Рішення

від 03.06.2011 по справі 2-34/11

БІЛЯЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 2-34/11

Категорія 19

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 травня 2011 року Біляївський районний суд

Одеської області

у складі головуючого судді Крачкової С.В.

при секретарі Дигуляр А.С.

за участю представників сторін ОСОБА_1 , ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа Біляївська державна нотаріальна контора про стягнення грошових коштів за нікчемним договором

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просив визнати дійсним договір купівлі-продажу житлового будинку та земельних ділянок, що знаходяться в АДРЕСА_1 , укладений 20.09.2006 року з доповненнями від 10.12.2007 року з ОСОБА_6 та визнати за ним право власності на вказане майно.

Свої вимоги мотивував тим, що повністю розрахувався з відповідачем, передавши йому в рахунок оплати за житловий будинок та земельні ділянки 11 тис.600 доларів США, але з вини ОСОБА_6 нотаріально договір купівлі-продажу не було посвідчено.

В зв`язку зі смертю відповідача 10.08.2008 року до участі в справі були залучені його спадкоємці: діти ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , законним представником якої є мати ОСОБА_7 .. До вказаних осіб позивач пред`явив позов про стягнення грошових коштів, одержаних ОСОБА_6 за нікчемним договором, оскільки договір купівлі-продажу житлового будинку та надвірних споруд і земельних ділянок не був посвідчений нотаріально. Посилаючись на те, що спадкоємці одержали в спадщину майно після смерті ОСОБА_6 , позивач просить стягнути з них одержані ним грошові кошти в сумі 92800 грн. за нікчемним договором.

В судовому засіданні позивач підтримав позов. При цьому пояснив, що в рахунок укладення договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними спорудами та земельних ділянок він передав ОСОБА_6 грошові кошти, а останній зобов`язався оформити договір нотаріально і оформив довіреність на ім`я ОСОБА_8 , який займався підготовкою документів і був уповноважений ним на укладення договору.

Але в подальшому ОСОБА_9 став ухилятись від явки до нотаріуса для нотаріального посвідчення угоди. Просить стягнути грошові кошти з його спадкоємців, які успадкували після його смерті майно.

Представник відповідачів в судовому засіданні позов не визнав. При цьому пояснив, що договір не був нотаріально посвідчений, а після смерті ОСОБА_6 позивач відповідно положень ст. 1281 ЦК України не пред`явив свої вимоги до його спадкоємців, які прийняли спадщину.

Державний нотаріус Біляївської державної нотаріальної контори в судове засіданні не з`явився, але направив до суду заяву про розгляд справи за його відсутності.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 пояснив, що ОСОБА_9 мав намір продати житловий будинок з надвірними спорудами та земельні ділянки. Для підготовки документів та укладення договору купівлі-продажу в нотаріальній конторі оформив на нього (свідка) довіреність. Від ОСОБА_3 він одержав гроші при свідках, підписав договори, але після одержання державних актів відмовився виписатись з будинку, тому угода у нотаріуса не відбулась.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_11 пояснив, що в його присутності ОСОБА_9 одержав від ОСОБА_12 гроші, про що була складена розписка.

Заслухавши сторони, свідків, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.

В судовому засіданні встановлено, що 20.09.2006 року ОСОБА_12 та ОСОБА_9 домовились про купівлю-продаж житлового будинку та земельних ділянок, які належать останньому і розташовані в АДРЕСА_1 . Вказана домовленість була оформлена договором купівлі-продажу, а 10.12.2007 року вони уклали додаткову угоду ( том 1 а.с.9-10), з яких вбачається, що ОСОБА_6 в рахунок укладення угоди одержав 11 тис. 600 доларів США.

У суду не має підстав сумніватись в достовірності вказаних документів, оскільки відповідачами не доведено протилежне, а посилання їх представника на те, що ОСОБА_9 зловживав спиртними напоями суд до уваги не приймає оскільки його цивільна дієздатність не була обмежена відповідно ч.2 ст. 36 ЦК України.

Крім того, 18.01.2007 року він нотаріально оформив на ім`я ОСОБА_10 довіреність, якою уповноважив останнього підготувати документи та здійснити продаж житлового будинку та земельної ділянки ( том 1 а.с. 153), при цьому була перевірена його дієздатність.

Ці докази свідчать про те, що сторони досягли згоди з усіх суттєвих умов договору, позивач сплатив ОСОБА_9 обумовлену суму грошей, але останній ухилявся від нотаріального посвідчення угоди, що стало причиною звернення позивача до суду.

Згідно ч.4 ст. 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом, а ч.2 ст. 215 вказаного Кодексу встановлено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом ( нікчемний правочин)

Відповідно ч.1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

Таким чином, суд приходить до висновку, що договір купівлі-продажу, укладений між ОСОБА_12 та ОСОБА_9 є нікчемним, оскільки не був нотаріально посвідчений та не зареєстрований в установленому порядку.

Згідно ч.1 ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

З свідоцтва про смерть (а.с.52) вбачається, що ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спадкоємцями першої черги за законом є його діти: ОСОБА_4 та неповнолітня ОСОБА_5 ( а.с. 66,70 ), законним представником якої є мати ОСОБА_7 .

Відповідно положень ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, а в ст.1219 цього Кодексу міститься перелік прав та обов`язків, що нерозривно пов`язані з особою спадкодавця і не входять до складу спадщини. До цього переліку не входять правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачами. А тому суд вважає необхідним стягнути з спадкоємців ОСОБА_6 , які після його смерті прийняли спадщину за законом та одержали свідоцтва про право на спадкове майно (в рівних частинах), яке складається з земельної ділянки, грошових внесків та житлового будинку ( том.1 а.с. 66, 70, 74, 88-93), але в межах вартості спадкового майна.

Посилання представника відповідачів на невиконання позивачем вимог ст.1281 ЦК України щодо пред`явлення кредитором спадкодавця вимог до спадкоємців, суд до уваги не приймає з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 1281 ЦК України спадкоємці зобов`язані повідомити кредитора спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги, а ч.2 цієї ж статті встановлено, що кредиторові спадкодавця належить протягом 6-ти місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців. які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

А п. 189 Інструкції Міністерства юстиції України «Про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України» встановлено, що «Нотаріус за місцем відкриття спадщини в строк, установлений ст. 1281 ЦК України приймає претензії від кредиторів спадкодавця. Претензії мають бути заявлені у письмовій формі і прийняті незалежно від строку настання права вимоги. Про претензію, що надійшла, нотаріус доводить до відома спадкоємців, які прийняли спадщину, або виконавця заповіту.»

Таким чином, мова йде про зобов`язання, що випливали з договорів позики, кредиту тощо, в яких сторонами є кредитор та боржник.

В даному випадку правовідносини між ОСОБА_12 та Юрескул А виникли в зв`язку з укладенням ними «домашньої» угоди купівлі-продажу об`єктів нерухомості. І в травні-червні 2008 року позивач звернувся до суду не з позовом про стягнення з продавця грошових коштів, а з вимогою визнати укладену між ними угоду дійсною ( том 1 а.с.2-3,30)

В зв`язку зі смертю відповідача і оскільки спірні правовідносини допускають правонаступництво, ухвалою суду від 20.08.2008 року провадження по справі було зупинено до оформлення спадкових прав його спадкоємцями (том 1 а.с.55).

04.03.2009 року ОСОБА_13 та ОСОБА_14 одержали свідоцтва про право на спадщину за законом ( том 1 а.с.88-93), 6.05.2009 року ухвалою суду вони були залучені до участі в справі в якості відповідачів як правонаступники померлого, а 28.05.2009 року позивач доповнив позовні вимоги також вимогою щодо визнання недійсними вказаних свідоцтв.

Згідно п.4 «Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 28.04.1978 року «Про судову практику в справах про визнання угод дійсними», яка була чинною на той час, якщо угода, що підлягала нотаріальному посвідченню, виконана повністю або частково однією із сторін, а друга сторона ухиляється від її нотаріального оформлення, суд за вимогою сторони, яка виконала угоду, вправі визнати угоду дійсною.» Саме такі вимог заявлялись позивачем.

Але 6.11.2009 року Пленум Верховного Суду України прийняв постанову №9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними», якою визнана нечинною вищевказана постанова.

В п.13 нової постанови містяться положення про те, що норма ч.2 ст. 220 ЦК України не застосовується щодо правочинів, які підлягають і нотаріальному посвідченню, і державній реєстрації, оскільки момент вчинення таких правочинів відповідно до ст. 210, 640 ЦК України пов`язується з державною реєстрацією, тому вони не є укладеними і не створюють прав та обов`язків сторін.

В зв`язку з цими роз`ясненнями позивач змінив позовні вимоги та 23.04.2010 року подав позов про стягнення з правонаступників грошових коштів за нікчемним правочином.

Враховуючи викладене положення ст. 1281 ЦК України в даному випадку не підлягають застосуванню. З позовної заяви вбачається, що позивач сплатив ОСОБА_6 11600 доларів США і просить стягнути гривневий еквівалент в сумі 92 800. Згідно довідки банку №252 курс гривні до долару США складає 796 грн. 72 коп. за 100 доларів США, а тому стягненню підлягає грошова сума в розмірі 92419 грн. 52 коп., а відповідно з кожного відповідача по 46209 грн. 76 коп., але в межах вартості спадкового майна.

З урахуванням викладеного позов підлягає частковому задоволенню, в частині стягнення суми 380 грн. 48 коп. (92 800-92419, 52 ) необхідно відмовити.

Керуючись ст. ст. 10,60, 88, 209, 212-215 ЦПК України, ч.4 ст. 203, ст. 209, ч.2 ст. 215, ч.1 ст. 216, ч.1 ст. 220, ст. ст.657,1218,1219 ЦК України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , третя особа Біляївська державна нотаріальна контора про стягнення грошових коштів одержаних за нікчемним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ОСОБА_3 по 46209 грн.76 коп. з кожного, але в межах вартості нерухомого майна, яке було одержано ними в спадщину після смерті ОСОБА_6 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , а також по 475 грн. судових витрат.

В іншій частині позову відмовити.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 діб до Одеського апеляційного суду через Біляївський райсуд.

Суддя С.В. Крачкова