Рішення

від 29.04.2024 по справі 404/4073/23

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/4073/23

Номер провадження 2/404/878/23

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2024 року м. Кропивницький

Кіровський районний суд м. Кіровограда у складі:

головуючої судді - Варакіної Н.Б.

за участю секретаря - Щербини А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за позовом Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради (ЄДРПОУ 42215510, вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький) до ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову Управління державної казначейської служби у м. Кропивницькому (ЄДРПОУ 38037409, вул. Велика Перспективна, 31, м. Кропивницький) про повернення неправомірних стягнутих грошових коштів, -

В С Т А Н О В И В:

Представник Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову Управління державної казначейської служби у м. Кропивницькому про повернення неправомірних стягнутих грошових коштів.

В обґрунтування вимог посилається на те, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.03.2028 року по справі № 405/5228/17 за позовом ОСОБА_1 до міського голови ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Міської ради міста Кропивницького, Служби у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вирішено стягнути з виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького за рахунок коштів міського бюджету м. Кропивницький на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу 194192,60 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.04.2018 по справі № 405/5228/17 виправлено допущені описки в рішенні Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.03.2018 по справі № 2-783/11 за позовом № 405/5228/17, провадження № 2а/405/213/17 за позовом ОСОБА_1 до міського голови ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Міської ради міста Кропивницького, Служби у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та викладено абзац четвертий рішення наступним чином: «Стягнути зі Служби у справах дітей виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького за рахунок коштів місцевого бюджету міського бюджету м. Кропивницький на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу 194 192, 60 грн.

Під час дії ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01.10.2018 у справі 405/5228/17, з рахунку Управління з питань захисту прав дітей Міської ради міста Кропивницького було стягнуто суму 194192,60 грн.

Випискою від 30.10.2020 підтверджується часткове безспірне списання коштів управлінням Державної казначейської служби України у м. Кропивницькому з рахунку Управління з питань захисту прав дітей Міської ради міста Кропивницького у сумі 68000 грн на рахунок ОСОБА_1 , згідно виконавчого листа Ленінського районного суду м. Кіровограда по справі № 405/5228/17 від 10.09.2018.

Випискою від 05.11.2020 підтверджується безспірне списання коштів управлінням Державної казначейської служби України у м. Кропивницькому з рахунку Управління з питань захисту прав дітей Міської ради міста Кропивницького у сумі 126 192,60 грн на рахунок ОСОБА_1 , згідно виконавчого листа Ленінського районного суду м. Кіровограда по справі № 405/5228/17 від 10.09.2018.

В свою чергу Управлінням з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради з метою сплати до бюджету відповідних податків було направлено лист № 2453 від 04.11.2020 до Державної казначейської служби України у м. Кропивницькому, в якому зазначено про необхідність утримання податку з доходів фізичних осіб у сумі 34954,66 грн та військового збору у сумі 2912,90 грн.

Також, на адресу відповідача направлено лист № 2609 від 18.11.2020 про необхідність сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 34954,66 грн та військового збору у сумі 2912,90 грн. Зазначений лист-вимога не виконаний відповідачем. Відповідач, отримавши в порядку примусового виконання за рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.03.2028 по справі № 405/5228/17 суму коштів, набула її частину у розмірі 37 867,56 грн без достатньої правової підстави, адже вона повинна бути сплачена в дохід держави. Враховуючи, що позивачем сплачені всі необхідні податки та збори, кошти підлягають стягненню з відповідача на користь позивача згідно ст.1212 ЦК України.

Ухвалою суду від 26.07.2023 відкрито спрощене провадження у справі.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись на обставини, викладені у позові.

Відповідач позовні вимоги не визнала, суду пояснила, що Управління з питань захисту прав дітей їй кошти не виплачувало. Вона зверталась із листами про виплату коштів за рішенням суду, але Управління їй повідомило, що тримає на контролі зазначене питання. Крім того, пропущений строк позовної давності.

Представник третьої особи подав до суду пояснення, в яких зазначили, що проводилось безспірне списання коштів, органи Казначейства не наділені повноваженнями щодо самостійного утримання податків та зборів. Вважають, що позов підлягає задоволенню.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.03.2028 по справі № 405/5228/17 за позовом ОСОБА_1 до міського голови ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Міської ради міста Кропивницького, Служби у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, вирішено стягнути з виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького за рахунок коштів міського бюджету м. Кропивницький на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу 194192,60 грн.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Кіровограда від 03.04.2018 по справі № 405/5228/17 виправлено допущені описки в рішенні Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.03.2018 по справі № 2-783/11 за позовом № 405/5228/17, провадження № 2а/405/213/17 за позовом ОСОБА_1 до міського голови ОСОБА_2 , Виконавчого комітету Міської ради міста Кропивницького, Служби у справах дітей виконавчого комітету Кіровоградської міської ради про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та викладено абзац четвертий рішення наступним чином: «Стягнути зі Служби у справах дітей виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького за рахунок коштів місцевого бюджету міського бюджету м. Кропивницький на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (ІПН НОМЕР_1 ) середній заробіток за час вимушеного прогулу 194 192,60 грн»

Під час дії ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 01.10.2018 у справі 405/5228/17, з рахунку Управління з питань захисту прав дітей Міської ради міста Кропивницького стягнуто суму 194192,60 грн.

