Постанова

від 22.04.2024 по справі 909/1071/23

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" квітня 2024 р. Справа №909/1071/23

Західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий - суддя О.В. Зварич

судді В.М. Гриців

І.Б. Малех,

секретар судового засідання Р.А. Пишна,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" б/н від 20.02.2024 року (вх. №№ 01-05/648/24, 01-05/649/24 від 05.03.2024 року)

на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.02.2024 року та додаткове рішення від 13.02.2024 року (суддя О.М. Фанда; повний текст рішення складено 07.02.2024 року; повний текст додаткового рішення складено 13.02.2024 року)

у справі № 909/1071/23

за позовом: Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (надалі АТ "Укргазвидобування") в особі філії Геофізичне управління "Укргазпромгеофізика" АТ "Укргазвидобування"

до відповідача: Приватного акціонерного товариства "Карпатське управління геофізичних робіт"(надалі ПрАТ "Карпатське управління геофізичних робіт")

про стягнення заборгованості в сумі 4507929,24 грн, з них: 2937960,00 грн - повернення сплаченої за товар суми, 254738,88 грн - 3% річних, 1315230,36 грн - інфляційні та зобов`язання відповідача вчинити дії,

за участю:

від позивача: Подоляк О.Р. - адвокат (довіреність №2-570д від 30.11.2023 року);

від відповідача (в режимі відеоконференції): Безсмертна М.Т. - адвокат (ордер серії АІ №1538212 від 05.03.2024 року),

ВСТАНОВИВ

Короткий зміст позовних вимог

27.11.2023 року АТ "Укргазвидобування" в особі філії Геофізичне управління "Укргазпромгеофізика" АТ "Укргазвидобування" звернулося до господарського суду Івано-Франківської області з позовом до ПрАТ "Карпатське управління геофізичних робіт" про стягнення заборгованості в сумі 4507929,24 грн, з них: 2937960,00 грн - повернення сплаченої за товар суми, 254738,88 грн - 3% річних, 1315230,36 грн - інфляційні та зобов`язання відповідача вчинити дії.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки від 12.03.2020, що полягало у поставці меншої кількості товару, ніж було передбачено договором, та порушення строку поставки товару. У зв`язку із цим позивач листом №1954 від 25.11.2020 повідомив відповідача про розірвання договору в односторонньому порядку. Вважає, що вказані обставини є підставою для повернення відповідачу отриманого за договором поставки товару та повернення коштів, сплачених позивачем за вже отриманий товар. Також позивач заявив вимогу про стягнення пені, 3 % річних та інфляційних втрат за несвоєчасне повернення коштів, сплачених за вказаний товар.

Короткий зміст оскарженого рішення суду першої інстанції та додаткового рішення

Рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 05.02.2024 року у справі №909/1071/23 у позові відмовлено.

В ході розгляду справи суд першої інстанції встановив, що відповідачем виконано свій обов`язок по поставці товару на суму оплаченого товару. Претензії до отриманого товару в позивача були відсутні, як і відсутні правові підстави вимагати повернути кошти за отриманий товар в 2020 році відповідно до накладної №1 від 23.07.2020 року. Суд дійшов висновку про про відсутність у позивача права вимоги щодо повернення сплаченої суми за товар в розмірі 2 937 960, 00 грн. та відповідно і відсутність права щодо повернення поставленого відповідачем позивачу товару, шляхом зобов`язання відповідача вивезти з території позивача товар, від якого відмовився покупець, а отже і відсутність правових підстав для задоволення позову в цих частинах. У зв`язку з встановленням факту відсутності у відповідача обов`язку щодо повернення сплаченої позивачем суми за товар в розмірі 2 937 960, 00 грн. суд дійшов висновку про те, що відповідно й відсутні правові підстави для застосування до відповідача положень ст. 625 ЦК України щодо стягнення 254 738,88 грн. - 3 % річних, 1 315 230,36 грн. - інфляційні за прострочення грошового зобов`язання (в спірному випадку повернення сплаченої суми за товар ).

