Ухвала

від 30.04.2024 по справі 160/6056/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

30 квітня 2024 рокуСправа №160/6056/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Турлакова Н.В., розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМТОРГ-ХОЛДІНГ» про забезпечення позову по адміністративній справі №160/6056/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМТОРГ-ХОЛДІНГ» до Державної служби з безпеки на транспорті про визнання протиправним та скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ПРОМТОРГ-ХОЛДІНГ» звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Державної служби з безпеки на транспорті, в якій позивач просить: - визнати протиправним та скасувати Постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №039552 від 31.01.2024р. винесену Державною службою України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Дніпропетровській області Державної служби України з безпеки на транспорті відносно Товариства з обмеженою відповідальністю «Промторг-Холдінг» (ЄДРПОУ 37425850).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.03.2024р. прийнято до свого провадження вказану позовну заяву та згідно ч.2 ст.257 КАС України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

На офіційну адресу електронної пошти Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява представника ТОВ «ПРОМТОРГ-ХОЛДІНГ» - адвоката Федоренка Р.В. про забезпечення позову по адміністративній справі №160/6056/24.

Розглянувши матеріали заяви про забезпечення позову, суд приходить до висновку, що дана заява підлягає поверненню без розгляду, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України, при розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування тощо щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань. Заяви, клопотання і заперечення подаються в письмовій або усній формі. У випадках, визначених цим Кодексом, заяви і клопотання подаються тільки в письмовій формі. Заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.

Статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України визначено загальні вимоги до форми та змісту письмової заяви, клопотання, заперечення, в якій зазначено, що будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити: 1) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові) (для фізичних осіб) особи, яка подає заяву чи клопотання або заперечення проти них, її місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; 2) найменування суду, до якого вона подається; 3) номер справи, прізвище та ініціали судді (суддів), якщо заява (клопотання, заперечення) подається після постановлення ухвали про відкриття провадження у справі; 4) зміст питання, яке має бути розглянуто судом, та прохання заявника; 5) підстави заяви (клопотання, заперечення); 6) перелік документів та інших доказів (за наявності), що додаються до заяви (клопотання, заперечення); 7) інші відомості, які вимагаються цим Кодексом.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно з частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Стаття 152 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює вимоги до змісту і форми заяви про забезпечення позову.

Відповідно частини 1 цієї статті, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі і повинна містити: 1) найменування суду; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб); поштовий індекс; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України; реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності; або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку, офіційну електронну адресу або адресу електронної пошти; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Згідно з частиною 3 статті 152 Кодексу адміністративного судочинства України у заяві можуть бути зазначені кілька заходів забезпечення позову, що мають бути вжиті судом, із обґрунтуванням доцільності вжиття кожного з цих заходів.

Згідно з частинами 7, 8 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України документи (у тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Відповідно до частини 10 статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника).

Згідно з частиною 6 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку.

Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).

Відповідно до частини 8 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного цифрового підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.

Відповідно до пунктів 24 - 27 Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженого рішенням Вищої ради правосуддя 17.08.2021 року № 1845/0/15-21, підсистема «Електронний суд» (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість користувачам у передбачених законодавством випадках відповідно до наявних технічних можливостей підсистеми ЄСІТС реалізованого функціоналу створювати та надсилати в електронному вигляді процесуальні чи інші документи до суду, інших органів та установ у системі правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.

Інструкція користувача Електронного суду розробляється адміністратором ЄСІТС та розміщується на веб-сторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за веб-адресою https://wiki.court.gov.ua.

Процесуальні та інші документи, пов`язані з розглядом справ у суді та розглядом у Вищій раді правосуддя справ про порушення суддею (прокурором) вимог щодо несумісності, дисциплінарного проступку судді, втручання в діяльність судді, можуть подаватися до суду та Вищої ради правосуддя в електронній формі виключно з використанням підсистеми «Електронний суд».

Електронні документи створюються із застосуванням вбудованого текстового редактора шляхом заповнення форм документів, передбачених Інструкцією користувача Електронного суду, підписуються кваліфікованим електронним підписом (підписами) його підписувача (підписувачів) та надсилаються засобами відповідної підсистеми ЄСІТС.

До створених в Електронному суді документів користувачі можуть додавати інші файли (зображення, відеофайли тощо). Відповідні додані файли (додатки) підписуються кваліфікованим електронним підписом користувачів разом зі створеними в Електронному суді документами, до яких вони додаються.

Відповідно надсилання процесуальних документів в електронному вигляді передбачає використання сервісу «Електронний суд», розміщеного за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов`язковим використанням власного електронного підпису.

Отже на момент подання заяви про забезпечення позову офіційно функціонують три підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи - «Електронний кабінет», «Електронний суд», підсистема відеоконференцзв`язку.

Разом з тим, у висновку Великої Палати Верховного Суду, що викладений у постанові від 13 вересня 2023 року у справі №204/2321/22, зазначено, що законодавцем допускається подання фізичною особою нарівні з паперовою формою, зокрема, апеляційних скарг в електронній формі з обов`язковим їх скріпленням власним кваліфікованим електронним підписом учасника справи та подання такого документу через підсистеми "Електронний суд" та "Електронний кабінет", або з використанням офіційної електронної адреси із засвідченням кваліфікованим електронним підписом. Звернення фізичної особи до суду через офіційну електронну адресу суду з процесуальним електронним документом, який підписаний електронним цифровим підписом, є належним та правомірним способом безпосереднього звернення до суду, що ототожнюється із безпосереднім зверненням до суду через канцелярію або традиційними засобами поштового зв`язку і має кваліфікуватися саме як безпосереднє звернення до суду.

Проте, у зазначеному судовому рішенні Великої Палати Верховного Суду наголошено, що наведені висновки не стосуються адвокатів, нотаріусів, приватних виконавців, судових експертів, державних органів та органів місцевого самоврядування, суб`єктів господарювання державного та комунального секторів економіки, які реєструють свої офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Отже, відповідно до норм Кодексу адміністративного судочинства України та Положення про ЄСІТС, а також враховуючи правовий висновок Великої Палати Верховного суду, викладений у постанові від 13 вересня 2023 року у справі №204/2321/22, адвокат може подати позовну заяву в електронній формі лише через підсистеми Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи «Електронний суд» та «Електронний кабінет».

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19 жовтня 2023 року у справі №380/17452/21, від 30 листопада 2023 року у справі №372/1428/22 та від 21 грудня 2023 року у справі № 320/15824/23.

З матеріалів заяви представника позивача адвоката Федоренка Р.В. про забезпечення позову вбачається, що остання подана шляхом надіслання її на електронну пошту Дніпропетровського окружного адміністративного суду без використання підсистеми «Електронний суд», та без підписання електронним цифровим підписом (ЕЦП).

При цьому, представником позивача, зазначається, що він має зареєстрований Електронний кабінет у підсистемі Електронний суд ЄСІТС.

Відтак, вказане свідчить про використання представником позивача адвокатом Федоренко Р.В. непередбаченого чинним процесуальним законодавством способу звернення до суду із заявою про забезпечення позову.

Аналогічного висновку за результатами вирішення питання про невідповідність положенням Кодексу адміністративного судочинства України позовної заяви, що подана на офіційну електронну адресу Верховного Суду, дійшов Верховний Суд, зокрема, в ухвалах від 13 вересня 2023 року у справі №990/213/23, від 14 вересня 2023 року у справі №990/215/23, від 03 січня 2024 року у справі №990/1/24, від 09 січня 2024 року у справі №990/7/24.

Суд також звертає увагу на висновок Верховного Суду, викладений в ухвалі від 03 січня 2024 року у справі №990/1/24, де суд зазначив, що у разі якщо позовна заява засвідчена електронним цифровим підписом, проте подана представником позивача - адвокатом на електронну пошту суду, остання не може вважатися, підписаною у встановленому законом порядку, а тому вважається непідписаною, не приймається до розгляду і повертається особі, яка її подала.

З урахуванням зазначеного, суд приходить висновку, що вказану заяву про забезпечення позову не можна вважати такою, що подана у визначений процесуальним законом спосіб.

Крім того, суд звертає увагу, що Верховним Судом неодноразово було наголошено, зокрема у постановах від 19 жовтня 2023 року у справі №380/17452/21, від 30 листопада 2023 року у справі №372/1428/22, що обмеження, пов`язанні з використанням підсистеми «Електронний суд», у тому числі щодо подачі процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.

Частиною 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд повертає письмову заяву (клопотання, заперечення) її заявнику без розгляду також у разі, якщо її подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 18 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його.

За таких обставин, заява представника позивача про забезпечення позову, не відповідає вимогам частини 2 статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає поверненню особі, яка її подала.

При цьому, суд вважає за необхідне роз`яснити заявнику, що повернення клопотання (заяви) без розгляду не перешкоджає повторному зверненню з таким клопотанням (заявою) після усунення недоліків, які стали підставою для повернення клопотання (заяви) без розгляду.

Керуючись статтями 18, 152, 166, 167, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРОМТОРГ-ХОЛДІНГ» про забезпечення позову по адміністративній справі №160/6056/24, - повернути заявнику без розгляду.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.

Суддя Н.В. Турлакова