Випискою від 30.10.2020 підтверджується часткове безспірне списання коштів управлінням Державної казначейської служби України у м. Кропивницькому з рахунку Управління з питань захисту прав дітей Міської ради міста Кропивницького у сумі 68000 грн на рахунок ОСОБА_1 , згідно виконавчого листа Ленінського районного суду м. Кіровограда по справі № 405/5228/17 від 10.09.2018.

Випискою від 05.11.2020 підтверджується безспірне списання коштів управлінням Державної казначейської служби України у м. Кропивницькому з рахунку Управління з питань захисту прав дітей Міської ради міста Кропивницького у сумі 126 192,60 грн на рахунок ОСОБА_1 , згідно виконавчого листа Ленінського районного суду м. Кіровограда по справі № 405/5228/17 від 10.09.2018.

Відповідно листа № 2453 від 04.11.2020 Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради звернулось до Державної казначейської служби України у м. Кропивницькому, з метою сплати до бюджету відповідних податків, а саме: податку з доходів фізичних осіб у сумі 34954,66 грн та військового збору у сумі 2912,90 грн.

На адресу відповідача також було направлено лист № 2609 від 18.11.2020 про необхідність сплати податку з доходів фізичних осіб у сумі 34954,66 грн та військового збору у сумі 2912,90 грн.

Відповідно до ч.1 ст.1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Зобов`язання у зв`язку з безпідставним набуттям майна виникають за наявності трьох умов: набуття або зберігання майна; набуття або зберігання майна за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для такого набуття чи зберігання або припинення таких підстав згодом.

Частиною 1 статті 117 КЗпП України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що в разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум роботодавець повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування у разі, якщо спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Відповідно до абз.3 п.3 розділу ІІІ Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 лютого 1995 року №100, усі виплати включаються в розрахунок середньої заробітної плати у тому розмірі, в якому вони нараховані, без виключення сум відрахування на податки, стягнення аліментів тощо, за винятком відрахувань із заробітної плати осіб, засуджених за вироком суду до виправних робіт без позбавлення волі.

Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

В статті 163 Податкового кодексу України визначені доходи, які є об`єктом оподаткування. Зокрема, об`єктом оподаткування резидента є загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід та доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання). Середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні є доходом, який підлягає оподаткуванню.

Згідно з п.п.15.1 ст.15 Податкового кодексу України, платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об`єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об`єктом оподаткування згідно з цим кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов`язок із сплати податків та зборів згідно з цим кодексом.

Підпунктом 168.1.1 п.168.1 ст.168 Податкового кодексу України визначено, що податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену встатті 167цього кодексу

Відповідно до п.167.1 ст.167 Податкового кодексу України, ставка податку становить 18 відсотків бази оподаткування щодо доходів, нарахованих (виплачених, наданих) (крім випадків, визначених у пунктах 167.2-167.5 цієї статті) у тому числі, але не виключно у формі: заробітної плати, інших заохочувальних та компенсаційних виплат або інших виплат і винагород, які нараховуються (виплачуються, надаються) платнику у зв`язку з трудовими відносинами та за цивільно-правовими договорами.

Також середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є об`єктом оподаткування військовим збором, що становить 1,5 відсотка об`єкта оподаткування.

Функції податкового агента щодо нарахування, утримання та сплати податку на доходи фізичних осіб та військового збору з доходу у вигляді середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні, нарахованої на підставі рішення суду, виконує роботодавець, згідно з роз`ясненнями Державної фіскальної служби України від 05 листопада 2015 року у листі №23714/6/99-99-17-03-03-15.

В постанові Верховного Суду від 18 липня 2018 року у справі № 359/10023/16-ц зазначено, що суми, які суд визначає до стягнення з роботодавця на користь працівника як середній заробіток за час вимушеного прогулу, обраховуються без віднімання сум податків та зборів. Податки і збори із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу, присудженої за рішенням суду, підлягають нарахуванню роботодавцем при виконанні відповідного судового рішення та, відповідно, відрахуванню із суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу при виплаті працівнику, внаслідок чого виплачена працівнику на підставі судового рішення сума середнього заробітку за час вимушеного прогулу зменшується на суму податків і зборів.

При цьому, не зазначення у резолютивній частині судового рішення, що сума, яка підлягала стягненню на користь відповідача, визначається судом без утримання податку й інших обов`язкових платежів, не дає підстав отримати цю суму відповідачу, ураховуючи обов`язок сплати податків та інших обов`язкових платежів, а також їх сплату позивачем (постанова Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 585/3264/15-ц).

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 19.03.2028 по справі № 405/5228/17 стягнутого з виконавчого комітету міської ради міста Кропивницького за рахунок коштів міського бюджету м. Кропивницький на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу 194192,60 грн. Рішення суду виконане органами ДВС на користь ОСОБА_1 у повному обсязі.

Предметом спору у справі, що розглядається судом, є повернення на користь позивача, як податкового агента, коштів у вигляді не відрахованих із середнього заробітку звільненого працівника податку та військового збору у спосіб, визначений ст.1212 ЦК України.

Обраний позивачем спосіб захисту свого цивільного права не суперечить положенням ст.16 ЦК України.

Стаття 1215 ЦК України передбачає випадки, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.

Відповідно до ч.1 ст.1215 ЦК України, не підлягають поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

До правовідносин щодо набуття грошових коштів без достатньої правової підстави, якщо ці кошти є заробітною платою і платежами, що прирівнюються до неї, яка проведена іншою особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача, застосуванню підлягають положення ст.1215 ЦК України, за якою зазначені грошові кошти поверненню не підлягають.

Отже, безпідставно набуте майно не підлягає поверненню за відсутності рахункової помилки при виплаті коштів, а також добросовісності з боку набувача. Обов`язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у ч. 1 вказаної статті, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів. Відсутність розрахункової помилки та добросовісність набувача презюмується, а тягар доказування наявності розрахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника: за загальним правилом цивільного процесу щодо змагальності сторін.

Однак, згідно з ч.1 ст.94 КЗпП України, приписи якої кореспондуються із ч.1 ст.1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Відповідно до п.п.14.1.48 ПК України, заробітна плата - основна та додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв`язку з відносинами трудового найму згідно із законом.

У рішенні від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 у справі № 1-13/2013 Конституційний Суд України зазначив, що поняття «заробітна плата» і «оплата праці», які використано у законах, що регулюють трудові правовідносини, є рівнозначними в аспекті наявності у сторін, які перебувають у трудових відносинах, прав і обов`язків щодо оплати праці, умов їх реалізації та наслідків, що мають настати у разі невиконання цих обов`язків, а також дійшов висновку, що під заробітною платою, що належить працівникові, необхідно розуміти усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, установлених законодавством для осіб, які перебувають у трудових правовідносинах з роботодавцем, незалежно від того, чи було здійснене нарахування таких виплат.

Отже, заробітною платою є винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку роботодавець (власник або уповноважений ним орган підприємства, установи, організації) виплачує працівникові за виконану ним роботу (усі виплати, на отримання яких працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій).

При цьому, середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні є спеціальним видом відповідальності роботодавця за порушення трудових прав працівника, не є основною чи додатковою заробітною платою (винагородою, яку роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу), а також не є заохочувальною чи компенсаційною виплатою у розумінні ст.2 Закону України «Про оплату праці», тому на неї не розповсюджується правило ст.1215 ЦК України.

Позивач, на виконання рішення суду в примусовому порядку, сплатив відповідачу всю суму боргу, однак без відрахування податків і зборів. Відповідач отримала в порядку примусового виконання рішення суду кошти в сумі 37 867,56 грн без достатньої правової підстави, оскільки вказана сума повинна була бути сплачена її податковим агентом в дохід держави. Враховуючи, що позивач сплатив всі необхідні податки та збори, то вони підлягають стягненню із відповідача на користь позивача відповідно до ст.1212 ЦК України.

За таких обставин позов належить задовольнити.

Відповідач заявила, про сплив строку позовної давності, але з цим погодитися не можна з наступних підстав.

Стаття 256 ЦК України визначає позовну давність як строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Позовна давність - це строк, протягом якого особа може реалізувати належне їй матеріальне право на отримання судового захисту порушеного цивільного права чи інтересу шляхом пред`явлення в належному порядку нею чи іншою уповноваженою особою позову до суду.

Загальна позовна давність установлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові (стаття 267 ЦК України).

Визначення початку перебігу позовної давності міститься у статті 261 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 261 ЦК України за загальним правилом перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Тому при тлумаченні вимог щодо початку перебігу позовної давності необхідно керуватися тим, що перебіг позовної давності починається від дня, коли про відповідні обставини, тобто про порушення права, довідалася, могла довідатися або зобов`язана була довідатися особа.

Безспірне списання коштів на користь відповідача відбулось 30.10.2020 та 05.11.2020, з позовом Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради звернулось 25.05.2023, у строк, встановлений законом.

На підставі ст. 1212 ЦК України, керуючись ст. 265 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради (ЄДРПОУ 42215510, вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький) до ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову Управління державної казначейської служби у м. Кропивницькому (ЄДРПОУ 38037409, вул. Велика Перспективна, 31, м. Кропивницький) про повернення неправомірних стягнутих грошових коштів - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради (ЄДРПОУ 42215510, вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький) 37867,56 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІН НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Управління з питань захисту прав дітей Кропивницької міської ради (ЄДРПОУ 42215510, вул. Велика Перспективна, 41, м. Кропивницький) судовий збір в розмірі 2684 грн.

Рішення суду може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його складення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Кропивницького апеляційного суду.

Рішення суду складено 30.04.2024.

Суддя Кіровського Н. Б. Варакіна

районного суду

м.Кіровограда