про поновлення пропущеного строку для подання пояснень. Судом долучено вказані пояснення до матеріалів справи.

Відповідно до поданих пояснень третя особа заперечила проти позовних вимог.

Так, ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області посилається на те, що після внесення змін до ЗК України та ЗУ «Про прикордонний режим» (внесеними згідно із Законом № 2952-ІХ від 24.02.2023) немає підстав вважати що станом на 27.09.2018 (прийняття наказу № 25-7570/14-18-сг) та 12.07.2011 (прийняття розпорядження Семенівської РДА № 232) до спірної ділянки ФГ «Альянс Агро Плюс» застосовується дана норма.

Крім того, 24.01.2024 від Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області надійшло клопотання № 9-25-0.6-347/2-24 про долучення до матеріалів доказів направлення пояснень сторонам. Судом долучено вказані документи до матеріалів справи.

29.01.2024 від відповідача 1 Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області до суду надійшов відзив на позов № 01-20/198 від 23.01.2024.

Так, відповідно до відзиву відповідач 1 просить суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заперечення відповідача 1 аналогічні запереченням ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області.

Відзив прийнято судом до розгляду та долучено до матеріалів справи.

05.02.2024 від прокуратури надійшла до суду відповідь на відзив № 53-77-346вих-24 від 02.02.2024. Прокурор посилається на те, що на момент передачі оспорюваної земельної ділянки з державної у комунальну власність Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.09.2018 № 25-7570/14-18-сг законодавством та рішенням уповноваженого органу виконавчої влади було закріплено поняття прикордонної смуги, порядку визначення її меж та її ширини.

Судом долучено вказану відповідь до матеріалів справи.

Крім того, 06.02.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив відповідача 1. Так, відповідно до відповіді на відзив позивач просить суд задовольнити позов та вважати доводи відповідача 1 необґрунтованими та безпідставними.

21.02.2024 від відповідача 1 надійшла до суду заява № 01-20/420 від 15.02.2024 про розгляд справи без участі їх представника. Судом долучено вказану заяву до матеріалів справи.

Будь-яких інших заяв та клопотань від сторін не надходило.

Обставини справи, встановлені судом.

Згідно з розпорядженням Чернігівської обласної державної адміністрації від 22.05.2018 №283, визначено ширину прикордонної смуги в межах Чернігівської області вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм у межах прилеглих до кордону територій, де запроваджується прикордонний режим, 10 кілометрів від лінії державного кордону в тил території України, але не менше від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

У відповідності до наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області від 27.09.2018 №25-7570/14-18-сг Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області передано Семенівської міської об`єднаної територіальної громади Семенівського район Чернігівської області у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 11143,4416 га, які розташовані за межами населених пунктів на територіїї Семенівської міської об`єднаної територіальної громади Семенівського району Чернігівської області, згідно акту приймання передачі земельних ділянок.

27.09.2018 між ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області та Семенівською міською радою підписано акт приймання - передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність та зазначено, що цей акт разом із наказом є підставою для державної реєстрації права комунальної власності Сновською міської ради на земельні ділянки.

Згідно з актом, Семенівській міській раді передано земельні ділянки, зокрема і земельну ділянку з кадастровим номером 7424786500:09:001:2590, площею 49,2157 га.

На підставі вищевказаних документів Семеніською міською радою 14.12.2020 у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 7424786500:09:001:2590, площею 49,2157 га.

Крім того, згідно даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка з кадастровим номером 7424786500:09:001:2590, площею 49,2157 га перебуває в оренді ФГ «Альянс Агро Плюс».

Відповідно до проєкту землеустрою, земельна ділянка з кадастровим номером 7424786500:09:001:2590, площею 49,2157 га сформована як землі сільськогосподарського призначення з цільовим призначенням для ведення селянського (фермерського) господарства (вид використання рілля) за рахунок земель запасу.

На підставі розпорядження 21.12.2012 № 232 між Семенівською райдержадміністрацією та ОСОБА_1 було укладено договір оренди землі, предметом якої є земельна ділянка площею 49,2157, розташована на території Тимоновицької сільської ради.

Земельна ділянка передана за договором в оренду строком на 15 років.

Рішенням Семенівської міської ради Чернігівської області від 02.12.2021 № 539 вирішено внести зміни до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7424786500:09:001:2590, площею 49,2157 га з цільовим призначенням для ведення фермерського господарства в частині зміни сторони орендодавця з «Семенівська районна державна адміністрація» на «Семенівська міська рада Чернігівської області», продовжено термін дії договору оренди на 10 років з першочерговим правом пролонгації терміну його дії в подальшому, заміни сторони орендаря з « ОСОБА_1 » на «ФГ «Альянс Агро Плюс».

Так, на підставі вказаного рішення між Семенівською міською радою Чернігівської області та ФГ «Альян Агро Плюс» 02.12.2021 укладено додаткову угоду до договору оренди землі, яка стосувалася внесення змін, наведених у рішенні органу місцевого самоврядування.

Разом з цим, встановлено що, земельна ділянка з кадастровим номером 7424786500:09:001:2590, площею 49,2157 га що надана у користування ФГ «Альянс Агро Плюс» та передана з державної у комунальну власність відноситься до земель оборони.

Згідно інформації ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26.09.2023 № 710.5/2608-23 встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 7424786500:09:001:2590, площею 49,2157 га розташована уздовж державного кордону та входить в межі 5-ти кілометрової прикордонної смуги де встановлюється особливий режим використання земель.

Також, у відповідності до схеми розташування земельної ділянки з кадастровим номером 7424786500:09:001:2590, площею 49,2157 га складеної інженером - землевпорядником Школобердою Я.Ю., вбачається, що вищевказана земельна ділянка знаходиться повністю у межах 5-ти кілометрової прикордонної смуги.

Крім того, згідно з даних земельного кадастру України земельна ділянка з кадастровим номером 7424786500:09:001:2590, площею 49,2157 га розташована вздовж лінії по якій проходить державний кордон України з російською федерацією.

Отже, земельна ділянка з кадастровим номером 7424786500:09:001:2590, площею 49,2157 га відноситься до земель оборони, що свідчить про незаконність віднесення її до земель сільськогосподарського призначення, передачу в оренду фермерському господарству та подальшу передачу з державної у комунальну власність.

За таких обставин, оскільки землі в межах прикордонної смуги передані у повне розпорядження прикордонних військ, відтак належать до земель оборони та можуть перебувати лише у державній власності, то земельна ділянка з кадастровим номером 7424786500:09:001:2590, площею 49,2157 га незаконно передана у користування та у комунальну власність, а також незаконно зареєстрована у Державному земельному кадастрі та Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за категорією землі сільськогосподарського призначення та цільовим призначенням для ведення фермерського господарства.

Підстави представництва прокурором інтересів держави в особі Чернігівської обласної військової (державної) адміністрації.

Відповідно до частини 3 статті 23 Закону України Про прокуратуру від 14.10.2014 №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За частиною 4 статті 23 Закону №1697-VII наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до частини 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: в чому полягає порушення інтересів держави (1); необхідність їх захисту (2); визначені законом підстави для звернення до суду прокурора (3); а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах (4).

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу (частина 4 статті 23 Закону№1697-VII).

Згідно із ст.14 Конституції України земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до статті 1 Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична та юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Водночас вказаною нормою гарантовано захист права на мирне володіння майном тільки тій особі, яка законним шляхом набула його у власність, у зв`язку з чим для оцінки додержання справедливого балансу в питаннях позбавлення особи майна мають значення обставини, за яких майно було набуто у власність.

Тобто виправданість втручання у право власності особи напряму корелюється із законністю набуття нею майна, поведінкою під час його придбання та наявності суспільного інтересу, з метою задоволення якого здійснюється втручання держави.

При цьому, Європейський суд з прав людини також дотримується позиції, що у демократичному суспільстві право на справедливий суд є основою правової держави, а гарантіями справедливого судочинства є доступ до суду (справи Delcourtv.Belgium, Belletv.France). Ураховуючи вказаний принцип, суди неповинні обмежувати право держави на доступ до суду.

У рішеннях Європейський суд з прав людини вказує на необхідність дотримання справедливої рівноваги між інтересами суспільства та необхідністю дотримання фундаментальних прав окремої людини (наприклад, рішення у справах Спорронгі Льоннрот проти Швеції від 23.09.1982, Новоселецький проти України від 11.03.2003, Федоренко проти України від 01.06.2006).

