Рішення

від 25.04.2024 по справі 376/1830/23

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/1830/23

Провадження № 2/376/122/2024

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2024 р. Сквирський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Батовріної І.Г.,

за участю секретаря судових засідань Борисевич Д.Л.,

розглянувши в місті Сквира у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Сквирської міської ради «Сквирський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» про зобов`язання нарахувати та виплатити надбавку за вислугу років,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ОСОБА_1 , адвокат Химчук В.Л. звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов`язати КНП Сквирської міської ради «Сквирський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» нарахувати та виплатити надбавку за вислугу років за період роботи з 05 січня 2021 року по 23 травня 2023 року у розмірі 30 відсотків до посадового окладу. В обґрунтування вимог зазначає, що 05.01.2021 ОСОБА_1 приступила до роботи в КНП СМР «Сквирський МЦПМСД», на цей час мала медичнй стаж лікаря 25 років 5 місяців 17 днів, однак всупереч вимогам Порядку виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров`я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2009 №1481, відповідач відмовляється нараховувати і виплачувати їй як медичному працівнику надбавку за вислугу років. Надбавка за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров`я є складовою частиною заробітної плати, а тому невиплата вказаної надбавки призводить до виникнення заборгованості по заробітній платі, що зумовлює необхідність звернення з позовом до суду. 17.10.2022 позивач зверталась до відповідача з заявою про виплату надбавки за вислугу років у розмірі 30% до посадового окладу та здійснення перерахунку її заробітної плати, але відповіді не отримала, надбавка не встановлена, перерахунок не виконаний. 23.05.2023 ОСОБА_1 звільнилась, надбавку за вислугу років не отримала.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача просила у задоволенні позовних вимог відмовити та в обґрунтування заперечень зазначає, що з 30.01.2018 стартувала медична реформа в Україні, заклади охорони здоров`я , що мали статус бюджетних установ, були перетворені у комунальні унітарні підприємства- комунальні некомерційні підприємства, після чого організація оплати праці працівників перейшла у сферу договірного регулювання, що передбачено ст. 97 КЗпП, ст.15,16 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.95 р. № 108/95-ВР,Законом України «Про колективні договори і угоди» від 01.07.93 р. № 3356-ХП, а також положеннями Генеральної угоди про регулювання основних принципів і норм реалізації соціально-економічної політики і трудових відносин в Україні на 2016-2017 роки та відповідними галузевими угодами. Підприємства самостійно визначають свою організаційну структуру, встановлюють чисельність працівників і штатний розпис (ч. 3ст. 64 Господарського кодексу України). Протоколом №7 від 18.03.2019 року загальними зборами трудового колективу КНП СМР «Сквирський РЦПМСД» схвалено Колективний договір між адміністрацією та трудовим колективом КНП СМР «Сквирський РЦПМСД» та зміни до Колективного договору між адміністрацією КНП СМР «Сквирський МЦПМСД» та трудовим колективом на 2019-2020 роки, розділом 4 та додатком 5 Колективного договору визначено розміри посадових окладів, система їх підвищення, доплат, надбавок, матеріальної допомоги. Відповідно до умов договору змінилася система оплати праці лікарів та сестер медичних, що входять до команди з надання первинної медичної допомоги. Доплати за вислугу років (стаж) не включено в жоден внутрішній нормативно-правовий акт КПН СМР «Сквирський МЦПМСД» . КНП СМР « Сквирський МЦПМСД» не нараховував надбавки за стаж позивачу у зв`язку з тим, що це не передбачено основним документом, що регулює оплату праці працівників КНП СМР «Сквирський МЦПМСД», тобто колективним договором.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав з наведених у позовній заяві підстав та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, директор КНП СМР «Сквирський МЦПМСД» Гадіяк Л.В. у судовому засіданні позовні вимоги не визнала з підстав, зазначених у відзиві на позовну заяву, додатково пояснила, що підстави для нарахування і виплати позивачу надбавки за вислугу років відсутні, Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 р. №1418затверджено Порядок виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров`я. В нормативному акті визначено вичерпний перелік суб`єктів, які мають виконувати його вимоги щодо виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам, а саме - державні та комунальні установи, заклади, організації, умови оплати праці яких визначаються відповідно до умов оплати праці працівників державних та комунальних закладів охорони здоров`я. Оплата праці працівників таких закладів проводиться відповідно до кошторису на основі бюджетних асигнувань чи коштів місцевої громади. КНП СМР«Сквирський МЦПМСД» не фінансується з державного чи місцевого бюджетів. Підприємство отримує кошти виключно за договором, укладеним з Національною службою здоров`я України, не отримує дотацій, субвенцій, є самостійним суб`єктом господарювання, а умови оплати праці чітко визначені укладеним колективним договором і розмір заробітної платипозивача свідчить про те, щостановище останньої в оплаті праці не погіршене у порівнянні з гарантіями оплати праці, що встановлені законодавством. Колективний договір містить детальне роз`яснення щодо того, яким чином формується заробітна плата лікарів та сестер медичних, що входять до складу команди з ПМД. Для таких працівників колективний договір не передбачає виплати надбавки за вислугу років, дія Порядку № 1418 не поширюється на підприємство, яке не фінансується за рахунок дежави.

Заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини справи та дослідивши докази, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову належить відмовити, зважаючи на таке.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 працювала у КНП СМР «Сквирський МЦПМСД» з 05.01.2021 по 23.05.2023 на посаді лікаря-терапевта вищої категорії. ( а.с.23 т.1)

Станом на 05.01.2021 ОСОБА_1 мала медичний стаж лікаря 25 років .(а.с.16-21 т.1)

Згідно з пунктами 2, 3 Порядку виплати надбавки за вислугу років медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальних закладів охорони здоров`я, затвердженимпостановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2009 р. № 1418, на який посилаються позивачі як на підставудля задоволення позовних вимог участинінарахування та виплати відповідачем надбавки за вислугу років, надбавка за вислугу років установлюється медичним та фармацевтичним працівникам державних та комунальнихзакладів охорони здоров`я залежно від стажу роботи в такому розмірі: понад 3 роки10 відсотків, понад 10 років20 відсотків, понад 20 років30 відсотків, при цьомунадбавка за вислугу років виплачується керівникам закладів охорони здоров`я, їх заступникам з числа лікарів, заступникам головного лікаря з медсестринства, керівникам структурних підрозділів з числа лікарів, головним медичним сестрам, лікарям усіх спеціальностей, професіоналам з вищою немедичною освітою, що допущені до медичної діяльності в закладах охорони здоров`я, керівникам фармацевтичних (аптечних) закладів, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів з числа фармацевтів і асистентів фармацевтів, фармацевтам усіх спеціальностей, молодшим спеціалістам з медичною та фармацевтичною освітою/фахові молодші бакалаври, фахівці з початковим рівнем (короткий цикл) вищої освіти (молодший бакалавр), першим (бакалаврським) рівнем медичної і фармацевтичної освіти та магістрам з медсестринства і помічникам ентомолога.

Пунтом 1 цього Порядку встановлено, що його дія поширюється на медичних та фармацевтичних працівників, які працюють на зазначених у пункті 3 цього Порядку посадах у будь-яких державних та комунальних установах, закладах, організаціях незалежно від підпорядкування і умови оплати праці яких визначаються відповідно до умов оплати праці працівників державних та комунальних закладів охорони здоров`я, крім посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби України.

Відповідно до ст. 16 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» залежно від форми власності заклади охорони здоров`я утворюються та функціонують як державні, комунальні, приватні чи засновані на змішаній формі власності. Державні та комунальні заклади охорони здоров`я не підлягають приватизації. За організаційно-правовою формою заклади охорони здоров`я державної власності можуть утворюватися та функціонувати як державні некомерційні підприємства або державні установи. За організаційно-правовою формою заклади охорони здоров`я комунальної власності можуть утворюватися та функціонувати як комунальні некомерційні підприємства або комунальні установи. Заклади охорони здоров`я комунальної власності можуть утворюватися та функціонувати шляхом здійснення співробітництва територіальних громад у формах, передбачених законом, у тому числі як спільне комунальне підприємство. Заклади охорони здоров`я приватної власності не обмежені у виборі організаційно-правової форми. Заклади охорони здоров`я комунальної та державної форми власності, що діють в організаційно-правовій формі установи, можуть бути реорганізовані, у тому числі шляхом перетворення, за рішенням власника або уповноваженого органу управління.

Рішенням Сквирської міської ради Київської області від 18 жовтня 2018 року у зв`язку з реорганізацією шляхом перетворення комунального закладу Сквирської районної ради «Сквирський центр первинної медико-санітарної допомоги», створено комунальне некомерційне підприємство Сквирської районної ради «Сквирський районний центр первинної медико-санітарної допомоги». (а.с.82 т.1)

