Постанова

від 24.04.2024 по справі 902/959/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2024 року Справа № 902/959/23

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Гудак А.В.

судді Петухов М.Г.

судді Мельник О.В.

секретар судового засідання Новосельська О.В.

за участю представників:

позивача: Довгань О.О. адвокат

відповідача 1: Варцаба С.А. адвокат

відповідача 2: не з"явився

третіх осіб: не з"явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства "Кристал" на рішення Господарського суду Вінницької області від 04.01.2024 у справі №902/959/23 (суддя Тварковський А.А., м.Вінниця, повний текст складено 15.01.2024)

за позовом: Приватного сільськогосподарського підприємства «Кристал» (вул. Лісова, буд.6, с.Ілляшівка, Гайсинський район, Вінницька область, 24330)

до: 1) Фермерського господарства «Маол» (вул. Пирогова, буд. 39, офіс 520, м. Вінниця, 21018)

2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; АДРЕСА_2 )

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

Крижопільська селищна рада (вул. Героїв України, буд. 59, смт Крижопіль, Тульчинський район, Вінницька область, 24600);

Могилів-Подільська районна військова адміністрація Вінницької області (пл. Шевченка, 1, м. Могилів-Подільський, 24000);

Фермерське господарство «Тімур-Агро» (провулок Сонячний, буд. 6, село Широка Гребля, Хмільницький район, Вінницька область, 22065)

про скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації права суборенди та визнання права суборенди

ВСТАНОВИВ:

Приватним сільськогосподарським підприємством "Кристал" звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до Фермерського господарства "Маол" та ОСОБА_1 про:

- визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області Анцут Олександра Анатолійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.06.2020 за індексним номером 52714528;

- скасування за Фермерським господарством "Маол" державної реєстрації права суборенди земельної ділянки 0521984600:02:001:0520 площею 25,9714 га, що розташована на території Куницької сільської ради Крижопільського району Вінницької області;

- визнання права суборенди земельної ділянки кадастровий номер 0521984600:02:001:0520 площею 25,9714 га, що розташована на території Куницької сільської ради Крижопільського району Вінницької області, за приватним сільськогосподарським підприємством "Кристал".

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 04.01.2024 у справі №902/959/23 у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, Приватне сільськогосподарське підприємство "Кристал" звернулось до суду з апеляційною скаргою в якій просив суд скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 04.01.2024 у справі №902/959/23 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПСП «Кристал» задовольнити у повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги, позивач посилається на те, що під час перебування справи в провадженні суду першої інстанції, сторони не заявляли будь-яких позовних вимог щодо визнання договорів недійсними або неукладеними, в тому числі і договору за № 23 від 23.04.2020, укладеного між ПСП «Кристал» і ОСОБА_1 .

Позивач зазначає, що суд першої інстанції, обґрунтовуючи підстави відмови у позові фактично самостійно оспорив договір суборенди за № 23 від 23.04.2020, укладений між ПСП «Кристал» і ОСОБА_1 , визнавши його неукладеним та таким чином, заперечивши саму наявність у ПСП «Кристал» права суборенди і порушеного права у спорі. Щодо іншої частини позовних вимог суд відмовив не по суті цих вимог, а відмовив у самому їх розгляді як такому, таким чином проігнорувавши доводи сторони позивача і очевидні порушення законодавства допущені 15.06.2020 державним реєстратором Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області Анцутом О.А. під час реєстрації речових прав суборенди за ФГ «Маол» і припинення зазначених прав за ПСП «Кристал».

Крім того, позивач зазначає, що суд належним чином у повному обсязі не дослідив докази додані до матеріалів справи і не надав їм правову оцінку, як і доводам позивача.

Зазначаючи, що відповідач ОСОБА_1 є неналежним суб`єктом з яким укладено договір суборенди за № 23 від 23.04.2020, а натомість такий договір мав укладатися з ФГ «Тімур-Агро», яке 11.06.2019 засновано ОСОБА_1 , позивач вважає, що суд не врахував, що від моменту укладення договору оренди землі за № 507 від 20.11.2017, між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 , останній згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, є єдиною особою, за якою зареєстровано речове право оренди на земельну ділянку площею 25.9714 га, кадастровий номер 0521984600:02:001:0520, тоді як ФГ «Тімур-Агро» за собою таке речове право на спірну земельну ділянку не реєструвало.

Позивач вважає, на момент виникнення правовідносин між ним і ОСОБА_1 щодо укладення договору суборенди спірної земельної ділянки площею 25.9714 га, кадастровий номер 0521984600:02:001:0520, останній був і залишається єдиною особою, яка могла укладати договори відносно цієї земельної ділянки, а тому з врахуванням відсутності у Реєстрі речових прав будь-яких реєстрацій права суборенди за іншими особами, належним чином добросовісно та у спосіб передбачений законодавством уклало договір суборенди № 23 від 23.04.2020 і зареєструвало відповідне речове право, якого було протиправно позбавлено у подальшому. Крім того, судом на власний розсуд зроблено висновок щодо обізнаності позивача з приводу укладеного ФГ «Маол» і ОСОБА_1 договору суборенди від 15.12.2017, в той час як матеріали справи не містять будь- яких доказів зазначених обставин та зазначений факт не досліджувався судом в ході судового розгляду.

Таким чином, позивач зазначає, що реєстрація речових прав, а саме права суборенди земельної ділянки № 0521984600:02:001:0520 площею 25,9714 га за ФГ «Маол» в той час, як таке право уже було зареєстроване за позивачем, є протиправним і має бути скасованою.

Ухвалою суду від 27.02.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного сільськогосподарського підприємства "Кристал" на рішення Господарського суду Вінницької області від 04.01.2024 у справі №902/959/23. Розгляд апеляційної скарги призначено на 13 березня 2024 року.

07 березня 2024 року від Фермерського господарства "Маол" надійшов відзив в якому заперечує доводи апеляційної скарги та просить суд відмовити в повному обсязі в задоволенні апеляційної скарги Приватного сільськогосподарського підприємства "Кристал" на рішення Господарського суду Вінницької області від 04 січня 2024 року у справі №902/959/23, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді Гудак А.В. судове засідання у справі №902/959/23 - 13 березня 2024 року о 10:30 не відбулося.

Відповідна інформація щодо слухання даної справи 12.03.2024 була розміщена на сторінці суду офіційного веб-порталу "Судова влада в Україні" в мережі Інтернет.

Ухвалою суду від 18.03.2024 розгляд справи №902/959/23 призначено на 27.03.2024 року.

26 березня 2024 року Фермерським господарством «Тімур-Арго» через електронний кабінет подано заяву-пояснення в якій просив суд провести розгляд апеляційної скарги у справі № 902/959/23 у відсутність представника ФГ «Тімур-Агро» та апеляційну скаргу задовольнити у повному обсязі.

26 березня 2024 року ОСОБА_1 через електронний кабінет подано заяву-пояснення в якій просив суд провести розгляд апеляційної скарги у справі №902/959/23 у його відсутність та апеляційну скаргу задовольнити у повному обсязі.

27 березня 2024 року від Приватного сільськогосподарського підприємства "Кристал" надійшли додаткові пояснення в яких позивач додатково обґрунтував вимоги апеляційної скарги та просив суд апеляційну скаргу задовольнити. Рішення Господарського суду Вінницької області від 04.01.2024 у справі №902/959/23, скасувати. Постановити нове рішення, яким позовні вимоги ПСП «Кристал» задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні 27.03.2024 року представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та надав відповідні пояснення.

Представник відповідача-1 в судовому засіданні 27.03.2023 року заперечив доводи апеляційної скарги позивача та надав відповідні пояснення.

В судове засідання 27.03.2024 Крижопільська селищна рада, Могилів-Подільська районна військова адміністрація Вінницької області своїх представників не направили, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Ухвалою суду від 27.03.2024 розгляд справи №902/959/23 відкладено на 24.04.2024 року.

Представник позивача в судовому засіданні 24.04.2024 підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд скасувати рішення Господарського суду Вінницької області від 04.01.2024 у справі №902/959/23 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ПСП «Кристал» задовольнити у повному обсязі.

В судовому засіданні 24.04.2024 представник відповідача-1 заперечив доводи апеляційної скарги та просив суд відмовити в повному обсязі в задоволенні апеляційної скарги Приватного сільськогосподарського підприємства "Кристал" на рішення Господарського суду Вінницької області від 04 січня 2024 року у справі №902/959/23, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання 24.04.2024 ОСОБА_1 не з`явився, Крижопільська селищна рада, Могилів-Подільська районна військова адміністрація Вінницької області та Фермерське господарство «Тімур-Агро» своїх представників не направили, про день, час та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Стаття 43 ГПК України зобов`язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов`язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез`явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Згідно ст. 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності ОСОБА_1 та представників Крижопільська селищна рада, Могилів-Подільська районна військова адміністрація Вінницької області та Фермерське господарство «Тімур-Агро».

Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-1 в судових засіданнях 27.03.2024 та 24.04.2024, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Кристал задовольнити частково, а рішення Господарського суду Вінницької області від 04.01.2024 у справі №902/959/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Приватного сільськогосподарського підприємства Кристал до Фермерського господарства Маол скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову, в частині відмови у задоволенні позовних вимог Приватного сільськогосподарського підприємства Кристал до ОСОБА_1 залишити без змін, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 20.11.2017 між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі №507 терміном на 7 років щодо земельних ділянок кадастровий номер №0521984600:02:001:0519 площею 13,2439 га та кадастровий номер №0521984600:02:001:0520 площею 25,9714 га, які розташовані на території Куницької сільської ради Крижопільського району, Вінницької області. Земельні ділянки передано в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства (а.с.11-13 т.1).

Пунктом 8 договору сторони передбачили, що договір укладено на сім років з моменту укладення. Дата закінчення договору 19.11.2024 року.

Відповідно до пунктів 14, 15 договору, земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельної ділянки для ведення фермерського господарства (код цільового призначення 01.02).

15 грудня 2017 року між ОСОБА_1 (орендар) та Фермерським господарством "Маол" (суборендар) укладено договір суборенди землі (а.с.18-19 т.1).

Згідно пунктів 1-2.2 договору, орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення (землі запасу), які розташовані на території Кумицької сільської ради (за межами населеного пункту) Крижопільського району Вінницької області. В оренду передаються дві земельні ділянки, загальною площею 39,2153 га. у тому числі: рілля 13,2439 га, та 25,9714 га. В оренду передаються земельні ділянки за кадастровими номерами 0521984600:02:001:0519 та 0521984600:02:001:0520 відповідно.

Пунктом 6 договору сторони передбачили, що договір укладено строком на 7 (сім) років, але не більше строку дії Договору оренди землі 507 від 20 листопада 2017 року.

Відповідно до пунктів 12-13 договору, земельна ділянка передається в суборенду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельної ділянки - сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства.

Згідно прикінцевих положень договору, цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

На виконання вказаного договору сторонами підписано акт приймання-передачі земельної ділянки від 15.12.2017 згідно якого орендар передав, а суборендар прийняв в користування дві земельні ділянки, загальною площею 39.2153 га., у тому числі: рілля 39,2153 га. кадастрові номери земельних ділянок 0521984600:02:001:0519 та 0521984600:02:001:0520 відповідно, які розташовані на території Кумицької сільської ради Крижопільського району Вінницької області, згідно Договору суборенди землі №б/н від 06 грудня 2017 року (а.с.20 т.1).

Відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань підтверджується, що ОСОБА_1 з 11.11.2019 є співзасновником Фермерського господарства "Тімур-Агро" (а.с.175-176 т.1).

Поряд з цим 23.04.2020 між ОСОБА_1 (орендар) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Кристал" (суборендар) укладено договір суборенди №23, відповідно до якого орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером: 0521984600:02:001:0520 площею 25,9714 га, яка розташована на території Куницької сільської ради (за межами населеного пункту), Крижопільського району, Вінницької області (а.с.14-16 т.1).

Згідно п.8 договору, договір укладено до 19.11.2024.

Відповідно до пунктів 14, 15 договору, земельна ділянка передається в суборенду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельної ділянки для ведення фермерського господарства (код цільового призначення 01.02).

Згідно п.19 договору, передача земельної ділянки суборендарю здійснюється з моменту державної реєстрації права оренди.

Речове право суборенди набуте ПСП "Кристал" за цим договором було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.04.2020 (номер запису про інше речове право 36338020) (а.с. 123 зворотня сторінка).

15 червня 2020 року Фермерське господарство "Маол" звернулось до державного реєстратора із заявою про реєстрацію за Фермерським господарством "Маол" речового права суборенди земельної ділянки площею 25,9714 га з кадастровим №0521984600:02:001:0520 за укладеним із ОСОБА_1 договором суборенди від 15.12.2017 в обґрунтування якої зазначив, що державним реєстратором Стрижавської сільської ради Вінницького району Луценко Є.В. «допущено елементарну помилку» щодо не внесення права суборенди земельної ділянки за ФГ «Маол» на ділянку №0521984600:02:001:0520 загальною площею 25,9714 га, що прямо зазначена в договорі суборенди землі від 15.12.2017 (а.с.22-23 т.1).

15 червня 2020 року припинено речове право суборенди ПСП "Кристал" і на підставі рішення державного реєстратора Могилів-Подільської районна державна адміністрація Вінницької області Анцут О.А. №52714528 від 18.06.2020 за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, прийняту 15.06.2020 16:51:29 за реєстраційним номером 40003848 подану ОСОБА_2 та керуючись частиною третьою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктом 18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 проведено державну реєстрацію іншого речового права, право суборенди земельної ділянки на земельна ділянка з реєстраційним номером 1428647305219, кадастровий номер земельної ділянки 0521984600:02:001:0520 за Фермерським господарством "Маол" (а.с.21-25 т.1).

Враховуючи вищевикладене, позивач вважаючи рішення та реєстраційні дії державного реєстратора протиправними звернувся до Господарського суду Вінницької області суду з позовом до Фермерського господарства "Маол" та ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області Анцут Олександра Анатолійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.06.2020 за індексним номером 52714528; скасування за Фермерським господарством "Маол" державної реєстрації права суборенди земельної ділянки 0521984600:02:001:0520 площею 25,9714 га, що розташована на території Куницької сільської ради Крижопільського району Вінницької області; визнання права суборенди земельної ділянки кадастровий номер 0521984600:02:001:0520 площею 25,9714 га, що розташована на території Куницької сільської ради Крижопільського району Вінницької області, за Приватним сільськогосподарським підприємством "Кристал".

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки.

Статтею 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 16 Цивільного кодексу України, положення якої кореспондуються зі статтею 20 Господарського кодексу України, визначено способи захисту прав та інтересів, і цей перелік не є вичерпним. Отже, суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що не передбачено положеннями статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України.

Порушення цивільного права чи цивільного інтересу підлягають судовому захисту й у спосіб, не передбачений законом, зокрема, статтею 16 Цивільного кодексу України, статтею 20 Господарського кодексу України, але який є ефективним засобом захисту, тобто таким, що відповідає змісту порушеного права, характеру його порушення та наслідкам, спричиненим цим порушенням.

Частини перша, третя і четверта статті 13 ГПК України регламентують, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом; кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У частині першій статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно із частиною другою статті 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, позивач, звертаючись до суду з позовною заявою, на виконання у тому числі приписів статті 74 ГПК України, зобов`язаний довести наявність порушених його прав та законних інтересів, а суд, у свою чергу, перевірити доводи та докази, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і в залежності від встановленого вирішити питання про наявність чи відсутність підстав для захисту прав позивача.

Із наведеного слідує, що на позивача покладається обов`язок довести, яким чином порушується його право або законний інтерес, а суд лише після підтвердження таких доводів може надавати оцінку усім обставинам спірних відносин, оскільки відсутність порушених прав чи інтересів є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог (аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у справі №904/2734/20 від 14.09.2021).

20 листопада 2017 року між Головним управлінням Держгеокадастру у Вінницькій області та ОСОБА_1 укладено договір оренди землі №507 терміном на 7 років щодо земельних ділянок кадастровий номер №0521984600:02:001:0519 площею 13,2439 га та кадастровий номер №0521984600:02:001:0520 площею 25,9714 га, які розташовані на території Куницької сільської ради Крижопільського району, Вінницької області. Земельні ділянки передано в оренду ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства.

06 грудня 2017 року згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно на підставі договору оренди землі №507 від 20.11.2017 зареєстровано за ОСОБА_1 право оренди земельних ділянок за кадастровими номерами 0521984600:02:001:0519 площею 13,2439 га та 0521984600:02:001:0520 площею 25,9714 га, яка є предметом спору (а.с.24-25 т.1, 197-200 т.2).

