ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
ПОСТАНОВА
(додаткова)
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" квітня 2024 р. Справа№ 910/7297/23
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
секретар судового засідання - Прокопенко О.В.
учасники справи 24.04.2024 не з`явились
розглянувши клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "УВС Інжиніринг"</a>
про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на правничу допомогу
за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг"
на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 (повний текст рішення складено 22.12.2023)
у справі №910/7297/23 (суддя Мандриченко О.В.)
за первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "УВС Інжиніринг"</a>;
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг";
про стягнення 514 730,55 грн
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг";
до Товариства з обмеженою відповідальністю "УВС Інжиніринг"</a>;
про стягнення 658 855,10 грн
УСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 у справі №910/7297/23 первісний позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 146, ідентифікаційний код 31662864) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УВС Інжиніринг"</a> (02660, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 87, офіс 21, ідентифікаційний код 43516505) 514 730 (п`ятсот чотирнадцять тисяч сімсот тридцять) грн 55 коп. заборгованості та 7 720 (сім тисяч сімсот двадцять) грн 96 коп. витрат по сплаті судового збору. У задоволенні зустрічного позову відмовлено повністю.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" подало апеляційну скаргу, у якій просив прийняти до розгляду цю апеляційну скаргу на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 у справі № 910/7297/23 та відкрити апеляційне провадження; апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРХОЛДІНГ" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 у справі № 910/7297/23 - задовольнити повністю; скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 у справі № 910/7297/23 - повністю; ухвалити нове судове рішення, яким: у задоволенні первісного позову ТОВ "УВС ІНЖИНІРИНГ" до ТОВ "ІНТЕРХОЛДІНГ" про стягнення 514 730,55 грн відмовити повністю; зустрічний позов ТОВ "ІНТЕРХОЛДІНГ" до ТОВ "УВС ІНЖИНІРИНГ" про стягнення 658 855,10 грн - задовольнити повністю; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "УВС ІНЖИНІРИНГ"</a> (місцезнаходження: 02660, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 87, оф. 21, ідентифікаційний код 43516505) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРХОЛДІНГ" (місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 146, ідентифікаційний код 31662864) 658 855,10 грн (шістсот п`ятдесят вісім тисяч вісімсот п`ятдесят п`ять грн 10 коп.) неустойки за прострочення виконання робіт по Договору підряду №20191120/СВ від 20.11.2019; судові витрати покласти на ТОВ "УВС ІНЖИНІРИНГ".
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2024 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" на рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 у справі №910/7297/23 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 05.12.2023 у справі №910/7297/23 залишено без змін.
21.02.2024 (19.02.2024 згідно відмітки пошти) ТОВ "УВС ІНЖИНІРИНГ" подало клопотання про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на правничу допомогу у розмірі 58 679,28 грн. Дане клопотання було направлено на адресу ТОВ "ІНТЕРХОЛДІНГ".
Також, 02.04.2024 на адресу суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "УВС Інжиніринг"</a> надійшло клопотання про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на правничу допомогу. У даному клопотанні позивач просив прийняти додаткову постанову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд.146, код ЄДРПОУ 31662864) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УВС Інжиніринг"</a> (02660, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 87, офіс 21, код ЄДРПОУ 43516505) понесених судових витрат на правничу допомогу адвоката в розмірі 58 679,28 грн (п`ятдесят вісім тисяч шістсот сімдесят дев`ять гривень 28 коп.).
В додатках до заяви про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на правничу допомогу позивач надав наступні документи:
- копія договору про надання правової допомоги №26 від 21.08.2023;
- детальний опис робіт (наданих послуг), виконання адвокатом за договором про надання правової допомоги №26 від 21 серпня 2023 року;
- копія документу, що підтверджує надсилання цього клопотання з додатками Товариству з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг".
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "УВС Інжиніринг"</a> про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на правничу допомогу у справі №910/7297/23 призначено до розгляду на 24.04.2024. Надано можливість відповідачу, у строк до 23.04.2024 надати суду клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, у даній справі.
18.04.2024 через електронний суд від Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" надійшла заява/заперечення, відповідно до змісту яких Товариство просило суд прийняти заперечення ТОВ «ІНТЕРХОЛДІНГ» на клопотання ТОВ «УВС ІНЖИНІРИНГ» від 28.03.2024 та урахувати його під час розгляду справи № 910/7297/23. У задоволенні клопотання ТОВ «УВС ІНЖИНІРИНГ» від 28.03.2024 про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на правничу (правову) допомогу адвоката у справі № 910/7297/23 - відмовити повністю. Розгляд клопотання здійснювати без участі ТОВ «ІНТЕРХОЛДІНГ» та його уповноважених представників.
У судове засідання, яке відбулося 24.04.2024 учасники справи не з`явились, про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином, через електронний суд.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 240 ГПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Оскільки під час ухвалення постанови 24.04.2024 були відсутні учасники справи, тому датою ухвалення цього судового рішення є дата його повного складення, зокрема 30.04.2024.
Розглянувши заяву ТОВ «УВС ІНЖИНІРИНГ» про ухвалення додаткового судового рішення, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, колегія суддів установила наступне.
Відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 233 ГПК України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.
Згідно з ч. 1 п. 3 ст. 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст. 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
За приписами ч. 3 - 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Порядок розподілу судових витрат визначено статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно із частинами 4, 8 статті 129 ГПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як зазначалось вище, частиною 5 ст. 126 ГПК України установлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 6 ст. 126 ГПК України).
Убачається, що ТОВ «УВС ІНЖИНІРИНГ» звертаючись із клопотанням про ухвалення додаткового рішення про відшкодування судових витрат на правничу (правову допомогу) адвоката надало суду договір про надання правової допомоги від 21.08.2023 №26, укладеного між ТОВ «УВС ІНЖИНІРИНГ» (клієнт) та адвокатом Роїк В.І. (адвокат), що діє на підставі свідоцтва про право заняття адвокатською діяльністю КВ №001207 від 14.06.2021. Відповідно до умов даного договору, клієнт доручає, а адвокат приймає на себе обов`язок надавати клієнту консультації з питань комерційної діяльності, управління підприємством, цивільного, господарського, податкового, кримінального та іншого законодавства України, представляти інтереси клієнта та захищати його майнові та немайнові права в судах, в органах досудового розслідування, прокуратурі, державній виконавчій службі та інших державних та недержавних органах і установах, а також у взаємовідносинах з фізичними особами в рамках розгляду господарської справи №910/7297/23, провадження за якою відкрито Господарським судом м. Києва.
Пунктом 3.3. даного договору визначено, що вартість робіт за цим договором визначається складає 58 679,28 грн. Повноваження адвоката Роїк В.І. підтверджуються ордером від 21.08.2023 №1342551.
Відповідно до наданого детального опису адвокатом Роїк В.І. було надано наступні послуги:
- ознайомлення з матеріалами справи №910/7297/23;
- дослідження сучасного стану судової практики включно з правовою позицією Верховного Суду з питань, зазначених в позовній заяві ТОВ "УВС ІНЖИНІРИНГ" та відзиву на неї ТОВ "ІНТЕРХОЛДІНГ", зустрічної позовної заяви ТОВ "ІНТЕРХОЛДІНГ" та відзиву на неї ТОВ "УВС ІНЖИНІРИНГ", заяв, клопотань та доказів наданих сторонами;
- складання системи захисту інтересів ТОВ "УВС ІНЖИНІРИНГ" в господарській справі №910/7297/23;
- дослідження рішення Господарського суду міста Києва від 05 грудня 2023 року у справі № 910/7297/23 на предмет його законності і обґрунтованості. Надання роз`яснення керівництву Товариства з обмеженою відповідальністю "УВС ІНЖИНІРИНГ"</a> стосовно можливості апеляційного оскарження названого рішення сторонами у справі;
- дослідження апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРХОЛДІНГ" на предмет відповідності вимог і аргументації цієї апеляційної скарги нормам чинного Законодавства України та правовій позиції Верховного Суду в подібних справах;
- складання, надсилання Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРХОЛДІНГ" та подання до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРХОЛДІНГ" на рішення Господарського суду міста Києва від 05 грудня 2023 року у справі №910/7297/23;
- захист прав і законних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "УВС ІНЖИНІРИНГ"</a> в судовому засіданні під час розгляду справи №910/7297/23 включно із часом, витраченим на дорогу до суду;
- складання, надсилання на адресу ТОВ "ІНТЕРХОЛДІНГ" і подання до Північного апеляційного господарського суду клопотання про ухвалення додаткового рішення з додатками.
Відповідно до ч. 3 ст. 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
При цьому, витрати на професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03.10.2019.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (наприклад, рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України, заява №19336/04, п. 269).
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 11.05.2018 у справі №910/8443/17 та у практиці Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, відзначено у п. 95 рішення у справі "Баришевський проти України" від 26.02.2015, п.п.34-36 рішення у справі "Гімайдуліна і інших проти України" від 10.12.2009, п.80 рішення у справі "Двойних проти України" від 12.10.2006, п.88 рішення у справі "Меріт проти України" від 30.03.2004.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).
Таку правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі установленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність, ураховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
У постанові Об`єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 Верховний Суд зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Об`єднана палата Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду у постанові від 03.10.2019 № 922/445/19 зазначила, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України. Разом із тим, у частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Як зазначалось вище, частиною 5 ст. 126 ГПК України установлено, що у разі недотримання вимог ч. 4 ст. 126 ГПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (ч.ч. 5-6 ст. 126 ГПК України).
Правову позицію щодо права суду зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони, викладено в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі №902/347/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19.
Таким чином, визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі установленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність, враховуючи при цьому положення законодавства щодо критеріїв визначення розміру витрат на правничу допомогу.
Не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Подібний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Оскільки зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, відповідно до частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України можливе виключно на підставі клопотання заінтересованої сторони з підстав недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт, суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена в постановах об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19, від 22.11.2019 у справі № 902/347/18, від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, від 06.12.2019 у справі № 910/353/19).
Стосовно детального опису наданого ТОВ "УВС Інжиніринг" колегія суддів зазначає, що розподіл судових витрат здійснюється за перегляд рішення суду першої інстанції у суді апеляційної інстанції, і за результатами даного перегляду оскаржуване рішення суду першої інстанції було залишено без змін.
Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування при вирішення заяви сторони. Так, у частині третій статті 126 та частині восьмій статті 129 ГПК України визначено особливості доказування розміру витрат на професійну правничу допомогу.
Згідно з положеннями частини третьої статті 126 ГПК України для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Отже, у детальному описі робіт ТОВ "УВС Інжиніринг" зокрема зазначило наступні послуги:
- дослідження сучасного стану судової практики включно з правовою позицією Верховного Суду з питань, зазначених в позовній заяві ТОВ "УВС ІНЖИНІРИНГ" та відзиву на неї ТОВ "ІНТЕРХОЛДІНГ", зустрічної позовної заяви ТОВ "ІНТЕРХОЛДІНГ" та відзиву на неї ТОВ "УВС ІНЖИНІРИНГ", заяв, клопотань та доказів наданих сторонами;
- складання системи захисту інтересів ТОВ "УВС ІНЖИНІРИНГ" в господарській справі №910/7297/23;
- дослідження рішення Господарського суду міста Києва від 05 грудня 2023 року у справі № 910/7297/23 на предмет його законності і обґрунтованості. Надання роз`яснення керівництву Товариства з обмеженою відповідальністю "УВС ІНЖИНІРИНГ"</a> стосовно можливості апеляційного оскарження названого рішення сторонами у справі.
Однак, колегія суддів зазначає, що наведені вище послуги стосуються послуг наданих у суді першої інстанції і не стосуються розгляду справи у суді апеляційної інстанції, оскільки правова позиція ТОВ "УВС ІНЖИНІРИНГ" вже сформована, що підтверджується відзивом на апеляційну скаргу, у якому останній просив суд залишити без змін рішення Господарського суду м. Києва від 05.12.2023 у справі №910/7297/23.
Стосовно наведених послуг, як «складання, надсилання на адресу ТОВ "ІНТЕРХОЛДІНГ" і подання до Північного апеляційного господарського суду клопотання про ухвалення додаткового рішення з додатками» колегія суддів зазначає наступне.
Об`єднана палата Верховного Суду у своїй постанові від 02.02.2024 №910/9714/22 зазначала, що заява про стягнення/розподіл судових витрат є фактично заявою про подання доказів щодо витрат, які понесені стороною у зв`язку з необхідністю відшкодування правової допомоги, а тому витрати на підготовку такої заяви не підлягають відшкодуванню.
Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що вищенаведена послуга не підлягає відшкодуванню.
Стосовно наведених у детальному описі послуг, як:
- ознайомлення з матеріалами справи;
- дослідження апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРХОЛДІНГ" на предмет відповідності вимог і аргументації цієї апеляційної скарги нормам чинного Законодавства України та правовій позиції Верховного Суду в подібних справах;
- складання, надсилання Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРХОЛДІНГ" та подання до Північного апеляційного господарського суду відзиву на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРХОЛДІНГ" на рішення Господарського суду міста Києва від 05 грудня 2023 року у справі №910/7297/23;
- захист прав і законних інтересів Товариства з обмеженою відповідальністю "УВС ІНЖИНІРИНГ"</a> в судовому засіданні під час розгляду справи №910/7297/23 включно із часом, витраченим на дорогу до суду, колегія суддів зазначає наступне.
Як вже було зазначено вище, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати суду при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
Зокрема, згідно з положеннями частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Отже, в силу приписів наведених вище норм, для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має ураховувати складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.
Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:
- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);
- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);
- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).
Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:
1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 126 ГПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;
2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України (а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.
Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими урегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 ГПК України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України.
Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правилами статті 86 ГПК України, суд і ухвалює рішення в цій частині.
Отже, колегія суддів вирішуючи питання щодо відшкодування судових витрат, у даному випадку позивача за первісним позовом, в межах доводів та вимог заяви, а також з урахуванням заперечень відповідача за первісним позовом, які викладені у клопотанні про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, дійшла висновку про обґрунтованість заявлених вимог позивача за первісним позовом наведених у заяві у сумі 21 337,92 грн.
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір (позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).
Отже, оскільки Верховний Суд акцентує увагу, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін та з огляду на заперечення відповідача за первісним позовом щодо розміру понесених позивачем за первісним позовом витрат, суд дійшов висновку про часткове задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "УВС Інжиніринг"</a> з покладенням на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" обов`язку по відшкодуванню витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 21 337,92 грн.
Керуючись ст. 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,-
ПОСТАНОВИВ:
1. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "УВС Інжиніринг"</a> про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерхолдінг" (01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд. 146, ідентифікаційний код 31662864) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "УВС Інжиніринг"</a> (02660, м. Київ, вул. Червоноткацька, буд. 87, офіс 21, ідентифікаційний код 43516505) 21 337,92 грн витрат на професійну правничу допомогу.
3. Видачу наказу на виконання даної постанови доручити Господарському суду м. Києва.
4. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов
Суд | Північний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 30.04.2024 |
Оприлюднено | 02.05.2024 |
Номер документу | 118717506 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань підряду |
Господарське
Північний апеляційний господарський суд
Андрієнко В.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні