Постанова

від 16.09.2024 по справі 910/2759/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" вересня 2024 р. Справа№ 910/2759/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Андрієнка В.В.

суддів: Шапрана В.В.

Буравльова С.І.

розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумна Інтралогістика"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 25.04.2024 (повний текст рішення складено 30.04.2024)

у справі №910/2759/24 (суддя Павленко Є.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумна Інтралогістика"

до Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Євроінс Україна"

про стягнення 136 282,54 грн

УСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Розумна Інтралогістика" (далі - Підприємство) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства "Страхова Компанія "Євроінс Україна" (далі - Компанія) 136 282,54 грн, з яких: 128 284,54 грн - заборгованість з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, 5 000,00 грн - моральна шкода, 3 000,00 грн - вартість проведення оцінки матеріального збитку, заподіяного внаслідок ДТП.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 у справі №910/2759/24 у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з прийнятим рішенням, ТОВ "Розумна Інтралогістика" подало апеляційну скаргу, у якій просило суд скасувати рішення Господарського суду м. Києва від 25.04.2024 у справі №910/2754/24 повністю і прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги позивача повністю.

Апеляційна скарга обґрунтована наступним. На думку апелянта, місцевим господарським судом необґрунтовано було відмовлено у задоволенні позовних вимог. Зокрема, апелянт стверджує, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою тва з обмеженою відповідальністю "Розумна Інтралогістика" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 у справі №910/2759/24, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження та без повідомлення учасників справи (без проведення судового засідання).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом установлено, що 13 жовтня 2023 року о 18 годині 10 хвилин за координатами: ІНФОРМАЦІЯ_1; відбулось пошкодження транспортного засобу автомобіля "Renault", державний номерний знак: НОМЕР_1 .

На підтвердження даних обставин позивач посилався на повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 13 жовтня 2023 року (електронний європротокол), складеного водіями автомобіля "Renault", державний номерний знак: НОМЕР_1 , - ОСОБА_1 , а також водієм автомобіля "Fiat", державний номерний знак: НОМЕР_2 , - ОСОБА_2 .

Власником транспортного засобу автомобіля "Renault", державний номерний знак: НОМЕР_1 , є Підприємство.

Відповідно до звіту про оцінку вартості матеріального збитку від 25 грудня 2023 року № 76/35.12.23, виконаного суб`єктом оціночної діяльності фізичною особою - підприємцем Ткачуком Максимом Сергійовичем на замовлення позивача, вартість матеріального збитку, завданого транспортному засобу "Renault", державний номерний знак: НОМЕР_1 , становить 93 327,62 грн.

Позивач вказує на те, що ДТП, внаслідок якої було пошкоджено транспортний засіб "Renault", державний номерний знак: НОМЕР_1 , сталася з вини водія автомобіля "Fiat", державний номерний знак: НОМЕР_2 , - ОСОБА_2 .

Судом установлено, що станом на 13 жовтня 2023 року цивільно-правова відповідальність ОСОБА_2 , як особи, що на законних підставах експлуатувала автомобілем "Fiat", державний номерний знак: НОМЕР_2 , була застрахована відповідачем на підставі договору (полісу) № АР/213402310 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.

У зв`язку з наведеними обставинами позивач звернувся до відповідача із заявою на виплату страхового відшкодуванню наземного транспортного засобу в розмірі 93 327,62 грн, а також про компенсацію вартості експертних послуг з оцінки розміру матеріального збитку Підприємства вартістю 3000,00 грн.

Оскільки станом на 23 січня 2024 року відповідачем не було прийнято рішення про виплату страхового відшкодування на користь Підприємства, останнє звернулося до Компанії з претензією від вказаної дати з вимогою оплатити позивачу спірну суму страхового відшкодування та вартість проведеної оцінки матеріального збитку пошкодженого транспортного засобу. Однак, ця претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України установлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Статтею 1188 ЦК України визначено, що шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, якщо вона завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до статті 6 Закону страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`я та/або майну потерпілого.

Пунктом 33.2 статті 33 Закону визначено, що в разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду. У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов`язку інформувати відповідний підрозділ Національної поліції про її настання. У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідного підрозділу Національної поліції, розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку. Аналогічні положення містяться в абзаці 3 пункту 2.11 Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України).

На виконання Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дорожньо-транспортних пригод та виплати страхового відшкодування", МТСБУ установлено відповідний зразок повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду та за погодженням з Державною автомобільною інспекцією Міністерства внутрішніх справ України затверджено протоколом Президії МТСБУ від 11 серпня 2011 року № 274/2011 Інструкцію щодо заповнення повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду (далі - Інструкція).

Європротокол - це спеціальний бланк повідомлення про настання дорожньо-транспортної пригоди, який заповнюється водіями-учасниками ДТП на місці аварії, який надається страховику та є підставою для виплати страхового відшкодування потерпілим (пункт 1 Інструкції).

Згідно з рішенням Президії МТСБУ від 13 липня 2017 року № 403/2017 європротокол може заповнюватись у паперовому вигляді на спеціальному бланку або в електронній формі, з використанням системи "Електронний європротокол". Європротокол, оформлений з використанням зазначеної системи, є повним аналогом європротоколів, надісланих або пред`явлених страховику у паперовій формі.

Разом із цим, незалежно від форми європротоколу, останній повинен містити усі необхідні реквізити та відповідати вимогам, встановленим в Інструкції. Оформлене у відповідності до зазначеної Інструкції учасниками дорожньо-транспортної пригоди повідомлення в силу положень Закону є підставою для прийняття страховиком рішення щодо здійснення страхового відшкодування.

Аналогічна правова позиція стосовно застосування положень Інструкції до європротоколу, складеного з використанням системи "Електронний європротокол", викладена в постановах Північного апеляційного господарського суду: від 23 травня 2022 року у справі № 910/7664/21, від 12 червня 2023 року № 910/9291/22, від 22 листопада 2021 року № 910/5524/21, 28 грудня 2020 року у справі № 910/5275/20.

Згідно з пунктом 2 Інструкції повідомлення заповнюється та підписується водіями транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди. Повідомлення може оформлятися одним із водіїв транспортних засобів виключно у разі, якщо оформлення ДТП здійснювалося уповноваженими на те працівниками правоохоронних органів.

Порядок заповнення повідомлення чітко регламентований пунктом 7 Інструкції.

Відповідно до пунктів 7.1., 7.9. та 7.11. вказаної вище Інструкції, у європротоколі (електронному європротоколі) зазначаються, зокрема, фактична дата, час та місце настання ДТП, схема ДТП, видимі пошкодження кожного транспортного засобу, розташування транспортних засобів на момент настання ДТП, напрямок їх руху, дорожні знаки та розмітка, назва вулиць або доріг.

Як убачається із матеріалів справи, надана позивачем копія електронного європротоколу не містить відомостей про місто та вулицю, де саме сталася дорожньо-транспортна пригода, а лише містить зазначення GPS координатів місця події. При цьому, перевіривши GPS координати місця події: ІНФОРМАЦІЯ_1.

Крім того, суд відзначає, що за вказаними координатами неможливо установити конкретне місце скоєння ДТП та його обставини. Аналогічні пояснення щодо неможливості встановлення місця ДТП за вказаними координатами були надані повноважним представником позивача в судовому засіданні.

Крім того, з долучених до європротоколу фотографій неможливо установити: наявність або відсутність характерних пошкоджень транспортного засобу, механізм дорожньо-транспортної пригоди; трасологію - характер ушкоджень, які могли бути отримані внаслідок дорожньо-транспортної пригоди обома транспортними засобами та порівняти їх з ушкодженнями, які були отримані - для визначення, чи були ці ушкодження наслідком саме цієї ДТП.

У свою чергу, зазначена в європротоколі схема дорожньо-транспортної пригоди не містить позначень дорожніх знаків та розмітки, зазначень щодо назви вулиці та дороги, на якій сталася ДТП, та не надає можливість переконатись у тому, що зіткнення вказаних вище автомобілів відбулось саме через порушення водієм транспортного засобу "Fiat", державний номерний знак: НОМЕР_2 , ПДР України чи про визнання одним із водіїв своєї вини у ній. Жодних інших відомостей про обставини ДТП, у тому числі в коментарях чи додатках до електронного європротоколу, учасниками вказаної ДТП зазначено не було.

Також, згідно пунктів 2 та 7.13. Інструкції повідомлення заповнюється та підписується водіями транспортних засобів, причетних до дорожньо-транспортної пригоди.

Крім того, поданий електронний європротокол, всупереч установленого МТСБУ зразка, не містить підписів водіїв транспортних засобів, за участю яких відбулось ДТП, в електронному вигляді або власноручних підписів.

Отже, судом установлено, що вказане повідомлення було складно водіями автомобіля "Renault", державний номерний знак: НОМЕР_1 , та автомобіля "Fiat", державний номерний знак: НОМЕР_2 , з порушенням порядку, визначеного пунктом 7 Інструкції, що виключає можливість установити дійсні обставини цієї події, винну особу, а також визначити характер отриманих механічних пошкоджень транспортними засобами.

Колегія суддів відзначає, що інших доказів, які підтверджують позицію позивача щодо наявності права вимоги до відповідача, матеріали справи не містять, як і не містять інших доказів, на підставі яких суд має можливість установити фактичні обставини події, що сталася 13 жовтня 2023 року.

Позивачем не доведено наявності вини в діях водія транспортного засобу автомобіля "Fiat", державний номерний знак: НОМЕР_2 , а відтак і обов`язку відповідача сплатити на користь позивача вартість страхового відшкодування в сумі 93 327,62 грн за відновлювальний ремонт автомобіля "Renault", державний номерний знак: НОМЕР_1 .

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення позовної вимоги про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування.

З огляду на відмову у задоволенні первісної позовної вимоги, суд відмовляє у задоволенні заявленої похідної вимоги про стягнення 3 000,00 грн вартості проведення оцінки матеріального збитку.

Щодо вимог Підприємства про стягнення на його користь 5 000,000 грн моральної шкоди, завданої (як зазначав сам представник позивача в позовній заяві) внаслідок моральних страждань вказаної юридичної особи, суд зазначає таке.

Згідно з частинами 1-2 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

Разом із цим, під немайновою шкодою, заподіяною юридичній особі, слід розуміти втрати немайнового характеру, що настали у зв`язку з приниженням її ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак, виробничу марку, розголошенням комерційної таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив довіри до її діяльності.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду в складі Касаційного господарського суду від 11 січня 2024 року у справі № 910/479/21.

При цьому, моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності й справедливості.

Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Звертаючись з вимогою про відшкодування моральної шкоди позивач не надав суду доказів, які б свідчили про факт заподіяння позивачеві, як юридичній особі, немайнової шкоди у зв`язку з приниженням її ділової репутації. У свою чергу, послання Підприємства на негативний вплив на стан його здоров`я, а також моральних страждань внаслідок ДТП, є необґрунтованими і не підлягають відшкодуванню у визначеному законодавством порядку.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що позивачем не доведено наявності усіх необхідних елементів складу цивільного правопорушення, а також не доведено обґрунтованість заявлених позовних вимог, у зв`язку з чим правові підстави для задоволення даного позову Підприємства відсутні.

Згідно зі статтями 78, 79 Господарського процесуального кодексу України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

На підставі наявних матеріалів справи колегія суддів установила, що обставини, на які посилається скаржник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Розумна Інтралогістика", у розумінні статті 86 ГПК України не можуть бути підставою для зміни або скасування рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 у справі №910/2759/24, а тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Ураховуючи наведене, рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 у справі №910/2759/24 відповідає матеріалам справи, є законним та обґрунтованим, підстави, передбачені ст.ст. 277-278 ГПК України для його скасування, відсутні.

У зв`язку і перебуванням головуючого судді Андрієнка В.В. у щорічній відпустці з 19.08.2024 по 01.09.2024, перебуванням судді Буравльова С.І. у щорічній відпустці з 19.08.2024 по 13.09.2024 та перебуванням судді Шапрана В.В. у щорічній відпустці з 26.08.2024 по 13.09.2024 здійснити процесуальні дії стосовно апеляційної скарги було неможливо, отже датою постанови є 16.09.2024, після виходу суддів Буравльова С.І. та Шапрана В.В. з відпустки.

Керуючись ст. ст. 129, 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Розумна Інтралогістика" на рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 у справі №910/2759/24 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2024 у справі №910/2759/24 залишити без змін.

Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Розумна Інтралогістика".

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.

Головуючий суддя В.В. Андрієнко

Судді В.В. Шапран

С.І. Буравльов