Дата документу 19.04.2024Справа № 643/8980/18 Провадження № 2/554/330/2024
Р І Ш Е Н Н Я
ІМ ЕН ЕМ У КР АЇ НИ
19 квітня 2024 року Октябрський районний суд м.Полтави у складі:
головуючого судді Савченко Л.І.
при секретарі Грай К.В.
за участю представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві в режимі відео конференції цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», про визнання деклараційного патенту на корисну модель недійсним,-
в с т а н о в и в :
Позивач ОСОБА_2 , від імені якої діє представник ОСОБА_4 , 06.07.2018 звернулася до Московського районного суду м.Харкова із позовом до ОСОБА_3 , визначивши третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, в якому прохала визнати недійсним патент України № НОМЕР_1 на корисну модель «Заглибний електромагнітний вібраційний насос», власником якого є ОСОБА_3 з дати публікації відомостей про заявку № u 2015 00723, тобто з 25.05.2015 (бюлетень № 10).
В обгрунтування позовних вимог позивач ОСОБА_2 , від імені якої діє представник ОСОБА_4 , вказала, що 25.05.2015 року Державна служба інтелектуальної власності здійснила публікацію відомостей про видачу деклараційного патенту на корисну модель «Заглибний електромагнітний вібраційний насос» № 99371 за результатами опрацювання заявки відповідача на видачу патенту від 29.01.2015 № НОМЕР_2 . Вважає, що видача вказаного деклараційного патенту була проведена з порушенням приписів ч.1 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», оскільки вказаний патент не відповідає умовам патентоздатності, які ставляться до корисної моделі, що є підставою для визнання такого патенту недійсним. Вказує, що здійснює підприємницьку діяльність, основним видом економічної діяльності якої є виробництво помп і компресорів, зокрема, побутових вібраційних насосів. Для здійснення ефективної господарської діяльності із виробництва побутових вібраційних насосів. Вона є власником патенту № НОМЕР_3 «Насос вібраційний побутовий», що виданий на підставі заявки № а201606425 від 13.06.2016. Розраховуючи, на забезпечену патентом монополію у використанні корисної моделі, позивач здійснила значні вкладення в матеріально-технічну підготовку та дії щодо забезпечення промислового впровадження зазначеної корисної моделі. Отже, вона цілком правомірно, на підставі охоронного документу, що підтверджує пріоритет, авторство і право власності на корисну модель, здійснює виробництво та реалізацію продукції (побутових вібраційних насосів) із метою одержання прибутку. Однак, відповідач, здійснивши реєстрацію корисної моделі «Заглибний електромагнітний вібраційний насос», що не відповідає умовам патентоздатності, здійснює виготовлення продукції, аналогічній тій, яку виготовляє позивач. Вказує, що це порушує охоронювані інтереси позивача на виготовлення, користування і розпорядження власною продукцією та ведення господарської діяльності в умовах економічної конкуренції, що завдає матеріальних збитків. Відповідач всупереч принципу добросовісності зареєстрував та використовує корисну модель, що не відповідає умовам патентоздатності та перешкоджає здійсненню підприємницької діяльності позивача, зокрема, за заявою відповідача відкрито кримінальне провадження за ст. 177 КК України. Посилаючись на положення ч.2 ст. 33 ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», позивач звернулася до Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» щодо проведення експертизи стосовно патенту № 99371. Відповідно до висновку експертизи щодо умов патентоздатності від 22.07.2016 № 15260/ЗУ/16, проведеної Укрпатентом, «запатентована корисна модель за патентом України на корисну модель № 99371, не відповідає умовам патентоздатності корисної моделі, не є промислово придатною, не є новою. З цих підстав, звернулася до суду з позовом.
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 23.07.2018 року відкрито провадження по справі за правилами загального позовного провадження (суддя Погасій О.Ф.).