15 грудня 2017 року між ОСОБА_1 (орендар) та Фермерським господарством "Маол" (суборендар) укладено договір суборенди землі (а.с.18-19 т.1). Згідно пунктів 1-2.2 договору, орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення (землі запасу), які розташовані на території Кумицької сільської ради (за межами населеного пункту) Крижопільського району Вінницької області. В оренду передаються дві земельні ділянки, загальною площею 39,2153 га. у тому числі: рілля 13,2439 га, та 25,9714 га. В оренду передаються земельні ділянки за кадастровими номерами 0521984600:02:001:0519 та 0521984600:02:001:0520.

Відповідно до пунктів 12-13 договору, земельна ділянка передається в суборенду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельної ділянки - сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що спеціальним законом, що регулює правовідносини щодо оренди (суборенди) земельних ділянок, є Закон України "Про оренду землі".

Згідно з положеннями частин першої-п`ятої статті 8 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, чинній станом на дату укладення договору суборенди 15.12.2017 року), орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором оренди або за письмовою згодою орендодавця (крім випадків, визначених законом). Якщо протягом одного місяця орендодавець не надішле письмового повідомлення щодо своєї згоди чи заперечення, орендована земельна ділянка або її частина може бути передана в суборенду. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється. Договір суборенди земельної ділянки підлягає державній реєстрації.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що з 01.01.2013 набрали чинності зміни, внесені Законом України від 11.02.2010 №1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" (далі - Закон №1878-VI), якими з тексту статей 182, 640, 657, 732, 745 ЦК України виключено посилання на державну реєстрацію правочинів, а із Закону «Про оренду землі» були виключені статті 18 та 20 про обов`язковість державної реєстрації договорів оренди землі.

У пункті 45 постанови від 23.06.2020 у справі №696/1693/15-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку про те, що державна реєстрація речового права не є державною реєстрацією договору оренди землі.

Таким чином, у зв`язку зі змінами в законодавстві з 01.01.2013 договір не міг бути зареєстрований. Натомість закон передбачає проведення державної реєстрації права оренди, зокрема, на підставі укладеного в установленому порядку договору оренди землі (частини перша та шоста статті 6 Закону України «Про оренду землі»; пункт 1 частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у редакціях, чинних на час підписання Договору).

Аналіз Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній станом на дату укладення договору суборенди 15.12.2017 року) з урахуванням консенсуальної природи договору оренди землі дозволяє зробити низку висновків.

Насамперед слід звернути увагу на те, що концепція розмежування дати укладення договору оренди землі і дати набрання ним чинності властива законодавству, яке діяло до 01.01.2013. Однак після описаних вище законодавчих змін слід розмежовувати момент укладення договору оренди землі (це момент досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов та підписання для договорів з 01.01.2013), з якого у його сторін виникають права і обов`язки у зобов`язальних правовідносинах, і момент виникнення на підставі вказаного правочину речового права, який пов`язаний з моментом державної реєстрації такого.

Стаття 17 Закону України «Про оренду землі» у тій самій редакції передбачає, що об`єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, Закону України «Про оренду землі» у вказаній вище редакції не визначає акт приймання-передачі як документ, яким здійснюється передання земельної ділянки, а передбачає, що таке передання відбувається шляхом державної реєстрації речового права оренди. Відтак земельна ділянка вважається переданою орендарю з моменту державної реєстрації права оренди, і з цього ж моменту в нього виникає відповідне речове право.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.03.2024 у справі №902/1207/22.

З відповіді №510157 від 26.03.2024 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно сформованою засобами підсистеми ЄСІТС «Електронний суд» отриманою судом апеляційної інстанції вбачається, що 21.12.2017 Фермерським господарством "Маол" здійснена реєстрація права суборенди земельної ділянки за кадастровим номером 0521984600:02:001:0519 площею 13.2439 га (а.с. 197-200 т.2).

Згідно ч.1 ст.29 Закону України "Про Державний земельний кадастр" (у редакції, чинній станом на дату укладення договору суборенди 15.12.2017 року) відомості про суборенду, сервітут, які поширюються на частини земельних ділянок, вносяться до Державного земельного кадастру до здійснення державної реєстрації цих прав. Відомості про суборенду, сервітут, які поширюються на частини земельних ділянок, вносяться до Державного земельного кадастру на підставі заяви правонабувача, сторін (сторони) правочину, за яким виникає право суборенди, сервітуту, або уповноважених ними осіб.

З вищевказаної відповіді №510157 вбачається, що відомості про суборенду земельної ділянки за кадастровим номером 0521984600:02:001:0519 площею 13.2439 га на підставі договору суборенди землі від 15.12.2017 внесені до Державного земельного кадастру, що підтверджується відомостями з Державного земельного кадастру - дата документа 21.12.2017.

Проте, як вбачається з матеріалів справи Фермерським господарством "Маол" реєстрація права суборенди земельної ділянки за кадастровим номером 0521984600:02:001:0520 площею 25.9714 га. після укладення договору суборенди землі від 15.12.2017 не здійснювалась, як у Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, так і у Державному земельному кадастрі.

Державна реєстрація права суборенди земельної ділянки за кадастровим номером 0521984600:02:001:0520 площею 25.9714 га проведена державним реєстратором Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області Анцутом Олександром Анатолійовичем лише на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.06.2020 за індексним номером 52714528 дата реєстрації права суборенди 15.06.2020.

Тобто, відомості з реєстрації права суборенди земельної ділянки за кадастровим номером 0521984600:02:001:0520 площею 25.9714 га. у період з моменту укладення договору суборенди землі від 15.12.2017 до 15.06.2020 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.04.2023 у справі №357/8277/19 виснувала, що право оренди земельної ділянки є речовим і без державної реєстрації такого права немає правових підстав для користування відповідною земельною ділянкою.

Таким чином, враховуючи обставини відсутності у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно відомостей про реєстрації права суборенди земельної ділянки за кадастровим номером 0521984600:02:001:0520 площею 25.9714 га. у період від 15.12.2017 до 15.06.2020, між ОСОБА_1 (орендар) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Кристал" (суборендар) 23.04.2020 укладено договір суборенди №23, відповідно до якого орендар надає, а суборендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення з кадастровим номером: 0521984600:02:001:0520 площею 25,9714 га, яка розташована на території Куницької сільської ради (за межами населеного пункту), Крижопільського району, Вінницької області (а.с.14-16 т.1).

Згідно п.8 договору, договір укладено до 19.11.2024. Відповідно до пунктів 14, 15 договору, земельна ділянка передається в суборенду для ведення фермерського господарства. Цільове призначення земельної ділянки для ведення фермерського господарства (код цільового призначення 01.02). Згідно п.19 договору, передача земельної ділянки суборендарю здійснюється з моменту державної реєстрації права оренди.

Відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України (у редакції, чинній станом на дату укладення договору суборенди 23.04.2020 року) право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Згідно із частиною першою статті 19 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній станом на дату укладення договору суборенди 23.04.2020 року) право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації такого права.

Відповідно до пункту другого частини першої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній станом на дату укладення договору суборенди 23.04.2020 року) державній реєстрації прав підлягають: речові права на нерухоме майно, похідні від права власності: право оренди (суборенди) земельної ділянки.

За змістом частини першої статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній станом на дату укладення договору суборенди 23.04.2020 року) державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі, зокрема, укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації; інших документів, що відповідно до законодавства підтверджують набуття, зміну або припинення прав на нерухоме майно.

З наведених норм права вбачається, що право суборенди земельної ділянки виникає після державної реєстрації такого права, яка проводиться державним реєстратором у порядку, передбаченому Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (у редакції, чинній станом на дату укладення договору суборенди 23.04.2020 року), на підставі договору суборенди землі та інших документів, що згідно із законодавством підтверджують набуття права суборенди земельної ділянки.

Речове право суборенди набуте ПСП "Кристал" за цим договором було зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.04.2020 (номер запису про інше речове право 36338020) (а.с.123 на звороті), оскільки на момент проведення державної реєстрації права суборенди за ПСП «Кристал» у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно були відсутні жодні інші записи, які б унеможливили проведення державної реєстрації або у відповідності до законодавства вимагали б від державного реєстратора прийняття мотивованого рішення про відмову в державній реєстрації.

Поряд з цим, твердження суду першої інстанції, що договір суборенди №23 від 23.04.2020 між ОСОБА_1 та ПСП "Кристал" не відбувся в силу вимог ст.638 ЦК України, відтак є неукладеним, колегія суддів вважає безпідставним, враховуючи наступне.

Згідно п. а) ч.1 ст.14 Закону України «Про фермерське господарство» (у редакції, чинній станом на дату укладення договору суборенди 23.04.2020 року) фермерське господарство та його члени відповідно до закону мають право продавати або іншим способом відчужувати земельну ділянку, передавати її в оренду, заставу, спадщину.

Відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань підтверджується, що ОСОБА_1 з 11.11.2019 є співзасновником Фермерського господарства "Тімур-Агро", тобто є членом вказаного фермерського господарства (а.с.175-176 т.1).

Згідно приписів ст.638 ЦК України (у редакції, чинній станом на дату укладення договору суборенди 23.04.2020 року), договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 14 Закону України «Про оренду землі» (у редакції, чинній станом на дату укладення договору суборенди 23.04.2020 року), договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї зі сторін може бути посвідчений нотаріально.

Істотними умовами договору оренди землі є об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки), дата укладення та строк дії договору оренди, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (частини перша та друга статті 15 Закону України «Про оренду землі» у вказаній вище редакції).

З аналізу умов договору суборенди 23.04.2020 року вбачається, що сторонами сторони досягнуто згоди з усіх істотних умов договору оренди - об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки) пункти 1,2 договору, дата укладення та строк дії договору оренди дата договору та п.8 договору, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату пункти 9-13 договору.

Таким чином, вказане виключає кваліфікацію цього договору як неукладеного.

Відповідно до статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Станом на день розгляду даного спору як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції сторонами не було повідомлено та матеріали справи не містять доказів того, що вищевказаний договір суборенди №23 від 23.04.2020 року, був визнаний в судовому порядку недійсним.

Таким чином, враховуючи вищевикладені обставини, ПСП "Кристал" після державної реєстрації права суборенди земельної ділянки за кадастровим номером: 0521984600:02:001:0520 площею 25,9714 га, яка розташована на території Куницької сільської ради (за межами населеного пункту), Крижопільського району, Вінницької області на підставі договору суборенди №23 від 23.04.2020 року набуло право суборенди вказаної земельної ділянки відповідно до вимог чинного законодавства на момент укладення вказаного договору.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про безпідставність твердження суду першої інстанції, що Приватним сільськогосподарським підприємством "Кристал" не підтверджено право суборенди на земельну ділянку 0521984600:02:001:0520 площею 25,9714 га, що розташована на території Куницької сільської ради Крижопільського району Вінницької області, яке виникло на підставі договору суборенди №23 від 23.04.2020 та зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно - 24.04.2020 (а.с. 123 на звороті т.1).

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що наявність чинного договору суборенди землі від 15 грудня 2017 року укладено між ОСОБА_1 (орендар) та Фермерським господарством "Маол", з урахуванням вищевикладеного, не спростовує факту прамомірності реєстрації за ПСП «Кристал» права суборенди на земельну ділянку 0521984600:02:001:0520 площею 25,9714 га, що розташована на території Куницької сільської ради Крижопільського району Вінницької області на підставі договору суборенди №23 від 23.04.2020.

