Постанова

від 30.04.2024 по справі 235/3508/23

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Провадження № 22-ц/803/4472/24 Справа № 235/3508/23 Суддя у 1-й інстанції - Хмельова С. М. Суддя у 2-й інстанції - Зубакова В. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2024 року м.Кривий Ріг

Справа № 235/3508/23

Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Зубакової В.П.

суддів - Бондар Я.М., Тимченко О.О.

сторони:

позивач ОСОБА_1 ,

відповідач - Приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське»,

розглянувши у спрощеному позовному провадженні, у порядку ч.13ст.7,ч.1 ст.369ЦПК України,без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, апеляційні скарги позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Повалій Олена Василівна, та відповідача Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 лютого 2024 року, яке ухвалено суддею Хмельовою С.М.у місті Покровську Донецької області та повне судове рішення складено 16 лютого 2024 року,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» (надалі ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське») про відшкодування моральної шкоди.

Позовна заява мотивована тим, що 06 березня 2002 року позивач був прийнятий на посаду гірника по ремонту гірничих виробок 3 розряду, з повним робочим днем в шахті ВАТ «Вугільна компанія «Шахта Красноармійськ-Західна №1», яке у теперішній час перейменоване на ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське».

22 грудня 2021 року позивача було звільнено.

За час роботи на підприємстві відповідача, позивач набув хронічних професійних захворювань, які виникли у зв`язку з тривалим періодом роботи в умовах впливу шкідливих виробничих факторів - важкості праці та пилу фіброгенної дії.

Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 07 серпня 2023 року серії 12ААА № 139890, позивачу первинно безстроково визначено ступінь втрати професійної працездатності на рівні 65% за професійними захворюваннями.

Згідно довідки Медико-соціальної експертної комісії від 07 серпня 2023 року серії 12ААВ № 548841, позивачу повторно безстроково встановлено третю групу інвалідності за професійними захворюваннями та протипоказана робота в підземних умовах виробництва, впливу пилу, токсичних та подразнюючих речовин, несприятливого мікроклімату, фізичного навантаження.

У зв`язку з хронічними професійними захворюваннями порушено та порушуються нормальні життєві зв`язки позивача, він позбавлений можливості реалізовувати свої звички та бажання. Тривалий процес лікування, позбавляє можливості позивача вести повноцінний спосіб життя. З моменту отримання хронічних професійних захворювань, він постійно відчуває фізичні страждання та біль, обґрунтовані важкістю самопочуття та особливостями лікування. Окрім того, внаслідок отриманих хронічних професійних захворювань, що супроводжуються значною втратою працездатності, систематичною необхідністю отримання медичної допомоги, він постійно відчуває психологічний дискомфорт, порушення душевної рівноваги, вираженої у почуттях розпачу, тривоги, дратівливості, у почуттях страху та поганому сні на фоні сильних больових відчуттів. Все це постійно і негативно позначалося і позначається сьогодні на душевному та фізичному станах позивача. На даний час, його самопочуття не поліпшується, негативні зміни у його житті є незворотними, усвідомлення чого, завдає йому душевного болю та страждань. Перелічені негативні явища не можуть не викликати переживання, страждання, стрес, депресію.

На думку позивача, факт моральних страждань є очевидним і не потребує доказуванню іншими засобами доказування. Позивач вважає, що, за таких обставин, зі сторони відповідача йому має бути відшкодована моральна шкода, яка завдана ушкодженням здоров`я, внаслідок неналежного виконання відповідачем вимог законодавства стосовно створення та підтримання безпечних умов праці, що спричинило виникнення у нього хронічного професійного захворювання.

Моральну шкоду позивач оцінює у 245000,00 гривень.

Посилаючись на викладене, просив суд стягнути з ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» на його користь, в рахунок компенсації за моральну шкоду завдану ушкодженням здоров`я, 245000,00 гривень.

Рішенням Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 лютого 2024 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування моральної шкоди 110 000 гривень 00 копійок, без утримання з цієї суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів.

Стягнуто з ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» на користь держави судовий збір в розмірі 1100 гривень 00 копійок.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Повалій О.В., ставить питання про зміну рішення суду в частині розміру моральної шкоди, стягнутої на користь позивача, просить збільшити її розмір до заявленого ним у позові, безурахування утримання податку з доходів фізичних осіб та інших обов`язкових платежів, оскільки він значно занижений та не відповідає глибині моральних страждань позивача та принципу розумності, виваженості і справедливості. Зазначає, що ним оцінено свої моральні страждання, виходячи з критеріїв розумності і справедливості, тоді як суд першої інстанції безпідставно занизив розмір моральної шкоди. При цьому, просить суд апеляційної інстанції врахувати ступінь втрати ним професійної працездатності та причини виникнення професійних захворювань.

Відзив на апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 ,від іменіта вінтересах якогодіє представникадвокат ПовалійО.В., не подано.

В апеляційній скарзі відповідач ПрАТ «Шахтоуправління«Покровське» ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповноту рішення, необ`єктивне з`ясування обставин справи, що мають значення для справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що розмір моральної шкоди визначено без врахування конкретних обставин справи, засад розумності, виваженості й справедливості, а також без урахування судової практики в аналогічних спорах.

Також вказує,що якщоюридична особавідшкодовує (виплачує)на користьфізичної особиморальну шкоду,завдану порушеннямтрудових прав,ця особа,виступаючи щодотакої фізичноїособи податковимагентом,зобов`язана (увипадках,передбачених ПКУкраїни)утримати іперерахувати податокіз сумитакого доходу. Таківисновки щодозастосування нормправа уподібних правовідносинахбули викладеніу постановіВерховного Судувід 30червня 2021року усправі №180/505/20-ц,де вказано,що з 23 травня 2020 року суми на відшкодування моральної шкоди підлягають оподаткуванню у разі перевищення її розміру чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Окремо зазначає, що такий же висновок викладено і в індивідуальній податковій консультації від 03 вересня 2021 року №3302/ІПК/99-00-04-03-03-06.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідача ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське», до якого додано докази надсилання копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи, позивач ОСОБА_1 ,від іменіта вінтересах якогодіє представникадвокат ПовалійО.В., просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч. 13 ст. 7, ч. 1 ст. 369 ЦПК України, оскільки ціна позову менше 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційних скарг та відзиву на апеляційну скаргу відповідача ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське»,колегія суддіввважає,що апеляційнаскарга позивача ОСОБА_1 ,від іменіта вінтересах якогодіє представникадвокат ПовалійО.В., підлягає частковому задоволенню,а апеляційнаскарга відповідача ПрАТ«Шахтоуправління «Покровське» підлягає залишенню без задоволення, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебував у трудових відносинах з відповідачем по справі з 06.03.2002 по 22.12.2021 року.Звільнений 22.12.2021 року, у зв`язку з виходом на пенсію.

Стаж роботи ОСОБА_1 в умовах впливу шкідливих факторів склав 19 років 10 місяців 4 дні, за професією 17 років 10 місяців 18 днів, загальний стаж 29 років 11 днів.

Згідно Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання (отруєння) по формі П-4 від 13.12.2022 року, затвердженого начальником Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці В.Король 13.12.2022 року, в пункті 17 якого вказано, що професійне захворювання виникло у зв`язку з тривалим періодом роботи в умовах врливу шкідливих виробничих факторів важкості праці та пилу фіброгенної дії.

У п. 18 акту визначені причини виникнення професійного захворювання, якими є: Пил переважно фіброгенної дії - кремнію діоксин кристалічний при вмісту вільного діоксиду кремнію до 5% - фактична величина 30,2 - 55,2 мг/м3, при нормативному значенні 10 мг/м3. Тривалість дії упродовж зміни - 81- 91,7% зміни. Важкість праці: фізичне динамічне навантаження (за участю м`язів нижніх кінцівок та тулуба) - фактична величина 61,5-191,3 Вт, при нормативному значенні 90 Вт; фізичне динамічне навантаження (за участю м`язів рук та плечового поясу)- фактична величина 49,5-120,8 Вт, при нормативному значенні 45 Вт; маса вантажу, що підіймається та переміщується - фактична величина 15- 35 кг при нормативному значенні 30 кг. Робоча поза в нахиленому положенні більше 30° 40-56% зміни при нормативному значенні до 30°-25% зміни. Нахили корпусу 30-160 разів за зміну, при нормативному значенні 51-100 разів за зміну. Фактичні рівні звукового тиску, еквівалентні рівні шуму 82- 96 дБА, при нормативному значенні 80 дБА.

07.08.2023 року, за результатами огляду міжрайонної медико-соціальної експертної комісії Покровська, в зв`язку з професійними захворюваннями, при первинному огляді, позивачу була встановлена III група інвалідності безстроково, що підтверджується Довідкою дерії 12ААВ№548841.

За результатами визначенняступеня втрати професійної працездатностіу відсотках потреби у наданні медичної та соціальної допомого, під час огляду, позивачу інваліду ІІІ групи було визначено ступінь втрати професійної працездатності, за сукупністю - 65% з 07.08.2023 року, що підтверджується довідкою міжрайонної МСЕК м. Покровськ серії 12ААА№139890 від 07.08.2023 року.

Відповідно до медичного висновку Лікарсько-експертної комісії про наявність хронічного професійного характеру захворювання від 30.11.2022 року № 44/1097, встановлені професійні захворювання, в клініці Професійних захворювань ДУ «Інститут медицини праці ім. Ю.І.Кундієва НАМН України» - місце останньої роботи (з впливом небезпечних виробничих чинників) Приватне акціонерне товариство «Шахтоуправління «Покровське», ГРОЗ до 12.2021. Висновок: пневмоконіоз (В/А, q/q, 3/3, ах, еm), ускладнений хронічним бронхітом II ст., фаза затихаючого загострення. ЛН І-ІІ ст. (перша-друга). Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість з помірним ступенем зниження слуху (III ст.) за класифікацією ОСОБА_2 та ОСОБА_3 . Хронічна радикулопатія L5, S1 ліворуч в стадії неповної ремісії з помірними статико-динамічними порушеннями та больовим синдромом. Обґрунтуванням діагнозу професійного захворювання явились: клініко-діагностичні дані; динаміка та перебіг захворювання; умови праці, параметри шуму, фізичного навантаження, вимушеної робочої пози перевищують ГДР; стаж роботи в шкідливих умовах праці. Протипоказана робота в умовах впливу пилу, токсичних і подразнюючих речовин, несприятливого мікроклімату, шуму, фізичного навантаження.

У п. 15 Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання визначено, що раніше хронічних професійних захворювань виявлено не було.

Відповідно до виписки із медичної карти стаціонарного хворого, позивач перебуває на лікуванні періодично з 2021 року.

Встановивши, що позивач ОСОБА_1 втратив професійну працездатність внаслідок отримання професійних захворювань, у зв`язку з роботою на ПрАТ «Шахтоуправління«Покровське» в умовах шкідливих виробничих факторів, що характеризувалися підвищеним рівнем пилу та фізичного навантаження, суд першої інстанції, керуючись вимогами ст.ст. 153, 237-1 КЗпП України, дійшов висновку щодо завдання позивачу моральної шкоди, у зв`язку з отриманими ним на виробництві відповідача професійними захворюваннями, та обов`язку відповідача ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» відшкодувати на користь позивача моральну шкоду, оскільки саме останній є особою, винною в ушкодженні здоров`я позивача на виробництві, яке потягло за собою втрату ним професійної працездатності.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду, так як їх суд першої інстанції дійшов на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтвердженими тими доказами, які були досліджені судом.

Згідно статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Відповідно до ч. 2ст. 153 КЗпП Українизабезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Частиною першоїст. 237-1 КЗпП Українипередбачено відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику у разі порушення його законних прав, що призвело до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У пункті 13Постанови Пленуму Верховного Суду України в «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»№ 4 від 31 березня 1995 року роз`яснено, що відповідно достатті 237-1 КЗпП Україниза наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин, зокрема, виконання робіт у небезпечних для життя і здоров`я умовах, яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв`язків чи вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов`язок по відшкодуванню моральної (немайнової) покладається на власника або уповноважений ним орган незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Як вбачається з Акту розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 13 грудня 2022 року, причиною професійного захворювання позивача є пил в повітрі робочої зони, що перебільшував гранично-допустимий рівень, та важкість праці.

Отже, роботодавецьПрАТ «Шахтоуправління «Покровське»,під час роботи позивача, допустив перевищення гранично допустимого рівня концентрації небезпечних та шкідливих факторів виробничого середовища, що є порушенням ст. 153 КЗпП України та ст. 13 Закону України «Про охорону праці».

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що професійні захворювання позивача, якеі завдають йому фізичного болю та душевних страждань, виникли з виниПрАТ «Шахтоуправління «Покровське»,яким не було виконано вимоги законодавства щодо створення на робочому місці працівника умов праці відповідно до нормативно-правових актів.

Визначаючи розмір моральної шкоди у сумі 110 000,00 грн., суд виходив зобставин отримання шкоди позивачем, наявності фізичних та душевних страждань, їх тривалість, істотність вимушених змін у способі життя позивача, зменшення обсягу трудової діяльності, необхідність проходження курсу лікування, обмеження життєвої активності позивача і необхідності додаткових зусиль для організації свого життя, неможливість відновлення попереднього стану та відсоток втрати ним професійної працездатності.

Колегія суддів не може погодитись з висновками суду першої інстанції в частині визначеного судом розміру моральної шкоди, яка підлягає компенсації на користь позивача ОСОБА_1 .

Так, в судовому засіданні встановлено, що у зв`язку з професійними захворюваннями позивачу заподіяно моральну шкоду, яка полягає в тому, що він, втратив професійну працездатність у розмірі 65% та визнаний людиною з інвалідністю ІІІ групи. Після втрати працездатності, у позивача змінилися умови життя, він періодично проходить лікування, у зв`язку з втратою професійної працездатності він постійно відчуває психологічний дискомфорт, фізичний біль, незважаючи на постійні курси лікування, які дають тимчасове полегшення його стану, відновлення його стану здоров`я у повному обсязі неможливе.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості (частина третястатті 23 ЦК України).

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Оскільки, нормативно-правовими актами України не встановлено розмір компенсації моральної шкоди, відшкодування якої здійснюється на підставі статті 237-1 КЗпП України, розмір моральної шкоди, яка підлягає відшкодуванню, визначається судом відповідно до наданих доказів та фактичних обставин справи.

Відповідно до роз`яснень, викладених у п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року (з подальшими змінами) «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин.

При цьому, Європейський суд з прав людини в своїх рішеннях («Шевченко проти України», «Харук та інші проти України», «Скордіно проти Італії») і в Практичній інструкції по зверненню в ЄСПЛ від 28 березня 2007 року, затвердженій Головою ЄСПЛ на підставі ст. 32 Регламенту ЄСПЛ, посилається на те, що в справах про присудження морального відшкодування, суд має визначити розмір моральної шкоди з огляду на розміри присудження компенсації у подібних справах та об`єктивної оцінки психотравматичної ситуації.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

05 грудня 2018 року Велика Палата Верховного у справі № 210/5258/16-ц (провадження № 14-463цс18) прийняла постанову, у якій зробила правовий висновок про те, що у справах щодо відшкодування моральної шкоди, завданої у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, суди, встановивши факт завдання моральної шкоди, повинні особливо ретельно підійти до того, аби присуджена ними сума відшкодування була домірною цій шкоді. Сума відшкодування моральної шкоди має бути аргументованою судом з урахуванням, зокрема, визначених у частині третій статті 23 ЦК України критеріїв і тоді, коли таке відшкодування присуджується у сумі суттєво меншій, аніж та, яку просив позивач.

Посилання ж відповідача ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» на судову практику судів першоїта апеляційної інстанції колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки, відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Колегія суддів дійшла висновку, що визначений судом першої інстанції розмір відшкодування моральної шкоди (110 000,00 грн.) не відповідає судовій критеріям розумності, виваженості і справедливості у даній ситуації.

Так, колегією суддів встановлено, що позивач зазнав фізичну біль, а також страждання у зв`язку з ушкодженням свого здоров`я. Лікування позивача вимагає від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

При визначенні розміру моральної шкоди колегія суддів виходить з наступного: життя і здоров`я людини найвища соціальна цінність, невід`ємні два поняття. Оскільки, якщо втрачене здоров`я, то немає того повноцінного життя, як того бажає сама людина. Немає вартості життю людини та вартості втраченому здоров`ю. Моральну шкоду не можна відшкодувати в повному обсязі, так як не має і не може бути точних критеріїв майнового виразу душевного болю, спокою. Будь-яка компенсація моральної шкоди не може бути адекватною.

Отже, з урахування того, що позивачу ОСОБА_1 встановлено стійку втрату професійної працездатності у розмірі 65% та визнано людиною з інвалідністю ІІІ групи, що безумовно тягне за собою невідворотні зміни, як у професійному, так і у буденному житті позивача, колегія суддів вважає за необхідне, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, змінити рішення суду в частині визначеного судом розміру моральної шкоди і збільшити її з 110 000,00 грн. до 200000,00 грн., що відповідає судовій практиці Великої Палати Верховного Суду при розгляді справи з аналогічними правовідносинами, є розумним, виваженим і справедливим у його ситуації.

Колегією суддів не приймаються доводи апеляційної скарги відповідача про те, що у постанові Верховного Суду від 30 червня 2021 року у справі № 180/505/20-ц суд дійшов висновку, що з 23 травня 2020 року суми на відшкодування моральної шкоди підлягають оподаткуванню у разі перевищення її розміру чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати.

Так, для визначення подібності правовідносин слід враховувати правовий висновок, викладений в мотивувальних частинах постанов Великої Палати Верховного Суду у справах від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19, провадження № 14-166цс20, від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10, провадження № 14-197цс21, згідно з якими на предмет подібності необхідно оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Установивши учасників спірних правовідносин, об`єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов`язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом. А якщо правове регулювання цих відносин залежить від складу їх учасників або об`єкта, з приводу якого вони вступають у правовідносини, тоді подібність необхідно також визначати за суб`єктним й об`єктним критеріями відповідно. Для встановлення подібності спірних правовідносин у порівнюваних ситуаціях суб`єктний склад цих відносин, предмети, підстави позовів і відповідне правове регулювання не обов`язково мають бути тотожними, тобто однаковими.

Виходячи із наведеного, посилання в апеляційній скарзі, як на правозастосовчу практику Верховного Суду, викладену у постанові від 30 червня 2021 року у справі № 180/505/20-ц є безпідставними, оскільки зміст правовідносин у вказаній справі та справі №235/3165/23 є відмінним. Так, у справі №180/505/20 склалися правовідносини щодо оскарження дій державного виконавця при виконанні рішення суду, яким стягнуто моральну шкоду, завдану ушкодженням здоров`я, без утримання податку з доходу фізичних осіб, тоді як предметом данного спору є відшкодувнання моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров?я на виробництві

Суд апеляційної інстанції зазначає, що, відповідно до пункту «а» підпункту 164.2.14 пункту 164.2 статті 164 ПК України зі змінами, внесеними згідно із Законом України від 16 січня 2020 року № 466 ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві», який набрав чинності 23 травня 2020 року, до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку включається дохід у вигляді неустойки (штрафів, пені), відшкодування матеріальної або немайнової (моральної) шкоди, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику податку внаслідок заподіяння йому матеріальної шкоди, а також шкоди життю та здоров`ю, а також відшкодувань моральної шкоди в розмірі, визначеному рішенням суду, але не вище чотирикратного розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, або в розмірі, визначеному законом.

Тобто, чинним податковим законодавством передбачено, що суми відшкодування немайнової (моральної) шкоди, стягнуті на підставі судового рішення, включаються до оподаткованого доходу платника податку, відповідно підлягають оподаткування, крім сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Аналогічний правовий висновок викладено й у постанові Верховного Суду від 21 червня 2022 року у справі № 599/645/21.

Як вбачається з матеріалів справи, в даному випадку мова йде про суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю, отже вищевказані зміни не поширюються на оподаткування сум, що за рішенням суду спрямовуються на відшкодування збитків, завданих платнику внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Не приймаються колегією суддів й доводи апеляційної скарги відповідача ПрАТ «Шахтоуправління «Покровське» щодо індивідуальної податкової консультації від 03 вересня 2021 року №3302/ІПК/99-00-04-03-03-06.

Так, порядок надання індивідуальних податкових консультацій регламентовано розділом 3 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями.

Індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Надаючи податкову консультацію, контролюючий орган не встановлює (змінює чи припиняє) відповідну норму законодавства, а лише надає роз`яснення щодо практичного її застосування.

Метою податкової консультації є викладення (роз`яснення) платнику податків офіційного розуміння контролюючим органом змісту правової норми з питань оподаткування для забезпечення правильного її застосування.

Разом із тим, податкова консультація обов`язково повинна містити опис питань, що порушуються платником податків, з урахуванням фактичних обставин, вказаних у зверненні платника податків, обґрунтування застосування норм законодавства та висновок з питань практичного використання окремих норм податкового законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою службою України надано ПрАТ «ЦГЗК» податкову консультацію щодо оподаткування податком на доходи з фізичних осіб та військовим збором суми моральної шкоди, яка виплачується за рішенням суду, що не має правового значення для вирішення даного спору, оскільки, у даному випадку, як вже зазначено вище, спір стосується про суми відшкодування збитків, завданих платнику податків внаслідок заподіяння йому шкоди життю та здоров`ю.

Крім того, слід зазначити, що індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і не є обов?язковою для суду, та в самому тексті податкової консультації зазначено, що, з метою уникнення неоднозначного тлумачення норм податкового законодавства у частині оподаткування доходів фізичних осіб, необхідне детальне вивчення документів (матеріалав), які стосуються порушеного питання.

Більш того, відповідно до п. 52.2. ст. 52 Податкового кодексу України індивідуальна податкова консультація має індивідуальний характер і може використовуватися виключно платником податків, якому надано таку консультацію.

Отже, судом вірно визначено до стягнення моральну шкоду без утримання з цієї суми податків, зборів та інших обов`язкових платежів, і в цій частині рішення суду зміні чи скасуванню не підлягає.

Відповідно до ч.13 ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції змінює рішення або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з чим, колегія суддів змінює рішення суду першої інстанції в частині розміру судовогозбору,стягнутого зПрАТ «Шахтоуправління«Покровське» накористь держави та збільшує цей розмірі з 1 100 грн. до 2 000,00 грн., тобто до одного відсотка від стягнутого розміру моральної шкоди.

Крім того, з відповідача ПрАТ «Шахтоуправління«Покровське» на користь держави, підлягає стягненню судовий збір 3 000,00 грн. за подання позивачем апеляційної скарги (2 000,00 грн. х 150%).

В іншій частині рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 367, ст. 374, п. 2 ч. 1 ст. 376, ст. ст. 381, 382 ЦПК України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу позивача ОСОБА_1 , від імені та в інтересах якого діє представник адвокат Повалій Олена Василівна, та відповідача Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» - задовольнити частково.

Апеляційну скаргу відповідача Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» - залишити без задоволення.

Рішення Красноармійського міськрайонного суду Донецької області від 16 лютого 2024 року в частині розміру моральної шкоди, стягнутої з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь ОСОБА_1 ,змінити,збільшивши цейрозмір з 110 000,00 гривень до 200000 (двохсот тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.

РішенняКрасноармійського міськрайонногосуду Донецькоїобласті від16лютого 2024року в частині розміру судових витрат, стягнутих з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» на користь держави, змінити, збільшивши цей розмірі з 1 100,00 гривень до 2000 (двох тисяч) гривень 00 (нуль) копійок.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Шахтоуправління «Покровське» за поданняапеляційної скаргипозивачем на користь держави судовий збір у розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 (нуль) копійок.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 30 квітня 2024 року.

Головуючий:

Судді: