Постанова

від 14.02.2024 по справі 910/5841/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" лютого 2024 р. Справа№ 910/5841/21

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Кропивної Л.В.

суддів: Барсук М.А.

Пономаренка Є.Ю.

секретар судового засідання: Михайленко С.О.,

за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання,

розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного управління справами

на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023

та апеляційної скарги Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «ЖК Козацький»

на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2023

у справі № 910/5841/21 (суддя Ломака В.С.)

за позовом Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «ЖК Козацький»

до 1. Державного управління справами

2. Державного підприємства «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв»

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: Державне підприємство «Чайка»

про стягнення 49 328,63 грн

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2021 Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «ЖК Козацький» (далі за текстом - ОСББ) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного управління справами (далі за текстом - ДУС) та Державного підприємства «Генеральна дирекція з обслуговування іноземних представництв» (далі за текстом - ДП «ГДІП») як до солідарних боржників про стягнення з них 49 328,63 грн, з яких 46 644,60 грн основного боргу, 1 958,22 грн інфляційних втрат та 725,81 грн 3% річних.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачі не здійснили у період з січня 2020 по лютий 2021 сплату внесків на утримання багатоквартирного будинку , у яких їм належать квартири.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.04.2021 (суддя Гулевець О.В.) відкрито провадження у справі № 910/5841/21 та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (без проведення судового засідання).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.06.2021 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідачів, залучено Державне підприємство «Чайка».

Рішенням від 09.07.2021 Господарський суд міста Києва позов задовольнив частково.

Стягнув з ДУС на користь ОСББ основний борг у сумі 4 842,19 грн, інфляційні втрати у сумі 202,66 грн, 3% річних у сумі 75,35 грн; стягнув з ДП «ГДІП» на користь ОСББ основний борг у сумі 38 240,54 грн, інфляційні втрати у сумі 1 600,48 грн, 3% річних у сумі 595,04 грн; в іншій частині позову відмовив.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2021 скасовано в частині позовних вимог до ДП «ГДІП» , ухвалено нове рішення, яким стягнуто з ДУС на користь ОСББ 43 082,46 грн основного боргу, 1 803,14 грн інфляційних втрат, 670,39 грн 3% річних та 2 096,35 грн судового збору за подання позову. В іншій частині позову відмовлено.

За результатами розгляду касаційної скарги ДУС Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2022 рішення Господарського суду міста Києва від 09.07.2021 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 31.01.2022 в справі № 910/5841/21 скасовано, справу направлено на новий розгляд до місцевого господарського суду.

Направляючи справу на новий розгляд, Верховний Суд вказав , що під час нового розгляду справи необхідно встановити , кому на праві господарського відання належали квартири №219, №345, №423 , №429 в буд. №38-А по вул. Гарматній у м. Київ , а також їх площі та розмір внесків на утримання.

25.10.2022 матеріали справи № 910/5841/21 надійшли до Господарського суду міста Києва та відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями передані для розгляду судді Ломаці В.С.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.10.2022 справу № 910/5841/22 прийнято до провадження суддею Ломакою В.С. та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Під час нового розгляду справи від відповідача-2 ДП «ГДІП» надійшов відзив на позовну заяву, в якому ДП «ГДІП» зазначало, що е є власником чи співвласником квартир №219 , №345 , №423 , №429 в буд. №38-А по вул. Гарматній у м. Київ , тому не зобов`язаний сплачувати внески на утримання багатоквартирного будинку.

Відповідач-2 зазначив, що квартири № 345 , № 423 , № 429, розташовані за адресою: м. Київ, вул. Гарматна, буд. 38-А , перебувають у нього на балансі, проте зобов`язаною перед позивачем особою є ДУС, адже згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав та нерухоме майно квартири є державною власністю.

Відповідач-1, ДУС, у відзиві, наданому місцевому господарському від 15.11.2022 № 14/04-66 зазначило, що відповідач-2 несе тягар утримання цього майна, оскільки квартири передані на баланс та у господарське відання відповідача-2 з 13.02.2022.

ДУС також вказувало про ненадання позивачем доказів введення в експлуатацію системи протипожежного захисту в будинку м. Київ, вул. Гарматна, буд. 38-А, у зв`язку із чим вважало розрахунок суми заборгованості необґрунтованим.

Крім того, 22.11.2022 до Господарського суду міста Києва від ДУС направило клопотання про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, а також заяву про поворот виконання рішення у даній справі, постановленого при її первісному розгляді, шляхом повернення ДУС фактично стягнутих з нього грошових коштів у розмірі 47 652,34 грн. на виконання судового рішення, яке скасовано касаційним судом.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 позов задоволено частково, стягнуто з ДУС на користь ОСББ 44 157,97 грн основного боргу, 714,74 грн 3 % річних, 1 924,12 грн інфляційних втрат та 2 153,49 грн витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти позовних вимог, пред`явлених до ДУС, а також у задоволенні позовних вимог, пред`явлених до ДП «ГДІП», - відмовлено.

Також відмовлено у задоволенні заяви Державного управління справами про поворот виконання рішення.

Приймаючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що квартири № 219 , № 345 , № 423 , № 429 в будинку по вул. Гарматна, буд. 38-А, м Київ на час виникнення спірних правовідносин перебували у власності ДУС, проте з моменту передання квартири № 219 для її приватизації внески на утримання багатоквартирного дому має сплачувати власник квартири.

Господарський суд, вирішуючи спір, входив з того, що відповідно до частини 1 статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Згідно з частиною 2 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації, виникають з моменту такої реєстрації.

Пунктом 2 частини 1 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що обов`язковій державній реєстрації прав підлягають речові права на нерухоме майно, похідні від права власності, зокрема право господарського відання.

Отже, право власності та інші речові права на нерухоме майно, зокрема право господарського відання, підлягають державній реєстраці, з моменту якої особа вважається такою , що набула речове право на нерухоме майно.

Відхиляючи доводи ДУС про те, що право господарського відання виникло з моменту прийняття розпорядчого акту від 13.02.2020, за яким ДУС передало з господарського відання та з балансу Державного підприємства «Чайка» в господарське відання та на баланс ДП «ГДІП» квартир № № 219, 345 , 423 , 429 , місцевий господарський суд вказав, що сам по собі розпорядчий акт не є документом, на підставі якого у відповідача-2 виникло право господарського відання, оскільки таке право не було зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно ні за Державним підприємством «Чайка», ні за ДП «ГДІП».

Відтак, місцевий господарський суд, здійснивши власний розрахунок суми основного боргу, дійшов висновку про існування у ДУС заборгованості зі сплати внесків на утримання квартир: за квартирою № 219 (площа квартири - 49,7 м2) - 4 561,82 грн (що нараховані з січня 2020 до моменту передачі цієї квартири для приватизації), за квартирою № 345 (площа квартири - 90,8 м2) - 12 877,26 грн, за квартирою № 423 (площа квартири - 94,4 м2) - 13 387,81 грн, за квартирою № 429 (площа квартири - 94 м2) - 13 331,08 грн. Відтак, сума грошових зобов`язань, які має сплатити відповідач-1 складає 44 157,97 грн.

У задоволенні позову ОСББ про стягнення з ДУС боргу в розмірі 2 486,63 грн та 11,07 грн 3 % річних та 34,10 грн інфляційних втрат, нарахованих позивачем після 07.10.2020 відмовлено.

Установивши ці обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що з відповідача-1 підлягають стягненню на користь позивача 98,61 грн 3 % річних та 261,81 грн інфляційних втрат, нарахованих за прострочення оплати суми основного боргу за утримання квартири № 219 до 07.10.2020 р.

У ході розгляду спору місцевий господарський суд визнав невірним виникнення у визначених позивачем відповідачів солідарного обов`язку.

Суд першої інстанції відхилив заяву ДУС про поворот виконання рішення у вказаній справі, з огляду на те, що в результаті нового розгляду справи № 910/5841/21 господарським судом міста Києва задоволено позовні вимоги до Державного управління справами у більшому розмірі, ніж при її первісному розгляді.

Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 заяву ОСББ від 25.05.2023 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в справі № 910/5841/21 задоволено частково.

Стягнуто з ДУС на користь ОСББ 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти вимог заяви ОСББ від 25.05.2023 відмовлено.

Не погоджуючись із мотивами та висновками суду першої інстанції, ДУС звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023, повністю та ухвалити нове, яким у задоволенні позову до Державного управління справами відмовити.

На думку апелянта, рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/5841/21 не відповідає матеріалам та фактичним обставинам справи; є таким, що прийняте при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, а також в умовах недоведеності висновків, наведених в рішенні, обставинам справи; таким, що містить докази порушення та неправильного застосування норм матеріального й процесуального права і тим значно порушує права та охоронювані інтереси ДУС.

Апелянт вказував, що суд першої інстанції, в порушення ч. 1 ст. 316 ГПК України під час нового розгляду справи, не виконав вказівок касаційного суду, наведених в постанові, та не з`ясував, кому на праві господарського віддання належали квартири № 219 , № 345 , № 423 , № 429 в будинку № 38-А по вул. Гарматній у м. Києві .

На думку скаржника, відсутність державної реєстрації речового права не спростовує факту його виникнення, не впливає на правовий статус об`єкта нерухомості, а лише вказує на бездіяльність особи і невиконання нею обов`язку реєстрації належного їй речового права на майно, яке перебуває на його балансі.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 26.06.2023 для розгляду апеляційної скарги Державного управління справами на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/5841/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Барсук М.А., Пономаренко Є.Ю.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/2462/23 від 14.07.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку із перебуванням судді Барсук М.А., яка не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відрядженні.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2023 для апеляційного розгляду справи № 910/5841/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Пономаренко Є.Ю., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.07.2023 справу № 910/5841/21, з урахуванням ухвали про виправлення описки від 25.09.2024, прийнято до провадження колегією суддів у вище вказаному складі, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного управління справами на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/5841/21 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 21.09.2023.

20.07.2023 ОСББ не погоджуючись з ухваленим додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 27.06.2023, звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати додаткове рішення повністю та ухвалити нове, яким заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Козацький» від 25.05.2023 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/5841/21 задовольнити повністю.

В апеляційній скарзі на додаткове рішення, ОСББ не погодилося із зменшенням судом заявлених до стягнення ОСББ і реально понесених ним витрат на професійну правничу допомогу; вказувало, що такі витрати є обґрунтованими, неминучими, розумними, відповідають вартості послуг у місті Києві, є співмірними та документально підтвердженими, що підтверджується матеріалами справи.

Згідно з Протоколом передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 20.07.2023 матеріали апеляційної скарги ОСББ на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 у справі № 910/5841/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Пономаренко Є.Ю., Корсак В.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.07.2023 поновлено ОСББ пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 у справі № 910/5841/21. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСББ на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 та призначено апеляційний розгляд справи № 910/5841/21 в судовому засіданні на 21.09.2023.

28.07.2023 від представника позивача ОСББ до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ДУС, в якій позивач просив суд залишити без задоволення апеляційну скаргу відповідача-1, а оскаржуване рішення - без змін.

10.08.2023 від представника ДП «ГДІП» до Північного апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення щодо апеляційної скарги.

22.08.2023 від представника ДУС до Північного апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСББ на додаткове рішення , в якому ДУС просило відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване додаткове рішення без змін.

В обґрунтування заперечень ДУС зазначало про те, що з огляду на предмет, ціну позову, складність справи та часткове задоволення вимог, пред`явлених до ДУС, і відмову в задоволенні вимог, пред`явлених до ДП «ГДІП», а також те, що правова позиція сторін у справі не змінювалася, адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спір у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини, заявлені витрати на професійну правничу допомогу мають завищений розмір, а тому, на переконання відповідача-1 оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим.

Розпорядженням керівника апарату Північного апеляційного господарського суду № 09.1-08/3802/23 від 21.09.2023 призначено повторний автоматизований розподіл справи, у зв`язку із перебуванням судді Корсака В.А., який не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустці.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.09.2023 та Протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу) (складу суду) від 21.09.2023 для апеляційного розгляду справи № 910/5841/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя Кропивна Л.В., судді: Пономаренко Є.Ю., Барсук М.А.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 21.09.2023 справу № 910/5841/21 прийнято до провадження колегією суддів у вище вказаному складі.

У судовому засіданні 21.09.2023 оголошено перерву та повідомлено учасників про те, що наступне судове засідання відбудеться 01.11.2023.

У судовому засіданні 01.11.2023 оголошено перерву та повідомлено учасників про те, що наступне судове засідання відбудеться 20.12.2023.

20.12.2023 судове засідання у справі № 910/5841/21 не відбулось, в зв`язку з тим, що в період часу з 10 год. 45 хв. до 18 год. 00 хв. в наслідок технічних проблем з судовими сервісами ВКЗ, ЕС, Порталом Судової влади України, - була відсутня можливість авторизації в кабінеті електронного суду, проведення технічної фіксації судового засідання та здійснення відправки процесуальних документів засобами електронного суду, що підтверджується відповідним Актом від 21.12.2023, а також в зв`язку з оголошенням повітряної тривоги в місті Києві, про що відображено на офіційному веб-порталі «Київ Цифровий» (https://kyiv.digital/storage/air-alert/stats.html).

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 розгляд справи № 910/5841/21 за апеляційною скаргою ДУС на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 та за апеляційною скаргою ОСББ на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 призначено на 14.02.2024.

У судове засідання 14.02.2024 з`явились представники позивача, відповідача-1 та відповідача-2.

Заслухавши доводи представників позивача, відповідача-1 та відповідача-2, дослідивши доводи апеляційних скарг, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга ДУС не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСББ підлягає частковому задоволенню з таких мотивів.

В силу частини 2 статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» кожний співвласник несе зобов`язання щодо належного утримання, експлуатації, реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна багатоквартирного будинку пропорційно до його частки співвласника.

Внески на утримання і ремонт приміщень або іншого майна, що перебуває у спільній власності, визначаються статутом об`єднання та/або рішенням загальних зборів відповідно до частини 3 статті 23 Закону України «Про об`єднання співвласників багатоквартирного будинку».

Багатоквартирний будинок є юридично неподільною річчю, єдиним цілим, тож власнику квартири у багатоквартирному будинку належить частка, пропорційна площі квартири, у праві на цілу річ.

Відповідно до частини 2 статті 382 ЦК України усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.

Відомості Державного реєстру речових прав на нерухомість є публічно -достовірними для усіх третіх осіб і можуть бути використані ними у судовому спорі.

Як вірно установив суд першої інстанції, згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та його архівної складової частини станом на 24.12.2020 ДУС на праві власності належать квартири № 219 (загальна площа 49,7 м2), № 345 (загальна площа 90,8 м2), № 423 (загальна площа 94,4 м2) та № 429 (загальна площа 94 м2) у будинку №38-А по вул. Гарматна у м. Києві , тоді як у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відсутні відмітки про зареєстровані речові права за ДП «ГДІП» на вказані квартири, тож з огляду на положення статті 182, ч. 4 статті 334 Цивільного кодексу України та статей 3, 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», таке право не може вважатися таким, що виникло.

З огляду на встановлене, ДП «ГДІП» не є співвласником спільного майна багатоквартирного будинку №38-А по вул. Гарматна у м. Києві , і не несе тягар його утримання.

Колегія суддів погоджується також із тим, що обидва відповідачі не несуть перед позивачем солідарної відповідальності з тих підстав, що солідарна відповідальність боржників встановлюється виключно законом.

Місцевий господарський суд господарський суд вірно визначив суму грошового зобов`язання ДУС і у своїх розрахунках взяв до уваги ту обставину, що з 07.10.2020 квартиру № 219 у багатоквартирному будинку №38-А по вул. Гарматна у м. Києві , було передано до приватизації на підставі ордеру фізичній особі.

Здійснивши власний розрахунок суми основного боргу, місцевий господарський суд дійшов вірного висновку, що заборгованість відповідача-1 зі сплати внесків на утримання квартир складає: за квартирою № 219 (площа квартири - 49,7 м2) - 4 561,82 грн (що нараховані з січня 2020 до моменту передачі цієї квартири для приватизації), за квартирою № 345 (площа квартири - 90,8 м2) - 12 877,26 грн, за квартирою № 423 (площа квартири - 94,4 м2) - 13 387,81 грн, за квартирою № 429 (площа квартири - 94 м2) - 13 331,08 грн. Загальна сума заборгованості відповідача-1 складає 44 157,97 грн.

З огляду на викладене, місцевий господарський суд при новому розгляді справи згідно з ч. 1 ст. 316 ГПК України виконав вказівки, що містилися у постанові Верховного Суду від 03.10.2022 у даній справі, вірно встановив фактичні обставини справи та дійшов, заснованого на законі висновку про обґрунтованість вимог позивача до ДУС про стягнення за власним розрахунком 3 % річних та інфляційних втрат.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Місцевий господарський суд з достатньою повнотою дослідив усі обставини справи, дав належну оцінку представленим доказам, висновки суду не суперечать матеріалам справи, обставини, які мають значення по справі, судом установлені вірно. Порушень норм матеріального та процесуального права не установлено.

Викладені в апеляційних скаргах доводи фактично свідчать про незгоду ДУС з висновками суду, проте по суті їх не спростовують; підстав для скасування чи зміни рішень не містять, а тому визнаються судом апеляційної інстанції неспроможними.

Крім того, позивачем оскаржується додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2023, яким було стягнуто з ДУС на користь ОСББ 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу. У задоволенні решти вимог заяви ОСББ від 25.05.2023 відмовлено.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Згідно з ч. 2 ст. 221 ГПК України для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Частиною 3 ст. 221 ГПК України встановлено, що у випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 2 ст. 126 ГПК України закріплено, що за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним з: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. 4 ст. 126 ГПК України).

За приписами ч. 4 ст. 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи (до яких у тому числі відносяться й витрати на професійну правничу допомогу), покладаються: у разі відмови в позові - на позивача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 5 ст. 126 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву (ч. 8 ст. 129 ГПК України).

На підтвердження понесених ним судових витрат позивач долучив до матеріалів справи: копію договору про надання правової допомоги № 34/22 (далі - Договір), укладеного між ним (Клієнт) та адвокатом Лаврентьєвим Дмитром Олеговичем (Адвокат); Додаток № 1 до Договору; акти приймання-передачі наданих послуг від 01.02.2023 № 7 на суму 5 500,00 грн (аналіз наявних матеріалів справи та підготовка/подання заяви про долучення доказів у справі вартістю 2 500,00 грн та участь у судовому засіданні Господарського суду міста Києва у справі № 910/5841/21, що призначене на 01.02.2023 вартістю 3 000,00 грн), від 23.02.2023 № 8 на суму 3 000,00 грн (участь у судовому засіданні Господарського суду міста Києва у справі № 910/5841/21, що призначене на 28.02.2023), від 13.03.2023 № 9 на суму 2 000,00 грн (ознайомлення з матеріалами справи № 910/5841/21 в Господарському суді міста Києва), від 29.03.2023 № 9 на суму 3 000,00 грн (участь у судовому засіданні Господарського суду міста Києва у справі № 910/5841/21, що призначене на 29.03.2023), від 26.04.2023 № 10 на суму 3 000,00 грн (участь у судовому засіданні Господарського суду міста Києва у справі № 910/5841/21, що призначене на 26.04.2023), від 24.05.2023 № 11 на суму 5 000,00 грн (участь у судовому засіданні господарського суду міста Києва у справі № 910/5841/21, що призначене на 24.05.2023, вартістю 3 000,00 грн та підготовка та подання заяви у справі № 910/5841/21 до суду про стягнення витрат на правову допомогу адвоката вартістю 2 000,00 грн).

Крім того у матеріалах справи наявні копії рахунків на оплату послуг професійної правничої допомоги від 31.01.2023 № 7 на суму 5 500,00 грн., від 28.02.2023 № 8 на суму 3 000,00 грн., від 13.03.2023 № 9 на суму 2 000,00 грн., від 29.03.2023 № 9 на суму 3 000,00 грн., від 26.04.2023 № 10 на суму 3 000,00 грн., від 24.05.2023 № 11 на суму 5 000,00 грн., копії відповідних платіжних інструкцій про оплату наведених послуг від 31.01.2023 № 1429 на суму 5 500,00 грн., від 28.02.2023 № 1469 на суму 3 000,00 грн., від 14.03.2023 № 1471 на суму 2 000,00 грн., від 30.03.2023 № 1484 на суму 3 000,00 грн., від 27.04.2023 № 1522 на суму 3 000,00 грн. та від 25.05.2023 № 1564 на суму 5 000,00 грн., а також копії ордеру від 31.01.2023 серії АА № 1252970, виданого адвокату Лаврентьєву Дмитру Олеговичу на надання правової допомоги Об`єднанню, та свідоцтва від 10.10.2018 серії КВ № 000316 про право Лаврентьєва Дмитра Олеговича на заняття адвокатською діяльністю.

За змістом п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

ДУС , заперечуючи проти заявленої позивачем суми витрат на професійну правничу допомогу, просив суд зменшити розмір заявлених позивачем до стягнення судових витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справі до 5 000,00 грн., посилаючись на неспівмірність таких витрат зі складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг, а також ціною позову. У цьому клопотанні відповідач-1 також зазначив, що правова позиція сторін у справі (при її новому розгляді) не змінювалася, адвокату не потрібно було вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини, а також документи і доводи, якими сторони у справі обґрунтовували свої вимоги і заперечення тощо.

За приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При цьому, втручання суду в договірні відносини між адвокатом та його клієнтом в частині визначення розміру плати за правову допомогу можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому в статті 43 Конституції (Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 20.11.2020 у справі № 910/13071/19 Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду).

На переконання колегії суддів, місцевий господарський суд врахувавши предмет та підстави позовних вимог, а також складність справи, взявши до уваги подане відповідачем-1 клопотання про зменшення розміру витрат на оплату послуг адвоката, дійшов помилкового висновку, що заявлений позивачем до відшкодування розмір судових витрат на правову допомогу, не повністю відповідає критеріям співмірності та пропорційності (у тому числі до загальної ціни позову).

Суд апеляційної інстанції, дослідивши клопотання відповідача-1 про зменшення розміру витрат на оплату послуг адвоката, зазначає, що переконливих аргументів щодо не співмірності витрат, понесених позивачем, відповідачем-1 не наведено.

Колегія суддів, враховуючи, що заявлений позивачем розмір витрат на правничу допомогу відповідає укладеному між позивачем та адвокатом договором та вимогам Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», підтверджений документально, є співмірним часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягу наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, з урахуванням ціни позову та складності справи, врахувавши клопотання відповідача-1 про зменшення розміру витрат на оплату послуг адвоката, дійшла висновку, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 19 500,00 грн відповідають критеріям ст. 126 ГПК України, є розумно необхідними, належно обґрунтованими та документально доведеними.

Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

У відповідності до ч. 4 ст. 277 ГПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.

З урахуванням всіх обставин справи в їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване додаткове рішення місцевого господарського суду - зміні в частині присудженої до стягнення з відповідача-1 суми витрат на професійну правничу допомогу.

Розподіл судових витрат

В силу статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 282 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Державного управління справами на рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/5841/21 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 24.05.2023 у справі № 910/5841/21 залишити без змін.

3. Апеляційну скаргу Об`єднання співвласників багатоквартирних будинків «ЖК Козацький» на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 у справі № 910/5841/21 задовольнити частково.

4. Додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 у справі № 910/5841/21 змінити.

5. Викласти п. 2 резолютивної частини додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 27.06.2023 у справі № 910/5841/21 в наступній редакції:

« Стягнути з Державного управління справами (01220, місто Київ, вулиця Банкова, будинок 11; ідентифікаційний код 00037256)

на користь Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «ЖК Козацький» (03067, місто Київ, вулиця Гарматна, 38-А, ідентифікаційний код 42562311)

19 500,00 (дев`ятнадцять тисяч п`ятсот гривень куль копійок) витрат на професійну правничу допомогу.».

6. Матеріали справи № 910/5841/21 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 29.04.2024, після виходу судді Барсук М.А. з відпустки.

Головуючий суддя Л.В. Кропивна

Судді М.А. Барсук

Є.Ю. Пономаренко