Ухвала

від 29.04.2024 по справі 922/854/23

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

29 квітня 2024 року

м. Київ

cправа № 922/854/23 (922/3736/23)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Білоуса В.В. - головуючого, Васьковського О.В., Погребняка В. Я.

розглянувши матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Харківської області

на постанову Східного апеляційного господарського суду

від 15.01.2024

та на рішення Господарського суду Харківської області

від 16.11.2023

у справі № 922/854/23(922/3736/23)

за позовом Комунального підприємства "Міськелектротранссервіс"

до Головного управління ДПС у Харківській області

про визнання протиправним та скасування податкових повідомленнь-рішеннь,-

ВСТАНОВИВ:

17.04.2024 Головне управління Державної податкової служби у Харківської області звернулось до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 та на рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2023 у справі № 922/854/23(922/3736/23) сформована в системі "Електронний суд" 17.04.2024.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Харківської області у справі № 922/854/23(922/3736/23) визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - Білоуса В.В., судді - Погребняка В.Я., судді - Васьковського О.В., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.04.2024.

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам статей 287-291 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), з огляду на наступне.

Статтею 290 ГПК України передбачені вимоги до форми і змісту касаційної скарги.

Пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до касаційної скарги додаються, зокрема, документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".

Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі касаційної скарги) передбачено, що ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно з підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" (в редакції чинній на момент подачі позову), за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становила 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частини 4 статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 20 травня 2020 року у справі № 1340/3510/18 (пункти 77, 81), Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 05 липня 2019 року у справі № 826/17147/18 (пункти 17, 18) дійшли висновку, що спір за позовом боржника про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення є майновим за своєю правовою природою, оскільки за наслідком його розгляду в податкового органу може виникнути право на стягнення з боржника певної грошової суми (майнове право), яка в розумінні статті 190 ЦК України є майном боржника.

При цьому відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Також правова позиція щодо необхідності застосування ч. 3 ст. 4 Закону при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті в електронній формі, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду 16.11.2022 у справі № 916/228/22.

Таким чином, з огляду на те, що касаційну скаргу подано в електронній формі через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" судовий збір підлягає сплаті з урахуванням понижуючого коефіцієнта 0,8, який підлягає застосуванню, отже належною до сплати сумою судового збору у даному випадку є 22 658, 96 грн.

Проте, матеріали касаційної скарги Головного управління Державної податкової служби у Харківській області не містять документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, натомість в прохальній частині касаційної скарги скаржником зазначено клопотання про продовження/відстрочення сплати судового збору.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" (в редакції на момент заявлення клопотання про відстрочення сплати судового збору) передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

З огляду на наведене, звільнення від сплати судового збору, його відстрочення чи розстрочення є дискреційним правом, а не обов`язком суду, можливість реалізації якого пов`язується з майновим станом особи.

Суд касаційної інстанції зазначає, що наведеними правовими нормами статті 8 Закону України "Про судовий збір" встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб`єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, відстрочити сплату судового збору.

Виходячи з положень ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд наділений правом відстрочення, зменшення та звільнення від сплати судового збору:

1) за клопотанням фізичних осіб, тільки за наявності певних умов, або

2) якщо предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

З огляду на відсутність умов, визначених статтею 8 Закону України "Про судовий збір", суд касаційної інстанції не вбачає правових підстав для задоволення клопотання Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про продовження/відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги у справі № 922/854/23(922/3736/23), а відтак, у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Харківської області про продовження/відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 у справі № 922/854/23(922/3736/23) слід відмовити.

Частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Частиною другою статті 174 вказаного Кодексу передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).

Враховуючи зазначене, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги, скаржнику слід сплатити судовий збір у розмірі 22 658, 96 грн., який має бути перерахований за такими реквізитами: отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102; "Судовий збір (Верховний Суд, 055)", надавши суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 22 658, 96 грн. за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 та на рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2023 у справі № 922/854/23(922/3736/23).