Від третьої особи Міністерства економічного розвитку і торгівлі України до суду надійшли пояснення, в яких вказано, що відповідно до норм ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», під час проведення формальної експертизи заявки корисна модель не перевіряються на відповідність умовам патентоздатності - «новизна» та промислова придатність». Відповідно до ст. 25 Закону патент на корисну модель видається під відповідальність його власника за відповідність корисної моделі умовам патентоздатності. Таким чином, патент України № НОМЕР_1 на корисну модель було видано відповідно до порядку, встановленого законодавством про охорону прав на винаходи і корисні моделі, а Установа, приймаючи рішення про видачу патенту не порушила жодної з вимог законодавства України. Разом з тим, будь-яка особа має право подати до Установи клопотання про проведення експертизи запатентованого винаходу на відповідність умовам патентоздатності. Позивач подала до суду Висновок експерта щодо умов патентоздатності від 22.07.2016 року № 15260/ЗУ/16. Прохає врахувати дані пояснення під час розгляду справи ( том 1 а.с.58-59).
Від представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_5 до суду надійшов відзив на позов, у якому вказав, що жодна правова норма, на яку посилається позивач, не містить в собі прямої вказівки на те, що будь-яка особа може звернутися до суду з позовом про визнання недійсним патенту. Вважає, що виходячи із загальних вимог цивільного процесуального законодавства, такий позов може бути заявлений лише особою, яка має до цієї справи матеріально-правовий інтерес. Позивачем не обгрунтовано наявність матеріально-правового інтересу до справи, зокрема, до патенту відповідача, не обгрунтовано обраний спосіб захисту прав позивача, та взагалі не зазначено, чим саме конкретно порушуються права позивача наявним патентом відповідача, що свідчить про відсутність права звернення до суду з позовом. Вимога про визнання недійсним патенту обґрунтована нормами статей 6,7,33 ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». При цьому, єдиним доказом в обгрунтування вимог щодо невідповідності умов патентоздатності корисної моделі відповідача позивач вказує висновок ДП «Український інститут інтелектуальної власності» від 22.07.2016 № 15260/ЗУ/16. Разом з тим, вказаний висновок не може бути належним та допустимим доказом, оскільки ч.7 ст. 102 ЦПК України передбачено, що у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків. Крім того, висновок підписаний особами, які не є судовими експертами у розумінні ЗУ «Про судову експертизу». Також вказує, що у червні 2016 року ФОП ОСОБА_6 звертався до ОСОБА_3 , Державної служби інтелектуальної власності України та просив визнати недійсним патент України № НОМЕР_1 на корисну модель «Заглибний електромагнітний вібраційний насос» та внесення змін до Державного реєстру патентів України на винаходи та корисні моделі щодо визнання недійсним патенту України № 99371 на корисну модель «Заглибний електромагнітний вібраційний насос», обґрунтовуючи позов тим, що корисна модель не відповідає умовам патентоспроможності. Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 31 серпня 2017 року по справі № 760/10457/16-ц, залишеним без змін постановою Апеляційного суду міста Києва від 16 травня 2018 року, встановлено, що згідно з висновком № 056/17 судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 21 квітня 2017 року Науково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності у матеріалах справи не міститься відомостей, які свідчать, що сукупність суттєвих ознак корисної моделі за патентом України № НОМЕР_1 стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до установи 29.01.2015. Крім того, судовим експертом встановлено, що корисна модель за патентом України № НОМЕР_1 відповідає умовам патентоздатності «Промислова придатність» на дату подання заявки до установи 29.01.2015. При цьому, суд не прийняв в якості належного доказу висновок експертизи Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності». Також була проведена повторна експертиза об`єктів інтелектуальної власності та відповідно до висновку експерта № 1179 від 12.03.2018 у матеріалах справи відсутні відомості, згідно з якими сукупність суттєвих ознак корисної моделі за патентом України № НОМЕР_1 стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи, а саме 29.01.2015, корисна модель за патентом України № НОМЕР_1 відповідає умовам патентоздатності «Промислова придатність» на дату подання заявки до Установи 29.01.2015. Вказує, що позивач не довів, що корисна модель не відповідає критеріям патентоздатності, не є новою і промислово не придатною, а тому позов є необгрунтованим та спрямований фактично спробою у не правовий спосіб позбавити відповідача законодавчо гарантованої правової охорони на корисну модель та привести до ряду негативних правових наслідків (том 1 а.с.67-74).
