Рішення

від 10.04.2024 по справі 915/1798/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2024 року Справа № 915/1798/23

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Алексєєва А.П., секретар судового засідання Степанова І.С., розглянув у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Енерджі Трейд Груп», код 36716332 (м. Київ, вул. Івана Мазепи, 6), яка пред`явлена до відповідача 1: товариства з обмеженою відповідальністю «Торг-Сервіс», код 38524467 (Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 156 корп. А), відповідача 2: товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс», код 24056560 (Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 156А), про стягнення грошових коштів у сумі 380279,07 грн.

За участю представника позивача - адвоката Сікорської О.І.

Стислий виклад позиції позивача.

15.07.2020 року між позивачем та відповідачем 1 був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу № М-е/2020/36. На виконання умов договору позивач поставив, а відповідач 1 прийняв електричну енергію за період серпень - жовтень 2020 року у загальній кількості 132239 кВт*год на суму 354427,30 грн. У зв`язку з невиконанням відповідачем 1 умов договору в частині своєчасної та повної оплати отриманої електроенергії виникла заборгованість по оплаті спожитої у серпні - жовтні 2020 року електричної енергії у розмірі 354427,30 грн. 02.11.2021 року між позивачем, відповідачем 1 та відповідачем 2 був укладений договір поруки № 01. Згідно узгодженого графіка погашення заборгованості, передбаченого умовами додаткової угоди до договору поруки, відповідачем 2 здійснено часткову оплату боргу за поставлену електричну енергію у сумі 14914,67 грн. Отже, у відповідача 1 перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 339512,63 грн. Також позивач застосував положення ч. 2 ст. 625 ЦК і нарахував 3% річних у розмірі 10019,22 грн. та втрати від інфляції у розмірі 30747,22 грн., які просив стягнути з відповідачів в солідарному порядку.

Як на правову підставу позову позивач послався на ст. ст. 525, 526, 610, 612, 543, 546, 547, 554, 612, 625, 714 ЦК, ст. ст. 173, 174, 193, 275, 276 ГК України.

Судові витрати у вигляді сплаченої суми судового збору у розмірі 4563,35 грн. позивач просив покласти на відповідачів.

Про розгляд справи відповідача 1 було повідомлено належним чином. Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.12.2023 року та ухвали - повідомлення від 12.02.2024 року та від 06.03.2024 року направлялися до електронного кабінету відповідача 1 та згідно довідок про доставку електронного листа, документи доставлено до електронного кабінету відповідача 1 21.12.2023 року, 12.02.2024 року та 07.03.2024 року відповідно.

Про розгляд справи відповідача 2 було повідомлено належним чином. Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 20.12.2023 року та ухвала - повідомлення від 12.02.2024 року направлялися на адресу відповідача 2, зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Згідно довідок про причини повернення поштового відправлення за №0600241722802, №0600249432005, причиною повернення є те, що адресат відсутній за вказаною адресою, що відповідає положенням ч. 6 ст. 242 ГПК України.

Згідно з п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З огляду на викладене, відповідачі вважаються належним чином повідомленими про розгляд справи.

Відзиву на позовну заяву від відповідачів не надійшло.

Заяви та клопотання сторін (учасників).

14.12.2023 року до суду від представника позивача надійшла заява на виконання вимог ухвали суду від 05.12.2023 року про залишення позову без руху.

08.01.2024 року до суду від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

15.01.2024 року до суду від представника позивача надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Процесуальні дії.

28.11.2023 року позовну заяву зареєстровано у канцелярії господарського суду Миколаївської області.

05.12.2023 року позовну заяву залишено без руху.

20.12.2023 року ухвалою суду позов прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Повідомлено позивача, відповідача 1, відповідача 2 про призначення підготовчого засідання на 09.02.2024 року.

10.04.2024 року судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Із змісту позову вбачається, що позивач в обґрунтування позовних вимог посилається на наступні обставини.

1. 15.07.2020 року між позивачем та відповідачем 1 був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу № М-е/2020/36.

2. Відповідачем 1 з оператором системи розподілу - акціонерним товариством «Миколаївобленерго» укладено договір розподілу електричної енергії (адреса об`єкта, ЕІС - код точки комерційного обліку: 54000, Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 156А; ЕІС - код 62Z3548575225407), про що відповідачем 1 зазначено у додатку 1 до договору постачання електричної енергії.

3. У період серпень-жовтень 2020 року позивач поставив відповідачу 1 електричну енергію обсягом 132239 квт*год на загальну суму 354427,30 грн., а саме:

- у серпні 2020 року в обсязі 71309 кВт*год за ціною 2,249930 грн. кВт*год (без ПДВ) на суму 192528,31 грн. з ПДВ;

- у вересні 2020 року в обсязі 58231 кВт*год за ціною 2,249930 грн. кВт*год (без ПДВ) на суму 157218,80 грн. з ПДВ;

- у жовтні 2020 року в обсязі 2699 кВт*год за ціною 1,445040 грн. кВт*год (без ПДВ) на суму 4680,19 грн. з ПДВ.

4. Акт приймання-передачі електроенергії № 00000027575 від 31.08.2020 року на суму 192528,31 грн. відповідачем 1 підписано.

5. Акт приймання-передачі № 00000029421 від 30.09.2020 року позивач направив відповідачу 1 поштою.

6. Акт приймання - передачі № 00000032433 від 31.10.2020 року позивач направив відповідачу 1 поштою.

7. 02.11.2021 року між позивачем, відповідачем 1 та відповідачем 2 було укладено договір поруки № 01.

8. 02.11.2021 року між позивачем, відповідачем 1 та відповідачем 2 укладено додаткову угоду № 01 до договору поруки № 01 від 02.11.2021 року.

9. 24.12.2021 року відповідачем 2 на виконання умов договору поруки частково здійснено погашення боргу у сумі 14914,67 грн.

10. 30.08.2023 року позивач надіслав відповідачу 2 письмову вимогу від 28.08.2023 року про сплату заборгованості у розмірі 339512,63 грн.

11. Борг відповідачів перед позивачем становить 339512,63 грн.

До позову позивачем приєднано наступні документи у копіях:

- договір №M-e/2020/36 про постачання електричної енергії споживачу від 15.07.2020 року з додатками (додаток 1 до договору - заява приєднання про постачання електричної енергії споживачу (повідомлення про намір укласти договір); додаток 2 до договору - Тарифи (ціна) та строки оплати електричної енергії (комерційна пропозиція); додаток 3.1 до договору - обсяги очікуваного споживання електричної енергії на 2020 рік від 14.07.2020 року; згода на обробку персональних даних; додаток 1- повідомлення про намір укласти договір; додаток 1 до листа - перелік точок комерційного обліку);

- акт приймання-передачі електричної енергії № 00000027575 від 31.08.2020 року; рахунок на оплату №57646 від 31.08.2020 року;

- акт приймання-передачі електричної енергії № 00000029421 від 30.09.2020 року; рахунок на оплату №59942 від 30.09.2020 року;

- акт приймання-передачі електричної енергії № 00000032433 від 31.10.2020 року; рахунок на оплату №63418 від 31.10.2020 року;

- накладна з описом вкладення до поштового відправлення № 5405509174138 та фіскальний чек від 29.09.2021 року;

- накладна з описом вкладення до поштового відправлення №5400501799323 та фіскальний чек від 30.10.2023 року;

- лист-відповідь акціонерного товариства «Миколаївобленерго» від 31.08.2023 року № 01.01/01-22-4438 з додатком;

- договір поруки № 01 від 02.11.2021 року;

- додаткова угода №01 до договору поруки № 01 від 02.11.2021 року;

- платіжна інструкція № @2PL982812 від 24.12.2021 року;

- вимога № вих/1235 від 28.08.2023 року;

- накладна з описом вкладення до поштового відправлення №0101048100555 та фіскальний чек від 30.08.2023 року.

При оцінці доказів та встановленні обставин суд виходив з наступних положень ГПК.

Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін (ч. 1 ст. 13 ГПК).

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (ч. 3 ст. 13 ГПК).

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 14 ГПК).

Учасники справи, зокрема зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази (п. 4 ч. 2 ст. 42 ГПК).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (1 та ч. 3 ст. 74 ГПК).

Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів (ч. 4 ст. 74 ГПК).

У ст. 75 ГПК наведені підстави звільнення від доказування. До таких підстав, зокрема належать: визнання обставин учасниками справи; визнання судом обставин загальновідомими; встановлення обставин рішенням суду, що набрало законної сили, в господарській, цивільній або адміністративній справі, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи ( ч. 1 ст. 73 ГПК).

Ці дані, встановлюються письмовими, речовими, електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків (ч. 2 ст. 73 ГПК).

Відповідно до ст. 86 ГПК суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлені наступні обставини.

15.07.2020 року між позивачем та відповідачем 1 був укладений договір про постачання електричної енергії споживачу М-е/2020/36, що підтверджується копією договору М-е/2020/36 про постачання електричної енергії споживачу від 15.07.2020 року.

Вказаний договір підписано та скріплено печатками сторін - позивача та відповідача 1.

Відповідач 1 уклав договір розподілу електричної енергії з акціонерним товариством «Миколаївобленерго», про що відповідач 1 заявив у додатку 1 до договору про постачання електричної енергії споживачу М-е/2020/36.

Позивачем та відповідачем 1 були узгоджені та підписані тарифи (ціна) та строки оплати електричної енергії (комерційна пропозиція) (додаток 2 до договору) та обсяги очікуваного споживання електричної енергії на 2020 рік від 14.07.2020 року (додаток 3.1 до договору).

Вказане підтверджується приєднаними копіями додатків 1, 2, 3.1 до договору про постачання електричної енергії споживачу М-е/2020/36.

Позивачем поставлено, а відповідачем 1 спожито за період серпень-жовтень 2020 року електричної енергії у обсязі 132239 квт*год на загальну суму 354427,30 грн., а саме:

- за серпень 2020 року спожито 71309 кВт*год за ціною 2,249930 грн. кВт*год на суму 192528,31 грн. з ПДВ;

- за вересень 2020 року спожито 58231 кВт*год за ціною 2,249930 грн. кВт*год на суму 157218,80 грн. з ПДВ;

- за жовтень 2020 року спожито 2699 кВт*год за ціною 1,445040 грн. кВт*год на суму 4680,19 грн. з ПДВ.

Вказане підтверджується копіями актів приймання-передачі електричної енергії та рахунків на оплату, а саме:

- акт приймання-передачі електричної енергії №00000027575 від 31.08.2020 року на суму 192528,31 грн. з ПДВ, який підписаний та скріплений печатками позивача та відповідача 1, та рахунок на оплату №57646 від 31.08.2020 року за електроенергію за серпень 2020 року на суму 192528,31 грн. з ПДВ;

- акт приймання-передачі електричної енергії №00000029421 від 30.09.2020 року на суму 157218,80 грн. з ПДВ та рахунок на оплату № 59942 від 30.09.2020 року за електроенергію за вересень 2020 року на суму 157218,80 грн. з ПДВ;

- акт приймання-передачі електричної енергії № 00000032433 від 31.10.2020 на суму 4680,19 грн. з ПДВ та рахунок на оплату №63418 від 31.10.2020 року за електроенергію за жовтень 2020 року на суму 4680,19 грн. з ПДВ.

29.09.2021 року позивачем на адресу відповідача 1 поштою було направлено акт приймання - передачі № 00000029421 від 30.09.2020 року, що підтверджується копією накладної з описом вкладення до поштового відправлення № 5405509174138 та фіскального чеку від 29.09.2021 року.

30.10.2023 року позивачем на адресу відповідача 1 поштою було направлено акт приймання - передачі № 00000032433 від 31.10.2020 року, що підтверджується копією накладної з описом вкладення до поштового відправлення №5400501799323 та фіскального чеку від 30.10.2023 року.

Листом акціонерного товариства «Миколаївобленерго» від 31.08.2023 року № 01.01/01-22-4438 товариство надало інформацію про обсяг електричної енергії, розподіленої відповідачу 1 у серпні-жовтні 2020 року, адреса об`єкта - Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 156А, ЕІС код точки комерційного обліку споживача: 62Z3548575225407, загальний розмір споживання якої становив 132239 квт*год.

Вказане підтверджується копією листа акціонерного товариства «Миколаївобленерго» від 31.08.2023 року № 01.01/01-22-4438, додатком до якого є копія довідки про факт споживання відповідачем 1 електричної енергії за період 01.08.2020 року - 01.11.2020 року.

02.11.2021 року між позивачем, відповідачем 1 та відповідачем 2 був укладений договір поруки № 01, що підтверджується копією договору поруки № 01 від 02.11.2021 року.

Вказаний договір поруки підписано та скріплено печатками сторін - позивача, відповідача 1 та відповідача 2.

02.11.2021 року між позивачем, відповідачем 1 та відповідачем 2 укладено додаткову угоду № 01 до договору поруки № 01 від 02.11.2021 року.

Вказане підтверджується копією додаткової угоди № 01 до договору поруки № 01 від 02.11.2021 року.

24.12.2021 року відповідачем 2 на розрахунковий рахунок позивача здійснено оплату за поставлену електричну енергію у розмірі 14914,67 грн., що підтверджується копією платіжної інструкції № @2PL982812.

30.08.2023 року позивач надіслав поштою відповідачу 2 письмову вимогу № вих/1235 від 28.08.2023 року про сплату заборгованості, копія якої міститься в матеріалах справи.

Направлення вимоги № вих/1235 від 28.08.2023 року відповідачу 2 підтверджується копіями накладної з описом вкладення до поштового відправлення №0101048100555 та фіскального чеку від 30.08.2023 року.

Отже, позивачем доведено, а судом встановлено наявність договірних відносин між сторонами на підставі укладених договорів, поставку позивачем відповідачу 1 електричної енергії у серпні-жовтні 2020 року на суму 354427,30 грн. та здійснення відповідачем 2 часткової оплати в сумі 14914,67 грн.

Висновки суду щодо підстав задоволення позову або відмови у задоволенні позову.

Умовами договору про постачання електричної енергії споживачу М-е/2020/36 передбачено, що за цим договором позивач продає електричну енергію відповідачу 1 для забезпечення потреб електроустановок відповідача 1, а відповідач 1 оплачує позивачу вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору (п. 2.1 договору).

Відповідно до пункту 2.2 договору обов`язковою умовою для постачання електричної енергії відповідачу 1 є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи розподілу договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого відповідач 1 набуває право отримувати послугу з розподілу електричної енергії.

Згідно п. 3.1 договору початком постачання електричної енергії відповідачу 1 є дата, зазначена в заяві до договору (повідомленні про намір укласти договір), яка є додатком 1 до цього договору. Відповідач 1 разом із заявою до договору (повідомлення про намір укласти договір) та не пізніше 01 грудня кожного поточного року надає позивачу на погодження відомості про розмір очікуваного помісячного споживання електричної енергії на відповідні розрахункові періоди наступного року (додаток 3.1 до договору).

Як вбачається з додатку 1 до договору про постачання електричної енергії (заява до договору про постачання електричної енергії споживачу (повідомлення про намір укласти договір) відповідач 1 уклав договір розподілу електричної енергії з акціонерним товариством «Миколаївобленерго». У додатку 1 зазначена адреса об`єкта: 54000, Миколаївська область, місто Миколаїв, вул. Космонавтів, будинок 156А, присвоєний відповідним системним оператором ЕІС-код: 62Z3548575225407 та дата початку постачання: 01.08.2020 року.

У Додатку 3.1 до договору від 15.07.2020 року сторони погодили обсяги очікуваного споживання електричної енергії на 2020 рік.

Відповідно до п. 3.3 договору відповідач 1 надає позивачу повідомлення з обсягом купівлі-продажу електричної енергії на розрахунковий місяць до 10-00 19 числа місяця, що передує розрахунковому, засобами електронної пошти. У повідомленні зазначається заявлений місячний обсяг постачання електричної енергії позивачу.

Пунктом 3.3.2 договору визначено, що у випадку, якщо відповідач 1 не надав позивачу у розрахунковому періоді жодного повідомлення з обсягом купівлі - продажу електричної енергії, то постачання електричної енергії відповідачу 1 здійснюється відповідно до обсягів очікуваного споживання електричної енергії, яка надається однією стороною іншій стороні за формою відповідно до додатку 3.1 до цього договору.

Відповідно до п. 3.4 договору відповідач 1 щоденно, не пізніше 10 години дня, наступного за днем постачання, надає позивачу інформацію щодо фактичного обсягу споживання за попередню добу, а до 10 числа місяця, наступного за звітним, надає повну інформацію за місяць постачання. У випадку відсутності таких даних позивач використовує дані, отримані з платформи MMS, або дані, надані Оператором системи розподілу. На підставі отриманих від відповідача 1 даних та/або даних позивача (постачальника послуг комерційного обліку (Оператора комерційного обліку) позивач до 12 числа місяця, наступного за місяцем поставки складає, підписує і скріплює печаткою попередній акт приймання-передачі електричної енергії та направляє його відповідачу 1. Після визначення адміністратором розрахунків (НЕК «Укренерго») всіх небалансів та визначення фактичного споживання, але не пізніше 90 днів з моменту закінчення періоду постачання, позивач готує коригуючий акт приймання-передачі електричної енергії.

Згідно п. 3.5 договору відповідач 1 протягом 2 (двох) робочих днів з дати одержання актів приймання-передачі електричної енергії зобов`язується повернути позивачу один примірник оригіналу актів приймання-передачі, підписаний уповноваженим представником відповідача 1, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від підписання акту приймання-передачі.

Відповідно до п. 3.6 договору у випадку невиконання обов`язку, передбаченого п. 3.5 договору, електрична енергія вважається поставленою та прийнятою відповідачем 1 від позивача у відповідному звітному місяці на підставі даних позивача та/або документів та/або інформації, які складаються та/або надаються позивачем (постачальником послуг комерційного обліку) до врегулювання розбіжностей відповідно до договору або в судовому порядку.

Відповідно до п.п. 5.1-5.4 договору відповідач 1 розраховується з позивачем за електричну енергію за цінами, що визначаються згідно з додатком 2 до цього договору. Попередня вартість електричної енергії позивачем зазначається у рахунках про оплату електричної енергії за цим договором, який надається на весь замовлений обсяг на місяць поставки. Розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Оплата рахунку позивача за цим договором має бути здійснена відповідачем 1 у терміни, визначені у додатку 2.

У додатку 2 до договору від 15.07.2020 року сторонами погоджено термін (строк виставлення рахунку та терміни (строки оплати), відповідно до якого ( п. 2 додатку) рахунок виставляється позивачем до 5-го числа місяця наступного за місяцем постачання (якщо інший строк (термін) не визначено у договорі); оплата за цим договором має бути здійснена відповідачем 1 у наступні терміни: до 15-го числа місяця, наступного за місцем постачання - в розмірі 100 % вартості, визначеної в рахунку.

Відповідно до п. 6.2 договору відповідач 1 зобов`язується забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору.

Відповідно до пункту 13.1 договору цей договір укладається на строк з 01 серпня 2020 року та діє до 31 грудня 2020 року. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік на тих же умовах, якщо не пізніше ніж за 30 (тридцять) календарних днів до закінчення строку дії договору жодною із сторін не буде направлено іншій стороні письмове повідомлення про припинення строку дії договору. В частині виконання зобов`язань відповідача 1 щодо оплати - договір діє до повного виконання відповідачем 1 таких зобов`язань.

З метою забезпечення виконання зобов`язань відповідача 1 перед позивачем по оплаті спожитої електричної енергії між позивачем, відповідачем 1 та відповідачем 2 був укладений договір поруки № 01 від 02.11.2021 року.

Умовами договору поруки передбачено, що в порядку та на умовах, визначених цим договором, відповідач 2 зобов`язується солідарно з відповідачем 1 виконувати зобов`язання щодо сплати вартості споживання електричної енергії, передбаченого договором, зазначеними в ст. 2 цього договору та додатковими угодами до них, як існуючими на момент укладення договору, так і тими, що виникають на його підставі в майбутньому (п. 1.1 договору).

Під основним договором в цьому договорі розуміють договір на постачання електричної енергії для побутових споживачів № М-е/2020/36 від 15.07.2020 року, укладеного між позивачем та відповідачем 1 ( п. 2.1 договору).

Згідно п. 3.1 договору поруки відповідач 2 відповідає перед позивачем за виконання відповідачем 1 зобов`язання по оплаті вартості переданої відповідачу 1 електричної енергії.

Згідно п. 3.2 договору поруки відповідач 2 приймає на себе обов`язок оплатити за відповідача 1 заборгованість, що буде виникати з моменту укладання договору.

Відповідно до п. 4.1 договору поруки сторони погодили, що відповідач 2 сплачує позивачу вартість спожитої відповідачем 1 електричної енергії на умовах та в строки передбачені основним договором.

У разі порушення та/або невиконання чи неналежного виконання відповідачем 1 обов`язку за основним договором, позивач звертається з письмовою вимогою до відповідача 2 про виконання цього обов`язку (п. 4.2 договору поруки).

Відповідно до п. 5.1, п. 5.1.1 договору поруки у випадку порушення зобов`язання, що виникає з цього договору, сторона несе відповідальність, визначену договором та/або чинним в Україні законодавством. Порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору.

Відповідно до п. 5.1.4 договору поруки відповідач 2 відповідає перед позивачем в обсязі прийнятих на себе зобов`язань, передбачених цим договором, щодо сплати вартості переданої відповідачу 1 електричної енергії.

Відповідно до пункту 8.1 договору поруки цей договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за дійсним договором.

Додатковою угодою № 01 від 02.11.2021 року до договору поруки № 01 від 02.11.2021 року сторони узгодили порядок (графік) погашення відповідачем 2 заборгованості у сумі 354427,30 грн., що визначений у п. 1 додаткової угоди, з зазначенням у ньому термінів оплати (період - з листопада 2021 року по жовтень 2023 року) та з визначенням сум заборгованості, які підлягають сплаті кожного місяця.

За твердженнями позивача відповідач 1 спожиту у період серпень - жовтень 2020 року електричну енергію не оплатив. Відповідачем 2 на виконання умов договору поруки було сплачено основного боргу в сумі 14914,67 грн.

З огляду на укладений між позивачем, відповідачем 1 та відповідачем 2 договір поруки № 01 від з 02.11.2021 року, позивач зазначає, що виконання зобов`язання з оплати поставленої електроенергії покладається на відповідача 1 та відповідача 2 у солідарному порядку.

Оскільки виконання умов договору про постачання електричної енергії споживачу М-е/2020/36 від 15.07.2020 року та договору поруки з оплати електроенергії є обов`язком відповідачів, то тягар доказування належного виконання цього обов`язку покладається на відповідача 1 та відповідача 2.

Докази здійснення відповідачами повної оплати наданих послуг у матеріалах справи відсутні.

Правовідносини, які виникли між сторонами на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу врегульовані положеннями ст. 714 ЦК, ст. 275-276 ГК України (енергопостачання).

Виконання цивільних і господарських зобов`язань, які виникли з договору, врегульовано відповідними положеннями ГК та ЦК про договір та зобов`язання.

Відповідно до ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичних та інших ресурсів через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 275 ГК України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії".

Закон України «Про ринок електричної енергії» визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов`язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.

Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 4 вказаного Закону учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладається договір про постачання електричної енергії споживачу.

Відповідно до ст. 56 Закону постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами. Постачання електричної енергії електропостачальниками здійснюється з дотриманням правил роздрібного ринку.

Предметом даного позову є оплата за спожиту електричну енергію, а також інфляційні витрати та 3% річних.

Згідно ч 1 ст. 509 ЦК зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Згідно ч. 2 ст. 509 ЦК зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 174 ГК України господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема з господарського договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною ч. 4 ст. 193 ГК України передбачено, що управнена сторона має право не приймати виконання зобов`язання частинами, якщо інше не передбачено законом, іншими нормативно-правовими актами або договором, або не випливає із змісту зобов`язання.

Відповідно до ч. 7 ст. 193 ГК України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов`язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов`язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Частиною 1 ст. 526 ЦК передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 530 ЦК визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно частини 1 статті 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Одним із видів забезпечення виконання зобов`язання є порука (частина перша статті 546 ЦК України). За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов`язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов`язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов`язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частини перша статті 554 ЦК України).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина друга статті 554 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, позивач поставив відповідачу 1 у серпні - жовтні 2020 року електричну енергію у загальній кількості 132239 квт/год на загальну суму 354427,30 грн.

Судом встановлено, що відповідачем 2 здійснено часткову оплату заборгованості за поставлену електричну енергію у сумі 14914,67 грн.

Відповідачами не виконано зобов`язання щодо повної оплати вартості поставленої електричної енергії, у зв`язку з чим борг становить 339512,63 грн.

Доказів сплати відповідачами 339512,63 грн. матеріали справи не містять.

Отже, борг з оплати поставленої електроенергії в сумі 339512,63 грн. підлягає стягненню з відповідачів у солідарному порядку.

Таким чином, позовні вимоги в цій частині є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідачів у солідарному порядку 3% річних та втрат від інфляції, в зв`язку із простроченням грошового зобов`язання, то суд зазначає наступне.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 625 ЦК боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Як зазначено вище, додатковою угодою № 01 від 02.11.2021 року до договору поруки від 02.11.2021 року, у зв`язку з наявною заборгованістю відповідача 1 перед позивачем за договором про постачання електричної енергії споживачу № М-е/2020/36 від 15.07.2020 року, сторони узгодили порядок (графік) оплати заборгованості у сумі 354427,30 грн. відповідачем 2, що визначений в п. 1 додаткової угоди, з зазначенням у ньому термінів оплати (період - з листопада 2021 року по жовтень 2023 року) та з визначенням сум заборгованості, які підлягають сплаті кожного місяця відповідачем 2.

Підставою заявлених позовних вимог про стягнення з відповідачів в солідарному порядку 3% річних та втрат від інфляції є недотримання положень договору поруки та додаткової угоди до договору поруки по оплаті спожитої електроенергії відповідно до погодженого графіку.

Відповідне зобов`язання погасити заборгованість у визначені графіком терміни взяв на себе відповідач 2.

Невиконання відповідачем 2 взятих на себе за договором поруки зобов`язань з огляду на положення п. 5.1, п. 5.1.1 договору поруки відповідач 2 несе відповідальність в обсязі визначеному договором та/або чинним законодавством України.

Таким чином, підстав для застосування передбаченої договором поруки відповідальності за невиконання умов договору поруки до відповідача 1 у суду відсутні.

Перевіривши надані позивачем розрахунки 3% річних у розмірі 10019,22 грн. та втрат від інфляції у розмірі 30747,22 грн. за період з 01.12.2021 року по 23.11.2023 року, судом встановлено, що вони є арифметично правильними та вірними.

Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. При цьому, суд керується положеннями ч. 5 ст. 129 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 237, 238 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути в солідарному порядку з товариства з обмеженою відповідальністю «Торг-Сервіс», код 38524467 (Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, 156 корп. А) та товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс», код 24056560 (Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 156А) грошові кошти у сумі 339512 (триста тридцять дев`ять тисяч п`ятсот дванадцять) грн. 63 коп. - основний борг, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 4074,15 грн.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ринок-Торг-Сервіс», код 24056560 (Миколаївська область, м. Миколаїв, вул. Космонавтів, буд. 156А) грошові кошти у загальному розмірі 40766 (сорок тисяч сімсот шістдесят шість) грн. 44 коп., з яких: 10019 (десять тисяч дев`ятнадцять) грн. 22 коп. - 3% річних; 30747 (тридцять тисяч сімсот сорок сім) грн. 22 коп. - інфляційні втрати, а також грошові кошти на відшкодування судових витрат у справі з оплати позовної заяви судовим збором у сумі 489,20 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано (ч. 1 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 2 ст.241 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення (ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження (ч. 2 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України).

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (ст. 257 Господарського процесуального кодексу України).

Повний текст рішення складено та підписано 30.04.2024 року.

Суддя А.П. Алексєєв