Додатковим рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 13.02.2024 року у справі №909/1071/23 частково задоволено заяву ПрАТ "Карпатське управління геофізичних робіт" про стягнення витрат на правову допомогу. Стягнуто з АТ "Укргазвидобування" в особі філії Геофізичне управління "Укргазпромгеофізика" АТ "Укргазвидобування" на користь ПрАТ "Карпатське управління геофізичних робіт" - 90 000,00 грн витрат на правову допомогу.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Позивач подав апеляційну скаргу на рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.02.2024 року у справі № 909/1071/23 та додаткове рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.02.2024 року у справі №909/1071/23. Просить скасувати зазначені рішення суду і додаткове рішення та прийняти нове рішення, яким задоволити позов та відмовити в задоволенні заяви позивача про стягнення витрат на правову допомогу. Зауважує, що як вбачається з умов договору, сторони надали право позивачу відмовитись від договору, якщо постачальник передав меншу кількість товару, ніж це встановлено даним договором. Зазначає, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку щодо виконання відповідачем обов`язку по поставці товару, так як через не поставку частини товару позивач був позбавлений можливості використовувати товар за призначенням для проведення вибухових робіт в свердловинах. Звертає увагу суду на те, що постачальник передав меншу кількість товару, ніж це встановлено договором. Скаржник заявляє, що судом першої інстанції не встановлено чи придатний переданий товар для мети, з якою товар такого роду звичайно використовується.

Стосовно додаткового рішення позивач вважає, що розмір витрат на оплату послуг адвоката не співмірний із: складністю справи та виконаними адвокатом роботами; часом, витраченим адвокатом на виконання робіт; обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт. Просить скасувати додаткове рішення суду і ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу у справі №909/1071/23.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечує доводи апеляційної скарги. Звертає увагу суду на те, що відповідачем виконано обов`язок по поставці товару, який прийнято позивачем без зауважень щодо кількості та якості прийнятого товару. Стверджує, що позивач відмовився від прийняття решти товару у зв`язку з одностороннім розірванням договору, а підставою для розірвання договору вказано передання меншої кількості товару, ніж встановлено договором, тобто відмовою від прийняття товару було розірвання договору, а не якість поставленого товару. Зазначає, що підстава щодо невідповідності товару умовам договору могла би застосовуватися лише під час дії договору, а не після його розірвання в односторонньому порядку за бажанням самого позивача. Посилається на преюдиційні обставини, встановлені рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.2021 у справі № 909/427/21, яке набрало законної сили. Просить залишити без змін рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.02.2024 року та додаткове рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.02.2024 року у справі №909/1071/23, апеляційну скаргу - без задоволення.

В судовому засіданні представник позивача підтримав вимоги апеляційної скарги з наведених у ній підстав.

Представники відповідача просили залишити без змін оскаржені рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу без задоволення.

Обставини справи

Як видно із наявних у справі копій документів, 12.03.2020 року ПрАТ "Карпатське управління геофізичних робіт" (постачальник) та АТ "Укргазвидобування" в особі філії Геофізичне управління "Укргазпромгеофізика" АТ "Укргазвидобування" (покупець) уклали договір поставки №УГПГФ 737/10-20.

Відповідно до пункту 1.1. договору постачальник зобов`язується поставити покупцеві товар, зазначений в специфікаціях, що додаються до договору і є його невід`ємними частинами, а покупець - прийняти і оплатити такий товар.

Згідно пункту 1.2. договору найменування товару, одиниця виміру, кількість, ціна за одиницю товару та загальна ціна договору вказується у специфікаціях, яка є додатком №1 до договору та є його невід`ємною частиною.

У відповідності до пункту 2.1. договору постачальник повинен поставити покупцю товар, передбачений цим договором, якість якого відповідає сертифікатам якості або паспортом виробника, Держстандартам, технічним або іншим умовам, які пред`являються до товару даного виду та підтверджується відповідними документами.

За змістом пункту 2.2. договору постачальник гарантує якість і надійність товару, що постачається, протягом гарантійного строку. Гарантійний строк товару не може бути меншим від гарантійного строку заводу-виробника. Гарантійний строк на товар встановлюється в специфікаціях до цього договору.

Згідно пункту 3.1. договору ціна цього договору вказується в специфікаціях в гривнях з урахуванням ПДВ або в іноземній валюті без урахування ПДВ.

Загальна ціна договору визначається загальною вартістю товару, вказаного в специфікаціях до цього договору (пункт 3.2. договору).

Відповідно до пункту 5.1. договору строк поставки, умови та місце поставки товару, інформація про вантажовідправників і вантажоотримувачів вказується в специфікаціях до цього договору.

Згідно пункту 5.2. договору обсяг поставки товару визначається в рознарядках покупця та узгоджується до поставки товару. Відвантаження товару проводиться тільки після отримання постачальником рознарядки. Відвантаження товару без рознарядки забороняється. Рознарядка постачальнику може направлятися покупцем в електронному вигляді на електронну адресу постачальника, вказану в розділі XIV даного договору.

За змістом пункту 5.3. договору датою поставки товару є дата підписання уповноваженими представниками сторін акту приймання-передачі товару, форма якого наведена в додатку №3 до цього договору, який є його невід`ємною частиною або видаткової накладної. Право власності на товар переходить від постачальника до покупця з дати підписання сторонами акту приймання-передачі товару або видаткової накладної. Постачальник-нерезидент за 15 днів до дати відвантаження товару зобов`язаний надати покупцю наступну інформацію: номенклатуру товару; вартість товару; кількість місць; габарити товару; вага нето/брутто. Відвантаження товару здійснюється після отримання постачальником погодження покупця.

Покупець зобов`язаний: своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений товар; приймати поставлений товар, у разі відсутності зауважень, згідно з актом приймання-передачі товару або видатковою накладною (пункти 6.1.1., 6.1.2.).

Згідно пунктів 6.2.1., 6.2.2. покупець має право достроково розірвати цей договір у разі невиконання чи неналежного виконання зобов`язань постачальником, повідомивши про це його за 30 днів до дати розірвання договору; контролювати поставку товару у строки, встановлені цим договором.

Відповідно до пунктів 6.3.1., 6.3.2. договору постачальник зобов`язаний забезпечити поставку товару у строки, встановлені цим договором; забезпечити поставку товару, якість якого відповідає умовам, установлених розділом ІІ цього договору.

Згідно пункту 6.4.1. договору постачальник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати плату за поставлений товар.

Відповідно до пункту 7.10. договору у разі невиконання постачальником взятих на себе зобов`язань з поставки товару у строки, зазначені у даному договорі, останній сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару за кожен день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково сплачує штраф у розмірі 7% від вартості непоставленого або несвоєчасно поставленого товару.

Згідно з пунктом 8.1. договору сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов`язань за цим договором у разі виникнення обставин непереборної сили, які не існували під час укладення договору та виникли поза волею сторін (аварія, катастрофа, стихійне лихо, епідемія, епізоотія, війна тощо).

Сторона, що не може виконувати зобов`язання за цим договором унаслідок дії обставин непереборної сили, повинна не пізніше ніж протягом 7 днів з моменту їх виникнення повідомити про це іншу сторону у письмовій формі. Наслідком неповідомлення чи порушення строку повідомлення про обставини непереборної сили є втрата права такої сторони посилатися на дії обставини непереборної сили, як на причину невиконання чи порушення строків виконання зобов`язань (пункт 8.2. договору).

Пунктом 8.3. встановлено, що доказом виникнення обставин непереборної сили та строку їх дії є відповідні документи, що видаються Торгово-промисловою палатою України або іншим уповноваженим на це органом України та/або країни, у якій виникли такі обставини.

Специфікацією №1 від 12.03.2020 року до договору обумовлено: найменування товару - заряд кумулятивний глибокого пробиття для корпусних перфораційних систем 3 3/8, труба перфораційна в зборі 3 3/8, верхній перевідник для перфорації на НКТ, міжтрубний перевідник, нижня заглушка, вузол передачі детонації, кільця ущільнюючі; виробника товару - Китай, Sichuan Petroleum Perforating Materials Co., LTD; загальну вартість товару з ПДВ - 25 611 528,00 грн ; умови поставки - DDР (транспортні витрати по доставці товару в місце призначення включені в ціну товару); строк поставки - не пізніше 60 календарних днів після отримання рознарядки; строк оплати - по факту поставки 15 календарних днів.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.2021 року у справі №909/427/21, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 року встановлено наступні обставини.

Між ПрАТ "Карпатське управління геофізичних робіт" (відповідач/покупець) та Hongkong Rigid International Group Limited (продавець) укладено контракт №20200303-17 від 09.03.2020 року купівлі-продажу товару - зарядів кумулятивних глибокого пробиття для корпусних перфораційних систем 3 3/8, загальною вартістю 437 780,00$. Згідно з пунктами 6.1., 7.1. контракту в редакції додаткової угоди №1 від 20.03.2020 продавець завершує виробництво товару та надає покупцю повідомлення про завершення протягом 45 днів з моменту підписання контракту. Продавець здійснює поставку товару в аеропорт країни покупця протягом 2-х місяців з моменту підписання контракту.

На електронну адресу kugrvat@gmail.com АТ "Укргазвидобування" направив ПрАТ "Карпатське управління геофізичних робіт" рознарядку вих.№546 від 23.03.2020 року на поставку товару, обумовленого специфікацією №1 від 12.03.2020 року до договору, яка отримана відповідачем 23.03.2020 року.

Листом від 30.03.2020 року відповідач інформував позивача про неможливість поставки товару в 60-денний термін у зв`язку з затримкою виготовлення замовленої продукції, отримання дозвільних документів на ввезення вибухових речовин, що пов`язані з всесвітньою пандемією гострої респіраторної хвороби COVID-19 та запровадженням жорстких карантинних заходів як в Україні, так і в Китаї, одночасно просив позивача дозволу здійснити поставку товару в 90-денний термін з моменту отримання рознарядки. У відповіді вих. № 642 від 06.04.2020 року позивач вказує про необхідність надання підтверджуючих документів щодо наявності форс-мажорних обставин.

У відповідності до листа-пояснення Sichuan Petroleum Perforating Materials Co., LTD від 10.06.2020 року: - виробник вибухової речовини у січні 2020 припинив виробництво внаслідок епідемії COVID-19, а тому після відновлення виробництва замовлення накопичаться, а запланована дата доставки з 15.04.2020 року переноситься на 30.06.2020 року, з 30.06.2020 року на жовтень 2020 року відповідно; - форс-мажорні обставини приводять до неможливості вчасного виконання контракту №2020030317, а документи в підтвердження будуть направлені одразу після отримання.

Сертифікатом від 18.06.2020 року Муніципальне бюро з економічних та інформаційних технологій Лонгчан підтвердило, що з 24.01.2020 року по 25.02.2020 року COVID-19 в провінції Сичуань становив - І рівень, з 22.02.2020 ІІ рівень - всі виробництва зачинено, а з 25.03.2020 року - ІІІ рівень, виробництво повністю відновлено. Затримка замовлень після відновлення виробництва, які планувалось доставити 15.04.2020 року відкладено на 30.06.2020 року. Відповідно через відтермінування доставки вибухових речовин, Sichuan Petroleum Perforating Materials Co., LTD не змогло доставити товар Hongkong Rigid International Group Limited, який експортується в Україну ПрАТ "Карпатське управління геофізичних робіт" за контрактом №20200303-17 від 09.03.2020 року. Через вплив COVID-19 на міжнародні рейси авіасполучення дата доставки перенесена на жовтень 2020 року.

Відповідач звернувся до Івано-Франківської Торгово-промислової палати з заявою вих. №287 від 19.06.2020 року про засвідчення форс-мажорних обставин. На звернення відповідача Івано-Франківською Торгово-промисловою палатою у експертному висновку №474/06 від 30.06.2020 року встановлено факт ускладнення виконання договору №УГПГФ 737/10-20 від 12.03.2020 року щодо поставки товару у строк до 30.06.2020 року; у зв`язку з обставинами непереборної сили, що виникли у виробників Sichuan Petroleum Perforating Materials Co., LTD та Hongkong Rigid International Group Limited (Китай) в Україні та у світі рекомендовано ініціювання змін до договору щодо обсягів та строків поставки товару.

На неодноразові письмові пропозиції відповідача №325 від 11.06.2020 року, № 303 від 08.07.2020 року про внесення змін до договору в частині продовження строку поставки товару до кінця жовтня 2020 - позивачем згоди не надано.

Підписаними між сторонами накладною №1 від 23.07.2020 року, товарно-транспортною накладною №1 від 23.07.2020, засвідчено передачу відповідачем та прийняття позивачем товару - труби перфораційні, верхні перевідники, міжтрубні перевідники, нижні заглушки, кільця ущільнюючі, на загальну суму 2 937 960,00 грн.

Позивач 22.09.2020 року повторно направив відповідачу рознарядку вих. №1839 від 16.09.2020 року на поставку товару, обумовленого специфікацією №1 від 12.03.2020 року до договору.

Листом вих№1954 від 25.11.2020 року позивач повідомив відповідача про відмову від договору №УГПГФ 737/10-20 від 12.03.2020 року у зв`язку з переданням меншої кількості товару, ніж встановлено договором.

На повідомлення відповідача №07 від 04.01.2021 року про готовність до передачі зарядів кумулятивних глибокого пробиття для корпусних перфораційних систем 3 3/8 в кількості 10 000 шт - позивач Лист вих№27 від 19.01.2021 року відмовився від отримання товару вказуючи при цьому, що договір №УГПГФ 737/10-20 від 12.03.2020 є розірваним.

На заяву відповідача вих. №307 від 25.05.2021 року Івано-Франківською Торгово-промисловою палатою видано сертифікат №103-05/21 від 27.05.2021 року, яким засвідчено, що карантинні обмеження введені Кабінетом Міністрів України, урядами іноземних держав з метою запобігання поширення гострої респіраторної хвороби COVID-19 унеможливили здійснення поставки товару у строк та в повному обсязі відповідно до специфікації №1 від 12.03.2020 до договору №УГПГФ 737/10-20 від 12.03.2020 року, рознарядок №546 від 23.03.2020 року, №1839 від 16.09.2020 року; період дії форс-мажорних обставин з 23.03.2020 року по 24.11.2020.

Крім того, вищевказаним рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.2021 року у справі №909/427/21, яке набрало законної сили, встановлено обставини щодо розірвання з 25.11.2020 року договору УГПГФ №737/10-20 від 12.03.2020 року, укладеного між ПрАТ "Карпатське управління геофізичних робіт" та АТ "Укргазвидобування" в особі філії Геофізичне управління "Укргазпромгеофізика".

В матеріалах даної судової справи наявні копії листів вих. №154 від 29.03.2021 року, вих.№207 від 22.04.2021 року, №211 від 31.08.2022 року, в яких позивач повідомляв відповідача про відмову від уже переданого товару по видатковій накладній № 1 від 23.07.2020 року та вимагав у найкоротші терміни здійснити вивезення товару та повернути перераховані кошти в сумі 2 937 960,00 грн.

В подальшому, листом вих.№861 від 24.07.2023 року позивач звернувся відповідача з вимогою щодо вивезення товару та повернення коштів за поставлений товар.

В листі № 185 від 03.08.2023 року відповідач зазначив, що готовий розглянути можливість забрати раніше поставлений товар та повернути отримані кошти. Проте, на вимогу ГУ «Укргазгеопромфізика» договір №УГПГФ 737/10-20 від 12.03.2020 року був розірваний в односторонньому порядку з 25.11.2020 р., факт розірвання договору та припинення зобов`язань сторін за цим договором підтвердив у рішенні господарський суд, який розглядав справу за позовом АТ "Укргазвидобування" до ПрАТ "Карпатське УГР" щодо стягнення штрафних санкцій. Тому відповідач пропонував розглянути можливість укладання нового договору купівлі-продажу поставленого раніше товару за цінами, що вказані у видатковій накладній № 1 від 23.07.23р., а також надати можливість оглянути технічний стан товару представнику ПрАТ "Карпатське УГР" до моменту укладання такого договору.

Впродовж серпня-листопада 2023 року сторони вели між собою листування з приводу огляду товару, кількісного та якісного стану, пропозицій щодо повернення товару та оплати.

Підставою позовних вимог у цій справі позивач зазначив неналежне виконання відповідачем умов договору поставки, що полягало у поставці меншої кількості товару, ніж було передбачено договором, та порушення строку поставки товару.

Норми права та мотиви, якими керується суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови та висновки суду за результатами розгляду апеляційної скарги

Цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: 1) договори та інші правочини; 2) створення літературних, художніх творів, винаходів та інших результатів інтелектуальної, творчої діяльності; 3) завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; 4) інші юридичні факти (частини 1, 2 статті 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За приписами статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

У цій справі судом встановлено, що АТ "Укргазвидобування" в особі філії Геофізичне управління "Укргазпромгеофізика" АТ "Укргазвидобування" та ПрАТ "Карпатське управління геофізичних робіт" уклали договір поставки № УГПГФ 737/10-20 від 12.03.2020 року.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

Згідно зі статтею 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За змістом частини 1 статті 664 Цивільного кодексу України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Статтею 689 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний прийняти товар, крім випадків, коли він має право вимагати заміни товару або має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Покупець зобов`язаний вчинити дії, які відповідно до вимог, що звичайно ставляться, необхідні з його боку для забезпечення передання та одержання товару, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 599 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За обставинами даної справи, встановленими судом, позивач відмовився від прийняття товару у зв`язку із одностороннім розірванням договору, а підставою для розірвання договору вказано передання меншої кількості товару, ніж встановлено договором.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 15.09.2021 року у справі №909/427/21, залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 23.12.2021 року встановлено обставини щодо розірвання з 25.11.2020 року договору УГПГФ №737/10-20 від 12.03.2020 року, укладеного між ПрАТ "Карпатське управління геофізичних робіт" та АТ "Укргазвидобування" в особі філії Геофізичне управління "Укргазпромгеофізика".

Згідно з частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

За змістом частини 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до частини 2, 4 статті 653 Цивільного кодексу України у разі розірвання договору зобов`язання сторін припиняються. Сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов`язанням до моменту зміни або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з частиною 4 статті 236 Господарського процесуального кодексу України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Верховний Суд у Постанові від 15.06.2021 року у справі № 910/17643/19 дійшов до наступних висновків:

«Із аналізу вказаних норм законодавства вбачається, що за загальним правилом, частина 4 статті 653 Цивільного кодексу України не передбачає для сторони договору права, у разі зміни або розірвання договору, вимагати від свого контрагента повернення виконаного за зобов`язанням. На відміну від визнання договору недійсним, розірвання договору припиняє його дію лише на майбутнє і не скасовує сам факт укладення та дії договору включно до моменту його розірвання.

Отже частину 4 статті 653 Цивільного кодексу України слід розуміти так, що сторони не мають права вимагати повернення того, що було виконано обома сторонами до моменту розірвання договору, тобто якщо обидві сторони отримали зустрічне задоволення одна від одної».

Позивач у своїй позовній заяві посилається на правову підставу ч. 8. ст. 268 ГК України стосовно відмови від прийняття товару за договором поставки № УГПГФ 737/10-20 від 12.03.2020.

Відповідно до частини 8 статті 268 Господарського кодексу України у разі якщо покупець (одержувач) відмовився від прийняття товарів, які не відповідають за якістю стандартам, технічним умовам (у разі наявності), зразкам (еталонам) або умовам договору, постачальник (виробник) зобов`язаний розпорядитися товарами у десятиденний строк, а щодо товарів, які швидко псуються, - протягом 24 годин з моменту одержання повідомлення покупця (одержувача) про відмову від товарів. Якщо постачальник (виробник) у зазначений строк не розпорядиться товарами, покупець (одержувач) має право реалізувати їх на місці або повернути виробникові. Товари, що швидко псуються, підлягають в усіх випадках реалізації на місці.

