Ухвала

від 29.04.2024 по справі 357/13007/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/13007/23

1-кс/357/1190/24

У Х В А Л А

29 квітня 2024 року Слідчий суддя Білоцерківського міськрайонного суду Київської області ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42023112030000385 від 25.09.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України (в редакції до 11.08.2023),

У С Т А Н О В И В:

26.04.2024 до слідчого судді Білоцерківського міськрайонного суду Київської області надійшло клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 , про накладення арешту на земельну ділянку: 3210300000:02:010:0012 площею 0,7612 га, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), розташована на території Білоцерківської міської територіальної громади Білоцерківського району Київської області із забороною державним органам та органам нотаріату здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників, а також заборонити будь-яке будівництво на земельній ділянці.

Обґрунтовуючи клопотання, прокурор зазначає, що у провадженні слідчого відділу Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області перебуває кримінальне провадження, № 42023112030000385 від 25.09.2022 за ознаками злочину, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України (у редакції до 11.08.2023).

В ході опрацювання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відомостей з електронного сервісу Держгеокадастру та карти «Google maps», а також інформації ГУ Держгеокадастру у Київській області щодо наявності випадків незаконного відведення земельних ділянок у приватну власність громадян, було встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 3210300000:02:010:0012 площею 0,7612 га на території Білоцерківської міської ради на підставі державного акту на право приватної власності на землю КВ-IV №003548 від 24.02.2004 року, право приватної власності на яку зареєстровано державним реєстратором Кагарлицької міської ради ОСОБА_5 , за ОСОБА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 .

З відкритих даних земельного кадастру України /https:kadastr.live/ також було виявлено відомості про земельну ділянку приватної форми власності з кадастровим номером 3210300000:02:010:0012, площею 0.7612 га.

В ході досудового розслідування встановлено що земельна ділянка з кадастровим номером 3210300000:02:010:0012 була зареєстрована та передана у власність громадянину ОСОБА_4 на підставі державного акту на право приватної власності на землю КВ-IV №003548 від 24.02.2004 року.

Державний акт на право приватної власності на землю КВ-IV №003548 від 24.02.2004 року було видано на підставі рішення Білоцерківської міської ради IV скликання, №374 від 24.06.2004 року.

Так, відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, 05.05.2021 року державним реєстратором Кагарлицької міської ради ОСОБА_5 , було зареєстровано право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3210300000:02:010:0012, площею 0.7612 га, за ОСОБА_4 , (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на підставі державного акту на право приватної власності на землю КВ-IV №003548 від 24.02.2004 року.

Відповідно до інформації з державного реєстру прав на нерухоме майно, земельна ділянка з кадастровим номером 3210300000:02:010:0012 площею 0,7612 га знаходиться на даний час у приватній власності ОСОБА_4 .

У відповідь на вимогу прокурора в порядку ст. 93 КПК України Білоцерківська міська рада надала інформацію, згідно якої по документах архівного фонду №1 Білоцерківська міська рада та її виконавчий комітет, у протоколі сесії Білоцерківської міської ради IV скликання за 2004 рік, рішення від 24 червня 2004 року №374 не виявлено.

Крім цього, згідно з відповіддю ГУ Держгеокадастру у м. Києві та Київській області від 12.07.2023, встановлено, що в архіві Відділу №1 другий примірник державного акту на право власності на земельну ділянку серії КВ-IV №003548 від 24.02.2004 року на ім`я гр. ОСОБА_4 з кадастровим номером 3210300000:02:010:0012, відсутній. Відповідно до Книги записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договір оренди землі запис про реєстрацію та видачу вищезазначеного державного акту на право власності на земельну ділянку, відсутній.

Отже, з вищевикладеного випливає, що державний акт серія КВ-IV № НОМЕР_2 від 24.02.2004 року на ім`я гр. ОСОБА_4 не видавався та є підробленим.

Як наслідок земля комунальної власності вибула у приватну власність незаконно, у зв`язку з вчиненням кримінального правопорушення.

Постановою слідчого від 20.12.2023 року потерпілим визнано квартирно-експлуатаційний відділ міста Біла Церква (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), а представником потерпілого визнано начальника юридичної служби ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_6 .

Так, 08.04.2024 року від представника потерпілого ОСОБА_6 , надійшла письмова заява, в якій останній просить накласти арешт на земельну ділянку з кадастровим номером 3210300000:02:010:0012 площею 0,7612 га, задля запобігання відчуження її третім особам шляхом продажу, поділу, тощо.

Постановою слідчого від 04.10.2023 року земельну ділянку з кадастровим номером 3210300000:02:010:0012 площею 0,7612 га, визнано речовим доказом у даному кримінальному провадження.

Враховуючи той факт, що земельна ділянка з кадастровим номером: 3210300000:02:010:0012 площею 0,7612 га набута кримінально протиправним шляхом, на цей час існують всі правові підстави для її арешту з метою запобігання можливості відчуження земельної ділянки, для збереження речового доказу

Враховуючи викладені обставини, у сторони обвинувачення є підстави вважати, що нерухоме майно вищевказана земельна ділянка є об`єктом кримінально-протиправних дій, має ознаки речового доказу та відповідає вимогам ч. 1 ст. 98 КПК України, для збереження яких необхідно накласти арешт в порядку, передбаченому ст.ст. 170-172 КПК України.

Посилаючись на положення ч. 2 ст. 172 КПК України, прокурор просить розглянути клопотання про накладення арешту без повідомлення власника майна з метою забезпечення арешту майна.

Як на правове обґрунтування накладення арешту прокурор посилається на положення ст. ст. 98, 131, 168, 170, 172 КПК України

Прокурор в судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримує та просить задовольнити.

Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України з метою забезпечення арешту майна клопотання прокурора про накладення арешту розглядається без повідомлення власника майна.

При вирішенні клопотання про застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження слідчий суддя, діючи у відповідності до вимог КПК України та виходячи із завдання кримінально провадження, має судовою процедурою гарантувати дотримання прав, свобод та законних інтересів осіб, а також умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Зокрема, при вирішенні питання про арешт майна відповідно до вимог ст.ст. 94, 132, 173 КПК України, враховує правову підставу для арешту майна, можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні, наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для власника майна.

Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому КПК України порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому КПК України порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Проаналізувавши вищенаведені обставини, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов висновку, що на час розгляду клопотання є достатньо підстав вважати, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Обставини викладені у клопотанні, дають слідчому судді підстави для висновку, що дане клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України та містить правові (законні) підстави, у зв`язку з якими потрібно здійснити арешт майна.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів .

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів провадження, прокурор, звертаючись до слідчого судді із клопотанням про арешт майна зазначив, що метою накладення арешту на майно є забезпечення збереження речових доказів.

Аналізуючи наведені правові норми та враховуючи, що до клопотання додані документи та матеріали, якими ініціатор клопотання обґрунтовує доводи клопотання, враховуючи те, що майно, на яке прокурор просить накласти арешт, відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку про необхідність задоволення клопотання прокурора з метою забезпечення збереження речових доказів.

З огляду на вищевказані обставини, наявність даних, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження, а тому положення п.1 ч. 3 ст. 132 КПК України допускають у цьому випадку застосування такого заходу як арешт майна.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 98, 131, 132, 170-173, 309 КПК України,

П О С Т А Н О В И В :

Клопотання прокурора Білоцерківської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні № 42023112030000385 від 25.09.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України (в редакції до 11.08.2023) - задовольнити.

Накласти арешт на земельну ділянку: 3210300000:02:010:0012 площею 0,7612 га, яка перебуває у приватній власності ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_1 ), розташована на території Білоцерківської міської територіальної громади Білоцерківського району Київської області із забороною державним органам та органам нотаріату здійснювати будь-які реєстраційні дії, в тому числі і реєстрацію (перереєстрацію), пов`язану з відчуженням, зміною, поділом, заставою або іншого виду зміни власників, а також заборонити будь-яке будівництво на земельній ділянці.

Ухвала про арешт майна виконується негайно прокурором.

На ухвалу може бути подана апеляція до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддяОСОБА_7