Рішення

від 25.04.2024 по справі 910/2759/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.04.2024Справа № 910/2759/24Господарський суд міста Києва у складі судді Павленка Є.В., за участю секретаря судового засідання Білошицької А.В., розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумна Інтралогістика" до Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Євроінс Україна" про стягнення 136 282,54 грн,

за участю представників:

позивача: Орловської В.А.;

відповідача: не з`явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У березні 2024 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Розумна Інтралогістика" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з вказаним позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Євроінс Україна" (далі - Компанія) 136 282,54 грн, з яких: 128 284,54 грн - заборгованість з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, 5 000,00 грн - моральна шкода, 3 000,00 грн - вартість проведення оцінки матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11 березня 2024 року відкрито провадження в справі № 910/2759/24, вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання на 4 квітня 2024 року.

27 березня 2024 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву від 14 березня 2024 року, в якому Компанія проти задоволення позову заперечувала з підстав невідповідності наданого позивачем звіту про оцінку вартості матеріального збитку від 25 грудня 2023 року № 76/35.12.23 вимогам чинного законодавства. Крім того, Компанія вказала, що нею відповідно до приписів Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (далі - Закон) було оглянуто пошкоджений транспортний засіб, за результатами чого складено відповідний акт огляду та призначено до виплати Підприємству страхове відшкодування у розмірі 63 463,18 грн без ПДВ. Вказаний розмір страхового відшкодування визначений відповідачем на підставі звіту про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних транспортному засобу, від 28 лютого 2024 року № 34018, складеного на замовлення Компанії суб`єктом оціночної діяльності - Товариством з обмеженою відповідальністю "СЗУ Україна Консалтинг".

У судове засідання 4 квітня 2024 року сторони явку своїх уповноважених представників не забезпечили, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направили, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від цієї ж дати розгляд справи відкладено на 25 квітня 2024 року.

У судовому засіданні 25 квітня 2024 року оголошено перерву до закінчення повітряної тривоги внаслідок загрози ракетної небезпеки на території міста Києва. Після закінчення оголошеної перерви представник позивача в цьому судовому засіданні підтримав вимоги, викладені у його позові, просив їх задовольнити.

Відповідач про дату, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином та у встановленому законом порядку, проте явку свого уповноваженого представника у призначене засідання не забезпечив, будь-яких додаткових заяв чи клопотань на адресу суду не направив.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як зазначає Підприємство у позовній заяві, 13 жовтня 2023 року о 18 годині 10 хвилин за координатами: 49.386178500; 27.255314900; відбулось пошкодження транспортного засобу автомобіля "Renault", державний номерний знак: НОМЕР_1 .

На підтвердження даних обставин позивач посилався на повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 13 жовтня 2023 року (електронний європротокол), складеного водіями автомобіля "Renault", державний номерний знак: НОМЕР_1 , - ОСОБА_1 , а також водієм автомобіля "Fiat", державний номерний знак: НОМЕР_2 , - ОСОБА_2 .

Власником транспортного засобу автомобіля "Renault", державний номерний знак: НОМЕР_1 , є Підприємство.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку від 25 грудня 2023 року № 76/35.12.23, виконаного суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою - підприємцем Ткачуком Максимом Сергійовичем на замовлення позивача, вартість матеріального збитку, завданого транспортному засобу "Renault", державний номерний знак: НОМЕР_1 , становить 93 327,62 грн.

Позивач вказує на те, що ДТП, внаслідок якої було пошкоджено транспортний засіб "Renault", державний номерний знак: НОМЕР_1 , сталася з вини водія автомобіля "Fiat", державний номерний знак: НОМЕР_2 , - ОСОБА_2 .

Судом встановлено, що станом на 13 жовтня 2023 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як особи, що на законних підставах експлуатувала автомобілем "Fiat", державний номерний знак: НОМЕР_2 , була застрахована відповідачем на підставі договору (полісу) № АР/213402310 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У зв`язку з наведеними обставинами позивач звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодуванню наземного транспортного засобу в розмірі 93 327,62 грн, а також про компенсацію вартості експертних послуг з оцінки розміру матеріального збитку Підприємства вартістю 3000,00 грн.

Оскільки станом на 23 січня 2024 року відповідачем не було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування на користь Підприємства, останнє звернулося до Компанії з претензією від вказаної дати з вимогою оплатити позивачу спірну суму страхового відшкодування та вартість проведеної оцінки матеріального збитку пошкодженого транспортного засобу. Однак, ця претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якщо вона завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до статті 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`я та/або майну потерпілого.

Пунктом 33.2 статті 33 Закону визначено, що в разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу Національної поліції, розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку. Аналогічні положення містяться в абзаці 3 пункту 2.11 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України).

На виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування", МТСБУ встановлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11 серпня 2011 року № 274/2011 Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (далі - Інструкція).

Європротокол - це спеціальний бланк повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, який заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії, який надається страховику та є підставою для виплати страхового відшкодування потерпілим (пункт 1 Інструкції).

Згідно з рішенням Президії МТСБУ від 13 липня 2017 року № 403/2017 європротокол може заповнюватись у паперовому вигляді на спеціальному бланку або в електронній формі, з використанням системи "Електронний європротокол". Європротокол, оформлений з використанням зазначеної системи, є повним аналогом європротоколів, надісланих або пред`явлених страховику у паперовій формі.

Разом із цим, незалежно від форми європротоколу, останній повинен містити усі необхідні реквізити та відповідати вимогам, встановленим в Інструкції. Оформлене у відповідності до зазначеної Інструкції учасниками дорожньо-транспортної пригоди повідомлення в силу положень Закону є підставою для прийняття страховиком рішення щодо здійснення страхового відшкодування.

Аналогічна правова позиція стосовно застосування положень Інструкції до європротоколу, складеного з використанням системи "Електронний європротокол", викладена в постановах Північного апеляційного господарського суду: від 23 травня 2022 року в справі № 910/7664/21, від 12 червня 2023 року № 910/9291/22, від 22 листопада 2021 року № 910/5524/21, 28 грудня 2020 року в справі № 910/5275/20.

Згідно з пунктом 2 Інструкції повідомлення заповнюється та підписується водіями транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди. Повідомлення може оформлятися одним із водіїв транспортних засобів виключно у разі, якщо оформлення ДТП здійснювалося уповноваженими на те працівниками правоохоронних органів.

Порядок заповнення повідомлення чітко регламентований пунктом 7 Інструкції.

Відповідно до пунктів 7.1., 7.9. та 7.11. вказаної вище Інструкції, у європротоколі (електронному європротоколі) зазначаються, зокрема, фактична дата, час та місце настання ДТП, схема ДТП, видимі пошкодження кожного транспортного засобу, розташування транспортних засобів на момент настання ДТП, напрямок їх руху, дорожні знаки та розмітка, назва вулиць або доріг.

Проте, у порушення вищевказаних вимог Інструкції, надана позивачем копія електронного європротоколу не містить відомостей про місто та вулицю, де саме сталася дорожньо-транспортна пригода, а лише містить зазначення GPS координатів місця події. При цьому, перевіривши GPS координати місця події: 49.386178500; 27.255314900, суд зазначає, що за вказаними координатами також неможливо встановити конкретне місце скоєння ДТП та його обставини. Аналогічні пояснення щодо неможливості встановлення місця ДТП за вказаними координатами були надані повноважним представником позивача в судовому засіданні.

Крім того, з долучених до європротоколу фотографій неможливо встановити: наявність або відсутність характерних пошкоджень транспортного засобу, механізм дорожньо-транспортної пригоди; трасологію - характер ушкоджень, які могли бути отримані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди обома транспортними засобами та порівняти їх з ушкодженнями, які були отримані - для визначення, чи були ці ушкодження наслідком саме цієї ДТП.

У свою чергу, зазначена в європротоколі схема дорожньо-транспортної пригоди не містить позначень дорожніх знаків та розмітки, зазначень щодо назви вулиці та дороги, на якій сталася ДТП, та не надає можливість переконатись у тому, що зіткнення вказаних вище автомобілів відбулось саме через порушення водієм транспортного засобу "Fiat", державний номерний знак: НОМЕР_2 , ПДР України чи про визнання одним із водіїв своєї вини у ній. Жодних інших відомостей про обставини ДТП, у тому числі в коментарях чи додатках до електронного європротоколу, учасниками вказаної ДТП зазначено не було.

Також, згідно пунктів 2 та 7.13. Інструкції повідомлення заповнюється та підписується водіями транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди.

Разом із цим, поданий електронний європротокол, всупереч встановленого МТСБУ зразка, не містить підписів водіїв транспортних засобів, за участю яких відбулось ДТП, в електронному вигляді або власноручних підписів.

Отже, судом встановлено, що вказане повідомлення було складно водіями автомобіля "Renault", державний номерний знак: НОМЕР_1 , та автомобіля "Fiat", державний номерний знак: НОМЕР_2 , з порушенням порядку, визначеного пунктом 7 Інструкції, що виключає можливість встановити дійсні обставини цієї події, винну особу, а також визначити характер отриманих механічних пошкоджень транспортними засобами.

Жодних інших доказів, які підтверджують позицію позивача щодо наявності права вимоги до відповідача, матеріали справи не містять, як і не містять інших доказів, на підставі яких суд має можливість встановити фактичні обставини події, що сталася 13 жовтня 2023 року.

Позивачем не доведено наявності вини в діях водія транспортного засобу автомобіля "Fiat", державний номерний знак: НОМЕР_2 , а відтак і обов`язку відповідача сплатити на користь позивача вартість страхового відшкодування в сумі 93 327,62 грн за відновлювальний ремонт автомобіля "Renault", державний номерний знак: НОМЕР_1 .

У зв`язку з цим, вимога Підприємства про стягнення з відповідача заявленої до стягнення суми страхового відшкодування є необґрунтованою, а відтак не підлягає задоволенню.

Оскільки позивачем не доведено порушення його прав відповідачем, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заявленої похідної вимоги щодо стягнення 3 000,00 грн вартості проведення оцінки матеріального збитку, заподіяного позивачу внаслідок ДТП, у зв`язку з її необґрунтованістю.

При цьому, суд також звертає увагу позивача на те, що в матеріалах справи відсутні належні належні та допустимі докази понесення Підприємством вищевказаних витрат на проведення оцінки матеріального збитку.

Зокрема, пунктами 1.1, 4.1.- 4.3. укладеного між Підприємством та ФОП Ткачуком М.С. договору про проведення незалежної експертної оцінки транспортного засобу від 22 грудня 2023 року № 76/35.12.23 передбачено, що останній за дорученням позивача повинен виконати експертне дослідження (оцінку) транспортного засобу "Renault", державний номерний знак: НОМЕР_1 . Вартість вказаних послуг визначається за угодою сторін. Порядок оплати - передоплата. Після виконання усього об`єму робіт сторони підписують акт здачі-прийому таких робіт.

Разом із цим, наявні в матеріалах справи копії рахунку на оплату від 25 грудня 2023 року № 76/35.12.23, а також акта наданих послуг від 25 грудня 2023 року № 76/35.12.23, не підписані жодною зі сторін вищевказаного правочину. Доказів оплати Підприємством наданих йому послуг у матеріалах справи також відсутні.

Щодо вимог Підприємства про стягнення на його користь 5 000,000 грн моральної шкоди, завданої (як зазначав сам представник позивача в позовній заяві) внаслідок моральних страждань вказаної юридичної особи, суд зазначає таке.

Згідно з частинами 1-2 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Разом із цим, під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 11 січня 2024 року в справі № 910/479/21.

При цьому, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності й справедливості.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Звертаючись з вимогою про відшкодування моральної шкоди позивач не надав суду жодних доказів, які б свідчили про факт заподіяння позивачеві, як юридичній особі, немайнової шкоди у зв`язку з приниженням її ділової репутації. У свою чергу, послання Підприємства на негативний вплив на стан його здоров`я, а також моральних страждань внаслідок ДТП, є необґрунтованими і не підлягають відшкодуванню у визначеному законодавством порядку.

Відтак, суд дійшов висновку про те, що позивачем не доведено наявності усіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення, а також не доведено обґрунтованість заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим правові підстави для задоволення даного позову Підприємства відсутні.

Інші доводи, на які посилалися сторони під час розгляду даної справи, залишені судом без задоволення та не прийняті до уваги, як необґрунтовані та такі, що не спростовують висновків суду щодо відмови в задоволенні позову.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин у задоволенні позову Підприємства слід відмовити.

Відповідно до статті 129 ГПК України судові витрати залишаються за позивачем та відшкодуванню не підлягають.

У судовому засіданні представник позивача також вказував на те, що заявлені до стягнення 3 000,00 грн вартості проведення оцінки матеріального збитку не є окремою позовною вимогою, а є сумою понесених судових витрат позивача. Однак, зазначена сума також не підлягає стягненню на користь позивача із зазначених підстав у зв`язку з відмовою в задоволенні позову.

Керуючись статтями 86, 129, 233, 236-238, 240, 241, 247-249, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано: 30 квітня 2024 року.

Суддя Є.В. Павленко