Статтею 18 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров`я» встановлено, що фінансове забезпечення охорони здоров`я може здійснюватися за рахунок коштів Державного бюджету України та місцевих бюджетів, коштів юридичних та фізичних осіб, а також з інших джерел, не заборонених законом. Фінансове забезпечення державних та комунальних закладів охорони здоров`я - бюджетних установ здійснюється відповідно до бюджетного законодавства. Медична допомога надається безоплатно за рахунок бюджетних коштів у закладах охорони здоров`я та фізичними особами - підприємцями, які зареєстровані та одержали в установленому законом порядку ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики, з якими головними розпорядниками бюджетних коштів укладені договори про медичне обслуговування населення. Договори про медичне обслуговування укладаються у межах бюджетних коштів, передбачених на охорону здоров`я, на підставі вартості та обсягу послуг з медичного обслуговування, замовником яких є держава або органи місцевого самоврядування. Вартість послуги з медичного обслуговування розраховується з урахуванням структури витрат, необхідних для надання такої послуги відповідно до галузевих стандартів у сфері охорони здоров`я. Методика розрахунку вартості послуги з медичного обслуговування, замовником якої є держава, затверджується Кабінетом Міністрів України. Вимоги до надавача послуг з медичного обслуговування населення, з яким головними розпорядниками бюджетних коштів укладаються договори про медичне обслуговування населення, порядок укладання таких договорів та типова форма договору затверджуються Кабінетом Міністрів України. Заклади охорони здоров`я можуть використовувати для підвищення рівня якості медичного обслуговування населення кошти, отримані від юридичних та фізичних осіб, якщо інше не встановлено законом. Порядок укладення договорів про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій та порядок визначення тарифів для оплати медичних послуг і лікарських засобів встановлюютьсяЗаконом України «Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення». Порядок призначення та надання медичних субсидій встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із ч. 1ст. 8 Закону України «Про оплату праці»держава здійснює регулювання оплати праці працівників підприємств усіх форм власності шляхом встановлення розміру мінімальної заробітної плати та інших державних норм і гарантій, встановлення умов і розмірів оплати праці керівників підприємств, заснованих на державній, комунальній власності, працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з бюджету, а також шляхом оподаткування доходів працівників.

Умови розміру оплати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету, визначаються Кабінетом Міністрів України, крім випадків, передбачених частиною третьою цієї статті, та частиною першою статті 10 цьогоЗакону(ч. 2 ст. 8 Закону України «Про опалту праці»).

Умови плати праці працівників установ та організацій, що фінансуються з бюджету врегульовані постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2002 року № 1298 «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери».

Згідно із статутом КНП СРР «Сквирський районний ЦПМСД», що затверджений рішенням Сквирської районної ради від 20.12.2018 року № 13-29-07, та Статутом в новій редакції,затвердженого 28.03.2023 рішенням Сквирської міської ради, КНП є закладом охорони здоров`я, який надає первинну медичну допомогу в порядку та на умовах, встановлених законодавством України та цим Статутом, за організаційно-правовою формою єкомунальним некомерційним підприємством, засновником підприємства є Сквирська міська рада, підприємство є правонаступником усього майна, всіх майнових та немайнових прав та обов`язків комунального закладу Сквирської районної ради «Сквирський центр первинної медико-санітарної допомоги».

Згідно з пунктами 1.6., 1.7. Статуту підприємство здійснює господарську некомерційну діяльність, спрямовану на досягнення соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку, забороняється розподіл отриманих доходів(прибутків) підприємства або їх частини серед засновників(учасників), працівників комунального підприємства(крім оплати їхньої праці, нарахування єдиного соціального внеску), членів органів управління та інших пов`язаних з ними осіб.

Відповідно до Розділу 4 Статуту підприємство є юридичною особою публічного права, здійснює некомерційну господарську діяльність, організовує свою діяльність відповідно до фінансового плану, що затверджується засновником, для здійснення господарськоїнекомерційної діяльності підприємство залучає і використовує матеріально-технічні, фінансові, трудові та інші види ресурсів, використання яких не заборонено законодавством, має самостійний баланс, рахункив банках, органах Державної казначейської служби України, має право укладати угоди (договори).

Згідно із статтями52,53 ГК Українинекомерційне господарювання - це самостійна систематична господарська діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання, спрямована на досягнення економічних, соціальних та інших результатів без мети одержання прибутку. Некомерційна господарська діяльність може здійснюватися суб`єктами господарювання на основі права власності або права оперативного управління в організаційних формах, які визначаються власником або відповідним органом управління чи органом місцевого самоврядування з урахуванням вимог, передбачених цим Кодексом та іншими законами.

Статею 54 ГК Українивизначено, що на суб`єктів господарювання, які здійснюють некомерційну господарську діяльність, поширюються загальні вимоги щодо регулювання господарської діяльності з урахуванням особливостей її здійснення різними суб`єктами господарювання, які визначаються цим Кодексом та іншими законодавчими актами. При укладенні трудового договору (контракту, угоди) суб`єкт господарювання, що здійснює некомерційну господарську діяльність, зобов`язаний забезпечити належні і безпечні умови праці, її оплату не нижчу від визначеного законом мінімального розміру, а також забезпечити інші соціальні гарантії, передбачені законом.

Згідно з Розділом 5 Статуту джерелами доходів підприємства є кошти, отриманіяк власні надходження, одежані від здачі в оренду, реаліації продукту (робіт, послуг), кошти місцевих бюджетів, цільові кошти (державні, обласні, місцеві програми) тощо.