Також Європейський суд з прав людини у своїй практиці зауважує, що при визначенні суспільних інтересів завдяки безпосередньому знанню суспільства та його потреб національні органи мають певну свободу розсуду, оскільки вони першими виявляють проблеми, які можуть виправдовувати позбавлення власності в інтересах суспільства, та знаходять засоби для їх вирішення (наприклад, рішення у справах Хендісайд проти Сполученого Королівства від 07.12.1976, Джеймс та інші проти Сполученого Королівства від 21.01.1986).

Вирішуючи питання про справедливу рівновагу між інтересами суспільства і конкретної особи, Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі Трегубенко проти України від 02.11.2004 категорично ствердив, що правильне застосування законодавства не заперечно становить суспільний інтерес.

Правовідносини, пов`язані з вибуттям із державної чи комунальної власності майна, становлять суспільний, публічний інтерес.

У постанові від 26.06.2019 у справі №587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі, держава бере участь у справі, як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.

Згідно з правовим висновком Великої Палати Верховного Суду в постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, прокурор може представляти інтереси держави в суд і лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган (1); у разі відсутності такого органу (2).

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Прокурор, звертаючись до суду із позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку передбаченому статтею 23 Закону України Про прокуратуру, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджувань порушення інтересів держави, зокрема шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом належних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Відповідно до ч. 2 ст. 84 Земельного кодексу України право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

Згідно з ч. 5 ст. 122 Земельного кодексу України обласні державні адміністрації на їхній території передають земельні ділянки із земель державної власності, крім випадків, визначених частинами третьою, четвертою і восьмою цієї статті, у власність або у користування у межах міст обласного значення та за межами населених пунктів, а також земельні ділянки, що не входять до складу певного району, або у випадках, коли районна державна адміністрація не утворена, для всіх потреб.

З огляду на те, що спірна земельна ділянка перебуває за межами населеного пункту та належить до земель оборони (прикордонна смуга), повноваженнями на розпорядження ділянкою, а також і на захист інтересів держави наділена Чернігівська обласна військова (державна) адміністрація.

Листом 53-75-2801ВИХ-23 від 28.09.2023 Новгород-Сіверська окружна прокуратура повідомила Чернігівську В(О)ДА про встановлення незаконності вибуття з державної власності спірної земельної ділянки. У вказаному листі прокуратура, з урахуванням повноважень Чернігівської обласної військової (державної) адміністрації як законного власника спірної ділянки, просила повідомити про вжиті заходи до усунення державі перешкод у користуванні та розпорядженні земельною ділянкою оборони з кадастровим номером 7424786500:09:001:2590, площею 49,2157 га, а у випадку їх не застосування про причини, які цьому перешкоджають.

На відповідний лист Новгород-Сіверської окружної прокуратури Чернігівська обласна військова адміністрація листом від 19.10.2023 зазначила про те, що відповідно до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» облдержадміністрація не наділена повноваженнями здійснювати перевірку наказів Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на предмет їх відповідності нормам чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для вжиття заходів, вказаних у листі прокуратури.

Таким чином, Чернігівська ОДА як орган державної влади, уповноважений на захист інтересів держави у сфері використання спірної земельної ділянки, не здійснює захист таких інтересів.

Суд вважає, що такі дії позивача свідчать про його бездіяльність щодо захисту інтересів держави.

Таким чином, компетентний орган був достеменно обізнаний з фактом порушення законодавства в сфері земельних відносин, та у позивача було достатньо часу для вжиття будь-яких заходів з метою реагування на порушення інтересів держави, проте останній самостійно не захистив інтереси держави в суді.

Чернігівською обласною прокуратурою, на виконання вимог абз. 3 ч.4 ст. 23 Закону України Про прокуратуру, направлено повідомлення № 53-75-3490вих-29 від 07.12.2023 позивачу про звернення з позовом до суду.

Приймаючи до уваги те, що представництво інтересів держави в суді є конституційною функцією органів прокуратури, а подача позову єдиним можливим заходом реагування, направленим на реальне поновлення порушених прав та інтересів держави, невжиття самостійно уповноваженим органом у спірних правовідносинах, ефективних заходів щодо усунення виявлених порушень, вбачаються підстави для представництва прокурором інтересів держави в особі Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації та звернення до суду із вказаним позовом у цій справі.

Надавши оцінку наявним у справі доказам та перевіривши обґрунтованість наведених прокурором доводів щодо порушення інтересів держави, необхідності їх захисту та обґрунтованості підстав для звернення з відповідним позовом для захисту інтересів держави, суд дійшов висновку про те, що прокурор підтвердив наявність у нього законних підстав для представництва інтересів держави, визначених ст.23 Закону України Про прокуратуру, в особі Чернігівської обласної військової (державної) адміністрації у суді при зверненні із цим позовом.

Нормативно-правове обґрунтування та оцінка аргументів.

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Згідно зі ст. 20 Земельного кодексу України, віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Земельні ділянки, що належать до земель оборони, використовуються виключно згідно із Законом України "Про використання земель оборони".

Відповідно до ст. 65 Земельного кодексу України, землями промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення визнаються земельні ділянки, надані в установленому порядку підприємствам, установам та організаціям для здійснення відповідної діяльності. Порядок використання земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення встановлюється законом.

У відповідності до ч.ч. 1- 4 ст. 77 Земельного кодексу України, землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України. Землі оборони можуть перебувати лише в державній власності. Навколо військових та інших оборонних об`єктів у разі необхідності створюються захисні, охоронні та інші зони з особливими умовами користування. Порядок використання земель оборони встановлюється законом.

Згідно з ч. 4 ст. 84 Земельного кодексу України, до земель державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, серед інших, належать землі оборони.

У відповідності до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про використання земель оборони", військовим частинам для виконання покладених на них функцій та завдань земельні ділянки надаються у постійне користування відповідно до вимог Земельного кодексу України.

За приписами ч.ч. 2, 3 ст. 115 Земельного кодексу України та ст. 3 Закону України "Про використання земель оборони", уздовж державного кордону України відповідно до закону встановлюється прикордонна смуга, в межах якої діє особливий режим використання земель. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюється відповідно до закону.

Згідно зі ст. 3 Закону України "Про використання земель оборони", землі в межах прикордонної смуги та інші землі, необхідні для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів, надаються в постійне користування військовим частинам Державної прикордонної служби України. Розмір та правовий режим зон з особливим режимом використання земель встановлюються відповідно до закону.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про використання земель оборони", військові частини за погодженням з органами місцевого самоврядування або місцевими органами виконавчої влади і в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, можуть дозволяти фізичним і юридичним особам вирощувати сільськогосподарські культури, випасати худобу та заготовляти сіно на землях, наданих їм у постійне користування. Землі оборони можуть використовуватися для будівництва об`єктів соціально-культурного призначення, житла для військовослужбовців та членів їхніх сімей, а також соціального та доступного житла без зміни їх цільового призначення.

Статтею 22 Закону України "Про державний кордон України", передбачено, що з метою забезпечення на державному кордоні України належного порядку Кабінетом Міністрів України встановлюється прикордонна смуга, а також можуть установлюватися контрольовані прикордонні райони. Прикордонна смуга встановлюється безпосередньо вздовж державного кордону України на його сухопутних ділянках або вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм з урахуванням особливостей місцевості та умов, що визначаються Кабінетом Міністрів України. До прикордонної смуги не включаються населені пункти і місця масового відпочинку населення.

В свою чергу, згідно ст. 23 Закону України "Про державний кордон України", у прикордонній смузі та контрольованому прикордонному районі в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України, встановлюється прикордонний режим, який регламентує відповідно до цього Закону та інших актів законодавства України правила в`їзду, перебування, проживання, пересування громадян України та інших осіб, провадження робіт, обліку та тримання на пристанях, причалах і в пунктах базування самохідних та несамохідних суден, їх плавання та пересування у внутрішніх водах України.

Таким чином, сукупний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що земельні ділянки у межах прикордонної смуги, яка встановлена вздовж державного кордону України, відносяться до земель оборони, які можуть перебувати лише у державній власності та не підлягають передачі до комунальної чи приватної власності, а також щодо яких встановлений спеціальний режим їх використання.

Отже, встановлення факту розташування спірної земельної ділянки в межах прикордонної смуги свідчить про належність вказаної ділянки до земель оборони в силу законодавчого визначення цільового призначення земель, розташованих у межах прикордонної смуги.

Відповідно до вимог п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 "Про прикордонний режим", з урахуванням особливостей місцевості та інших умов ширина прикордонної смуги може бути змінена обласними державними адміністраціями за поданням Адміністрації державної прикордонної служби, але вона не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Відповідно до затвердженого цією постановою Кабінету Міністрів України "Положення про прикордонний режим" прикордонна смуга - це ділянка місцевості, яка встановлюється безпосередньо уздовж державного кордону на його сухопутних ділянках або уздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм у межах територій селищних і сільських рад, прилеглих до державного кордону, але не може бути меншою від ширини смуги місцевості, що розташована в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Лінія прикордонних інженерних споруд - спеціальна смуга місцевості в межах прикордонної смуги та інші земельні ділянки, які відповідно до законодавства надаються в постійне користування органам Державної прикордонної служби для облаштування та утримання інженерно-технічних споруд і огорож, прикордонних знаків, прикордонних просік, комунікацій та інших об`єктів.

При наданні земельної ділянки за відсутності проекту землеустрою зі встановлення прикордонної смуги необхідно виходити із її нормативних розмірів, встановлених ст. 22 Закону України "Про державний кордон України" та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України № 1147 від 27.07.1998 "Про прикордонний режим".

Нерозроблення та незатвердження окремого проекту землеустрою щодо встановлення прикордонної смуги не свідчить про її відсутність, оскільки розміри (ширина) прикордонної смуги встановлені законом - від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

Такі висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.11.2018 у справі № 297/1395/15-ц та від 26.10.2020 у справі № 297/1408/15-ц.

Відповідно до розпорядження Чернігівської обласної державної адміністрації від 22.05.2018 № 283 «Про визначення ширини прикордонної смуги в Чернігівській області» визначено ширину прикордонної смуги в межах Чернігівської області вздовж державного кордону на його сухопутних ділянках і вздовж берегів прикордонних річок, озер та інших водойм у межах прилеглих до кордону територій, де запроваджується прикордонний режим,10 кілометрів від лінії державного кордону в тил території України, але не менше від ширини смуги місцевості, що знаходиться в межах від лінії державного кордону до лінії прикордонних інженерних споруджень.

З урахуванням законодавчо встановлених розмірів ширини прикордонної смуги, також схеми розміщення межі земельної ділянки з кадастровим номером 7424786500:09:001:2590, відносно державного кордону України з російською федерацією вбачається, що вказана ділянка площею 49,2157 га розташована уздовж державного кордону та входить в межі 5-ти кілометрової прикордонної смуги, де встановлюється особливий режим використання земель.

За таких обставин, оскільки землі в межах прикордонної смуги належать до земель оборони та можуть перебувати лише у державній власності, то спірна земельна ділянка незаконно передана у комунальну власність відповідно до Наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області № 25-7570/14-18-сг від 27.09.2018.

Те, що землі оборони, зокрема землі у межах прикордонної смуги, не можуть передаватись у комунальну та приватну власність, свідчить установлена судова практика Верховного Суду. Зокрема, постановою Великої Палати Верховного Суду від 11.09.2019 у справі № 924/174/18 залишено без змін рішення судів попередніх інстанцій про визнання незаконними і скасування рішень органу місцевого самоврядування, якими надано дозвіл на розробку технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель, що належали до земель оборони та знаходились у межах прикордонної смуги.

Постановою Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 163/2369/16-ц підтверджено, що землі у межах прикордонної смуги належать виключно до державної власності.

Відповідно до п.6 розділу II Положення про орган охорони державного кордону прикордонної служби України, затвердженого Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 26.12.2018 за №1468/32920, оформлення та набуття у постійне користування земельних ділянок в межах земель прикордонної смуги віднесено до компетенції органів охорони державного кордону.

Відповідно до п.п. «в» ч. 4 ст. 84 ЗК України, до земель державної власності, які не можуть передаватися у приватну власність, належать землі оборони.

Згідно з положеннями ст.18 Закону України «Про державний кордон України» користування землею, на державному кордоні України провадяться відповідно до законодавства України та міжнародних договорів України і здійснюються таким чином, щоб забезпечувався належний порядок на державному кордоні України. Компетентними органами України за погодженням з органами Державної прикордонної служби України з урахуванням місцевих умов установлюється порядок здійснення всіх видів господарської діяльності на державному кордоні України.

Ураховуючи викладене, спірна земельна ділянка, яка знаходиться в межах прикордонної смуги, відноситься до земель оборони, може перебувати виключно у державній власності, а її використання для ведення сільськогосподарської діяльності можливе лише з дозволу ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Наведене свідчить про обґрунтованість доводів прокурора про те, що ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області не мало повноважень щодо передачі спірної земельної ділянки із земель державної власності до земель комунальної власності, а Семенівська міська рада не правомочна приймати спірну земельну ділянку до земель комунальної власності.

За приписами ст. 3 Закону України "Про Державний земельний кадастр" основними принципами, на яких базується Державний земельний кадастр, є зокрема, принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.

Під час формування та реєстрації невірно визначено категорію земельної ділянки як землі сільськогосподарського призначення при тому, що вказана земельна ділянка належить до земель оборони.

За наведених обставин, подальша наявність відомостей щодо спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об`єктивності, достовірності, повноти відомостей та унеможливить відновлення порушеного права держави, у власності якої повинна перебувати спірна земельна ділянка, оскільки реєстрація у Державному земельному кадастрі земельної ділянки з категорією землі сільськогосподарського призначення відносить її до земель комунальної власності, що надає право Семенівській міській раді Семенівського району Чернігівської області продовжувати здійснювати розпорядження земельною ділянкою, яка є власністю Держави і за категорією відноситься до земель оборони.

Згідно зі ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст. 203 цього кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Частинами 1-5 ст. 203 ЦК України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Крім того, відповідно до частини 1 статті 207 ГК України господарське зобов`язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб`єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Як встановлено судом, спірна земельна ділянка належить до земель оборони, неправомірно передана наказом № 25-7570/14-18-сг від 27.09.2018 ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області в комунальну власність Семенівської міської ради, відтак подальша передача в оренду земельної ділянки з кадастровим номером 7424786500:09:001:2590 суперечила інтересам держави і суспільства.

Отже, суд доходить висновку, що укладений договір оренди землі від 21.12.2012 зі змінами, внесеними додатковою угодою від 02.12.2021 підлягає визнанню недійсним.

Положеннями ст.ст. 15, 16 Цивільного кодексу України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Фізичне зайняття обмежено обороноздатних земель та їх використання особою, яка з огляду на вимоги законодавства не могла набувати прав власності чи користування ними, не позбавляє права володіння ними дійсного власника таких земель, але створює останньому перешкоди у здійсненні ним охоронюваного законом права користування своїм майном.

Навіть у випадку оформлення права приватної або ж комунальної власності на виведені з цивільного обороту земельні ділянки, такий власник не набуває статусу одноособового володільця спірним майном, оскільки за Українським народом зберігається його право на землю, що є об`єктом права власності народу, і таке право залишається неприпиненим.

Таким чином, у разі фізичного зайняття обмежено обороноздатних земель та оформлення речових прав на них відповідне порушення, ураховуючи їх правовий титул, необхідно розглядати як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави.

У такому разі позовну вимогу про зобов`язання повернути земельну ділянку слід розглядати як негаторний позов, тобто позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14 та від 15.09.2020 у справі № 469/1044/17 вказані можливі способи усунення таких порушень, яких може вимагати законний власник, а саме шляхом оспорення відповідних рішень органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, договорів або інших правочинів, а також вимагаючи повернути земельну ділянку.

Крім того, у постанові Верховного Суду від 20.10.2020 у справі № 910/13356/17 суд виклав висновок про те, що способом захисту в негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом (зобов`язання повернути або звільнити майно, виселення, знесення, накладення заборони на вчинення щодо майна неправомірних дій).

Статтею 152 Земельного кодексу України визначено, що власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

Згідно зі статтею 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Спір про повернення майна, що виникає з договірних відносин або відносин, пов`язаних із застосуванням наслідків недійсності правочину, підлягає вирішенню відповідно до законодавства, яке регулює ці відносини. У разі коли між особами відсутні договірні відносини або відносини, пов`язані із застосуванням наслідків недійсності правочину, спір про повернення майна власнику підлягає вирішенню за правилами статей 387, 388 ЦК України. Якщо власник вимагає повернення свого майна з володіння особи, яка незаконно ним заволоділа, така позовна вимога підлягає розгляду та вирішенню також за правилами статей 387, 388 ЦК України.

Вимога про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, за правилами реституції може бути пред`явлена тільки стороні недійсного правочину.

Схожі висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 674/31/15-ц (провадження № 14-288цс18), від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15-ц (провадження № 14-190цс20).

З огляду на те, що судом встановлено недійсність договору оренди від 21.12.2011 земельна ділянка з кадастровим номером 7424786500:09:001:2590 підлягає поверненню законному власнику.

За приписами ст. 3 Закону України "Про Державний земельний кадастр" основними принципами, на яких базується Державний земельний кадастр, є, зокрема, принципи об`єктивності, достовірності та повноти відомостей у Державному земельному кадастрі.

Відповідно до ч. 13 ст. 79-1 Земельного кодексу України, ч. 10 ст. 24 Закону України Про державний земельний кадастр земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації. Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо такої земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень).

Під час формування та реєстрації спірної земельної ділянки, невірно визначено її категорію як землі сільськогосподарського призначення при тому, що вказана земельна ділянка належить до земель оборони.

За наведених обставин, подальша наявність відомостей щодо спірної земельної ділянки у Державному земельному кадастрі порушуватиме принципи об`єктивності, достовірності, повноти відомостей та унеможливить відновлення порушеного права держави, у власності якої має перебувати спірна земельна ділянка, оскільки реєстрація у Державному земельному кадастрі земельної ділянки за категорією землі сільськогосподарського призначення відносить її до земель комунальної власності, що надає право Вовчанській міській раді продовжувати здійснювати розпорядження землею, яка є власністю Держави і за категорією відноситься до земель оборони.

Відповідно до ч. 1 ст. 182 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом (частина 4 статті 182 ЦК України).

Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону (ч. 4 ст. 334 ЦК України).

Поряд з цим, відповідно до п. 3 ч.1 ст. 346 ЦК України право власності припиняється у разі припинення права власності на майно, яке за законом не може належати цій особі.

За змістом ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Заявником є власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.

Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам (ч. 4 ст. 18 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень).

Згідно з ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, відомості про речові права, обтяженні речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

Проте, відповідно до абз. 2 ч. 3 ст. 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому п. 1 ч. 7 ст. 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Таким чином, статтею 26 вищезазначеного Закону визначено, що у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються.

На час пред`явлення цього позову згідно з даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельна ділянка із кадастровим номером 7424786500:09:001:2590 зареєстрована на праві комунальної власності за Семенівською міською радою, а також зареєстровано право оренди земельної ділянки за Фермерським господарством «Альянс Агро Плюс».

Верховний Суд у постанові від 20.10.2020 у справі №910/13356/17 виклав висновок про те, що способом захисту у негаторних правовідносинах є вимога, яка забезпечить законному володільцю реальну можливість користуватися і розпоряджатися майном тим чи іншим способом.

Водночас, за численними висновками, які послідовно робив Верховний Суд, "реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави. Сама собою державна реєстрація права власності за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права власності, але створює спростовувану презумпцію права власності такої особи" (пункт 4. 17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2019 у справі №911/3594/17), "державна реєстрація права за певною особою не є безспірним підтвердженням наявності в цієї особи права, але створює спростовувану презумпцію права такої особи" (пункт 6.13 постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.01.2021 у справі № 916/1415/19).

Отже, за наявності державної реєстрації права власності за певною особою державна реєстрація права власності на це ж майно за іншою особою може бути здійснена за згодою цієї особи або за судовим рішенням, що набрало законної сили, щодо права власності на нерухоме майно.

Спірна земельна ділянка належить до державної власності в силу ч. 2 ст. 77 Земельного Кодексу України, а відтак не може перебувати у комунальній власності й вищевказана реєстрація речового права комунальної власності на цю ділянку є незаконною.

Належними нині способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є саме скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, а також скасування державної реєстрації прав (постанови Верховного Суду від 03.08.2022 у справі №645/3067/19, від 17.08.2022 №450/441/19, від 22.08.2022 у справі № 597/977/21).

Таким чином, для забезпечення державі в особі Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації реальної та безперешкодної можливості реалізувати усі правомочності власника щодо земельної ділянки із кадастровим номером 7424786500:09:001:2590 необхідно усунути перешкоди у здійсненні права користування та розпорядження майном шляхом скасування державної реєстрації права комунальної власності за Семенівською міською радою на земельну ділянку із кадастровим номером 7424786500:09:001:2590, а також шляхом скасування права оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7424786500:09:001:2590 за Фермерським господарством «Альянс Агро Плюс» в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, з одночасним припиненням прав та закриттям розділу.

З огляду на викладене порушені права та законні інтереси держави підлягають захисту шляхом зобов`язання Семенівської міської ради усунути перешкоди у здійсненні права володіння, користування та розпорядження спірною земельною ділянкою шляхом її повернення Державі в особі Чернігівської обласної державної (військової) адміністрації.

Така позиція узгоджується з висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13-ц, від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц та від 07.04.2020 у справі № 372/1684/14-ц.

Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

З огляду на зміст статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 даного Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними ніж докази, надані на її спростування.

За приписами частин 1 та 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Підсумовуючи викладене, в контексті заявлених прокурором позовних вимог, суд вважає їх законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

При цьому, суд зазначає, що доводи і заперечення відповідача 1 та третьої особи ГУ Держгеокадастру в Чернігівській області не знайшли свого підтвердження з огляду на встановлені факти та висновки суду.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на задоволення вимог прокурора у повному обсязі, судовий збір покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених вимог.

Так, на Семенівську міську раду покладається судовий збір в сумі 10736 грн, на Фермерське господарство «Альянс Агро Плюс» - 2684 грн.

Керуючись ст. 7 Закону України Про судовий збір, ст. 123, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позов керівника Новгород Сіверської окружної прокуратури Чернігівської області в інтересах держави в особі Чернігівської обласної військової (державної) адміністрації до Семенівської міської ради та Фермерського господарства «Альянс Агро Плюс» за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на стороні відповідача Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задовольнити повністю.

2. Визнати недійсним договір оренди землі від 21.12.2012 (зі змінами від 02.12.2021, внесеними додатковою угодою), укладеного між Семенівською міською радою та Фермерським господарством АЛЬЯНС АГРО ПЛЮС на земельну ділянку, загальною площею 49,2157 га, розташовану на території Тимоновицької сільської ради;

3. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права оренди Фермерського господарства АЛЬЯНС АГРО ПЛЮС на земельну ділянку площею 49,2157 га, кадастровий номер 7424786500:09:001:2590, розташовану на території колишньої Тимоновицької сільської ради Семенівського (на даний час Новгород-Сіверського) району Чернігівської області (номер запису про інше речове право 39731817);

4. Скасувати в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державної реєстрації права власності на земельну ділянку площею 49,2157 га з кадастровим номером 7424786500:09:001:2590 за територіальною громадою в особі Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2250120074000);

5. Скасувати в Державному земельному кадастрі державної реєстрації земельної ділянки площею 49,2157 га з кадастровим номером 7424786500:09:001:2590, розташованої на території колишньої Тимоновицької сільської ради Семенівського (на даний час Новгород-Сіверського) району Чернігівської області;

6. Зобов`язати Семенівську міську раду Новгород-Сіверського району Чернігівської області повернути земельну ділянку площею 49,2157 га з кадастровим номером 7424786500:09:001:2590, розташовану на території колишньої Тимоновицької сільської ради Семенівського (на даний час Новгород-Сіверського) району Чернігівської області державі в особі Чернігівської обласної військової (державної) адміністрації.

7. Стягнути з Семенівської міської ради Новгород-Сіверського району Чернігівської області (вул. Червона Площа, 6, м. Семенівка, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 15400, код 04062009) на користь Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9; код 02910114) 10736 грн судового збору.

8. Стягнути з Фермерського господарства «Альянс Агро Плюс» (вул. Вишнева, 11, м. Семенівка, Новгород-Сіверський район, Чернігівська область, 15400, код 38734751) на користь Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вул. Князя Чорного, 9; код 02910114) 2684 грн судового збору.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строк, встановлений ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Повний текст рішення складено 29.04.2024.

Повідомити учасників справи про можливість одержання інформації по справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua/

СуддяМ.П. Ноувен