Ухвала

від 30.04.2024 по справі 487/2097/19

ЗАВОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МИКОЛАЄВА

Справа № 487/2097/19

Провадження № 2/487/13/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2024 м.Миколаїв

Заводський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Карташевої Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Самедової Р.Ш.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє її законний представник ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей Миколаївської міської ради, приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Денисова Ольга Олександрівна про визнання заповіту недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

У березні 2019 року ОСОБА_1 звернулась досуду зпозовом до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє її законний представник ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей Миколаївської міської ради, приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Денисова Ольга Олександрівна про визнання заповіту недійсним.

ОСОБА_1 просила визнати недійсним (нікчемним) заповіт, складений від імені ОСОБА_4 , посвідчений 04.07.2018 приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Денисовою Ольгою Олександрівною, зареєстрований в реєстрі за №4207.

В обґрунтування позову зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 .

04.07.2017 ОСОБА_4 склав заповіт, відповідно до якого належну йому кімнату в гуртожитку АДРЕСА_1 заповів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Заповіт посвідчений приватним нотаріусом Миколаївського міського нотаріального округу Денисовою О.О.

Після смерті ОСОБА_4 ОСОБА_3 в інтересах своєї доньки ОСОБА_2 звернулась до приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Говеля О.О. з заявою про прийняття спадщини. Нотаріусом було заведено спадкову справу №19/2018.

Позивач вважає, що зазначений заповіт підписано не ОСОБА_4 , а іншою особою, про що свідчить підпис на заповіті, зроблений від імені ОСОБА_4 ОСОБА_4 не мав проблем з руками, чи інших вад, які б перешкоджали йому самостійно писати, він пересувався без сторонньої допомоги, обслуговував себе.

Крім того, позивач вказала, що наявні дані щодо незадовільного психічного стану ОСОБА_4 до, після і на час складання оспорюваного заповіту, що підтверджується його медичною документацією, перебуванням на обліку у лікаря.

Ухвалою суду від 25.04.2019 відкрито провадження у справі і призначено підготовче засідання.

Ухвалами суду від 29.05.2019 у справі залучено третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - службу у справах дітей Миколаївської міської ради, приватного нотаріуса Миколаївського міського нотаріального округу Денисову О.О. та законного представника неповнолітньої ОСОБА_2 - ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 12.03.2020 у справі призначено судову почеркознавчу (посмертну) експертизу.

У зв`язку з надходженням клопотання експерта ухвалою суду від 16.06.2020 поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 10.12.2020 у справі призначено судову почеркознавчу експертизу.

Ухвалою суду від 06.04.2021 у зв`язку з надходженням клопотання експерта поновлено провадження у справі для надання додаткових матеріалів.

Ухвалою суду від 19.05.2021 у справі призначено судову почеркознавчу експертизу.

03.08.2021 поновлено провадження у справі через надходження повідомлення експерта про неможливість дачі висновку.

Ухвалою суду від 11.08.2021 у справі призначено судову почеркознавчу експертизу.

У зв`язку з надходженням всиновку експерта №21-654 від 22.10.2021 поновлено провадження у справі ухвалою суду від 05.11.2021.

Ухвалою суду від 16.12.2021 закрито підготовче провадження і призначено судовий розгляд справи по суті у відкритому судовому засіданні.

23.05.2023 ухвалою суду у справі призначено додаткову судову почеркознавчу експертизу за клопотанням представника позивача. Провадження у справі зупинено на час експертизи.

12.01.2024 було відновлено провадження у справі у зв`язку з надходженням заяви представника позивачки про залишення позову без розгляду.

Після цього в жодне з призначених судових засідань позивачка ОСОБА_1 не з`явилась.

Так, зокрема, у судові засідання, призначені на 25.01.2024р., 31.01.2024р., 15.02.2024р., 19.03.2024, 01.04.2024, 30.04.2024 позивачка не з`явилась, з урахуванням норм ст.ст. 128-131 ЦПК України, про час, дату та місце судового розгляду була повідомлена належним чином, причини неявки суду не повідомила, заяв про розгляд справи без її участі до суду не надходило.

Від адвоката Бєліка С.В. 12.03.2024 надійшла заява, в якій він повідомив, що 17.01.2023 припинились його повноваження з представництва інтересів позивачки ОСОБА_1 .

Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

ЄСПЛ у своїх рішеннях у справах «Осман проти Сполученого Королівства» від 28 жовтня 1998 року та «Креуз проти Польщі» від 19 червня 2001 року зазначив, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду, за своєю природою, потребує регулювання з боку держави.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови виконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.

Згідно з частиною першою статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (частина перша статті 4 ЦПК України).

Відповідно до частини четвертої статті 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається (частина перша статті 44 ЦПК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 211 ЦПК України розгляд справи відбувається в судовому засіданні. Про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.

Відповідно до частини третьої статті 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини своєї неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема з підстав неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання, та першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору (частини перша, друга, п`ята статті 223 ЦПК України).

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 28.03.2023 року у справі №711/7486/19, провадження №61-10183св21, від 30 вересня 2020 року у справі №759/6512/17, провадження №61-4437св20, від 07 грудня 2020 року у справі №686/31597/19, провадження №61-15254св20, від 20 січня 2021 року у справі №450/1805/18, провадження №61-2329св20.

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, провадження № 11-126заі22.

Слід також враховувати правову позицію Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Пономарьов проти України», згідно з якою сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява №11681/85, Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України», заява № 36655/02).

Відтак суд зобов`язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.

Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який вимушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 757/23967/13, провадження № 61-17220св18.

З огляду на викладене, оскільки належним чином повідомлена позивачка в черговий раз не з`явилася в судове засідання та не повідомила про причини неявки, фактично ігнорує судові виклики у судове засідання протягом тривалого часу і не цікавиться розглядом справи, яка надійшла на розгляд суду в березні 2019 року, у будь-який спосіб, заяву про розгляд справи за її відсутності не надала, її нез`явлення перешкоджає розгляду справи, позовна заява підлягає залишенню без розгляду на підставі п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України

Відповідно до ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Керуючись ст. 257 ЦПК України, -

УХВАЛИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , в інтересах якої діє її законний представник ОСОБА_3 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору служба у справах дітей Миколаївської міської ради, приватний нотаріус Миколаївського міського нотаріального округу Денисова Ольга Олександрівна про визнання заповіту недійсним залишити без розгляду.

Роз`яснити, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя Т.А. Карташева