З матеріалів справи вбачається, що 15 січня 2019 року,30 березня 2021 року,29 листопада 2021року між НСЗ України та КНП СМР «Сквирський МЦПМСД» укладено договори№ 0000-51РМ-М000, № 0129-Е321-Р000, № 6261-М121-Р000 про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій, відповідно до якого КНП є надавачем медичних послуг, а НСЗ Українизамовником медичних послуг пацієнтам, і надавач зобов`язується надавати медичні послуги за програмою медичних гарантій пацієнтам, а замовник зобов`язується оплачувати такі послуги відповідно до встановленого тарифу та коригувальних коефіцієнтів.

Враховуючи, що КНП уклало договори і отримує фінансування безпосередньо з Національної служби здоров`я України,тому при вирішенніпитання оплати праціна це підприємство не поширюютьсяположення ч. 2ст. 8 закону України «Про оплату праці», врегулювання оплати праці працівниківтакого підприємства здійснюється на договірних засадах.

Таким чином, у закладах охорони здоров`я, які за організаційно-правовою формою функціонують як комунальні некомерційні підприємства, умови оплати праці визначаються з урахуваннямположеньст. 97 КЗпП України,ст. 15 Закону України «Про оплату праці», згідно яких форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно у колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами.

Такі комунальну некомерційні підприємства можуть використовувати систему оплати праці таку, яка встановлена для працівників підприємств, що фінансуються з бюджету, Кабінетом Міністрів України, зокрема, тарифну, а можуть використовувати змішану, основним є те, щоб умови оплати праці були визначені колективним договором і не погіршували становище працівника у порівнянні з встановленими законодавством гарантіями.

Оплату праці в КНП СМР «Сквирський МЦПМСД» врегульовано колективним договором, укладеним між адміністрацією КНП та радою трудового колективу на 2019-2020 роки.(а.с.239-253 т.2)

Відповідно до Розділу 4 цього колективного договору, зокрема пунктів 4.1.1, 4.1.2., роботодавець зобов`язується формувати оплату праці на підставі законів та інших нормативно-правових актів України, Генеральної, Галузевої і територіальних угод, цього колективного договору, та встановлювати працівникам розміри посадових окладів, їх підвищення, доплати, надбавки, матеріальну допомогу, допомогуна оздоровлення, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутовихпитань на рівні не нижчому, ніж визначено(додаток 5).При здійсненні доплат враховується наказ Міністерства праці та соціальної політики та МОЗ України від 05.10.2005 р. № 308/519 «Про впорядкування умов оплати праці працівників закладів охорони здоров`я та установ соціального захисту населення»; при проведенні індексації заробітної плати Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою КМУ від 17.07.2003 №1078, а також іншими актами законодавства; при навчанні, підвищенні кваліфікації, перепідготовки- постанова КМУ «Про гарантії компенсації для працівників, які направляються для підвищення кваліфікації, підготовки, перепідготовки, навчання іншх професій з відривом від виробництва»; у разі отримання дотацій з бюджету постанова КМУ від 31.08.1997 №948 «Про умови й розміри оплати праці працівників підприємств і організацій, що дотуються з бюджету» .

Отже, у зазначеному колективному договорі перелічено, зокрема, підзаконні нормативно-правові акти, які регулюють питання оплати праці працівників медичних установ.

Разом з тим, у цьому ж колективному договорі чітко встановленорозміризаробітної платимедичних працівників КНП за схемою, а саме,додатку 5колективного договору встановлено базову заробітну плату лікаря, обов`язкові доплати, премії за кількість підписаних декларацій, а також визначено розмір заробітної плати головного лікаря, заступника головного лікаря, головного бухгалтера та головної медичної сестри.

Додатком 4 до колективного договору визначено Положення про преміювання працівників та депреміювання.

Таким чином, вищезазначеним колективним договором не передбачено виплати надбавки за вислугу років.

Представником позивача, з огляду на джерело фінансування відповідача,договірний характер врегулювання оплати праці та чітко встановленийу колективному договоріпорядокоплати праці, її розрахунок, не доведено перед судом, що надбавка за вислугу років повинна застосовуватись в даному випадку.

Також, представником позивача не доведено, що відсутність такої надбавки погіршує становище ОСОБА_1 в частині розміру заробітної плати порівняно з встановленими чинним законодавством гарантіями.

Як встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось сторонами, заробітна плата позивачапісля укладенняколективного договору збільшилася.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що правові підстави для виплати спірної надбавки відсутні, а відповіднонемає підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись ст. ст.2,10,13,81-83,89,259,264,265,273,353,354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Комунального некомерційного підприємства Сквирської міської ради «Сквирський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» про зобов`язання нарахувати та виплатити надбавку за вислугу років - відмовити.

Рішення може бути оскаржене шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя І.Г.Батовріна