Постанова

від 08.04.2024 по справі 920/308/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2024 р. Справа№ 920/308/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Корсака В.А.

суддів: Євсікова О.О.

Алданової С.О.

за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,

за участю представників учасників справи:

прокурор: Василюк О.Г.

від позивача: не з`явився

від відповідача: Демидова Я.Ю.

від третьої особи: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства

на рішення Господарського суду Сумської області від 05.06.2023, повний текст якого складено та підписано 07.06.2023

у справі № 920/308/23 (суддя Резніченко О.Ю.)

за позовом Керівника Конотопської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України у Сумській області

до Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Конотопська міська рада

про стягнення 1 883 093,53 грн

В С Т А Н О В И В :

Короткий зміст позовних вимог

27.03.2023 року Керівник Конотопської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України у Сумській області звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з відповідача збитки, завдані порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, у сумі 1 883 093 грн 53 коп.

Позов обґрунтований тим, що за результатами проведених позивачем перевірок додержання відповідачем вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища було виявлено факти скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами в поверхневий водний об`єкт (р. Єзуч) по випуску №1 з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скиду по азоту амонійному, ХСК фосфатам хлоридам, БСК5, в період з 31.03.2021 по 22.11.2021, що є порушенням п. 3 ст. 44, ст. 70, ст. 95 Водного кодексу України та призвело до завдання збитків навколишньому природному середовищу у розмірі 1 883 093,53 грн. Позивач на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі в наслідок порушення законодавства про порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища №389 від 20.07.2009 здійснив розрахунок вказаних збитків в загальному розмірі 1335448,44 грн; в межах інженерно-екологічної експертизи було підтверджено розмір шкоди, завданої навколишньому природному середовищу - 547 605 грн 09 коп. (всього 1 883 093,53 грн), проте зазначені збитки відповідачем не сплачені, що стало підставою для звернення прокурора в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області з даним позовом до суду.

Доводи та заперечення відповідача

Відповідач з позовом не погодився, посилаючись на те, що:

- посилання прокурора у позові на висновок експерта є протизаконним, оскільки у протоколі №106-11-21 від 24.11.2021 показник БСК5 не досліджувався. Протокол № 106-11-21_1 від 29.11.2021 взагалі відповідачем не отримувався. Крім цього, експерт у розрахунку шкоди застосував не реальний скид зворотних вод, який складає за 11 місяців 2021 року 148,7 м.куб., а затверджений дозволом на спеціальне водокористування скид 194,88 м.куб.;

- відсутні підстави для представництва прокурором інтересів держави за даним позовом;

- наявність перевищення ГДК забруднюючих речовин у стічних водах у р. Єзуч є прямим наслідком незадовільної роботи очисних споруд та їх природний знос. Відповідач неодноразово звертався до різних установ для вирішення питання фінансування витрат на проведення реконструкції очисних споруд;

- результати проведених позивачем вимірювань 3х відібраних проб (31.03.2021, 02.11.2021, 22.11.2021) зроблені з непослідовною перервою, у різні проміжки часу, тому не дають можливості визначити середній показник забруднення. Тому факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами не доведений, а розрахунок збитків здійснено всупереч положенням Методики №389, так як до нього не включено всіх необхідних показників.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття

Рішенням Господарського суду Сумської області від 05.06.2023 позов задоволено повністю. Стягнуто з Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на користь держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області збитки, завдані порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в сумі 1 883 093 грн 53 коп. (грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням природоохоронного законодавства внаслідок господарської та іншої діяльності) з перерахуванням коштів до спеціального фонду Державного бюджету України 564 928,06 грн (30 %) шкоди та до спеціального фонду місцевих бюджетів Конотопської міської ради та Сумської обласної ради 1316165,47 грн (70 %). Стягнуто з Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства на користь Сумської обласної прокуратури 28 246 грн 40 коп. витрат по сплаті судового збору.

Рішення мотивоване наступним:

- судом встановлено, що саме пасивна поведінка позивача після отримання повідомлення про порушення інтересів держави і стала підставою для представництва Прокурором інтересів держави та звернення до суду з таким позовом. Прокурор при поданні позовної заяви навів підставу для представництва інтересів держави (нездійснення захисту інтересів держави позивачем); навів підстави для звернення з позовом (скид недостатньо очищених стічних вод, чим завдано збитки державі), чим обґрунтував порушення інтересів держави;

- висновок інженерно-екологічної експертизи Чернігівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № СЕ-19/125-22/5048-ЕЛ від 07.11.2022 року відповідає вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 03.11.1998 № 705/3145 та вимогам ст. ст. 98, 101 ГПК України та безпосередньо стосується дослідження обставин, які входять до предмета доказування по даній справі;

- у період з 2015 по 2021 роки контролюючим органом загалом надано 7 приписів на адресу відповідача щодо налагодження роботи очисних споруд, жодний з приписів не оскаржено в судовому порядку, що свідчить про визнання порушень вказаним підприємством. Як зазначається самим відповідачем, очисні споруди фактично не функціонують належним чином протягом тривалого часу, щонайменше починаючи з 2015 року, що підтверджується систематичними приписами Державної екологічної інспекції в Сумській області щодо налагодження діяльності очисних споруд, які залишаються невиконаними. Однак КП «ВУВКГ» м. Конотоп протягом 6 років не вжито дієвих заходів щодо налагодження роботи очисних споруд;

- з моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів. Під час проведення перевірок дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища в діяльності КП «ВУВКГ» м. Конотоп інспекторами Державної екологічної інспекції в Сумській області за участю представників вказаного підприємства відбиралися проби води в р. Єзуч (випуск №1), що відображено в актах відбору властивостей вод: № 36-03-21 від 31.03.2021, № 94-11-21 від 02.11.2021, № 106-11-21 від 22.11.2021. Представниками вказаного підприємства підписано вказані акти без зауважень, що свідчить про дотримання вимоги методики на інших нормативно правових актів працівниками Державної екологічної інспекції в Сумській області;

- судом встановлено наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, яка виявилась у скиді забруднюючих речовин зі зворотними водами в поверхневий водний об`єкт (р. Єзуч) з перевищенням встановлених у дозволі нормативів в період з 31.03.2021 по 22.11.2021; причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства; самої шкоди. Відповідач відсутність своєї вини належними доказами не спростував.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з цим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив це рішення скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позовних вимог відмовити.

А саме апелянт посилається на те, що:

- позивачем та прокуратурою не було надано доказів щодо наявності реальних фактів заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу діями відповідача. В матеріалах справи містяться лише три акти відбору проб стічних вод, що були зроблені без дотримання вимог ДСТУ ISO 5667-10:2005 Якість води. Відбирання проб. Частина 10 Настанови;

- на основі даних доказів є можливість стверджувати лише про перевищення ГДК забруднюючих речовин в скинутих відповідачем стоках тільки в конкретні дні, коли проби відбирались, але не свідчить про порушення відповідачем природоохоронного законодавства в період з 31.03.2021 по 22.11.2021;

- результати вимірювань трьох відібраних проб, здійснених з непослідовною перервою, в різні проміжки часу, не дають можливість встановити середній показник забруднення в проміжку часу, взятий для розрахунку;

- неправомірним є визнання судом права за прокуратурою звертатись до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області, оскільки рішення не звертатись до суду з позовом про стягнення збитків контролюючий орган прийняв з урахуванням поданих відповідачем в досудовому порядку доказів та аргументів власної невинуватості;

- наданий прокурором висновок експерта не відповідає реальним обставинам справи та є неналежним доказом при визначені розміру збитків, оскільки близькість інженерно- екологічної експертизи до обставин справи та предметної галузі ще не доводить дійсну відповідність такої експертизи конкретній потребі, а отже, ставить під сумнів кваліфікацію експерта в даній сфері;

- поза увагою суду залишився той факт, що питання щодо виділення з місцевого бюджету чи залучення інших дозволених Законом джерел фінансування на реконструкцію очисних споруд відноситься до компетенції власника майна, тобто Конотопської міської ради. З огляду на це, залучення міськради до участі у справу в якості третьої особи є неправомірним.

Доводи та заперечення інших учасників справи

У своєму відзиві на апеляційну скаргу позивач з апеляційною скаргою не погодився, просить залишити оскаржене рішення без змін, посилаючись на те, що:

- факт скиду відповідачем недостатньо очищених стічних вод підтверджується актами позапланової перевірки, актами відбору проб вод, протоколом вимірювання показників складу та властивостей вод, приписами, дозволом на спеціальне водокористування, висновком експерта;

- висновок інженерно-екологічної експертизи Чернігівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № СЕ-19/125-22/5048-ЕЛ від 07.11.2022 року відповідає вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 03.11.1998 № 705/3145 та вимогам ст. ст. 98, 101 ГПК України та безпосередньо стосується дослідження обставин, які входять до предмета доказування по даній справі;

- Методикою не встановлено вимог щодо інтервалу часу (періодичності) здійснення відбору проб. За змістом п. 5.2.3 Настанови щодо відбору проб стічних вод ДСТУ ISO 5667-10:2005, період контролювання може становити один рік, кілька місяців або тижнів, або навіть ще коротші періоди часу;

- відповідачем не надано доказів на спростування обставин заподіяння навколишньому середовищу шкоди та порушення природоохоронного законодавства.

Від прокуратури також надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому даний учасник провадження просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги відповідача та зазначає наступне:

- сам факт обізнаності Державної екологічної інспекції у Сумській області про наявність невідшкодованих збитків державі, спричинених порушенням природоохоронного законодавства та невчинення заходів з їх стягнення являється підставою для звернення прокурора до суду з даною позовною заявою;

- Комунальне підприємство виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства м. Конотоп як самостійна юридична особа може бути відповідачем у справі, а томі міська рада може бути залучена в якості третьої особи на стороні позивача;

- висновком інженерно-екологічної експертизи Чернігівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру № СЕ-19/125-22/5048-ЕЛ від 07.11.2022 року фактично підтверджено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС;

- під час дослідження матеріалів перевірок експерт дійшов висновку про наявність шкоди навколишньому природному середовищу ще на 547 605,09 грн у зв`язку з перевищенням норм ГДС по хлоридам та БСК5, які не відображено екологічною інспекцією в своєму розрахунку, проте відповідні відомості зафіксовано в протоколах вимірювання, складених за результатами відбору проб води під час проведення перевірки;

- відповідач під час розгляду справи не скористався своїм правом на проведення додаткової експертизи задля спростування відомостей висновку, представленого прокуратурою;

- представником відповідача підписано акти відбору проб води без зауважень, що свідчить про дотримання вимог методики та інших нормативно правових актів працівниками екологічної інспекції;

- з метою здійснення господарської діяльності та отримання прибутку відповідач 16.12.2020 року отримав дозвіл на спеціальне водокористування, в якому зазначено перелік природоохоронних заходів, що слід вжити апелянту: зобов`язано не допускати забруднення поверхневих та підземних вод; дотримуватись розроблених норм ГДС, не менше одного разу на квартал здійснювати вимірювання показників якості стічних вод; налагодити ефективну роботу очисних споруд, з терміном виконання 2021 рік;

- відповідач протягом тривалого часу, будучи обізнаним про незадовільну роботу очисних споруд, внаслідок чого здійснюється скид забруднюючих речовин з перевищенням нормативів ГДС, що являється порушенням природоохоронного законодавства, не вжив дієвих заходів щодо усунення порушень, внаслідок чого спричинено збитки навколишньому природному середовищу.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.12.2023 апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Корсак В.А., судді: Євсіков О.О., Алданова С.О.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.12.2023 витребувано у Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/308/23. Відкладено вирішення питання щодо подальшого руху апеляційної скарги до надходження матеріалів справи з Господарського суду першої інстанції.

04.01.2023 матеріали справи надійшли до Північного апеляційного господарського суду.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2024 зазначену апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ст.ст. 256, 260 ГПК України та запропоновано скаржнику додатково обґрунтувати причини пропуску строку на апеляційне оскарження.

18.01.2024 (17.01.2024 - зареєстровано в системі «Електронний суд») у строк, встановлений судом, від скаржника на виконання ухвали Північного апеляційного господарського суду від 12.01.2024 надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2024 поновлено Комунальному підприємству виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства пропущений строк на подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Сумської області від 05.06.2023 у справі № 920/308/23. Відкрито апеляційне провадження за цією апеляційною скаргою. Закінчено проведення підготовчих дій. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на 06.03.2024. Роз`яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в письмовій формі до 28.02.2024. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв та клопотань в письмовій формі до 28.02.2024. Явка учасників справи не визнана обов`язковою.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 задоволено клопотання позивача та продовжено строк розгляду апеляційної скарги: розгляд справи відкладено на 08.04.2024.

Явка представників учасників справи

Прокурор в судовому засіданні 08.04.2024 заперечив проти доводів апелянта з підстав, викладених у відзиві та просив оскаржуване рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.04.2024 підтримав вимоги своєї апеляційної скарги та просив її задовольнити, оскаржуване рішення скасувати.

Представники позивача та третьої особи в судове засідання 08.04.2024 не з`явились, про час та місце судового розгляду повідомлені належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. Зокрема, залучено судом до справи довідки про доставку електронного документа до їх електронних кабінетів.

Третя особа - Конотопська міська рада просила здійснити розгляд справи без її участі.

За змістом ч. 12 ст. 270 ГПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Суд апеляційної інстанції, з метою дотримання прав сторін на судовий розгляд справи упродовж розумного строку, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, враховуючи те, що явка представників сторін та третьої особи обов`язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов`язком учасника справи, зважаючи на відсутність обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників позивача та третьої особи, які належним чином повідомлені про судовий розгляд справи в апеляційному порядку.

Розгляд клопотань та заяв учасників справи

Від відповідача надійшло клопотання про витребування доказів, а саме висновку експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім.засл.проф. М.С. Бакаріуса» № 21122/21123 за результатами проведення комплексної судово-інженерної та економічної експертизи від 14.12.2023.

Колегія суддів, розглянувши заявлене клопотання, протокольною ухвалою від 08.04.2024 відмовила в його задоволенні, оскільки така обставина, як відсутність існування доказів на момент прийняття рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів у порядку статті 269 Господарського процесуального кодексу України незалежно від причин неподання позивачем таких доказів. Допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме наслідком порушення норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність (аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 11.09.2019 у справі №922/393/18, від 16.12.2020 у справі № 908/1908/19).

Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції

Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши пояснення присутніх учасників справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного судового рішення, дійшов висновку апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржене рішення без змін.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

На підставі наказу на проведення позапланової перевірки від 30.03.2021 №189-П Державною екологічною інспекцією в Сумській області проведено позапланову перевірку дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища в діяльності Комунального підприємства виробничого управління водопровідно-каналізаційного господарства (далі - КП «ВУВКГ» м. Конотоп), під час якої виявлено факт скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами в поверхневий водний об`єкт (р. Єзуч) по випуску №1 з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скиду по азоту амонію, ХСК, хлоридам, фосфатам.

За результатами перевірки складено акт № 157/04 від 09.04.2021, який підписано представниками відповідача без зауважень та надано відповідний припис.

У подальшому, 02.11.2021 позивачем на підставі наказу від 01.11.2021 №649 -П проведено планову перевірку дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища в діяльності КП «ВУВКГ» м. Конотоп, у ході якої також виявлено факт скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами в поверхневий водний об`єкт (р. Єзуч) по випуску №1 з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скиду по азоту амонійному, ХСК, хлоридам, фосфатам, БСК5.

За результатами перевірки складено акт №545/04 від 15.11.2021, який підписано представниками відповідача та надано відповідний припис.

30.11.2021 відповідачем викладено заперечення на акт № 545/04 від 15.11.2021 та додаткові пояснення щодо припису № 289/04 від 15.11.2021, з яких вбачається, що підприємство не заперечує факту забруднення навколишнього природного середовища в наслідок скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням нормативів ГДС у зв`язку зі зносом обладнання очисних споруд та відсутності фінансової можливості для їх реконструкції.

Крім того, на підставі наказу від 17.11.2021 № 702-П Державною екологічною інспекцією в Сумській області 15.11.2021 проведено позапланову перевірку дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища в діяльності КП «ВУВКГ» м. Конотоп, у ході якої також виявлено факт скидання забруднюючих речовин зі зворотними водами в поверхневий водний об`єкт (р. Єзуч) по випуску №1 з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скиду по азоту амонійному, ХСК, хлоридам, фосфатам.

За результатами перевірки складено акт № 545/04 від 26.11.2021, який підписано представниками відповідача без зауважень.

Під час проведення вказаних перевірок інспекторами Державної екологічної інспекції в Сумській області за участю представників КП «ВУВКГ» м. Конотоп відбиралися проби води в р. Єзуч (випуск №1), що відображено в актах відбору властивостей вод: № 36-03-21 від 31.03.2021, № 94-11-21 від 02.11.2021, № 106-11-21 від 22.11.2021.

У подальшому, відділом інструментально-лабораторного контролю ДЕІ в Сумській області проведено відповідні дослідження відібраних зразків, результати яких відображено в протоколах: № 36-04-21 від 05.04.2021; № 94- 11-21 від 08.11.2021; № 106- 11-21 від 24.11.2021, № 106-11-21_1 від 29.11.2021.

За результатом проведених документальних перевірок та даних отриманих внаслідок інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Сумській області в межах компетенції проведено розрахунок розміру шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу, внаслідок наднормативного скиду КП «ВУВКГ» м. Конотоп забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами який становить 1335448 грн 44 коп.

Крім того, за фактом наднормового скиду КП «ВУВКГ» м. Конотоп забруднюючих речовин зі зворотними водами в поверхневий водний об`єкт (р. Єзуч) по випуску №1 з перевищенням встановлених нормативів гранично допустимого скиду СВ Конотопським РВП ГУНП в Сумській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42021200000000244 від 22.12.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 242 КК України.

Під час досудового розслідування вказаного провадження проведено судову інженерно - екологічну експертизу, у ході проведення якої серед інших документів експертом досліджувалася розрахунок розміру шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу, внаслідок наднормативного скиду КП «ВУВКГ» м. Конотоп забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами проведеного за результатом перевірок відображених в актах № 157/04 від 09.04.2021, № 545/04 від 15.11.2021, № 568/04 від 26.11.2021.

Висновком експерта № СЕ-19/125-22/5048-ЕЛ від 07.11.2022, фактично підтверджено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод), внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС КП «ВУВКГ» м. Конотоп, проведений Державною екологічною інспекцією у Сумській області по азоту амонійному, ХСК, фосфатам. Крім того під час дослідження вказаних матеріалів перевірок експерт дійшов до висновку про наявність шкоди навколишньому природному середовищу у розмірі 547605 грн 09 коп. у зв`язку з перевищенням нормативів ГДС по хлоридам та БСК5, які не відображено Державною екологічною інспекцією у Сумській області в своєму розрахунку.

Таким чином, згідно з висновком експерта в наслідок виявлених Державною екологічною інспекцією в Сумській області скидів забруднюючих речовин КП «ВУВКГ» м. Конотоп у період часу з 31.03.2021 по 22.11.2021 зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, в поверхневий водний об`єкт (р. Єзуч) випуск №1 в м. Конотоп Сумської області розмір екологічного збитку (шкоди завданої довкіллю) складає 1883093 грн 53 коп.

З метою забезпечення відшкодування вказаної шкоди Державною екологічною інспекцією у Сумській області 15.12.2021 скеровано відповідачу претензію № 116/13-21 та запропоновано в добровільному порядку відшкодувати збитки, заподіяні державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів.

Відповідач у добровільному порядку збитки в загальному розмірі 1 883 093 грн 53 коп. не відшкодував, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Мотиви і джерела права, з яких виходить апеляційний суд при ухваленні судового рішення

Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором у даній справі

Відповідно до частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави в разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною четвертою статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень.

Частинами першою, третьою статті 4 ГПК України визначено, що право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до частин третьої та четвертої статті 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує: 1) в чому полягає порушення інтересів держави, 2) необхідність їх захисту, 3) визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає 4) орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах.

Виходячи з системного аналізу наведених правових норм, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. При цьому, в кожному конкретному випадку прокурор при зверненні до суду з позовом повинен довести існування обставин порушення або загрози порушення інтересів держави.

В контексті зазначеного слід також враховувати, окрім іншого, й рішення Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 №3-рп/99.

Так, Конституційний Суд України, з`ясовуючи поняття "інтереси держави", визначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорони землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання тощо.

Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (ч. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України).

Європейський Суд з прав людини також звертав увагу на категорії справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, п. 35) Європейський Суд з прав людини висловив таку думку (неофіційний переклад): "сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".

Згідно з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у пунктах 38, 40, 43 постанови від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об`єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо. Прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Місцевим господарським судом вірно встановлено, що Керівник Конотопської окружної прокуратури, звертаючись з позовом в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції України у Сумській області, зазначив підставою свого звернення та представництва інтересів держави те, що позивачем як органом, уповноваженим на здійснення відповідних функцій держави у спірних правовідносинах, не вжито належних заходів щодо усунення порушень в межах своїх повноважень, в тому числі шляхом звернення до суду.

В підтвердження чого прокурором надано листи № 50-1065 вих. 23 від 21.02.2023, № 50-1247 вих. 23 від 06.03.2023, № 50-692 вих. 23 від 03.02.2022, № 50-1399 вих. 22 від 10.05.2022 до Державної екологічної інспекції у Сумській області з проханням повідомити прокуратуру про можливість самостійно звернутися до суду з позовною заявою щодо стягнення з відповідача заподіяної навколишньому природному середовищу шкоди внаслідок скиду недостатньо очищених стічних вод. А також листами №732/10-22 від 18.05.2022, №399/10-22 від 09.02.2022, №369/10-22 від 23.02.2023, в яких Державна екологічна інспекція України у Сумській області зазначила про неможливість самостійного звернення з позовом у зв`язку з відсутністю коштів для сплати судового збору.

При цьому, прокурор в позові констатував, що Державна екологічна інспекція України у Сумській області є органом уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах.

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 №275 (надалі Положення), Державна екологічна інспекція України є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра енергетики та захисту довкілля і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно з п.7 Положення Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань (пп. 2 п. 4 Положення): здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України вимог законодавства, у тому числі про охорону, раціональне використання вод та відтворення водних ресурсів, зокрема (п «в» пп.2 п.4 Положення); пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами (пп.8 п.4 Положення).

У свою чергу, згідно з пунктами 1 Положення про Державну екологічну інспекцію у Сумській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 02.02.2021 № 52, Державна екологічна інспекція у Сумській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України, який діє у складі Держекоінспекції України і їй підпорядковується. Повноваження Держекоінспекції поширюються у межах Сумської області.

У справі, що розглядається, прокурором порушення інтересів держави обґрунтовано заподіянням навколишньому природному середовищу шкоди внаслідок скиду відповідачем недостатньо очищених стічних вод та нездійснення уповноваженим державним органом дій із примусового стягнення завданих збитків.

Суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прокурор правильно визначив екологічну інспекцію позивачем, оскільки вона є уповноваженим органо держави у сфері охорони навколишнього природного середовища, втім, яка не звернулася до суду з позовом про стягнення збитків після отримання інформації від прокурора про наявні порушення. При цьому вірно враховано виключність випадку можливості представництва прокуратурою інтереси держави в суді у зв`язку з неналежним здійсненням позивачем захисту інтересів територіальної громади в спірних правовідносинах.

Доводи апелянта про неправомірне визнання судом права за прокуратурою звертатись до суду в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Сумській області, - відхиляються судовою колегією, оскільки достатньо обґрунтованою підставою для пред`явлення прокуратурою позову є невжиття компетентним органом жодних заходів із усунення порушення інтересів держави. При цьому, визнання/невизнання позивачем обґрунтованість позовних вимог жодним чином не впливає на здійснення прокуратурою представницьких функцій, визначених частиною третьою статті 23 Закону України "Про прокуратуру".

Щодо суті позовних вимог

Згідно із статтями 68, 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 44 Водного кодексу України (далі - ВК України) передбачено, що водокористувачі зобов`язані, зокрема, дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших вимог щодо впорядкування своєї території; здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу.

Частиною 1 ст. 48 ВК України визначено, що спеціальне водокористування - це забір води з водних об`єктів із застосуванням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забруднюючих речовин у водні об`єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особами насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для господарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промислових, транспортних, енергетичних, рибогосподарських (у тому числі для цілей аквакультури) та інших державних і громадських потреб.

За змістом статті 49 ВК України спеціальне водокористування є платним та здійснюється на підставі дозволу на спеціальне водокористування. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюється ліміт забору води, ліміт використання води та ліміт скидання забруднюючих речовин.

Статтею 110 ВК України передбачено, що порушення водного законодавства тягне за собою дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно з законодавством України.

Відповідальність за порушення водного законодавства несуть особи, винні у недотриманні, зокрема умов дозволу або порушенні правил спеціального водокористування.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодування позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди передбачено ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Підставою відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду. Для відшкодування завданої шкоди необхідно довести такі факти як: протиправна поведінка боржника, збитки, причинний зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вина.

Наявність усіх зазначених умов є обов`язковим для прийняття судом рішення про відшкодування шкоди. Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

У деліктних правовідносинах саме на позивача (прокурора) покладається обов`язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. В свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях (діях його працівників) відсутня вина у заподіянні шкоди.

Питання про наявність або відсутність причинного зв`язку між протиправною поведінкою особи і шкодою має бути вирішено судом шляхом оцінки усіх фактичних обставин справи.

Шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, повинна відшкодовуватись у розмірах, які визначаються на підставі затверджених у встановленому порядку методик обрахування розмірів шкоди, що діють на час здійснення порушення або, у разі неможливості встановлення часу здійснення порушення, - на час його виявлення.

Порядок визначення розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, встановлено Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженою наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України № 389 від 20.07.2009 р. (далі - Методика).

Відповідно до п. 2.1 Методики наднормативними скидами забруднюючих речовин у водний об`єкт, зокрема вважаються скиди зі зворотними водами забруднюючих речовин з перевищенням встановлених нормативів ГДС, що підлягають нормуванню згідно із законодавством, або таких, що не підлягають нормуванню згідно із законодавством.

За змістом п. п. 2.2 -2.4 Методики факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за результатами інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки фізичних осіб, фізичних осіб - підприємців та юридичних осіб та розрахунковим методом.

При визначенні наднормативних скидів забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами використовуються розрахункові методи або результати інструментально-лабораторних вимірювань.

З моменту встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення проби води відбираються не менше трьох разів.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що під час проведення перевірок дотримання законодавства про охорону навколишнього природного середовища в діяльності КП «ВУВКГ» м. Конотоп інспекторами Державної екологічної інспекції в Сумській області за участю представників вказаного підприємства відбиралися проби води в р. Єзуч (випуск №1), що відображено в актах відбору властивостей вод: № 36-03-21 від 31.03.2021, № 94-11-21 від 02.11.2021, № 106-11-21 від 22.11.2021.

Представниками вказаного підприємства підписано ці акти без зауважень, що свідчить про дотримання вимоги методики на інших нормативно правових актів працівниками Державної екологічної інспекції в Сумській області.

Посилання апелянта на недоліки процедури відбору проб не можуть бути враховані судом, оскільки не доводять існування обставин впливу на результати лабораторного аналізу, зокрема, на достовірність вимірювання концентрації забруднюючої речовини в конкретному зразку (пробі) води, зауважень щодо відбору яких представником відповідача в актах не відображено.

Як вже зазначалось, відділом інструментально-лабораторного контролю ДЕІ в Сумській області проведено відповідні дослідження відібраних зразків, результати яких відображено в протоколах: № 36-04-21 від 05.04.2021; № 94- 11-21 від 08.11.2021; № 106- 11-21 від 24.11.2021, № 106-11-21_1 від 29.11.2021.

За результатом проведених документальних перевірок та даних отриманих внаслідок інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Сумській області на підставі Методики проведено розрахунок розміру шкоди заподіяної навколишньому природному середовищу, внаслідок наднормативного скиду КП «ВУВКГ» м. Конотоп забруднюючих речовин у водний об`єкт зі зворотними водами. Розмір зазначеної шкоди позивачем визначено в розмірі 1 335 448,44 грн.

Поряд з цим, за результатами проведеного в рамках досудового розслідування у кримінальному провадженні №42021200000000244 експертного дослідження встановлено, що проведений позивачем розрахунок здійснено без врахування деяких забруднюючих речовин (хлориду та БСК5), що містились в протоколах вимірювання, складених за результатами відбору проб води під час проведення перевірки. Наведене стало підставою для визначення експертом Чернігівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру розміру завданої відповідачем шкоди в сумі 1 883 093, 53 грн.

За встановленого, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що сам факт обчислення працівниками Державної екологічної інспекції в Сумській області збитків у меншому розмірі, ніж це здійснено експертом, не свідчить про їх відсутність та про неможливість перевірки їх наявності іншим чином, оскільки експертом та працівниками Державної екологічної інспекції в Сумській області здійснювалися розрахунки на підставі відповідних актів відбору проб та протоколів вимірювання складеними працівниками Державної екологічної інспекції в Сумській області, що свідчить про об`єктивну наявність обчислених збитків.

Висновком експерта № СЕ-19/125-22/5048-ЕЛ від 07.11.2022 фактично підтверджено розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод), внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС КП «ВУВКГ» м. Конотоп, проведений Державною екологічною інспекцією у Сумській області по азоту амонійному, ХСК, фосфатам.

Суд першої інстанції, надаючи оцінку вищенаведеному доказу, встановив, що він відповідає вимогам Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 03.11.1998 № 705/3145 та вимогам ст. ст. 98, 101 ГПК України та безпосередньо стосується дослідження обставин, які входять до предмета доказування по даній справі.

Проте, в апеляційній скарзі сторона ставить під сумнів експертний висновок, оскільки близькість інженерно- екологічної експертизи до обставин справи та предметної галузі ще не доводить дійсну відповідність такої експертизи конкретній потребі, а отже, ставить під сумнів кваліфікацію експерта в даній сфері.

В змісті такої аргументації, апеляційна інстанція вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно з частинами першою, другою 98 ГПК України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань.

У відповідності до п. 1.2.2. Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 03.11.1998 № 705/3145 (зі змінами та доповненнями), (далі - Інструкція) загальна категорія інженерно-технічних експертиз поділяється на окремі види, до яких належить, зокрема, інженерно-екологічна експертиза.

Згідно п. 11.1. Інструкції об`єктом інженерно-екологічної експертизи є матеріальні і матеріалізовані джерела інформації, що містять фактичні дані про обставини надзвичайної екологічної ситуації, у тому числі речові докази, фрагменти місця події, устаткування, комунікації, засоби виробництва, що забезпечують екологічно безпечне функціонування підприємства, а також будь-які інші обставини події, зафіксовані (описані, відображені у схемах, фотографіях, планах тощо) в матеріалах справи.

Зі змісту експертного висновку вбачається, що проведення судової експертизи доручено судовому експерту сектору земельних та екологічних досліджень відділу будівельних, земельних, екологічних досліджень та оціночної діяльності Чернігівського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України Лапотку Максиму Геннадійовичу, який має вищу освіту за спеціальністю «Екологія», кваліфікацію судового експерта з правом проведення інженерно-екологічної експертизи за експертною спеціальністю 10.19. «Дослідження обставин та організаційно-технічних причин і наслідків впливу техногенних джерел на об`єкти довкілля» (свідоцтво № 18445, видане ЕКК МВС 13.12.2021). Експерт повідомлений про кримінальну відповідальність.

На дослідження експерта було надано перелік документів, а саме спеціальний дозвіл на водокористування, акти екологічної інспекції, акти відбору пробу, протоколи вимірювань показників складу та властивостей вод, тощо.

Колегія суддів, при перевірці й оцінці експертного висновку, з`ясовано, що на дослідження експерта була надано достатньо матеріалів для складання висновку, експертом надано відповіді на поставлені питання в межах його кваліфікаційної спеціалізації та на підставі тієї сукупності документів, що давали можливість надати власне заключення. Також судом встановлено узгодженість між дослідницькою частиною та підсумковим висновком експертизи; обґрунтованість експертного висновку та його узгодженість з іншими матеріалами справи. Експертом фактично підтверджено розрахунок розмірів відшкодування збитків з коригуванням арифметичної складової. Тобто висновок стосується предмета спору.

В контексті викладеного, колегія визнає не переконливими доводи апеляційної скарги про відсутність у експерта спеціальних знань у відповідній сфері, позаяк вони не були підтверджені жодними документальними доказами. Відсутність у експерта кваліфікації із визначення, зокрема, розміру шкоди на підставі представлених йому документів Судом не встановлено.

До того ж, як слушно зауважено у відзиві на апеляційну скаргу, відповідач під час розгляду справи не скористався своїм правом на проведення додаткової експертизи задля спростування відомостей висновку, представленого прокуратурою. Рішення суду не можуть ґрунтуватися на бездоказових припущеннях тієї чи іншої сторони.

Матеріалами справи підтверджується, що дозволом на спеціальне водокористування № 137/СМ/49д-20 від 16.12.2020 встановлений для відповідача допустимий обсяг скиду вод по Випуску №1 у розмірі 329,16 м3 /год., 2874,711 тис. м3/рік та фактичний обсяг скидання зворотних (стічних) вод - 194,83 м3/год. (згідно з розробленими нормативами ГДС).

Розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, у даній справі здійснено за формулою, що наведена в п. 7.1 Методики.

Одним з основних елементів розрахунку збитків являється маса наднормативного скиду забруднюючої речовини у водний об`єкт зі зворотними водами внаслідок перевищення встановленого нормативу ГДС, розрахунок якого здійснюється за формулою №1, визначеною 5.1. Методики, на підставі відомостей лабораторних досліджень відібраних проб.

Питання дотримання вимог Методики при проведенні вказаного розрахунку, як вірно було констатовано судом попередньої інстанції, вивчалося експертом під час проведення судової інженерно - екологічної експертизи. З абз. 2 п.5 висновку експерта № СЕ-19/125-22/5048-ЕЛ від 07.11.2022 вбачається, що розрахунок розмірів відшкодування збитків, заподіяних водним об`єктам (крім морських вод) внаслідок скидів забруднюючих речовин зі зворотними водами з перевищенням встановленого нормативу ГДС, КП ВУВКГ в поверхневий водний об`єкт (р. Єзуч) з Випуску № 1, в м. Конотоп Сумської області, що проведений Державною екологічною інспекцією у Сумській області, відповідає Методиці розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання - водних ресурсів, затвердженої Міністерством охорони навколишнього природного середовища України від 20.07.2009 № 389.

Відповідачем достатньо обґрунтованими доводами та доказами вірність проведеного розрахунку завданої природному навколишньому середовищу збитків не спростовно.

Посилання відповідача на відсутність його вини через те, що він не є власником очисних спору, а перевищення нормативів ГДС було зумовлено зношеністю очисних споруд та відсутністю оборотних кошів підприємства для фінансування вказаних робіт з їх ремонту, також не можуть бути враховані судом, оскільки відповідач являється суб`єктом господарювання, який на власний ризик здійснює підприємницьку діяльність пов`язану з водопостачанням, водовідведенням з метою отримання прибутку та несе повну відповідальність за її результати.

Діяльність КП «ВУВКГ» м. Конотоп має відповідати вимогам Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України затвердженими наказом Держжитлокомунгоспу України від 05.07.1995 № 30 (далі - Правила), за змістом п. 2.1.3 яких технічна експлуатація систем водопостачання та водовідведення повинна забезпечувати безперебійну і надійну роботу всіх споруд при високих техніко - економічних і якісних показниках з урахуванням вимог охорони водойм від забруднення стічними водами і раціонального використання водних ресурсів.

Відповідно пункту 2.1.6. Правил до функцій КП «ВУВКГ» м. Конотоп входять розробка планів ремонту споруд і устаткування згідно із системою планово-попереджувального ремонту (ППР); отримання дозволу на спецводокористування із затвердженими нормативами гранично допустимих скидів (надалі - ГДС), забезпечення виконання заходів щодо досягнення ГДС, контроль за якістю води водоприймача вище та нижче місця скиду стічних вод; розрахунок і вчасне внесення платежів зазабруднення навколишнього природного середовища.

З метою здійснення господарської діяльності та отримання прибутку КП «ВУВКГ» м. Конотоп, 16.12.2020 отримано дозвіл на спеціальне водокористування №137/СМ/49д-20 в якому зазначено перелік природоохоронних заходів, які необхідно вжити відповідачу. Зокрема, відповідач зобов`язаний не допускати забруднення поверхневих та підземних вод (п.1); дотримуватись розроблених нормативів ГДС, не менше ніж один раз на квартал здійснювати вимірювання показників якості стічних вод (п.3); налагодити ефективну роботу очисних споруд, з терміном виконання 2021 рік (п.7).

Отже, як слушно зазначено судом, отримавши вказаний дозвіл та подавши документи для його надання саме КП «ВУВКГ» м. Конотоп, а не Конотопська міська рада взяло на себе обов`язок налагодити роботу очисних споруд.

Матеріалами справи підтверджується, що за результатами проведених у 2021 році Державною екологічною інспекцією в Сумській області перевірок, КП «ВУВКГ» Конотоп, надано приписи № 78/04 від 09.04.2021, № 289/04 від 15.11.2021, № 300/04 від 26.11.2021, в яких поставлено вимогу провести налагоджувальні та ремонтні - відновлювальні роботи на очисних спорудах, з метою недопущення скиду стічних вод з перевищенням нормативу ГДС. На даний час вказані приписи залишаються не виконаними.

Крім того, у період з 2015 по 2021 роки вказаним контролюючим органом загалом надано 7 приписів на адресу відповідача щодо налагодження роботи очисних споруд, жодний з приписів не оскаржено в судовому порядку, що свідчить про визнання порушень вказаним підприємством. Тобто КП «ВУВКГ» м. Конотоп протягом 6 років не вжито дієвих заходів щодо налагодження роботи очисних споруд.

Підсумовуючи вищенаведене в сукупності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про стягнення з відповідача завданої ним шкоди у заявленому розмірі у зв`язку із доведеністю наявності всіх складових складу цивільного правопорушення: протиправна поведінка, яка виявилась у скиді забруднюючих речовин зі зворотними водами в поверхневий водний об`єкт (р. Єзуч) з перевищенням встановлених у дозволі нормативів в період з 31.03.2021 по 22.11.2021; причинний зв`язок між шкодою і протиправною поведінкою відповідача, адже шкода виступає об`єктивним наслідком поведінки відповідача через недотримання вимог природоохоронного законодавства; самої шкоди. Відповідач відсутність своєї вини належними доказами не довів.

Отже, надавши оцінку наявним у справі доказам, доводам та запереченням сторін, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача шкоди, завданої державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства, в розмірі 1 883 093, 53 грн. Зазначені висновки доводами апеляційної скарги не спростовано.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно до статті 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Нормою ст. 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За результатами апеляційного перегляду справи колегія суддів встановила, що оскаржене рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства, при повному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, підстави для його зміни чи скасування в розумінні приписів статті 277 ГПК України відсутні. Натомість викладені в апеляційні скарзі доводи не спростовують вірних висновків суду першої інстанції, а тому в її задоволенні слід відмовити.

Судові витрати

Згідно вимог статті 129 ГПК України, у зв`язку із відмовою у задоволенні апеляційної скарги судові витрати покладаються на апелянта.

Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Сумської області від 05.06.2023 у справі № 920/308/23 залишити без змін.

Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано, - 29.04.2024.

Головуючий суддя В.А. Корсак

Судді О.О. Євсіков

С.О. Алданова