Від позивача ОСОБА_2 до суду надійшла відповідь на відзив, у якій прохала задовольнити позов у повному обсязі. Вказала, що твердження відповідача щодо відсутності права позивача на звернення до суду є безпідставними. Також у позові зазначено спосіб захисту, який прямо встановлений спеціальним законом - визнання деклараційного патенту на корисну модель недійсним. Крім того, посилається на те, що Висновок № 15260/ЗУ/16 від 22.07.2016 є належним доказом у розумінні ст. 78 ЦПК України, оскільки його було отримано у порядку ст. 33 ЗУ «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі». Також нею було подано клопотання про проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності (том 1 а.с.84-86).
Від представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_5 до суду надійшли заперечення, в яких виклав доводи аналогічні тим, які зазначені у відзиві на позов ( том 1 а.с.95-97).
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 13 лютого 2019 року справу прийнято до провадження іншим складом суду (суддя Букреєва І.А.).
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 31.10.2019 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду.
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 20.02.2020 року у задоволенні клопотання представника позивача ОСОБА_4 про проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності Науково-дослідним центром судових експертиз з питань інтелектуальної власності та доручення дослідити корисну модель за патентом «Заглиблений електромагнітний вібраційний насос» № 99371 умовам патентоздатності «новизна» та «промислова придатність» - відмовлено.
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 21.02.2020 року клопотання представника позивача ОСОБА_4 про проведення експертизи у сфері інтелектуальної власності задоволено, призначено судову експертизу з питань інтелектуальної власності та доручено її проведення Науково-дослідному центру судових експертиз з питань інтелектуальної власності (том 1 а.с.251-252).
Ухвалою Московського районного суду м.Харкова від 24 грудня 2020 року справу прийнято до провадження та відновлено провадження по справі, призначено підготовче засідання по справі ( суддя Харченко А.М.) (том 2 а.с.30).
Ухвалою суду від 24 листопада 2021 року закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду (а.с.59-60).
Відповідно до розпорядження голови Верховного Суду від 08.03.2022 року №2/0/9/-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану» змінено територіальну підсудність Московського районного суду м. Харкова на Октябрський районний суд м. Полтави.
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 21 березня 2023 року справу прийнято до провадження Октябрським районним судом м. Полтави та призначено до розгляду по суті (том 2 а.с.71).
Ухвалою Октябрського районного суду м.Полтави від 25 вересня 2023 року залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державну організацію «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» замість Міністерства економічного розвитку і торгівлі України (том 2 а.с.112).
Від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» Саламова О. до суду надійшли пояснення, в яких зазначено, що патент України № НОМЕР_1 на корисну модель було видано відповідно до порядку, встановленого законодавством про охорону прав на винаходи і корисні моделі, а Установа, приймаючи рішення про видачу патенту, не порушила жодної з вимог законодавства України, діяла у відповідності із Законом, Правилами, та принципами, встановленими у ст. 19 Конституції України. Також вказує, що ОСОБА_2 скористалася своїм правом наданим ст. 33 Закону № 3687-ХІІ та звернулася до Укрпатенту з клопотанням про проведення експертизи запатентованої корисної моделі за патентом України № НОМЕР_1 на відповідність умовам патентоздатності. Згідно з Висновком експертизи від 22.07.2016 року уповноваженого закладу експертизи, корисна модель за патентом України № 99371 не відповідає умовам патентоздатності. Оскільки вказаний висновок містить в собі докладний опис проведених досліджень, складений уповноваженим закладом експертизи та кваліфікованим експертом, то вважає його належним та допустимим доказом (том 2 а.с.121-126).
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала у повному обсязі, щодо висновку експерта № 086/20 від 16.12.2020 року додатково пояснила, що висновки експерта про відповідність корисної моделі за патентом «Заглибний електромагнітний вібраційний насос» «99371» умовам патентоздатності «новизна» зроблені внаслідок неповного вивчення матеріалів судової справи № 643/8980/18, оскільки не було враховано висновок експертизи щодо умов патентозданості від 22.07.2016 № 15260/ЗУ/19 та не надано оцінку матеріалам, які вказують на невідповідність умовам патентоздатності аналізованої корисної моделі. Відповідь на питання, що корисна модель за патентом «Заглибний електромагнітний вібраційний насос» «99371» відповідає умові патентоздатності «промислова придатність» викликає сумнів, оскільки саме опис корисної моделі, а не креслення має містити відомості, які підтверджують можливість здійснення корисної моделі в тому вигляді, як вона охарактеризована у будь-якому пункті формули. Крім того, експерт запитувала у суду додаткові матеріали для проведення експертизи, які надані не були, однак судовий експерт все рівно провів судову експертизу, що суперечить його попередньому висновку про неможливість її проведення без надання додаткових матеріалів.
Відповідач ОСОБА_3 та його представник ОСОБА_5 у судове засідання не з`явилися, належним чином повідомлялися про дату, час та місце розгляду справи шляхом направлення судових повісток рекомендованими повідомленнями, через оголошення на сайті «Судов влада» та телефонограмами (том 2 а.с.76, 100-101, 106-107, 114-115, 138,147-148, 160, 167-168, 178-179, 195-196), відповідач засобами зв`язку повідомив, що його представник проходить службу у ЗСУ, про причини своєї неявки суд не повідомили.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державної організації «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій» Саламов О. у поясненнях прохав розглядати справу без участі представника УКРНОІВІ із врахуванням правової позиції, викладеної у поясненнях.
Суд, заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, перевіривши фактичні обставини справи письмовими доказами, дійшов до наступного висновку.
Судом встановлено, що 25.05.2015 Державна служба інтелектуальної власності здійснила публікацію відомостей про видачу деклараційного патенту на корисну модель «Заглибний електромагнітний вібраційний насос» «99371» за результатами опрацювання заявки ОСОБА_3 на видачу патенту від 19.01.2015 № НОМЕР_2 , тобто з 25.05.2015 (бюлетень № 10).
Позивач ОСОБА_2 також є власником патенту № НОМЕР_3 «Насос вібраційний побутовий», що виданий на підставі заявки № а201606425 від 13.06.2016.
Позивач вважає, що видача деклараційного патенту на корисну модель «Заглибний електромагнітний вібраційний насос» «99371» була проведена з порушенням приписів ч.1 ст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», так як патент не відповідає умовам патентоздатності, які ставляться до корисної моделі.
Посилається на Висновок експертизи щодо умов патентоздатності Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) № 15260/ЗУ/16 від 22.07.2016, яка проведена за клопотанням ОСОБА_2 , згідно якого запатентована корисна модель за патентом України на корисну модель № 99371 не відповідає умовам патентоздатності корисної моделі, визначеним для неї ч.1 ст. 7 Закону, а саме за п.1 формули не є промислово придатною, за пунктом 1 формули не є новою (а.с.22-24).
Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з ст. 469 ЦК України права інтелектуальної власності на винахід, корисну модель, промисловий зразок визнаються недійсними з підстав та в порядку, встановлених законом.
Відповідно з п.а ч.1 ст. 33 Закону права навинахід (кориснумодель)можуть бутивизнані всудовому порядкунедійсними повністюабо частковоу разі: невідповідності запатентованого винаходу (корисної моделі) умовам патентоздатності, що визначеністаттею 7цього Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі».
Таким чином, доводи відповідача, що позивач не мав права на звернення до суду з позовом спростовуються вищенаведеними нормами чинного законодавства.
Відповідно до ч.3 ст. 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Згідно з абз. 6 п.3 Постанови Верховної Ради України «Про введення в дію Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 23 грудня 1993 року № 3769-ХІІ, заявки на видачу патентів України на винаходи, діловодство за якими не завершено на 1 липня 1994 року, розглядаються у порядку, встановленому цим Законом. При цьому відповідність винаходів умовам патентоспроможності визначається згідно з законодавством, що діяло на дату подання заявки.