Водночас, у цій справі суд встановив, що позивач прийняв поставлений відповідачем товар за спірним договором поставки відповідно до накладної № 1 від 23.07.2020 без будь-яких зауважень стосовно якості товару.

Аналізуючи вищенаведені норми права та встановлені обставини справи, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в АТ "Укргазвидобування" права вимоги щодо повернення сплаченої суми за товар в розмірі 2 937 960, 00 грн.; відсутність права щодо повернення поставленого відповідачем позивачу товару, шляхом зобов`язання відповідача вивезти з території позивача товару, від якого відмовився покупець, а отже, й відсутність правових підстав для задоволення позову в цих частинах.

З урахуванням наведеного, суд правомірно відмовив у задоволенні похідних вимог позивача щодо стягнення з відповідача на його користь 254738,88 грн. - 3 % річних та 1315230,36 грн. - інфляційних втрат за прострочення грошового зобов`язання (в спірному випадку повернення сплаченої суми за товар) на підставі положень ст.625 Цивільного Кодексу України, у зв`язку з відсутністю у відповідача обов`язку щодо повернення сплаченої позивачем суми за товар в розмірі 2 937 960, 00 грн.

За наслідками апеляційного перегляду оскарженого судового рішення судова колегія констатує, що доводи апелянта не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги. Ці доводи не спростовують висновків, наведених в рішенні Господарського суду Івано-Франківської області від 05.02.2024 року у справі № 909/1071/23.

Щодо додаткового рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.02.2024 року у справі № 909/071/23

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Відповідно до статті 16 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 зазначеного Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

У відповідності до частини 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Водночас, за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчої суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами).

У цій справі позивач під час розгляду справи в суді першої інстанції заперечував проти розміру витрат на правову допомогу відповідача, мотивуючи їх неспівмірністю та заявляв усне клопотання про їх зменшення на 50%. Клопотання мотивував не доведеністю часу, витраченого представником відповідача при наданні ним правової допомоги відповідачу по справі.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (п.2 ч.1 ст.129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача.

За приписами частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Лавентс проти Латвії» від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Додатковим рішенням господарського суду Івано-Франківської області від 13.02.2024 року у справі №909/1071/23 частково задоволено заяву ПрАТ "Карпатське управління геофізичних робіт" про стягнення витрат на правову допомогу. Стягнуто з АТ "Укргазвидобування" в особі філії Геофізичне управління "Укргазпромгеофізика" АТ "Укргазвидобування" на користь ПрАТ "Карпатське управління геофізичних робіт" - 90 000,00 грн витрат на правову допомогу.

На підтвердження понесення витрат на послуги адвоката ПрАТ "Карпатське управління геофізичних робіт" подав наступні документи: ордер серії АІ №1510335 від 11.12.2023 року на надання правничої (правової) допомоги ПрАТ "Карпатське управління геофізичних робіт" адвокатом Безсмертна М.Т. (АО «Лігал Кейс»), договір про надання правової (правничої) допомоги №17/04/23 від 17.04.2023 року, додаткову угоду №1 до договору №№17/04/23 від 17.04.2023 року, акт надання послуг № 9 від 05.02.2024 року, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги при супроводженні судової справи №909/1071/23 в Господарському суді Івано-Франківської області від 05.02.2024 року на суму 100 000,00 грн.

Згідно з пунктом 4.4. договору про надання правової (правничої) допомоги №17/04/23 від 17.04.2023 року вартість однієї години правових послуг складає 6000,00 грн.

Відповідно до пункту 4.6. договору про надання правової (правничої) допомоги №17/04/23 від 17.04.2023 року за результатами надання правової допомоги складається акт, що підписується представниками кожної із сторін.

Згідно детального опису робіт, виконаних адвокатом, загальна сума наданих послуг складає 100 000,00 грн.

Відповідач просить про відшкодування йому за рахунок позивача витрат на правову допомогу в розмірі 100 000,00 грн.

У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19 викладена правова позиція про те, що з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, суд може обмежити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок відповідача відповідно до положень статті 126 ГПК України, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою і необхідною.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору або є неспівмірним зі складністю справи.

Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №909/1071/23 та додані до неї документи, колегія суддів вважає, що розмір задоволених відповідачу витрат на правничу допомогу в сумі 90000,00 грн. є завищеним, неспівмірним із складністю цієї справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами). Обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт не у повній мірі відповідає критерію обгрунтованості, реальності таких витрат, розумності їхнього розміру та витраченому адвокатом часу.

З огляду на те, що стягнення судом витрат на правничу допомогу у задоволеному відповідачу розмірі суперечить принципу розподілу таких витрат, розумності їх розміру, апеляційний господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви та стягнення з АТ "Укргазвидобування" в особі філії Геофізичне управління "Укргазпромгеофізика" АТ "Укргазвидобування" на користь ПрАТ "Карпатське управління геофізичних робіт" витрат на професійну правничу допомогу у справі №909/1071/23 в розмірі 50000,00 грн.

За приписами частин 2, 4 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч.1-5 статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з практикою Європейського Суду з прав людини, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, у рішеннях судів та органів, що вирішують спори, має бути належним чином викладено підстави, на яких вони ґрунтуються. Обсяг цього обов`язку щодо обґрунтовування рішення може бути різним залежно від характеру самого рішення і має визначатись з урахуванням обставин відповідної справи. Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.

Відповідно до частини 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Підсумовуючи вищевказане, колегія суддів залишає без задоволення апеляційну скаргу в частині вимоги щодо скасування рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.02.2024 року у справі № 909/1071/23, а рішення суду першої інстанції - без змін.

Щодо додаткового рішення суд апеляційної інстанції вважає, що наявні правові підстави для зміни оскарженого додаткового рішення та викладення його резолютивної частини в редакції цієї постанови, відповідно до якої до стягнення з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Геофізичне управління "Укргазпромгеофізика" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Приватного акціонерного товариства "Карпатське управління геофізичних робіт" підлягає 50000,00 грн витрат на правничу допомогу у справі №909/1071/23, що відповідає вищеописаним принципам розподілу судових витрат.

Судові витрати

Судові витрати, пов`язані з розглядом справи у суді апеляційної інстанції, покладаються на скаржника відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись, ст. ст. 86, 123, 126, 129, 197, 244, 269, 270, 275, 276, 277, 282 Господарського процесуального кодексу України, Західний апеляційний господарський суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Укргазвидобування" б/н від 20.02.2024 року (вх. №№ 01-05/648/24, 01-05/649/24 від 05.03.2024 року) задовольнити частково.

Рішення господарського суду Івано-Франківської області від 05.02.2024 року у справі № 909/1071/23 залишити без змін.

Додаткове рішення господарського суду Івано-Франківської області від 13.02.2024 року у справі № 909/1071/23 змінити в частині стягнення з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Геофізичне управління "Укргазпромгеофізика" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" на користь Приватного акціонерного товариства "Карпатське управління геофізичних робіт" 90000,00 грн витрат на правову допомогу. Прийняти в цій частині нове рішення.

Стягнути з Акціонерного товариства "Укргазвидобування" в особі філії Геофізичне управління "Укргазпромгеофізика" Акціонерного товариства "Укргазвидобування" (61031, м. Харків, вул. Драгомирівська, 3, код ЄДРПОУ 21236681) на користь Приватного акціонерного товариства "Карпатське управління геофізичних робіт" (76011, м. Івано-Франківськ, вул. Польова, 8А, код ЄДРПОУ 00138827) - 50000,00 грн. витрат на правову допомогу.

Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на скаржника.

Справу повернути в господарський суд Івано-Франківської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

Строки та порядок оскарження постанов (ухвал) апеляційного господарського суду визначені в § 1 глави 2 Розділу IV ГПК України.

Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.

Головуючий суддя О.В. Зварич

Суддя В.М. Гриців

Суддя І.Б. Малех