Ухвала

від 29.04.2024 по справі 910/2078/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення позову без розгляду

29.04.2024Справа № 910/2078/24Господарський суд міста Києва у складі судді Трофименко Т.Ю., розглянувши у підготовчому засіданні матеріали справи

за позовом Приватного підприємства Фірма «Волна»

до: 1) Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація),

2) Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

Представники сторін:

Від позивача: не з`явився

Від відповідача-1: не з`явився

Від відповідача-2: Геращенко В.І.

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного підприємства Фірма «Волна» до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії, яка містить такі вимоги:

1) визнати протиправними дії виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо відмови у поновленні терміну дії договору оренди земельних ділянок від 09.09.2003, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 09.09.2003 за № 63-6-00069 в редакції договору про поновлення договору оренди земельних ділянок від 05.12.2006, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 05.12.2006 за № 63-6-00384 та Угоди про поновлення та про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки від 23.05.2012, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 06.06.2012 року за № 63-6-00656 в редакції, що підписана сторонами;

2) зобов`язати виконавчий орган Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) та Департамент земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) подовжити строк дії Договору оренди земельних ділянок від 09.09.2003 року, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 09.09.2003 за № 63-6-00069 в редакції договору про поновлення договору оренди земельних ділянок від 05.12.2006, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 05.12.2006 за № 63-6-00384 та Угоди про поновлення та про внесення змін та доповнень до договору оренди земельної ділянки від 23.05.2012, зареєстрованого Головним управлінням земельних ресурсів Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 06.06.2012 року за № 63-6-00656 в редакції, що підписана сторонами та підписати новий договір про поновлення договору оренди земельних ділянок з Приватним підприємством Фірма «Волна» на 10 (десять) років.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.02.2024 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.

28.02.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено клопотання про зміну статусу Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) з третьої особи на відповідача-2.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2024 відкрито провадження у справі № 910/2078/24, призначено підготовче засідання на 03.04.2024.

02.04.2024 від відповідача -2 до суду надійшов відзив на позовну заяву.

В підготовче засідання 03.04.2024 з`явилися представники позивача та відповідача -2. Відповідач -1 свого повноважного представника в підготовче засідання не направив, відзиву на позов не подав, заяв, клопотань на адресу суду не надходило. Про час та місце проведення підготовчого засідання відповідач -1 повідомлений належним чином.

В підготовчому засіданні 03.04.2024 оголошувалась перерва до 29.04.2024 та судом було встановлено позивачу строк на подання відповіді на відзив та відповідачу-2 строк для подання заперечень на відповідь на відзив.

16.04.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

В підготовче засідання 29.04.2024 з`явився представник відповідача-2, представники позивача та відповідача-1 не з`явились, однак про дату, час та місце підготовчого засідання належним чином повідомлені.

Представником відповідача-2 в підготовчому засіданні було заявлено клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з огляду на неявку судове засідання представника позивача.

Суд, розглянувши дане клопотання дійшов до висновку про його задоволення з огляду на таке.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 5 ГПК України, здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Згідно зі ст. 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд здійснює правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частиною 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до юрисдикції якого вона віднесена процесуальним законом.

При цьому, порядок звернення до господарського суду, а також здійснення судового провадження у господарській справі регламентовано відповідними нормами процесуального права - ГПК України.

Відповідно до частин 1-4 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами п. 2 ч. 1 та п. 3 ч. 2 ст. 42 ГПК України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов`язані з`явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов`язковою.

Згідно зі ст. 181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання. Дата і час підготовчого засідання призначаються суддею з урахуванням обставин справи і необхідності вчинення відповідних процесуальних дій. Підготовче засідання має бути розпочате не пізніше ніж через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі.

У постанові від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 колегія суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду наголосила на тому, що вжиття заходів для ефективного розгляду та вирішення судового спору є обов`язком не тільки для держави, але й для осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 зі справи «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України від 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (пункти 66-69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнова проти України»).

Попри те, що конституційне право на суд є правом, його реалізація покладає на учасників справи певні обов`язки. Практика ЄСПЛ визначає, що сторона, яка задіяна у ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Як зазначено у рішенні цього суду у справі «Пономарьов проти України» 03.04.2008, сторони мають вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Так, суд зазначає, що позивач, як зацікавлена особа, яка ініціювала судовий процес з метою захисту своїх прав, свобод та інтересів, має бути зацікавлений в тому, щоб організувати належний та своєчасний розгляд справи, а отже, насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права.

За приписами ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.

Згідно з вимогами ст. 46 ГПК України сторони користуються рівними процесуальними правами. Крім прав та обов`язків, визначених у статті 42 цього Кодексу, сторони (позивачі та відповідачі) також мають ще коло прав і обов`язків, передбачених ст. 46 ГПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 120 ГПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Крім того, за змістом ч. 3 ст. 196 ГПК України учасник справи може відмовитися від свого права брати участь в судовому засіданні, заявивши клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Отже, учасник справи має право: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано. Вказаного висновку дійшов Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21.

Положеннями ч. 1, пунктів 1, 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з`явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Суд зауважує, що в даному випадку у разі відсутності у позивача наміру брати участь у судовому засіданні, приписами ст.ст. 202, 226 ГПК України передбачено подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності. Тобто право позивача як особи, яка подала позов та зацікавлена в його розгляді, не бути присутнім у судовому засіданні кореспондується з його обов`язком подати до суду відповідну заяву про розгляд справи за його відсутності.

При цьому у разі подання позивачем заяви про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез`явлення перешкоджає розгляду справи, суд відповідно до вимог ст.ст. 120, 121 ГПК України може визнати явку позивача обов`язковою та викликати його у судове засідання.

Як зазначив Верховний Суд у складі суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 18.11.2022 у справі № 905/458/21, норми, закріплені у ч. 4 ст. 202 у п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов`язок залишити позов без розгляду.

Водночас, п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України не містять вимог про те, що для залишення позову без розгляду позивач має не з`явитися у судове засідання саме у зв`язку з визнанням судом його явки обов`язковою та викликом до суду.

Так, від позивача будь-яких заяв/клопотань щодо відкладення підготовчого засідання або розгляду справи без участі його представника до суду не надходило.

Отже, оскільки позивач сам ініціював розгляд господарським судом справи № 910/2078/24, а тому мав сприяти у якнайшвидшому розгляді судом цієї справи, в тому числі шляхом забезпечення явки свого представника у судове засідання.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність визначених п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України підстав для залишення позову Приватного підприємства Фірма «Волна» без розгляду.

Водночас, суд зазначає, що залишення позовної заяви без розгляду через неявку позивача у судове засідання у разі ненадання ним заяви про розгляд справи за його відсутності не призводить до порушення права на справедливий судовий розгляд (до такого висновку дійшла об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 17.03.2023 у справі № 910/17906/21 та від 16.10.2020 у справі № 910/8816/19, Верховний Суд у постанові від 21.12.2020 у справі № 910/18360/19).

Відповідно до ч. 4 ст. 231 ГПК України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).

З урахуванням наведених приписів ГПК України та Закону України «Про судовий збір», сплачений за подання цього позову судовий збір може бути повернутий позивачу за його клопотанням.

Керуючись ст. ст. 226, 234, 235 ГПК України, Господарський суд міста Києва

УХВАЛИВ:

Залишити позов Приватного підприємства Фірма «Волна» до Виконавчого органу Київської міської ради (Київська міська державна адміністрація) та Департаменту земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії без розгляду.

Ухвала набирає законної сили негайно після оголошення та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Північного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складання повного тексту ухвали.

Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 30.04.2024.

Суддя Т.Ю. Трофименко