Датою подання заявки № u201500723 за оскаржуваним патентом України № НОМЕР_1 на корисну модель «Заглибний електромагнітний вібраційний насос» є 29.01.2015.
Станом на 29.01.2015 року діяв Закон України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 23 грудня 1993 року № 3687-ХІІ із змінами, чинними з 05.12.2012 (далі Закон).
Порядок набуття прав на корисні моделі регулюється Законом України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі» від 23 грудня 1993 року № 3687-ХІІ, Правилами складання і подання заявки на винахід та заявки на корисну модель, затверджених наказом Міністерства освіти і науки України 22.01.2001 № 22, Правилами розгляду заявки на винахід та заявки на корисну модель, затвердженими наказом Міністерства освіти і науки України 15.03.2002 № 197, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 15.04.2002 за № 3642/6652.
Відповідно до ч.1 ст. 12 Закону особа,яка бажаєзареєструвати винахід(кориснумодель)і маєна цеправо,подає доНОІВ заявку.
Відповідно до п.п.1, 2 ст. 6 Закону правова охоронанадається винаходу(корисніймоделі),що несуперечить публічномупорядку,загальновизнаним принципамморалі тавідповідає умовампатентоздатності. Об`єктом корисної моделі, правова охорона якій надається згідно з цим Законом, може бути пристрій або процес (спосіб).
Відповідно до ч.2 ст. 7 Закону корисна модель відповідає умовам патентоздатності, якщо вона є новою і промислово придатною.
Згідно з положеннями ч.ч.1,3,8 ст. 16 Закону експертиза заявки складається з попередньої експертизи, формальної експертизи та, за заявкою стосовно патенту на винахід (секретний винахід), - кваліфікаційної експертизи і проводиться НОІВ відповідно до цього Закону та правил, встановлених на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності.
Кінцеві результати експертизи заявки, що не вважається відкликаною або не відкликана, відображаються в обґрунтованому висновку експертизи за заявкою. На підставі такого висновку НОІВ приймає рішення про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі) або рішення про відмову в такій реєстрації. Рішення НОІВ разом з висновком експертизи надсилається заявнику.
Під час проведення попередньої експертизи заявка, яка не містить пропозиції заявника щодо віднесення винаходу (корисної моделі) до державної таємниці, розглядається на предмет наявності в ній відомостей, які можуть бути віднесені згідно ізЗводом відомостей, що становлять державну таємницю, до державної таємниці.
Згідно ч.9 ст. 19 Закону під час проведення формальної експертизи:
встановлюється дата подання заявки на підставістатті 13цього Закону;
визначається, чи належить винахід, що заявляється, до об`єктів, зазначених вабзаці першомучастини другої статті 6 цього Закону, чи належить корисна модель, що заявляється, до об`єктів, зазначених вабзаці другомучастини другої статті 6 цього Закону, та чи не належить винахід (корисна модель) до об`єктів, зазначених участині третійстатті 6 цього Закону;
заявка перевіряється на відповідність формальним вимогамстатті 12цього Закону та правилам, встановленим на його основі центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;
сплачений збір за подання заявки перевіряється на відповідність встановленим вимогам.
Відповідно до ст. 22 Закону на підставі рішення про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі), секретного винаходу (секретної корисної моделі) НОІВ здійснює державну реєстрацію винаходу (корисної моделі), секретного винаходу (секретної корисної моделі) шляхом внесення до Реєстру відповідних відомостей.
Згідно з ч.1 ст. 23 Закону одночасно з державною реєстрацією винаходу (корисної моделі) НОІВ здійснює публікацію в Бюлетені відомостей про державну реєстрацію винаходу (корисної моделі), визначених у встановленому порядку.
Права, що випливають з державної реєстрації винаходу (корисної моделі), діють від дати, наступної за датою державної реєстрації винаходу (корисної моделі), щзо встановлено ч.1 ст. 28 Закону.
На дату подання заявки № u201500723 функції Установи виконувала Державна служба інтелектуальної власності України.
29.01.2015 року ОСОБА_3 подано заявку № u201500723 на видачу патенту України на корисну модель «Заглибний електромагнітний вібраційний насос», за якою було видано патент України № НОМЕР_1 .
Експертиза заявки № u201500723 була проведена ДП «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент), який відповідно до ст.1 Закону є уповноваженим Установою державним закладом для розгляду і проведення експертизи заявок.
Виходячи із норм Закону, під час проведення формальної експертизи заявки корисна модель не перевіряється на відповідність умовам патентоздатності. «новизна» та «промислова придатність».
Згідно з ч.1 ст. 25 Закону патент на корисну модель видається під відповідальність його володільця за відповідність корисної моделі умовам патентоздатності.
Отже, виходячи із наведених норм, експертиза корисних моделей передбачає лише формальної експертизи заявки, що полягає у перевірці лише того, чи відповідає заявка формальним вимогам, встановленим Законом і правилами.
Крім того, згідно висновку експерта № 086/20 за результатами судової експертизи у сфері інтелектуальної власності у цивільній справі № 643/8980/18 від 16 грудня 2020 року, проведеної Науково-дослідним центром судової експертизи з питань інтелектуальної власності Міністерства юстиції України, за ухвалою Московського районного суду м.Полтави від 21 лютого 2020 року за результатами заявленого клопотанням позивача ОСОБА_2 , корисна модель за патентом «Заглибний електромагнітний вібраційний насос» № 99371 відповідає умові патентоздатності «новизна» відповідно до матеріалів судової справи № 643/8980/18; корисна модель за патентом «Заглибний електромагнітний вібраційний насос» № 99371 відповідає умові патентоздатності «промислова придатність» (том 2 а.с.11-26).
Відповідно дост. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідност. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребування судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Ст. 76 ЦПК Українивизначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно дост. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ немає для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності.
Доводи представника позивача про відхилення висновку експерта № 086/20 від 16 грудня 2020 року, оскільки він наданий внаслідок неповного вивчення матеріалів справи № 643/8980/18, судом відхиляються.
У судовому засіданні експерт Фоя О.А., яка проводила вказану експертизу, надала роз`яснення щодо вказаного висновку № 086/20 від 16 грудня 2020 року та підтвердила його достовірність, вказала, що проведення експертизи здійснено відповідно до нормативних документів та Методики. Пояснила, що експертизу проводила в межах наданих їй матеріалів справи.
Відповідно до ч.2ст. 212 ЦПК Українижоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши матеріали справи та наведений висновок експерта № 056/17 від 21 квітня 2017 року за правиламист. 212 ЦПК України, а також надані судовим експертом додаткові обґрунтування своїх висновків та застосованих методик проведення експертизи у судовому засіданні, суд не знайшов обставин, які б дозволили стверджувати про неповноту, необґрунтованість чи неправильність цих висновків.
Разом з цим, суд не приймає в якості належного доказу Висновок експертизи щодо умов патентоздатності Державного підприємства «Український інститут інтелектуальної власності» (Укрпатент) № 15260/ЗУ/16 від 22.07.2016, з огляду на те, що у ньому не вказано, що він підготовлений на замовлення учасника справи для подання до суду, та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок, як того вимагають положення ч.ч.1,5 ст. 106 ЦПК України.
Також суд приймає до уваги, що рішенням Солом`янського районного суду м.Києва від 31 серпня 2017 року у справі № 760/10457/16-ц за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , Міністерство економічного розвитку і торгівлі України про визнання повністю недійсними патенту України №99371 на корисну модель та зобов`язання вчинити дії, яке залишено без змін Постановою Апеляційного суду міста Києва від 16 травня 2018 року, у задоволенні позову відмовлено. Предметом позову було також визнання недійсним патенту України № НОМЕР_1 на корисну модель, у зв`язку із невідповідністю умовам патентоздатності у розумінніст. 7 Закону України «Про охорону прав на винаходи і корисні моделі», а саме, не відповідність умові патентоздатності «новизна», оскільки корисна модель за цим патентом є частиною рівня техніки, який включає всі відомості, які стали загальнодоступними у світі до дати подання заявки до Установи.
