Ухвала

від 26.04.2024 по справі 601/751/22

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 601/751/22Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Провадження № 11-кп/817/150/24 Доповідач - ОСОБА_2 Категорія -

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 квітня 2024 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю - секретаря ОСОБА_5

прокурора ОСОБА_6

обвинуваченого ОСОБА_7 ,

захисника ОСОБА_8

розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019210010003246 від 08 листопада 2019 року за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_7 на вирок Кременецього районного суду Тернопільської області від 18 січня 2024 року,

в с т а н о в и л а:

цим вироком

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, одруженого, з вищою освітою, приватного підприємця, не депутата, такого, що раніше не судимий, на утриманні має 1 малолітню дитину,

визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 358 КК України та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп.

Звільнено ОСОБА_7 від відбування призначеного покарання за ч.4 ст. 358 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) грн. 00 коп. у зв`язку з закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі ст. 49 КК України.

Вирішено питання судових витрат.

Як визнав суд, у 2018 році, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_7 вирішив отримати у користування земельну ділянку площею 0, 0460 га за рахунок земель комунальної власності Тернопільської міської ради, що знаходиться по вул. Митрополита Шептицького, 4в, м. Тернопіль, для здійснення підприємницької діяльності - розміщення торгово-побутових приміщень.

В цей час, у ОСОБА_7 виник кримінально-протиправний умисел на використання завідомо підробленого документа, а саме документа про наявність нерухомого майна на землях комунальної власності Тернопільської міської ради, що знаходиться по вул. Митрополита Шептицького, 4 в, м. Тернопіль, оскільки наявність нерухомого майна, відповідно до ч. 1 ст. 110 Земельного кодексу України, обтяжує право комунальної власності Тернопільської міської ради на земельну ділянку та надає йому право укласти договір оренди земельної ділянки комунальної власності із Тернопільською міською радою.

Водночас, ОСОБА_7 достовірно знав про те, що за вказаною адресою будь-який об`єкт нерухомого майна відсутній.

Реалізовуючи свій кримінально-протиправний умисел, розуміючи протиправний характер та значення своїх дій, діючи з корисливих мотивів, 10.10.2018 ОСОБА_7 звернувся із заявою до директора приватного підприємства «ВОЛКАС» (надалі ПП «ВОЛКАС») ОСОБА_9 щодо проведення технічної інвентаризації споруди для підприємницької діяльності за адресою АДРЕСА_1 . На підставі отриманих від ОСОБА_7 документів, директор ПП «ВОЛКАС» ОСОБА_9 12.10.2018 склав, видав та засвідчив своїми підписами та печатками технічний паспорт з реєстровим номером 00893 на громадський будинок споруду для підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 , в який вніс неправдиві відомості щодо наявного за вказаною адресою об`єкта нерухомого майна, а саме споруди для підприємницької діяльності загальною площею 8,5 кв. м.

Технічний паспорт призначений для описання технічних характеристик нерухомого майна. Однак, даний документ містив завідомо недостовірну інформацію - інформація, яка міститься у технічному паспорті, не підтверджувала фактичну наявність нерухомого майна, та не могла бути використана у правозастосовчій діяльності.

В подальшому, ОСОБА_7 отримавши від директора ПП «ВОЛКАС» ОСОБА_9 технічний паспорт із реєстровим номером 00893 на громадський будинок споруду для підприємницької діяльності по АДРЕСА_1 , та достовірно знаючи, що у ньому містяться неправдиві відомості щодо об`єкту нерухомого майна, 20.09.2019 звернувся до відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Кременецької міської ради, що знаходиться по АДРЕСА_2 із заявою про державну реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна - споруду для підприємницької діяльності, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Продовжуючи реалізацію свого протиправного умислу, 20.09.2019 ОСОБА_7 , перебуваючи в приміщенні відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Кременецької міської ради, що знаходиться по вул. Шевченка, 67, м. Кременець надав технічний паспорт реєстровий номер 00893 на громадський будинок (споруда для підприємницької діяльності), що по АДРЕСА_1 , виготовлений приватним підприємством «ВОЛКАС», довідку товариства з обмеженою відповідальністю «Міське бюро технічної інвентаризації» №68/19А від 13.05.2019 та заяву № 36025838 про реєстрацію прав та їх обтяжень для реєстрації об`єкта нерухомого майна.

Наявність у ОСОБА_7 нерухомого майна, відповідно до ч. 1 ст. 110 Земельного кодексу України, обтяжило право комунальної власності Тернопільської міської ради на земельну ділянку та надало йому право на звернення до Тернопільської міської ради від імені товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕР-ВІВ» щодо надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0,0460 га для будівництва та обслуговування споруди для провадження підприємницької діяльності з реконструкції під торгово-побутово-офісні приміщення по АДРЕСА_1 , кадастровий номер 6110100000:12:006:0056.

ОСОБА_7 діючи умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, 20.09.2019 використав завідомо підроблений документ, а саме технічний паспорт реєстровий номер 00893 на громадський будинок (споруда для підприємницької діяльності), що по АДРЕСА_1 , виготовлений приватним підприємством «ВОЛКАС».

Таким чином, своїми умисними діями ОСОБА_7 вчинив кримінальне правопорушення (проступок), передбачений ч.4 ст. 358 КК України, тобто у використанні завідомо підробленого документа.

В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_7 вважає вирок суду незаконним, необґрунтованим і таким, що підлягає скасуванню у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_7 складу інкримінованого йому кримінального правопорушення.

Апелянт не погоджується із висновками суду першої інстанції, що технічний паспорт з реєстровим номером 00893 містив завідомо недостовірну інформацію, оскільки даний документ ніким не оскаржувався з моменту його складання і до сьогоднішнього дня. На даний факт вказував суду першої інстанції захисник ОСОБА_7 , але такі доводи судом були проігноровані.

Зазначає, що у ОСОБА_7 жодного злочинного умислу на використання завідомо підробленого документа не виникало, а тому в його діях відсутній умисел, у зв`язку з чим і відсутній склад кримінального правопорушення.

Вказує, що у вироку суду описані пояснення допитаних під час судового розгляду свідків, проте жодні показання не підтверджують вину ОСОБА_7 . Крім цього, просить врахувати, що у судових засіданнях свідки повідомляли, що об`єкт нерухомості був присутнім за вказаною адресою, однак, дані показання не взяті до уваги судом.

Звертає увагу суду, що із отриманих стороною захисту копії звукозаписів судових засідань, зокрема від 28 вересня 2022 року, 07 листопада 2022 року, 18 січня 2023 року, 23 березня 2023 року, під час яких проводились допити свідків ОСОБА_10 , Кравець, ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , місцями наявний факт погано прослуховування (посторонній шум на фоні; звук не співпадав з відео).

Сторона захисту вважає, що вищезазначений факт може бути підставою скасування вироку, оскільки показання свідків є одним з основних обґрунтувань винуватості ОСОБА_7 , наведених у вироку Кременецького районного суду.

Крім цього, вказує, що лист заступника Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_15 32132-6049 від 05.11.2019, який направлений начальнику СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області для розгляду публікації з сайту Politerno під назвою У Тернополі черговий земельний скандал; виділили землю під неіснуючу будову та безпосередньо сама публікація, що була розміщена на сайті Politerno від 04.11.2019, апелянт вважає неналежними доказами, оскільки журналісти не є уповноваженими особами місцевого самоврядування, правоохоронних органів чи експертами в галузі архітектури щоб їхня стаття могла бути доказом в даному кримінальному провадженні.

З урахуванням викладеного, вважає, що місцевим судом не дотримано вимог статей 370 та 373 КПК України при ухваленні обвинувального вироку щодо ОСОБА_7 .

Просить скасувати вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 18 січня 2024 року відносно ОСОБА_7 та закрити кримінальне провадження №12019210010003246 у зв`язку із відсутністю складу злочину.

Заслухавши суддю-доповідача, обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які підтримали подану апеляційну скаргу і, навівши аналогічні викладеним у ній мотиви, просять скасувати вирок суду першої інстанції та закрити кримінальне провадження №12019210010003246 у зв`язку із відсутністю складу злочину; міркування прокурора, який вирок суду першої інстанції вважає законним та обґрунтованим і тому просить залишити його без зміни та відмовити у задоволені апеляційної скарги; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст.370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Згідно ст.374 КПК України мотивувальна частина вироку, поряд з формулюванням обвинувачення, визнаного судом доведеним, повинна містити висновки суду щодо оцінки доказів на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів, які б виключали сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу.

Вказані вимоги судом першої інстанції при розгляді даного кримінального провадження не були дотримані.

Відповідно до ст.409 КПК України підставами для скасування або зміни судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є неповнота судового розгляду та невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження та істотне порушення вимог кримінального процесуального закону.

За змістом ст.410 КПК України неповним визнається судовий розгляд, під час якого залишилися недослідженими обставини, з`ясування яких може мати істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення,

Істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону згідно ст.412 КПК України є такі порушення вимог цього Кодексу, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.

Відповідно до вимог ст. 374 КПК України суд першої інстанції в мотивувальній частині обвинувального вироку повинен дати аналіз всім зібраним у справі доказам щодо їх допустимості, достовірності і достатності, викласти формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, обґрунтувати свій висновок в частині доведеності вини обвинуваченого конкретними доказами, вказати які саме фактичні дані підтверджують обставини вчиненого злочину і навести мотиви за якими суд не бере до уваги окремі докази.

Згідно ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя (Справа "Салов проти України").

Необхідно звернути увагу на те, що метою судочинства є не лише формальне вирішення питань, що вирішуються судом при ухваленні вироку відповідно до вимог ст. 368 КПК України, а досягнення правосуддя, в зв`язку з чим, суд зобов`язаний дати відповідь на аргументи сторін та вказати на доводи, що лежать в основі прийнятого ним рішення й забезпечують його правосудність.

Відсутність належної мотивації висновків суду призводить до того, що сторона позбавляється можливості обґрунтувати свою позицію під час оскарження судового рішення, а суд вищої інстанції переглянути його.

Як слідує з приписів п.2 ч.3 ст.374 КПК України у разі визнання особи винуватою, у мотивувальній частині вироку зазначаються докази на підтвердження встановлених судом обставин, а також мотиви неврахування окремих доказів.

При цьому, мотиви, з яких суд приймає ті чи інші докази, повинні базуватися на їх детальному дослідженні і оцінка повинна надаватись у відповідності до вимог ст.94 КПК України, з урахуванням усіх обставин справи. Зокрема, суд повинен всебічно, повно й неупереджено дослідити всіх обставин кримінального провадження; керуючись законом, оцінити кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.

Проте, ухвалюючи рішення про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованого йому стороною обвинувачення кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.358 КК України, суд не наводить аналіз доказів, наданх стороною обвинувачення, а лише констатує факт доведеності його вини такими доказами.

Як слідує зі змісту вироку, обвинувачений ОСОБА_7 вину свою у вчиненні кримінального правопорушення, яке полягає у використанні завідомо підробленого документа, не визнав та пояснив, що коли подавав документи щодо проведення технічної інвентаризації споруди для підприємницької діяльності за адресою АДРЕСА_1 , така нерухома будівля була у наявності, а про те, що документи могли бути підроблені він не знав.

З урахуванням таких свідчень обвинуваченого, ухвалюючи обвинувальний вирок, суд повинен був мотивувати свій висновок щодо наявності беззаперчених доказів на підтвердження того, що на час звернення ОСОБА_7 із заявою до директора ПП «ВОЛКАС» щодо проведення технічної інвентаризації споруди для підприємницької діяльності за адресою АДРЕСА_1 будь-який об`єкт нерухомого майна за вказаною адресою був відсутній, а тому обвинувачений умисно вчинив дії, які кваліфіковано органом досудового розслідування за ч.4 ст.358 КК України як використання завідомо підробленого документа.

Разом з тим, в обґрунтування доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 судом першої інстанції лише наведено перелік доказів, серед яких:

- витяг з ЄРДР № 12019210010003246;

- лист заступника Тернопільської місцевої прокуратури ОСОБА_15 № 2132-6049 від 05.11.2019 р., яким начальнику СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області направлено для розгляду публікацію, яка розміщена на сайті Politerno під назвою У Тернополі черговий земельний скандал; виділили землю під неіснуючу будову;

- лист заступника начальника-начальника СВ Тернопільського ВП ГУНП в Тернопільській області ОСОБА_16 № 14828/03,24/6-19 від 08.11.2019 р.;

- публікація, яка розміщена на сайті Politerno під назвою У Тернополі черговий земельний скандал; виділили землю під неіснуючу будову від 04.11.2019 р.;

- інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об`єктів нерухомого майна щолдо об`єкта нерухомого майна № 188132596 від 08.11.2019 р.;

- рішення Тернопільської міської ради № 7/39/170 від 25.10.2019 р., яким надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею до 0, 0460 га в оренду терміном на десять років для обслуговування споруди для провадження підприємницької діяльності з реконструкцією під торгово-побутові-офісні приміщення за адресою АДРЕСА_1 ;

- матеріали ЄО № 40340 від 12.11.2019 р. зареєстровані за заявою ОСОБА_17 щодо неправомірних дій при реєстрації приміщення за адресою АДРЕСА_1 та виділення земельної ділянки ТОВ ТЕР-ВІВ для обслуговування цього приміщення;

- протокол огляду від 11.11.2019 р., проведеного старшим слідчим в ОВС СУ ГКНП в Тернопільській області ОСОБА_18 , яким оглянута земельна земельна ділянка по АДРЕСА_1 , що розташована між торговим центром та колишнім квітковим ринком, яка заасфальтована та на ній будь-яких об1єктів нерухомого майна, окрім тимчасової споруди, не виявлено;

- лист начальника Управління ДАБІ у Тернопільській області ОСОБА_19 . За результатами розгляду листа СУ ГУНП в Тернопільській області;

- протокол тимчасового доступу до речей та документів від 02.12.2019 р.;

- заява ТОВ ТЕР-ВІВ від 21.10.2019 р. про надання дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки;

- витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 185286609 від 18.10.2019 р., з якого вбачається, що ТОВ ТЕР-ВІВ є власником споруди для підприємницької діяльності загальною площею 8, 5 м.кв. за адресою АДРЕСА_1 ;

- технічний паспорт на громадський будинок споруда для підприємницької діяльності площею, АДРЕСА_3 ;

- довідка начальника відділу земельних ресурсів Тернопільської міської ради ОСОБА_20 № 5001/25 від 24.10.2019 р.;

а також протоколи тимчасового доступу до речей і документів, відповідні заяви, листи, повідомлення та висновки експертів.

Проте, судом всупереч вимог ст. 94 КПК України взагалі не надано оцінки та належним чином не мотивовано жоден із наведених доказів в аспекті доведення вини обвинуваченого у використанні ним завідомо підробленого документа та не конкретизовано, який саме документ використав обвинувачений ОСОБА_7 для досягнення мети своїх кримінально-протиправних дій.

Ухвалюючи дане рішення, місцевим судом не було надано оцінки кожному доказу з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупності доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, як цього вимагають приписи ст. 94 КПК України, а було лише викладено зміст наданих доказів, відокремлено один від одного.

Викладаючи зміст вироку, судом першої інстанції не враховано, що оцінка доказів полягає у тому, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження оцінює кожний доказ окремо та в сукупності. Крім того, оцінка доказів передбачає аналіз його змісту або відомостей, які містяться у ньому шляхом зіставлення зі змістом інших доказів на предмет, чи узгоджуються вони між собою чи ні.

Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 29 червня 1990 року «Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановлення вироку», висновки суду щодо оцінки доказів належить викласти у вироку в точних і категоричних судженнях, які виключали б сумніви з приводу достовірності того чи іншого доказу. Прийняття одних і відхилення інших доказів судом повинно бути мотивовано.

Суд зобов`язаний мотивувати прийняте рішення, а саме обґрунтувати свої висновки у кримінальному провадженні, аргументувати свою позицію та переконливо довести, чому одні докази покладені в його основу, а інші відкинуті або не враховані. За наявності суперечливих доказів суд повинен проаналізувати їх, навести мотиви свого рішення.

В даному випадку вирок суду першої інстанції не містить спростування доводів сторони захисту на предмет того, що на час подання документів ОСОБА_7 для виготовлення відповідної документації, за адресою АДРЕСА_1 знаходилась нерухома будівля. Також відсутня оцінка суду доводів обвинуваченого щодо відсутності в йог діях умислу на використання завідомо неправдивого документу, що йому інкримінується стороною обвинувачення.

Фактично, у вироку місцевого суду не наведено жодного мотиву, яким чином перераховані докази доводять винуватість ОСОБА_7 у використані завідомий підробленого документа.

Відсутній аналіз показань свідків, зокрема ОСОБА_13 , який стверджував, що на час звернення до правоохоронних органів, по АДРЕСА_1 знаходився тимчасовий об`єкт; свідка ОСОБА_21 , який здійснював розробку проекту землеустрою; свідка ОСОБА_11 , з показань якої слідує, що в її обов`язки входить перевірка документації на предмет відповідності чинному законодавству.

Апеляційний суд звертає увагу, що одним з доказів доведеності вини ОСОБА_7 суд першої інстанції зазначив публікацію розміщену на сайті Politerno, однак не обґрунтував яким чином публікація на інтернетсайті, в контексті положень ст.84 КПК України, є доказом у даному кримінальному провадженні і які обставини таким доказом підтверджуються або спростовуються.

Тобто, докази, надані сторонами кримінального провадження, досліджені односторонньо, без надання їм належної оцінки, що призвело до неповноти судового розгляду справи, під час якого залишилися недослідженими обставини, з`ясування яких має істотне значення для ухвалення законного, обґрунтованого та справедливого судового рішення.

Таким чином, аналізуючи вирок суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що його зміст не відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості.

Однією із умов прийняття законного судового рішення є неухильне дотримання судом встановлених законом вимог до його форми та змісту.

Обґрунтованість вироку полягає в тому, що в ньому повинні бути відображені обставини, що мають значення для кримінального провадження, висновки суду, які відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, які досліджені в судовому засіданні та оцінені відповідно до вимог ст. 94 КПК України.

Вмотивованість полягає в наведені належних і достатніх мотивів та підстав, які свідчать про переконання суду в достовірності зібраних та досліджених під час судового розгляду доказів, на яких ґрунтуються висновки суду стосовно всіх питань.

В порушення зазначених вимог, судом першої інстанції не було досліджено та надано оцінки всім доказам по справі як окремо так і в їх сукупності, а також не наведено мотиви та підстави прийняття одних доказів та не прийняття інших.

За таких обставин, вирок суду не можна вважати законним, обґрунтованим і вмотивованим, а тому він підлягає скасуванню.

Оскільки судом першої інстанції не були належним чином оцінені обставини кримінального провадження, шляхом дослідження доказів, наданих сторонами провадження і жоден з учасників судового провадження не ставить питання про повторне дослідження обставин, встановлених під час кримінального провадження

суд апеляційної інстанції, відповідно до положень ч. 3 ст. 404 КПК України, позбавлений процесуальної можливості повторно дослідити такі обставини, встановлені під час кримінального провадження.

Згідно з вимогами п. 1 ч. 1 ст. 415 КПК України, суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і призначає новий розгляд у суді першої інстанції, якщо встановлені порушення, передбачені п. 2, 3, 4, 5, 6, 7 ч. 2 ст. 412 КПК України.

Відповідно до ч. 6 ст. 9 КПК України, у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені ч. 1 ст. 7 цього Кодексу.

Значення загальних засад полягає в тому, що вони мають вищий ступінь нормативності, є підґрунтям для тлумачення норм кримінального процесуального права та для подолання прогалин у правовому регулюванні кримінальних процесуальних правовідносин.

Враховуючи наведені положення ч. 6 ст. 9 КПК України та порушення судом першої інстанції загальних засад кримінального провадження, а саме, законності, безпосередності дослідження показань, речей і документів, апеляційний суд позбавлений можливості постановити остаточне рішення, а тому ухвалений вирок підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду судом першої інстанції.

З огляду на вищевикладене, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, як така, що містять вимогу про скасування вироку.

У зв`язку із скасуванням вироку з процесуальних підстав, питання щодо доведеності чи недоведеності обвинувачення, достовірності або недостовірності доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність, тощо, апеляційним судом не перевіряються, відповідно до приписів ч. 2 ст. 415 КПК України.

При новому розгляді кримінального провадження необхідно врахувати викладене в даній ухвалі та усунути вищевказані порушення.

Керуючись ст. ст. 9, 404, 405, 407, 409, 412, 419 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_7 - задовольнити частково.

Вирок Кременецього районного суду Тернопільської області від 18 січня 2024 року щодо ОСОБА_7 скасувати і призначити новий судовий розгляд в Кременецькому районному суді Тернопільської області.

Ухвала апеляційного суду є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді