Постанова

від 25.04.2024 по справі 619/3325/14

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 619/3325/14 Номер провадження 22-ц/814/591/24Головуючий у 1-й інстанції Жорняк О.М. Доповідач ап. інст. Карпушин Г. Л.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2024 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах Полтавського апеляційного суду в складі головуючого судді: Карпушина Г.Л., суддів: Абрамова П.С., Кузнєцової О.Ю., за участю секретаря Дороженко Р.Г., -

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 09 листопада 2021 року у справі за скаргою ОСОБА_2 на дії державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків), стягувач ОСОБА_1 ,-

В С Т А Н О В И В :

У жовтні 2021 року ОСОБА_2 звернулася до суду із скаргою, в якій просила визнати дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Топоріної Л.О. щодо винесення постанови про відновлення виконавчого провадження від 04 жовтня 2021 року у виконавчому провадженні №45188179 неправомірними; скасувати постанову Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про відновлення виконавчого провадження від 04 жовтня 2021 року у виконавчому провадженні №45188179.

В обґрунтування скарги вказувала, що рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 07 серпня 2014 року у справі № 619/3325/14 виселлено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , з квартири в АДРЕСА_1 . В задоволенні позову ОСОБА_1 про визнання ОСОБА_2 , ОСОБА_3 такими, що втратили право користування квартирою в АДРЕСА_1 . та знаття ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з реєстраційного обліку вищевказаної квартири відмовлено.

13 листопада 2015 року державним виконавцем ВДВС Дергачівського районного управління юстиції Харківської області була винесена постанова про відкриття (поновлення) виконавчого провадження №45188086 та №45188179 про виселення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з квартири в АДРЕСА_1 .

15 серпня 2020 року старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу ДВС по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Топоріною Л.О. у вказаному виконавчому провадженні була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п.9 ч.1ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження»через те, що вимоги виконавчого документа виконані фактично у повному обсязі.

03 листопада 2020 року старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу ДВС по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Топоріною Л.О. на підставі заяви ОСОБА_1 було відновлено виконавче провадження № 45188086 про виселення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з квартири в АДРЕСА_1 .

Постановою Харківського апеляційного суду від 22 лютого 2021 року скаргу ОСОБА_2 щодо винесення постанови про відновлення виконавчого провадження задоволено. Визнано дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Топоріної Л.О. щодо винесення постанови про відновлення виконавчого провадження від 03 листопада 2020 року у виконавчому провадженні № 45188086 неправомірними. Скасовано постанову Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) про відновлення виконавчого провадження від 03 листопада 2020 року у виконавчому провадженні № 45188086.

У березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Дергачівського районного суду Харківської області із заявою про відновлення виконавчого провадження та винесення ухвали про повторне виселення боржника.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 05 квітня 2021 року відновлене виконавче провадження № 45188086 та повторно виселено боржника з квартири в АДРЕСА_1 .

Вказувала, що на сьогодні є чинною ухвала Апеляційного суду Харківської області від 30 грудня 2015 року у кримінальному провадженні № 12012220060000084 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.1 ст.15, ч.2 ст.190, ч.1 ст.190, ч.2 ст.190, ч.3 ст.190, ч.4 ст.190 КК України.

Зазначила, що у межах кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 на цю квартиру накладено арешт із забороною вчинення будь-яких дій. З 31 жовтня 2016 року спірна квартира належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Естейт-Сервіс», а не ОСОБА_1 , однак питання про заміну стягувача не вирішувалось.

Вважає, що оскільки ОСОБА_1 не є власником вказаної квартири, тому у нього відсутнє право звертатись із заявами про поновлення виконавчого провадження.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 09 листопада 2021 року визнано дії старшого державного виконавця Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Топоріної Л.О. щодо винесення постанови про відновлення виконавчого провадження від 04 жовтня 2021 року у виконавчому провадженні №45188179 неправомірними.

Скасовано постанову Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про відновлення виконавчого провадження від 04 жовтня 2021 року у виконавчому провадженні №45188179.

Не погодившись з ухвалою суду її в апеляційному порядку оскаржив ОСОБА_1 . Просив зазначену ухвалу скасувати та відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_2 у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що при розгляді справи порушено норми матеріального та процесуального права та не взято до уваги, що рішення суду щодо виселення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на даний час виконано, що порушує його право на вільне володіння та користування своїм майном.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з`явилися, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково виходячи з наступних підстав.

У відповідності з ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Частиною 1ст.367ЦПК Українипередбачено,що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України, за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно п.п.3, 4 ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Судомпершої інстанціївстановлено, що рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 07 серпня 2014 року у справі № 619/3325/14 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням, усунення перешкод у здійснення права власності шляхом виселення та зняття з реєстраційного обліку задоволено частково.

Виселено ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_2 .

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання особи такими, що втратили право користування квартирою в АДРЕСА_1 .-відмовлено.

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про зняття з реєстраційного обліку за адресою: АДРЕСА_1 ., відмовлено.

13 листопада 2015 року державним виконавцем ВДВС Дергачівського районного управління юстиції Харківської області була винесена постанова про відкриття (поновлення) виконавчого провадження №45188086 та №45188179 про виселення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_2 .

15 серпня 2020 року старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу ДВС по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) Топоріною Л.О. у вказаному виконавчому провадженні була винесена постанова про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч.1ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»через те, що вимоги виконавчого документа виконані фактично у повному обсязі.

03 листопада 2020 року старшим державним виконавцем Міжрайонного відділу ДВС по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Топоріною Л.О. на підставі заяви ОСОБА_1 було відновлено виконавче провадження № 45188086 про виселення ОСОБА_2 , ОСОБА_3 з квартири АДРЕСА_2 .

Постановою Харківського апеляційного суду Харківської області від 22 лютого 2021 року скасовано постанову Міжрайонного відділу Державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) про відновлення виконавчого провадження від 03 листопада 2020 року у виконавчому провадженні № 45188086.

Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 05 квітня 2021 року заяву ОСОБА_1 про відновлення виконавчого провадження та винесення ухвали про повторне виселення боржника задоволено частково.

Повторно виселено ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_2 . В іншій частині вимог відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного суду Харківської області від 14 липня 2021 скасовано. Заяву ОСОБА_1 про відновлення виконавчого провадження та винесення ухвали про повторне виселення боржника залишено без задоволення мотивуючи це тим, що власником спірної квартири є ТОВ «Агентство нерухомості Естейт-Сервіс», на момент розгляду справи ОСОБА_1 не був власником квартири. При цьому, судом встановлено, що рішення суду було виконане, постанова про закінчення виконавчого провадження є чинною.

Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна № 279659761 від 16 жовтня 2021 року квартира за адресою: АДРЕСА_1 ., належить на праві власності ТОВ «Агентство нерухомості Естейт-Сервіс».

Зі змісту постанови про відновлення виконавчого провадження ВП № 45188179 від 04 жовтня 2021 року вбачається, що від стягувача до відділу надійшла заява про відновлення виконавчого провадження та ухвала суду № 619/3325/14-ц від 05 квітня 2021 року.

Задовольняючи скаргу ОСОБА_2 районнийсуд виходив зтого,що оскільки ухвалуДергачівського районногосуду Харківськоїобласті від 05.04.2021року скасовано,заяву ОСОБА_1 про відновленнявиконавчого провадженнязалишено беззадоволення,у державноговиконавця буливідсутні підставидля винесенняпостанови провідновлення виконавчого провадження від 04.10.2021 року у виконавчому провадженні № 45188179.

Проте, колегія суддів не повністю погоджується з такими мотивами районного суду з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження»передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цьогоЗакону, а також рішеннями, які відповідно до цьогоЗаконупідлягають примусовому виконанню.

Згідно ч. 5 ст.124, п. 9 ч. 3 ст.129 Конституції Україниобов`язковість рішень суду є однією з основних засад судочинства, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території.

Статтею 14 ЦПК Українипередбаченосудові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.

Відповідно до ч. 10ст. 66 Закону України «Про виконавче провадження»у разі,якщо особасамостійно вселиласяу приміщення,з якоговона булапримусово виселена, повторне її виселення може бути здійснено державним виконавцем на підставі ухвали суду, який прийняв рішення про виселення. Виконавче провадження у такому разі підлягає поновленню за постановою державного виконавця.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 05 квітня 2021 року заяву стягувача ОСОБА_1 про відновлення виконавчого провадження та винесення ухвали про повторне виселення боржника задоволено частково.

Повторно виселено ОСОБА_2 з квартири АДРЕСА_2 .

На підставі заяви ОСОБА_1 та ухвали Дергачівського районного суду Харківської області від 05 квітня 2021 року було винесено постанову про відновлення провадження ВП №45188179 від. 04.10.2021 року.

В подальшому постановою Харківського апеляційного суду Харківської області від 14 липня 2021року ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 05 квітня 2021 року скасовано, в задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовлено.

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом. Обставини, встановлені стосовно певної особи рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, проте можуть бути у загальному порядку спростовані особою, яка не брала участі у справі, в якій такі обставини були встановлені.

Суд звертає увагу учасників справи, що преюдиційні факти - це факти, встановлені рішенням чи вироком суду, що набрали законної сили.

Преюдиційність ґрунтується на правовій властивості законної сили судового рішення і визначається його суб`єктивними і об`єктивними межами, за якими сторони та інші особи, які брали участь у розгляді справи, а також їх правонаступники не можуть знову оспорювати в іншому процесі встановлені судовим рішенням у такій справі правовідносини.

Крім того, преюдиційні обставини є обов`язковими для суду, який розглядає справу навіть у тому випадку, коли він вважає, що вони встановлені невірно. Таким чином, законодавець намагається забезпечити єдність судової практики та запобігти появі протилежних за змістом судових рішень.

Преюдиціальні факти є обов`язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки є встановленими у рішенні, немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву законність судового акта, який набрав законної сили.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки вони вже встановлені у рішенні чи вироку і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами. Преюдиціальне значення у справі надається обставинам, встановленим судовими рішеннями, а не правовій оцінці таких обставин, здійсненій іншим судом. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Преюдицію утворюють виключно ті обставини, які безпосередньо досліджувались і встановлювались судом, що знайшло своє відображення у мотивувальній частині судового рішення (Правова позиція ВС у складі КГС, постанова від 18 березня 2021 року, справа № 902/608/19).

У постанові Харківського апеляційного суду Харківської області від 14 липня 2021 року встановлено, що право власності на квартиру АДРЕСА_2 на даний час зареєстровано за ТОВ «АГЕНСТВО НЕРУХОМОСТІ ЕСТЕЙТ-СЕРВІС», що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного Реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 14 липня 2021 року.

Відповідно до частин першої, другоїстатті 319 ЦК Українивласник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства.

При цьому новий власник квартири ТОВ «АГЕНСТВО НЕРУХОМОСТІ ЕСТЕЙТ-СЕРВІС» звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження лише у листопаді 2021 року та не звертався в подальшому до суду з заявою про винесення ухвали про повторне виселення боржника.

Матеріалами справи підтверджено, що рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 07 серпня 2014 року було виконано, що підтверджується змістом постанови старшого державного виконавця Міжрайонного ВДВС по Дергачівському та Золочівському районах Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Топоріної Л.О. від 15 серпня 2020 року про закінчення виконавчого провадження, яка є чинною.

Наразі ОСОБА_1 не є власником спірної квартири, а тому не може бути ініціатором звернення до суду про повторне виселення заявниці, а тому у державного виконавця були відсутні підстави для винесення постанови про відновлення виконавчого провадження № 45188179 від 04.10.2021 року за його заявою.

За вказаних обставин апеляційну скаргу слід задовольнити частково, ухвалу районного суду змінити, виклавши мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

Керуючись ст. 367, 374, 376, 382-384 ЦПК України, Полтавський апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 09 листопада 2021 року- змінити, виклавши мотивувальну частину у редакції цієї постанови.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Повний текст постанови виготовлено 29 квітня 2024 року.

Головуючий суддя :

---

Г.Л. Карпушин

Судді:

---

П.С. Абрамов

---

О.Ю. Кузнєцова