В ході розгляду вказаної справи ухвалою Солом`янського районного суду м. Києвавід 14.03.2017в справі було призначено судову експертизу об`єктів інтелектуальної власності, проведення якої було дорученоНауково-дослідну центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності.
Відповідно до висновку № 056/17 за результатами проведення судової експертизи у сфері інтелектуальної власності від 21 квітня 2017 року, складеного судовим експертомНауково-дослідного центру судової експертизи з питань інтелектуальної власності Чабанець Т.М., було встановлено, щов матеріалах справи не містяться відомості, які свідчать, що сукупність суттєвих ознак корисної моделі за патентом України № НОМЕР_1 стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до установи, а саме 29.01.2015. Крім того, судовим експертом зазначено, що відповідно до матеріалів справи корисна модель за патентом України № НОМЕР_1 відповідає умові патентоздатності «промислова придатність», на дату подання заявки до установи 29.01.2015 (том 1 а.с.105-146).
Також за клопотанням сторін, 27.12.2017 ухвалою Апеляційного суду м. Києва призначено повторну експертизу об`єктів інтелектуальної власності.
Відповідно до висновку експерта Науково-дослідного інституту інтелектуальної власності НАПрН України №1179 від 12.03.2018, проведеного ОСОБА_7 зазначено, що в матеріалах справи відсутні відомості, згідно з якими сукупність суттєвих ознак корисної моделі за патентом України № НОМЕР_1 стала загальнодоступною у світі до дати подання заявки до Установи, а саме 29.01.2015. Відповідно до матеріалів справи, корисна модель за патентом України № НОМЕР_1 відповідає умові патентоздатності «промислова придатність» на дату подання заявки до Установи 29.01.2015 (том 1 а.с.147-177).
Відповідно до ч.4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи, що відповідач ОСОБА_3 визначений відповідачем у вищевказаній справі, тому обставини щодо патентоздатності корисної моделі за патентом України № НОМЕР_1 на дату подання заявки до установи 29.01.2015 не підлягають доказуванню, оскільки встановлені рішенням суду у цивільній справі, в якій брала участь сторона по справі.
Таким чином, суд вважає, що позивачем не надано доказів на спростування відповідності запатентованої корисної моделі за патентом України № НОМЕР_1 критеріям патентоздатності, тому позовні вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Питання про розподіл судового збору суд вирішує відповідно до п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України та покладає його на позивача, оскільки у задоволенні позову судом відмовлено (том 1 а.с.1).
Керуючись ст.ст. 12, 81, 141, 229, 247, 263-265, 268, 289, 354 ЦПК України, суд, -
У Х В А Л И В :
У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», про визнання недійсним патенту України № 99371 на корисну модель «Заглибний електромагнітний вібраційний насос», власником якого є ОСОБА_3 з дати публікації відомостей про заявку № u 2015 00723, тобто з 25.05.2015 (бюлетень № 10) - відмовити.
Судовий збір віднести на рахунок позивача.
Рішення може бути оскаржено до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358цього Кодексу.
Позивач ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 .
Відповідач ОСОБА_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_5 .
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Державна організація «Український національний офіс інтелектуальної власності та інновацій», місце знаходження: 01606 м.Київ, вул.Глазунова, 1, код ЄДРПОУ 44673629.
Повне рішення складено 29 квітня 2024 року.
Суддя Л.І.Савченко
Суд | Октябрський районний суд м.Полтави |
Дата ухвалення рішення | 19.04.2024 |
Оприлюднено | 02.05.2024 |
Номер документу | 118721684 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах щодо прав інтелектуальної власності, з них: щодо прав на винахід, корисну модель, промисловий зразок |
Цивільне
Октябрський районний суд м.Полтави
Савченко Л. І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні