Постанова

від 21.02.2007 по справі 31/348-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

31/348-06

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.02.2007                                                                                   Справа № 31/348-06  

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Головка В.Г. (доповідач)

суддів: Стрелець Т.Г., Логвиненко А.О.

при секретарі Стуковенковій Н.В.

за участю представників сторін:

від  позивача –Подлужна Р.Г., довіреність від 31.12.2006

від відповідача –Голуб В.А., довіреність від 12.09.2006

від третьої особи –Вардзєлова О.В., довіреність від 25.06.2006

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Цессія" на рішення господарського суду             Дніпропетровської області від 15.11.2006р.  у справі №31/348-06

за позовом  закритого акціонерного товариства "Промислово страховий альянс",               м.Запоріжжя

до  закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Цессія", м.Київ

третя особа без самостійних вимог на предмет спору: товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт-груп", м.Дніпропетровськ

про  стягнення страхового відшкодування   

ВСТАНОВИВ:

        Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 15.11.2006р.  у справі №31/348-06 (суддя Мороз В.Ф.) позов закритого акціонерного товариства "Промислово страховий альянс" до  закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Цессія" за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт-груп" про  стягнення страхового відшкодування задоволено            частково.

Не погодившись з зазначеним рішенням суду, відповідач звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій              просить скасувати рішення, як прийняте з порушенням норм матеріального права, з висновками, що не відповідають обставинам справи, посилаючись на наступне:

-          не враховано, що позивачем були порушені умови п.10.10 Договору  страхування, що ставить під сумнів повноваження та компетентність особи,             що проводила автотаварознавче дослідження, та суму визначеного  матеріального збитку, оскільки спеціаліст Твердохліб Є.В. не мав права визначати матеріальний збиток, заподіяний транспортному засобу в      результаті дорожньо-транспортної пригоди за відсутністю повноважень,           відсутні будь-які правові підстави приймати як доказ нанесеного             матеріального збитку власнику застрахованого автомобіля звіт         автотоварознавця;

-          не взято до уваги, що в договорі страхування в переліку застрахованого додаткового обладнання, зазначена дуга заднього бамперу, страхова сума         якої складає 3700грн., а вказані в звіті товарознавця дуги безпеки передні (вартістю 6666,67грн. та 3668,67грн.) взагалі не входять в перелік                  застрахованого додаткового обладнання за договором страхування, тому страховик (ЗАТ „Промисловий страховий альянс”) не має правових підстав здійснювати виплату страхового відшкодування за додаткове обладнання           яке не було застраховано, це саме було зазначено і в переліку додаткового обладнання, що було передано перестрахувальником (ЗАТ „Промисловий страховий альянс”) та прийнято перестраховиком ( ЗАТ СК „Цессія”), що свідчить про невірне розрахування та обґрунтування суми позову;

 У відзивах на апеляційну скаргу позивач та третя особа просять рішення              господарського суду залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

 Вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги і відзивів на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не             підлягає задоволенню.

Із матеріалів справи вбачається, що між позивачем та відповідачем на підставі            договору про загальні умови факультативного перестрахування (ретроцесії) №86 від 25.01.2005р. укладено договір факультативного перестрахування (Ковер-нот) №02/09/108         від 23.12.2005р., за умовами якого позивач здійснив перестрахування ризиків строком до 22.12.06р. за договором добровільного страхування транспортного засобу №02/09/05/37 від 22.12.05р., укладеного з ТОВ „Старт-груп", за яким останнім застраховано строком на 12 місяців автомобіль „Тоуоtа Lаnd Сгuisег”, держ. № АЕ1717АО, у тому числі на випадок пошкодження чи знищення транспортного засобу чи його частин внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (ДТП) зі страховою сумую за договором у розмірі 367691,24грн. (а.с.8-14).

За умовами вказаного Ковер-ноту №02/09/108 від 23.12.2005р. відповідач взяв на         себе зобов'язання у разі настання страхового випадку за договором страхування           транспортного засобу та необхідністю у зв'язку з цим виплати страхового відшкодування, виплатити перестрахувальнику (позивачу) ризик в розмірі 10% страхової суми, необхідної для сплати страхувальнику (третій особі). З урахуванням страхової суми за договором             страхування транспортного засобу граничний обсяг відповідальності перестраховика в грошовій сумі складає 36 769,12 грн.

Відповідно до довідки ВДАІ Бориспільського МРВ 18.02.2006р. о 10 год. 00 хв.            сталась дорожньо-транспортна пригода, внаслідок якої автомобіль „Тоуоtа Lаnd Сгuisег”,   держ. № АЕ1717АО отримав механічні пошкодження.

Про дану дорожньо-транспортну пригоду 20.02.2006р. було повідомлено відповідача,           що підтверджується листом позивача вих. №26/02 про настання страхового випадку за            участю транспортного засобу „Тоуоtа Lаnd Сгuisег”, держ. №АЕ1717АО, та не              заперечується самим відповідачем.

Згідно платіжних доручень №126 від 19.04.2006р., №245 від 19.04.2006р., №255 від 20.04.2006р. позивачем здійснено страхове відшкодування третій особі у загальному          розмірі 202296,38грн., визначеному на підставі звіту №525 з визначення вартості  матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу від 24.03.2006 р.

Позивачем 17.04.2006р. на адресу відповідача було надіслано розрахунок частки страхового відшкодування у виплаті за Ковер-нотою №02/09/108 від 23.12.05р. з           відповідними додатками та вимогою про відшкодування 20229,64грн., що отримані відповідачем згідно повідомлення про вручення поштового відправлення 19.04.2006 р. (а.с.54-55).

Відповідно до Ковер-ноту №02/09/108 від 23.12.05р. перестраховик зобов'язується протягом 10-ти робочих днів після отримання від перестрахувальника документів, що підтверджують факт настання страхового випадку та розрахунку суми збитків перерахувати відповідну суму страхового відшкодування в межах прийнятого обсягу відповідальності.          Якщо розмір шкоди перевищить касовий збиток, перестраховик сплачує перестрахувальнику свою частину страхового відшкодування протягом 3-х банківських днів після отримання відповідних документів від перестрахувальника, що визначають розмір збитків, але раніше,

ніж перестрахувальник сплатить всю суму шкоди. При цьому за кожний день затримки у виплаті страхового відшкодування перестраховик сплачує перестрахувальнику пеню у розмірі 0,1 % від належної до виплати суми.

Позивач  на підставі договору страхування автотранспортних засобів від 22.12.2005р., об'єктом якого був автомобіль „Тоуоtа Lаnd Сгuisег”, держ. №АЕ1717АО, сплатив третій              особі страхове відшкодування в сумі 202296,38грн., що підтвердив його представник                                    в судовому засіданні.

Однак відповідач виплати страхового відшкодування в межах прийнятого обсягу відповідальності не здійснив, чим порушив вимоги ст. 193 ГК України та ст.987 Цивільного кодексу України.

Враховуючи, що відповідач згідно договору перестрахування не виконав свої зобов'язання, суд вірно стягнув з нього на користь позивача страхове відшкодування в            розмірі 20 229,64грн. та пеню в межах подвійної облікової ставки НБУ в розмірі 1265,32грн., а в решті позову обґрунтовано відмовив.

Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що в звіті товарознавця зазначені   дуги безпеки передні, які взагалі не входять в перелік застрахованого додаткового           обладнання за договором страхування, тому немає правових підстав здійснювати виплату страхового відшкодування, не може бути прийнято до уваги, оскільки договором факультативного перестрахування визначена загальна сума страхування в розмірі 367691,24грн.

Іншу доводи апеляційної скарги не заслуговують на увагу, оскільки                           спростовуються матеріалами справи та не впливають на вирішення справи по суті.

Таким чином, підстав для скасування рішення суду відповідно до ст.104             Господарського процесуального кодексу України не вбачається.

Керуючись ст. ст.99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу              України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від  15.11.2006р. у справі №31/348-06 залишити без змін, а апеляційні скарги - без задоволення.

Постанова може бути оскаржена в касаційному порядку.

         Головуючий                                                                            В.Г.Головко

Судді                                                                                        Т.Г.Стрелець

                                                                                                            А.О.Логвиненко