Ухвала

від 29.04.2024 по справі 184/2439/23

КАСАЦІЙНИЙ КРИМІНАЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2024 року

м. Київ

Справа № 184/2439/23

Провадження № 51-2278 ск 24

Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:

головуючого ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

розглянув касаційну скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 28 березня 2024 року,

встановив:

Ухвалою Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 10 січня 2024 року задоволено подання начальника ДУ «Покровський виправний центр (№ 79)» щодо застосування до засудженої ОСОБА_5 умовно-дострокового звільнення від відбування покарання на підставі положень ст. 81 КК України, засуджену ОСОБА_5 звільнено умовно-достроково на невідбутий строк 1 рік 10 місяців 21 день позбавлення волі.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 28 березня 2024 року апеляційну скаргу прокурора задоволено, ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 10 січня 2024 року скасовано. В задоволенні подання начальника ДУ «Покровський виправний центр (№ 79)» про звільнення засудженої ОСОБА_5 від відбування покарання умовно-достроково відмовлено.

У касаційній скарзі адвокат ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 просить ухвалити постанову, якою змінити ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 28 березня 2024 року, відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокурора та залишити ухвалу Орджонікідзевського міського суду Дніпропетровської області від 10 січня 2024 року без зміни.

Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відмову у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга подана на судове рішення, яке не підлягає оскарженню в касаційному порядку.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

В рішенні Конституційного Суду України від 08.04.2015 № 3-рп/2015 зазначено, що, встановлюючи обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження судових рішень, законодавець повинен керуватися такою складовою принципу верховенства права як пропорційність. За правовою позицією Конституційного Суду України обмеження прав і свобод людини і громадянина є допустимим виключно за умови, що таке обмеження є домірним (пропорційним) та суспільно необхідним.

Отже Конституцією України допускається можливість обмеження права на апеляційне та касаційне оскарження рішення суду, однак воно не може бути свавільним та несправедливим. Таке обмеження має встановлюватися виключно Конституцією та законами України; переслідувати легітимну мету; бути обумовленим суспільною необхідністю досягнення цієї мети, пропорційним та обґрунтованим.

Статтею 424 КПК України визначено судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку. Відповідно до частин 1, 2 цієї статті у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції; ухвали суду першої інстанції після їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Питання, які виникають під час та після виконання вироку, вирішуються судом за правилами розділу VIII КПК України «Виконання судових рішень» і порядок їх вирішення врегульовано статтею 539 цього Кодексу, згідно з якою за наслідками розгляду відповідного клопотання (подання) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом, суд постановляє ухвалу, яка може бути оскаржена в апеляційному порядку.

Статтею 537 КПК України визначено питання, які вирішуються судом під час виконання вироку. Разом з тим, оскарження зазначених судових рішень у касаційному порядку Розділом VIII «Виконання судових рішень» не передбачено.

Зі змісту касаційної скарги убачається, що оскаржувана ухвала стосується питання, пов`язаного із виконанням вироку, і постановлена відповідно до розділу VIII «Виконання судових рішень» КПК України. На це вказують посилання в рішенні місцевого суду на положення ст. ст. 537-539 КПК України.

Отже, виходячи з положень п. 8 ч. 2 ст. 129 Конституції України та статей 424, 539 КПК України, вказане рішення не може бути предметом перевірки в касаційному порядку.

Така позиція узгоджується з правовими висновками, які містяться у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 січня 2019 року (№ 13-38кс18) та об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 18 березня 2019 року (№ 756/9514/15-к).

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскаржуване судове рішення не може бути предметом перегляду суду касаційної інстанції, а тому у відкритті касаційного провадження потрібно відмовити.

Керуючись положеннями п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК України, Суд

постановив:

Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката ОСОБА_4 в інтересах засудженої ОСОБА_5 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 28 березня 2024 року.

Ухвала є остаточною й оскарженню не підлягає.

Судді

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3