Ухвала

від 24.04.2024 по справі 592/10257/23

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

24 квітня 2024 року

м. Київ

справа № 592/10257/23

провадження № 61-5077ск24

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,

розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми

від 28 вересня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 12 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

У липні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди.

Позов мотивований тим, що він є головою об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Лотос-39» (далі - ОСББ «Лотос-39»). Згідно

з рішенням Сумської міської ради від 23 лютого 2022 року № 2941-МР було затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання ОСББ «Лотос-39» в постійне користування земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер 5910136600:05:002:0026, площею 0,4390 га з цільовим призначенням - землі житлової та громадської забудови

для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку.

17 березня 2023 року ОСОБА_3 звернувся до нього із заявою про надання йому для ознайомлення вказаної технічної документації із землеустрою.

Напередодні проведення загальних зборів співвласників багатоквартирного будинку, 31 березня 2023 року, відповідач публічно як на загальних зборах,

так і у спільному чаті власників квартир - членів ОСББ «Лотос-39» у мобільному застосунку «Viber» висловлював неправдиву та образливу інформацію

про нього як голову ОСББ «Лотос-39», яка стосувалася його діяльності та роботи щодо вдосконалення прибудинкової території та порушувала його особисті немайнові права. Звинувачення його у недобросовісному виконанні обов`язків голови ОСББ «Лотос-39», зловживанні своїм становищем, свавіллі щодо вирішення питань благоустрою прибудинкової території, висловлена як у мобільному застосунку «Viber» власників квартир, так і на зборах, здійснювалось у грубій неввічливій формі та вказана інформація не відповідала дійсності. Крім того, інформація була поширена відповідачем у присутності мешканців будинку безпосередньо на зборах мешканців. 01 квітня 2023 року були проведені збори,

на яких відповідач висловився проти розширення дитячого майданчика.

Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 просив суд:

- визнати недостовірною та спростувати в установленому законом порядку інформацію про позивача нього та повагу до його честі, гідності та недоторканості ділової репутації, розповсюджену ОСОБА_3 ;

- зобов`язати ОСОБА_3 спростувати стосовно нього недостовірну інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_1 , щодо звинувачення його

у недобросовісному виконанні обов`язків голови ОСББ «Лотос-39», зловживанні своїм становищем, свавіллі щодо вирішення питань благоустрою прибудинкової території, а саме: «01.04.2023 головою ОСББ ОСОБА_1 заплановано збір співвласників ОСББ з приводу питань: 1. Статус прибудинкової ділянки.

2. Розширення дитячого майданчика. 3. План та перспективи поточного ремонту нашого будинку на 2023-2024 р. ...голова ОСББ «Лотос-39» ОСОБА_1 разом з землеупорядником шахрайським шляхом виготовили землевпорядну документацію у постійне користування землею під прилеглою територією будинку № 39 (вул. Р. Атаманюка. 39)... Дані особи знехтували правом, яким закріплено та захищено Конституцією України про захист приватної власності України, порушивши всі закони правової держави, виготовили завідомо підроблені документи та підбурюють Вас порушити законодавство і бути співучасниками даного злочину... Про це неодноразово було повідомлено нашого ГОЛОВУ. Знаючи це, він шахрайським шляхом замовив та виготовив землевпорядну документацію в постійне користування землею, але в документації ці гаражі відсутні. Перевіркою встановлено злочинну помилку землевпорядника, про що йому повідомлено особисто та запропоновано терміново виправити

її в документації» шляхом озвучення ОСОБА_3 на найближчих зборах жителів будинку за адресою: АДРЕСА_1 , які відбудуться після набрання судовим рішенням в цій справі;

- стягнути з ОСОБА_3 на його користь моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 107 360,00 грн.

Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 вересня 2023 року, залишеним без змін постановою Сумського апеляційного суду від 12 березня

2024 року, відмовлено ОСОБА_1 у задоволенні позову.

04 квітня 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , звернувся

до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 вересня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 12 березня 2024 року, в якій представник заявника просить скасувати рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 вересня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 12 березня 2024 року і ухвалити нове рішення про задоволення позову, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення, що не підлягають касаційному оскарженню.

Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8).

Відповідно до частини третьої статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно

до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду

і вирішення справи.

Згідно з частиною першою статті 388 ЦПК України судом касаційної інстанції

у цивільних справах є Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення.

За вимогами частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи

та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Частина третя статті 389 ЦПК України визначає випадки, за яких рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанова суду апеляційної інстанції не підлягають касаційному оскарженню, а саме не підлягають касаційному оскарженню: 1) рішення, ухвали суду першої інстанції та постанови, ухвали суду апеляційної інстанції у справах, рішення у яких підлягають перегляду

в апеляційному порядку Верховним Судом; 2) судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених

у цій же нормі ЦПК України.

22 листопада 2023 року Рішенням Конституційного Суду України № 10-р(II)/2023 пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України визнано таким, що відповідає Конституції України (є конституційним).

Конституційний Суд України керувався тим, що у касаційному порядку може бути здійснений перегляд судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, проте лише у випадках, визначених ЦПК України (абзац четвертий пункту 7.5 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Верховний Суд як суд касаційної інстанції у цивільних справах із перегляду

в касаційному порядку судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, має виконувати повноваження щодо усунення порушень норм матеріального та/або процесуального права, виправлення судових помилок

недоліків, а не нового розгляду справи та нівелювання ролі судів першої

та апеляційної інстанцій у чиненні правосуддя та розв`язанні цивільних спорів (абзац п`ятий пункту 7.7 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Конституційний Суд України наголосив, що унормування процесуальних відносин

у спосіб визначення в ЦПК України підстав для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, можливе як виняток

і лише у разі, коли це обумовлено потребами, що є значущими для дієвості

та ефективності правосуддя, зокрема потребою розв`язання Верховним Судом

як найвищим судом у системі судоустрою України складного юридичного питання, яке має фундаментальне значення для формування судами єдиної правозастосовної практики (абзац другий пункту 7.8 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Припис пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, що встановлює один

із «фільтрів» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, - визнання справи малозначною - є зрозумілим

за змістом та передбачним за наслідками застосування. Зазначений припис Кодексу також має правомірну мету - додержання принципу остаточності судового рішення (res judicata) як одного з аспектів вимоги юридичної визначеності (пункт 7.9 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Установлений у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України такий «фільтр» для касаційного перегляду судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій, як малозначність справи, не є непереборною перешкодою для доступу особи до суду касаційної інстанції. Тому пункт 2 частини третьої статті 389 ЦПК України містить домірні засоби законодавчого внормування процесуальних відносин щодо відкриття касаційного провадження у малозначних справах (абзац третій пункту 7.10 мотивувальної частини Рішення Конституційного Суду України від 22 листопада 2023 року № 10-р(II)/2023).

Під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно

до вимог статей 389, 394 ЦПК України.

Додатково у пункті 2 частини третьої статті 389 ЦПК України конкретизовано випадки, за яких касаційне провадження має бути відкрите попри те, що справу визнано малозначною.

Такими випадками, зокрема, є наявність у касаційній скарзі питання права, що має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики (підпункт «а»); особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до ЦПК України позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи (підпункт «б»); значний суспільний інтерес або винятковість її значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу (підпункт «в»); віднесення судом першої інстанції справи до категорії малозначних помилково.

У справі предметом позову є вимога про захист честі, гідності та ділової репутації, відшкодування моральної шкоди у розмірі 107 360,00 грн.

Відповідно до пункту 2 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із частиною четвертою статті 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:

1) що виникають з сімейних відносин, крім спорів про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу

їх стягнення, розірвання шлюбу та поділ майна подружжя; 2) щодо спадкування;

3) щодо приватизації державного житлового фонду; 4) щодо визнання необґрунтованими активів та їх витребування відповідно до глави 12 цього розділу; 5) в яких ціна позову перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 6) інші вимоги, об`єднані з вимогами у спорах, вказаних у пунктах 1-5 цієї частини.

Отже, справа № 592/10257/23 не є справою з ціною позову, що перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, є справою незначної складності та не належить до виключень, передбачених пунктом

2 частини шостої статті 19 ЦПК України.

У касаційній скарзі не зазначено, що розгляд справи в касаційному суді

має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.

У доводах касаційної скарги відсутнє посилання на суспільний інтерес у вирішенні спору та необхідність у формуванні чи суперечливість у практиці застосування статей 201, 277, 297 Цивільного кодексу України, статті 30 Закону України

«Про інформацію», а доводи стосуються питання оцінки доказів судами попередніх інстанцій.

Верховний Суд не вбачає підстав, за наявності яких судові рішення у справі незначної складності могли бути переглянуті в касаційному порядку.

Згідно з положеннями частини першої статті 394 ЦПК України, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).

Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано

на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

Такий висновок відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію

та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися відносно тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами

у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей.

Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини,

яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень

та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після

їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення

у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року, § 45; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 37).

При цьому, застосування передбаченого законодавством порогу ratione valoris (ціна позову) для подання скарг до Верховного Суду є правомірною

та обґрунтованою вимогою, враховуючи саму суть повноважень Верховного Суду щодо розгляду лише справ відповідного рівня значущості («Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року, § 36).

ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі незначної складності, тому у відкритті касаційного провадження необхідно відмовити.

Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини шостої статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 28 вересня 2023 року та постанову Сумського апеляційного суду від 12 березня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди, відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Сердюк

С. О. Карпенко

І. М. Фаловська