Разом з тим, колегія суддів враховує правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладений в постанові 18 квітня 2023 року у справі №357/8277/19, що у разі укладення договору оренди земельної ділянки в період чинності попереднього договору оренди оскаржуваний договір оренди може бути визнано недійсним.

Проте, Фермерське господарство Маол у даній справі не зверталось з зустрічним позовом до Приватного сільськогосподарського підприємства Кристал про визнання недійсним договору суборенди №23 від 23.04.2020 року.

В свою чергу, суд не може вийти за межі позовних вимог і визнати вказаний договір недійсним.

Поряд з цим, з матеріалів справи вбачається, що 15 червня 2020 року Фермерське господарство "Маол" звернулось до державного реєстратора із заявою про реєстрацію за Фермерським господарством "Маол" речового права суборенди земельної ділянки площею 25,9714 га з кадастровим №0521984600:02:001:0520 за укладеним із ОСОБА_1 договором суборенди від 15.12.2017 в обґрунтування якої зазначив, що державним реєстратором Стрижавської сільської ради Вінницького району Луценко Є.В. «допущено елементарну помилку» щодо не внесення права суборенди земельної ділянки за ФГ «Маол» на ділянку №0521984600:02:001:0520 загальною площею 25,9714 га, що прямо зазначена в договорі суборенди землі від 15.12.2017 (а.с.22-23 т.1).

15 червня 2020 року припинено речове право суборенди ПСП "Кристал" на земельну ділянку за кадастровим №0521984600:02:001:0520 загальною площею 25,9714 га.

На підставі рішення державного реєстратора Могилів-Подільської районна державна адміністрація Вінницької області Анцут О.А. №52714528 від 18.06.2020 за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень подану ОСОБА_2 головою ФГ «Маол» та керуючись частиною третьою статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», пунктом 18 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року №1127 проведено державну реєстрацію іншого речового права, право суборенди земельної ділянки на земельна ділянка з реєстраційним номером 1428647305219, кадастровий номер земельної ділянки 0521984600:02:001:0520 за Фермерським господарством "Маол" (а.с.21-25 т.1).

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент прийняття рішення державним реєстратором) державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно із п.п. 1 та 3 п.1) ч. 3 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент прийняття рішення державним реєстратором) державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах.

Відповідно до статі 11 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент винесення рішення державним реєстратором) державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав. Втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.

Колегія суддів відзначає, що для перевірки інформації з метою недопущення одночасного існування подвійної державної реєстрації прав державний реєстратор не лише вправі, а й повинен, зокрема, запитувати від відповідних органів інформацію, які відповідно до чинного на момент оформлення права законодавства проводили таке оформлення, вимагати у разі потреби подання додаткових документів тощо.

Такий обов`язок узгоджується із закріпленими частиною першою статті 3 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент прийняття рішення державним реєстратором) засадами державної реєстрації прав, зокрема гарантуванням державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження (пункт 1).

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Одночасне існування державної реєстрації кількох прав суборенди на одну земельну ділянку суперечить засадам офіційного визнання і підтвердження державою фактів виникнення прав на нерухоме майно, є порушенням чинного законодавства та інтересів позивача, за яким право суборенди земельної ділянки зареєстровано первинно та не припинялося на підставі рішення суду.

Водночас, частиною 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент прийняття рішення державним реєстратором) законодавець визначив перелік підстав, за яких державний реєстратор, встановивши їх наявність, може прийняти рішення про відмову в державній реєстрації прав. Вказані норми визначають вичерпний перелік підстав для відмови у реєстрації прав.

Згідно з пунктами 4, 5 частини 1 статті 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент прийняття рішення державним реєстратором) у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження; наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що державний реєстратор має перевірити подані для державної реєстрації документи як на предмет наявності підстав для зупинення державної реєстрації, так і на предмет наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, у межах повноважень, які надані державному реєстратору відповідно до закону. Таким чином державні реєстратори мають керуватися презумпцією правомірності правочину, встановленою у ст. 204 Цивільного кодексу України на підставі якого вже зареєстровано право суборенди.

Частинами 1, 2, 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції чинній на момент прийняття рішення державним реєстратором) встановлено, що за результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав.

У разі допущення технічної помилки (граматичної, арифметичної чи іншої помилки) під час внесення відомостей про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав державний реєстратор самостійно виправляє таку помилку, за умови що документи за результатом розгляду заяви заявнику не видавалися.

У разі якщо допущена технічна помилка, виявлена після отримання заявником документів за результатом розгляду заяви, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі заяви особи, відомості про речові права, обтяження речових прав якої містять таку помилку, а також у випадку, передбаченому підпунктом "в" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, - посадовою особою Міністерства юстиції України чи його територіальних органів.

У разі якщо допущена технічна помилка впливає на права третіх осіб, така помилка виправляється державним реєстратором виключно на підставі судового рішення.

Відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що державним реєстратором відділу державної реєстрації Могилів-Подільської районної державної адміністрації Анцутом О.А. всупереч положення ст. 24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" при виявлені вже зареєстрованого права суборенди земельної ділянки кадастровий номер №0521984600:02:001:0520 площею 25,9714 га. за ПСП «Кристал» зареєстрованого 24.04.2020 року з метою уникнення подвійної суборенди однієї земельної ділянки не відмовив у реєстрації речового права суборенди ФГ «МАОЛ» на підставі договору суборенди від 15.12.2017, укладеного між ОСОБА_1 та ФГ «МАОЛ» оскільки наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, що впливає на права ПСП «Кристал» та ФГ «МАОЛ», вніс зміни до Державного реєстру шляхом припинення 15.06.2020 речового права суборенди земельної ділянки ПСП «Кристал» своїм рішенням № 52714528, а не на підставі рішення суду відповідно до вимог ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Враховуючи в сукупності вищевикладені обставини справи та діюче на момент прийняття державним реєстратором законодавства у сфері реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, колегія суддів дійшла висновку, що рішення державного реєстратора Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області Анцут Олександра Анатолійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.06.2020 за індексним номером 52714528 та проведена на його підставі державна реєстрація права суборенди за Фермерським господарством "Маол" земельної ділянки 0521984600:02:001:0520 площею 25,9714 га, що розташована на території Куницької сільської ради Крижопільського району Вінницької області є незаконними та підлягають скасуванню.

За змістом статей 15, 16 ЦК України правовою підставою для звернення до господарського суду є захист порушених або оспорюваних прав та охоронюваних законом інтересів.

За результатами розгляду такого спору має бути визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.

Спосіб захисту може бути визначено як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату.

Належний спосіб захисту, виходячи із застосування спеціальної норми права, повинен забезпечити ефективне використання цієї норми у її практичному застосуванні гарантувати особі спосіб відновлення порушеного права або можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом. У рішенні від 31.07.2003 у справі "Дорани проти Ірландії" Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття "ефективний засіб" передбачає не лише запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

Як правило, суб`єкт порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права (пункт 5.6 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.08.2018 у справі №925/1265/16).

Так, відповідно до пунктів 1, 2 частини 3 статті 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (в редакції, чинній з 16.01.2020) відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню, крім випадків, передбачених пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону.

У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Таким чином, саме Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено спосіб захисту прав і законних інтересів при захисті права власності шляхом скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, скасування державної реєстрації та визначено обов`язок застосовувати його з одночасним набуття відповідних прав цим рішенням речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства.

А тому, вимога про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав є передумовою для такого наслідку як набуття речового права, зареєстрованого внаслідок внесення запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав).

Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства «Кристал» до Фермерського господарства «Маол» про визнання протиправним та скасування рішення державного реєстратора Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області Анцут Олександра Анатолійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.06.2020 за індексним номером 52714528; скасування за Фермерським господарством "Маол" державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки 0521984600:02:001:0520 площею 25,9714 га, що розташована на території Куницької сільської ради Крижопільського району Вінницької області; визнання за Приватним сільськогосподарським підприємством Кристал права суборенди земельної ділянки кадастровий номер 0521984600:02:001:0520 площею 25,9714 га, що розташована на території Куницької сільської ради Крижопільського району Вінницької області, є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо поданих представником позивача 27.03.2024 до суду апеляційної інстанції додаткових пояснень, судова колегія зазначає наступне.

Відповідно до ч. 5 ст. 161 ГПК України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.

Верховний Суд в постанові від 07.06.2023 у справі №906/540/22 дійшов висновку, що учасник справи може подати додаткові письмові пояснення, в тому числі і у суді касаційної інстанції, лише з дозволу суду, а не за власною ініціативою.

Колегія суддів відзначає, що в даному випадку представник позивача не просив дозволу подати додаткові пояснення, в яких ним наведені додаткові доводи щодо наявності підстав для задоволення апеляційної скарги, а суд за межами строку, визначеного статтею 266 ГПК України для подання доповнень до апеляційної скарги (у вигляді додаткових пояснень), не визнавав їх подання необхідним, а тому вказані додаткові пояснення представника позивача адвоката Довгань О.О. суд апеляційної інстанції залишає без розгляду. Дані додаткові пояснення приєднуються до матеріалів справи, але до уваги судом не беруться.

Щодо заявлених вищевказаних позовних вимог до ОСОБА_1 , судом апеляційної інстанції, враховано наступне.

У постанові від 19 грудня 2022 року у справі №359/3951/17 Верховний Суд надав правову оцінку належності відповідача у спорі про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно чи обтяження такого права за іншою особою у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Верховний Суд, зокрема, зауважив, що державна реєстрація прав проводиться державним реєстратором не з власної ініціативи, а на підставі відповідної заяви, поданої зацікавленою особою. Відносини у сфері державної реєстрації речового права виникають між суб`єктом звернення за такою послугою та суб`єктом, уповноваженим здійснювати відповідні реєстраційні дії. Належним відповідачем у справах за позовом про скасування рішення, державної реєстрації права чи обтяження має бути особа, право чи обтяження якої зареєстровано. Пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Приписами частини 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Частиною першою статті 15 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з положеннями частин першої та другої статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Таким способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Тобто, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права, і таке звернення здійснюється особою, котрій це право належить, до особи, яка порушила це право, з метою його захисту.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №910/2062/18.

Відповідно до вимог статті 14 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює диспозитивність господарського судочинства, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Частиною 1 статті 45 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами в судовому процесі є позивач і відповідач.

При цьому суд при розгляді справи має виходити зі складу осіб, які залучені до участі у справі позивачем. У разі пред`явлення позову до частини відповідачів, суд не вправі зі своєї ініціативи і без згоди позивача залучати інших відповідачів до участі у справі як співвідповідачів.

Статтею 162 ГПК України встановлено, що викладаючи зміст позовної заяви, саме позивач визначає коло відповідачів, до яких він заявляє позовні вимоги.

Належним відповідачем є особа, яка має відповідати за позовом. Тобто, відповідач - це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у справі для відповіді за пред`явленими вимогами.

Неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №278/1258/16-ц та від 25.11.2020 у справі №233/1950/19.

При цьому, пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України. Якщо позивач не заявляє клопотання про заміну неналежного відповідача (або залучення інших співвідповідачів в окремих справах згідно специфіки спірних правовідносин), суд відмовляє у задоволенні позову.

Таким чином, пред`явлення позову до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.11.2019 у справі №905/386/18 та від 13.10.2020 №640/22013/18.

Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Разом із тим, установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову є обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи. Встановивши, що позов пред`явлений до неналежного відповідача та відсутності визначенні процесуальним законом підстави для заміни неналежного відповідача належним, суд відмовляє у позові до такого відповідача.

Такий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі №523/9076/16-ц, від 20.06.2018 у справі №308/3162/15-ц, від 21.11.2018 у справі №127/93/17-ц, від 12.12.2018 у справі № 570/3439/16-ц, від 12.12.2018 у справі №372/51/16-ц, від 05.05.2019 у справі № 554/10058/17.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що належним відповідачем за позовними вимогами у даній справі є Фермерське господарство Маол за яким зареєстровано речове право суборенди земельної ділянки кадастровий номер 0521984600:02:001:0520 площею 25,9714 га, що оспорюється ПСП "Кристал". А тому, пред`явлення позову до неналежного відповідача ОСОБА_1 є самостійною підставою для відмови в задоволенні позову, оскільки відповідачем-2 не порушено речове право суборенди ПСП "Кристал" на земельну ділянку за кадастровим номером 0521984600:02:001:0520 площею 25,9714 га.

В той же час, колегія суддів зазначає, що не застосування судом першої інстації вищезагаданої практики Верховного Суду під час розгляду позовних вимог Приватного сільськогосподарського підприємства Кристал до ОСОБА_1 , не призвело до прийняття в цій частині неправильного по своїй суті судового рішення, а тому відсутні підстави для його скасування чи зміни судом апеляційної інстанції. Суд звертає увагу на те, що скасування судового рішення лише з підстав встановлення факту порушення, яке не вплинуло на законність і обґрунтованість судового рішення, є відступом від принципу правової визначеності та проявом правого пуризму.

Суд також вважає за необхідне послатися на рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» (заява №4909/04) від 10.02.2010р. у якому зазначено, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України передбачено, що підставою для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи.

За таких обставин, апеляційна скарга Приватного сільськогосподарського підприємства Кристал підлягає частковому задоволенню, а рішення Господарського суду Вінницької області від 04.01.2024 у справі №902/959/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Приватного сільськогосподарського підприємства Кристал до Фермерського господарства Маол скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про задоволення позову. Рішення Господарського суду Вінницької області від 04.01.2024 у справі №902/959/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Приватного сільськогосподарського підприємства Кристал до ОСОБА_1 залишити без змін.

Згідно ч.14 ст. 129 ГПК України, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача-1, то витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на Фермерське господарство Маол.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 277, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства Кристал на рішення Господарського суду Вінницької області від 04.01.2024 у справі №902/959/23 задовольнити частково.

2. Рішення Господарського суду Вінницької області від 04.01.2024 у справі №902/959/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Приватного сільськогосподарського підприємства Кристал до Фермерського господарства Маол скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення позову.

3. Рішення Господарського суду Вінницької області від 04.01.2024 у справі №902/959/23 в частині відмови у задоволенні позовних вимог Приватного сільськогосподарського підприємства Кристал до ОСОБА_1 залишити без змін.

4. Резолютивну частину рішення Господарського суду Вінницької області від 04.01.2024 у справі №902/959/23 викласти в наступній редакції:

1. Позов Приватного сільськогосподарського підприємства Кристал до Фермерського господарства Маол; ОСОБА_1 про скасування рішення державного реєстратора, скасування державної реєстрації права суборенди та визнання права суборенди, задовольнити частково.

2. Позовні вимоги Приватного сільськогосподарського підприємства Кристал до Фермерського господарства Маол задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Могилів-Подільської районної державної адміністрації Вінницької області Анцут Олександра Анатолійовича про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 18.06.2020 за індексним номером 52714528;

Скасувати за Фермерським господарством "Маол" державну реєстрацію права суборенди земельної ділянки 0521984600:02:001:0520 площею 25,9714 га, що розташована на території Куницької сільської ради Крижопільського району Вінницької області;

Визнати за Приватним сільськогосподарським підприємством Кристал право суборенди земельної ділянки кадастровий номер 0521984600:02:001:0520 площею 25,9714 га, що розташована на території Куницької сільської ради Крижопільського району Вінницької області.

3. У задоволенні позовних вимог Приватного сільськогосподарського підприємства Кристал до ОСОБА_1 відмовити.

4. Стягнути з Фермерського господарства Маол (21018, Вінницька область, м.Вінниця, вул.Пирогова, буд.39, офіс 520, ЄДРПОУ 41000080) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства Кристал (24330, Вінницька область, Гайсинський район, с.Ілляшівка, вул.Сонячна, буд.1, ЄДРПОУ 32148485) 8052,00 грн витрат по сплаті судового збору за подання позовної заяви.

5. Стягнути з Фермерського господарства Маол (21018, Вінницька область, м.Вінниця, вул.Пирогова, буд.39, офіс 520, ЄДРПОУ 41000080) на користь Приватного сільськогосподарського підприємства Кристал (24330, Вінницька область, Гайсинський район, с.Ілляшівка, вул.Сонячна, буд.1, ЄДРПОУ 32148485) 9662,40 грн витрат по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги.

6. Доручити видачу судових наказів Господарському суду Вінницької області.

7. Справу №902/959/23 повернути Господарському суду Вінницької області.

8. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складений "30" квітня 2020 р.

Головуючий суддя Гудак А.В.

Суддя Петухов М.Г.

Суддя Мельник О.В.