Рішення

від 27.05.2011 по справі 2-73/11

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 2-73/11

Категорія 27

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 травня 2011 року Біляївський районний суд

Одеської області

у складі головуючого судді Крачкової С.В.

при секретарі Дигуляр А.С.

за участю представників сторін ОСОБА_1 та ОСОБА_2

розглянувши в відкритому судовому засіданні в м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ТОВ «Чорномор`є плюс» про розірвання договору, стягнення збитків та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

В червні 2009 року ОСОБА_3 звернувся до суду із позовною заявою до ТОВ «Чорномор`є плюс» про розірвання договору, повернення коштів, стягнення збитків та моральної шкоди. Свої вимоги мотивує тим, що 30 грудня 2005 року між ним та ТОВ «Чорномор`є плюс» був укладений договір про співробітництво по інвестуванню будівництва житлового будинку.

За умовами договору він, позивач, зобов`язався інвестувати грошові кошти у розмірі 169283 грн. 40 коп., що еквівалентно 32554, 50 доларам США на момент укладання, а відповідач побудувати та здати йому, як замовнику, в експлуатацію до 1 кварталу 2007 року двокімнатну квартиру під будівничим АДРЕСА_1 .

Він, позивач, повність сплатив вартість зазначеної квартири, але відповідач свої зобов`язання за договором не виконав.

При цьому частку грошей він сплатив за рахунок кредитних коштів, отриманих ним за кредитним договором від 02.08.2006 року, укладеним між ним та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», згідно якого йому було надано кредит на суму 26000 доларів США.

В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором, ним було передано ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» в іпотеку майнові права на вищевказану квартиру.

У зв`язку із досить довгим затриманням будівництва та введення в експлуатацію зазначеного будинку, яке відбувається з вини відповідача, він звернувся до відповідача з вимогою розірвання договору та повернення йому сплачених коштів. Проте в цьому йому було відмовлено.

Також позивач зазначив, що укладаючи договір він мав намір одразу ж після введення житлового будинку в експлуатацію та отримання свідоцтва про право власності на квартиру, реалізувати її, і таким чином погасити кредитні зобов`язання перед банком. Однак з вищевказаних причин вимушений був сплачувати проценти у підвищеному розмірі.

Посилаючись на ці обставини, позивач після уточнення позовних вимог просить розірвати договір від 30 грудня 2005 року, укладений між ним та ТОВ «Чорномор`є плюс», стягнути з відповідача на його користь сплачені ним кошти в сумі 169283 грн. 40 коп., збитки в сумі 80510 грн. 66 коп., моральну шкоду в розмірі 20000 грн. та судові витрати на суму 5450 грн. При цьому моральну шкоду обґрунтовує тим, що зазнав душевних страждань в зв`язку із знищенням та пошкодженням його майна.

В судовому засіданні представник позивача на позові наполягав. При цьому пояснив, що згідно умов договору відповідач повинен був збудувати будинок до І кварталу 2007 року, але до цього часу будинок в експлуатацію не здано. Позивач несе збитки, пов`язані зі сплатою відсотків за наданий кредит для інвестування будівництва, оскільки мав намір розпорядитись квартирою після її одержання у власність і повернути кредит.

В судовому засіданні представник відповідача позов визнав частково. При цьому пояснив, що будинок не збудовано у встановлений договором строк з-за світової економічної кризи, встановлено новий термін ІІІ квартал 2011 року, але додаткова угода з позивачем не укладалась. Оскільки позивач отримав кредит на свій розсуд, то відповідач не повинен відшкодовувати йому сплачені відсотки. Вимоги про стягнення моральної шкоди вважає безпідставними. Визнав позов щодо розірвання договору та повернення одержаних за ним коштів.

Ухвалою суду від 24.05.2011 року ПАТ «Раффайзен Банк Аваль» було виключено зі складу сторін по справі в зв`язку з припиненням дії договору іпотеки, укладеного з ОСОБА_3 з метою забезпечення зобов`язання за кредитним договором.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, а ст. 629 вказаного Кодексу встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В судовому засіданні встановлено, що 30.12.2005 року позивач уклав з ТОВ «Чорномор`є плюс» договір за №51 про співробітництво по інвестуванню будівництва житлового будинку ( а.с.6-7). За вказаним договором позивач інвестував грошові кошти у розмірі 169283 грн. 40 коп., що еквівалентно 32554, 50 доларам США на момент укладання, а Підрядник повинен був здійснити будівництво 2-кімнатної квартири з будівничим АДРЕСА_1 .. 16.07.2006 року за №0033/06 ТОВ «Чорномор`є плюс» видало позивачу довідку, в якій підтверджувало термін введення будинку в експлуатацію вказаний в п.3.1.1 вищезазначеного договору, а саме І квартал 2007 року (а.с.44). Але на час звернення до суду Підрядник свої зобов`язання не виконав. Позивачем сума, визначена договором 169283 грн. 40 коп була сплачена повністю, що підтверджується платіжним дорученням №12 від 17.06.2006 року (а.с.13) та меморіальним ордер ом№1 від 10.08.2006 року (а.с.14). Вартість квартири була сплачена позивачем за рахунок власних коштів.

Таким чином, позивачем умови вказаного договору виконано, а відповідач порушив його умови в частині строку здачі житлового будинку в експлуатацію.

Згідно ч.1 ст. 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом, а ч.2 вказаної статті встановлено, що договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої ним шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

30.01.2009 року позивачем на ім`я директора ТОВ «Чорномор`є плюс» був направлений лист з пропозицією розірвати договір №51 від 30.12.2005 року (а.с.12), але одержав відмову.

Невиконання відповідачем умов договору, що міститься в п. 3.1.1 Договору в частині здійснення будівництва житлового будинку до І кварталу 2007 року суд вважає суттєвим порушенням, оскільки позивач не отримав житло, на яке розраховував для задоволення житлових потреб своєї сім`ї, так як іншого власного житла не має.

Враховуючи викладене суд вважає необхідним розірвати договір про співробітництво №51 від 30.12.2005 року, укладений між ТОВ «Чорномор`є плюс» та ОСОБА_3 ..

Згідно ч.5 ст. 653 ЦК України, якщо договір змінений або розірваний у зв`язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору, а тому необхідно стягнути з відповідача на користь позивача інвестовані ним кошти в сумі 169283 грн. 40 коп.

Відповідно положень ч.1ст. 22 вказаного Кодексу особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права має право на їх відшкодування, а ч.1 ст. 1166 цього ж Кодексу встановлено, що відшкодуванню підлягає майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи.

Вимоги позивача щодо стягнення з відповідача збитків в сумі 80510 грн. 66 коп., пов`язаних зі сплатою банку відсотків за користування кредитними коштами не ґрунтуються на законі, а тому не підлягають задоволенню. При цьому суд виходить з того, що він виконував умови кредитного договору, яким передбачена сплата відсотків за користування кредитними коштами, ТОВ «Чорномор`є плюс» не є стороною цього договору, а тому підстав для відшкодування вказаних коштів суд не знаходить.

Суд також не знаходить підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача моральної шкоди в сумі 20000 грн. і при цьому виходить з наступного.

Підстави для відшкодування моральної шкоди містяться в ч.2 ст. 23 ЦК України. Не виконання відповідачем умов договору не входить до переліку таких підстав, а посилання позивача на п.3 ч.2 ст. 23 ЦК України суд вважає не доведеними, оскільки не було встановлено та доведено факту знищення або пошкодження його майна.

Відповідно положень ст. 88 ЦПК України відповідач повинен відшкодувати позивачеві судові витрати в сумі 5450 грн., які складаються з оплати за надання юридичної допомоги в сумі 3500 грн., судового збору 1700 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 250 грн.

Керуючись ст. ст. 10,60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст.22, 23, ч.1 ст. 626, ст.629, ч.1 ст. 651, ст. 653,ч.1 ст.1166, ч.1 ст. 1167 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ТОВ «Чорномор`є плюс» про розірвання договору, стягнення збитків та моральної шкоди задовольнити частково.

Розірвати договір про співробітництво по інвестуванню будівництва житлового будинку №51 від 30 грудня 2005 року, укладений між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Чорномор`є плюс».

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Чорномор`є плюс» на користь ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 169283 грн. 40 коп., одержані від нього за вказаним договором, а також судові витрати в сумі 5450 грн., а всього 174733 грн.40 коп..

В іншій частині позову відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 діб до Одеського апеляційного суду через Біляївський райсуд.

Суддя С.В. Крачкова