Згідно вимог ч. ч. 1 та 2 ст. 288 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.

Повний текст оскаржуваної постанови Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 у справі № 922/854/23(922/3736/23) складено та підписано 25.01.2024. Враховуючи зазначене, останній день строку встановленого для оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 в касаційному порядку припадав на 14.02.2024.

Скаржник звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 у справі № 922/854/23(922/3736/23)- 17.04.2023, тобто поза межами процесуального строку на касаційне оскарження.

Проте, касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у Харківській області містить клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 у справі № 922/854/23(922/3736/23), яке мотивоване тим, що право особи на повторне звернення із касаційною скаргою кореспондує право суду прийняти таке виконання, за умови усунення недоліків попередньо поданої скарги та дотримання встановленої процесуальним законом процедури.

Ухвалою Верховного Суду від 27.02.2024 касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2023 у справі №922/854/23(922/3736/23) залишено без руху на підставі ст.174 ГПК України та надано строк для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення вказаної ухвали скаржнику, а саме: виконати вимоги ухвали суду та зазначити норми матеріального та/або процесуального права, які припустився суд при ухвалі оскаржуваного судового рішення у справі №922/854/23(922/3736/23) та надати докази сплати судового збору.

Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 01.04.2024 касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2023 у справі №922/854/23(922/3736/23) повернуто скаржнику разом з доданими до неї матеріалами на підставі частини четвертої статті 174 ГПК України, оскільки останнім не усунуто недоліки касаційної скарги, не виконано вимоги ухвали Верховного Суду від 27.02.2024 у справі № 922/854/23 (922/3736/23), так як і у касаційній скарзі, в уточненій її редакції Головним управлінням ДПС у Харківській області не вказано передбачену (передбачені) статтею 287 ГПК України підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга та чітко не зазначено порушення яких саме норм матеріального та/або норм процесуального права припустився апеляційний суд при ухваленні оскарженого судового рішення у справі №922/854/23 (922/3736/23), і в чому конкретно полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права та не надано документ, що підтверджує сплату судового збору за подання касаційної скарги, як зазначено в ухвалі Верховного Суду від 01.04.2024.

Ухвалу Верховного Суду від 01.04.2024 було доставлено в електронні кабінети скаржника та його представника 02.04.2024 о 16:55, тому датою вручення цієї ухвали є 02.04.2024.

Повторно скаржник надіслав касаційну скаргу лише 17.04.2024, тобто зі пропуском процесуального строку.

Колегія суддів зауважує, що скаржник повторно подав касаційну скаргу 17.04.2024 через 15 днів з дня вручення ухвали від 01.04.2024 про повернення вперше поданої касаційної скарги (01.04.2024) без сплати судового збору, тобто недоліки, які слугували підставою для залишення вперше поданої касаційної скарги без руху (ухвали від 27.02.2024) та подальшої її повернення(01.04.2024), на час повторного звернення з касаційною скаргою також не були усунуті.

Згідно з частиною першою статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зі змісту наведеної правової норми вбачається, що законодавець не передбачив обов`язок суду автоматично поновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки в кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було пропущено та чи підлягає він поновленню.

Отже можливість поновлення пропущеного строку судом касаційної інстанції не є необмеженою, а вирішення цього питання пов`язується із наявністю поважних причин пропуску строку, обов`язок з доведення яких покладено на скаржника.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).

ГПК України не пов`язує право суду поновити пропущений строк з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об`єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв`язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.

Суд вважає за необхідне зазначити, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь у справі на всіх етапах розгляду, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання (рішення Європейського суду прав людини від 07 липня 1989 року у справі "Юніон Аліментаріа проти Іспанії").

Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, позивач як сторона (у нашому випадку, особа яка подавала касаційну скаргу), яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (рішення Європейського суду прав людини у справі "Каракуця проти України").

Верховний Суд зазначає, що з первісною касаційною скаргою скаржник звертався 09.02.2024, яка була повернута ухвалою суду від 01.04.2024, тобто у скаржника було майже 2 місяці для усунення недоліків касаційної скарги, а також у скаржника був час для усунення недоліків після повернення вперше поданої касаційної скарги до моменту звернення вдруге до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою, однак при повторному зверненні з касаційною скаргою 17.04.2024 скаржник знову звернувся з тими ж недоліками.

З огляду на зазначене Верховний Суд не може стверджувати про добросовісне ставлення скаржника до реалізації ним права на касаційне оскарження, вжиття усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків касаційної скарги, які стали підставою для її повернення таким чином, колегія суддів зазначає, що повторне звернення з касаційною скаргою є автоматичною підстав для поновлення строку на касаційне оскарження.

Вирішення судом питання щодо поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження в розумінні приписів статей 119 та 288 ГПК України можливе саме за наявності обґрунтованого клопотання про поновлення строку на касаційне оскарження, доводи якого підтверджені відповідними доказами.

Сам факт повернення первісно поданої касаційної скарги не є тією обставиною, яка свідчить про поважність пропуску строку на касаційне оскарження.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про визнання причин пропуску строку на касаційне оскарження неповажними, позаяк скаржником не обґрунтовано підстави для поновлення пропущеного строку для подання касаційної скарги та не долучено належні докази наявності таких підстав.

Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає за необхідне надати скаржнику строк для усунення недоліків, поданої ним касаційної скарги, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, а саме - заявнику касаційної скарги необхідно навести інші підстави для поновлення пропущеного процесуального строку на касаційне оскарження та надати відповідні докази на підтвердження цих підстав, а також виконати вимоги пункту 5 частини другої статті 290 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною третьою статті 292 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними.

З огляду на те, що скаржник пропустив 20-денний строк, протягом якого має право на поновлення строку, а наведені у клопотанні підстави визнані Верховним Судом неповажними, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням скаржнику строку для наведення, за наявності, інших поважних підстав пропуску встановленого процесуального строку на касаційне оскарження.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.

З огляду на викладене, касаційна скарга Головного управління Державної податкової служби у Харківської області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 та на рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2023 у справі № 922/854/23(922/3736/23) підлягає залишенню без руху на підставі ч. ч. 2 та 3 ст. 292 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 235, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду, -

У Х В А Л И В:

1. Відмовити у задоволенні клопотання Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 та на рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2023 у справі № 922/854/23(922/3736/23).

2. Підстави наведені у клопотанні Головного управління Державної податкової служби у Харківській області про поновлення строку на касаційне оскарження постанови Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 та на рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2023 справі № 922/854/23(922/3736/23) - визнати неповажними.

3. Касаційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Харківській області на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 та на рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2023 у справі № 922/854/23(922/3736/23), залишити без руху.

4. Надати Головному управлінню Державної податкової служби у Харківської області строк для усунення недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху.

5. Головному управлінню Державної податкової служби у Харківської області усунути недоліки касаційної скарги щодо сплати судового збору у такий спосіб:

- надавши суду оригінал документу, що підтверджує сплату судового збору в розмірі 22 658, 96 грн за подання касаційної скарги на постанову Східного апеляційного господарського суду від 15.01.2024 та на рішення Господарського суду Харківської області від 16.11.2023 у справі № 922/854/23(922/3736/23).

6. Головне управління Державної податкової служби у Харківській області має право у термін, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху, звернутись до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку навівши інші підстави для поновлення строку.

7. Документи про усунення недоліків касаційної скарги та заяву про поновлення строку направляти до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду за адресою: м. Київ, вул. О. Копиленка, 6.

8. У разі неусунення недоліків у строк, встановлений судом, касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.

9. Верховний Суд звертає увагу, що з введенням в дію Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами» від 29.06.2023 №3200-IX передбачені процесуальні наслідки недотримання вимог статті 6 ГПК України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий В.В. Білоус

Судді О.В. Васьковський

В.Я. Погребняк